Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосиф Поппер-Лінкеус (Лінкеус — це псевдонім) (21 лютого 1838 — 22 грудня 1921) — австрійський мислитель, учений, письменник, винахідник. Автор багатьох праць у галузі Соціальної філософії.
| Йосиф Поппер-Лінкеус | |
|---|---|
 | |
| Псевдоніми | Lynkeus[1] |
| Народився | 21 лютого 1838[2][3][…] Колін, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][5][6] |
| Помер | 22 грудня 1921[7][8][…] (83 роки) або 21 грудня 1921[2][1][…] (83 роки) Відень, Перша Австрійська Республіка[2][6] |
| Поховання | Старе єврейське кладовище[d] |
| Країна |  Австрія Австралія[10] |
| Діяльність | філософ, письменник, перекладач |
| Батько | d[11] |
 Йосиф Поппер-Лінкеус у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в єврейському кварталі міста Колін (нині Чехія). Вищу технічну освіту отримав у Празькому та Віденському політехнікумах (останній закінчив 1859 року). Вищу гуманітарну освіту набув, відвідуючи вільним слухачем різні лекції у Віденському університеті та глибоко опрацьовуючи літературу за темами, які його цікавили.
По завершенні навчання у Віденському політехнікумі майже два роки працював інженером у приватній фірмі. В 1862—1866 роках був репетитором та епізодично читав лекції, а з 1867 по 1897 рік займався виключно винахідництвом. 1868 року винайшов систему прокладок, які б не допускали утворення накипу на внутрішніх стінках парових котлів. Цей та ряд інших винаходів створили йому умови для творчої роботи в інженерії, фізиці, соціальній і моральній філософії, незалежно від естеблішменту та замкнених академічних угруповань.
Досягнення
Деякі ідеї Йосифа Поппера випередили свій час. Наприклад, в галузі інженерії — передача енергії на відстань, перетворення механічної енергії водоспадів і припливів в електричну (1862); в галузі фізики — взаємозв'язок маси та енергії (1883), ідея кванта енергії (1884), принцип неусувного викривлення приладами параметрів досліджуваних об'єктів; в галузі психології — тлумачення сновидінь на основі аналізу конфлікту між соціальною свідомістю людини та її тваринними пориваннями (новела «Уві сні, як навіч», 1889). За кілька років до Теодора Герцля у праці «Князь Бісмарк та антисемітизм» (1886) Йосиф Поппер доходить до висновку, що євреїв від антисемітизму може врятувати тільки їх власна держава. Створення такої держави — справа нагальна, і байдуже, який попервах буде там режим — хай навіть і монархічний.
Соціальна система Поппера-Лінкеуса
Новела «Уві сні, як наяву» увійшла в збірку філософських новел під загальною назвою «Фантазії реаліста», яка з'явилася 1899 року і витримала двадцять видань. Відтоді Йосиф Поппер став користуватися псевдонімом «Лінкеус» — за іменем керманича корабля аргонавтів з гетевського «Фауста». Серед багатьох цікавих думок, висловлених Поппером-Лінкеусом у цій збірці, відзначимо три:
- Вплив маршової музики на маси;
- Про доцільність деяких покарань;
- Про право людини на життя.
Поппер-Лінкеус відзначає велику владу музики на маси, стверджуючи, що маршова музика часто сприяє тиранії, перетворюючи маси в тісто, з якого можна будь-що ліпити. Ця думка перегукується з думкою Льва Толстого: «Там, де хочуть мати якомога більше рабів, хай якомога більше творять маршову музику».
В галузі правосуддя Поппер-Лінкеус вважав, що головною карою за злочин має бути розголос, і тільки рецидивістів треба ізольовувати.
Як твердить Поппер-Лінкеус, право на життя — головне, природне право людини, а тому держава не має права посилати людину на смерть без її згоди. Він був прихильником військової повинності, але за умови, що на поле бою посилатимуть тільки добровольців.
Право на життя, однак, лишиться порожнім звуком, якщо людину не забезпечено предметами та послугами першої потреби.
Свою соціальну систему, Йосиф Поппер-Лінкеус розробляє в ряді творів, починаючи з праці «Право жити та обов'язок померти» (1878) і закінчуючи працею «Загальнообов'язкова служба забезпечення харчуванням як розв'язання соціальної проблеми» (1912).
На думку Поппера, суспільство зобов'язане забезпечити своїх членів харчами, одягом, житлом і медичним обслуговуванням, а також вихованням та загальною освітою. Зі свого боку, кожний здоровий член суспільства в рамках трудової повинності виконує роботи, що не вимагають вищої чи середньої спеціальної освіти.
На глибоке переконання Поппера-Лінкеуса справедливе суспільство виникне не внаслідок насильницького перевороту, а як наслідок процесу переконання та загальної згоди в ньому. Протягом життя кожна здорова людина проходить чотири соціально-вікові стадії (з котрих третю вона має змогу обминути):
- освітньо-виховну (до 18 років);
- натурально-господарську (чоловіки — до 30 років, жінки — до 25);
- грошово-господарську);
- пенсійну.
При цьому вікова грань між двома останніми встановлюється кожним членом суспільства на свій розсуд.
Під час другої із цих стадій всі здорові члени суспільства проходять трудову повинність. На третій стадії ті члени суспільства, які відчувають в цьому потребу і які цього бажають, на свій розсуд трудяться в одному з грошових господарських секторів — державному чи приватному (в останньому — в ролі найманого працівника чи приватного підприємця). За свою працю вони отримують грошову винагороду, що дає їм змогу набувати предмети та отримувати послуги не першої потреби.
Протягом двох останніх з відзначених соціально-вікових стадій людина вільна, що не можна сказати про перші дві, коли людина заробляє на свою свободу та доростає до усвідомлення її. При цьому, як зазначає Поппер-Лінкеус, разом з розвитком науки і техніки тривалість другої стадії поступово зменшуватиметься. Разом з цим розширюватиметься обсяг поняття «предмети та послуги першої потреби».
Необхідною передумовою можливості побудови соціальної системи Поппер-Лінкеуса є прищеплення на першій соціально-віковій стадії підростаючому поколінню любові й поваги до людини, до праці, огиди до лжепотреб, а також навичок раціонального розподілу часу дозвілля.
Визнання та послідовники
Шанувальниками Поппера-Лінкеуса були фізики Альберт Ейнштейн та Ернст Мах, філософи Мартин Бубер і Гуго Бергман, хімік Вільгельм Оствальд, математик Річард фон Мізас, статистик Карл Балод, фізіолог Теодор Беєр, психолог Зигмунд Фрейд, письменники Макс Брод, Стефан Цвейг та Артур Шніцлер, а також основоположник ревізіоністського напряму в сіонізмі Володимир (Зеєв) Жаботинський.
Жаботинський вказав на п'ять елементів соціальної програми-мінімум Поппера-Лінкеуса: харчування, одяг, житло, охорона здоров'я та освіта. Називаючи відсутність будь-якого з цих елементів «ямою», він говорив: «Людське суспільство схоже на дитячий садок. У дитсадку п'ять ям. Для дітей є небезпека під час гри — впасти в одну з них. Що робить пруська сторожа? Ставить щити з написом: „Не йди праворуч!“, „Не йди ліворуч!“. Слідом за Поппером я пропоную засипати всі ті ями і дати змогу дітям вільно грати, де тільки заманеться».
21 лютого 1918 р. на ознаменування 80-річчя від дня народження Йосифа Поппера-Лінкеуса його послідовники, лікар і психолог та письменник , створили у Відні організацію «Універсальна служба харчування». Протягом кількох років вона видавала бюлетень під тою ж назвою. Організація проіснувала 20 років і була розпущена під час аншлюсу Австрії Німеччиною.
Вшанування пам'яті
21 грудня 1921 року Йосиф Поппер-Лінкеус помер. На знак його заслуг вулицю у Відні, де він мешкав останні роки, було названо його іменем.
Напередодні 150-річчя від дня народження Поппера в університеті імені Гете у Франкфурті-на-Майні було засновано фонд досліджень творчості Поппера-Лінкеуса та пропаганди його ідей.
