Лідський повіт (пол. Powiat lidzki) — адміністративно-територіальна одиниця Віленського воєводства Великого князівства Литовського у XV-XVIII століттях. Столиця — Ліда.
Лідський повіт | |||
---|---|---|---|
Powiat lidzki | |||
| |||
повіт | |||
Гімн: Богородиця | |||
місто | Ліда | ||
Країна | ВКЛ | ||
край | Білорусь | ||
федерація | Річ Посполита | ||
Офіційна мова | білоруська, руська, церковнослов'янська; від 1385 ще латина, від 1569 — польська | ||
Населення | |||
- повне | литвини, білорусини | ||
Етнікон | лідці | ||
Площа | |||
- повна | 5500 км² | ||
Дата заснування | 1566 | ||
окупація Росією | 1795 | ||
|
Географія
На півночі межував з Троцьким повітом Троцького воєводства та Віленським повітом Віленського воєводства, на сході — з Ошмянським повітом Віленського воєводства, на півдні — з Новогрудським та Слонімським повітами Новогрудського воєводства, на заході — з Гродненським повітом Троцького воєводства.
Адміністративний поділ
До цього повіту входили території Лідського гродського (міського), Берштанського, Василишковського, Дубицького, Конявського, Новодворського, Радунського та Стоклиського староств та прилеглі приватні маєтки. Станом на 1790 р. повіт складався з 16 міст і сіл: Острина, Вороново, [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], , [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], Ліда, [be-tarask], [be-tarask], [be-tarask], (Радунь), [be-tarask], [be-tarask], Щучин, (Ейшишки).
Після окупації західнобілоруських, литовських земель Російською імперією на території колишнього Лідського повіту у складі Слонімської губернії було утворено російський Лідський повіт під час третього поділу Речі Посполитої.
Символіка
У нього була червона повітова хоругва із зображенням герба «Погоні».
Населення
У 1528 році, за даними перепису війська Великого князівства Литовського, у повіті було близько 80 дрібних землевласників.
Лихоліття московської війни проти Литви (середини XVII ст.) спричинило сильні спустошення і в цьому повіті також. Кількість (димів) зменшилася на 19 %.
В середині XVII століття в повіті було 11 860 селянських господарств, а населення становило 94 880 осіб. У 1775 р. в повіті налічувалося 11 723 селянських господарства. У 1790 році чисельність населення повіту становила 102 375 осіб.
Урядники
Лідська шляхта від повіту посилала двох депутатів (послів) на Вальний сейм та двох заступників до Головного Трибуналу. У Ліді збиралися повітові та воєводські сеймики — місцеві станово-представницькі органи.
У Ліді проводилися не лише повітові сеймики, але й підкоморський, земський (сесії проводилися в одній з веж (Лідського замку)) та гродські суди, і скликалося посполите рушення.
На Гродненському сеймі 12 січня 1793 року, щоби збільшити кількість сенаторів від Великого князівства Литовського, номінували на каштеляна лідського кандидатуру з місцевого повітового маршала, яким на той час був Францишек Олександрович, котрий отримав привілей 26 жовтня 1793 р.. Але в грудні того ж року новою адміністративно-територіальною реформою Речі Посполитої скасовано лідську каштелянію. У результаті лідський каштелян зберіг свій титул, але він не мав сенаторських повноважень.
Див. також
Примітки
- (пол.) (Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich).Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. — s.338.
- (біл.) (Насевіч В.), «Лідскі павет [ 20 квітня 2020 у Wayback Machine.]» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С.199. — 792 с. — (т.2),
- (пол.) Morzy J., «Kryzys demograficzny na Litwie i Białorusi w II połowie XVII wieku» / Józef Morzy. — Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 1965. — 405 s. — Tabl. 22, 24. — (Prace Wydziału Filozoficzno-Historycznego — Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. Historia 21).
- (біл.) Г. Сагановіч, «Невядомая вайна 1654 1667 [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is]» / Мн.: Навука і тэхніка, 1995. — 144 с. —
- (біл.) Сліўкін В., Прывілей Караля Польскага і вялікага князя Літоўскага Жыгімонта ІІІ аб наданні гораду Лідзе Магдэбурскага права [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.], 14.09.2001 // часопіс «Лідскі Летапісец» № 8.
Джерела
- (біл.) «» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя ў 2 тамах. Т.1. — Мн., 2005. — С.34–39.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — .
- (пол.) «Lida [ 16 березня 2018 у Wayback Machine.]» // (Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich). — Tom V, S.215-218.
Посилання
- (біл.) Лідзкі павет у Мэтрыцы ВКЛ [ 29 травня 2020 у Wayback Machine.]
- (біл.) Гісторыя горада і павета [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет