Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анато лій Фе дорович Зубри цький прізвиська Зубр Тато рос Папа нар 20 листопада 1920 Одеса Одеська губернія Українська Р

Зубрицький Анатолій Федорович

Зубрицький Анатолій Федорович

Анато́лій Фе́дорович Зубри́цький (прізвиська — Зубр, Тато (рос. Папа); нар. 20 листопада 1920, Одеса, Одеська губернія, Українська РСР — пом. 17 лютого 2005, Одеса, Україна) — колишній український радянський футболіст, грав на позиції воротаря, радянський футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1948 рік) та Заслужений тренер Української РСР (1961 рік). Ветеран німецько-радянської війни. Один з найавторитетніших футбольних фахівців в Україні 1960-х — 1970-х років. Засновник та перший керівник у 1975—1977 та 1979—2005 роках. Відомий виступами за одеський «Харчовик», київське «Динамо» та кишинівський «Буревісник». У складі цих команд тричі ставав володарем кубку Української РСР, а також став переможцем зонального турніру класу «Б» чемпіонату СРСР.

image
Анатолій Зубрицький
image
Анатолій Зубрицький
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Федорович
Зубрицький
Народження 20 листопада 1920(1920-11-20)
  Одеса, Одеська губернія,
Українська СРР
Смерть 17 лютого 2005(2005-02-17) (84 роки)
  Одеса, Україна
Поховання Другий християнський цвинтар
Зріст 175 см
Вага 78 кг
Прізвисько Зубр, Тато (рос. Папа)
Громадянство image СРСР → image Україна
Позиція Воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1939—1940 image «Харчовик» О 29 (-47)
1944—1952 image «Динамо» Київ 140 (-225)
1953 image «Локомотив» М 9 (-9)
1954—1955 image «Буревісник» К 47 (-81)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1955—1956 image «Колгоспник» П
1959—1962 image «Чорноморець» О
1963 image «Дніпро» Д
1963 image «Динамо» Київ
1964—1966 image «Дніпро» Д
1967 image «Кривбас»
1968—1969 image «Таврія» С
1970—1971 image «Кривбас»
1971—1973 image «Чорноморець» О
1974 image «Кривбас»
1977—1979 image «Чорноморець» О
Звання, нагороди
Звання
image
Майстер спорту СРСР
Нагороди
image

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Зубрицький.

Головував тренерські штаби полтавського «Колгоспника», одеського «Чорноморця», «Дніпра» з однойменного міста, київського «Динамо», криворізького «Кривбасу» та сімферопольської «Таврії». Як тренер Анатолій Федорович у різні роки вигравав кубок УРСР, двічі ставав переможцем зонального турніру класу «Б», а також виграв чемпіонат СРСР серед дублерів.

Життєпис

Кар'єра футболіста

Перші роки

Анатолій Федорович Зубрицький народився 20 листопада 1920 року в Одесі, що на той час входило до складу Херсонської губернії Української РСР. Майже усе дитинство разом із іншими дітлахами Анатолій провів у місцевому порту. У дитинстві він захоплювався волейболом, баскетболом та великим тенісом. В останньому, до речі, досяг деяких успіхів, ставши срібним призером шкільної спартакіади Азовсько-Чорноморського краю у середині 1930-х років. Але остаточно для себе Зубрицький серед усіх видів спорту обрав футбол, у який грав з дитинства у дворі. Пізніше хлопець почав виступати за юнацьку команду з місцевого палацу піонерів, що знаходився у Воронцовському палаці під керівництвом відомого одеського футболіста імперських часів, Олександра Злочевського. Навчаючись у школі, Анатолій, грав за дорослу непрофесійну команду ДСТ «Буревісник» та .

Після закінчення дев'ятого класу Зубрицький поступив на робітфак при Одеському консервному інституті (нині Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики імені В. С. Мартиновського ОНАХТ), який закінчив восени 1939 року і був прийнятий на перший курс інституту. Але ще до початку занять Анатолія Федоровича та ще кількох молодих воротарів місцевих команд запросили на перегляд в одеське «Динамо», що виступало у класі «А» чемпіонату СРСР. На початку чемпіонату дублюючий воротар команди, Дмитро Піньков був відрахований зі складу клубу, а без другого воротаря у вищому дивізіоні національного чемпіонату в одеської команди були не великі шанси чогось досягти, тому керівництвом було надано наказ віднайти з місцевих футболістів дублера для команди.

Одеські «Динамо» та «Харчовик»

Після перегляду декількох футболістів тренери динамівців обрали Зубрицького, як дублера основного воротаря і незабаром, разом з командою хлопець вирушив на матч до Москви проти місцевого ЦБЧА. Під час матчу, що відбувся 4 червня 1939 року на стадіоні «Сталінець», основний воротар одеситів отримав травму і ворота довелося захищати молодому Зубрицькому. Дебютний матч у команді майстрів, незважаючи на поразку 2:3, Анатолій провів на високому рівні, а у наступному турі проти столичного «Торпедо» юний воротар відіграв свій перший «сухий матч» (1:0).

... і ось я чую: «Толя, виходь» - і я пішов. Гра була дуже напруженою, рахунок нічийний, моменти весь час виникали то біля одних воріт, то біля інших. Я побачив пониклі голови наших гравців, як не прикро, але я зрозумів , що вони не вірять, що я не зіпсую зроблене ними. Але все обійшлося добре, я зрозумів, що на мене вони не в образі по тому, як дружньо «зірки» одеського футболу поплескували мене по черзі по плечу, коли ми йшли з поля. Потім вже повна гра з «Торпедо», де я отримав в пресі вельми схвальні відгуки, а команда - два очки за перемогу.

Оригінальний текст (рос.)
...и вот я слышу: «Толя, выходи» - и я пошел. Игра была очень напряженной, счет ничейный, моменты все время возникали то у одних ворот, то у других. Я увидел поникшие головы наших игроков, как ни обидно, но я понял, что они не верят, что я не испорчу сделанное ими. Но все обошлось благополучно, я понял, что на меня они не в обиде по тому, как по-дружески «звезды» одесского футбола похлопывали меня поочередно по плечу, когда мы уходили с поля. Затем уже полная игра с «Торпедо», где я получил в прессе весьма лестные отзывы, а команда - два очка за победу.

— Анатолій Зубрицький

І хоча Анатолій дебютував у професійному футболі саме з «армійцями», для одеської публіки цей воротар був не знайомий і тому ще один «дебютний матч» Зубрицький зіграв 16 червня 1939 року на Стадіоні парку імені Шевченка проти тбіліського «Динамо». Через те, що Михайличенко, все ще не одужав, Зубрицький знову зайняв ворота. Рахунок було відкрито на 3-й хвилині легендарним грузинським бомбардиром, Борисом Пайчадзе, але у середині першого тайму одеситам вдалося зрівняти рахунок, м'яч забив Володимир Онищенко на 28-й хвилині. По завершенні першого тайму рахунок так і закінчився нічийним. На початку другого тайму на 51-й хвилині «моряки» забили другий гол, повівши у рахунку, а 78-й хвилині московський арбітр зустрічі, Демідов, призначив у ворота одеситів пенальті, який виконав грузинський футболіст, Михайло Бердзенішвілі, але вже через три хвилини одеська команда знову поченає вести у рахунку, дякуюючи другому голу від Петра Калашникова. На останніх хвилинах під час ще одної атаки тбілісців Зубрицький кинувся у ноги Пайчадзе, прийнявши удар на себе. Після чого довго лежав на газоні, не маючи змоги підвестися через отриману травму. А після наданої гравцю лікарської допомоги Анатолій знову, тримаючись за живіт, зайняв місце у створі воріт, адже замін більше в одеської команди не було. Після цього, на останніх секундах зустрічі, м'яч знову потрапив до ніг Бориса Пайчадзе, але той вибив м'яч в аут. Того сезону Зубрицький відіграв за команду з «Південної Пальміри» всього вісім матчів, де пропустив 24 голи. І хоч у той час у складі одеської команди грало досить багато досвідчених футболістів свого часу, як Михайло Волін, Леонід Орєхов, Микола Хижников тощо, але все ж за підсумками сезону команда вилетіла до Групи «Б», посівши останнє місце у турнірній таблиці.

У 1940 році Михальченко був призваний в армію, завдяки чому Зубрицький став основним воротарем команди. Але незабаром на армійську службу був призваний і сам Анатолій. Завдяки клопотанню команди, він був залишений у військової частині, що розташовувалася в Одесі і продовжував виходити на поле у ​​складі команди, яка до того часу змінила товариство «Динамо» на «Харчовик». Втрата двох воротарів майже одночасно змусила керівництво та тренерський штаб шукати ще одного воротаря до команди «моряків». Це місце зайняли два нових гравці клубу — колишній воротар сталінського «Стахановця» та , однак більшість матчів у сезоні за команду, все ж, провів Анатолій. Вже наприкінці сезону Зубрицький, пройшовши «курс молодого бійця», почав виступав тільки в армійських футбольних та баскетбольних змаганнях за команду Одеського військового округу. Навесні того ж року футбольне керівництво міста намагалося повернути Анатолія до команди майстрів, але якраз у той час у Кишиневі проводилися змагання першості округу, тому командування військової частини пообіцяло перевести Зубрицького тільки у червні.

