Кішвері (азерб. Kişvəri; роки народження та смерті невідомі) — азербайджанський поет XVI століття. Автор ліричних газелей у стилі Алішера Навої, якому присвятив свої вірші.
Кішвері | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 15 століття d, Західний Азербайджан, Іран | |||
Помер | 16 століття Тебриз, Іран | |||
Діяльність | поет, письменник | |||
Мова творів | азербайджанська | |||
| ||||
Життєпис
Був наближеним до двору Султана-Якуба в Тебризі, який сам також писав вірші азербайджанською мовою. Поезія Кішвері, який писав рідною азербайджанською мовою, далека від релігійної тематики і вирізняється простотою мови, багатством образотворчих засобів. Творчість Кішвері вплинула на розвиток азербайджанської літератури. Зберігся рукописний диван Кішвері.
Рукописи дивану
1946 року виявлено 154-сторінковий рукопис «Дивану» азербайджанською мовою, що складається переважно з газелей, а також із мухаммас, мураббе, мустазад і тахмісів, написаних чорною і червоною тушшю почерком насталік. Цей рукопис зберігається в Інституті рукописів імені Фізулі Академії наук Азербайджану в Баку. Наприкінці дивану на трьох сторінках уміщено вірш поета «Ташріхіл-бадан» (азерб. Təşrihil-bədən). На останній сторінці є написаний у 1708/09 році вірш на фарсі «Гарібнамей-Сінай». Цей додатковий вірш, що є нехарактерним для творів Кішвері, найімовірніше поетові не належить.
Ташкентський рукопис, що зберігається у Фонді рукописів Інституту сходознавства Узбекистану, починається поемою Фізулі «Лейлі і Меджнун», яка завершується на 106-й сторінці. Запис «Лейлі і Меджнуна» в рукописі датують 1781/82 роками. Закінчується диван незакінченим віршем «Ташріхіл-бадан». На кожній сторінці є 13 бейтів. За почерком та структурою ташкентський рукопис дуже близький до бакинського. Слід зазначити, що в цьому рукописі є відсутні в бакинському мухамаси, мураббе і тахміси. У бакинському рукописі є мураббе, мухамаси і тахміси, яких немає в ташкентському. Решта мураббе, мухамаси та тахміси однакові в обох рукописах. Припускають, що основний текст рукопису записано в XVI столітті.
Твори
- Кишвәринин гейри мәтбу ше'рләриндән, в кн.: Әдәбијјат мәҹмуәси. Низами ад әдәбијјат Институтунун әсәрләри, ҹ. 2, Бакы, 1946, сәһ. 81—88.
Примітки
- Араслы, 1962.
- . Гамид Мамедтаги оглы Араслы // Советская тюркология. — Коммунист, 1979. — С. 107.
- Эйвазова, 1983.
- Х. Араслы. Кишери // Краткая литературная энциклопедия. — Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3. — С. 522.
- . Язык "Диван"а Кишвари / Под ред. М. Ш. Рагимова. — Б. : Элм, 1983. — С. 8-9. (азерб.)
Література
- Азәрбајҹан әдәбијјаты тарихи, ҹ. 1, Бакы, 1960, сәһ. 305—08; Араслы Һ., Фүзүли сәләфләриндән — Кишвәри, в кн.: Әдәбијјат мәҹмуәси. Низами ад Әдәбијјат Институтунун әсәрләри, ҹ. 2, Бакы, 1946, сәһ. 34—38.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kishveri azerb Kisveri roki narodzhennya ta smerti nevidomi azerbajdzhanskij poet XVI stolittya Avtor lirichnih gazelej u stili Alishera Navoyi yakomu prisvyativ svoyi virshi KishveriNarodivsya15 stolittya d Zahidnij Azerbajdzhan IranPomer16 stolittya Tebriz IranDiyalnistpoet pismennikMova tvorivazerbajdzhanskaZhittyepisBuv nablizhenim do dvoru Sultana Yakuba v Tebrizi yakij sam takozh pisav virshi azerbajdzhanskoyu movoyu Poeziya Kishveri yakij pisav ridnoyu azerbajdzhanskoyu movoyu daleka vid religijnoyi tematiki i viriznyayetsya prostotoyu movi bagatstvom obrazotvorchih zasobiv Tvorchist Kishveri vplinula na rozvitok azerbajdzhanskoyi literaturi Zberigsya rukopisnij divan Kishveri Rukopisi divanu1946 roku viyavleno 154 storinkovij rukopis Divanu azerbajdzhanskoyu movoyu sho skladayetsya perevazhno z gazelej a takozh iz muhammas murabbe mustazad i tahmisiv napisanih chornoyu i chervonoyu tushshyu pocherkom nastalik Cej rukopis zberigayetsya v Instituti rukopisiv imeni Fizuli Akademiyi nauk Azerbajdzhanu v Baku Naprikinci divanu na troh storinkah umisheno virsh poeta Tashrihil badan azerb Tesrihil beden Na ostannij storinci ye napisanij u 1708 09 roci virsh na farsi Garibnamej Sinaj Cej dodatkovij virsh sho ye neharakternim dlya tvoriv Kishveri najimovirnishe poetovi ne nalezhit Tashkentskij rukopis sho zberigayetsya u Fondi rukopisiv Institutu shodoznavstva Uzbekistanu pochinayetsya poemoyu Fizuli Lejli i Medzhnun yaka zavershuyetsya na 106 j storinci Zapis Lejli i Medzhnuna v rukopisi datuyut 1781 82 rokami Zakinchuyetsya divan nezakinchenim virshem Tashrihil badan Na kozhnij storinci ye 13 bejtiv Za pocherkom ta strukturoyu tashkentskij rukopis duzhe blizkij do bakinskogo Slid zaznachiti sho v comu rukopisi ye vidsutni v bakinskomu muhamasi murabbe i tahmisi U bakinskomu rukopisi ye murabbe muhamasi i tahmisi yakih nemaye v tashkentskomu Reshta murabbe muhamasi ta tahmisi odnakovi v oboh rukopisah Pripuskayut sho osnovnij tekst rukopisu zapisano v XVI stolitti TvoriKishvәrinin gejri mәtbu she rlәrindәn v kn Әdәbiјјat mәҹmuәsi Nizami ad әdәbiјјat Institutunun әsәrlәri ҹ 2 Baky 1946 sәһ 81 88 PrimitkiArasly 1962 Gamid Mamedtagi ogly Arasly Sovetskaya tyurkologiya Kommunist 1979 S 107 Ejvazova 1983 H Arasly Kisheri Kratkaya literaturnaya enciklopediya Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 S 522 Yazyk Divan a Kishvari Pod red M Sh Ragimova B Elm 1983 S 8 9 azerb LiteraturaAzәrbaјҹan әdәbiјјaty tarihi ҹ 1 Baky 1960 sәһ 305 08 Arasly Һ Fүzүli sәlәflәrindәn Kishvәri v kn Әdәbiјјat mәҹmuәsi Nizami ad Әdәbiјјat Institutunun әsәrlәri ҹ 2 Baky 1946 sәһ 34 38