Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Загальна характеристика
На території Румунії виявлені значні запаси нафти, природного газу, бурого вугілля, руд свинцю, цинку, міді і золота, срібла, бокситів, марганцевої руди, сірки, є також родовища калійних солей, гіпсу і ін. корисних копалин (табл. 1). Серед країн ЄС Румунія займає за запасами бурого вугілля 10-е, діатоміту — 11-е місце [Ґлюкауф, №1, 2002].
Таблиця 1 Основні корисні копалини Румунії станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 5 | 50 | 51 (Al2O3) |
|
Барит, тис. т | 1000 | 2000 | 35 – 69 (BaSO4) | 0,3 |
Залізні руди, млн т | 70 | 100 | 36 (Fe) |
|
Золото, т | 50 | 100 | 1,8 г/т | 0,1 |
Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т | 5 | 8 | 10 (К2О) | 0,1 |
Марганцеві руди, млн т | 9 | 29 | 20 (Mn) | 0,2 |
Мідь, тис. т | 800 | 2300 |
| 0,1 |
Нафта, млн т | 127,6 |
|
| 0,1 |
Плавиковий шпат, млн т | 0,5 | 1 | 40 (CaF2) | 0,3 |
Природний горючий газ, | 397 |
|
| 0,3 |
Свинець, тис. т | 143 | 383 | 1,5 (Pb) | 0,1 |
Срібло, т | 1400 | 2600 | 100 г/т | 0,3 |
Вугілля, млн т | 4081 | 4787 |
|
|
Цинк, тис. т | 316 | 566 | 4 (Zn) | 0,1 |
Уран, тис. т |
| 15,85 | 0,14 |
|
Окремі види корисних копалин
Нафта та газ. Родов. нафти і природного газу пов'язані з осадовими відкладами (Молдавська і Мізійська плити), геосинклінальними зонами палеогенового закарпатського фліша, осадовими товщами передового прогину (Передкарпатський покрив, зовн. частина Гетської западини) і посттектонічними басейнами (Гетська западина, Трансільванський і Паннонський басейни). Осн. продуктивні горизонти пов'язані з теригенними відкладами неогену, олігоцену, доґера, а також з теригенно-карбонатними породами мезозою, менше значення має продуктивний горизонт у верх. еродованій частині кристалічних формацій Паннонського басейну. Поклади вуглеводнів приурочені до антиклінальних і діапірових складок, а також до зон літологічного виклинювання, стратиграфічного зрізання, фаціального заміщення та інш. Глибина залягання продуктивних горизонтів від 80 до 5175 м (Дрегану-Келіна), родов. г.ч. зосереджені в інтервалі глиб. 1500-2000 м. Поклади масивного, пластового або лінзоподібного типу. Нафти від парафінистих (790-814 кг/м³) до асфальтових (930-960 кг/м²). Сер. вміст метану 98,94-99,63%, етану 0,12 -0,84%, є також невелика к-ть азоту і вуглекислого газу.
Вугілля, торф, горючий сланець. Родов. викопного вугілля (антрацит, кам. вугілля, буре вугілля), торфу і горючих сланців утворилися в епоху герцинського і альпійського тектогенезу. Родов. антрациту Скела виявлені в південній частині хр. Вулкан, у Півд. Карпатах. Поклади у вигляді лінз (потужністю до 5 м) розташовані на глиб. до 1000 м у відкладах нижньої юри. Родов. кам'яного вугілля розташовані у Півд. Карпатах, в бас. Петрошані, Решица і Сирінія. Найбільші родов. кам. вугілля пов'язані з олігоцен-нижньоміоценовими відкладами бас. Петрошані. Вугільні пласти (всього 18-21) потужністю 0,5-40 м залягають на глиб. 0-1000 м. У бас. Решица і Сирінія вугільні пласти залягають на глиб. 0-1500 м і пов'язані з відкладами верх. карбону і ниж. юри.
Поклади бурого вугілля утворюють великі родов. в сарматських відкладах в бас. Коменешті (від 3 до 11 шарів потужністю 0,3-1,75 м на глиб. 0-500 м), а також у відкладах бадена і сармата в бас. Цебя-Брад, Мехадія і Бозовіч, верхньоолігоценових-аквітанських товщах бас. Алмаш-Агріш. Поклади лігніту приурочені до Валахської і Гетської западин. На тер. Р. виявлені великі родов. торфу у Сх. Карпатах. Потужність пластів 0,1-2,5 м, глиб. залягання 0-10 м.
Поклади вуглистих сланців генетично пов'язані з нижньоюрськими вугільними родов. в бас. Решица (Ранкіна), олігоценовими в Трансільванському бас. Коаш. У бас. Решица (родов. Аніна і Доман) в нижньоюрських відкладах виявлений горизонт бітумінозних сланців потужністю 25-80 м, що залягає на глиб. 0-500 м.
Залізо, титан, марганець. Поклади залізняку пов’язані з гідротермально-осадовими метаморфізованими породами. Гол. родов.: Телюк, Гелар, Пириу-ку-Рачі, Дялу-Боулуй. Поклади масивні і стратиформні, руди переважно сидеритові, марганцево-сидеритові. Сингенетичні стратиформні залізорудні поклади криворізького типу відомі в Палазу-Маре. Родов. руд заліза і титана лікваційно-магматичного типу виявлені в горах Дроча, гідротермально-метасоматичного типу – у Сх. Карпатах.
Осн. запаси марганцевих руд зосереджені в тулгешській серії Карпат (ниж. кембрій). Осн. родов.: Шару-Дорней, Якобені, Окніца, Даду-Кирлібаба, Борка і Дялу-Русулуй. Залізо-марганцеві руди (стратиформні поклади карбонатів і силікатів) у відкладах протерозою відомі в Машка-Резоаре (гори Прелука), Правец і Делінешті в Гетській западині. Екзогенні родов. титано-цирконієвих руд пов'язані з пліоценовими і четвертинними піщанистими відкладами внутрішнього борту Передкарпатського передового прогину (Глогова, Бобоєшті, Мизгана, Джеменя), а також з прибережною зоною Чорного м. (Сфіштовка-Росетті, Суліна, Сфинту-Георге, Перішор, Кітук).
Хром, нікель, кобальт. Родов. хромо-нікелевих і кобальтових руд приурочені до ультраосновних порід аподунітового складу в Банате (Пушкарскі, Плавішевіца і Ломурі). Невеликі скупчення кобальтових і кобальто-нікелевих руд гідротермального походження у вигляді жил і включень виявлені в горах Ляота.
Боксити. Родов. бокситів відомі в горах Педуря-Краюлуй (Ремеці, Мезіад, Лунка-Спріє, Рошія, Албіоара, Гугу-Зече-Хотаре і інш.) і в горах Біхор (Пьятра-Галбене і інш.). Невеликі родовища утворюють скупчення бокситів середземноморського типу у відкладах верх. юри - сантону. У Півд. Карпатах боксити з підвищеним вмістом SiO2 виявлені в бас. Хацегулуй (Охаба-Понор).
Мідь. Комплексні руди. Родов. мідних руд сформувалися в орогенічну фазу на межі докембрію і кембрію, в мезозої і неогені (гідротермальні, метасоматичні, мідно-порфірові, скарнові і колчеданні родов.). У неогені утворилися гідротермальні жильні родов. комплексних мідних, свинцево-цинкових із золотом і сріблом поліметалічних руд у Півд. Карпатах (Торояга, Бая-Спріє, Кавнік, Вератек), в горах Металіфері (Бучум) і мідно-порфірові родов. (Дєва, Рошія-Поєні, Тарніца, Вяла-Морій і інш.). З магматизмом пов'язані гідротермальні порфірові (мідь, молібден, золото, іноді цинк) і скарнові (мідь, молібден, іноді вольфрам, кобальт, золото) родов. в Багете (Молдова-Ноуе, Саска-Монтане) і горах Апусені, де жильні і скарнові родов. крім міді містять кобальт і свинець, цинк, золото, срібло, молібден, вольфрам і бісмут (родов. Беіца-Біхор, Брустурі, Лункшоара, Хелмаджу). З мезозойськими офіолітами Півд. Карпат пов'язані гідротермальні родов. залізняку і мідноколчеданні родов. кіпрського типу (Кезенешті, Рошія-Ноуе і інш.). Найбільше значення мають родов. типу Куроко, що утворилися протягом металогенічного циклу на межі докембрію і кембрію. Вони є в тулгешській серії Сх. Карпат (Бая-Борша, Новец-Новічор, Гура-Веїй, Бурлоая, Дялу-Букецій, Фунду-Молдовей, Лешу-Урсулуй, Белан).
Молібден і вольфрам. Родов. молібденових і вольфрамових руд пов'язані з відкладами верх. палеозою і ниж. мезозою (Мраконія в Банаті і Дітреу в Сх. Карпатах). Значна к-ть молібдену міститься також в міднорудних родов. Бая-Спріє, Рошія-Поєні, Дєва, Молдова-Ноуе, Беіца-Біхор, Брустурі.
Поліметалічні руди. Містять мідь, свинець, цинк і золото, срібло і молібден, вольфрам, бісмут. Сформувалися г.ч. в альпійську епоху і на межі докембрію і кембрію. Найважливіші гідротермальні і контактово-метасоматичні родов. пов'язані з неогеновим вулканізмом у Сх. Карпатах (Ілба, Ністру, Дялу-Кручій, Хиржа, Бая-Спріє, Шуйор, Кавнік, Вератек, Ціблеш, Родна) і в горах Апусені (Бая-де-Ар’єш, Бучум, Златна, Барза, Секеримб-Хондол). Особливе значення мають і гідротермальні метасоматичні і контактово-метасоматичні родов. в Банате (Руськіца і інш.) і в горах Апусені.
Золоті і срібні руди, що іноді містять телур, добувають з гідротермальних родов. комплексних поліметалічних руд, що утворилися г.ч. за рахунок неогенового вулканізму. Осн. родов. представлені покладами золото-срібних руд і золотоносними піритами в горах Металіфері (родов. Рошія-Монтане, Корабія, Бучум-Роду, Бряза, Алмаш, Стеніжа, Велішоара, Барза, Кийнел та ін.) і в зоні Бая-Спріє (Шуйор, Біксад, Кемерзана).
Ртуть. Родовища ртутних руд приурочені до неогенових відкладів у горах Апусені (Ізвору-Ампоюлуй) і в Сх. Карпатах (Синтімбру). Гірничохімічна сировина представлена баритом, гіпсом, сіллю і сірчаними рудами. Осн. запаси бариту зосереджені в Сх. Карпатах, в Остре (барит + вітерит) і в Півн. Добруджі. Скупчення солі і гіпсу виявлені в лагунних відкладах неогенової моласи в Сх. Карпатах (Черашу, Менечу-Унгурені – гіпс; Качика, Гура-Сленикулуй, Тиргу-Окна – сіль), в складчастій околиці Дакійського бас. (Стенешті-Корбені – гіпс; Слетьоарелє – сіль), в Трансільванському бас. (Окна-Дежурулуй, Окна-Муреш, Міреш, Прайд – сіль) і в Марамуреше (Окна-Шугатаг – сіль). Значні родов. гіпсу і солі пов'язані з відкладами нижнього і середнього міоцену. Сірчані руди виявлені в горах Келіман (Негою-Роминеск, Єзер) і в формаціях бадену (Деребані).
З нерудної індустріальної сировини виявлені значні родов. азбесту в Банате (Ейбенталь), родов. графіту в горах Паринг (Бая-де-Фьєр і Половраджі); поклади кварцу в горах Вулкан (Урікані), Ретезат (Хобіца), Мунтеле-Мік (Ілова), Семенік (Букін-Неману) і Алмаш (Оградена). Відомі родов. мусковіту в горах Лотру (Войняса, Катаракті) і Пояна-Руське (Боуцарі і інш.), тальку в Марге і горах Царку (Півд. Карпати). Лінзоподібні скупчення стеатиту є в Лєлєсє-Черішорі (гори Пояна-Руське). Родов. каоліну відомі в Парва, Кормеїца, Харгіта-Бей, Синтімбру, а також Агіреш і Стежару (гори Апусені), Мечин (Півн. Дорбруджа).
Родовища нерудних будматеріалів: діатоміту – Расова-Хацег, Адинката, Адамкліси, Мінішу-де-Сус та ін.; крейди – в Бессарабії і Кайнаке (Півд. Добруджа); вогнетривких мергелей – в горах Педуря-Краюлуй і бас. Аніна. З нерудних виявлені також родов. глин, травертину, вапняків (в Хогізе, Махмудії, Клучупате, Біказе, Деспезі), вивержених порід (Карпати, гори Апусені, Півн. Добруджа і гори Хігіш). Великі родов. польового шпату знаходяться в горах Себеш, Лотру (Войняса), Семенік (Арменіш, Глобу-Крайовей) і Джілеу (Мунтеле-Рече). На всій тер. є родов. пісковиків, піску і гальки. Родов. мармуру: Руськіца і Алун в горах Пояна-Руське, Соходол в горах Апусені і Аньєш в Сх. Карпатах, вапняку: Моняса, Вашкеу, Кепріоара, граніту: Греч і Мечин – Півн. Добруджа, Новач – Півд. Карпати, андезитів: Сепинца – Сх. Карпати, травертину: Банпоток – гори Апусені і Борсек – Сх. Карпати.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagalna harakteristikaNa teritoriyi Rumuniyi viyavleni znachni zapasi nafti prirodnogo gazu burogo vugillya rud svincyu cinku midi i zolota sribla boksitiv margancevoyi rudi sirki ye takozh rodovisha kalijnih solej gipsu i in korisnih kopalin tabl 1 Sered krayin YeS Rumuniya zajmaye za zapasami burogo vugillya 10 e diatomitu 11 e misce Glyukauf 1 2002 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Rumuniyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBoksiti mln t 5 50 51 Al2O3 Barit tis t 1000 2000 35 69 BaSO4 0 3Zalizni rudi mln t 70 100 36 Fe Zoloto t 50 100 1 8 g t 0 1Kalijni soli v pererahunku na K2O mln t 5 8 10 K2O 0 1Margancevi rudi mln t 9 29 20 Mn 0 2Mid tis t 800 2300 0 1Nafta mln t 127 6 0 1Plavikovij shpat mln t 0 5 1 40 CaF2 0 3Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 397 0 3Svinec tis t 143 383 1 5 Pb 0 1Sriblo t 1400 2600 100 g t 0 3Vugillya mln t 4081 4787 Cink tis t 316 566 4 Zn 0 1Uran tis t 15 85 0 14 Okremi vidi korisnih kopalinNafta ta gaz Rodov nafti i prirodnogo gazu pov yazani z osadovimi vidkladami Moldavska i Mizijska pliti geosinklinalnimi zonami paleogenovogo zakarpatskogo flisha osadovimi tovshami peredovogo proginu Peredkarpatskij pokriv zovn chastina Getskoyi zapadini i posttektonichnimi basejnami Getska zapadina Transilvanskij i Pannonskij basejni Osn produktivni gorizonti pov yazani z terigennimi vidkladami neogenu oligocenu dogera a takozh z terigenno karbonatnimi porodami mezozoyu menshe znachennya maye produktivnij gorizont u verh erodovanij chastini kristalichnih formacij Pannonskogo basejnu Pokladi vuglevodniv priurocheni do antiklinalnih i diapirovih skladok a takozh do zon litologichnogo viklinyuvannya stratigrafichnogo zrizannya facialnogo zamishennya ta insh Glibina zalyagannya produktivnih gorizontiv vid 80 do 5175 m Dreganu Kelina rodov g ch zoseredzheni v intervali glib 1500 2000 m Pokladi masivnogo plastovogo abo linzopodibnogo tipu Nafti vid parafinistih 790 814 kg m do asfaltovih 930 960 kg m Ser vmist metanu 98 94 99 63 etanu 0 12 0 84 ye takozh nevelika k t azotu i vuglekislogo gazu Vugillya torf goryuchij slanec Rodov vikopnogo vugillya antracit kam vugillya bure vugillya torfu i goryuchih slanciv utvorilisya v epohu gercinskogo i alpijskogo tektogenezu Rodov antracitu Skela viyavleni v pivdennij chastini hr Vulkan u Pivd Karpatah Pokladi u viglyadi linz potuzhnistyu do 5 m roztashovani na glib do 1000 m u vidkladah nizhnoyi yuri Rodov kam yanogo vugillya roztashovani u Pivd Karpatah v bas Petroshani Reshica i Siriniya Najbilshi rodov kam vugillya pov yazani z oligocen nizhnomiocenovimi vidkladami bas Petroshani Vugilni plasti vsogo 18 21 potuzhnistyu 0 5 40 m zalyagayut na glib 0 1000 m U bas Reshica i Siriniya vugilni plasti zalyagayut na glib 0 1500 m i pov yazani z vidkladami verh karbonu i nizh yuri Pokladi burogo vugillya utvoryuyut veliki rodov v sarmatskih vidkladah v bas Komeneshti vid 3 do 11 shariv potuzhnistyu 0 3 1 75 m na glib 0 500 m a takozh u vidkladah badena i sarmata v bas Cebya Brad Mehadiya i Bozovich verhnooligocenovih akvitanskih tovshah bas Almash Agrish Pokladi lignitu priurocheni do Valahskoyi i Getskoyi zapadin Na ter R viyavleni veliki rodov torfu u Sh Karpatah Potuzhnist plastiv 0 1 2 5 m glib zalyagannya 0 10 m Pokladi vuglistih slanciv genetichno pov yazani z nizhnoyurskimi vugilnimi rodov v bas Reshica Rankina oligocenovimi v Transilvanskomu bas Koash U bas Reshica rodov Anina i Doman v nizhnoyurskih vidkladah viyavlenij gorizont bituminoznih slanciv potuzhnistyu 25 80 m sho zalyagaye na glib 0 500 m Zalizo titan marganec Pokladi zaliznyaku pov yazani z gidrotermalno osadovimi metamorfizovanimi porodami Gol rodov Telyuk Gelar Piriu ku Rachi Dyalu Bouluj Pokladi masivni i stratiformni rudi perevazhno sideritovi margancevo sideritovi Singenetichni stratiformni zalizorudni pokladi krivorizkogo tipu vidomi v Palazu Mare Rodov rud zaliza i titana likvacijno magmatichnogo tipu viyavleni v gorah Drocha gidrotermalno metasomatichnogo tipu u Sh Karpatah Osn zapasi margancevih rud zoseredzheni v tulgeshskij seriyi Karpat nizh kembrij Osn rodov Sharu Dornej Yakobeni Oknica Dadu Kirlibaba Borka i Dyalu Rusuluj Zalizo margancevi rudi stratiformni pokladi karbonativ i silikativ u vidkladah proterozoyu vidomi v Mashka Rezoare gori Preluka Pravec i Delineshti v Getskij zapadini Ekzogenni rodov titano cirkoniyevih rud pov yazani z pliocenovimi i chetvertinnimi pishanistimi vidkladami vnutrishnogo bortu Peredkarpatskogo peredovogo proginu Glogova Boboyeshti Mizgana Dzhemenya a takozh z priberezhnoyu zonoyu Chornogo m Sfishtovka Rosetti Sulina Sfintu George Perishor Kituk Hrom nikel kobalt Rodov hromo nikelevih i kobaltovih rud priurocheni do ultraosnovnih porid apodunitovogo skladu v Banate Pushkarski Plavishevica i Lomuri Neveliki skupchennya kobaltovih i kobalto nikelevih rud gidrotermalnogo pohodzhennya u viglyadi zhil i vklyuchen viyavleni v gorah Lyaota Boksiti Rodov boksitiv vidomi v gorah Pedurya Krayuluj Remeci Meziad Lunka Spriye Roshiya Albioara Gugu Zeche Hotare i insh i v gorah Bihor Pyatra Galbene i insh Neveliki rodovisha utvoryuyut skupchennya boksitiv seredzemnomorskogo tipu u vidkladah verh yuri santonu U Pivd Karpatah boksiti z pidvishenim vmistom SiO2 viyavleni v bas Haceguluj Ohaba Ponor Mid Kompleksni rudi Rodov midnih rud sformuvalisya v orogenichnu fazu na mezhi dokembriyu i kembriyu v mezozoyi i neogeni gidrotermalni metasomatichni midno porfirovi skarnovi i kolchedanni rodov U neogeni utvorilisya gidrotermalni zhilni rodov kompleksnih midnih svincevo cinkovih iz zolotom i sriblom polimetalichnih rud u Pivd Karpatah Toroyaga Baya Spriye Kavnik Veratek v gorah Metaliferi Buchum i midno porfirovi rodov Dyeva Roshiya Poyeni Tarnica Vyala Morij i insh Z magmatizmom pov yazani gidrotermalni porfirovi mid molibden zoloto inodi cink i skarnovi mid molibden inodi volfram kobalt zoloto rodov v Bagete Moldova Noue Saska Montane i gorah Apuseni de zhilni i skarnovi rodov krim midi mistyat kobalt i svinec cink zoloto sriblo molibden volfram i bismut rodov Beica Bihor Brusturi Lunkshoara Helmadzhu Z mezozojskimi ofiolitami Pivd Karpat pov yazani gidrotermalni rodov zaliznyaku i midnokolchedanni rodov kiprskogo tipu Kezeneshti Roshiya Noue i insh Najbilshe znachennya mayut rodov tipu Kuroko sho utvorilisya protyagom metalogenichnogo ciklu na mezhi dokembriyu i kembriyu Voni ye v tulgeshskij seriyi Sh Karpat Baya Borsha Novec Novichor Gura Veyij Burloaya Dyalu Bukecij Fundu Moldovej Leshu Ursuluj Belan Molibden i volfram Rodov molibdenovih i volframovih rud pov yazani z vidkladami verh paleozoyu i nizh mezozoyu Mrakoniya v Banati i Ditreu v Sh Karpatah Znachna k t molibdenu mistitsya takozh v midnorudnih rodov Baya Spriye Roshiya Poyeni Dyeva Moldova Noue Beica Bihor Brusturi Polimetalichni rudi Mistyat mid svinec cink i zoloto sriblo i molibden volfram bismut Sformuvalisya g ch v alpijsku epohu i na mezhi dokembriyu i kembriyu Najvazhlivishi gidrotermalni i kontaktovo metasomatichni rodov pov yazani z neogenovim vulkanizmom u Sh Karpatah Ilba Nistru Dyalu Kruchij Hirzha Baya Spriye Shujor Kavnik Veratek Ciblesh Rodna i v gorah Apuseni Baya de Ar yesh Buchum Zlatna Barza Sekerimb Hondol Osoblive znachennya mayut i