Німецько-радянська війна

Маючи вже усі потрібні документи, Анатолій на початку літа готувався знову повернутися у великий футбол, але у червні того ж року усі плани були зірвані початком Німецько-радянської війни. Військова частина, де перебував Зубрицький, брала участь у боях на кордоні з Румунією. Під час відступу підрозділи вже під Миколаєвом були оточені ворожою піхотою, а Зубрицький з іншими бійцями були захоплені у полон. Якийсь час військовиків тримали у місцевому морському шпиталі, після чого 40 солдат, серед яких був і Анатолій перевезли до села Коблеве, що у Березанському районі, Миколаївської області, використовувати їх, як робочу силу на дорожніх роботах. 16 жовтня 1941 року німецько-румунські війська захопили Одесу. Після цього полонених було наказано перевести до іншого табору. У ході переходу з місця на місце, колона колишніх радянських солдат розтягнулася на кілометри, при цьому охороняла її незначна частка румунських солдат, які не були вельми спостережливими. Під час переходу колоною одеського Пересипу, Зубрицький, побачивши, що практично уся місцевість вкрита невеличкими ямами-озерами та розбомбованими заводами, вирішив втекти. Тоді разом з ще одним полоненим Анатолій сховався на території одного з заводів, де вони чекали до вечора, а вибравшись з-під укриття радянські солдати пішли до міста ховатися.

Добравшись до Одеси, Анатолій сховався у родичів і три тижні не виходив з дому. А згодом він дізнався, що на місцевому заводі «Кінап», що розташовувався на , 25 працює ціла спілка одеських футболістів. Серед них, зокрема, були і колишні колеги Анатолія: Леонід Орєхов, Микола Хіжников, Петро Калашников, Олександр Брагін та інші. Хоч виробництво на заводі було призначено для випуску кіноапаратури, новою місцевою владою його було переобладнано для ремонту автівок. Анатолій влаштувався туди вантажником, а згодом став шофером. Власником виробництва на той час був російський емігрант і коли він дізнався, що на нього працюють відомі футболіста, вирішив заснувати свою виробничу команду, назвавши її «Глорія-Форд». Нова одеська команда грала здебільшого з військовими румунськими командами з найближчих румунських міст, а також з іншою новою одеською командою «Вікторія», коди згодом перейшли Орєхов та . І якщо в румунських військовиків «Глорія-Форд» впевнено вигравала, з «Вікторією» в робітників «Кінапу» було справжнє суперництво. Окрім того при німецько-румунській владі була відновлена , яку відправили у турне в Румунію, де одеські футболісти відіграли декілька матчів з місцевими футбольними клубами, а Зубрицький виступав у ролі основного воротаря.

Після зайняття міста радянською армією у квітні 1944 року, всіх футболістів, що залишилися у місті було об'єднано у команду «Динамо». Через те, що чемпіонат мав початися тільки наступного року у футболістів було достатньо часу на тренування та відновлення місцевого стадіону «Спартак». Анатолій якраз був серед тих гравців. Одного разу Зубрицького та ще одного футболіста, Миколу Хижникова, викликали до НКВС. Звісно це було звична справа для післявоєнного часу, адже колишніх полонених на той час у великій кількості відправляли до ГУЛАГів. Прийшовши до міського відділення НКВС, футболісти дізналися, що насправді їх викликали тому, що їм народним комісаріатом було наказано їхати до Києва.

«Динамо» Київ

Окрім одеських футболістів до Києва приїхало багато гравців з усієї Українидля відродження місцевого «Динамо». Очолював команду Микола Махиня, а основним голкіпером був ветеран київської команди та капітан Антон Ідзковський, що не зважаючи на свій вік все ще був одним з найкращих радянських футболістів. Згодом, окрім інших футболістів, до Анатолія приєдналося багато одеситів: Анатолій Жиган, Віктор Севастьянов, та інші. Однак, не зважаючи на велику кількість досвідчених футболістів, побудувати команду з нуля було дуже важко і перший час клуб не міг розвинути увесь свій потенціал через незіграність серед гравців. З 1946 року, після переходу на тренерську роботу Ідзковського, Зубрицький став основним голкіпером київського «Динамо». Через невиразну гру «біло-синіх» у перші післявоєнні роки у команді змінилося кілька тренерів: Лев Корчебоков, Ідзковський, Борис Апухтін та Костянтин Щегоцький. І тільки з приходом до тренерського штабу Михайла Бутусова команда потроху почала показувати видовищну гру і наприкінці сезону 1947 року зайняли четверте місце у вищому дивізіоні.

1948 року, під час матчу зі столичним ЦБЧА, Анатолій у зіткненні із Всеволодом Бобровим отримав серйозну травму: відрив меніска та пошкодження хрестоподібних зв'язок. Більше двох років доводилося грати на знеболюючих, з еластичною пов'язкою на коліні. І все ж, у 1951 році футболісту довелося робити операцію, яку зробив відомий медик, професор . Після операції воротареві ще рік знадобився на відновлення. У 1952 році, вийшовши на футбольне поле, грати в повну силу він вже не зміг, до того ж, у складі «біло-синіх» з'явилися два перспективних воротаря — Євген Лемешко та Олег Макаров. Зігравши в своєму останньому сезоні за київський клуб, що зайняв 2 місце у чемпіонаті, 4 матчі з 13 (що було недостатньо для отримання срібних медалей), Анатолій Зубрицький вирішив закінчити ігрову кар'єру і перейти на тренерську роботу.

Завершення кар'єри гравця

У 1953 році Зубрицький вже збирався переходити на тренерську роботу, але несподівано футболіст отримав запрошення пограти в московському «Локомотиві», який тренував Борис Аркадьєв, можливість попрацювати під керівництвом відомого фахівця, підштовхнуло Анатолія ухвалити рішення про перехід у московський клуб.

Провівши сезон у «Локомотиві», Зубрицький вирушив до кишинівського футбольного клубу «Буревісник», що виступав у класі «Б». Молдовську команду тренував тоді відомий радянський футболіст, Георгій Мазанов, а згодом цю посаду зайняв Петро Ступаков. У кишинівській команді Анатолій провів два роки, будучи беззмінним основним воротарем. У 1955 році, клуб завоював перше місце в своїй зоні і вийшов до класу «А». Після цього Зубрицький остаточно вирішив перейти на тренерську роботу.

За усю свою кар'єру футбольного голкіпера Анатолій відіграв 245 офіційних матчів, при чому 193 з них — у вищій лізі чемпіонату СРСР. За цей час футболіст зустрівся на футбольному полі з такими легендарними радянськими футболістами, як Борис Пайчадзе, Мкртич Симонян, Всеволод Бобров, Григорій Федотов, Автанділ Гогоберідзе тощо.

Статистика виступів

Клуб Ліга Сезон Чемпіонат Кубок Всього
Ігор ПМ Ігор ПМ Ігор ПМ
«Буревісник» К Б 1955 27 ? 2 -4 29 -4
Б 1954 20 ? 4 -6 24 -6
Всього 47 ? 6 −10 53 −10
«Локомотив» М ВЛ 1953 9 -9 0 0 9 -9
Всього 9 −9 0 0 9 −9
«Динамо» Київ ВЛ 1952 4 -3 1 -2 5 -5
ВЛ 1951 1 -4 0 0 1 -4
ВЛ 1950 32 -46 3 -6 35 -52
ВЛ 1949 32 -42 3 -5 35 -47
ВЛ 1948 23 -46 2 -2 25 -48
ВЛ 1947 22 -29 2 -3 24 -32
ВЛ 1946 15 -24 3 -4 18 -28
ВЛ 1945 11 -31 0 0 11 -31
Всього 140 −225 14 −22 154 −247
«Харчовик» О Б 1940 21 -23 - - 21 -23
ВЛ 1939 8 -24 0 0 8 -24
Всього 29 −47 0 0 29 −47
Всього за кар'єру 225 −281 20 −32 245 −313

Стиль гри

Анатолій Федорович - трохи вище середнього зросту, широкоплечий та неквапливий. Він коротко підстрижений, завжди зосереджений, ніби прислухається до того, що відбувається у нього всередині. Граючи, він був небагатослівний та економічний у рухах. Впадала в очі його витримка і незворушність. Здавалося, Зубрицького просто неможливо вивести зі стану рівноваги. І тільки по маленьких, майже невловимим штришкам товариші, які близько його знали, вгадували, коли він починає нервувати, - особливо, якщо йому траплялося пропустити гол.

Але ось матч закінчувався, і Зубрицький відразу перетворювався. М'язи обличчя розслаблялися, на ньому з'являлася м'яка, задушевна усмішка. Характерною рисою гри Зубрицького була акуратність. Володіючи хорошою технікою, він намагався кожен м'яч прийняти так, щоб потім не було неприємних сюрпризів, намагався не відпускати його від себе. У критичних ситуаціях вибивав його кулаками далеко в поле.

Оригінальний текст (рос.)
Анатолий Федорович – немного выше среднего роста, широкоплечий и неторопливый. Он коротко подстрижен, всегда сосредоточен, будто прислушивается к тому, что происходит у него внутри. Играя, он был немногословен и экономичен в движениях. Бросалась в глаза его выдержка и невозмутимость. Казалось, Зубрицкого просто невозможно вывести из состояния равновесия. И только по маленьким, почти неуловимым штришкам товарищи, близко знавшие его, угадывали, когда он начинает нервничать, – особенно, если ему случалось пропустить гол. Но вот матч заканчивался, и Зубрицкий сразу преображался. Мышцы лица расслаблялись, на нем появлялась мягкая, задушевная улыбка. Характерной чертой игры Зубрицкого была аккуратность. Владея хорошей техникой, он старался каждый мяч принять так, чтобы затем не последовали неприятные сюрпризы, старался не отпускать его от себя. В критических ситуациях выбивал его кулаками далеко в поле.

— Олег Макаров

Тренерська кар'єра

1955—1962

Анатолій Федорович закінчив школу тренерів при Київському державному інституті фізичної культури (нині Національний університет фізичного виховання і спорту України), а у 1955 році заочно закінчив цей навчальний заклад, здавши екзамени на «відмінно».

