Різанина у Скопові — події, що відбулися на весні 1945 року, в селі Скопів, де українське населення зазнало нападу утвореного на основі батальйонів хлопських підрозділу польських партизан (пол. Ludowa Straż Bezpieczeństwa, LSB), під керівництвом Романа Кіселя (пол. Romana Kisiela, Sępa).
Різанина в Скопові | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Географічні відомості
Ско́пів (пол. Skopów) — село в гміні Кривча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі. Село розташоване на відстані 6 кілометри на північний захід від центру гміни села Кривча, 20 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишль та 42 кілометри на південний схід від центру воєводства міста Ряшів.
Історичні дані
У XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.
До кінця Другої світової війни в селі проживало багато українців.
Передумови
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Обставини трагедії
Трагедія у Скопові сталася в березні (зазвичай дається дата 6 березня) 1945 року. На село скоїв напад загін «Народної варти» (пол. Ludowa Straż biezpieczeństwa) під керівництвом Романа Кіселя, на прізвисько «Семп». В ході нападу було вбито кілька десятків селян (цифри сильно різняться — від 67 до 150 і більше), у тому числі греко-католицький священик Іоанн Демьянчик (якого замордовано 15 квітня 1945). Його син Юрій Демьянчик описав цей злочин у роботі «Криваве злодіяння польської банди».
Решта українські жителі Скопова були виселені в СРСР. Після війни в Скопове був поставлений пам'ятний знак на згадку різанини.
Див. також
Примітки
- A. Babiak, Les nouveaux martyrs ukrainiens du XXème siècle, Rzym 2001, s.237
- Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 31 липня 2014.
- Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej: [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin: Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 31 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 31 липня 2014.
- Jedynym źródłem potwierdzającym tak wysoką liczbę ofiar są słowa wnuczki Iwana Demiańczuka — Sophie, której krótką wypowiedź przytoczono w książce A. Babiaka «Les nouveaux martyrs ukrainiens du XXème siècle» (str.238), wskazuje ona, iż w zbrodni tej miało zginąć 150 osób, w tym kilkadziesiąt dzieci.
- Релігійно-суспільний часопис «Слово» Дрогобицької духовної семінарії № 2(42) за червень-серпень 2010 року
Джерела
- — «Konflikt polsko-ukraiński w powiecie przemyskim zimą i wiosną 1945 roku i udział w nim grupy Romana Kisiela Sępa», Pamięć i Sprawiedliwość nr 2 (2005)(пол.)
- Dmytro Błażejowśkyj — «Istorycznyj szematyzm Peremyskoji Eparchiji z wkluczennjam Apostolśkoji Administratury Łemkiwszczyny (1828—1939)», Lwów 1995, (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizanina u Skopovi podiyi sho vidbulisya na vesni 1945 roku v seli Skopiv de ukrayinske naselennya zaznalo napadu utvorenogo na osnovi bataljoniv hlopskih pidrozdilu polskih partizan pol Ludowa Straz Bezpieczenstwa LSB pid kerivnictvom Romana Kiselya pol Romana Kisiela Sepa Rizanina v Skopovi Data 6 bereznya 1945 roku Misce Rezultat Mogila ukrayincyam vbitih u SkopoviGeografichni vidomostiSko piv pol Skopow selo v gmini Krivcha Peremishlskogo povitu v Pidkarpatskomu voyevodstvi Polshi Selo roztashovane na vidstani 6 kilometri na pivnichnij zahid vid centru gmini sela Krivcha 20 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishl ta 42 kilometri na pivdennij shid vid centru voyevodstva mista Ryashiv Istorichni daniU XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo U 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi teritoriya vidijshla do imperiyi Gabsburgiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno ukrayinske selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya liniyi Kerzona u tak zvanomu Zakerzonni sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni v seli prozhivalo bagato ukrayinciv PeredumoviRozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi v yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Obstavini tragediyiTragediya u Skopovi stalasya v berezni zazvichaj dayetsya data 6 bereznya 1945 roku Na selo skoyiv napad zagin Narodnoyi varti pol Ludowa Straz biezpieczenstwa pid kerivnictvom Romana Kiselya na prizvisko Semp V hodi napadu bulo vbito kilka desyatkiv selyan cifri silno riznyatsya vid 67 do 150 i bilshe u tomu chisli greko katolickij svyashenik Ioann Demyanchik yakogo zamordovano 15 kvitnya 1945 Jogo sin Yurij Demyanchik opisav cej zlochin u roboti Krivave zlodiyannya polskoyi bandi Reshta ukrayinski zhiteli Skopova buli viseleni v SRSR Pislya vijni v Skopove buv postavlenij pam yatnij znak na zgadku rizanini Div takozhTragediya sela Pavlokomi Rizanina v Sagrini Tragediya sela Verhovina Rizanina v Gorajci Rizanina v Zavadci MorohivskijPrimitkiA Babiak Les nouveaux martyrs ukrainiens du XXeme siecle Rzym 2001 s 237 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 31 lipnya 2014 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 31 lipnya 2014 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2014 Jedynym zrodlem potwierdzajacym tak wysoka liczbe ofiar sa slowa wnuczki Iwana Demianczuka Sophie ktorej krotka wypowiedz przytoczono w ksiazce A Babiaka Les nouveaux martyrs ukrainiens du XXeme siecle str 238 wskazuje ona iz w zbrodni tej mialo zginac 150 osob w tym kilkadziesiat dzieci Religijno suspilnij chasopis Slovo Drogobickoyi duhovnoyi seminariyi 2 42 za cherven serpen 2010 rokuDzherela Konflikt polsko ukrainski w powiecie przemyskim zima i wiosna 1945 roku i udzial w nim grupy Romana Kisiela Sepa Pamiec i Sprawiedliwosc nr 2 2005 pol Dmytro Blazejowskyj Istorycznyj szematyzm Peremyskoji Eparchiji z wkluczennjam Apostolskoji Administratury Lemkiwszczyny 1828 1939 Lwow 1995 ISBN 5 7745 0672 X pol