Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елеонора Гагаткевич, у шлюбі Земенцька (нар. 1819, с. Ясенець,Мазовія, Польща — 23 вересня 1869, Варшава, Польща) — християнська філософ, публіцистка і феміністка. Важається першою польською філософкою. Виступала за освіту жінок.
| Елеонора Земенцька | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 1819[1][2] Черськ, Ґміна Ґура-Кальварія, Пясечинський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща | |||
| Смерть | 23 вересня 1869 Варшава, Російська імперія | |||
| Громадянство (підданство) |  Республіка Польща Російська імперія | |||
| Знання мов | ||||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Елеонора Земенцька у Вікісховищі | ||||
Її невісткою була Казіміра Земенцька, ентузіастка та освітянка-активістка.
Життя та творчість
Елеонора Гагаткевич народилася в маєтку Ясенець, який належав Єві (до шлюбу Окенцька Лужевська, сестра Антонія Онуфрія Оккецького), а батько Елеонори був його управителем. Її бабуся, Елеонора Лужевська з Грабовських, отримала освіту, підкреслюючи знання сучасних поетів-романтиків (твори Адама Міцкевича, Йосифа Богдана Залевського та Францишека Карпіньського). Завдяки цій та наступній самостійній освіті Елеонора Гагаткевич отримала широку ментальну культуру, незвичну для жінки свого часу.
Вже в 1830 р. (в 11 років) опублікувала під своїм іменем перші статті в «Щоденнику для дітей» під редакцією , які отримали сприятливий прийом. З часом вона стала не лише кореспонденткою, а й постійною співробітницею. Гагаткевич писала як літературні твори (казки, притчі), так і публіцистичні твори («Історія Польщі», «Звернення до жінок за материнську мову», «Грошові нагороди за славні вчинки»).
У 1833 році вона почала писати статті для Польського щотижневика, а згодом для Універсального журналу та «Первоцвіт». У 1834 році побралася з А. Земенцьким і поїхала з ним до Дрездена. Земенцькі пробули там до 1840 року, а потім оселилися у Варшаві.
Філософія
У цей період Гагаткевич-Земенцька зацікавилася філософією, спочатку працями Джона Лока, Етьєна де Кондільяка та французькими спіритуалістами, а потім німецькою філософією: Канта, Гегеля та Шеллінга. Посилання на цих філософів з'являються у її дорожніх доповідях, опублікованих у «Первоцвіт».
На початку 1830-х гегілізм вплинув на польську інтелігенцію, яку консервативні кола сприйняли як загрозу традиційній системі цінностей та суспільного порядку, а також несанкціонованого вступу у сферу релігійної віри. Отже, вони почали шукати спосіб зупинити цю «німецьку чуму». Земенцька була зв'язана з цими консервативними колами Королівства Польського, особливо з оточенням католицьких традиціоналістів, що збиралися навколо Петербурзького тижневика і називалися « петербурзькою котерією». До нього належали Генрик Жевуський, єпископ Ігнатій Головинський, Станіслав Холоневський та Міхал Грабовський. Земенцька не входила до групи (вона не друкувалась у «Тижневику»), але була їм близька, члени котерії допомагали їй у її діяльності. На відміну від багатьох членів Котерії, Земенцька не була радикальною у своєму традиціоналізмі, шукаючи синтезу нових інтелектуальних течій із польськими традиціями та релігійністю. Вона не поділяла їхній сервілізм із царською Росією.
Близькість із петербурзькими котеріями була пов'язана із Земенцькою в кінці її захоплення філософією Гегеля щодо консервативної та католицької позиції. Автор зобов'язався критикувати німецьку філософію та її пантеїстичні тенденції. У своєму першому філософському творі «Думка про філософію», опублікованому у «Варшавській бібліотеці» у 1841 році, Земецька критикує Гегеля, відстоюючи автономію релігійної сфери. Як позитивний приклад вона вказала на філософію Іммануїла Канта, яка вказувала, що розум має свої непрохідні межі. Поряд з цією публікацією, Земенцька стала першим польським філософом. Її публікацію широко критикували та над нею знущалися , Едвард Дембовський, . Трентовський висловився особливо різко, в чому стверджував про Земенцьку, що жінки не можуть мати справу з філософією, а можуть лише стати «ворогами філософії».
У 1842 р. Земенцька заснувала щомісячний «Пілігрим», що мав консервативно-католицький профіль. У журналі вона публікувала літературні, філософські та публіцистичні тексти, часто переклади з французької релігійної літератури. Її завданням було протидіяти поширенню небезпечних філософських ідей серед поляків. Журнал був сухим і непривабливим, і, незважаючи на підтримку Юзефа Ігнація Крашевського, Ігнатія Головинського та Костянтина Свідзіньського, він припинив свою діяльність у 1846 році.
Християнська філософія
Більш повною лекцією про власні філософські погляди були «Нариси католицької філософії в чотирьох поглядах» (Варшава, 1857). Вони відносять Земенцьку до течії християнської філософії (особливо католицької) та малювали твори Ніколя де Мальбранша, A.J.A. Ґратриєго та католицьких богословів. Авторка намагалася узгодити віру і розум. Твір був розділений на чотири частини: стосовно світу природи, розуму та волі (він поєднав томістичні погляди на душу з романтичним ірраціоналізмом та сучасним спіритизмом), розкритий світ (питання про божественне провидіння, стосунки віри та розуму) та соціальний світ (позитивна роль релігії у соціальному прогресі).
У 1860-х роках Земенцька захворіла, але залишилася активною. У 1860 р. опублікувала свою останню велику оригінальну працю: «Дослідження», що містить аналізи курсів Адама Міцкевича, Думань, Юзефа Голуховського та інші її дослідження. У 1862—1863 рр. добірка творів , Емілі Сайсет та Емеде Жак у її перекладі (два томи «Посібника з філософії») та два томи «Курсу вищих наук для жінок» (Варшава, 1864).
Захист прав жінок
Філософська та редакторська діяльність Земенцької отримала широке висвітлення. У свою епоху вона була винятковою людиною, підтверджуючи своєю діяльністю, що жінки можуть займатися наукою. Другим важливим напрямком діяльності Земецької було жіноче питання, зокрема проблема жіночої освіти.
У 1842 р. Земенцька зустріла молоду натоді авторку Нарцизу Жмиховську, яка дебютувала роком раніше у «Первоцвіті». Жмиховська була зачарована особистістю Земенцької і деякий час залишалася під її впливом. Земенцька опублікувала ряд своїх літературних текстів у «Пілігримі», а журнал став одним із важливих місць, де обговорювались жіночі теми.
У 1843 році Земенцька опублікувала «Думки про виховання жінки», в яких вимагала підняти моральний рівень жінки, формувати чесноти, розвивати характер, але також, що являло собою значну новину, освіченість. На її думку, освіта жінок вимагала реформ, завдяки яким поряд з розвитком почуттів розвивався б і розум. Вона критикувала надмірну «уяву», викликану читанням романтичних повістей. Вони відволікали жінок від реальності, стимулюючи їх емоційність і спричиняючи «піднесення почуттів», які ставали джерелом сімейних і життєвих трагедій. З цієї причини необхідно виховувати жінок, які, окрім інтелектуального розвитку, були б спрямовані на їх моральний розвиток.
Жмиховська поступово відходила від Земенцької, збираючи навколо себе оточення, відоме як ентузіасти, які чіткіше сформулювали програму . З часом знайомство Земенцької та Жмиховської було повністю порушене. Важливим питанням, яке відрізнялося між двома авторками, було їхнє ставлення до християнства. Жмиховська більше цінувала незалежність і не поділяла католицьку перспективу Земецької. Крім того, Жмиховська не могла прийняти втручання Земенцької в її тексти.
У дослідженнях, опублікованих у 1860 році, Земенцька написала «Слово про жінку», у якій виробила думку, висловлену у «Нарисах католицької філософії» (1857 р.): все, що вона сказала про особу в цьому творі, в соціальному чи історичному розумінні, стосується також жінки. Земенцька заперечувала гендерні стереотипи свого часу, а саме сприйняття жінки як неземної, ангельської істоти, а також те, що вона неповноцінна або неповноцінна в порівнянні з чоловіком. Вона зазначила, що однакові гідності чоловіка і жінки повинні бути визнані, а жінка повинна залишатися відокремленою у шлюбі та сім'ї. Обґрунтування її претензій мало релігійну основу. «Навіть у сім'ї жінка не повинна гинути, навіть зважаючи на прихильність до свого чоловіка та нареченого, вона не повинна втрачати свободу та гідність істоти, яка справді належить тільки Богові».
У 1860-х роках Земенцька випустила видання підручника «Курс вищих наук для жінок», перед її смертю з'явилися частини, присвячені естетиці та психології (1863—1864).
Є дискусійним те, яка позиція Земенцької в історії жіночого руху в Польщі та яка природа її роботи з цього приводу. Було зазначено, що Земенцька підтримує образ жінки-жертви та пацієнтки. Однак це тлумачення дискутується. Обговорюється також включення її до початку фемінізму в Польщі. Незважаючи на свої заяви на користь визнання гідності жінок та підвищення їхньої освіти, вона критикувала широкий рух за емансипацію.
Інша література
Окрім дитячої літератури, опублікованої у Журналі для дітей, Земенцька є авторкою двох томів «Народних казок» (1860—1861). Вона також переклала роман «Каліста» Джона Генрі Ньюмена (1858) та написала ряд критичних літературознавчих досліджень. У програмній статті Елеонора Штирмер та художній літературі загалом («Пілігрим», 1845) вона критикувала реалізм, протиставляючи його моделі ідеалізуючого дидактичного роману.
Твори
- (1841) Думки про філософію (стаття у Варшавській бібліотеці);
- (1843) Думки про освіту жінок;
- (1857 р.) Нариси католицької філософії включають чотири погляди;
- (1860—1861) Народні казки, вип. I—II;
- (1860) Дослідження Елеонори Земенцької [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.];
- (1862—1863) Посібник з філософії, т. I—II (переклади французьких філософів);
- (1863) Курс вищої освіти для жінок;
- (1883) Про виховання жінок (стаття в «Тижневик Польський»).
Посилання
- NUKAT — 2002.
- MAK
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Kronika Jasieńca Jana Wągrodzkiego [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.].
- Orgelbrand, 1898.
- Skoczyński та Woleński, 2010.
- [1], Narcyza Żmichowska, "Poganka"
- Nawracała-Urban, 2011.
- Krzyżanowski та Hernas, 1985.
- Lidia Żarów-Mańszewska (1961). „Dziennik dla Dzieci” Stanisława Jachowicza. № 4 (вид. Rozprawy z Dziejów Oświaty). с. 125—176.
{{}}: Пропущений або порожній|url=() - Walicki, 1986.
- Sajdek, 2015.
- [2], Narcyza Żmichowska, "Poganka"
- Eleonora Ziemięcka (1860). Studia. Warszawa. с. 394.
{{}}: Пропущений або порожній|url=()
Бібліографія
- Julian Krzyżanowski, Czesław Hernas, ред. (1985), Literatura polska. Przewodnik encyklopedyczny, т. 2, Warszawa: PWN
- S. Orgelbranda Encyklopedja Powszechna, Warszawa: Wydawnictwo Towarzystwa Akcyjnego Odlewni Czcionek i Drukarni S. Orgelbranda Synów, 1898–1912
- [3], Mirella Nawracała-Urban, "Encyklopedia filozofii polskiej"
- [4], Wiesława Sajdek, "Niepodległościowe koncepcje i programy wychowania przełomu XIX i XX wieku"
- [5], Jan Skoczyński, Jan Woleński, "Historia filozofii polskiej"
- [6], Andrzej Walicki, "Zarys dziejów filozofii polskiej 1815-1918"
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Елеонора Земенцька |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eleonora Gagatkevich u shlyubi Zemencka nar 1819 s Yasenec Mazoviya Polsha 23 veresnya 1869 Varshava Polsha hristiyanska filosof publicistka i feministka Vazhayetsya pershoyu polskoyu filosofkoyu Vistupala za osvitu zhinok Eleonora ZemenckaNarodzhennya1819 1 2 Chersk Gmina Gura Kalvariya Pyasechinskij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika PolshaSmert23 veresnya 1869 1869 09 23 Varshava Rosijska imperiyaGromadyanstvo piddanstvo Respublika Polsha Rosijska imperiyaZnannya movpolskaAvtograf Eleonora Zemencka u Vikishovishi Yiyi nevistkoyu bula Kazimira Zemencka entuziastka ta osvityanka aktivistka Zhittya ta tvorchistEleonora Zemencka blizko 1858 r Litografiya Genriha Ashenbrenera Eleonora Gagatkevich narodilasya v