Па́ра осно́в, bp — пара основ двох нуклеотидів на комплементарних ланцюжках нуклеїнових кислот (ДНК або РНК), з'єднаних за допомогою водневих зв'язків.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekZpTDBSdVlWOXpkSEpoYm1RdWNHNW5Mekl5TUhCNExVUnVZVjl6ZEhKaGJtUXVjRzVuLnBuZw==.png)
При канонічному ватсон-кріківському спаровуванні основ, в ДНК аденін (A) формує базову пару з тиміном (T), а гуанін (G) з цитозином (C). В РНК тимін замінений урацилом (U). Інші, не ватсон-кріківські типи спаровування, що отримаються в результаті зміненої картини водневих зв'язків, також відбуваються, особливо в РНК, типовим прикладом є .
Значення
Основна роль утворення пар основ в біологічних системах — можливість копіювання на зчитування інформації, закодованої в нуклеїнових кислотах. За допомогою утворення пар основ кодони на молекулах матричних РНК розпізнаються антикодонами на транспортних РНК протягом процесу трансляції. Деякі ДНК або РНК-зв'язуючі ферменти можуть розпізнавати певні картини пар основ, наприклад фактори транскрипції ідентифікують специфічні регулярні регіони генів.
Вимірювання довжини
Розмір індивідуальних генів або цілих геномів (розмір геному) організмів часто виражається в парах основ, тому що ці гени та геноми склалаються з дволанцюжкової ДНК. Число пар основ дорівнює числу нуклеотидів в одному з ланцюжків (за винятком некодуючих регіонів теломер, що є одноланцюговими). У випадку використання терміну «пара основ» як одиниця відстані, термін зазвичай скорочується до «bp» (від англ. base pair). Крім того, існують одиниці kbp, kb (англ. kilobase) — тисяча пар основ, Mbp — мільйон пар основ і т. д. (на кшталт номенклатури, яку використовують при вимірі обсягу даних комп'ютерної пам'яті: кіло-, мега-, гіга- тощо).
Джерела
- А. В. Сиволоб (2008). Молекулярна біологія (PDF). К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет".
- Astrid Sigel; Helmut Sigel; Roland K. O. Sigel, eds. (2012). Interplay between Metal Ions and Nucleic Acids. Metal Ions in Life Sciences 10. Springer. doi:10.1007/978-94-007-2172-2. .
- Clever, Guido H.; Shionoya, Mitsuhiko (2012). «Chapter 10. Alternative DNA Base-Pairing through Metal Coordination». Interplay between Metal Ions and Nucleic Acids. pp. 269—294. doi:10.1007/978-94-007-2172-2_10.
- Megger, Dominik A.; Megger, Nicole; Mueller, Jens (2012). «Chapter 11. Metal-Mediated Base Pairs in Nucleic Acids with Purine and Pyrimidine-Derived Neucleosides». Interplay between Metal Ions and Nucleic Acids. pp. 295—317. doi:10.1007/978-94-007-2172-2_11.
- Watson JD, Baker TA, Bell SP, Gann A, Levine M, Losick R. Molecular Biology of the Gene. — 5th. — Pearson Benjamin Cummings: CSHL Press, 2004. (See esp. ch. 6 and 9)
![]() | Це незавершена стаття з молекулярної біології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет