Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Келії єзуїтського монастиря — одна з найстаріших архітектурних споруд у місті Житомирі. Розташовується по вулиці Леха Качинського, 12. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер — 1091.
| Келії єзуїтського монастиря | |
|---|---|
 | |
| 50°15′07″ пн. ш. 28°39′20″ сх. д. / 50.252056° пн. ш. 28.655778° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Місто | Житомир |
| Розташування | вулиця Леха Качинського, 12 |
| Тип | пам'ятка культури |
| Засновник | ченці-єзуїти |
| Дата заснування | 1724 |
| Статус | пам’ятка архітектури національно значення |
| Стан | потребує реставрації |
  Келії єзуїтського монастиря Келії єзуїтського монастиря (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Монастир, від будівлі якого до нашого часу залишились лише руїни, був заснований у 1724 році ченцями-єзуїтами. Збереглись свідчення, що будівництво відбулось при сприянні польських магнатів, які запросили ченців до Житомира . Інші історичні документи повідомляють, що землі, на яких зараз знаходиться початок сучасної вулиці Леха Качинського, були привілейовані польським королем Августом II ордену єзуїтів. Після цього відбулось заснування колегії та монастиря. Територія монастиря мала адміністративну незалежність від інших частин міста і перебувала під владою короля. Так виникла назва Єзуїтська Юридика, якою часто називають цю історичну пам'ятку. Термін «Юридика» означає «знаходження під королівською владою».
При монастирі діяла трикласна школа, яка була першою, що з'явилась у місті Житомирі . Територія Юридики містила житло для викладачів та студентів. Працював завод по виробництву свічок Не дивлячись на досить значні розміри монастиря, всі будівлі зведені в I половині XVIII століття були дерев'яними.
В середині XVIII століття єзуїти розгорнули значну будівельну активність. У 1750—1762 роках побудували кам'яний костел, а в 1762—1766 роках будівлю келій, руїни якої збереглися до сьогодні, а наприкінці 1760-х років нову будівлю школи.
Після скасування ордену єзуїтів в 1773 році опіка над школою перейшла до держави. Так звана «Видзялова» школа почала займати майже всю територію і будівлі колишнього монастиря. Її утримання відбувалось коштом Едукаційної комісії. Школа отримала статус училища. У 1784 році кількість учнів в училищі сягала 600 осіб. Після приєднання Житомира до Російської імперії частина будівель монастиря була відведена для розміщення присутніх місць.
Територія пам'ятки була місцем проведення різних заходів. 6 серпня 1796 року у цьому місці відбулось святкування на честь створення Волинської губернії.
У 1833 році училище було ліквідовано. , а дещо згодом в 1841 році розібрано костел. Будівлю келій частково використовували для розміщення адміністративних установ Волинської губренії, а частково в якості губернської в'язниці. Приблизно з середини XIX століття і до 1914 року будівля келій використовується виключно в якості в'язниці.
У 1943—1944 роках багато споруд на території колишньої Юридики були знищені. Проте келії монастиря збереглись. Після 1945 року у будівлі розташувались книжкові та взуттєві складські приміщення. Вони працювали до початку 1970-х років. До 1980-х років на цій території відбувалось спорудження будинків.
У 21 столітті єдиною спорудою, яка залишилась від монастирського комплексу, є напівзруйнована будівля монастирських келій. З кожним роком вона все більше перетворюється на руїни та перебуває в аварійному стані. Планують реставрацію будівлі. На її території міститься табличка, надпис на якій свідчить про те, що пам'ятку було законсервовано.
Архітектура
Первісно будівля була двоповерховою, цокольний поверх відрізнявся висотою. Для її спорудження була використана цегла. Цокольний поверх слугував підвальним приміщенням. Будівля була Г-подібною в плані. Розташування приміщень у келіях було одностороннім, використовувалась коридорна система. Цегляні стіни були оштукатурені та укріплювались контрфорсами. Перекриття складалось із склепінь, які виготовлялись із цегли. Перемички над отворами були клинчастими цегляними. Сходи, які поєднували поверхи між собою, були дерев'яними. Цокольний поверх мав аналогічну будову з іншими поверхами. Єдина відмінність полягала в тому, що цокольний поверх під самою стелею мав невеликі віконні отвори. На підземному поверсі помітні сходи на рівень нижче, проте у будівлі був відсутній ще один підземний поверх. Раніше цей шлях слугував тунелем у підземелля міста. Потім цей вхід був обвалений та засипаний. Стіни підземного рівня більше метра товщиною. Стеля збереглась у задовільному стані. На цокольному поверсі помітні хрестоподібні перекриття. Одна із несучих стін будівлі містить пустотілу порожнину прямокутної форми. Вона розташовується у перестінку, який колись розділяв кімнати. В зовнішніх стінах подібні архітектурні елементи відсутні. Подібні пустоти також були знайдені у міжкімнатних капітальних стінах. Ці ніші колись слугували отворами, які розділяли приміщення, що поряд розташовувались. До 1970-х років були збережені сходи, по яких можна було потрапити на другий поверх будівлі.
Фасадний декор був досить стриманим, причому декоровано було лише північний фасад. Стіни розчленовували одинарні та подвійні пілястри, а вікна прикрашала ліпна лиштва (частково фасадний декор зберігся донині). Стилістично будівля належала до архітектури пізнього бароко. Ім'я архітектора точно не відоме, але найвірогідніше проєкт розробив о. Павел Гіжицький ТІ.
Костел
Будівля костелу розташовувалася дещо на Схід від келій. Так само як і будівля келій, храм був орієнтований за лінією Північ-Південь. Головний фасад був звернений у бік замку. Типологічно костел належав до тринавних базилік з високою центральною навою. Планувально споруда близька до єзуїтських костелів Овруча, Старого Самбору та Вінниці. Храм було зведено в стилі пізнього бароко. Північний фасад належав до типу так званих динамічних фасадів (в плані мав криволінійні вігнуті та ввігнуті форми), був фланкований двома триярусними вежами. Стіни розчленовувалися подвійними і потрійними пілястрами тосканського та корінфського ордеру. Вікна прикрашалися складнопрофільованою ліпною лиштвою.
Будівля костелу зводилася в 1750—1762 роках за проєктом Павела Гіжицького. Однак, у зв'язку з тим, що в 1755 або 1756 році керівництво роботами перейшло до Паоло Фонтани первісний проєкт було дещо змінено. Зокрема, П.Фонтана повністю переробив вирішення головного фасаду. Після приєднання Житомира до Російської імперії костел було закрито. В 1830-х роках споруда перебувала в аварійному стані. Розібрана на будівельні матеріали в 1841 році.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 30 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 30 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- . https://medium.com/@sobolev.vladimir7492/ (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- . https://medium.com/@sobolev.vladimir7492 (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- Betlej, Andrzej, 1971- (2003). Paweł Giżycki SJ : architekt polski XVIII wieku. Kraków: Tow. Nauk. "Societas Vistulana". ISBN . OCLC 52498968.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- . www.bilp.uw.edu.pl. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- Україна. 500 чарівних куточків, які варто відвідати. Путівник/Укл. Т.Лагунова. — Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2014. — 416 с.
- . https://medium.com/@sobolev.vladimir7492 (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
Джерела
- Л. Н. Жаріков. Пам'ятники містобудування та архітектури Української ССР. Житомирська область. Том II [ 15 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Пам'ятки архітектури національного значення. Житомирська область [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Україна. 500 чарівних куточків, які варто відвідати. Путівник/Укл. Т.Лагунова. — Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2014. — 416 с.