mayetku Yasenec yakij nalezhav Yevi do shlyubu Okencka Luzhevska sestra Antoniya Onufriya Okkeckogo a batko Eleonori buv jogo upravitelem Yiyi babusya Eleonora Luzhevska z Grabovskih otrimala osvitu pidkreslyuyuchi znannya suchasnih poetiv romantikiv tvori Adama Mickevicha Josifa Bogdana Zalevskogo ta Francisheka Karpinskogo Zavdyaki cij ta nastupnij samostijnij osviti Eleonora Gagatkevich otrimala shiroku mentalnu kulturu nezvichnu dlya zhinki svogo chasu Vzhe v 1830 r v 11 rokiv opublikuvala pid svoyim imenem pershi statti v Shodenniku dlya ditej pid redakciyeyu yaki otrimali spriyatlivij prijom Z chasom vona stala ne lishe korespondentkoyu a j postijnoyu spivrobitniceyu Gagatkevich pisala yak literaturni tvori kazki pritchi tak i publicistichni tvori Istoriya Polshi Zvernennya do zhinok za materinsku movu Groshovi nagorodi za slavni vchinki U 1833 roci vona pochala pisati statti dlya Polskogo shotizhnevika a zgodom dlya Universalnogo zhurnalu ta Pervocvit U 1834 roci pobralasya z A Zemenckim i poyihala z nim do Drezdena Zemencki probuli tam do 1840 roku a potim oselilisya u Varshavi FilosofiyaU cej period Gagatkevich Zemencka zacikavilasya filosofiyeyu spochatku pracyami Dzhona Loka Etyena de Kondilyaka ta francuzkimi spiritualistami a potim nimeckoyu filosofiyeyu Kanta Gegelya ta Shellinga Posilannya na cih filosofiv z yavlyayutsya u yiyi dorozhnih dopovidyah opublikovanih u Pervocvit Na pochatku 1830 h gegilizm vplinuv na polsku inteligenciyu yaku konservativni kola sprijnyali yak zagrozu tradicijnij sistemi cinnostej ta suspilnogo poryadku a takozh nesankcionovanogo vstupu u sferu religijnoyi viri Otzhe voni pochali shukati sposib zupiniti cyu nimecku chumu Zemencka bula zv yazana z cimi konservativnimi kolami Korolivstva Polskogo osoblivo z otochennyam katolickih tradicionalistiv sho zbiralisya navkolo Peterburzkogo tizhnevika i nazivalisya peterburzkoyu koteriyeyu Do nogo nalezhali Genrik Zhevuskij yepiskop Ignatij Golovinskij Stanislav Holonevskij ta Mihal Grabovskij Zemencka ne vhodila do grupi vona ne drukuvalas u Tizhneviku ale bula yim blizka chleni koteriyi dopomagali yij u yiyi diyalnosti Na vidminu vid bagatoh chleniv Koteriyi Zemencka ne bula radikalnoyu u svoyemu tradicionalizmi shukayuchi sintezu novih intelektualnih techij iz polskimi tradiciyami ta religijnistyu Vona ne podilyala yihnij servilizm iz carskoyu Rosiyeyu Bronislav Ferdinand Trentovskij Chovanna t 2 Poznan 1846 stor 503 Blizkist iz peterburzkimi koteriyami bula pov yazana iz Zemenckoyu v kinci yiyi zahoplennya filosofiyeyu Gegelya shodo konservativnoyi ta katolickoyi poziciyi Avtor zobov yazavsya kritikuvati nimecku filosofiyu ta yiyi panteyistichni tendenciyi U svoyemu pershomu filosofskomu tvori Dumka pro filosofiyu opublikovanomu u Varshavskij biblioteci u 1841 roci Zemecka kritikuye Gegelya vidstoyuyuchi avtonomiyu religijnoyi sferi Yak pozitivnij priklad vona vkazala na filosofiyu Immanuyila Kanta yaka vkazuvala sho rozum maye svoyi neprohidni mezhi Poryad z ciyeyu publikaciyeyu Zemencka stala pershim polskim filosofom Yiyi publikaciyu shiroko kritikuvali ta nad neyu znushalisya Edvard Dembovskij Trentovskij vislovivsya osoblivo rizko v chomu stverdzhuvav pro Zemencku sho zhinki ne mozhut mati spravu z filosofiyeyu a mozhut lishe stati vorogami filosofiyi Titulna storinka Palomnika 2 1843 U 1842 r Zemencka zasnuvala shomisyachnij Piligrim sho mav konservativno katolickij profil U zhurnali vona