У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михалков Мики та Сергі йович Михалко в рос Никита Сергеевич Михалков н

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михалков.

Мики́та Сергі́йович Михалко́в (рос. Никита Сергеевич Михалков; нар. 21 жовтня 1945(19451021), Москва, Росія) — відомий радянський і російський кіноактор, кінорежисер, сценарист, продюсер, телеведучий, блогер. Народний артист РРФСР (1984). Голова Союзу кінематографістів РФ (з 1997), президент Російського фонду культури з 1993 року. Дійсний член Академії гуманітарних наук. З 1998 року — президент Московського міжнародного кінофестивалю. З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.

Михалков Микита Сергійовичрос. Никита Сергеевич Михалков

Дата народження21 жовтня 1945^[1]^[2]^[3](78 років)Місце народженняМосква, СРСРГромадянство

СРСР

Росія^[4]Релігіяправославна церкваAlma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1971), Театральний інститут імені Бориса Щукіна, Центральна музична школа (1959) і ^dПрофесіяактор, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, кіноактор, викладач, підприємець, співак, ведучий, телеведучий, блогер, кіносценарист, письменник, режисерЗаклад^dЧленство^d і Спілка кінематографістів РосіїНагороди

^d (2015)

Ґран-прі Каннського кінофестивалю (1994)

ТЕФІ

Золотий орел (2015)

^d (1988)

Європейський кіноприз за найкращий фільм (1993)

^d (1977)

Ніка (1993)

^d (2007)

^d

^d (2024)

IMDbID 0586482besogontv.ru Михалков Микита Сергійович у Вікісховищі

Володар «Золотого лева» Венеціанського кінофестивалю (1991) і номінант на премію «Оскар» (1993) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» за фільм «Урга — територія любові». Лауреат премії «Оскар» (1995) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» і Гран-прі Каннського кінофестивалю (1994) за фільм «Стомлені сонцем». Володар «Спеціального лева» Венеціанського кінофестивалю (2007) за внесок в кіномистецтво і номінант на премію «Оскар» (2008) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» за фільм «12».

Внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. Фігурант центру бази «Миротворець». Підтримав вторгнення Росії в Україну.

Життєпис

Народився 21 жовтня 1945 року в Москві. Батько — дитячий письменник та комуністичний діяч Сергій Володимирович Михалков, мати — Наталя Петрівна Кончаловська, донька Петра Кончаловського. Має рідного брата — Андрія Кончаловського, який взяв прізвище своєї матері.

1958—1962 роки був учнем і актором середньої школи при Театрі ім. Станіславського. Навчався на акторському факультеті театрального училища ім. Щукіна (майстерня Л. Шахматова). Закінчив режисерський факультет ВДІК. Дебют у кіно як актора відбувся 1959 року.

1963–1966 — навчався на акторському відділенні в театральному училищі імені Щукіна.
1971 — закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня М. І. Ромма).
У 1980–1991 вів майстерню ігрового кіно.
З 1988 року — президент студії ТриТе.

Політична діяльність

Влітку 2011 року, напередодні виборів президента Російської Федерації 2012, Микита Михалков заявив про бажання балотуватися на посаду президента. Він сказав, що «…втомився бути маріонеткою й хоче спробувати повести Росію за собою». Потім поміняв рішення й виступив представником кандидата в президенти В. В. Путіна і навіть замість Путіна взяв участь у публічних теледебатах проти іншого кандидата в президенти — Ірини Прохорової, сестри підприємця та політика Михайла Прохорова. На думку багатьох аналітиків, ці дебати виграла Ірина Прохорова. Сам Михалков після цього визнав, що сам би проголосував за Прохорову.

Ставлення до України

Під час Євромайдану та російської інтервенції до Криму і на Донбасі зайняв різко проросійську позицію, виступив з кількома відозвами по телебаченню. В них, зокрема, передрікав Україні загибель у разі її зближення з Євросоюзом; нарікав на недостатньо масовий сепаратизм серед одеситів, через який, нібито, Росія не має достатніх підстав для введення військ; з пієтетом цитував військового злочинця Слободана Мілошевича і загалом розхвалював агресивну путінську політику. Міхалков також називав Україну «фашистською державою», а Революцію Гідності — військовим переворотом.

31 серпня 2015 року Служба безпеки України заборонила в'їзд Микиті Михалкову в Україну. В'їзд російському режисерові заборонено на 5 років як діячеві культури, що створює загрозу національній безпеці України. Крім того, заборонено в'їзд ще 10 російським діячам культури.

Закликав звільнити українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії, зі сцени Московського Кінофестиваля, однак відмовився підписувати будь-які звернення чи ще якось брати в цьому участь.

Вторгнення Росії в Україну (2022)

24 лютого 2022 року Нікіта Міхалков виступив за визнання ДНР і ЛНР Росією і підтримав вторгнення Росії в Україну, заявивши, що війна «повинна, за ідеєю, встановити мир хоча б на Донбасі».

Скандали

Найбільш відомим скандалом, пов'язаним з Микитою Михалковим, є рейдерське захоплення Союзу Кінематографістів Росії в 1997 році, суд з цього приводу та довічне головування М. Михалкова в «союзі» з того часу.
У жовтні 2007 Михалков випустив документально-публіцистичний фільм «55», присвячений 55-річчю президента Росії Володимира Путіна. Фільм викликав гостру критику. У той же період в «Російській газеті» було опубліковано вірнопідданський лист представників творчих професій президенту РФ Путіну з проханням не залишати посаду. Серед безлічі підписів під цим документом значився і автограф Михалкова.
У 2016 році Михалков виступив за повернення смертної кари в Росії, а Горбачова та Єльцина визнати «злочинцями». Потім Горбачов повідомив, що Михалков пізніше вибачився перед ним і порадив йому не лізти у політику, а займатися кіно.
Микита Михалков проігнорував звернення предстоятеля Білоруської православної церкви Філарета, громадських діячів з проханнями допомогти відновити Церкву святого Михайла Архангела в містечку Зембин (Білорусь), яка отримала значні пошкодження під час зйомок одного з військових епізодів радянського фільму 1965 р. «Перекличка» (у фільмі М. Михалков зіграв роль танкіста і в'їхав на танку Т-34 в вівтарну частину храму, а також випрасував танком місця поховань священнослужителів за вівтарем храму).

Бізнес в Італії

Помістя Кастело ді Касоле (Castello Di Casole), Провінція Сієна, регіон Тоскана — люкс-готель з 2 ресторанами і басейном, бутік та виноробне підприємство з площею виноградників 40 га (100 акрів), яке втім не носить ім'я Микити Михалкова . Виноробне підприємство Михалкова в 2009 виробило близько 16.000 пляшок вина, в першу червоного сорту Каберне Совіньйон, яке було експортоване до Росії. Разом із своїм російським партнером Костянтином Тувикіним Михалков також спробує виробляти вино білих сортів. В 2009 фірма Михалкова випустила вино під назвою «12», присвячене однойменному фільму Михалкова.

Приватне життя

Микита Михалков має чотирьох дітей — Степан, Ганна, Артем і Надія.

Фільмографія

Рік	Фільм
Рік	Фільм	Режисер	Сценарист	Продюсер	Актор	Роль	Примітки
1959	Сонце світить всім				Так	школяр	акторський дебют
1960	Хмари над Борськом				Так	Петя
1961	Пригоди Кроша				Так	Вадим
1963	Я крокую по Москві				Так	Микола
1965	Рік як життя				Так	Жюль
1966	Жарт				Так	наречений
1966	Перекличка				Так	Сергій Бородін
1966	Не найвдаліший день				Так	Микита
1967	Зірки і солдати				Так	прапорщик Глазунов
1967	Дівчинка і речі	Так	Так				короткометражний, курсова работа
1967	І ці губи, і очі зелені ...	Так	Так				курсова работа
1968		Так	Так				курсова работа
1969	Дворянське гніздо				Так	князь Нелідов
1969	Пісня про Маншук				Так	Єжов
1969	Червоний намет				Так
1970	Спорт, спорт, спорт				Так	Кирибеєвич
1970	Ризик		Так
1970	Спокійний день наприкінці війни	Так					короткометражний, дипломна робота
1971	Тримайся за хмари				Так	співробітник ЧК
1972	Станційний наглядач				Так	Мінський, гусар
1972			Так
1974	Свій серед чужих, чужий серед своїх	Так	Так		Так	осавул Брилов	режисерський дебют
1975	Раба любові	Так			Так	підпільник Іван
1977	Незакінчена п'єса для механічного піаніно	Так			Так	Микола Іванович Трилецький
1977	Транссибірський експрес		Так
1977	Ненависть		Так
1978	Сибіріада				Так	Олексій Утюжанін
1979	П'ять вечорів	Так	Так
1979	Кілька днів з життя Обломова	Так	Так		Так	пан в Петербурзі
1981	Рідня	Так			Так	офіціант
1981	Два голоси				Так	Сергій Миколайович Баклажанов
1981	Портрет дружини художника				Так	Борис Петрович
1981	Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів				Так	Генрі Баскервиль
1982	Вокзал для двох				Так	провідник Андрій
1982	Інспектор ДАІ				Так	Валентин Павлович Трунов
1982	Польоти уві сні та наяву				Так	кінорежисер
1983	Без свідків	Так	Так
1984	Жорстокий романс				Так	Сергій Сергійович Паратов
1986	Мій улюблений клоун		Так
1987	Очі чорні	Так	Так
1989	Самотній мисливець		Так
1990	Автостоп	Так	Так	Так			Фільм знятий за гроші з рекламного контракту із концерном Fiat.
1990	Під північним сяйвом				Так	Регіньов
1991	Принижені і ображені				Так	князь Валковський
1991	Урга — територія кохання	Так	Так		Так	велосипедист
1992					Так	полковник
1993		Так
1993		Так	Так	Так	Так	камео
1994	Стомлені сонцем	Так	Так	Так	Так	комдив Сергій Котов
1995		Так	Так	Так
1996	Ревізор				Так
1998	Сибірський цирюльник	Так	Так	Так	Так	Александр III
2000	Віра, надія, любов				Так
2000				Так
2003		Так
2003		Так	Так	Так
2003		Так	Так	Так
2004	72 метри			Так
2005	Піжмурки				Так	криминальний авторитет Сергій Михайлович («Міхалич»)
2005	Персона нон грата				Так	Олег
2005				Так	Так	генерал Гліб Георгийович Пожарський
2006	Мені не боляче				Так	Сергій Сергійович
2007					Так	Микита Сергійович
2007		Так	Так	Так
2007	12	Так	Так		Так	старшина присяжних
2010	Стомлені сонцем 2: Передстояння	Так	Так	Так	Так	комдив Сергій Котов
2011		Так	Так	Так	Так	комдив Сергій Котов
2013		Так
2014	Своя земля	Так
2013	Легенда № 17			Так
2014	Сонячний удар	Так	Так
2016					Так	Санін
2017	Рух вгору			Так
2018		Так	Так

Почесні звання

Головний приз Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні (1977)
Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації Приз за режисуру (1984).
Головний приз Венеціанського кінофестивалю (1991) (Урга — територія кохання).
Кавалер ордена Почесного легіону (1992)
Премія Кінотавр у номінації Головна премія (1992).
Премія Ніка у номінації Найкраща режисура (1992)
Премія Фелікс у номінації Найкращий фільм (1993)
Премія Оскар у номінації Найкращий іноземний фільм (1994)
Командор Почесного легіону За внесок у світову культуру (1994, Франція),
Кавалер ордена За заслуги перед Вітчизною III ступеня (1995), ордена Сергія Радонежського I ступеня Російської Православної Церкви (1997)
Медаль ім. Ханжонкова у номінації Кіноподія року за організацію XXI Московського міжнародного кінофестивалю (1999).
Державна премія РФ у галузі літератури і мистецтва (2000),
Приз XVI ОРК Кінотавр За особистий внесок у розвиток кінематографії.
Премія Золотий Орел за найкращу чоловічу роль 2006

У інтернеті

Зовнішні відеофайли
	БесогонТВ «Размышления оккупанта» на YouTube

9 березня 2011 року Микита Михалков зареєстрував в Живому Журналі акаунт nikitabesogon. За словами Михалкова, нік вибраний на ім'я його небесного покровителя Микити Бісогона (Микита, що виганяє бісів). Форматом спілкування був вибраний відеоблог. Одночасно на Youtube був зареєстрований канал «БесогонТВ». Після того, як акаунт був прорекламований відомими блогерами, його журнал отримав популярність — за один місяць його додали в друзі більше 6 тисяч користувачів, а по кількості переглядів його журнал знаходився в першій десятці рейтингу. У своїх відеороликах Міхалков відповідає на питання користувачів і спростовує різну, на його думку, неправдиву інформацію в інтернеті.

Надалі з цього виникла програма «БесогонТВ», яку телеканал Росія 24 транслював без авторської і фінансової винагороди творців. У грудні ЗМІ не випустив 38 випуск програми через етичні міркування, що стало причиною скандалу і громадської уваги. У лютому 2016 року конфлікт був улагоджений.

18 січня 2024 року YouTube заблокував канал М. Михалкова «Бесогон ТВ».

Микита Михалков має свою сторінку в соціальній мережі «Вконтакті».

Цікаві факти

У 1987 році Микита Михалков разом з акторкою Оленою Сафоновою брав участь у телепередачі італійського співака Адріано Челентано «Fantastico 8».

Генеалогія

Див. також

Бойкот російського кіно
14349 Нікітаміхалков — астероїд, названий на честь цієї людини.

Примітки

Deutsche Nationalbibliothek Record #119047942 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
Munzinger Personen
d:Track:Q107343683
LIBRIS — 2018.
d:Track:Q1798125
Указ Президента України від 7 січня 2023 року № 4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 20 січня 2020.
. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2022.
(рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 10 травня 2014.
Предвыборные дебаты без кандидатов: Михалков признался, что проголосовал бы за сестру Прохорова [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.]. — News.Ru, 14.02.2012
ТОП-10 найскандальніших російських акторів, які підтримали агресора Путіна [ 7 січня 2015 у Wayback Machine.]. ТСН. . 31.10.2014
(рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
. web.archive.org. 18 січня 2018. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 23 травня 2022.
. http://ukranews.com. Українські Новини. 31.08.2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015.
Никита Михалков вступился за украинского режиссёра Олега Сенцова, которого подозревают в организации террористических актов в Крыму [ 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Дождь, 18:15 29 червня 2014
Письмо президенту Российской Федерации В. В. Путину. — Российская газета, 16.10.2007. — № 4493
. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
(рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2020.
. Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 10 травня 2014.
Шато имени меня [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.]. — Lenta.Ru, 16.03.2013
Wine Report Russia [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Corriere di Siena: Mikhalkov vignaiolo a Casole, due casse all'ex premier Silvio Berlusconi [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.](італ.)
YouTube удалил канал Никиты Михалкова «Бесогон ТВ». The Insider (рос.). 18 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
Буняк, Валерія (18 січня 2024). YouTube заблокував канал російського режисера Микити Михалкова «БесогонТВ». ms.detector.media (укр.). Процитовано 18 січня 2024.
Fantastico 8 - Celentano e Mihalkov.mp4 на YouTube

Література

Липков А. Никита Михалков. М., 1981;
Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.270—271;
Никита Михалков. М., 1989;
Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.503;
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.861;
Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С.787;
Великие кинозвезды XX века. М., 2001. — С.294-299;
Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.282-285.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Михалков Микита Сергійович

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Михалков Микита Сергійович

Михалков Микита Сергійович на сайті IMDb (англ.)
Андрей Мальгин. Oci ciornie. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — «Каспаров.ру», 09-05-2014

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/119047942/_Record_#119047942]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #119047942 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q237227]]</div>-2] Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q107343683">Munzinger_Personen<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107343683]]</div>-3] Munzinger Personen
d:Track:Q107343683

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638"_data-entity-id="Q1798125">[https://libris.kb.se/katalogisering/1zcgnvbk10nhfll_LIBRIS]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1798125]]</div>-4] LIBRIS — 2018.
d:Track:Q1798125

[5] Указ Президента України від 7 січня 2023 року № 4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»

[6] . Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 20 січня 2020.

[7] . Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2022.

[8] (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 10 травня 2014.

[9] Предвыборные дебаты без кандидатов: Михалков признался, что проголосовал бы за сестру Прохорова [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.]. — News.Ru, 14.02.2012

[10] ТОП-10 найскандальніших російських акторів, які підтримали агресора Путіна [ 7 січня 2015 у Wayback Machine.]. ТСН. . 31.10.2014

[11] (рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.

[12] . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.

[13] . Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.

[14] . web.archive.org. 18 січня 2018. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 23 травня 2022.

[15] . http://ukranews.com. Українські Новини. 31.08.2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015.

[16] Никита Михалков вступился за украинского режиссёра Олега Сенцова, которого подозревают в организации террористических актов в Крыму [ 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Дождь, 18:15 29 червня 2014

[17] Письмо президенту Российской Федерации В. В. Путину. — Российская газета, 16.10.2007. — № 4493

[18] . Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.

[19] . Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.

[20] . Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.

[Ateist-21] (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2020.

[22] . Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 10 травня 2014.

[23] Шато имени меня [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.]. — Lenta.Ru, 16.03.2013

[24] Wine Report Russia [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

[25] Corriere di Siena: Mikhalkov vignaiolo a Casole, due casse all'ex premier Silvio Berlusconi [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.](італ.)

[26] YouTube удалил канал Никиты Михалкова «Бесогон ТВ». The Insider (рос.). 18 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.

[27] Буняк, Валерія (18 січня 2024). YouTube заблокував канал російського режисера Микити Михалкова «БесогонТВ». ms.detector.media (укр.). Процитовано 18 січня 2024.

[28] Fantastico 8 - Celentano e Mihalkov.mp4 на YouTube

[1]

[2]

[3]

[4]