Першою командою у тренерській кар'єрі Анатолія Федоровича став полтавський «Колгоспник». У березні 1955 року Зубрицький очолив полтавську команду, яку тільки на початку року заснували, ставши таким чином другим в історії цього футбольного клубу тренером після Костянтина Скрипченка. Тількіностворена команда одразу ж досягла результату — 25 травня футболісти «Колгоспника» виграли , обігравши у фіналі місцевий «Локомотив» з рахунком 2:1. Це дало змогу взяти участь у розіграші кубку Української РСР, однак там дійшовши до одної четвертої фіналу полтавці програли сумському «Торпедо». Перший свій сезон команда закінчила на восьмій сходинці чемпіонату. А у наступному полтавська команда зайняла вже друге місце у чемпіонаті України серед КФК і спромоглася виграти кубок УРСР серед команд колективів фізкультури, що дало змогу перевестися Колгоспнику у клас «Б» чемпіонату СРСР.

Восени того ж року, Анатолія Федоровича перевели в київське «Динамо», на посаду помічника головного тренера. В його обов'язки входило так само керівництво дублюючим складом. На той час у команді якраз з'явилися Валерій Лобановський, Олег Базилевич, Валентин Трояновський, Андрій Біба, Володимир Ануфрієнко та інші. Усі ці футболісти починали свою кар'єру в українському гранді з дубля. Але відпрацювавши три роки у Києві, Анатолій Федорович покинув «Динамо».

У 1959 році колишній одеський зірковий воротар очолив одеський «Чорноморець». Команда до того часу перебувала на 12 місці у турнірній таблиці класу «Б». Поступово гра колективу стала поліпшуватися. Наступні два роки «моряки» закріпилися у верхній частині турнірної таблиці, зайнявши два роки поспіль четверте місце і почали конкурувати у боротьбі за призові місця. Під час роботи в одеському клубі в Анатолія Федоровича склалися доволі незвичні відносини з основною зіркою «Чорноморця» тих часів, Костянтин Фурс. На той час Фурс був чи не найкращим бомбардиром команди, але кар'єрі гравця заважало пияцтво та погана дисципліна. Однак, Зубрицький, все ж, закривав очі на проблеми футболіста. Одного разу Костянтин не з'явився вчасно в готель і його не хотіли пускати всередину. Тоді він проколов шини в автомобілі головного тренера і зник на кілька днів. У 1961 році команда виграла турнір класу «Б», ставши чемпіоном Української РСР, після чого вона повинна була провести перехідні ігри за вихід в клас «А» з донецьким «Шахтарем», але рішенням республіканської федерації футболу, матчі було скасовано. І хоч за усіма футбольними правилами «Чорноморець» мав пройти далі, так як «гірники» тоді були найслабшою командою класу «А», однак здобуття кубка СРСР для київських чиновників вважалося вищим за регламент чемпіонату. Того ж року Анатолій Федорович, у віці 41-го року, отримав звання «Заслужеого тренера Української РСР».

Наступного, 1962 року, після майже здобутої путівки до найвищого дивізіону футболісти змінили своє ставлення до футболу. На грі футболістів позначилися вихваляння та почесті які передчасно давалися гравцям минулого сезону, а також застілля, що супроводжувалися після перемог. Окрім того, дехто з гравців, розуміючи, що класі «А» рівень гри набагато вищий, ніж у другому дивізіоні не бажав підійматися у класі. До того ж основним суперником «моряків», який хотів підвищитися у класі були луганські «Трудові резерви». І якщо команди за силою були приблизно рівні у футболі, то у «кабінетних справах» луганцям допомагав тодішній перший секретар місцевого обкому партії Володимир Шевченко. Результатом цього стали незрозумілі помилки суддів. У результаті, по завершенні сезону «Чорноморець» зайняв друге місце у турнірній таблиці після «чорно-білих». Щоправда чергова реформа не дала змоги «Трудовим резервам» потрапити до вищого дивізіону — Федерація футболу СРСР ухвалила рішення заснувати другу підгрупу класу «А». Однак, не зважаючи на те, що у «моряків» були досить непогані шанси підвищитися у класі, Зубрицький покинув команду. Причиною стало те, що квартиру, яку обласний комітет пообіцяв тренеру за його заслуги, загарбав голова партійного комітету Чорноморського морського пароплавства. Тому Анатолій переїхав до своєї сім'ї у Київ.

1962—1970

Незабаром до тренера від першого секретаря обкому партії, Володимира Щербицького, надійшла пропозиція очолити футбольний клуб «Дніпро» з міста Дніпропетровськ (нині — Дніпро). Прийнявши пропозицію, Анатолію Федоровичу поставили декілька завдань — по-перше, домогтися того, щоб дніпропетровська команда стабільно виступала у вищому дивізіоні, а по-друге, щоб дніпропетровці не опускалися нижче запорізького «Металурга», вічного суперника «Дніпра». У помічники головному тренеру були призначені: Леонід Родос, Матвій Черкаський Анатолій Федорович приступив до роботи з дніпрянами, команда стала набирати очки, але у липні 1963 року тренер був викликаний на прийом до Володимира Щербицького, який повідомив про рішення ЦК КПУ призначити Зубрицького до кінця року головним тренером київського «Динамо», яке тоді було близьке до вильоту з класу «А». І хоч було вже вирішено, що у 1964 році Зубрицького на посаді головного тренера змінить Віктор Маслов, який на той час не міг переїхати з Ростова-на-Дону, Анатолій Федорович був змушений покинути Дніпропетровськ.

Залишивши у «Дніпрі» Леоніда Родоса та Матвія Черкаського управляти командою, Анатолій прибув до столиці республіки. Після першого кола кияни в турнірній таблиці знаходилися в зоні аутсайдерів. І хоч гравці київського гранду були доволі непогані, вони мало віддавали сил на тренуваннях, що позначилося й на офіційних іграх. А з приходом Зубрицького гра команди пожвавилася, з'явилися перемоги, покращився турнірне становище. Команда могла, по завершенні сезону, увійти до шістки команд вищого дивізіону, але гол Слави Метревелі у матчі з московським «Торпедо» відправив «Динамо» на дев'яте місце. В кінці року, як і планувалося, до Києва прибув новий головний тренер — Віктор Маслов, який запропонував Зубрицькому залишитися другим тренером, але звиклий до самостійної роботи Анатолій Федорович відмовився, повернувшись до «Дніпра». Повернувшись, до тренерського штабу, окрім Анатолія Федоровича, Михайло Дідевич, змінивши Черкаського на його посаді, а ще через рік пішов Родос, якого змінив Йосип Ліфшиць. У «Дніпрі» Зубрицький пропрацював до кінця 1966 року.

У 1967 році тренер, через сімейні обставини був вимушений покинути Дніпропетровськ і переїхав до Кривого Рогу, де очолив місцевий «Кривбас», але вже у наступному, 1968 році, за розпорядженням республіканського був відряджений до Криму, де два сезони тренував сімферопольську «Таврію», вивівши команду з 16 місця до групи лідерів.

Пам'ятаю, коли ми були на зборах, він нас сильно ганяв. Команди, які перебували там разом з нами, виконували набагато менші навантаження. Анатолій Федорович весь час повторював: «Хлопці, це вам ще стане в пригоді в майбутньому!»

Оригінальний текст (рос.)
Помню,когда мы были на сборах, он нас сильно гонял. Команды, которые пребывали там вместе с нами, выполняли намного меньшие нагрузки. Анатолий Федорович все времяповторял: «Парни, это вам еще пригодится в будущем!»

—

Наприкінці 1969 року, не зійшовшись характерами з головою команди Анатолієм Заяєвим, одесит залишив Сімферополь, повернувшись у Кривий Ріг, куди його запросив Анатолій Азаренков, колишній гравець одеської команди.

1970—1979

Результат головування Зубрицьким «Кривбасу» не змусив себе довго чекати. У 1971 році команда була одним з лідерів другої ліги, але наприкінці першого кола наставникові криворізької команди стали наполегливо пропонувати знову очолити одеський «Чорноморець», а через деякий час, рішенням спорткомітету, Зубрицький був призначений головним тренером рідного клубу.

У 1972 році, очолюваний Анатолієм Федоровичем «Чорноморець», з перших матчів захопив лідерство у першій лізі. Команда впевнено рухалася до перемоги в турнірі, але, все ж через незрозумілі поразки, Зубрицький знову запідозрив, що не усі гравці команди хочуть вийти у вищий дивізіон. Втративши очки на фініші, «Чорноморець» дозволив обійти себе у турнірній таблиці донецькому «Шахтареві» та ташкентському «Пахтакору», через що 1973 року Анатолій Федорович був звільнений від займаної посади.

Покинувши одеський клуб, Анатолій Федорович активно взявся за організацію і відкриття дитячої спортивної школи на базі чорноморця, ставши одним з творців цього навчального закладу, згодом виховав для радянського, українського та російського футболу багато відомих майстрів (Ігоря Бєланова, Іллю Цимбалар, Олега Мочуляк, Сергія Шматоваленко, Юрія Нікіфорова, Дмитра Парфьонова).

У 1974 році колишній воротар відгукнувся на пропозицію з Кривого Рогу знову очолити «Кривбас». При ньому команда зайняла третє місце в українській зоні другої ліги, але пробитися в першу лігу через стикові матчі команда не змогла.

З 1977 року по 1979 рік працював директором СДЮШОР «Чорноморець». У той же час повернувся на тренерську роботу до «Чорноморця», куди запросив і свого колегу, Анатолія Азаренкова, з яким зустрічався і в одеській команді, і в «Кривбасі». Наприкінці сезону 1977 року Анатолія Федоровича проінформував секретар одеського обкому, Кириченко, про рішення українського ЦК, за яким треба було допомогти львівським «Карпатам» залишитися у вищій лізі. У задуманій схемі брали участь три команди — одесити, ленінградський «Зеніт» та, звісно, «Карпати». На той час, під кінець сезону, коли залишалося відіграти кожній команді по три матчі у «моряків» було найкраще становище — сьоме місце, а львів'яни знаходилися на 15-ій позначці, а отже, у зоні вильоту. За схемою у матчі з ленінграцями, що проходив у них «вдома», одесити мали програти з мінімальним рахунком і це б суттєво не нашкодило б їм, а «Зеніт» забезпечив би собі три очки, а у наступному турі, «Карпати» б мали виграти у ленінградців, забезпечивши себе 14-м місцем у турнірній таблиці. Однак, у першому договірному матчі, у Ленінграді «синьо-біло-блакитні», неочікувано виграли з рахунком 4:1, при чому перші три голи вони забили у першому таймі, а тодішній тренер «Зеніту», Юрій Морозов чи то не знав про договір, чи то вирішив не діяти чесно. А у наступному турі, у матчі із «левами» команда Морозова відіграла у нічию 0:0, через що львівська команда вилетіла у першу лігу.

Пропрацювавши ще два роки тренером «Чорноморця» Анатолій Зубрицький знову очоливши СДЮШОР, залишаючись її беззмінним керівником до 2005 року. Серед вихованців Анатолія Федоровича є багато футболістів, що згодом виступали, як за основну команду клубу, так і збірну України. Так наприклад, 1985 року, у віці шести років, Зубрицький прийняв у свою школу вчилися Андрія Вороніна, що згодом у складі «жовто-блакитних» вийшов до одної четвертої фіналу на чемпіонаті світу 2006.

Тренерська статистика

Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2013)
Клуб Ліга Сезон М В Н П МЗ МП %Очок Досягнення
«Чорноморець» О ВЛ 1978 34 14 10 10 49 36 50,98 -
1Л 1972 42 21 10 11 73 42 57,94 -
Всього 76 35 20 21 122 78 54,82
«Дніпро» Д клас «А» 1966 35 11 12 12 33 29 42,86 -
клас «А» 1965 49 20 15 14 50 45 51,02 -
клас «А» 1964 39 12 11 16 37 47 40,17 -
клас «А» 1963 36 13 11 12 39 38 46,3 -
Всього 159 56 49 54 159 159 45,49
«Чорноморець» О клас «Б» 1962 41 21 11 9 70 37 60,16 image Переможець класу «Б»
клас «Б» 1961 39 29 6 4 75 29 79,49 image Переможець класу «Б»
клас «Б» 1960 34 21 4 9 69 32 65,69 -
клас «Б» 1959 29 15 4 10 41 27 56,32 -
Всього 143 86 25 32 255 125 65,98
«Колгоспник» П ЧУРСР КФК 1956 20 13 5 2 40 11 73,33 image Володар кубку УРСР
ЧУРСР КФК 1955 24 10 4 10 45 39 47,22 -
Всього 44 23 9 12 85 50 59,09
Всього за кар'єру 422 200 103 119 621 412 55,53
У таблиці враховані матчі чемпіонату та розіграшу кубку.

Останні роки

Займався громадською роботою, був віце-президентом одеської міської асоціації футболу.

А 17 лютого 2005 року, після важкої хвороби, Анатолій Федорович Зубрицький помер. Похований на Другому Християнському кладовищі Одеси.

У пам'ять про Анатолія Федоровича Зубрицького щороку в Одесі на основній базі СДЮШОР у день народження видатного футболіста та тренера, 20 листопада, проводиться традиційний юнацький турнір на кубок «Чорне море».

Нині одеська носить ім'я А. Ф. Зубрицького.

Титули та досягнення

Командні

«Динамо» Київ:

«Буревісник» Кишинів:

Тренерські

«Колгоспник» Полтава:

«Чорноморець» Одеса:

«Динамо-2» Київ:

Індивідуальні

Примітки

  1. Перше прізвисько — в Одесі, друга — у Кривому Розі.
  2. Анатолий Мазуренко. Улыбка Зубрицкого // Вечерняя Одесса. — 2005. — Вип. №107 (21 липня). (рос.)
  3. Мартынов С. Анатолий Зубрицкий - страж футбольных одесских ворот. Одесса от А до Я (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 21 жовтня 2013.
  4. . Офіційний сайт ФК «Кривбас». Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  5. Гайдаржи Е. Вся жизнь – футбол // Деловая Одесса. з джерела 21 жовтня 2013. Процитовано 2013-10-20. (рос.)
  6. Макаров, 1963, с. 19—21.
  7. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2013.
  8. Кубок СССР 1954. Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.).
  9. Кубок СССР 1952. Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.).
  10. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  11. Кубок СССР 1950. Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.).
  12. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  13. Кубок СССР 1949. Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.).
  14. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  15. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2013.
  16. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  17. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2013.
  18. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  19. Кубок СССР 1946. Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.).
  20. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  21. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). 12-04-2004. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
  22. Макаров, 1963, с. 24.
  23. . xldynamo.com.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  24. . Офіційний сайт ФК «Ворскла» (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013.
  25. Андрей Крикунов (08-12-2006). . football.sport.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 26 жовтня 2013.
  26. . dn-football.okis.ru (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 26 жовтня 2013.
  27. Клименко Р. (17-09-2010). Василий Гладких: "Всегда старались, чтобы не было претензий от болельщиков!". Офіційний сайт Федерації футболу Кривого Рогу (рос.).[недоступне посилання з липня 2019]
  28. . ua-football.com (рос.). 05-05-2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013.
  29. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  30. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013.
  31. . Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013.
  32. . profootball.ua (рос.). 26-07-2006. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 жовтня 2013.
  33. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 17-02-2005. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 жовтня 2013.
  34. Спортивный некрополь. Одесса. sport-necropol.narod.ru (рос.).[недоступне посилання з липня 2019]
  35. Юные футболисты играли в память об Анатолии Зубрицком. gnews.ua (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.

Джерела та література

  • Гайдаржи Е. Вся жизнь – футбол // Деловая Одесса. (рос.)
  • Ищук И. Павел Досич: «Черноморец» – это моя жизнь // Моряк Украины. — 2013. — 29 березня. (рос.)
  • Косый А. Щеголеватый по-одесски зубр // Днепр вечерний. — 2012. — 30 квітня. (рос.)
  • Мазуренко А. Улыбка Зубрицкого // Вечерняя Одесса. — 2005. — Вип. №107 (21 липня). (рос.)
  • Макаров О. А. Вратарь. — Киев : Радянський письменник, 1963. — 135 с. (рос.)

