Кирило Розумовський. Художня колекція — колекція творів мистецтва, переважно живопису і гравюр, котру зібрав граф Кирило Розумовський впродовж життя.
Передісторія
Як і кожний вельможа Російської імперії, граф Кирило Григорович Розумовський розділяв модні, панівні ідеї середини і кінця 18 століття. Серед яких — будівництво садиб (архітектура), паркобудування і ботаніка, оперний театр і музика, приватна бібліотека. Зрозуміло, що граф лише давав накази, користувався порадами фахівців, з досвідом і кращих на нього у справах, забезпечував замову фінансами.
У 18 столітті новою забавою російських аристократів стало мистецтво. Моду на нього діяльно запроваджував цар Петро І, що волав у короткий термін реформувати країну та власний і власного оточення побут на західноєвропейський манер. Першою значимою збіркою у імперії була картинна галерея, створена в малому палацику Монплезір, де була колекція картин голландських майстрів, серед котрих і одне полотно Рембрандта.
Коло колекціонерів творів мистецтва постійно збільшувалось за рахунок вельмож і магнатів, наближених до царського двору. На новому етапі серед них опинились брати Олексій та Кирило Розумовські, Шувалов Іван Іванович тощо. Фаворит імператриці Єлизавети Петрівни Іван Шувалов отримав земельну ділянку на вул. Італійській в Петербурзі, де і вибудував власний палац з двома внутрішніми дворами, облямованими господарськими флігелями. Помешкання графа мали низку парадних зал, пристосованих для свят, маскарадів, бенкетів і гри картярів. Збережене зображення лише однієї зали палацу — картинної галереї Шувалова, одної з перших і значущих приватних збірок тогочасного Петербурга. Вікна картинної галереї виходили на парадний двір, а протилежні від вікон стіни були цілком віддані під картини. Ще 1745 р. за наказом Імператриці Єлизавети художник Г. Гроот придбав в місті Прага сто п'ятнадцять (115) картин для оздоб імператорських резиденцій. 1755 року частка придбаних картин подарована імператрицею фавориту з приводу закінчення будівництва палацу. Торець стіни підкреслював камін, прикрашений коштовним дзеркалом в різьбленій рамі. Простір по обидва боки каміна та суміжних стін рясно завішений картинами — килимова розвіска встик за модою того часу. Лише нижня частина стін прихована дерев'яними панелями. Стелю прикрасив плафон (живопис). Інтер'єр доповнюють клавесин і крісло з гнутими ніжками. Лівий кут картини відданий великому парадному портрету графа Івана Шувалова, котрий створив французький художник Жан Луї де Веллі (1730—1809).
Перша подорож до Італії
Увагу до себе Кирило Розумовський отримав від імператриці Єлизвети Петрівни як молодший брат її фавоита у досить молодому віці. Поклопоталися і про те, щоби він отримав освіту, в програму котрої увійшла і закордонна подорож. Так у віці шістнадцяти років він вперше опинився у Італії, країні, де мистецтва мали неупинний розвиток і розквіт впродовж декількох століть. Від юнака вельможі мало чого можна було очікувати в плані колекціонування чи розвиненого мистецького смаку.
Але він вже мав на той час непоганого радника у особі хитрого і цинічного Григорія Миколайовича Теплова, непоганого поціновувача французької культури і французького мистецтва. Перші поштовхи і зацікавленість до мистецтва йому міг прищепити Григорій Теплов. Відомо, що Теплов супроводжував молодого Розумовського у Італії і мав нагоду знайомити того з творами мистецтва у церквах і соборах чи у приватних збірках.
Друга подорож до Італії
Друга подорож до Італії відбулась у 1765—1767 рр. Тоді з Риму граф вивіз картини Помпео Батоні (власний портрет у повний зріст, картини «Геркулес на перетині шляхів» та «Христос перед натовпом»). 1768 року до нього у палац в Перетбурзі перевезли і картини, придбані у Франції та у Італії. Декоруванням картинної галереї графа К.Розумовського у перербурзькому палаці керував італієць Джузеппе Антоніо Мартінеллі, привезений Розумовським з Венеції як реставратор, наглядач за картинами і придворний художник. Мартінеллі не пропаде у російській столиці і згодом стане зберігачем-наглядачем імператорської збірки у палаці Ермітаж.
