Зубре ць село в Україні Тернопільська область Чортківський район Бучацька міська громада Адміністративний центр колишньо

Зубре́ць — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Адміністративний центр колишньої сільради. До Зубреця приєднано хутори Баришка та Поле. Населення 1567 осіб (2001 р.).

село Зубрець

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070160022935
Облікова картка	Зубрець
Основні дані
Засноване	1775
Населення	1 567
Територія	23.484 км²
Густота населення	66.73 осіб/км²
Поштовий індекс	48441
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	48°59′14″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 48.98722° пн. ш. 25.28806° сх. д. / 48.98722; 25.28806Координати: 48°59′14″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 48.98722° пн. ш. 25.28806° сх. д. / 48.98722; 25.28806
Водойми	Баришка, Зубринка
Найближча залізнична станція	Бучач


Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Ковалівський Віталій Степанович
Карта
Зубрець
Зубрець
Мапа

Зубрець у Вікісховищі

Розташування

Село Зубрець знаходиться у межиріччі річок Зубринка та Баришка, за 12 км від райцентру і найближчої залізничної станції Бучач. Нижче за течією річки Баришка на відстані 1,5 км розташоване село Порохова. По селу протікає струмок, що пересихає з загатою.

Історія

Біля Зубреця виявлено курганні поховання ранньоскіфських часів (7-6 століття до н. е.) з бронзовими стрілами. Ця цінна знахідка свідчить, що тут кочували скіфські племена.

Перша писемна згадка — 1773.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа».

Наприкінці 1937 відбулося урочисте відкриття Людового дому польської організації «Товариство школи людової». Земельну ділянку для будівництва надав граф Станіслав Генрик Бадені, власник маєтку в Коропці.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610158, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстрований 1051 виборець, явка 57,56%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,46%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,57%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 12,04%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 35,59%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 19,32%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 18,31%.

Транспорт

Через село проходить траса Бучач — Івано-Франківськ. Є пряме автобусне сполучення з обласним центром Космирин-Тернопіль, Порохова-Тернопіль.

Соціальна сфера

Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, Амбулаторія, відділення зв'язку, ПАП «Зубрець».

Релігія

церква Чуда Архистратига Михаїла (1829, мурована; низку ікон намалював у 1920-х роках Петро Холодний).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1980);
Насипана символічна могила УСС (відновлена в 1992), встановлено пам'ятний хрест на могилі вояка УПА М. Атаманюка;
За ініціативи Степана та Михайла Кушнірчуків встановлено пам'ятний знак героям Небесної Сотні Ігореві Костенку та Василеві Мойсею, які загинули в Києві 20 лютого 2014 року під час Революції Гідності, пам'ятний знак освячено та відкрито 24 серпня 2016 року.^[]

Відомі люди

Отець Вячеслав Збудовський (1864 — ?) — парох села (УГКЦ), громадський діяч, капелан УГА; батько інженера Богдана Збудовського — старшини Корпусу Січових Стрільців.

Народилися

Герої Небесної Сотні

Ігор Костенко — Герой України, український вікіпедист, журналіст інтернет-видання «Спортаналітика»;
Василь Мойсей — Герой України, член ВО «Свобода».

Інші особи

— терапевт, кандидат медичних наук, викладач Тернопільської медакадемії;
Михайло Кушнірчук — викладач, завідувач кафедрою історії і правознавства Бучацького агроколеджу;
Орест Михайлецький — кардіолог, живе і працює у Львові;
Степан Пастух — художник;
Григорій Пізяр — кандидат медичних наук, завідувач інфекційного відділення Тернопільської міської лікарні № 2, викладач Тернопільської медичної академії;
Громадські діячі М. Пилипів та С. Саварини;
Архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон (у світі — Дмитро Іванович Процик);
Громадський діяч діаспори, кавалер Ордену Канади Петро Саварин;
Надія Іванівна Хмарна — журналіст, живе і працює в Києві;
Директор школи Андрій Михайлович Шкварок;
Вчителі Степанія Василівна Музика (Костенко), Катерина Михайлівна Боднар (Блаватна), Марія Степанівна Кушнірчук (Грабовська), Ганна Володимирівна Пастух, Степанія Петрівна Андрунишин (Костенко), Петро Михайлович Гаврилюк, Михайло Васильович Костенко.

Проживають, працюють

Педагогічні родини:

Костенків — батько Михайло і син Ігор;
Боднарів — бабуся Катерина, батько Володимир і мати Олександра, дочка Юлія та дочка Галина, яка працює в сільській амбулаторії акушером-гінекологом;
Гаврилюків — мати Степанія, син Степан та невістка Людмила;
Світлик — батько Степан, мати Світлана та син Орест.

Помер

О. Іван Терешкун — катехит Бучацької державної гімназії, був повішений на церковній брамі в селі.

Бібліографія

1999 р. у Тернополі видано книгу о. М. Бедрія «Зубрець: Нарис історичного минулого і сьогодення».

Галерея

Тризуб, висаджений із дерев на схилі горба в пам'ять про Героїв Небесної сотні
На околиці села
Церква святого Архістратига Михаїла

Примітки

Діло. — 1937.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Шипилявий C. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.
Д-р Мельник П. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках ХХ-го століття // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 209.
Proboszcz znad rzeki Strypy [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — 6:25—6:28.

Література

о. Бедрій М., Уніят В. Зубрець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 612—613. — .
Гаврилюк Д., Яворський Г. Зубрець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 662. — .
Zubrzec, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 674. (пол.) — S. 674. (пол.)

Посилання

Зубрець [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля».
Зубрець. Церква. [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Зубрець. Костел-каплиця. [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Діло. — 1937.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[3] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-4] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[6] Шипилявий C. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.

[7] Д-р Мельник П. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках ХХ-го століття // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 209.

[8] Proboszcz znad rzeki Strypy [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — 6:25—6:28.