Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Придінці́вська запла́ва, або Станично-Луганське відділення Луганського заповідника — одне з відділень Луганського природного заповідника. Основне природоохоронне завдання відділення — охорона комплексів рослинності, флори і фауни заплави Сіверського Дінця. Саме тут заповідається заплавний ландшафт з боровою терасою. До встановлення заповідного режиму ця ділянка належала Кіндрашівському лісництву Станично-Луганського лісгоспу. Тут проводили свого часу рубки догляду та санітарні рубки, висаджували деревні культури, луки викошували або спасували, окремі ділянки розорювали. На половині території природний рослинний покрив був замінений лісовими культурами.
 Станично-Луганське відділення Луганського заповідника, р. Сіверський Донець | |
| 48°45′25″ пн. ш. 39°21′30″ сх. д. / 48.75694444447177744° пн. ш. 39.35833333336077544° сх. д.Координати: 48°45′25″ пн. ш. 39°21′30″ сх. д. / 48.75694444447177744° пн. ш. 39.35833333336077544° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Станично-Луганський район, Луганська область, Україна |
| Найближче місто | Станиця Луганська |
| Площа | 498 га |
| Засновано | 1968 |
| Оператор | Національна академія наук України |
  Станично-Луганський заповідник (Україна) | |
 Станично-Луганський заповідник у Вікісховищі | |
Розташування
Заповідник розташований на лівобережжі р. Сіверський Донець, у смузі заплавних озер та прилеглої до заплави частини борової тераси, на помітній віддалі від Дінця (річка та її береги не мають стосунку до заповідника). Він знаходиться за 30 км на північ від м. Луганська, у 8-ми км від смт. Станиця Луганська, біля села Піщане. Площа відділення становить 498 га.
21 сторіччя
Під час подій, повˈязаних з конфліктом на Донбасі, залишився на лінії розмежування на території, підконтрольній Україні
Природні умови
Придінцівська заплава знаходиться у Сіверсько-Донецькому фізико-географічному районі, який в тектонічному і географічному відношенні аналогічний Придонецькому району. Орографічно він охоплює акумулятивні тераси Сіверського Дінця і виділяється як . Висота місцевості — до 50 м н.р.м.
На території відділення переважає чорноземоподібний супісок, підстилаючими породами є дрібно- і середньозернисті піски. Потужність алювіальних відкладів — до 15-20 м. Материнські породи — крейда і мергель. На надзаплавній терасі — піски дрібних і середніх фракцій, місцями трапляються дюни.
Гідрографічна сітка в Станично-Луганському відділенні представлена озерами-старицями р. Сіверський Донець. Озера Солдатське (2,0 га), Красненьке (0,8 га) знаходяться в центральній частині заплави, а інші — Піщане (7,6 га), Став (4,0 га), Мосякіна ямка (0,7 га) — у притерасній частині заплави. Головне джерело живлення річки і озер — атмосферні опади та ґрунтові води. Ще наприкінці 20 ст. ці заплавні озера мали щовесни зв'язок з Дінцем під час повені, проте наразі річка остаточно зарегульована і озера знаходяться у стадії часткового або повного всихання.
Характерний ландшафт Придінцівської заплави — поєднання листяних лісів з мальовничими лучними галявинами, тихими заводями стариць, гладдю озер.
Клімат місцевості континентальний, посушливий. Літо спекотне (середньомісячна температура червня і липня становить +21 °C при абсолютному максимумі +31-34°С), зима холодна (середньомісячна температура січня −24-30°С) і малосніжна. Вегетаційний період триває 200–210 днів. Середньорічна кількість опадів у регіоні становить 460 мм при коливаннях від 300 до 680 мм.
Ландшафтний склад
Степи — 0%,
умовно-природні ліси — 70%,
штучні ліси — 30%,
водойми — 0%,
орні землі — 0%,
населені пункти — 0%.
Біота
Флора
Оскільки відділення розташоване в заплаві і на піщаній терасі Сіверського Дінця, рослинність тут має інтразональний характер і представлена степовим, лісовим, лучним, болотним, водним типами.