Магнат Кирило Розумовський у дорослому віці мав декілька палаців у різних містах імперії та декілька садиб. Картини прикрашали декілька палаців власника, серед котрих були палац у Петербурзі (на набережній річки Мойка) та у садибі Яготин в провінції Україна. За модою того часу вони могли мати килимову розвіску-розташування, як то було і в палаці графа Івана Шувалова.
Про первісний стан колекції Кирили Розумовського довідались пізно, лише після віднайдення «Розпису картинам», котрий був створений 1787 року. Це не що інше, як щось посереднє між інвентарем коштовного майна графа і рідкісними серед дворянських зібрань 18 століття каталогів колекції.
Склад картинної галереї К. Розумовського
Власну збірку творів мистецтва Кирило Розумовський почав збирати у 1750-х роках, коли отримав посади Президента російської Академії наук та мистецтв та став гетьманом України. Постачальниками картин для Розумовського обрали братів-італійців Джузеппе та Доменіко Долольйо. Брати на той час привозили картини і для інших російських аристократів. 1756 року через братів Долольйо Розумовський і придбав партію картин.
Тобто, в картинній галереї К. Розумовського переважали твори італійських художників. Лише згодом в картинній галереї графа опинились твори майстрів Фландрії, Голландії, Франції, Німеччини і невелика кількість картин художників Російської імперії. Того ж 1756 року перший опис придбаних картин К. Розумовського створив і науковець Якоб Штелін. Частку картин перевезли до садоби графа Знаменка, що була облаштована на Петергофському шляху, престижному тракту до царських резиденцій. Картини у палаці Знаменки теж зареєстрував Якоб Штелін, що надало можливість порівнювати різні переліки та побутування картин на той час.
В збірці переважали твори 17 століття. У невеликій кількості були твори 18 століття і одиничними твори 16-го (, картини на міфологічні теми і пейзажі, натюрморти і портрети) . На кінець 18 століття в збірці нараховували близько семи десятків (70) картин італійських майстрів, близько сорока (40) голландських і майже стільки ж (40) французьких, менше сорока фламандських і близько десятка німецьких.
В обох переліках (1756 та 1787 рр.) знайдені такі італійські майстри —
- Аннібале Карраччі
- Якопо Бассано
- Карло Дольчі
- Франческо Солімена
- Чіро Феррі
- Франческо Сімоніні
- Помпео Батоні
- П'єтро Лібері
- Ніколо Бамбіні
- Марко Лібері
- Андреа Челесті
- Джованні Гізольфі
- Грегоріо Ладзаріні
- Антоніо Молінарі
- Франческо Дзукареллі
- Джованні Паоло Паніні
- Франческо Лондоніо
- Алессандро Маркезіні
- Себастьяно Конка
- Паоло Пагані
- Нвідо Каньячі
- Гаспаро Діціані
- Джамбеттіно Чиньяролі
- Джованні Франческо Джессі
- Джироламо Брузаферро
- Ерколе Грациано (Грациані), за прізвиськом Ерколіно тощо.
Мала колекція і графічні твори, переважно репродукційні з відомих картин. В графічній збірці графа заслуговували уваги оригінали (акварелі) французького художника і малювальника Шарля-Луї Клеріссо.
Доля колекції
Після смерті графа картинна галерея була поділена між родичами і нащадками. Невелику кількість катин із садиби Яготин через багато років перевезли до Києва. Після нетривалого збереження колекції в будинку на Крутому узвозі, 3 її передали до Музею Ханенків). Низка картин була придбана магнатом М. Б. Юсуповим і перевезена у садибу Архангельське. Сюди ж перевезли і всю колекцію паркової скульптури з садиби Горенки, що теж колись належала Розумовським.
Перебування низки карин зі збірок К. Г. Розумовського на початок 21 століття залишається невідомим.
Див. також
Примітки
- Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 164
- Петров А. Н. «Савва Чевакинский». Лениздат, 1983
- Левинсон-Лессинг В. Ф. « История картинной галереї Эрмитажа», Л., «Искусство». 1985, с. 44
- Гос. Русский музей, каталог «Живопись 18-насчала 20 вв.», Ленинград, «Аврора». 1980, с.103
- Ханенківські читання. Матеріали науково-практичної конференції. — Київ: Київський університет, 2004
Джерела
- Роспись картинам принадлежащим его сиятельству господину генерал-фельдмаршалу, сенатору и разных орденов кавалеру графу Кирилле Григорьевючу Разумовскому с показанием под какими оне номерами, что представляют, на чем и каким красками писаны, какой вышины и ширины, какого мастера, месте и времени рождения сего мастера и в которой комнате поставлены 1787-го года //РГАДА. Ф. 196. Оп. 1. Д. 1496. Л. 40–54 об.
- Ханенківські читання. Матеріали науково-практичної конференції. — Київ: Київський університет, 2004 (В. С. Наумова. Итальянская живопись в собрании К. Г. Разумовского).
- Петров А. Н. «Савва Чевакинский». Лениздат, 1983
- Левинсон-Лессинг В. Ф. « История картинной галереї Эрмитажа», Л., «Искусство». 1985
- Гос. Русский музей, каталог «Живопись 18-насчала 20 вв.», Ленинград, «Аврора». 1980
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirilo Rozumovskij Hudozhnya kolekciya kolekciya tvoriv mistectva perevazhno zhivopisu i gravyur kotru zibrav graf Kirilo Rozumovskij vprodovzh zhittya PeredistoriyaYak i kozhnij velmozha Rosijskoyi imperiyi graf Kirilo Grigorovich Rozumovskij rozdilyav modni panivni ideyi seredini i kincya 18 stolittya Sered yakih budivnictvo sadib arhitektura parkobuduvannya i botanika opernij teatr i muzika privatna biblioteka Zrozumilo sho graf lishe davav nakazi koristuvavsya poradami fahivciv z dosvidom i krashih na nogo u spravah zabezpechuvav zamovu finansami U 18 stolitti novoyu zabavoyu rosijskih aristokrativ stalo mistectvo Modu na nogo diyalno zaprovadzhuvav car Petro I sho volav u korotkij termin reformuvati krayinu ta vlasnij i vlasnogo otochennya pobut na zahidnoyevropejskij maner Pershoyu znachimoyu zbirkoyu u imperiyi bula kartinna galereya stvorena v malomu palaciku Monplezir de bula kolekciya kartin gollandskih majstriv sered kotrih i odne polotno Rembrandta Kolo kolekcioneriv tvoriv mistectva postijno zbilshuvalos za rahunok velmozh i magnativ nablizhenih do carskogo dvoru Na novomu etapi sered nih opinilis brati Oleksij ta Kirilo Rozumovski Shuvalov Ivan Ivanovich tosho Favorit imperatrici Yelizaveti Petrivni Ivan Shuvalov otrimav zemelnu dilyanku na vul Italijskij v Peterburzi de i vibuduvav vlasnij palac z dvoma vnutrishnimi dvorami oblyamovanimi gospodarskimi fligelyami Pomeshkannya grafa mali nizku paradnih zal pristosovanih dlya svyat maskaradiv benketiv i gri kartyariv Zberezhene zobrazhennya lishe odniyeyi zali palacu kartinnoyi galereyi Shuvalova odnoyi z pershih i znachushih privatnih zbirok togochasnogo Peterburga Vikna kartinnoyi galereyi vihodili na paradnij dvir a protilezhni vid vikon stini buli cilkom viddani pid kartini She 1745 r za nakazom Imperatrici Yelizaveti hudozhnik G Groot pridbav v misti Praga sto p yatnadcyat 115 kartin dlya ozdob imperatorskih rezidencij 1755 roku chastka pridbanih kartin podarovana imperatriceyu favoritu z privodu zakinchennya budivnictva palacu Torec stini pidkreslyuvav kamin prikrashenij koshtovnim dzerkalom v rizblenij rami Prostir po obidva boki kamina ta sumizhnih stin ryasno zavishenij kartinami kilimova rozviska vstik za modoyu togo chasu Lishe nizhnya chastina stin prihovana derev yanimi panelyami Stelyu prikrasiv plafon zhivopis Inter yer dopovnyuyut klavesin i krislo z gnutimi nizhkami Livij kut kartini viddanij velikomu paradnomu portretu grafa Ivana Shuvalova kotrij stvoriv francuzkij hudozhnik Zhan Luyi de Velli 1730 1809 Persha podorozh do ItaliyiGrigorij Mikolajovich Teplov Uvagu do sebe Kirilo Rozumovskij otrimav vid imperatrici Yelizveti Petrivni yak molodshij brat yiyi favoita u dosit molodomu vici Poklopotalisya i pro te shobi vin otrimav osvitu v programu kotroyi uvijshla i zakordonna podorozh Tak u vici shistnadcyati rokiv vin vpershe opinivsya u Italiyi krayini de mistectva mali neupinnij rozvitok i rozkvit vprodovzh dekilkoh stolit Vid yunaka velmozhi malo chogo mozhna bulo ochikuvati v plani kolekcionuvannya chi rozvinenogo misteckogo smaku Ale vin vzhe mav na toj chas nepoganogo radnika u osobi hitrogo i cinichnogo Grigoriya Mikolajovicha Teplova nepoganogo pocinovuvacha francuzkoyi kulturi i francuzkogo mistectva Pershi poshtovhi i zacikavlenist do mistectva jomu mig prishepiti Grigorij Teplov Vidomo sho Teplov suprovodzhuvav molodogo Rozumovskogo u Italiyi i mav nagodu znajomiti togo z tvorami mistectva u cerkvah i soborah chi u privatnih zbirkah Druga podorozh do ItaliyiDruga podorozh do Italiyi vidbulas u 1765 1767 rr Todi z Rimu graf viviz kartini Pompeo Batoni vlasnij portret u povnij zrist kartini Gerkules na peretini shlyahiv ta Hristos pered natovpom 1768 roku do nogo u palac v Peretburzi perevezli i kartini pridbani u Franciyi ta u Italiyi Dekoruvannyam kartinnoyi galereyi grafa K Rozumovskogo u pererburzkomu palaci keruvav italiyec Dzhuzeppe Antonio Martinelli privezenij Rozumovskim z Veneciyi yak restavrator naglyadach za kartinami i pridvornij hudozhnik Martinelli ne propade u rosijskij stolici i zgodom stane zberigachem naglyadachem imperatorskoyi zbirki u palaci Ermitazh Magnat Kirilo Rozumovskij u doroslomu vici mav dekilka palaciv u riznih mistah imperiyi ta dekilka sadib Kartini prikrashali dekilka palaciv vlasnika sered kotrih buli palac u Peterburzi na naberezhnij richki Mojka ta u sadibi Yagotin v provinciyi Ukrayina Za modoyu togo chasu voni mogli mati kilimovu rozvisku roztashuvannya yak to bulo i v palaci grafa Ivana Shuvalova Pro pervisnij stan kolekciyi Kirili Rozumovskogo dovidalis pizno lishe pislya vidnajdennya Rozpisu kartinam kotrij buv stvorenij 1787 roku Ce ne sho inshe yak shos poserednye mizh inventarem koshtovnogo majna grafa i ridkisnimi sered dvoryanskih zibran 18 stolittya katalogiv kolekciyi Sklad kartinnoyi galereyi K RozumovskogoYakob Shtelin graver Jogann Shtenglin Vlasnu zbirku tvoriv mistectva Kirilo Rozumovskij pochav zbirati u 1750 h rokah koli otrimav posadi Prezidenta rosijskoyi Akademiyi nauk ta mistectv ta stav getmanom Ukrayini Postachalnikami kartin dlya Rozumovskogo obrali brativ italijciv Dzhuzeppe ta Domeniko Dololjo Brati na toj chas privozili kartini i dlya inshih rosijskih aristokrativ 1756 roku cherez brativ Dololjo Rozumovskij i pridbav partiyu kartin Tobto v kartinnij galereyi K Rozumovskogo perevazhali tvori italijskih hudozhnikiv Lishe zgodom v kartinnij galereyi grafa opinilis tvori majstriv Flandriyi Gollandiyi Franciyi Nimechchini i nevelika kilkist kartin hudozhnikiv Rosijskoyi imperiyi Togo zh 1756 roku pershij opis pridbanih kartin K Rozumovskogo stvoriv i naukovec Yakob