8 липня 2007 року мерія Тель-Авів-Яфо ухвалила назвати іменем Поппера-Лінкеуса одну з вулиць Яфо.
Перелік праць
Усі свої твори Йосиф Поппер-Лінкеус написав німецькою мовою. Відзначимо деякі з його праць, які не були згадані вище (включаючи і ті, що видано посмертно):
- "Моральний світовий порядок (1877),
- «Етичне та культурне значення технічного прогресу» (1886),
- «Вольтер» (1905),
- «Про фізичні основи передачі електроенергії» (1905),
- «Політ машин і птахів. Історико-критичне аеротехнічне дослідження» (1911),
- «Автобіографія» (1917),
- «Війна, мобілізація, державне законодавство» (1921),
- «Філософія кримінального права» (1924),
- «Я і соціальна совість» (1924),
- «Про основні поняття філософії та вірогідність нашого знання» (1924).
Праці про Поппера-Лінкеуса
З-поміж праць про Йосифа Поппера-Лінкеуса та його твори відзначимо наведені нижче:
Німецькою мовою
- Ріхард Шварц «Ратенау, Гольдштейн, Поппер-Лінкеус та їх соціальні системи» (1919),
- Фріц Віттельс «Ліквідація злиднів» (1922),
- Адольф Гельбер «Йосиф Поппер-Лінкеус. Його життя й діяльність» (1922),
- Еміль Фельдес «Люди затрашнього дня» (роман, що описує суспільство, побудоване на принципах Йосифа Поппер-Лінкеуса ;1924),
- Фелікс Френкель «Загальне забезпечення харчуванням та Пан-Європа» (1924),
- Генрих Леві «Теорія пізнання Поппера-Лінкеуса та її зв'язок з філософією Маха» (1932),
- Роберт Планк «Інженер суспільства» (1938).
На івриті
- Ісраел Доріон «Царство Лінкеуса» (до 100-річчя від дня народження Поппера-Лінкеуса, опубліковано в Єрусалимі; 1939),
- Ісраел Доріон «Кінець боротьби за існування»(1954, з передмовою Альберта Ейнштейна, датованою лютим того ж року).
- Мендель Зінгер «Гуманіст Поппер-Лінкеус» (до 50-річчя від дня смерті;1971),
- Ісраел Доріон «Поппер-Лінкеус — розв'язання проблеми існування» (до 60-річчя від дня смерті;1981),
- Ефраїм Вольф «Йосиф Поппер-Лінкеус — великий гуманіст та багатогранний мислитель» (1996).
Російською мовою
- Ефраїм Вольф «Йосиф Поппер-Лінкеус — гуманіст і мислитель» (1997).
Англійською мовою
- Фріц Віттельс «Ліквідація злиднів» (1925),
- Альберт Ейнштейн «Світ, як я його бачу» (1932),
- Генрі Вахтель «Загальне забезпечення та вільне підприємництво» (1954; з передмовою А.Ейнштейна, датованою липнем того ж року).
Примітки
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118595822 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- The Fine Art Archive — 2003.
- Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- Франкфуртський університет — 1914.
- Wien Geschichte Wiki — Wien: 2014.
- Jewish Telegraphic Agency — Нью-Йорк: 1917.
- LIBRIS — 2013.
- verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josif Popper Linkeus Linkeus ce psevdonim 21 lyutogo 1838 22 grudnya 1921 avstrijskij mislitel uchenij pismennik vinahidnik Avtor bagatoh prac u galuzi Socialnoyi filosofiyi Josif Popper LinkeusPsevdonimiLynkeus 1 Narodivsya21 lyutogo 1838 1838 02 21 2 3 Kolin Bogemske korolivstvo Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 1 5 6 Pomer22 grudnya 1921 1921 12 22 7 8 83 roki abo 21 grudnya 1921 1921 12 21 2 1 83 roki Viden Persha Avstrijska Respublika 2 6 PohovannyaStare yevrejske kladovishe d Krayina Avstriya Avstraliya 10 Diyalnistfilosof pismennik perekladachBatkod 11 Josif Popper Linkeus u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v yevrejskomu kvartali mista Kolin nini Chehiya Vishu tehnichnu osvitu otrimav u Prazkomu ta Videnskomu politehnikumah ostannij zakinchiv 1859 roku Vishu gumanitarnu osvitu nabuv vidviduyuchi vilnim sluhachem rizni lekciyi u Videnskomu universiteti ta gliboko opracovuyuchi literaturu za temami yaki jogo cikavili Po zavershenni navchannya u Videnskomu politehnikumi majzhe dva roki pracyuvav inzhenerom u privatnij firmi V 1862 1866 rokah buv repetitorom ta epizodichno chitav lekciyi a z 1867 po 1897 rik zajmavsya viklyuchno vinahidnictvom 1868 roku vinajshov sistemu prokladok yaki b ne dopuskali utvorennya nakipu na vnutrishnih stinkah parovih kotliv Cej ta ryad inshih vinahodiv stvorili jomu umovi dlya tvorchoyi roboti v inzheneriyi fizici socialnij i moralnij filosofiyi nezalezhno vid esteblishmentu ta zamknenih akademichnih ugrupovan DosyagnennyaDeyaki ideyi Josifa Poppera viperedili svij chas Napriklad v galuzi inzheneriyi peredacha energiyi na vidstan peretvorennya mehanichnoyi energiyi vodospadiv i pripliviv v elektrichnu 1862 v galuzi fiziki vzayemozv yazok masi ta energiyi 1883 ideya kvanta energiyi 1884 princip neusuvnogo vikrivlennya priladami parametriv doslidzhuvanih ob yektiv v galuzi psihologiyi tlumachennya snovidin na osnovi analizu konfliktu mizh socialnoyu svidomistyu lyudini ta yiyi tvarinnimi porivannyami novela Uvi sni yak navich 1889 Za kilka rokiv do Teodora Gerclya u praci Knyaz Bismark ta antisemitizm 1886 Josif Popper dohodit do visnovku sho yevreyiv vid antisemitizmu mozhe vryatuvati tilki yih vlasna derzhava Stvorennya takoyi derzhavi sprava nagalna i bajduzhe yakij popervah bude tam rezhim haj navit i monarhichnij Socialna sistema Poppera Linkeusa Novela Uvi sni yak nayavu uvijshla v zbirku filosofskih novel pid zagalnoyu nazvoyu Fantaziyi realista yaka z yavilasya 1899 roku i vitrimala dvadcyat vidan Vidtodi Josif Popper stav koristuvatisya psevdonimom Linkeus za imenem kermanicha korablya argonavtiv z getevskogo Fausta Sered bagatoh cikavih dumok vislovlenih Popperom Linkeusom u cij zbirci vidznachimo tri Vpliv marshovoyi muziki na masi Pro docilnist deyakih pokaran Pro pravo lyudini na zhittya Popper Linkeus vidznachaye veliku vladu muziki na masi stverdzhuyuchi sho marshova muzika chasto spriyaye tiraniyi peretvoryuyuchi masi v tisto z yakogo mozhna bud sho lipiti Cya dumka peregukuyetsya z dumkoyu Lva Tolstogo Tam de hochut mati yakomoga bilshe rabiv haj yakomoga bilshe tvoryat marshovu muziku V galuzi pravosuddya Popper Linkeus vvazhav sho golovnoyu karoyu za zlochin maye buti rozgolos i tilki recidivistiv treba izolovuvati Yak tverdit Popper Linkeus pravo na zhittya golovne prirodne pravo