У Станично-Луганському відділенні переважає лісовий тип рослинності — заплавні широколистяні ліси. Це середньо- і короткозаплавні ліси з регулярним режимом затоплення. За місцем росту рослинності лісовий фонд поділяють на: заплавнодібровний — 58,8 %, боровий — 32,9 %, судіброви — 8,9 % і субори — 1,4 %; за зволоженням ґрунту — на свіжі (43,8 %), вологі (27,2 %), сухі (24 %), сирі (3,5 %) і мокрі (1,5 %). На берегових піщаних косах ростуть тополі і верби; на підвищених місцях переважає осокір; на підвищених ділянках, складених легкими суглинками, — свіжа бересто-пакленова діброва; низини центральної частини заплави, складені суглинистими алювіальними відкладами, зайняті вологою бересто-пакленовою дібровою, яка в притерасних пониженнях змінюється сирим чорновільховим лісом.
Флора Станично-Луганського відділення включає 745 видів судинних рослин, 131 вид зелених водоростей. Тут відмічено також зростання 266 видів грибів. У цьому відділенні охороняються 10 видів рослин і грибів, занесених до Червоної книги України (рябчик малий і руський, , , рястка Буше, сальвінія плаваюча, тюльпан дібровний, ковила дніпровська і Лессінга, ), 7 видів, занесених до Європейського червоного списку (глід український, жовтозілля дніпровське, , козельці донські тощо), 12 реліктових, 65 ендемічних видів рослин (, фіалка Лавренка, молочай тонкостеблий, , шавлія сухостепова, , волошка волосистоголова, тощо), більш як 25 регіонально рідкісних видів. На цій території зареєстровано 3 формації водних рослинних угруповань, що занесені до Зеленої книги України: сальвінії плаваючої, рдесника червонуватого, куширу підводного.
Фауна
Обсяг фауни. Тваринний світ представлений 49 видами ссавців, 169 — птахів, 6 видами плазунів, 5 — земноводних, 29 видами риб, 1 — круглоротих. Із безхребетних відомо існування 136 видів павукоподібних і 1050 видів комах.
Раритетне ядро фауни. Із тварин до Червоної книги України занесені 52 види (вусач мускусний, джміль глинистий, ведмедиця гера, каптурниця блискуча, жук-олень, мінога українська, ялець Данилевського, вирезуб, мідянка, поручайник, лежень, скопа, нічниця війчаста, норка європейська і ін.), до Європейського червоного списку 19 видів (вухань бурий, вовк, деркач, слимак виноградний, павиноочка грушева, синявець аргірогномон тощо), до Додатку 2 Бернської конвенції 152 види.
Птахи. У лісі зимують чижі, омелюхи, снігурі, королики, які з початком весни відлітають на північ. Із осілих хижих птахів біля лісових озер-стариць зустрічається орлан-білохвіст, що живиться рибою, водоплавними птахами, такими ссавцями, як зайці, білки, великі мишоподібні. З інших хижаків у заповіднику трапляються балабан, канюк, змієїд, могильник, орел-карлик, скопа, пугач та ін. Найчисленніші фонові види — горобці, дятли, горлиці, горихвістки, зеленяки, зяблики, вівсянки, славки, шпаки, синиці, сойки. По берегах річки та озер постійно живуть представники качиних, що відлітають тільки при замерзанні водойм. Під час перельотів зупиняються на відпочинок лежень, дрофа, журавлі сірий і степовий, лебеді, поручайник, хохітва, ходуличник.
Ссавці. Із ссавців в лісі раніше можна зустріти лося та оленя. Раніше в озерах мешкала хохуля руська — реліктовий звір, який зник внаслідок пересихання озер. Нині спостерігається підняття ґрунтових вод, деякі озера (Став, Красненьке) часто заповнені водою, тому з'являється можливість провести реакліматизацію хохулі.
Тепер тут відомі сарна європейська, свиня дика, лисиця руда, єнот уссурійський, горностай, вивірка лісова, борсук європейський, заєць сірий.