publikuvala literaturni filosofski ta publicistichni teksti chasto perekladi z francuzkoyi religijnoyi literaturi Yiyi zavdannyam bulo protidiyati poshirennyu nebezpechnih filosofskih idej sered polyakiv Zhurnal buv suhim i neprivablivim i nezvazhayuchi na pidtrimku Yuzefa Ignaciya Krashevskogo Ignatiya Golovinskogo ta Kostyantina Svidzinskogo vin pripiniv svoyu diyalnist u 1846 roci Hristiyanska filosofiya Eleonora Zemencka blizko 1865 r Foto na paperi albomu Bilsh povnoyu lekciyeyu pro vlasni filosofski poglyadi buli Narisi katolickoyi filosofiyi v chotiroh poglyadah Varshava 1857 Voni vidnosyat Zemencku do techiyi hristiyanskoyi filosofiyi osoblivo katolickoyi ta malyuvali tvori Nikolya de Malbransha A J A Gratriyego ta katolickih bogosloviv Avtorka namagalasya uzgoditi viru i rozum Tvir buv rozdilenij na chotiri chastini stosovno svitu prirodi rozumu ta voli vin poyednav tomistichni poglyadi na dushu z romantichnim irracionalizmom ta suchasnim spiritizmom rozkritij svit pitannya pro bozhestvenne providinnya stosunki viri ta rozumu ta socialnij svit pozitivna rol religiyi u socialnomu progresi U 1860 h rokah Zemencka zahvorila ale zalishilasya aktivnoyu U 1860 r opublikuvala svoyu ostannyu veliku originalnu pracyu Doslidzhennya sho mistit analizi kursiv Adama Mickevicha Duman Yuzefa Goluhovskogo ta inshi yiyi doslidzhennya U 1862 1863 rr dobirka tvoriv Emili Sajset ta Emede Zhak u yiyi perekladi dva tomi Posibnika z filosofiyi ta dva tomi Kursu vishih nauk dlya zhinok Varshava 1864 Zahist prav zhinokFilosofska ta redaktorska diyalnist Zemenckoyi otrimala shiroke visvitlennya U svoyu epohu vona bula vinyatkovoyu lyudinoyu pidtverdzhuyuchi svoyeyu diyalnistyu sho zhinki mozhut zajmatisya naukoyu Drugim vazhlivim napryamkom diyalnosti Zemeckoyi bulo zhinoche pitannya zokrema problema zhinochoyi osviti U 1842 r Zemencka zustrila molodu natodi avtorku Narcizu Zhmihovsku yaka debyutuvala rokom ranishe u Pervocviti Zhmihovska bula zacharovana osobististyu Zemenckoyi i deyakij chas zalishalasya pid yiyi vplivom Zemencka opublikuvala ryad svoyih literaturnih tekstiv u Piligrimi a zhurnal stav odnim iz vazhlivih misc de obgovoryuvalis zhinochi temi U 1843 roci Zemencka opublikuvala Dumki pro vihovannya zhinki v yakih vimagala pidnyati moralnij riven zhinki formuvati chesnoti rozvivati harakter ale takozh sho yavlyalo soboyu znachnu novinu osvichenist Na yiyi dumku osvita zhinok vimagala reform zavdyaki yakim poryad z rozvitkom pochuttiv rozvivavsya b i rozum Vona kritikuvala nadmirnu uyavu viklikanu chitannyam romantichnih povistej Voni vidvolikali zhinok vid realnosti stimulyuyuchi yih emocijnist i sprichinyayuchi pidnesennya pochuttiv yaki stavali dzherelom simejnih i zhittyevih tragedij Z ciyeyi prichini neobhidno vihovuvati zhinok yaki okrim intelektualnogo rozvitku buli b spryamovani na yih moralnij rozvitok Zhmihovska postupovo vidhodila vid Zemenckoyi zbirayuchi navkolo sebe otochennya vidome yak entuziasti yaki chitkishe sformulyuvali programu Z chasom znajomstvo Zemenckoyi ta Zhmihovskoyi bulo povnistyu porushene Vazhlivim pitannyam yake vidriznyalosya mizh dvoma avtorkami bulo yihnye stavlennya do hristiyanstva Zhmihovska bilshe cinuvala nezalezhnist i ne podilyala katolicku perspektivu Zemeckoyi Krim togo Zhmihovska ne mogla prijnyati vtruchannya Zemenckoyi v yiyi teksti U doslidzhennyah opublikovanih u 1860 roci Zemencka napisala Slovo pro zhinku u yakij virobila dumku vislovlenu