Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міанкаль (узб. Miyonqol) — острів, утворений роздвоєнням річки Зеравшан неподалік від Самарканду на два русла — Карадар'я та Акдар'я, які знову зливаються поблизу Хатирчі, а також невеличка територія на північ від цього острова.
| Міанкаль | |
| Країна |  Узбекистан |
|---|---|
Координати: 39°55′12″ пн. ш. 66°34′12″ сх. д. / 39.92000000002777682° пн. ш. 66.57000000002777540° сх. д.
Опис
Міанкаль — вузький витягнутий острів завдовжки 100 км та в середньому завширшки 15 км. Центр плодоносної долини.
Історія
З давніх-давен був найосвоєнішою частиною , був великим осередком мустьєрської культури. Археологами було виявленокопальніздобування креміня в Учтуті, стоянки в САзагані, поховальний комплекс в Замічаташі.
У часи існування Согдіани як держави, а потім перської патрапії Міанкаль був відомий під назвами Нім Сугд або Сугд-Хурд (Малий Согд). Тут виявлено античні поселення Кізляр-тепе, Алпамиш-тепе, Гауз-тепе, Арк-тепе, Курган-тепе, Булак-Баши, Чимкурган.
З VIII ст. з часів занепаду в Согді незалежної держави головним містом Міанкаля був Іштихан. У джерелах також зустрічається назва Афарункент та Афарінкент.
Під час Держави Тимуридів місто у північній частині Міанкаля було розташовано окремий тумен з столицею в Афарінкенті. Цей тумен продовжив існування за часів Держави Шейбанідів.
З утворенням Бухарського ханства Міанкаль був важливим землеробським центром. Саме потужне повстання тут у 1785 році призвело до падіння ханства й утворення Бухарського емірату. Під час емірату Міянкаль був найбільш густонаселеною та економічно розвиненою областю країни, жителі якого займалися поливним землеробством та скотарством. У 1821—1826 роках тут вирувало потужне повстання, яке емір Сеїд Хайдар Тура з великими труднощами придушив.
Населення
Тривалий час був заселений согдійцями. Після підкорення держави Ахеменідів військом Александра Македонського тут виникають поселення греків. За часи Греко-Бактрійського царства согдійці фактично асимілювали греків. Згодом сюди прийшли ефталіти, проте не відігравали вирішальної ролі. У VI ст. проникають давні тюрки. В подальшому посилюється тюркський елемент. Остаточно цей процес завершився в часи Караханідської держави. Кіпчаки переселилися в ці місця в XIII ст. Китаї (хитаї), нащадки стародавніх киданів, прийшли у XVI ст.
Джерела
- Тревер К. В., Якубовский А. Ю., Воронец М. Э.: История народов Узбекистана, том 2. — Ташкент: АН УзССР, 1947. — 517 с.
- Кошеленко Г. А. Древнейшие государства Кавказа и Средней Азии // Археология СССР с древнейших времён до средневековья: в 20 т.. — Москва, 1985. — Т. 8. — 496 p.
- Пардаев К. К. Этнические и миграционные процессы в Мианкале (XVI—XVIII вв.). Статья в журнале «Historicus».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miankal uzb Miyonqol ostriv utvorenij rozdvoyennyam richki Zeravshan nepodalik vid Samarkandu na dva rusla Karadar ya ta Akdar ya yaki znovu zlivayutsya poblizu Hatirchi a takozh nevelichka teritoriya na pivnich vid cogo ostrova Miankal Krayina Uzbekistan Koordinati 39 55 12 pn sh 66 34 12 sh d 39 92000000002777682 pn sh 66 57000000002777540 sh d 39 92000000002777682 66 57000000002777540OpisMiankal vuzkij vityagnutij ostriv zavdovzhki 100 km ta v serednomu zavshirshki 15 km Centr plodonosnoyi dolini IstoriyaZ davnih daven buv najosvoyenishoyu chastinoyu buv velikim oseredkom mustyerskoyi kulturi Arheologami bulo viyavlenokopalnizdobuvannya kreminya v Uchtuti stoyanki v SAzagani pohovalnij kompleks v Zamichatashi U chasi isnuvannya Sogdiani yak derzhavi a potim perskoyi patrapiyi Miankal buv vidomij pid nazvami Nim Sugd abo Sugd Hurd Malij Sogd Tut viyavleno antichni poselennya Kizlyar tepe Alpamish tepe Gauz tepe Ark tepe Kurgan tepe Bulak Bashi Chimkurgan Z VIII st z chasiv zanepadu v Sogdi nezalezhnoyi derzhavi golovnim mistom Miankalya buv Ishtihan U dzherelah takozh zustrichayetsya nazva Afarunkent ta Afarinkent Pid chas Derzhavi Timuridiv misto u pivnichnij chastini Miankalya bulo roztashovano okremij tumen z stoliceyu v Afarinkenti Cej tumen prodovzhiv isnuvannya za chasiv Derzhavi Shejbanidiv Z utvorennyam Buharskogo hanstva Miankal buv vazhlivim zemlerobskim centrom Same potuzhne povstannya tut u 1785 roci prizvelo do padinnya hanstva j utvorennya Buharskogo emiratu Pid chas emiratu Miyankal buv najbilsh gustonaselenoyu ta ekonomichno rozvinenoyu oblastyu krayini zhiteli yakogo zajmalisya polivnim zemlerobstvom ta skotarstvom U 1821 1826 rokah tut viruvalo potuzhne povstannya yake emir Seyid Hajdar Tura z velikimi trudnoshami pridushiv NaselennyaTrivalij chas buv zaselenij sogdijcyami Pislya pidkorennya derzhavi Ahemenidiv vijskom Aleksandra Makedonskogo tut vinikayut poselennya grekiv Za chasi Greko Baktrijskogo carstva sogdijci faktichno asimilyuvali grekiv Zgodom syudi prijshli eftaliti prote ne vidigravali virishalnoyi roli U VI st pronikayut davni tyurki V podalshomu posilyuyetsya tyurkskij element Ostatochno cej proces zavershivsya v chasi Karahanidskoyi derzhavi Kipchaki pereselilisya v ci miscya v XIII st Kitayi hitayi nashadki starodavnih kidaniv prijshli u XVI st DzherelaTrever K V Yakubovskij A Yu Voronec M E Istoriya narodov Uzbekistana tom 2 Tashkent AN UzSSR 1947 517 s Koshelenko G A Drevnejshie gosudarstva Kavkaza i Srednej Azii Arheologiya SSSR s drevnejshih vremyon do srednevekovya v 20 t Moskva 1985 T 8 496 p Pardaev K K Etnicheskie i migracionnye processy v Miankale XVI XVIII vv Statya v zhurnale Historicus