Див. також
Примітки
- О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні. Том 18. Вип. 1-2. 2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pridinci vska zapla va abo Stanichno Luganske viddilennya Luganskogo zapovidnika odne z viddilen Luganskogo prirodnogo zapovidnika Osnovne prirodoohoronne zavdannya viddilennya ohorona kompleksiv roslinnosti flori i fauni zaplavi Siverskogo Dincya Same tut zapovidayetsya zaplavnij landshaft z borovoyu terasoyu Do vstanovlennya zapovidnogo rezhimu cya dilyanka nalezhala Kindrashivskomu lisnictvu Stanichno Luganskogo lisgospu Tut provodili svogo chasu rubki doglyadu ta sanitarni rubki visadzhuvali derevni kulturi luki vikoshuvali abo spasuvali okremi dilyanki rozoryuvali Na polovini teritoriyi prirodnij roslinnij pokriv buv zaminenij lisovimi kulturami Stanichno Luganskij zapovidnikStanichno Luganske viddilennya Luganskogo zapovidnika r Siverskij DonecStanichno Luganske viddilennya Luganskogo zapovidnika r Siverskij Donec48 45 25 pn sh 39 21 30 sh d 48 75694444447177744 pn sh 39 35833333336077544 sh d 48 75694444447177744 39 35833333336077544 Koordinati 48 45 25 pn sh 39 21 30 sh d 48 75694444447177744 pn sh 39 35833333336077544 sh d 48 75694444447177744 39 35833333336077544Krayina UkrayinaRoztashuvannyaStanichno Luganskij rajon Luganska oblast UkrayinaNajblizhche mistoStanicya LuganskaPlosha498 gaZasnovano1968OperatorNacionalna akademiya nauk UkrayiniStanichno Luganskij zapovidnik Ukrayina Stanichno Luganskij zapovidnik u VikishovishiRoztashuvannyaZapovidnik roztashovanij na livoberezhzhi r Siverskij Donec u smuzi zaplavnih ozer ta prilegloyi do zaplavi chastini borovoyi terasi na pomitnij viddali vid Dincya richka ta yiyi beregi ne mayut stosunku do zapovidnika Vin znahoditsya za 30 km na pivnich vid m Luganska u 8 mi km vid smt Stanicya Luganska bilya sela Pishane Plosha viddilennya stanovit 498 ga 21 storichchyaPid chas podij povˈyazanih z konfliktom na Donbasi zalishivsya na liniyi rozmezhuvannya na teritoriyi pidkontrolnij UkrayiniPrirodni umoviPridincivska zaplava znahoditsya u Siversko Doneckomu fiziko geografichnomu rajoni yakij v tektonichnomu i geografichnomu vidnoshenni analogichnij Pridoneckomu rajonu Orografichno vin ohoplyuye akumulyativni terasi Siverskogo Dincya i vidilyayetsya yak Visota miscevosti do 50 m n r m Na teritoriyi viddilennya perevazhaye chornozemopodibnij supisok pidstilayuchimi porodami ye dribno i serednozernisti piski Potuzhnist alyuvialnih vidkladiv do 15 20 m Materinski porodi krejda i mergel Na nadzaplavnij terasi piski dribnih i serednih frakcij miscyami traplyayutsya dyuni Gidrografichna sitka v Stanichno Luganskomu viddilenni predstavlena ozerami staricyami r Siverskij Donec Ozera Soldatske 2 0 ga Krasnenke 0 8 ga znahodyatsya v centralnij chastini zaplavi a inshi Pishane 7 6 ga Stav 4 0 ga Mosyakina yamka 0 7 ga u priterasnij chastini zaplavi Golovne dzherelo zhivlennya richki i ozer atmosferni opadi ta gruntovi vodi She naprikinci 20 st ci zaplavni ozera mali shovesni zv yazok z Dincem pid chas poveni prote narazi richka ostatochno zaregulovana i ozera znahodyatsya u stadiyi chastkovogo abo povnogo vsihannya Harakternij landshaft Pridincivskoyi zaplavi poyednannya listyanih lisiv z malovnichimi luchnimi galyavinami tihimi zavodyami staric gladdyu ozer Klimat miscevosti kontinentalnij posushlivij Lito spekotne serednomisyachna temperatura chervnya i lipnya stanovit 21 C pri absolyutnomu maksimumi 31 34 S zima holodna serednomisyachna temperatura sichnya 24 30 S i malosnizhna Vegetacijnij period trivaye 200 210 dniv Serednorichna kilkist opadiv u regioni stanovit 460 mm pri kolivannyah vid 300 do 680 mm Landshaftnij skladStepi 0 umovno prirodni lisi 70 shtuchni lisi 30 vodojmi 0 orni zemli 0 naseleni punkti 0 BiotaFlora Oskilki viddilennya roztashovane v zaplavi i na pishanij terasi Siverskogo Dincya roslinnist tut maye intrazonalnij harakter i