Єзуїтський монастир (Вінниця) — споруда сакральної архітектури, збудована у XVII столітті за прикладом феодальної фортеці коштом старости Брацлавського воєводства Валентія-Александра Калиновського, який пожертував 30000 злотих і 2 адміністративно-територіальні одиниці — хутір Кайдачиху і село Казаниху для ордену єзуїтів. Серед благодійників, що долучились до створення Вінницького дому єзуїтів, були луцький латинський єпископ Анджей Ліпський, Теофіла Хмелецька — удова київського воєводи Стефана Хмелецького, та київський каштелян Олександр Пісочинський. Згодом було споруджено ансамбль монастиря — до головного комплексу було приєднано костьол, колегіум та конвікт (гуртожиток).
Ансамбль Єзуїтського монастиря. Вінниця | |
---|---|
Єзуїтський комплекс. Місто Вінниця, вул. Соборна | |
49°13′55″ пн. ш. 28°28′30″ сх. д. / 49.232000° пн. ш. 28.4752000° сх. д.Координати: 49°13′55″ пн. ш. 28°28′30″ сх. д. / 49.232000° пн. ш. 28.4752000° сх. д. | |
Тип споруди | споруда |
Розташування | Україна, Вінниця |
Початок будівництва | 1620-ті рр. |
Кінець будівництва | 1640-1650-ті рр. |
Вартість | 30000 злотих Речі Посполитої |
Стиль | Ренесанс, бароко (раннє), класицизм |
Належність | Єзуїтський орден |
Адреса | вул. Соборна 17 — 23 |
Єзуїтський монастир (Вінниця) (Україна) | |
Єзуїтський монастир у Вікісховищі |
Пам'ятка перебуває під захистом держави під охоронним номером 54 та внесений до списку споруд, що не підлягають приватизації. Єзуїтський комплекс віднесений до номінації «Перлина Поділля» в рамках обласного конкурсу «7 чудес Вінниччини».
Опис
Монастирський ансамбль був розміщений у нагірній частині правого берега Південного Бугу. Костел побудовано цегляним, тринавним, з підвалом-криптою та баштою-дзвіницею на боковому фасаді у формі базиліки з кутовими вежами. В каркас костелу входять три нефи, цокольний поверх та хрещаті склепіння. Середньому нефові на фасадній поверхні відповідає ризаліт з чотирма пілястрами тосканського ордера, що несе розкрепований трикутний фронтон. До протилежного торця костьолу, зі сторони вівтарної частини, прилягає витягнутий у глибину двору колеґіум. Вежі цегляні, одноярусні із заокругленими кутами. Округлені кути веж фланковані пілястрами. Муровані стіни укріплені трьома контрфорсами з боку схилу до ріки. На стінах були розташовані численні бійниці. Будівля має ренесансні елементи у своїй композиції, які представлені фронтонами, пілястрами, нішами у стінах, ритмом розташування вікон. Деякі частини будівлі, зокрема боковий (західний) фасад, відносять за стилістикою до раннього бароко, про що свідчить фігурний фронтон, прикрашений характерними для люблінського ренесансу декоративними вазами, які можна також зустріти на спорудах в Летичеві та Казімєжі-Дольному. На початку ХІХ ст. фасад єзуїтського монастиря був перебудований в стилі класицизму.
За стінами ансамблю єзуїтського монастиря був розташований монастир домініканців, який тривалий час був дерев'яним. Згодом будівлі єзуїтського і домініканського монастирів були об'єднані в єдину фортифікаційну систему з оборонним муром та вежами під назвою Мури.
У 1746 році неподалік єзуїтського та домініканського монастирів був зведений монастир капуцинів. Між цими трьома монастирями функціонувало підземне сполучення. Єзуїти використовували підземні комунікації для оборонних та господарських цілей.
Історія
Період Речі Посполитої
Чернеча місія на теренах Вінниччини розпочалась у 1610 році. Староста В.-А. Калиновський 1611 року надав кошти на будівництво монастиря, проте ченці єзуїтського ордену до пожежі 1613 року проводили свою духовну місію в дерев'яній будівлі. З 1613 року розпочалось будівництво нової кам'яної оселі. 1619 року єзуїти вже мали свою резиденцію. З 1630 року в майбутньому колеґіумі проводились заняття лише з граматики та поетики, тому de facto його на той час називали школою. Лише для єпархіяльного клиру з 1630 року ввели курс морального богослів'я.
Школа діяла за рахунок фундації князів Христофора Збаразького та Юрія Чорторийського. У 1632 році відкрили клас риторики. Марійська Содаліція при школі існувала з 1633 року.
1646 році генерал ордену Вінченцо Карафа підтвердив статус колегіуму, оскільки на той час вже проводились заняття з риторики та моральної теології. При єзуїтському монастирі функціонувала невелика бібліотека, яка у 1648 році була перевезена до Острогу.
1648 року єзуїтська фортеця була здобута козаками, і після Хмельниччини зруйнована. Ченці Товариства Ісуса повернулися до місця попередньої дислокації (Вінниці) після Карловицького миру 1699 року. Відбудова комплексу відбувалась у період 1740-50-х років.
Як осередок єзуїтів комплекс функціонував до другої половини XVIII століття. Закриття монастиря польською владою відбулось у 1773 році на виконання булли Папи Климента. У колишній оселі єзуїтів відкрили дворянську школу. 1776 року Мури, включно з єзуїтськими спорудами, були передані під створення едукаційної комісії (міністерства освіти) Речі Посполитої. 1778 року в будівлі сталась пожежа, що призвела до вигорання даху та падіння трьох шпилів.
Період Російської імперії
Відновлення Мурів, а відтак і комплексу єзуїтів розпочалось 1907 року. Цю місію взяв на себе головний вінницький архітектор Григорій Артинов, який створив проект реконструкції колишнього єзуїтського колегіуму під православний храм. Реалізувати проект йому не вдалось, проте був добудований атик (стінка, що міститься над карнизом і завершує споруду) та встановлені чавунні сходи. Після реставрації, колишнє монастирське приміщення використовували для муніципальної церкви ікони Казанської Божої Матері. У 1911 році в приміщенні монастиря було відкрито жіночу гімназію (поряд з чоловічою, яка працювала з 1907 року), до якої на фундаменті розібраного південного крила монастиря (з боку вул. Монастирської, колишньої вул. Володарського) було зведено трьохповерховий житловий будинок. 1917 року в приміщенні костелу була розміщена перша Вінницька рада робітничих депутатів.
Радянський період
В радянський період колишній єзуїтський комплекс став центром наукового, духовного, освітнього та культурного життя. В 1920-30 роках тут була розміщена Вінницька філія Всенародної бібліотеки України при ВУАН (Державний архів Вінницької області, відкритий у 1920 році, фунціонує до наших днів). Частину комплексу зайняла Українська православна автокефальна церква, яка проводила духовну місію в періоди 1923—1938 та 1942—1943 років. В період 1932—1943 років на території монастирського ансамблю функціонував педагогічний коледж.
Період незалежної України
На даний момент, на території колишньої єзуїтської оселі фунціонують декілька закладів — Державний архів Вінницької області (з 1920), обласні краєзнавчий (з 1929), художній музей (з 1987) та технічний ліцей (з 1993).
Кресленик Вінницького єзуїтського комплексу зберігаються в Національній бібліотеці Франції у Парижі.
Галерея
- Костел єзуїтів (Вінниця)
- Вінниця. Єзуїтський монастир - Костьол,вул. Соборна, 17
- Вінниця. Єзуїтський монастир - Колеґіум
- Вінниця. Єзуїтський монастир - Келії
- Єзуїтський монастир - Келії (вигляд збоку)
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- Załęski S. Jezuici w Polsce. — Kraków, 1905. — T. IV (3). — S. 1082—1083; ARSI. — Prov.Pol. — Vol. 52: Historiae et Litterae annuae Provinciae Poloniae. — Residentia Vinnicensis. 1630. — F. 65, Vol. 71: Fundationes. Polonia. — Donatio quaedam Theophilae Palatinae Chioviensis pro Collegio Vinnicensi. — F. 9-9v.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 31 березня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2015.
- ARSI. — Prov. Pol. — Vol.43: Catalogi breves. — Catalogue brevis Residentiae Vinnicensis an.1630/31. -F. 229.
- ARSI. — Prov. Pol. — V61.43: Catalogi breves. — Catalogus brevis Residentiae Vinnicensisan. 1632/33. — F. 257v.
- ARSI. — Prov. Pol. — Vol. 7 I: Polonia et Lithuania. Epistolae 1605—1670. — Ludovicus Stępkowski et alii petunt aggregationem Sodalitatis Collegii Vinnicensis. Vinnicae,10.07.1633.-F . 198.
- ARSI. — Prov. Pol. — Vol. 44: Catalogi breves. — Catalogue brevis Collegii Vinnicensis an. 1646/47.-F. 89v.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- головний архітектор Вінницької області Сергій Царенко: [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Відбудовою мурів на початку ХХ століття займався головний вінницький архітектор Григорій Артинов. Зокрема, він створив проект реконструкції колишнього єзуїтського колегіуму у православний храм.
- Головний архітектор Вінницької області Сергій Царенко: [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.]
Нині кресленик Вінницького єзуїтського комплексу зберігається в Національній бібліотеці Франції у Парижі. На жаль, з'ясувати, хто його автор, не вдалося. Але відомо, що це був один із зодчих, який обслуговував польську знать і допомагав ордену єзуїтів. Єзуїтська твердиня була спроектована з оборонними спорудами та міцними вежами.
Посилання
- Вінницький обласний краєзнавчий музей [ 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Закон України Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Туристичний портал України
- Замки та храми України. [ 29 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Інтернет-портал «Моя Вінниця». [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела
- Біруля О. Архітектурна історія Вінниці. — Вінниця, 1930. — С. 43.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yezuyitskij monastir Vinnicya sporuda sakralnoyi arhitekturi zbudovana u XVII stolitti za prikladom feodalnoyi forteci koshtom starosti Braclavskogo voyevodstva Valentiya Aleksandra Kalinovskogo yakij pozhertuvav 30000 zlotih i 2 administrativno teritorialni odinici hutir Kajdachihu i selo Kazanihu dlya ordenu yezuyitiv Sered blagodijnikiv sho doluchilis do stvorennya Vinnickogo domu yezuyitiv buli luckij latinskij yepiskop Andzhej Lipskij Teofila Hmelecka udova kiyivskogo voyevodi Stefana Hmeleckogo ta kiyivskij kashtelyan Oleksandr Pisochinskij Zgodom bulo sporudzheno ansambl monastirya do golovnogo kompleksu bulo priyednano kostol kolegium ta konvikt gurtozhitok Ansambl Yezuyitskogo monastirya VinnicyaYezuyitskij kompleks Misto Vinnicya vul Soborna49 13 55 pn sh 28 28 30 sh d 49 232000 pn sh 28 4752000 sh d 49 232000 28 4752000 Koordinati 49 13 55 pn sh 28 28 30 sh d 49 232000 pn sh 28 4752000 sh d 49 232000 28 4752000Tip sporudisporudaRoztashuvannya Ukrayina VinnicyaPochatok budivnictva1620 ti rr Kinec budivnictva1640 1650 ti rr Vartist30000 zlotih Rechi PospolitoyiStilRenesans baroko rannye klasicizmNalezhnistYezuyitskij ordenAdresavul Soborna 17 23Yezuyitskij monastir Vinnicya Ukrayina Yezuyitskij monastir u Vikishovishi Pam yatka perebuvaye pid zahistom derzhavi pid ohoronnim nomerom 54 ta vnesenij do spisku sporud sho ne pidlyagayut privatizaciyi Yezuyitskij kompleks vidnesenij do nominaciyi Perlina Podillya v ramkah oblasnogo konkursu 7 chudes Vinnichchini OpisBudivlya kolegiumu kontrforsi Monastirskij ansambl buv rozmishenij u nagirnij chastini pravogo berega Pivdennogo Bugu Kostel pobudovano ceglyanim trinavnim z pidvalom kriptoyu ta bashtoyu dzviniceyu na bokovomu fasadi u formi baziliki z kutovimi vezhami V karkas kostelu vhodyat tri nefi cokolnij poverh ta hreshati sklepinnya Serednomu nefovi na fasadnij poverhni vidpovidaye rizalit z chotirma pilyastrami toskanskogo ordera sho nese rozkrepovanij trikutnij fronton Do protilezhnogo torcya kostolu zi storoni vivtarnoyi chastini prilyagaye vityagnutij u glibinu dvoru kolegium Vezhi ceglyani odnoyarusni iz zaokruglenimi kutami Okrugleni kuti vezh flankovani pilyastrami Murovani stini ukripleni troma kontrforsami z boku shilu do riki Na stinah buli roztashovani chislenni bijnici Budivlya maye renesansni elementi u svoyij kompoziciyi yaki predstavleni frontonami pilyastrami nishami u stinah ritmom roztashuvannya vikon Deyaki chastini budivli zokrema bokovij zahidnij fasad vidnosyat za stilistikoyu do rannogo baroko pro sho svidchit figurnij fronton prikrashenij harakternimi dlya lyublinskogo renesansu dekorativnimi vazami yaki mozhna takozh zustriti na sporudah v Letichevi ta Kazimyezhi Dolnomu Na pochatku HIH st fasad yezuyitskogo monastirya buv perebudovanij v stili klasicizmu Za stinami ansamblyu yezuyitskogo monastirya buv roztashovanij monastir dominikanciv yakij trivalij chas buv derev yanim Zgodom budivli yezuyitskogo i dominikanskogo monastiriv buli ob yednani v yedinu fortifikacijnu sistemu z oboronnim murom ta vezhami pid nazvoyu Muri U 1746 roci nepodalik yezuyitskogo ta dominikanskogo monastiriv buv zvedenij monastir kapuciniv Mizh cimi troma monastiryami funkcionuvalo pidzemne spoluchennya Yezuyiti vikoristovuvali pidzemni komunikaciyi dlya oboronnih ta gospodarskih cilej IstoriyaPeriod Rechi Pospolitoyi Chernecha misiya na terenah Vinnichchini rozpochalas u 1610 roci Starosta V A Kalinovskij 1611 roku nadav koshti na budivnictvo monastirya prote chenci yezuyitskogo ordenu do pozhezhi 1613 roku provodili svoyu duhovnu misiyu v derev yanij budivli Z 1613 roku rozpochalos budivnictvo novoyi kam yanoyi oseli 1619 roku yezuyiti vzhe mali svoyu rezidenciyu Z 1630 roku v majbutnomu kolegiumi provodilis zanyattya lishe z gramatiki ta poetiki tomu de facto jogo na toj chas nazivali shkoloyu Lishe dlya yeparhiyalnogo kliru z 1630 roku vveli kurs moralnogo bogosliv ya Shkola diyala za rahunok fundaciyi knyaziv Hristofora Zbarazkogo ta Yuriya Chortorijskogo U 1632 roci vidkrili klas ritoriki Marijska Sodaliciya pri shkoli isnuvala z 1633 roku 1646 roci general ordenu Vinchenco Karafa pidtverdiv status kolegiumu oskilki na toj chas vzhe provodilis zanyattya z ritoriki ta moralnoyi teologiyi Pri yezuyitskomu monastiri funkcionuvala nevelika biblioteka yaka u 1648 roci bula perevezena do Ostrogu 1648 roku yezuyitska fortecya bula zdobuta kozakami i pislya Hmelnichchini zrujnovana Chenci Tovaristva Isusa povernulisya do miscya poperednoyi dislokaciyi Vinnici pislya Karlovickogo miru 1699 roku Vidbudova kompleksu vidbuvalas u period 1740 50 h rokiv Yak oseredok yezuyitiv kompleks funkcionuvav do drugoyi polovini XVIII stolittya Zakrittya monastirya polskoyu vladoyu vidbulos u 1773 roci na vikonannya bulli Papi Klimenta U kolishnij oseli yezuyitiv vidkrili dvoryansku shkolu 1776 roku Muri vklyuchno z yezuyitskimi sporudami buli peredani pid stvorennya edukacijnoyi komisiyi ministerstva osviti Rechi Pospolitoyi 1778 roku v budivli stalas pozhezha sho prizvela do vigorannya dahu ta padinnya troh shpiliv Period Rosijskoyi imperiyi Vidnovlennya Muriv a vidtak i kompleksu yezuyitiv rozpochalos 1907 roku Cyu misiyu vzyav na sebe golovnij vinnickij arhitektor Grigorij Artinov yakij stvoriv proekt rekonstrukciyi kolishnogo yezuyitskogo kolegiumu pid pravoslavnij hram Realizuvati proekt jomu ne vdalos prote buv dobudovanij atik stinka sho mistitsya nad karnizom i zavershuye sporudu ta vstanovleni chavunni shodi Pislya restavraciyi kolishnye monastirske primishennya vikoristovuvali dlya municipalnoyi cerkvi ikoni Kazanskoyi Bozhoyi Materi U 1911 roci v primishenni monastirya bulo vidkrito zhinochu gimnaziyu poryad z cholovichoyu yaka pracyuvala z 1907 roku do yakoyi na fundamenti rozibranogo pivdennogo krila monastirya z boku vul Monastirskoyi kolishnoyi vul Volodarskogo bulo zvedeno trohpoverhovij zhitlovij budinok 1917 roku v primishenni kostelu bula rozmishena persha Vinnicka rada robitnichih deputativ Radyanskij period V radyanskij period kolishnij yezuyitskij kompleks stav centrom naukovogo duhovnogo osvitnogo ta kulturnogo zhittya V 1920 30 rokah tut bula rozmishena Vinnicka filiya Vsenarodnoyi biblioteki Ukrayini pri VUAN Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti vidkritij u 1920 roci funcionuye do nashih dniv Chastinu kompleksu zajnyala Ukrayinska pravoslavna avtokefalna cerkva yaka provodila duhovnu misiyu v periodi 1923 1938 ta 1942 1943 rokiv V period 1932 1943 rokiv na teritoriyi monastirskogo ansamblyu funkcionuvav pedagogichnij koledzh Period nezalezhnoyi Ukrayini Vinnicya Vulicya Soborna 17 Budivlya Yezuyitskogo kostelu Na danij moment na teritoriyi kolishnoyi yezuyitskoyi oseli funcionuyut dekilka zakladiv Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti z 1920 oblasni krayeznavchij z 1929 hudozhnij muzej z 1987 ta tehnichnij licej z 1993 Kreslenik Vinnickogo yezuyitskogo kompleksu zberigayutsya v Nacionalnij biblioteci Franciyi u Parizhi GalereyaKostel yezuyitiv Vinnicya Vinnicya Yezuyitskij monastir Kostol vul Soborna 17 Vinnicya Yezuyitskij monastir Kolegium Vinnicya Yezuyitskij monastir Keliyi Yezuyitskij monastir Keliyi viglyad zboku Div takozhVinnicki muri Spaso Preobrazhenskij sobor Vinnicya Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti Kolegium yezuyitivPrimitki Arhiv originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Zaleski S Jezuici w Polsce Krakow 1905 T IV 3 S 1082 1083 ARSI Prov Pol Vol 52 Historiae et Litterae annuae Provinciae Poloniae Residentia Vinnicensis 1630 F 65 Vol 71 Fundationes Polonia Donatio quaedam Theophilae Palatinae Chioviensis pro Collegio Vinnicensi F 9 9v Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2015 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Arhiv originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 31 bereznya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 bereznya 2015 ARSI Prov Pol Vol 43 Catalogi breves Catalogue brevis Residentiae Vinnicensis an 1630 31 F 229 ARSI Prov Pol V61 43 Catalogi breves Catalogus brevis Residentiae Vinnicensisan 1632 33 F 257v ARSI Prov Pol Vol 7 I Polonia et Lithuania Epistolae 1605 1670 Ludovicus Stepkowski et alii petunt aggregationem Sodalitatis Collegii Vinnicensis Vinnicae 10 07 1633 F 198 ARSI Prov Pol Vol 44 Catalogi breves Catalogue brevis Collegii Vinnicensis an 1646 47 F 89v Arhiv originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 golovnij arhitektor Vinnickoyi oblasti Sergij Carenko 13 travnya 2017 u Wayback Machine Vidbudovoyu muriv na pochatku HH stolittya zajmavsya golovnij vinnickij arhitektor Grigorij Artinov Zokrema vin stvoriv proekt rekonstrukciyi kolishnogo yezuyitskogo kolegiumu u pravoslavnij hram Golovnij arhitektor Vinnickoyi oblasti Sergij Carenko 13 travnya 2017 u Wayback Machine Nini kreslenik Vinnickogo yezuyitskogo kompleksu zberigayetsya v Nacionalnij biblioteci Franciyi u Parizhi Na zhal z yasuvati hto jogo avtor ne vdalosya Ale vidomo sho ce buv odin iz zodchih yakij obslugovuvav polsku znat i dopomagav ordenu yezuyitiv Yezuyitska tverdinya bula sproektovana z oboronnimi sporudami ta micnimi vezhami PosilannyaVinnickij oblasnij krayeznavchij muzej 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine Zakon Ukrayini Pro Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi 5 listopada 2013 u Wayback Machine Turistichnij portal Ukrayini Zamki ta hrami Ukrayini 29 bereznya 2015 u Wayback Machine Internet portal Moya Vinnicya 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Institut religijnih nauk sv Tomi Akvinskogo nedostupne posilannya z chervnya 2019 DzherelaBirulya O Arhitekturna istoriya Vinnici Vinnicya 1930 S 43