lyudini a tomu derzhava ne maye prava posilati lyudinu na smert bez yiyi zgodi Vin buv prihilnikom vijskovoyi povinnosti ale za umovi sho na pole boyu posilatimut tilki dobrovolciv Pravo na zhittya odnak lishitsya porozhnim zvukom yaksho lyudinu ne zabezpecheno predmetami ta poslugami pershoyi potrebi Svoyu socialnu sistemu Josif Popper Linkeus rozroblyaye v ryadi tvoriv pochinayuchi z praci Pravo zhiti ta obov yazok pomerti 1878 i zakinchuyuchi praceyu Zagalnoobov yazkova sluzhba zabezpechennya harchuvannyam yak rozv yazannya socialnoyi problemi 1912 Na dumku Poppera suspilstvo zobov yazane zabezpechiti svoyih chleniv harchami odyagom zhitlom i medichnim obslugovuvannyam a takozh vihovannyam ta zagalnoyu osvitoyu Zi svogo boku kozhnij zdorovij chlen suspilstva v ramkah trudovoyi povinnosti vikonuye roboti sho ne vimagayut vishoyi chi serednoyi specialnoyi osviti Na gliboke perekonannya Poppera Linkeusa spravedlive suspilstvo vinikne ne vnaslidok nasilnickogo perevorotu a yak naslidok procesu perekonannya ta zagalnoyi zgodi v nomu Protyagom zhittya kozhna zdorova lyudina prohodit chotiri socialno vikovi stadiyi z kotrih tretyu vona maye zmogu obminuti osvitno vihovnu do 18 rokiv naturalno gospodarsku choloviki do 30 rokiv zhinki do 25 groshovo gospodarsku pensijnu Pri comu vikova gran mizh dvoma ostannimi vstanovlyuyetsya kozhnim chlenom suspilstva na svij rozsud Pid chas drugoyi iz cih stadij vsi zdorovi chleni suspilstva prohodyat trudovu povinnist Na tretij stadiyi ti chleni suspilstva yaki vidchuvayut v comu potrebu i yaki cogo bazhayut na svij rozsud trudyatsya v odnomu z groshovih gospodarskih sektoriv derzhavnomu chi privatnomu v ostannomu v roli najmanogo pracivnika chi privatnogo pidpriyemcya Za svoyu pracyu voni otrimuyut groshovu vinagorodu sho daye yim zmogu nabuvati predmeti ta otrimuvati poslugi ne pershoyi potrebi Protyagom dvoh ostannih z vidznachenih socialno vikovih stadij lyudina vilna sho ne mozhna skazati pro pershi dvi koli lyudina zaroblyaye na svoyu svobodu ta dorostaye do usvidomlennya yiyi Pri comu yak zaznachaye Popper Linkeus razom z rozvitkom nauki i tehniki trivalist drugoyi stadiyi postupovo zmenshuvatimetsya Razom z cim rozshiryuvatimetsya obsyag ponyattya predmeti ta poslugi pershoyi potrebi Neobhidnoyu peredumovoyu mozhlivosti pobudovi socialnoyi sistemi Popper Linkeusa ye prisheplennya na pershij socialno vikovij stadiyi pidrostayuchomu pokolinnyu lyubovi j povagi do lyudini do praci ogidi do lzhepotreb a takozh navichok racionalnogo rozpodilu chasu dozvillya Viznannya ta poslidovnikiShanuvalnikami Poppera Linkeusa buli fiziki Albert Ejnshtejn ta Ernst Mah filosofi Martin Buber i Gugo Bergman himik Vilgelm Ostvald matematik Richard fon Mizas statistik Karl Balod fiziolog Teodor Beyer psiholog Zigmund Frejd pismenniki Maks Brod Stefan Cvejg ta Artur Shnicler a takozh osnovopolozhnik revizionistskogo napryamu v sionizmi Volodimir Zeyev Zhabotinskij Zhabotinskij vkazav na p yat elementiv socialnoyi programi minimum Poppera Linkeusa harchuvannya odyag zhitlo ohorona zdorov ya ta osvita Nazivayuchi vidsutnist bud yakogo z cih elementiv yamoyu vin govoriv Lyudske suspilstvo shozhe na dityachij sadok U ditsadku p yat yam Dlya ditej ye nebezpeka pid chas gri vpasti v odnu z nih Sho robit pruska storozha Stavit shiti z napisom Ne jdi pravoruch Ne jdi livoruch Slidom za Popperom ya proponuyu zasipati