Shtelin Chastku kartin perevezli do sadobi grafa Znamenka sho bula oblashtovana na Petergofskomu shlyahu prestizhnomu traktu do carskih rezidencij Kartini u palaci Znamenki tezh zareyestruvav Yakob Shtelin sho nadalo mozhlivist porivnyuvati rizni pereliki ta pobutuvannya kartin na toj chas V zbirci perevazhali tvori 17 stolittya U nevelikij kilkosti buli tvori 18 stolittya i odinichnimi tvori 16 go kartini na mifologichni temi i pejzazhi natyurmorti i portreti Na kinec 18 stolittya v zbirci narahovuvali blizko semi desyatkiv 70 kartin italijskih majstriv blizko soroka 40 gollandskih i majzhe stilki zh 40 francuzkih menshe soroka flamandskih i blizko desyatka nimeckih Pompeo Batoni Kirilo Rozumovskij 1766 rik Tretyakovska galereya V oboh perelikah 1756 ta 1787 rr znajdeni taki italijski majstri Annibale Karrachchi Yakopo Bassano Karlo Dolchi Franchesko Solimena Chiro Ferri Franchesko Simonini Pompeo Batoni P yetro Liberi Nikolo Bambini Marko Liberi Andrea Chelesti Dzhovanni Gizolfi Gregorio Ladzarini Antonio Molinari Franchesko Dzukarelli Dzhovanni Paolo Panini Franchesko Londonio Alessandro Markezini Sebastyano Konka Paolo Pagani Nvido Kanyachi Gasparo Diciani Dzhambettino Chinyaroli Dzhovanni Franchesko Dzhessi Dzhirolamo Bruzaferro Erkole Graciano Graciani za prizviskom Erkolino tosho Mala kolekciya i grafichni tvori perevazhno reprodukcijni z vidomih kartin V grafichnij zbirci grafa zaslugovuvali uvagi originali akvareli francuzkogo hudozhnika i malyuvalnika Sharlya Luyi Klerisso Dolya kolekciyiKnyaz M B Yusupov Hud I B Lampi Pislya smerti grafa kartinna galereya bula podilena mizh rodichami i nashadkami Neveliku kilkist katin iz sadibi Yagotin cherez bagato rokiv perevezli do Kiyeva Pislya netrivalogo zberezhennya kolekciyi v budinku na Krutomu uzvozi 3 yiyi peredali do Muzeyu Hanenkiv Nizka kartin bula pridbana magnatom M B Yusupovim i perevezena u sadibu Arhangelske Syudi zh perevezli i vsyu kolekciyu parkovoyi skulpturi z sadibi Gorenki sho tezh kolis nalezhala Rozumovskim Perebuvannya nizki karin zi zbirok K G Rozumovskogo na pochatok 21 stolittya zalishayetsya nevidomim Div takozhRozumovski Kolekcionuvannya Sadiba Yagotin Kartinna galereya Yakob Shtelin Arhangelske muzej sadiba Rekonstrukciya notnoyi kolekciyi grafa O K Rozumovskogo za katalogami XVIII storichchyaPrimitkiGos Ermitazh katalog 2 Leningrad Avrora 1981 s 164 Petrov A N Savva Chevakinskij Lenizdat 1983 Levinson Lessing V F Istoriya kartinnoj galereyi Ermitazha L Iskusstvo 1985 s 44 Gos Russkij muzej katalog Zhivopis 18 naschala 20 vv Leningrad Avrora 1980 s 103 Hanenkivski chitannya Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Kiyiv Kiyivskij universitet 2004DzherelaRospis kartinam prinadlezhashim ego siyatelstvu gospodinu general feldmarshalu senatoru i raznyh ordenov kavaleru grafu Kirille Grigorevyuchu Razumovskomu s pokazaniem pod kakimi one nomerami chto predstavlyayut na chem i kakim kraskami pisany kakoj vyshiny i shiriny kakogo mastera meste i vremeni rozhdeniya sego mastera i v kotoroj komnate postavleny 1787 go goda RGADA F 196 Op 1 D 1496 L 40 54 ob Hanenkivski chitannya Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Kiyiv Kiyivskij universitet 2004 V S Naumova Italyanskaya zhivopis v sobranii K G Razumovskogo Petrov A N Savva Chevakinskij Lenizdat 1983 Levinson Lessing V F Istoriya kartinnoj galereyi Ermitazha L Iskusstvo 1985 Gos Russkij muzej katalog Zhivopis 18 naschala 20 vv Leningrad Avrora 1980