predstavlena stepovim lisovim luchnim bolotnim vodnim tipami U Stanichno Luganskomu viddilenni perevazhaye lisovij tip roslinnosti zaplavni shirokolistyani lisi Ce seredno i korotkozaplavni lisi z regulyarnim rezhimom zatoplennya Za miscem rostu roslinnosti lisovij fond podilyayut na zaplavnodibrovnij 58 8 borovij 32 9 sudibrovi 8 9 i subori 1 4 za zvolozhennyam gruntu na svizhi 43 8 vologi 27 2 suhi 24 siri 3 5 i mokri 1 5 Na beregovih pishanih kosah rostut topoli i verbi na pidvishenih miscyah perevazhaye osokir na pidvishenih dilyankah skladenih legkimi suglinkami svizha beresto paklenova dibrova nizini centralnoyi chastini zaplavi skladeni suglinistimi alyuvialnimi vidkladami zajnyati vologoyu beresto paklenovoyu dibrovoyu yaka v priterasnih ponizhennyah zminyuyetsya sirim chornovilhovim lisom Flora Stanichno Luganskogo viddilennya vklyuchaye 745 vidiv sudinnih roslin 131 vid zelenih vodorostej Tut vidmicheno takozh zrostannya 266 vidiv gribiv U comu viddilenni ohoronyayutsya 10 vidiv roslin i gribiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini ryabchik malij i ruskij ryastka Bushe salviniya plavayucha tyulpan dibrovnij kovila dniprovska i Lessinga 7 vidiv zanesenih do Yevropejskogo chervonogo spisku glid ukrayinskij zhovtozillya dniprovske kozelci donski tosho 12 reliktovih 65 endemichnih vidiv roslin fialka Lavrenka molochaj tonkosteblij shavliya suhostepova voloshka volosistogolova tosho bilsh yak 25 regionalno ridkisnih vidiv Na cij teritoriyi zareyestrovano 3 formaciyi vodnih roslinnih ugrupovan sho zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini salviniyi plavayuchoyi rdesnika chervonuvatogo kushiru pidvodnogo Fauna Obsyag fauni Tvarinnij svit predstavlenij 49 vidami ssavciv 169 ptahiv 6 vidami plazuniv 5 zemnovodnih 29 vidami rib 1 kruglorotih Iz bezhrebetnih vidomo isnuvannya 136 vidiv pavukopodibnih i 1050 vidiv komah Slimak sadovij Raritetne yadro fauni Iz tvarin do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseni 52 vidi vusach muskusnij dzhmil glinistij vedmedicya gera kapturnicya bliskucha zhuk olen minoga ukrayinska yalec Danilevskogo virezub midyanka poruchajnik lezhen skopa nichnicya vijchasta norka yevropejska i in do Yevropejskogo chervonogo spisku 19 vidiv vuhan burij vovk derkach slimak vinogradnij pavinoochka grusheva sinyavec argirognomon tosho do Dodatku 2 Bernskoyi konvenciyi 152 vidi Ptahi U lisi zimuyut chizhi omelyuhi sniguri koroliki yaki z pochatkom vesni vidlitayut na pivnich Iz osilih hizhih ptahiv bilya lisovih ozer staric zustrichayetsya orlan bilohvist sho zhivitsya riboyu vodoplavnimi ptahami takimi ssavcyami yak zajci bilki veliki mishopodibni Z inshih hizhakiv u zapovidniku traplyayutsya balaban kanyuk zmiyeyid mogilnik orel karlik skopa pugach ta in Najchislennishi fonovi vidi gorobci dyatli gorlici gorihvistki zelenyaki zyabliki vivsyanki slavki shpaki sinici sojki Po beregah richki ta ozer postijno zhivut predstavniki kachinih sho vidlitayut tilki pri zamerzanni vodojm Pid chas perelotiv zupinyayutsya na vidpochinok lezhen drofa zhuravli sirij i stepovij lebedi poruchajnik hohitva hodulichnik Vivirka teleutka Ssavci Iz ssavciv v lisi ranishe mozhna zustriti losya ta olenya Ranishe v ozerah meshkala hohulya ruska reliktovij zvir yakij znik vnaslidok peresihannya ozer Nini sposterigayetsya pidnyattya gruntovih vod deyaki ozera Stav Krasnenke chasto zapovneni vodoyu tomu z yavlyayetsya mozhlivist provesti reaklimatizaciyu hohuli Teper tut vidomi sarna yevropejska svinya dika lisicya ruda yenot ussurijskij gornostaj vivirka lisova borsuk yevropejskij zayec sirij Div takozhLuganskij prirodnij zapovidnik Strilcivskij step zapovidnik Provalskij step Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblastiPrimitkiO Vasilyuk I Balashov M Krivohizha G Kolomicev Landshaftnij sklad prirodno zapovidnogo fondu Luganskoyi oblasti Zapovidna sprava v Ukrayini Tom 18 Vip 1 2 2012