Завроподи

Завроподи (Sauropoda) — група ящіротазових динозаврів. З'явилися наприкінці тріасу, набули значного поширення у пізній юрі. До часів масового крейдового вимирання усі групи, крім , уже вимерли. Залишки знайдені на усіх континентах крім Антарктиди. Назву Sauropoda (від грецького «Saur» — «ящірка» і «pod» — нога) групі присвоїв у 1878 році.

Завроподи Період існування: пізній тріас—пізня крейда, 228–66 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Аламозавр
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	Ящеротазові (Saurischia)
Підряд:	†Sauropodomorpha
Клада:	†Anchisauria
Клада:	†Завроподи (Sauropoda) Marsh, 1878
Підгрупи
† †Archaeodontosaurus? †(Blikanasaurus) †(Chinshakiangosaurus) †(Gongxianosaurus) †(Isanosaurus) †(Kotasaurus) †? † †? †(Schleitheimia)? †(Tuebingosaurus)? †? † †(Gravisauria)
Синоніми
Opisthocoelia Owen, 1860 Cetiosauria Seeley, 1870 Diplodocia Tornier, 1913
Вікісховище: Sauropoda

Знахідки повних скелетів завроподів є рідкісними. Багато екземплярів, особливо найбільших, відомі тільки за окремими кістками. Також багатьом екземплярам бракує черепів, хвостів чи кінцівок.

Таксономія

Останніми роками класифікація завроподів значно стабілізувалася, хоча все ще є деякі неузгодженості, як, наприклад позиція (Euhelopus), (Haplocanthosaurus), (Jobaria) та (Nemegtosauridae). Нижче наведені дві альтернативні класифікації. У деяких випадках такі родини, як (вулканодонтові) (Vulcanodontidae), (Cetiosauridae) та омеїзаврині (Omeisauridae) не включаються, тому що їх розглядають, як парафілетичні групи, чи навіть (у випадку ) поліфілетичними.

Класифікація

Таксономія завроподів згідно з Wilson & Sereno 1998, Yates 2003, Galton 2001, та Wilson 2002, з рангами згідно з Benton, 2004.

• Клада Платеозаврії
  • Родина (Anchisauridae)
  • Родина (Blikanasauridae)
  • Родина (Melanorosauridae)
  • Родина (Вулканодонтові))Vulcanodontidae)
  • Родина (Cetiosauridae)
  • Родина (Omeisauridae)
  • Родина (Plateosaurus)
  • Клада (Турізаврії) (Turiasauria)
  • Division Неозавроподи (Neosauropoda)
    • Надродина (Диплодокоїди) (Diplodocoidea)
      • Родина (Rebbachisauridae)
      • Родина Дикреозаврові (Dicraeosauridae)
      • Родина Диплодокові (Diplodocidae)
    • Subdivision Макронарії (Macronaria)
      • Родина Брахіозаврові (Brachiosauridae)
      • Родина (Camarasauridae)
      • Родина (Euhelopodidae)
      • Надродина Титанозавроїди (Titanosauroidea)

Філогенетика

Спрощена кладограма згідно з Wilson, 2002.

Sauropoda	(Vulcanodon)   Eusauropoda     unnamed   (Barapasaurus)   unnamed   (Patagosaurus)   unnamed   (Omeisaurus)     (Mamenchisaurus)     unnamed     Neosauropoda       (Diplodocoidea)   (Macronaria)   (Camarasaurus)   (Titanosauriformes)   Brachiosaurus   (Somphospondyli)       Titanosauria

Завроподні динозаври могли сприяти мезозойському потеплінню

Одним з джерел утворення метану, сильного парникового газу, є травоїдні ссавці, що виробляють його за рахунок ферментативного розкладання целюлози. Вчені з Глазго, Лондона і , виходячи із зустрічальності кісток завроподів у верхньоюрській формації Моррісон на заході США, припустили, що гігантські рослиноїдні ящери, які, ймовірно, теж ферментували їжу і виділяли метан, могли зробити істотний вплив на клімат юрського і крейдяного періодів.

Виходячи з того, що сучасні нежуйні ссавці виробляють метану приблизно 0,18 л в день на 1 кг власної маси, було обчислено, що один апатозавр міг би виділяти 2675 л цього газу в день. Враховуючи щільність метану при стандартній температурі й тиск того періоду, це приблизно 1,9 кг на день, або 690 кг на рік. Таким чином, при певній щільності популяції завроподів і загальній площі рослинного покриву Землі близько 75×10⁶ км² (що становить приблизно половину площі суші в той період) загальний обсяг метану, виробленого динозаврами, міг наближатися до 520 млн т на рік.

Враховуючи дуже великі розміри завроподів, які набагато перевершують розміри будь-яких наземних ссавців, включаючи викопних гігантів, основну проблему для них представляв надлишок тепла, що утворюється в процесі травлення (гігантотермія), а не його брак. Не випадково до розмірів кита ссавці змогли дорости тільки у водному середовищі, де надлишок тепла легко відводиться в зовнішнє середовище. Водний спосіб життя завроподів, знову ж приписуваний їм у рамках колишньої парадигми, не знаходить підтвердження в викопному літописі. Так що великі стада гігантотермних ящерів, що мирно паслися на суші, цілком могли підгазовувати атмосферу в величезних обсягах.

Ресурси Інтернету

• Nigersaurus taqueti [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)

Примітки

1. Holtz, Thomas R. (2012). Winter 2011 Appendix. Dinosaurs: The Most Complete, Up-to-Date Encyclopedia for Dinosaur Lovers of All Ages (PDF) (англ.).
2. Marsh, O.C. (1878). «Principal characters of American Jurassic dinosaurs. Part I». American Journal of Science and Arts 16: 411–416
3. Wilson, J. A. (2002). «Sauropod dinosaur phylogeny: critique and cladistic analysis.» Zoological Journal of the Linnean Society, 136: 217–276.
4. Benton, M.J. (2004). Vertebrate Palaeontology, Third Edition. Blackwell Publishing, 472 pp.
5. . Архів оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
6. Felisa A. Smith, Scott M. Elliott, S. Kathleen Lyons. Methane emissions from extinct megafauna // Nature Geoscience. — 2010. — V. 3. — P. 374–375.
7. David M. Wilkinson, Euan G. Nisbet, Graeme D. Ruxton. Could methane produced by sauropod dinosaurs have helped drive Mesozoic climate warmth? // Current Biology. — 2012. — V. 22. — P. R292-R293.
8. A. J. (Tom) van Loon. Were sauropod dinosaurs responsible for the warm Mesozoic climate? // Journal of Palaeogeography. — 2012. — V. 1. — P. 138–148.