Посилання
- Келії Єзуїтського монастиря в Житомирі [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Таємниці Єзуїтського монастиря [ 9 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Цікаві місця і пам'ятки Житомира [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keliyi yezuyitskogo monastirya odna z najstarishih arhitekturnih sporud u misti Zhitomiri Roztashovuyetsya po vulici Leha Kachinskogo 12 Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij nomer 1091 lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Keliyi yezuyitskogo monastirya50 15 07 pn sh 28 39 20 sh d 50 252056 pn sh 28 655778 sh d 50 252056 28 655778KrayinaUkrayinaMistoZhitomirRoztashuvannyavulicya Leha Kachinskogo 12Tippam yatka kulturiZasnovnikchenci yezuyitiData zasnuvannya1724Status pam yatka arhitekturi nacionalno znachennyaStanpotrebuye restavraciyiKeliyi yezuyitskogo monastiryaKeliyi yezuyitskogo monastirya Ukrayina Mediafajli u VikishovishiIstoriyaMonastir vid budivli yakogo do nashogo chasu zalishilis lishe ruyini buv zasnovanij u 1724 roci chencyami yezuyitami Zbereglis svidchennya sho budivnictvo vidbulos pri spriyanni polskih magnativ yaki zaprosili chenciv do Zhitomira Inshi istorichni dokumenti povidomlyayut sho zemli na yakih zaraz znahoditsya pochatok suchasnoyi vulici Leha Kachinskogo buli privilejovani polskim korolem Avgustom II ordenu yezuyitiv Pislya cogo vidbulos zasnuvannya kolegiyi ta monastirya Teritoriya monastirya mala administrativnu nezalezhnist vid inshih chastin mista i perebuvala pid vladoyu korolya Tak vinikla nazva Yezuyitska Yuridika yakoyu chasto nazivayut cyu istorichnu pam yatku Termin Yuridika oznachaye znahodzhennya pid korolivskoyu vladoyu Pri monastiri diyala triklasna shkola yaka bula pershoyu sho z yavilas u misti Zhitomiri Teritoriya Yuridiki mistila zhitlo dlya vikladachiv ta studentiv Pracyuvav zavod po virobnictvu svichok Ne divlyachis na dosit znachni rozmiri monastirya vsi budivli zvedeni v I polovini XVIII stolittya buli derev yanimi V seredini XVIII stolittya yezuyiti rozgornuli znachnu budivelnu aktivnist U 1750 1762 rokah pobuduvali kam yanij kostel a v 1762 1766 rokah budivlyu kelij ruyini yakoyi zbereglisya do sogodni a naprikinci 1760 h rokiv novu budivlyu shkoli Pislya skasuvannya ordenu yezuyitiv v 1773 roci opika nad shkoloyu perejshla do derzhavi Tak zvana Vidzyalova shkola pochala zajmati majzhe vsyu teritoriyu i budivli kolishnogo monastirya Yiyi utrimannya vidbuvalos koshtom Edukacijnoyi komisiyi Shkola otrimala status uchilisha U 1784 roci kilkist uchniv v uchilishi syagala 600 osib Pislya priyednannya Zhitomira do Rosijskoyi imperiyi chastina budivel monastirya bula vidvedena dlya rozmishennya prisutnih misc Teritoriya pam yatki bula miscem provedennya riznih zahodiv 6 serpnya 1796 roku u comu misci vidbulos svyatkuvannya na chest stvorennya Volinskoyi guberniyi U 1833 roci uchilishe bulo likvidovano a desho zgodom v 1841 roci rozibrano kostel Budivlyu kelij chastkovo vikoristovuvali dlya rozmishennya administrativnih ustanov Volinskoyi gubreniyi a chastkovo v yakosti gubernskoyi v yaznici Priblizno z seredini XIX stolittya i do 1914 roku budivlya kelij vikoristovuyetsya viklyuchno v yakosti v yaznici U 1943 1944 rokah bagato sporud na teritoriyi kolishnoyi Yuridiki buli znisheni Prote keliyi monastirya zbereglis Pislya 1945 roku u budivli roztashuvalis knizhkovi ta vzuttyevi skladski primishennya Voni pracyuvali do pochatku 1970 h rokiv Do 1980 h rokiv na cij teritoriyi vidbuvalos sporudzhennya budinkiv Pam yatka postupovo rujnuyetsya U 21 stolitti yedinoyu sporudoyu yaka zalishilas vid monastirskogo kompleksu ye napivzrujnovana budivlya monastirskih kelij Z kozhnim rokom vona vse bilshe peretvoryuyetsya na ruyini ta perebuvaye v avarijnomu stani Planuyut restavraciyu budivli Na yiyi teritoriyi mistitsya tablichka nadpis na yakij svidchit pro te sho pam yatku bulo zakonservovano ArhitekturaZagalnij viglyad monastirskogo kompleksu u 1838 roci Vid z Pivnichnogo Shodu Pervisno budivlya bula dvopoverhovoyu cokolnij poverh vidriznyavsya visotoyu Dlya yiyi sporudzhennya bula vikoristana cegla Cokolnij poverh sluguvav pidvalnim primishennyam Budivlya bula G podibnoyu v plani Roztashuvannya primishen u keliyah bulo odnostoronnim vikoristovuvalas koridorna sistema Ceglyani stini buli oshtukatureni ta ukriplyuvalis kontrforsami Perekrittya skladalos iz sklepin yaki vigotovlyalis iz cegli Peremichki nad otvorami buli klinchastimi