Заяєв Анатолій Миколайович

Анато́лій Микола́йович Зая́єв (27 жовтня 1931, Сімферополь, СРСР — 18 грудня 2012, Запорізька область) — український футболіст, потім тренер. Перший тренер-чемпіон України, заслужений тренер України.

Анатолій Заяєв
Анатолій Заяєв
Особисті дані
Повне ім'я	Анатолій Миколайович Заяєв
Народження	27 жовтня 1931(1931-10-27)
	Сімферополь, РСФРР, СРСР
Смерть	18 грудня 2012(2012-12-18)^[1] (81 рік)
	Мелітополь, Запорізька область, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1981–1982 1991–1993 1995 1997–1998 1998–1999 2000 2001 2002–2004 2012	«Атлантика» / «Таврія» «Таврія» «Миколаїв» «Прикарпаття» «Полісся» «Дніпро» Ч «Таврія» С «Металург» З
Звання, нагороди
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Народився в Сімферополі у великій ассирійській родині. Учасник Другої світової війни. Батько Анатолія Заяєва розстріляний в 1938 році. Молодший брат Олександр був убитий в період німецької окупації Криму, старший брат Олексій загинув у березні 1945 в Німеччині.

Закінчив Сімферопольський державний університет. Працював на сімферопольському м'ясокомбінаті. Одночасно був гравцем і адміністратором заводської команди «Харчовик». За його участі в 1958 році команда із Сімферополя отримала право грати у класі «Б» чемпіонату СРСР. У 1962 році «Таврія» посіла третє місце у фіналі чемпіонату УРСР. Після цього пішов з команди. З різних причин його багато разів звільняли з посади начальника команди.

«Таврія» дуже погано розпочала сезон 1963 року, довго не могла виграти, в результаті чого тренер Антонін Сочнєв був відправлений у відставку. Одночасно з цим Заяєв був повернутий в команду. Він став виконувачем обов'язків головного тренера. З першого ж виїзду привіз перемогу. Команда почала відновлюватися і зуміла врятуватися від вильоту.

За власним визнанням, працювати тренером почав з 1973 року, оскільки накопичив вже достатній багаж знань.

У часи першості СРСР неодноразово ставав чемпіоном і призером УРСР, володарем Кубка УРСР, півфіналістом Кубка СРСР, команда ставала переможцем і призером чемпіонату СРСР серед команд першої ліги, чемпіоном .

Його вихованці стали майстрами спорту СРСР та УРСР, майстрами спорту міжнародного класу, призерами олімпійських ігор, чемпіонами Європи серед молодіжних команд, заслуженими тренерами України.

У 1992 році «Таврія» стала першим чемпіоном України, а в сезоні 1993/94 фіналістом Кубка України.

Після 1995 року знов став не потрібний керівництву спорткомітету Сімферополя і покинув «Таврію». Тренував черкаський «Дніпро», севастопольську «Атлантику», СК «Миколаїв». У чемпіонаті України став самим віковим наставником команди вищої ліги.

У 1996/97 працював тренером-консультантом в молдовському клубі «Конструкторул».

У 1997/98 виграв з СК «Миколаїв» чемпіонат першої ліги України. У травні 1998 року на гру з «Динамо-2» прийшли 29000 миколаївських уболівальників. Тоді запорукою успіхів була величезна турбота про команду мера міста Олександра Яковича Берднікова. Однак за кілька турів до закінчення сезону 1997/98 залишив СК «Миколаїв». Причиною став програш О.Берднікова на виборах мера.

З жовтня 1998 по травень 1999 — головний тренер «Прикарпаття».

До клубу «Таврія» його повернув президент клубу на початку 2002 Віктор Карасьов, який розраховував, що Заяєв зможе працювати на перспективу. Спочатку обіймав посаду віце-президента, потім став головним тренером команди. У 2004, після низки поразок на старті сезону 2003/04 пішов з поста головного тренера, зберігши при цьому посаду віце-президента.