gidrotermalni metasomatichni i kontaktovo metasomatichni rodov v Banate Ruskica i insh i v gorah Apuseni Zoloti i sribni rudi sho inodi mistyat telur dobuvayut z gidrotermalnih rodov kompleksnih polimetalichnih rud sho utvorilisya g ch za rahunok neogenovogo vulkanizmu Osn rodov predstavleni pokladami zoloto sribnih rud i zolotonosnimi piritami v gorah Metaliferi rodov Roshiya Montane Korabiya Buchum Rodu Bryaza Almash Stenizha Velishoara Barza Kijnel ta in i v zoni Baya Spriye Shujor Biksad Kemerzana Rtut Rodovisha rtutnih rud priurocheni do neogenovih vidkladiv u gorah Apuseni Izvoru Ampoyuluj i v Sh Karpatah Sintimbru Girnichohimichna sirovina predstavlena baritom gipsom sillyu i sirchanimi rudami Osn zapasi baritu zoseredzheni v Sh Karpatah v Ostre barit viterit i v Pivn Dobrudzhi Skupchennya soli i gipsu viyavleni v lagunnih vidkladah neogenovoyi molasi v Sh Karpatah Cherashu Menechu Ungureni gips Kachika Gura Slenikuluj Tirgu Okna sil v skladchastij okolici Dakijskogo bas Steneshti Korbeni gips Sletoarelye sil v Transilvanskomu bas Okna Dezhuruluj Okna Muresh Miresh Prajd sil i v Maramureshe Okna Shugatag sil Znachni rodov gipsu i soli pov yazani z vidkladami nizhnogo i serednogo miocenu Sirchani rudi viyavleni v gorah Keliman Negoyu Rominesk Yezer i v formaciyah badenu Derebani Z nerudnoyi industrialnoyi sirovini viyavleni znachni rodov azbestu v Banate Ejbental rodov grafitu v gorah Paring Baya de Fyer i Polovradzhi pokladi kvarcu v gorah Vulkan Urikani Retezat Hobica Muntele Mik Ilova Semenik Bukin Nemanu i Almash Ogradena Vidomi rodov muskovitu v gorah Lotru Vojnyasa Katarakti i Poyana Ruske Boucari i insh talku v Marge i gorah Carku Pivd Karpati Linzopodibni skupchennya steatitu ye v Lyelyesye Cherishori gori Poyana Ruske Rodov kaolinu vidomi v Parva Kormeyica Hargita Bej Sintimbru a takozh Agiresh i Stezharu gori Apuseni Mechin Pivn Dorbrudzha Rodovisha nerudnih budmaterialiv diatomitu Rasova Haceg Adinkata Adamklisi Minishu de Sus ta in krejdi v Bessarabiyi i Kajnake Pivd Dobrudzha vognetrivkih mergelej v gorah Pedurya Krayuluj i bas Anina Z nerudnih viyavleni takozh rodov glin travertinu vapnyakiv v Hogize Mahmudiyi Kluchupate Bikaze Despezi viverzhenih porid Karpati gori Apuseni Pivn Dobrudzha i gori Higish Veliki rodov polovogo shpatu znahodyatsya v gorah Sebesh Lotru Vojnyasa Semenik Armenish Globu Krajovej i Dzhileu Muntele Reche Na vsij ter ye rodov piskovikiv pisku i galki Rodov marmuru Ruskica i Alun v gorah Poyana Ruske Sohodol v gorah Apuseni i Anyesh v Sh Karpatah vapnyaku Monyasa Vashkeu Keprioara granitu Grech i Mechin Pivn Dobrudzha Novach Pivd Karpati andezitiv Sepinca Sh Karpati travertinu Banpotok gori Apuseni i Borsek Sh Karpati Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Rumuniyi Girnicha promislovist Rumuniyi Priroda Rumuniyi Geologiya Rumuniyi Gidrogeologiya Rumuniyi Sejsmichnist Rumuniyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019