ceglyanimi Shodi yaki poyednuvali poverhi mizh soboyu buli derev yanimi Cokolnij poverh mav analogichnu budovu z inshimi poverhami Yedina vidminnist polyagala v tomu sho cokolnij poverh pid samoyu steleyu mav neveliki vikonni otvori Na pidzemnomu poversi pomitni shodi na riven nizhche prote u budivli buv vidsutnij she odin pidzemnij poverh Ranishe cej shlyah sluguvav tunelem u pidzemellya mista Potim cej vhid buv obvalenij ta zasipanij Stini pidzemnogo rivnya bilshe metra tovshinoyu Stelya zbereglas u zadovilnomu stani Na cokolnomu poversi pomitni hrestopodibni perekrittya Odna iz nesuchih stin budivli mistit pustotilu porozhninu pryamokutnoyi formi Vona roztashovuyetsya u perestinku yakij kolis rozdilyav kimnati V zovnishnih stinah podibni arhitekturni elementi vidsutni Podibni pustoti takozh buli znajdeni u mizhkimnatnih kapitalnih stinah Ci nishi kolis sluguvali otvorami yaki rozdilyali primishennya sho poryad roztashovuvalis Do 1970 h rokiv buli zberezheni shodi po yakih mozhna bulo potrapiti na drugij poverh budivli Fasadnij dekor buv dosit strimanim prichomu dekorovano bulo lishe pivnichnij fasad Stini rozchlenovuvali odinarni ta podvijni pilyastri a vikna prikrashala lipna lishtva chastkovo fasadnij dekor zberigsya donini Stilistichno budivlya nalezhala do arhitekturi piznogo baroko Im ya arhitektora tochno ne vidome ale najvirogidnishe proyekt rozrobiv o Pavel Gizhickij TI KostelKostel monastirya yezuyitiv Fasad ta plan Originalni kreslennya zberigayutsya v fondi Minitserstva narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi v RDIA Budivlya kostelu roztashovuvalasya desho na Shid vid kelij Tak samo yak i budivlya kelij hram buv oriyentovanij za liniyeyu Pivnich Pivden Golovnij fasad buv zvernenij u bik zamku Tipologichno kostel nalezhav do trinavnih bazilik z visokoyu centralnoyu navoyu Planuvalno sporuda blizka do yezuyitskih kosteliv Ovrucha Starogo Samboru ta Vinnici Hram bulo zvedeno v stili piznogo baroko Pivnichnij fasad nalezhav do tipu tak zvanih dinamichnih fasadiv v plani mav krivolinijni vignuti ta vvignuti formi buv flankovanij dvoma triyarusnimi vezhami Stini rozchlenovuvalisya podvijnimi i potrijnimi pilyastrami toskanskogo ta korinfskogo orderu Vikna prikrashalisya skladnoprofilovanoyu lipnoyu lishtvoyu Budivlya kostelu zvodilasya v 1750 1762 rokah za proyektom Pavela Gizhickogo Odnak u zv yazku z tim sho v 1755 abo 1756 roci kerivnictvo robotami perejshlo do Paolo Fontani pervisnij proyekt bulo desho zmineno Zokrema P Fontana povnistyu pererobiv virishennya golovnogo fasadu Pislya priyednannya Zhitomira do Rosijskoyi imperiyi kostel bulo zakrito V 1830 h rokah sporuda perebuvala v avarijnomu stani Rozibrana na budivelni materiali v 1841 roci Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Arhiv originalu za 15 travnya 2014 Procitovano 30 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Spiski pam yatok Zhitomirskoyi oblasti Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 30 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 https medium com sobolev vladimir7492 ukr Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2020 https medium com sobolev vladimir7492 ukr Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2020 Betlej Andrzej 1971 2003 Pawel Gizycki SJ architekt polski XVIII wieku Krakow Tow Nauk Societas Vistulana ISBN 83 88385 16 X OCLC 52498968 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 www bilp uw edu pl Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 18 bereznya 2020 Ukrayina 500 charivnih kutochkiv yaki varto vidvidati Putivnik Ukl T Lagunova Harkiv Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya 2014 416 s https medium com sobolev vladimir7492 ukr Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2020 DzherelaL N Zharikov Pam yatniki mistobuduvannya ta arhitekturi Ukrayinskoyi SSR Zhitomirska oblast Tom II 15 travnya 2014 u Wayback Machine Pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Zhitomirska oblast 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Ukrayina 500 charivnih kutochkiv yaki varto vidvidati Putivnik Ukl T Lagunova Harkiv Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya 2014 416 s PosilannyaKeliyi Yezuyitskogo monastirya v Zhitomiri 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Tayemnici Yezuyitskogo monastirya 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine Cikavi miscya i pam yatki Zhitomira 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine