Ро́стань — село в Україні, у Шацькому районі Волинської області. Населення становить 410 осіб.
село Ростань | |
---|---|
Церква святого великомученика Георгія Побідоносця в селі | |
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Шацький |
Рада | Ростанська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | у 19 столітті як Вулька Хрипська |
Населення | 410 |
Площа | 1,158 км² |
Густота населення | 354,06 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44012 |
Телефонний код | +380 3355 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°35′51″ пн. ш. 23°41′53″ сх. д. / 51.59750° пн. ш. 23.69806° сх. д.Координати: 51°35′51″ пн. ш. 23°41′53″ сх. д. / 51.59750° пн. ш. 23.69806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 168 м |
Водойми | Копаївка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 44012, Волинська обл., Шацький р-н, с. Ростань |
Карта | |
Ростань | |
Ростань | |
Мапа | |
Ростань у Вікісховищі |
Орган місцевого самоврядування — Ростанська сільська рада.
Географія
Село розташоване у північно-західній частині Шацького району, на відстані близько 30 км автошляхами від районного центру та за 180 км від обласного.
Сусідні села | ||
Красний Бір | Хрипськ | Радеж |
Перешпа | Ростань | Піща |
Пулемець | Кам'янка | Острів'я |
Природні багатства села і його околиць перебувають у віданні ростанського лісництва, яке було засноване в 1963 році. На його території розташований природний заказник «Втенський», де взято під охорону рідкісну рослину України журавлину дрібноплоду. Неподалік від села є лісовий заказник «Ростанський». У 1994 році на території Ростанського лісового господарства було розбито розплідник по вирощенню «лохини високорослої». Плоди цієї рослини експортують у країни Європи, тому що вона славиться своїми лікувальними властивостями. На території лісництва є два піщаних кар'єри, які відомі дрібним якісним гравієм.
Історія
Перша згадка про Ростань у літературі — XIX століття. Початкова назва села — Вулька Хрипська, і лише з 1946 року населений пункт було перейменовано в Ростань.
В кар'єрі біля села Ростань львівськими археологами було знайдено перше найдавніше поселення людей, яке відноситься до ашельської культури.
У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» читаємо:
|
У 1-му томі Географічного словника Королівства Польського, який з'явився 1880 року, про село знаходимо такі відомості:
|
В першій частині 15 тому Географічного словника Королівства Польського, яка з'явилась у 1900 році, цей населений пункт описується так:
|
У 1906 році Вулька Хрипська складалася з 301 двору, проживав тут 701 чоловік. Поштовою адресою було місто Любомль.
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село окуповане поляками.
Радянсько-польська війна, яка закінчилась підписанням Ризької мирнї угоди (1920 р.) ознаменувала відхід Волині до складу Польщі. Польський уряд зобов'язувався гарантувати мовні і релігійні права українців у Польщі. З приводу цього існує один цікавий документ — «Декларація жителів повіту Любомля, Пульма, с. Вулька Хрипська, Островье зібрані при проведенні шкільного плейбисциту про мову викладання в школі». В декларації йдеться про прохання жителя с. Вулька Хрипська Миця Даніла (батька дитини шкільного віку — Петра) ввести в існуючій публічній заг. школі с. Вільки Хриської українську мову навчання (14 березня 1925 р.).
У 1935 році в селі мешкало 913 осіб.
Географічне розташування Ростані сприяло висококолоритності етнічних звичаїв і традицій жителів села. Вони увібрали в себе найкраще від українських, польських, білоруських традицій. Ця округа славилась різноманітними промислами. Найпоширенішим серед усіх були ткацтво і плетіння. Плели з пагонів деревини різних порід, з соломи. Виготовляли сільськогосподарський реманент. Працювали не тільки задля власних потреб, а і на продаж. Найближчий ярмарок проподився у місті Холмі (сучасна Польща), куди ростанські селяни добиралися кіньми або пішки.
У 1930-их роках на території села діяла польська школа, де навчалось близько десятка дітей. Учителька — полячка, навчання велось польською мовою у звичайній сільській хаті.
У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село окуповано військами СРСР. На Західній Україні розпочався масовий терор проти цивільного населення та української інтелігенції.
В роки німецької окупації (1941-1944 рр.) на території сільської ради діяв партизанський загін ім. Ворошилова, до складу якого входило і багато місцевих жителів. За те, що населення допомагало партизанам, німці вбили 28 чоловік, 140 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на примусові роботи.
З 1946 року Вулька Хрипська перейменовано у Ростань — від слова «ростань» — перехрестя. Імовірно, колись тут простягались торгові шляхи, і от на перетині цих шляхів і виникло поселення.
З 1946 року Ростань — центр Ростанської сільської ради. До її складу входили села: Пулемець, Хрипськ, Перешпа, Красний Бір. Пізніше село Пулемець стало адміністративним центром новоутвореної Пулемецької сільської ради, і до складу Ростанської нині входять, окрім Ростані, села: Хрипськ, Перешпа і Красний Бір.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 513 осіб, з яких 213 чоловіків та 300 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 411 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,29 % |
російська | 1,46 % |
білоруська | 0,24 % |
Релігія
У селі діє православна (УПЦ МП) церква святого великомученика Георгія Побідоносця, збудована у 1993—1996 роках і освячена в 1998 році.
Інфраструктура
У селі діють:
- дитячий садок;
- загальноосвітня школа (Офіційний сайт Ростанської ЗОШ І-ІІІ ступенів);
- бібліотека;
- будинок культури;
- фельдшерсько-акушерський пункт;
- поштове відділення;
- 2 магазини.
Населений пункт не газифікований, дорога — частково з твердим покриттям, здебільшого — ґрунтова.
Пам'ятки
- Ростанський заказник — лісовий заказник місцевого значення.
Примітки
- Шацьке благочиння — с. Ростань Свято-Георгіївська церква
- Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
- Кучинко М. М. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині. — Луцьк: Надстир'я, 1994. — 208 с.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom I, 648
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom XV cz.1, 329
- Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц.
- Domański Bogdan. Powiat Lubomelski — Luboml, 1936. — 147 s. — s. 92.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Паспорт Ростанської сільської ради на офіційному сайті Шацької РДА
Посилання
- Шацьке благочиння — с. Ростань Свято-Георгіївська церква
- Погода в селі Ростань
- Лончук С. З історії села Ростань (до 1946 року — Вулька Хрипська) Шацького району Волинської області // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії. Науковий збірник. Випуск 63. Матеріали Міжнародної історико-краєзнавчої конференції, 24 — 25 жовтня 2017 року, м. Любомль. Упоряд. Г.Бондаренко, О.Остапюк, А.Силюк. — Луцьк, 2017
- Кочергін І.О. Селянська родина Півнюків з Вульки Хрипської // Витоки: Альманах Дніпровського генеалогічного товариства / Упоряд.: І.О. Кочергін, Т.В. Недосєкіна, ред. І.С. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2019. – Вип. 4. – С. 4–21. https://www.libr.dp.ua/collections/index.php?pbp=175
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ro stan selo v Ukrayini u Shackomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 410 osib selo Rostan Cerkva svyatogo velikomuchenika Georgiya Pobidonoscya v seliCerkva svyatogo velikomuchenika Georgiya Pobidonoscya v seli Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Shackij Rada Rostanska silska rada Osnovni dani Zasnovane u 19 stolitti yak Vulka Hripska Naselennya 410 Plosha 1 158 km Gustota naselennya 354 06 osib km Poshtovij indeks 44012 Telefonnij kod 380 3355 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 35 51 pn sh 23 41 53 sh d 51 59750 pn sh 23 69806 sh d 51 59750 23 69806 Koordinati 51 35 51 pn sh 23 41 53 sh d 51 59750 pn sh 23 69806 sh d 51 59750 23 69806 Serednya visota nad rivnem morya 168 m Vodojmi Kopayivka Misceva vlada Adresa radi 44012 Volinska obl Shackij r n s Rostan Karta Rostan Rostan Mapa Rostan u Vikishovishi Organ miscevogo samovryaduvannya Rostanska silska rada GeografiyaSelo roztashovane u pivnichno zahidnij chastini Shackogo rajonu na vidstani blizko 30 km avtoshlyahami vid rajonnogo centru ta za 180 km vid oblasnogo Susidni sela Krasnij Bir Hripsk Radezh Pereshpa Rostan Pisha Pulemec Kam yanka Ostriv ya Prirodni bagatstva sela i jogo okolic perebuvayut u vidanni rostanskogo lisnictva yake bulo zasnovane v 1963 roci Na jogo teritoriyi roztashovanij prirodnij zakaznik Vtenskij de vzyato pid ohoronu ridkisnu roslinu Ukrayini zhuravlinu dribnoplodu Nepodalik vid sela ye lisovij zakaznik Rostanskij U 1994 roci na teritoriyi Rostanskogo lisovogo gospodarstva bulo rozbito rozplidnik po viroshennyu lohini visokorosloyi Plodi ciyeyi roslini eksportuyut u krayini Yevropi tomu sho vona slavitsya svoyimi likuvalnimi vlastivostyami Na teritoriyi lisnictva ye dva pishanih kar yeri yaki vidomi dribnim yakisnim graviyem IstoriyaPersha zgadka pro Rostan u literaturi XIX stolittya Pochatkova nazva sela Vulka Hripska i lishe z 1946 roku naselenij punkt bulo perejmenovano v Rostan V kar yeri bilya sela Rostan lvivskimi arheologami bulo znajdeno pershe najdavnishe poselennya lyudej yake vidnositsya do ashelskoyi kulturi U knizi Oleksandra Cinkalovskogo Stara Volin i Volinske Polissya chitayemo VILKA HRIPALSKA abo HRIPSKA s Volodimirskij pov Pulmenska vol V kinci 19 st bulo tam 52 dom i 337 zhit Cerkva na mogilkah Velika zemelna vlasnist nalezhala do Yekaterini Slastovnikovoyi 1386 des U 1 mu tomi Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo yakij z yavivsya 1880 roku pro selo znahodimo taki vidomosti Hripska Vulka selo kovelskij povit Mala kaplicya katolicka b parafiyi Opalin Originalnij tekst pol Chrypska Wolka ws pow kowelski Miala kaplice katol b parafii Opalin V pershij chastini 15 tomu Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo yaka z yavilas u 1900 roci cej naselenij punkt opisuyetsya tak Hripska Vulka div t 1 649 selo volodimirskij povit na kordoni z grodnenskoyu guberniyeyu gmina Pulmo 132 versti vid Volodimira 96 budinkiv 690 meshkanciv cerkva Originalnij tekst pol Chrypska Wolka ob t 1 649 ws pow wlodzimjerski na pograniczu z gub grodzienska gm Pulmo 132 w od Wlodzimierza 96 dm 690 mk cerkiew U 1906 roci Vulka Hripska skladalasya z 301 dvoru prozhivav tut 701 cholovik Poshtovoyu adresoyu bulo misto Lyuboml V 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo okupovane polyakami Radyansko polska vijna yaka zakinchilas pidpisannyam Rizkoyi mirnyi ugodi 1920 r oznamenuvala vidhid Volini do skladu Polshi Polskij uryad zobov yazuvavsya garantuvati movni i religijni prava ukrayinciv u Polshi Z privodu cogo isnuye odin cikavij dokument Deklaraciya zhiteliv povitu Lyubomlya Pulma s Vulka Hripska Ostrove zibrani pri provedenni shkilnogo plejbiscitu pro movu vikladannya v shkoli V deklaraciyi jdetsya pro prohannya zhitelya s Vulka Hripska Micya Danila batka ditini shkilnogo viku Petra vvesti v isnuyuchij publichnij zag shkoli s Vilki Hriskoyi ukrayinsku movu navchannya 14 bereznya 1925 r U 1935 roci v seli meshkalo 913 osib Geografichne roztashuvannya Rostani spriyalo visokokoloritnosti etnichnih zvichayiv i tradicij zhiteliv sela Voni uvibrali v sebe najkrashe vid ukrayinskih polskih biloruskih tradicij Cya okruga slavilas riznomanitnimi promislami Najposhirenishim sered usih buli tkactvo i pletinnya Pleli z pagoniv derevini riznih porid z solomi Vigotovlyali silskogospodarskij remanent Pracyuvali ne tilki zadlya vlasnih potreb a i na prodazh Najblizhchij yarmarok propodivsya u misti Holmi suchasna Polsha kudi rostanski selyani dobiralisya kinmi abo pishki U 1930 ih rokah na teritoriyi sela diyala polska shkola de navchalos blizko desyatka ditej Uchitelka polyachka navchannya velos polskoyu movoyu u zvichajnij silskij hati U veresni 1939 roku zgidno iz paktom Molotova Ribbentropa selo okupovano vijskami SRSR Na Zahidnij Ukrayini rozpochavsya masovij teror proti civilnogo naselennya ta ukrayinskoyi inteligenciyi V roki nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 rr na teritoriyi silskoyi radi diyav partizanskij zagin im Voroshilova do skladu yakogo vhodilo i bagato miscevih zhiteliv Za te sho naselennya dopomagalo partizanam nimci vbili 28 cholovik 140 yunakiv i divchat vivezli do Nimechchini na primusovi roboti Z 1946 roku Vulka Hripska perejmenovano u Rostan vid slova rostan perehrestya Imovirno kolis tut prostyagalis torgovi shlyahi i ot na peretini cih shlyahiv i viniklo poselennya Z 1946 roku Rostan centr Rostanskoyi silskoyi radi Do yiyi skladu vhodili sela Pulemec Hripsk Pereshpa Krasnij Bir Piznishe selo Pulemec stalo administrativnim centrom novoutvorenoyi Pulemeckoyi silskoyi radi i do skladu Rostanskoyi nini vhodyat okrim Rostani sela Hripsk Pereshpa i Krasnij Bir Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 513 osib z yakih 213 cholovikiv ta 300 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 411 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 29 rosijska 1 46 biloruska 0 24 ReligiyaU seli diye pravoslavna UPC MP cerkva svyatogo velikomuchenika Georgiya Pobidonoscya zbudovana u 1993 1996 rokah i osvyachena v 1998 roci InfrastrukturaU seli diyut dityachij sadok zagalnoosvitnya shkola Oficijnij sajt Rostanskoyi ZOSh I III stupeniv biblioteka budinok kulturi feldshersko akusherskij punkt poshtove viddilennya 2 magazini Naselenij punkt ne gazifikovanij doroga chastkovo z tverdim pokrittyam zdebilshogo gruntova Pam yatkiRostanskij zakaznik lisovij zakaznik miscevogo znachennya PrimitkiShacke blagochinnya s Rostan Svyato Georgiyivska cerkva Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Volinska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 745 s Kuchinko M M Narisi starodavnoyi i serednovichnoyi istoriyi Volini Luck Nadstir ya 1994 208 s Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku v 2 h tomah T 1 Vinnipeg 1984 600 s Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom I 648 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XV cz 1 329 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1906 219 s Izd neofic Domanski Bogdan Powiat Lubomelski Luboml 1936 147 s s 92 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Pasport Rostanskoyi silskoyi radi na oficijnomu sajti Shackoyi RDAPosilannyaShacke blagochinnya s Rostan Svyato Georgiyivska cerkva Pogoda v seli Rostan Lonchuk S Z istoriyi sela Rostan do 1946 roku Vulka Hripska Shackogo rajonu Volinskoyi oblasti Minule i suchasne Volini ta Polissya Lyuboml ta Lyubomlshina v ukrayinskij ta yevropejskij istoriyi Naukovij zbirnik Vipusk 63 Materiali Mizhnarodnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi 24 25 zhovtnya 2017 roku m Lyuboml Uporyad G Bondarenko O Ostapyuk A Silyuk Luck 2017 Kochergin I O Selyanska rodina Pivnyukiv z Vulki Hripskoyi Vitoki Almanah Dniprovskogo genealogichnogo tovaristva Uporyad I O Kochergin T V Nedosyekina red I S Golub D DOUNB 2019 Vip 4 S 4 21 https www libr dp ua collections index php pbp 175