Після того, як в «Таврії» змінилося керівництво і президентом клубу став Сергій Куніцин, вкотре виявився не потрібен колективу.

Однак без футболу довго не зміг. Завжди допомагав у розвитку футболу в регіонах і однією з єдиною метою було створення футбольної команди в Ялті. Допомогти у створенні футбольного клубу «Ялос» вирішили мер міста Сергій Брайко і президент АТЗТ ФК «Таврія» заслужений тренер України . Буквально за три дні вдалося заявити команду під другу лігу чемпіонату України. Разом із запрошеним в команду на посаду головного тренера Олександр Гайдаш. Були підібрані кваліфіковані футболісти, які зуміли в підсумку зайняти високе четверте місце. Це більш ніж гідний результат для команди, яка по суті була створена за три дні.

Також очолив клуб «ІКС-Академія» з селища Куйбишеве (Бахчисарайський район). У цьому селищі міститься сільська академія футболу. У Куйбишевому створено відмінне поле на стадіоні «Старт», якість якого Анатолій Миколайович хвалив ще як тренер «Таврії». У зимову перерву 13 чемпіонату України, «Таврія» провела на цьому полі кілька товариських поєдинків.

У 2010 новий головний тренер МФК «Миколаїв» Руслан Забранський взяв Заяева до клубу на посаду тренера-консультанта. 2012 року Заслужений тренер України Анатолій Заяєв приступив до роботи в запорізькому «Металурзі», який виступав у Прем'єр-лізі.

Увечері 18 грудня 2012 року, Анатолій Миколайович Заяєв на своїй машині потрапив в аварію. ДТП сталася на трасі Харків—Сімферополь, за два кілометри від Мелітополя. Джип «Honda CR-V», на якому Заяєв їхав до Сімферополя, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з , який рухався в бік Запоріжжя. Від удару машина-евакуатор загорілася, а її водій згорів, на місці події працювали пожежники.

Тренерський стиль

Оскільки Заяєв не мав спеціалізованої освіти, то його часто називали тренером-самоучкою. Основою побудови тренувального процесу вважає психологію, вміння керувати людськими взаєминами. За визнанням колишніх гравців «Таврії», Заяєв домагався результату не тільки за рахунок успішного виступу команди на полі, але і за рахунок уміння вибудовувати відносини з футбольними суддями.

Досягнення і відзнаки

• Чемпіон України: 1992
• Фіналіст кубка України: 1993/94
• Переможець першої ліги України: 1997/98
• Заслужений тренер України і Молдови
• нагороджений орденом «За заслуги» III і II (2011) ступенів, отримав почесну грамоту Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом».

Особисте життя

Дружина Алла, молодша від нього на сім років. Син був президентом футбольного клубу «Таврія» (січень 1992 — травень 1994), убитий 1 травня 1994. У сина залишились дружина і дві дитини.

Лист до Януковича

За півроку до загибелі Анатолій Заяєв звернувся з листом до Президента України Віктора Януковича з проханням взяти під особистий контроль розслідування у справі вбивства свого сина. В листі Заяєв не тільки вказував на вбивць, які, як він стверджував, були йому відомі, а й на конкретних посадових осіб: суддю, прокурора, слідчого, співробітників СБУ, які покривали вбивць.

Коли я дізнався всі подробиці вбивства мого сина, для мене, як батька, стало сенсом життя покарати негідників.

Примітки

1. Анатолий Заяев погиб в автокатастрофе
2. . Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 6 вересня 2012.
3. Анатолій Заяєв: «Олександрії» зарано грати в еліті. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 6 вересня 2012.
4. . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
5. Анатолий Заяев знает, как спасти МФК «Николаев». Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
6. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 грудня 2012.
7. . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
8. . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
9. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
10. Анатолий Заяев: «Николаев могу и в Премьер-лигу вывести». Архів оригіналу за 24 листопада 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
11. Заяєв загинув у ДТП [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.] — новини champion.com.ua, 18 грудня 2012 року
12. . Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2012.
13. . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
14. . Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 6 вересня 2012.
15. . Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 20 грудня 2012.