Латинська Америка
Площа | 21 069 501 км² |
---|---|
Населення | 560 287 688 |
Число країн | 33 |
Число територій | 4 |
ВВП | (по курсу обміну) 2,26 трлн. USD (по ППС) 1,5 трлн. USD |
Мови | Іспанська, Португальська, Французька, Кечуа, Аймара, Науатль, мови Майя, Гуарані, Італійська, Англійська, Валлійська, Нідерландська |
Часові зони | від UTC -3:00 (Бразилія) до UTC -8:00 (Мексика) |
Найбільші міста | Мехіко, Сан-Паулу, Буенос-Айрес, Ріо-де-Жанейро, Ліма, Богота, Сантьяго, Каракас |
Лати́нська Аме́рика — регіон Америки, де романські мови — тобто мови, що походять від латинської мови — офіційні або найважливіші мови спілкування. Інші лінгвістичні області Америки за своїми державними мовами європейського походження — США де переважає англійська мова, і нідерландськомовні Суринам, Кюрасао, Сінт-Мартен, Аруба, а також Бонайре, Саба і Сінт-Естатіус. Гренландія, яка з політичної точки зору пов'язана з Данією і де поширена данська мова, часто розглядається як частина Європи, попри те, що географічно це частина Північної Америки.
Визначення поняття «Латинська Америка» дещо змінюється. З соціо-політичної перспективи, Латинська Америка загалом включає території Америки, де переважають іспанська або португальська мови: Мексика і більшість Центральної Америки, Південна Америка і Вест-Індія (або Карибський регіон). У такому розумінні це синонім поняття Іберо-Америка. Території, де поширені інші романські мови, наприклад французька (канадська провінція Квебек) або креольські (похідні) мови, часто не розглядаються як частини Латинської Америки, незважаючи на французьке походження поняття. Іноді, особливо в Сполучених Штатах, термін «Латинська Америка» використовується для посилання на всю частину Америки на південь від США, зокрема такі країни як Беліз, Гаяна, Ямайка, Барбадос і Суринам, де переважають не романські мови. З другого боку, особливо в Бразилії, цей термін посилається винятково на іспанськомовні країни цієї області.
Геополітично, Латинська Америка поділяється на 33 незалежних держави і декілька залежних територій. Бразилія — безумовно найбільша країна Латинської Америки, як за площею, так і за населенням. Її державна мова, португальська, відокремлює її від інших латиноамериканських країн, у переважній більшості з яких державна мова — іспанська.
Етимологія
Назва «Латинська Америка» була введена французьким імператором Наполеоном III як політичний термін; він розглядав Латинську Америку та Індокитай як території, на які Франція намагалася поширити свій вплив протягом його правління. Цей термін допоміг йому підкріпити вимоги до вказаних територій та повинен був включати ті частини Америки, у яких розмовляють романськими мовами, тобто території населені вихідцями з Іберійського півострова та Франції протягом XV — XVI століть.
У Сполучених Штатах термін не використовувався до 1890-х, а став поширеним тільки на початку XX століття. До того частіше використовувався термін «Іспанська Америка».
Термін Латинська Америка зараз вказує на регіон, об'єднаний наднаціональними культурними інтересами. Багато людей в Латинській Америці говорять не романськими, а індіанськими мовами або мовами, принесеними іммігрантами. Цей регіон являє собою суміш романських культур з індіанськими та африканськими, що значно відрізняє його від європейських культур романського походження.
Квебек, інша французькомовна область в Канаді, як і деякі райони Сполучених Штатів, де превалюють романські мови, традиційно не включають до Латинської Америки в її соціополітичному значенні, здебільш через те, що ці території не існують як окремі держави, також як і через їхню віддаленість. Французька Гвіана, проте, часто включається, незважаючи на її залежність від Франції.
Як згадано вище, термін «Латинська Америка» іноді використовується, щоб послатися на нації, які були колись колоніями Іспанії і Португалії, двох держав, розташованих на Іберійському півострові. (OEI) поширює це визначення також на самі Іспанію і Португалію (які часто називають батьківщиною Латинської Америки) як на країни-члени, крім їхніх колишніх колоній у Америці.
Після Першої світової війни
Перша світова війна безпосередньо не зачепила країн Латинської Америки, проте мала для їхнього розвитку суттєві наслідки. Зростання споживання сільськогосподарської продукції і сировини у воюючих державах призвело до зростання цін на дану продукцію. Це збільшило прибутки латиноамериканських країн, що були використані для розвитку промисловості. У країнах формувалися національний капітал і робітничий клас, які на повну силу заявили про свої права. Тим самим на невирішене аграрне питання накладались проблеми, притаманні промислово розвиненим країнам. Війна призвела також до згортання капіталовкладень європейських держав, чим відразу скористалися США.
Політичний поділ
Звичайно до Латинської Америки входять такі держави та території:
Країни | Території Франції | Території США | |
---|---|---|---|
Крім того, до цього списку також інколи включають Беліз, Фолклендські острови, Гаяну, і Суринам, але вони культурно та лінгвістично відрізняються від решти Латинської Америки. Вони підтримують економічні зв'язки з сусідніми країнами і групуються Організацією об'єднаних націй до субрегіонів (Південна і Північна Америка), як і решта Латинської Америки. Проте всі, окрім Суринаму, — також об'єкти їхніх латиноамериканських сусідів.