u Narisah katolickoyi filosofiyi 1857 r vse sho vona skazala pro osobu v comu tvori v socialnomu chi istorichnomu rozuminni stosuyetsya takozh zhinki Zemencka zaperechuvala genderni stereotipi svogo chasu a same sprijnyattya zhinki yak nezemnoyi angelskoyi istoti a takozh te sho vona nepovnocinna abo nepovnocinna v porivnyanni z cholovikom Vona zaznachila sho odnakovi gidnosti cholovika i zhinki povinni buti viznani a zhinka povinna zalishatisya vidokremlenoyu u shlyubi ta sim yi Obgruntuvannya yiyi pretenzij malo religijnu osnovu Navit u sim yi zhinka ne povinna ginuti navit zvazhayuchi na prihilnist do svogo cholovika ta narechenogo vona ne povinna vtrachati svobodu ta gidnist istoti yaka spravdi nalezhit tilki Bogovi U 1860 h rokah Zemencka vipustila vidannya pidruchnika Kurs vishih nauk dlya zhinok pered yiyi smertyu z yavilisya chastini prisvyacheni estetici ta psihologiyi 1863 1864 Ye diskusijnim te yaka poziciya Zemenckoyi v istoriyi zhinochogo ruhu v Polshi ta yaka priroda yiyi roboti z cogo privodu Bulo zaznacheno sho Zemencka pidtrimuye obraz zhinki zhertvi ta paciyentki Odnak ce tlumachennya diskutuyetsya Obgovoryuyetsya takozh vklyuchennya yiyi do pochatku feminizmu v Polshi Nezvazhayuchi na svoyi zayavi na korist viznannya gidnosti zhinok ta pidvishennya yihnoyi osviti vona kritikuvala shirokij ruh za emansipaciyu Insha literaturaOkrim dityachoyi literaturi opublikovanoyi u Zhurnali dlya ditej Zemencka ye avtorkoyu dvoh tomiv Narodnih kazok 1860 1861 Vona takozh pereklala roman Kalista Dzhona Genri Nyumena 1858 ta napisala ryad kritichnih literaturoznavchih doslidzhen U programnij statti Eleonora Shtirmer ta hudozhnij literaturi zagalom Piligrim 1845 vona kritikuvala realizm protistavlyayuchi jogo modeli idealizuyuchogo didaktichnogo romanu Tvori 1841 Dumki pro filosofiyu stattya u Varshavskij biblioteci 1843 Dumki pro osvitu zhinok 1857 r Narisi katolickoyi filosofiyi vklyuchayut chotiri poglyadi 1860 1861 Narodni kazki vip I II 1860 Doslidzhennya Eleonori Zemenckoyi 28 bereznya 2020 u Wayback Machine 1862 1863 Posibnik z filosofiyi t I II perekladi francuzkih filosofiv 1863 Kurs vishoyi osviti dlya zhinok 1883 Pro vihovannya zhinok stattya v Tizhnevik Polskij PosilannyaNUKAT 2002 d Track Q11789729 MAK d Track Q105192847 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Kronika Jasienca Jana Wagrodzkiego 28 bereznya 2020 u Wayback Machine Orgelbrand 1898 Skoczynski ta Wolenski 2010 1 Narcyza Zmichowska Poganka Nawracala Urban 2011 Krzyzanowski ta Hernas 1985 Lidia Zarow Manszewska 1961 Dziennik dla Dzieci Stanislawa Jachowicza 4 vid Rozprawy z Dziejow Oswiaty s 125 176 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Walicki 1986 Sajdek 2015 2 Narcyza Zmichowska Poganka Eleonora Ziemiecka 1860 Studia Warszawa s 394 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka BibliografiyaJulian Krzyzanowski Czeslaw Hernas red 1985 Literatura polska Przewodnik encyklopedyczny t 2 Warszawa PWN S Orgelbranda Encyklopedja Powszechna Warszawa Wydawnictwo Towarzystwa Akcyjnego Odlewni Czcionek i Drukarni S Orgelbranda Synow 1898 1912 3 Mirella Nawracala Urban Encyklopedia filozofii polskiej 4 Wieslawa Sajdek Niepodleglosciowe koncepcje i programy wychowania przelomu XIX i XX wieku 5 Jan Skoczynski Jan Wolenski Historia filozofii polskiej 6 Andrzej Walicki Zarys dziejow filozofii polskiej 1815 1918 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Eleonora Zemencka