vsi ti yami i dati zmogu dityam vilno grati de tilki zamanetsya 21 lyutogo 1918 r na oznamenuvannya 80 richchya vid dnya narodzhennya Josifa Poppera Linkeusa jogo poslidovniki likar i psiholog ta pismennik stvorili u Vidni organizaciyu Universalna sluzhba harchuvannya Protyagom kilkoh rokiv vona vidavala byuleten pid toyu zh nazvoyu Organizaciya proisnuvala 20 rokiv i bula rozpushena pid chas anshlyusu Avstriyi Nimechchinoyu Vshanuvannya pam yati21 grudnya 1921 roku Josif Popper Linkeus pomer Na znak jogo zaslug vulicyu u Vidni de vin meshkav ostanni roki bulo nazvano jogo imenem Naperedodni 150 richchya vid dnya narodzhennya Poppera v universiteti imeni Gete u Frankfurti na Majni bulo zasnovano fond doslidzhen tvorchosti Poppera Linkeusa ta propagandi jogo idej 8 lipnya 2007 roku meriya Tel Aviv Yafo uhvalila nazvati imenem Poppera Linkeusa odnu z vulic Yafo Perelik pracUsi svoyi tvori Josif Popper Linkeus napisav nimeckoyu movoyu Vidznachimo deyaki z jogo prac yaki ne buli zgadani vishe vklyuchayuchi i ti sho vidano posmertno Moralnij svitovij poryadok 1877 Etichne ta kulturne znachennya tehnichnogo progresu 1886 Volter 1905 Pro fizichni osnovi peredachi elektroenergiyi 1905 Polit mashin i ptahiv Istoriko kritichne aerotehnichne doslidzhennya 1911 Avtobiografiya 1917 Vijna mobilizaciya derzhavne zakonodavstvo 1921 Filosofiya kriminalnogo prava 1924 Ya i socialna sovist 1924 Pro osnovni ponyattya filosofiyi ta virogidnist nashogo znannya 1924 Praci pro Poppera LinkeusaZ pomizh prac pro Josifa Poppera Linkeusa ta jogo tvori vidznachimo navedeni nizhche Nimeckoyu movoyu Rihard Shvarc Ratenau Goldshtejn Popper Linkeus ta yih socialni sistemi 1919 Fric Vittels Likvidaciya zlidniv 1922 Adolf Gelber Josif Popper Linkeus Jogo zhittya j diyalnist 1922 Emil Feldes Lyudi zatrashnogo dnya roman sho opisuye suspilstvo pobudovane na principah Josifa Popper Linkeusa 1924 Feliks Frenkel Zagalne zabezpechennya harchuvannyam ta Pan Yevropa 1924 Genrih Levi Teoriya piznannya Poppera Linkeusa ta yiyi zv yazok z filosofiyeyu Maha 1932 Robert Plank Inzhener suspilstva 1938 Na ivriti Israel Dorion Carstvo Linkeusa do 100 richchya vid dnya narodzhennya Poppera Linkeusa opublikovano v Yerusalimi 1939 Israel Dorion Kinec borotbi za isnuvannya 1954 z peredmovoyu Alberta Ejnshtejna datovanoyu lyutim togo zh roku Mendel Zinger Gumanist Popper Linkeus do 50 richchya vid dnya smerti 1971 Israel Dorion Popper Linkeus rozv yazannya problemi isnuvannya do 60 richchya vid dnya smerti 1981 Efrayim Volf Josif Popper Linkeus velikij gumanist ta bagatogrannij mislitel 1996 Rosijskoyu movoyu Efrayim Volf Josif Popper Linkeus gumanist i mislitel 1997 Anglijskoyu movoyu Fric Vittels Likvidaciya zlidniv 1925 Albert Ejnshtejn Svit yak ya jogo bachu 1932 Genri Vahtel Zagalne zabezpechennya ta vilne pidpriyemnictvo 1954 z peredmovoyu A Ejnshtejna datovanoyu lipnem togo zh roku PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 118595822 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno d Track Q105821202 Frankfurtskij universitet 1914 d Track Q50662 Wien Geschichte Wiki Wien 2014 d Track Q1741d Track Q18029622 Jewish Telegraphic Agency Nyu Jork 1917 d Track Q60d Track Q666186 LIBRIS 2013 d Track Q1798125 verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 1953 doi 10 1163 9789004337862 LGBO COM 140215 d Track Q222784d Track Q1419226d Track Q2818964