Найбільші міста
Місто | Держава | Населення у 2017 | 2014 GDP (PPP $млн USD) | 2014 GDP на душу (USD) |
---|---|---|---|---|
Мехіко | Мексика | 23655355 | $403561 | $19239 |
Сан-Паулу | Бразилія | 23467354 | $430510 | $20650 |
Буенос-Айрес | Аргентина | 15564354 | $315885 | $23606 |
Ріо-де-Жанейро | Бразилія | 14440345 | $176630 | $14176 |
Богота | Колумбія | 9900800 | $159150 | $17497 |
Ліма | Перу | 9752000 | $176447 | $16530 |
Сантьяго | Чилі | 7164400 | $171436 | $23290 |
Белу-Оризонті | Бразилія | 6145800 | $95686 | $17635 |
Гвадалахара | Мексика | 4687700 | $80656 | $17206 |
Монтеррей | Мексика | 4344200 | $122896 | $28290 |
Примітки
- . Brookings Institution. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 22 січня 2015.
Посилання
- IDB Education Initiative [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Latin American Network Information Center [ 24 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Latin America Data Base [ 19 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Washington Office on Latin America [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Council on Hemispheric Affairs [ 26 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Codigos De Barra [ 7 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Література
- Регіонознавство: Азія, Африка й Латинська Америка: навч. посіб. / Головченко Володимир ; Дип. акад. України при М-ві закордон. справ України. — К. : Дип. акад. при МЗС України, 2013. — 343, [7] с. : іл., портр. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latinska Amerika Plosha 21 069 501 km Naselennya 560 287 688Chislo krayin 33Chislo teritorij 4VVP po kursu obminu 2 26 trln USD po PPS 1 5 trln USDMovi Ispanska Portugalska Francuzka Kechua Ajmara Nauatl movi Majya Guarani Italijska Anglijska Vallijska NiderlandskaChasovi zoni vid UTC 3 00 Braziliya do UTC 8 00 Meksika Najbilshi mista Mehiko San Paulu Buenos Ajres Rio de Zhanejro Lima Bogota Santyago Karakas Lati nska Ame rika region Ameriki de romanski movi tobto movi sho pohodyat vid latinskoyi movi oficijni abo najvazhlivishi movi spilkuvannya Inshi lingvistichni oblasti Ameriki za svoyimi derzhavnimi movami yevropejskogo pohodzhennya SShA de perevazhaye anglijska mova i niderlandskomovni Surinam Kyurasao Sint Marten Aruba a takozh Bonajre Saba i Sint Estatius Grenlandiya yaka z politichnoyi tochki zoru pov yazana z Daniyeyu i de poshirena danska mova chasto rozglyadayetsya yak chastina Yevropi popri te sho geografichno ce chastina Pivnichnoyi Ameriki Viznachennya ponyattya Latinska Amerika desho zminyuyetsya Z socio politichnoyi perspektivi Latinska Amerika zagalom vklyuchaye teritoriyi Ameriki de perevazhayut ispanska abo portugalska movi Meksika i bilshist Centralnoyi Ameriki Pivdenna Amerika i Vest Indiya abo Karibskij region U takomu rozuminni ce sinonim ponyattya Ibero Amerika Teritoriyi de poshireni inshi romanski movi napriklad francuzka kanadska provinciya Kvebek abo kreolski pohidni movi chasto ne rozglyadayutsya yak chastini Latinskoyi Ameriki nezvazhayuchi na francuzke pohodzhennya ponyattya Inodi osoblivo v Spoluchenih Shtatah termin Latinska Amerika vikoristovuyetsya dlya posilannya na vsyu chastinu Ameriki na pivden vid SShA zokrema taki krayini yak Beliz Gayana Yamajka Barbados i Surinam de perevazhayut ne romanski movi Z drugogo boku osoblivo v Braziliyi cej termin posilayetsya vinyatkovo na ispanskomovni krayini ciyeyi oblasti Geopolitichno Latinska Amerika podilyayetsya na 33 nezalezhnih derzhavi i dekilka zalezhnih teritorij Braziliya bezumovno najbilsha krayina Latinskoyi Ameriki yak za plosheyu tak i za naselennyam Yiyi derzhavna mova portugalska vidokremlyuye yiyi vid inshih latinoamerikanskih krayin u perevazhnij bilshosti z yakih derzhavna mova ispanska EtimologiyaNazva Latinska Amerika bula vvedena francuzkim imperatorom Napoleonom III yak politichnij termin vin rozglyadav Latinsku Ameriku ta Indokitaj yak teritoriyi na yaki Franciya namagalasya poshiriti svij vpliv protyagom jogo pravlinnya Cej termin dopomig jomu pidkripiti vimogi do vkazanih teritorij ta povinen buv vklyuchati ti chastini Ameriki u yakih rozmovlyayut romanskimi