Посилання

  • Зубрицький Анатолій Федорович [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] на сайті «Одесский футбол» (рос.)
  • на сайті klisf.ru (рос.)
  • Зубрицький Анатолій Федорович [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] на сайті офіційному сайті ФК «Кривбас»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anato lij Fe dorovich Zubri ckij prizviska Zubr Tato ros Papa nar 20 listopada 1920 Odesa Odeska guberniya Ukrayinska RSR pom 17 lyutogo 2005 Odesa Ukrayina kolishnij ukrayinskij radyanskij futbolist grav na poziciyi vorotarya radyanskij futbolnij trener Majster sportu SRSR 1948 rik ta Zasluzhenij trener Ukrayinskoyi RSR 1961 rik Veteran nimecko radyanskoyi vijni Odin z najavtoritetnishih futbolnih fahivciv v Ukrayini 1960 h 1970 h rokiv Zasnovnik ta pershij kerivnik u 1975 1977 ta 1979 2005 rokah Vidomij vistupami za odeskij Harchovik kiyivske Dinamo ta kishinivskij Burevisnik U skladi cih komand trichi stavav volodarem kubku Ukrayinskoyi RSR a takozh stav peremozhcem zonalnogo turniru klasu B chempionatu SRSR Anatolij Zubrickij Anatolij Zubrickij Osobisti dani Povne im ya Anatolij Fedorovich Zubrickij Narodzhennya 20 listopada 1920 1920 11 20 Odesa Odeska guberniya Ukrayinska SRR Smert 17 lyutogo 2005 2005 02 17 84 roki Odesa Ukrayina Pohovannya Drugij hristiyanskij cvintar Zrist 175 sm Vaga 78 kg Prizvisko Zubr Tato ros Papa Gromadyanstvo SRSR Ukrayina Poziciya Vorotar Profesionalni klubi Roki Klub I g 1939 1940 Harchovik O 29 47 1944 1952 Dinamo Kiyiv 140 225 1953 Lokomotiv M 9 9 1954 1955 Burevisnik K 47 81 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1955 1956 Kolgospnik P 1959 1962 Chornomorec O 1963 Dnipro D 1963 Dinamo Kiyiv 1964 1966 Dnipro D 1967 Krivbas 1968 1969 Tavriya S 1970 1971 Krivbas 1971 1973 Chornomorec O 1974 Krivbas 1977 1979 Chornomorec O Zvannya nagorodi Zvannya Majster sportu SRSR Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Zubrickij Golovuvav trenerski shtabi poltavskogo Kolgospnika odeskogo Chornomorcya Dnipra z odnojmennogo mista kiyivskogo Dinamo krivorizkogo Krivbasu ta simferopolskoyi Tavriyi Yak trener Anatolij Fedorovich u rizni roki vigravav kubok URSR dvichi stavav peremozhcem zonalnogo turniru klasu B a takozh vigrav chempionat SRSR sered dubleriv ZhittyepisKar yera futbolista Pershi roki Anatolij Fedorovich Zubrickij narodivsya 20 listopada 1920 roku v Odesi sho na toj chas vhodilo do skladu Hersonskoyi guberniyi Ukrayinskoyi RSR Majzhe use ditinstvo razom iz inshimi ditlahami Anatolij proviv u miscevomu portu U ditinstvi vin zahoplyuvavsya volejbolom basketbolom ta velikim tenisom V ostannomu do rechi dosyag deyakih uspihiv stavshi sribnim prizerom shkilnoyi spartakiadi Azovsko Chornomorskogo krayu u seredini 1930 h rokiv Ale ostatochno dlya sebe Zubrickij sered usih vidiv sportu obrav futbol u yakij grav z ditinstva u dvori Piznishe hlopec pochav vistupati za yunacku komandu z miscevogo palacu pioneriv sho znahodivsya u Voroncovskomu palaci pid kerivnictvom vidomogo odeskogo futbolista imperskih chasiv Oleksandra Zlochevskogo Navchayuchis u shkoli Anatolij grav za doroslu neprofesijnu komandu DST Burevisnik ta Pislya zakinchennya dev yatogo klasu Zubrickij postupiv na robitfak pri Odeskomu konservnomu instituti nini Institut holodu kriotehnologij ta ekoenergetiki imeni V S Martinovskogo ONAHT yakij zakinchiv voseni 1939 roku i buv prijnyatij na pershij kurs institutu Ale she do pochatku zanyat Anatoliya Fedorovicha ta she kilkoh molodih vorotariv miscevih komand zaprosili na pereglyad v odeske Dinamo sho vistupalo u klasi A chempionatu SRSR Na pochatku chempionatu dublyuyuchij vorotar komandi Dmitro Pinkov buv vidrahovanij zi skladu klubu a bez drugogo vorotarya u vishomu divizioni nacionalnogo chempionatu v odeskoyi komandi buli ne veliki shansi chogos dosyagti tomu kerivnictvom bulo nadano nakaz vidnajti z miscevih futbolistiv dublera dlya komandi Odeski Dinamo ta Harchovik Pislya pereglyadu dekilkoh futbolistiv treneri dinamivciv obrali Zubrickogo yak dublera osnovnogo vorotarya i nezabarom razom z komandoyu hlopec virushiv na match do Moskvi proti miscevogo CBChA Pid chas matchu sho vidbuvsya 4 chervnya 1939 roku na stadioni Stalinec osnovnij vorotar odesitiv otrimav travmu i vorota dovelosya zahishati molodomu Zubrickomu Debyutnij match u komandi majstriv nezvazhayuchi na porazku 2 3 Anatolij proviv na visokomu rivni a u nastupnomu turi proti stolichnogo Torpedo yunij vorotar vidigrav svij pershij suhij match 1 0 i os ya chuyu Tolya vihod i ya pishov Gra bula duzhe napruzhenoyu rahunok nichijnij momenti ves chas vinikali to bilya odnih vorit to bilya inshih Ya pobachiv ponikli golovi nashih gravciv yak ne prikro ale ya zrozumiv sho voni ne viryat sho ya ne zipsuyu zroblene nimi Ale vse obijshlosya dobre ya zrozumiv sho na mene voni ne v obrazi po tomu yak druzhno zirki odeskogo futbolu popleskuvali mene po cherzi po plechu koli mi jshli z polya Potim vzhe povna gra z Torpedo de ya otrimav v presi velmi shvalni vidguki a komanda dva ochki za peremogu Originalnij tekst ros i vot ya slyshu Tolya vyhodi i ya poshel Igra byla ochen napryazhennoj schet nichejnyj momenty vse vremya voznikali to u odnih vorot to u drugih Ya uvidel ponikshie golovy nashih igrokov kak ni obidno no ya ponyal chto oni ne veryat chto ya ne isporchu sdelannoe imi No vse oboshlos blagopoluchno ya ponyal chto na menya oni ne v obide po tomu kak po druzheski zvezdy odesskogo futbola pohlopyvali menya poocheredno po plechu kogda my uhodili s polya Zatem uzhe polnaya igra s Torpedo gde ya poluchil v presse vesma lestnye otzyvy a komanda dva ochka za pobedu Anatolij Zubrickij I hocha Anatolij debyutuvav u profesijnomu futboli same z armijcyami dlya odeskoyi publiki cej vorotar buv ne znajomij i tomu she odin debyutnij match Zubrickij zigrav 16 chervnya 1939 roku na Stadioni parku imeni Shevchenka proti tbiliskogo Dinamo Cherez te sho Mihajlichenko vse she ne oduzhav Zubrickij znovu zajnyav vorota Rahunok bulo vidkrito na 3 j hvilini legendarnim gruzinskim bombardirom Borisom Pajchadze ale u seredini pershogo tajmu odesitam vdalosya zrivnyati rahunok m yach zabiv Volodimir Onishenko na 28 j hvilini Po zavershenni pershogo tajmu rahunok tak i zakinchivsya nichijnim Na pochatku drugogo tajmu na 51 j hvilini moryaki zabili drugij gol povivshi u rahunku a 78 j hvilini moskovskij arbitr zustrichi Demidov priznachiv u vorota odesitiv penalti yakij vikonav gruzinskij futbolist Mihajlo Berdzenishvili ale vzhe cherez tri hvilini odeska komanda znovu pochenaye vesti u rahunku dyakuyuyuchi drugomu golu vid Petra Kalashnikova Na ostannih hvilinah pid chas she odnoyi ataki tbilisciv Zubrickij kinuvsya u nogi Pajchadze prijnyavshi udar na sebe Pislya chogo dovgo lezhav na gazoni ne mayuchi zmogi pidvestisya cherez otrimanu travmu A pislya nadanoyi gravcyu likarskoyi dopomogi Anatolij znovu trimayuchis za zhivit zajnyav misce u stvori vorit adzhe zamin bilshe v odeskoyi komandi ne bulo Pislya cogo na ostannih sekundah zustrichi m yach znovu potrapiv do nig Borisa Pajchadze ale toj vibiv m yach v aut Togo sezonu Zubrickij vidigrav za komandu z Pivdennoyi Palmiri vsogo visim matchiv de propustiv 24 goli I hoch u toj chas u skladi odeskoyi komandi gralo dosit bagato dosvidchenih futbolistiv svogo chasu yak Mihajlo Volin Leonid Oryehov Mikola Hizhnikov tosho ale vse zh za pidsumkami sezonu komanda viletila do Grupi B posivshi ostannye misce u turnirnij tablici U 1940 roci Mihalchenko buv prizvanij v armiyu zavdyaki chomu Zubrickij stav osnovnim vorotarem komandi Ale nezabarom na armijsku sluzhbu buv prizvanij i sam Anatolij Zavdyaki klopotannyu komandi vin buv zalishenij u vijskovoyi chastini sho roztashovuvalasya v Odesi i prodovzhuvav vihoditi na pole u skladi komandi yaka do togo chasu zminila tovaristvo Dinamo na Harchovik Vtrata dvoh vorotariv majzhe odnochasno zmusila kerivnictvo ta trenerskij shtab shukati she odnogo vorotarya do komandi moryakiv Ce misce zajnyali dva novih gravci klubu kolishnij vorotar stalinskogo Stahanovcya ta odnak bilshist matchiv u sezoni za komandu vse zh proviv Anatolij Vzhe naprikinci sezonu Zubrickij projshovshi kurs molodogo bijcya pochav vistupav tilki v armijskih futbolnih ta basketbolnih zmagannyah za komandu Odeskogo vijskovogo okrugu Navesni togo zh roku futbolne kerivnictvo mista namagalosya povernuti Anatoliya do komandi majstriv ale yakraz u toj chas u Kishinevi provodilisya zmagannya pershosti okrugu tomu komanduvannya vijskovoyi chastini poobicyalo perevesti Zubrickogo tilki u chervni Nimecko radyanska vijna Mayuchi vzhe usi potribni dokumenti Anatolij na pochatku lita gotuvavsya znovu povernutisya u velikij futbol ale u chervni togo zh roku usi plani buli zirvani pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni Vijskova chastina de perebuvav Zubrickij brala uchast u boyah na kordoni z Rumuniyeyu Pid chas vidstupu pidrozdili vzhe pid Mikolayevom buli otocheni vorozhoyu pihotoyu a Zubrickij z inshimi bijcyami buli zahopleni u polon Yakijs chas vijskovikiv trimali u miscevomu morskomu shpitali pislya chogo 40 soldat sered yakih buv i Anatolij perevezli do sela Kobleve sho u Berezanskomu rajoni Mikolayivskoyi oblasti vikoristovuvati yih yak robochu silu na dorozhnih robotah 16 zhovtnya 1941 roku nimecko rumunski vijska zahopili Odesu Pislya cogo polonenih bulo nakazano perevesti do inshogo taboru U hodi perehodu z miscya na misce kolona kolishnih radyanskih soldat roztyagnulasya na kilometri pri comu ohoronyala yiyi neznachna chastka rumunskih soldat yaki ne buli velmi sposterezhlivimi Pid chas perehodu kolonoyu odeskogo Peresipu Zubrickij pobachivshi sho praktichno usya miscevist vkrita nevelichkimi yamami ozerami ta rozbombovanimi zavodami virishiv vtekti Todi razom z she odnim polonenim Anatolij shovavsya na teritoriyi odnogo z zavodiv de voni chekali do vechora a vibravshis z pid ukrittya radyanski soldati pishli do mista hovatisya Dobravshis do Odesi Anatolij shovavsya u rodichiv i tri tizhni ne vihodiv z domu A zgodom vin diznavsya sho na miscevomu zavodi Kinap sho roztashovuvavsya na 25 pracyuye cila spilka odeskih futbolistiv Sered nih zokrema buli i kolishni kolegi Anatoliya Leonid Oryehov Mikola Hizhnikov Petro Kalashnikov Oleksandr Bragin ta inshi Hoch virobnictvo na zavodi bulo priznacheno dlya vipusku kinoaparaturi novoyu miscevoyu vladoyu jogo bulo pereobladnano dlya remontu avtivok Anatolij vlashtuvavsya tudi vantazhnikom a zgodom stav shoferom Vlasnikom virobnictva na toj chas buv rosijskij emigrant i koli vin diznavsya sho na nogo pracyuyut vidomi futbolista virishiv zasnuvati svoyu virobnichu komandu nazvavshi yiyi Gloriya Ford Nova odeska komanda grala zdebilshogo z vijskovimi rumunskimi komandami z najblizhchih rumunskih mist a takozh z inshoyu novoyu odeskoyu komandoyu Viktoriya kodi zgodom perejshli Oryehov ta I yaksho v rumunskih vijskovikiv Gloriya Ford vpevneno vigravala z Viktoriyeyu v robitnikiv Kinapu bulo spravzhnye supernictvo Okrim togo pri nimecko rumunskij vladi bula vidnovlena yaku vidpravili u turne v Rumuniyu de odeski futbolisti vidigrali dekilka matchiv z miscevimi futbolnimi klubami a Zubrickij vistupav u roli osnovnogo vorotarya Pislya zajnyattya mista radyanskoyu armiyeyu u kvitni 1944 roku vsih futbolistiv sho zalishilisya u misti bulo ob yednano u komandu Dinamo Cherez te sho chempionat mav pochatisya tilki nastupnogo roku u futbolistiv bulo dostatno chasu na trenuvannya ta vidnovlennya miscevogo stadionu Spartak Anatolij yakraz buv sered tih gravciv Odnogo razu Zubrickogo ta she odnogo futbolista Mikolu Hizhnikova viklikali do NKVS Zvisno ce bulo zvichna sprava dlya pislyavoyennogo chasu adzhe kolishnih polonenih na toj chas u velikij kilkosti vidpravlyali do GULAGiv Prijshovshi do miskogo viddilennya NKVS futbolisti diznalisya sho naspravdi yih viklikali tomu sho yim narodnim komisariatom bulo nakazano yihati do Kiyeva Dinamo Kiyiv Okrim odeskih futbolistiv do Kiyeva priyihalo bagato gravciv z usiyeyi Ukrayinidlya vidrodzhennya miscevogo Dinamo Ocholyuvav komandu Mikola Mahinya a osnovnim golkiperom buv veteran kiyivskoyi komandi ta kapitan Anton Idzkovskij sho ne zvazhayuchi na svij vik vse she buv odnim z najkrashih radyanskih futbolistiv Zgodom okrim inshih futbolistiv do Anatoliya priyednalosya bagato odesitiv Anatolij Zhigan Viktor Sevastyanov ta inshi Odnak ne zvazhayuchi na veliku kilkist dosvidchenih futbolistiv pobuduvati komandu z nulya bulo duzhe vazhko i pershij chas klub ne mig rozvinuti uves svij potencial cherez nezigranist sered gravciv Z 1946 roku pislya perehodu na trenersku robotu Idzkovskogo Zubrickij stav osnovnim golkiperom kiyivskogo Dinamo Cherez neviraznu gru bilo sinih u pershi pislyavoyenni roki u komandi zminilosya kilka treneriv Lev Korchebokov Idzkovskij Boris Apuhtin ta Kostyantin Shegockij I tilki z prihodom do trenerskogo shtabu Mihajla Butusova komanda potrohu pochala pokazuvati vidovishnu gru i naprikinci sezonu 1947 roku zajnyali chetverte misce u vishomu divizioni 1948 roku pid chas matchu zi stolichnim CBChA Anatolij u zitknenni iz Vsevolodom Bobrovim otrimav serjoznu travmu vidriv meniska ta poshkodzhennya hrestopodibnih zv yazok Bilshe dvoh rokiv dovodilosya grati na znebolyuyuchih z elastichnoyu pov yazkoyu na kolini I vse zh u 1951 roci futbolistu dovelosya robiti operaciyu yaku zrobiv vidomij medik profesor Pislya operaciyi vorotarevi she rik znadobivsya na vidnovlennya U 1952 roci vijshovshi na futbolne pole grati v povnu silu vin vzhe ne zmig do togo zh u skladi bilo sinih z yavilisya dva perspektivnih vorotarya Yevgen Lemeshko ta Oleg Makarov Zigravshi v svoyemu ostannomu sezoni za kiyivskij klub sho zajnyav 2 misce u chempionati 4 matchi z 13 sho bulo nedostatno dlya otrimannya sribnih medalej Anatolij Zubrickij virishiv zakinchiti igrovu kar yeru i perejti na trenersku robotu Zavershennya kar yeri gravcya U 1953 roci Zubrickij vzhe zbiravsya perehoditi na trenersku robotu ale nespodivano futbolist otrimav zaproshennya pograti v moskovskomu Lokomotivi yakij trenuvav Boris Arkadyev mozhlivist popracyuvati pid kerivnictvom vidomogo fahivcya pidshtovhnulo Anatoliya uhvaliti rishennya pro perehid u moskovskij klub Provivshi sezon u Lokomotivi Zubrickij virushiv do kishinivskogo futbolnogo klubu Burevisnik sho vistupav u klasi B Moldovsku komandu trenuvav todi vidomij radyanskij futbolist Georgij Mazanov a zgodom cyu posadu zajnyav Petro Stupakov U kishinivskij komandi Anatolij proviv dva roki buduchi bezzminnim osnovnim vorotarem U 1955 roci klub zavoyuvav pershe misce v svoyij zoni i vijshov do klasu A Pislya cogo Zubrickij ostatochno virishiv perejti na trenersku robotu Za usyu svoyu kar yeru futbolnogo golkipera Anatolij vidigrav 245 oficijnih matchiv pri chomu 193 z nih u vishij lizi chempionatu SRSR Za cej chas futbolist zustrivsya na futbolnomu poli z takimi legendarnimi radyanskimi futbolistami yak Boris Pajchadze Mkrtich Simonyan Vsevolod Bobrov Grigorij Fedotov Avtandil Gogoberidze tosho Statistika vistupiv Klub Liga Sezon Chempionat Kubok Vsogo Igor PM Igor PM Igor PM Burevisnik K B 1955 27 2 4 29 4 B 1954 20 4 6 24 6 Vsogo 47 6 10 53 10 Lokomotiv M VL 1953 9 9 0 0 9 9 Vsogo 9 9 0 0 9 9 Dinamo Kiyiv VL 1952 4 3 1 2 5 5 VL 1951 1 4 0 0 1 4 VL 1950 32 46 3 6 35 52 VL 1949 32 42 3 5 35 47 VL 1948 23 46 2 2 25 48 VL 1947 22 29 2 3 24 32 VL 1946 15 24 3 4 18 28 VL 1945 11 31 0 0 11 31 Vsogo 140 225 14 22 154 247 Harchovik O B 1940 21 23 21 23 VL 1939 8 24 0 0 8 24 Vsogo 29 47 0 0 29 47 Vsogo za kar yeru 225 281 20 32 245 313 Stil gri Anatolij Fedorovich trohi vishe serednogo zrostu shirokoplechij ta nekvaplivij Vin korotko pidstrizhenij zavzhdi zoseredzhenij nibi prisluhayetsya do togo sho vidbuvayetsya u nogo vseredini Grayuchi vin buv nebagatoslivnij ta ekonomichnij u ruhah Vpadala v ochi jogo vitrimka i nezvorushnist Zdavalosya Zubrickogo prosto nemozhlivo vivesti zi stanu rivnovagi I tilki po malenkih majzhe nevlovimim shtrishkam tovarishi yaki blizko jogo znali vgaduvali koli vin pochinaye nervuvati osoblivo yaksho jomu traplyalosya propustiti gol Ale os match zakinchuvavsya i Zubrickij vidrazu peretvoryuvavsya M yazi oblichchya rozslablyalisya na nomu z yavlyalasya m yaka zadushevna usmishka Harakternoyu risoyu gri Zubrickogo bula akuratnist Volodiyuchi horoshoyu tehnikoyu vin namagavsya kozhen m yach prijnyati tak shob potim ne bulo nepriyemnih syurpriziv namagavsya ne vidpuskati jogo vid sebe U kritichnih situaciyah vibivav jogo kulakami daleko v pole Originalnij tekst ros Anatolij Fedorovich nemnogo vyshe srednego rosta shirokoplechij i netoroplivyj On korotko podstrizhen vsegda sosredotochen budto prislushivaetsya k tomu chto proishodit u nego vnutri Igraya on byl nemnogosloven i ekonomichen v dvizheniyah Brosalas v glaza ego vyderzhka i nevozmutimost Kazalos Zubrickogo prosto nevozmozhno vyvesti iz sostoyaniya ravnovesiya I tolko po malenkim pochti neulovimym shtrishkam tovarishi blizko znavshie ego ugadyvali kogda on nachinaet nervnichat osobenno esli emu sluchalos propustit gol No vot match zakanchivalsya i Zubrickij srazu preobrazhalsya Myshcy lica rasslablyalis na nem poyavlyalas myagkaya zadushevnaya ulybka Harakternoj chertoj igry Zubrickogo byla akkuratnost Vladeya horoshej tehnikoj on staralsya kazhdyj myach prinyat tak chtoby zatem ne posledovali nepriyatnye syurprizy staralsya ne otpuskat ego ot sebya V kriticheskih situaciyah vybival ego kulakami daleko v pole Oleg Makarov Trenerska kar yera 1955 1962 Anatolij Fedorovich zakinchiv shkolu treneriv pri Kiyivskomu derzhavnomu instituti fizichnoyi kulturi nini Nacionalnij universitet fizichnogo vihovannya i sportu Ukrayini a u 1955 roci zaochno zakinchiv cej navchalnij zaklad zdavshi ekzameni na vidminno Pershoyu komandoyu u trenerskij kar yeri Anatoliya Fedorovicha stav poltavskij Kolgospnik U berezni 1955 roku Zubrickij ocholiv poltavsku komandu yaku tilki na pochatku roku zasnuvali stavshi takim chinom drugim v istoriyi cogo futbolnogo klubu trenerom pislya Kostyantina Skripchenka Tilkinostvorena komanda odrazu zh dosyagla rezultatu 25 travnya futbolisti Kolgospnika vigrali obigravshi u finali miscevij Lokomotiv z rahunkom 2 1 Ce dalo zmogu vzyati uchast u rozigrashi kubku Ukrayinskoyi RSR odnak tam dijshovshi do odnoyi chetvertoyi finalu poltavci prograli sumskomu Torpedo Pershij svij sezon komanda zakinchila na vosmij shodinci chempionatu A u nastupnomu poltavska komanda zajnyala vzhe druge misce u chempionati Ukrayini sered KFK i spromoglasya vigrati kubok URSR sered komand kolektiviv fizkulturi sho dalo zmogu perevestisya Kolgospniku u klas B chempionatu SRSR Voseni togo zh roku Anatoliya Fedorovicha pereveli v kiyivske Dinamo na posadu pomichnika golovnogo trenera V jogo obov yazki vhodilo tak samo kerivnictvo dublyuyuchim skladom Na toj chas u komandi yakraz z yavilisya Valerij Lobanovskij Oleg Bazilevich Valentin Troyanovskij Andrij Biba Volodimir Anufriyenko ta inshi Usi ci futbolisti pochinali svoyu kar yeru v ukrayinskomu grandi z dublya Ale vidpracyuvavshi tri roki u Kiyevi Anatolij Fedorovich pokinuv Dinamo U 1959 roci kolishnij odeskij zirkovij vorotar ocholiv odeskij Chornomorec Komanda do togo chasu perebuvala na 12 misci u turnirnij tablici klasu B Postupovo gra kolektivu stala polipshuvatisya Nastupni dva roki moryaki zakripilisya u verhnij chastini turnirnoyi tablici zajnyavshi dva roki pospil chetverte misce i pochali konkuruvati u borotbi za prizovi miscya Pid chas roboti v odeskomu klubi v Anatoliya Fedorovicha sklalisya dovoli nezvichni vidnosini z osnovnoyu zirkoyu Chornomorcya tih chasiv Kostyantin Furs Na toj chas Furs buv chi ne najkrashim bombardirom komandi ale kar yeri gravcya zavazhalo piyactvo ta pogana disciplina Odnak Zubrickij vse zh zakrivav ochi na problemi futbolista Odnogo razu Kostyantin ne z yavivsya vchasno v gotel i jogo ne hotili puskati vseredinu Todi vin prokolov shini v avtomobili golovnogo trenera i znik na kilka dniv U 1961 roci komanda vigrala turnir klasu B stavshi chempionom Ukrayinskoyi RSR pislya chogo vona povinna bula provesti perehidni igri za vihid v klas A z doneckim Shahtarem ale rishennyam respublikanskoyi federaciyi futbolu matchi bulo skasovano I hoch za usima futbolnimi pravilami Chornomorec mav projti dali tak yak girniki todi buli najslabshoyu komandoyu klasu A odnak zdobuttya kubka SRSR dlya kiyivskih chinovnikiv vvazhalosya vishim za reglament chempionatu Togo zh roku Anatolij Fedorovich u vici 41 go roku otrimav zvannya Zasluzheogo trenera Ukrayinskoyi RSR Nastupnogo 1962 roku pislya majzhe zdobutoyi putivki do najvishogo divizionu futbolisti zminili svoye stavlennya do futbolu Na gri futbolistiv poznachilisya vihvalyannya ta pochesti yaki peredchasno davalisya gravcyam minulogo sezonu a takozh zastillya sho suprovodzhuvalisya pislya peremog Okrim togo dehto z gravciv rozumiyuchi sho klasi A riven gri nabagato vishij nizh u drugomu divizioni ne bazhav pidijmatisya u klasi Do togo zh osnovnim supernikom moryakiv yakij hotiv pidvishitisya u klasi buli luganski Trudovi rezervi I yaksho komandi za siloyu buli priblizno rivni u futboli to u kabinetnih spravah lugancyam dopomagav todishnij pershij sekretar miscevogo obkomu partiyi Volodimir Shevchenko Rezultatom cogo stali nezrozumili pomilki suddiv U rezultati po zavershenni sezonu Chornomorec zajnyav druge misce u turnirnij tablici pislya chorno bilih Shopravda chergova reforma ne dala zmogi Trudovim rezervam potrapiti do vishogo divizionu Federaciya futbolu SRSR uhvalila rishennya zasnuvati drugu pidgrupu klasu A Odnak ne zvazhayuchi na te sho u moryakiv buli dosit nepogani shansi pidvishitisya u klasi Zubrickij pokinuv komandu Prichinoyu stalo te sho kvartiru yaku oblasnij komitet poobicyav treneru za jogo zaslugi zagarbav golova partijnogo komitetu Chornomorskogo morskogo paroplavstva Tomu Anatolij pereyihav do svoyeyi sim yi u Kiyiv 1962 1970 Nezabarom do trenera vid pershogo sekretarya obkomu partiyi Volodimira Sherbickogo nadijshla propoziciya ocholiti futbolnij klub Dnipro z mista Dnipropetrovsk nini Dnipro Prijnyavshi propoziciyu Anatoliyu Fedorovichu postavili dekilka zavdan po pershe domogtisya togo shob dnipropetrovska komanda stabilno vistupala u vishomu divizioni a po druge shob dnipropetrovci ne opuskalisya nizhche zaporizkogo Metalurga vichnogo supernika Dnipra U pomichniki golovnomu treneru buli priznacheni Leonid Rodos Matvij Cherkaskij Anatolij Fedorovich pristupiv do roboti z dnipryanami komanda stala nabirati ochki ale u lipni 1963 roku trener buv viklikanij na prijom do Volodimira Sherbickogo yakij povidomiv pro rishennya CK KPU priznachiti Zubrickogo do kincya roku golovnim trenerom kiyivskogo Dinamo yake todi bulo blizke do vilotu z klasu A I hoch bulo vzhe virisheno sho u 1964 roci Zubrickogo na posadi golovnogo trenera zminit Viktor Maslov yakij na toj chas ne mig pereyihati z Rostova na Donu Anatolij Fedorovich buv zmushenij pokinuti Dnipropetrovsk Zalishivshi u Dnipri Leonida Rodosa ta Matviya Cherkaskogo upravlyati komandoyu Anatolij pribuv do stolici respubliki Pislya pershogo kola kiyani v turnirnij tablici znahodilisya v zoni autsajderiv I hoch gravci kiyivskogo grandu buli dovoli nepogani voni malo viddavali sil na trenuvannyah sho poznachilosya j na oficijnih igrah A z prihodom Zubrickogo gra komandi pozhvavilasya z yavilisya peremogi pokrashivsya turnirne stanovishe Komanda mogla po zavershenni sezonu uvijti do shistki komand vishogo divizionu ale gol Slavi Metreveli u matchi z moskovskim Torpedo vidpraviv Dinamo na dev yate misce V kinci roku yak i planuvalosya do Kiyeva pribuv novij golovnij trener Viktor Maslov yakij zaproponuvav Zubrickomu zalishitisya drugim trenerom ale zviklij do samostijnoyi roboti Anatolij Fedorovich vidmovivsya povernuvshis do Dnipra Povernuvshis do trenerskogo shtabu okrim Anatoliya Fedorovicha Mihajlo Didevich zminivshi Cherkaskogo na jogo posadi a she cherez rik pishov Rodos yakogo zminiv Josip Lifshic U Dnipri Zubrickij propracyuvav do kincya 1966 roku U 1967 roci trener cherez simejni obstavini buv vimushenij pokinuti Dnipropetrovsk i pereyihav do Krivogo Rogu de ocholiv miscevij Krivbas ale vzhe u nastupnomu 1968 roci za rozporyadzhennyam respublikanskogo buv vidryadzhenij do Krimu de dva sezoni trenuvav simferopolsku Tavriyu vivivshi komandu z 16 miscya do grupi lideriv Pam yatayu koli mi buli na zborah vin nas silno ganyav Komandi yaki perebuvali tam razom z nami vikonuvali nabagato menshi navantazhennya Anatolij Fedorovich ves chas povtoryuvav Hlopci ce vam she stane v prigodi v majbutnomu Originalnij tekst ros Pomnyu kogda my byli na sborah on nas silno gonyal Komandy kotorye prebyvali tam vmeste s nami vypolnyali namnogo menshie nagruzki Anatolij Fedorovich vse vremyapovtoryal Parni eto vam eshe prigoditsya v budushem Naprikinci 1969 roku ne zijshovshis harakterami z golovoyu komandi Anatoliyem Zayayevim odesit zalishiv Simferopol povernuvshis u Krivij Rig kudi jogo zaprosiv Anatolij Azarenkov kolishnij gravec odeskoyi komandi 1970 1979 Rezultat golovuvannya Zubrickim Krivbasu ne zmusiv sebe dovgo chekati U 1971 roci komanda bula odnim z lideriv drugoyi ligi ale naprikinci pershogo kola nastavnikovi krivorizkoyi komandi stali napoleglivo proponuvati znovu ocholiti odeskij Chornomorec a cherez deyakij chas rishennyam sportkomitetu Zubrickij buv priznachenij golovnim trenerom ridnogo klubu U 1972 roci ocholyuvanij Anatoliyem Fedorovichem Chornomorec z pershih matchiv zahopiv liderstvo u pershij lizi Komanda vpevneno ruhalasya do peremogi v turniri ale vse zh cherez nezrozumili porazki Zubrickij znovu zapidozriv sho ne usi gravci komandi hochut vijti u vishij divizion Vtrativshi ochki na finishi Chornomorec dozvoliv obijti sebe u turnirnij tablici doneckomu Shahtarevi ta tashkentskomu Pahtakoru cherez sho 1973 roku Anatolij Fedorovich buv zvilnenij vid zajmanoyi posadi Pokinuvshi odeskij klub Anatolij Fedorovich aktivno vzyavsya za organizaciyu i vidkrittya dityachoyi sportivnoyi shkoli na bazi chornomorcya stavshi odnim z tvorciv cogo navchalnogo zakladu zgodom vihovav dlya radyanskogo ukrayinskogo ta rosijskogo futbolu bagato vidomih majstriv Igorya Byelanova Illyu Cimbalar Olega Mochulyak Sergiya Shmatovalenko Yuriya Nikiforova Dmitra Parfonova U 1974 roci kolishnij vorotar vidguknuvsya na propoziciyu z Krivogo Rogu znovu ocholiti Krivbas Pri nomu komanda zajnyala tretye misce v ukrayinskij zoni drugoyi ligi ale probitisya v pershu ligu cherez stikovi matchi komanda ne zmogla Z 1977 roku po 1979 rik pracyuvav direktorom SDYuShOR Chornomorec U toj zhe chas povernuvsya na trenersku robotu do Chornomorcya kudi zaprosiv i svogo kolegu Anatoliya Azarenkova z yakim zustrichavsya i v odeskij komandi i v Krivbasi Naprikinci sezonu 1977 roku Anatoliya Fedorovicha proinformuvav sekretar odeskogo obkomu Kirichenko pro rishennya ukrayinskogo CK za yakim treba bulo dopomogti lvivskim Karpatam zalishitisya u vishij lizi U zadumanij shemi brali uchast tri komandi odesiti leningradskij Zenit ta zvisno Karpati Na toj chas pid kinec sezonu koli zalishalosya vidigrati kozhnij komandi po tri matchi u moryakiv bulo najkrashe stanovishe some misce a lviv yani znahodilisya na 15 ij poznachci a otzhe u zoni vilotu Za shemoyu u matchi z leningracyami sho prohodiv u nih vdoma odesiti mali prograti z minimalnim rahunkom i ce b suttyevo ne nashkodilo b yim a Zenit zabezpechiv bi sobi tri ochki a u nastupnomu turi Karpati b mali vigrati u leningradciv zabezpechivshi sebe 14 m miscem u turnirnij tablici Odnak u pershomu dogovirnomu matchi u Leningradi sino bilo blakitni neochikuvano vigrali z rahunkom 4 1 pri chomu pershi tri goli voni zabili u pershomu tajmi a todishnij trener Zenitu Yurij Morozov chi to ne znav pro dogovir chi to virishiv ne diyati chesno A u nastupnomu turi u matchi iz levami komanda Morozova vidigrala u nichiyu 0 0 cherez sho lvivska komanda viletila u pershu ligu Propracyuvavshi she dva roki trenerom Chornomorcya Anatolij Zubrickij znovu ocholivshi SDYuShOR zalishayuchis yiyi bezzminnim kerivnikom do 2005 roku Sered vihovanciv Anatoliya Fedorovicha ye bagato futbolistiv sho zgodom vistupali yak za osnovnu komandu klubu tak i zbirnu Ukrayini Tak napriklad 1985 roku u vici shesti rokiv Zubrickij prijnyav u svoyu shkolu vchilisya Andriya Voronina sho zgodom u skladi zhovto blakitnih vijshov do odnoyi chetvertoyi finalu na chempionati svitu 2006 Trenerska statistika Cej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2013 Klub Liga Sezon M V N P MZ MP Ochok Dosyagnennya Chornomorec O VL 1978 34 14 10 10 49 36 50 98 1L 1972 42 21 10 11 73 42 57 94 Vsogo 76 35 20 21 122 78 54 82 Dnipro D klas A 1966 35 11 12 12 33 29 42 86 klas A 1965 49 20 15 14 50 45 51 02 klas A 1964 39 12 11 16 37 47 40 17 klas A 1963 36 13 11 12 39 38 46 3 Vsogo 159 56 49 54 159 159 45 49 Chornomorec O klas B 1962 41 21 11 9 70 37 60 16 01 Peremozhec klasu B klas B 1961 39 29 6 4 75 29 79 49 01 Peremozhec klasu B klas B 1960 34 21 4 9 69 32 65 69 klas B 1959 29 15 4 10 41 27 56 32 Vsogo 143 86 25 32 255 125 65 98 Kolgospnik P ChURSR KFK 1956 20 13 5 2 40 11 73 33 01 Volodar kubku URSR ChURSR KFK 1955 24 10 4 10 45 39 47 22 Vsogo 44 23 9 12 85 50 59 09 Vsogo za kar yeru 422 200 103 119 621 412 55 53 U tablici vrahovani matchi chempionatu ta rozigrashu kubku Ostanni roki Zajmavsya gromadskoyu robotoyu buv vice prezidentom odeskoyi miskoyi asociaciyi futbolu A 17 lyutogo 2005 roku pislya vazhkoyi hvorobi Anatolij Fedorovich Zubrickij pomer Pohovanij na Drugomu Hristiyanskomu kladovishi Odesi U pam yat pro Anatoliya Fedorovicha Zubrickogo shoroku v Odesi na osnovnij bazi SDYuShOR u den narodzhennya vidatnogo futbolista ta trenera 20 listopada provoditsya tradicijnij yunackij turnir na kubok Chorne more Nini odeska nosit im ya A F Zubrickogo Tituli ta dosyagnennyaKomandni Dinamo Kiyiv 01 Volodar kubku URSR 3 Burevisnik Kishiniv 01 Peremozhec zonalnogo turniru klasu B chempionatu SRSR 1 1955 Trenerski Kolgospnik Poltava 02 Sribnij prizer chempionatu URSR 1 1956 01 Volodar kubku URSR 1 1956 01 Volodar 2 1955 1956 Chornomorec Odesa 01 Peremozhec zonalnogo turniru klasu B chempionatu SRSR 2 1961 1962 Chempion URSR 1961 vice chempion URSR 1962 Tretij prizer chempionat SRSR 1ligi 1972 Dinamo 2 Kiyiv 01 Zolotij prizer chempionatu SRSR sered dubleriv 1 Individualni Majster sportu SRSR 1948 Zasluzhenij trener Ukrayinskoyi RSR 1961 PrimitkiPershe prizvisko v Odesi druga u Krivomu Rozi Anatolij Mazurenko Ulybka Zubrickogo Vechernyaya Odessa 2005 Vip 107 21 lipnya ros Martynov S Anatolij Zubrickij strazh futbolnyh odesskih vorot Odessa ot A do Ya ros Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2013 Oficijnij sajt FK Krivbas Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2013 Gajdarzhi E Vsya zhizn futbol Delovaya Odessa z dzherela 21 zhovtnya 2013 Procitovano 2013 10 20 ros Makarov 1963 s 19 21 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Kubok SSSR 1954 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Kubok SSSR 1952 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 11 serpnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Kubok SSSR 1950 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 11 serpnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Kubok SSSR 1949 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 20 veresnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 11 serpnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 11 serpnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Kubok SSSR 1946 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 11 serpnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros 12 04 2004 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 20 zhovtnya 2013 Makarov 1963 s 24 xldynamo com ua Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2013 Oficijnij sajt FK Vorskla ros Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2013 Andrej Krikunov 08 12 2006 football sport ua ros Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2013 dn football okis ru ros Arhiv originalu za 4 sichnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2013 Klimenko R 17 09 2010 Vasilij Gladkih Vsegda staralis chtoby ne bylo pretenzij ot bolelshikov Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Krivogo Rogu ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 ua football com ros 05 05 2011 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2013 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 13 serpnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2013 Sajt ubolivalnikiv FK Dinamo Moskva ros Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2013 profootball ua ros 26 07 2006 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 20 zhovtnya 2013 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros 17 02 2005 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 20 zhovtnya 2013 Sportivnyj nekropol Odessa sport necropol narod ru ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 Yunye futbolisty igrali v pamyat ob Anatolii Zubrickom gnews ua ros Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Dzherela ta literaturaGajdarzhi E Vsya zhizn futbol Delovaya Odessa ros Ishuk I Pavel Dosich Chernomorec eto moya zhizn Moryak Ukrainy 2013 29 bereznya ros Kosyj A Shegolevatyj po odesski zubr Dnepr vechernij 2012 30 kvitnya ros Mazurenko A Ulybka Zubrickogo Vechernyaya Odessa 2005 Vip 107 21 lipnya ros Makarov O A Vratar Kiev Radyanskij pismennik 1963 135 s ros PosilannyaZubrickij Anatolij Fedorovich 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine na sajti Odesskij futbol ros na sajti klisf ru ros Zubrickij Anatolij Fedorovich 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine na sajti oficijnomu sajti FK Krivbas

Дата публікації:
Топ