movami tobto teritoriyi naseleni vihidcyami z Iberijskogo pivostrova ta Franciyi protyagom XV XVI stolit U Spoluchenih Shtatah termin ne vikoristovuvavsya do 1890 h a stav poshirenim tilki na pochatku XX stolittya Do togo chastishe vikoristovuvavsya termin Ispanska Amerika Termin Latinska Amerika zaraz vkazuye na region ob yednanij nadnacionalnimi kulturnimi interesami Bagato lyudej v Latinskij Americi govoryat ne romanskimi a indianskimi movami abo movami prinesenimi immigrantami Cej region yavlyaye soboyu sumish romanskih kultur z indianskimi ta afrikanskimi sho znachno vidriznyaye jogo vid yevropejskih kultur romanskogo pohodzhennya Kvebek insha francuzkomovna oblast v Kanadi yak i deyaki rajoni Spoluchenih Shtativ de prevalyuyut romanski movi tradicijno ne vklyuchayut do Latinskoyi Ameriki v yiyi sociopolitichnomu znachenni zdebilsh cherez te sho ci teritoriyi ne isnuyut yak okremi derzhavi takozh yak i cherez yihnyu viddalenist Francuzka Gviana prote chasto vklyuchayetsya nezvazhayuchi na yiyi zalezhnist vid Franciyi Yak zgadano vishe termin Latinska Amerika inodi vikoristovuyetsya shob poslatisya na naciyi yaki buli kolis koloniyami Ispaniyi i Portugaliyi dvoh derzhav roztashovanih na Iberijskomu pivostrovi OEI poshiryuye ce viznachennya takozh na sami Ispaniyu i Portugaliyu yaki chasto nazivayut batkivshinoyu Latinskoyi Ameriki yak na krayini chleni krim yihnih kolishnih kolonij u Americi Pislya Pershoyi svitovoyi vijniPersha svitova vijna bezposeredno ne zachepila krayin Latinskoyi Ameriki prote mala dlya yihnogo rozvitku suttyevi naslidki Zrostannya spozhivannya silskogospodarskoyi produkciyi i sirovini u voyuyuchih derzhavah prizvelo do zrostannya cin na danu produkciyu Ce zbilshilo pributki latinoamerikanskih krayin sho buli vikoristani dlya rozvitku promislovosti U krayinah formuvalisya nacionalnij kapital i robitnichij klas yaki na povnu silu zayavili pro svoyi prava Tim samim na nevirishene agrarne pitannya nakladalis problemi pritamanni promislovo rozvinenim krayinam Vijna prizvela takozh do zgortannya kapitalovkladen yevropejskih derzhav chim vidrazu skoristalisya SShA Politichnij podilZvichajno do Latinskoyi Ameriki vhodyat taki derzhavi ta teritoriyi Krayini Teritoriyi Franciyi Teritoriyi SShA Argentina Beliz Boliviya Braziliya Chili Kolumbiya Kosta Rika Kuba Dominikanska Respublika Ekvador Salvador Gvatemala Gayiti Gonduras Meksika Nikaragua Panama Paragvaj Peru Urugvaj Venesuela Francuzka Gviana Gvadelupa Martinika Puerto Riko Krim togo do cogo spisku takozh inkoli vklyuchayut Beliz Folklendski ostrovi Gayanu i Surinam ale voni kulturno ta lingvistichno vidriznyayutsya vid reshti Latinskoyi Ameriki Voni pidtrimuyut ekonomichni zv yazki z susidnimi krayinami i grupuyutsya Organizaciyeyu ob yednanih nacij do subregioniv Pivdenna i Pivnichna Amerika yak i reshta Latinskoyi Ameriki Prote vsi okrim Surinamu takozh ob yekti yihnih latinoamerikanskih susidiv Najbilshi mista Misto Derzhava Naselennya u 2017 2014 GDP PPP mln USD 2014 GDP na dushu USD Mehiko Meksika 23655355 403561 19239San Paulu Braziliya 23467354 430510 20650Buenos Ajres Argentina 15564354 315885 23606Rio de Zhanejro Braziliya 14440345 176630 14176Bogota Kolumbiya 9900800 159150 17497Lima Peru 9752000 176447 16530Santyago Chili 7164400 171436 23290Belu Orizonti Braziliya 6145800 95686 17635Gvadalahara Meksika 4687700 80656 17206Monterrej Meksika 4344200 122896 28290Mehiko San PauluPrimitki Brookings Institution Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 22 sichnya 2015 PosilannyaIDB Education Initiative 13 listopada 2017 u Wayback Machine Latin American Network Information Center 24 grudnya 2007 u Wayback Machine Latin America Data Base 19 lipnya 2019 u Wayback Machine Washington Office on Latin America 16 sichnya 2021 u Wayback Machine Council on Hemispheric Affairs 26 listopada 2008 u Wayback Machine Codigos De Barra 7 veresnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaRegionoznavstvo Aziya Afrika j Latinska Amerika navch posib Golovchenko Volodimir Dip akad Ukrayini pri M vi zakordon sprav Ukrayini K Dip akad pri MZS Ukrayini 2013 343 7 s il portr ISBN 978 617 7037 01 8