Навчався у Воронезькій духовній семінарії, але не закінчив (був звільнений з 5 класу за власним бажанням). Навчався на медичному факультеті Імператорського Харківського університету. У 1878—1879 роках входив у харківський революційний гурток під керівництвом П.Телалова, І.Глушкова та І.Блінова. Брав участь у студентських заворушеннях під час похорону студента Синдєєва у вересні 1878 року та при проводах студентів, висланих з Харкова. Підозрювався у поширенні серед студентів революційної літератури.
Робота в медицині після першого заслання
1879 року був на 5-му курсі університету. 4(16) (або 5 (17)) листопада 1879 року після безрезультатного обшуку, заарештований і утримувався в «арештантських ротах». 23 листопада за розпорядженням Харківського губернатора Віктора Вільгельмовича фон Валя висланий до Західного Сибіру. Спершу відправлений до Вишневолоцької пересильної в'язниці, звідки лише 5 травня відправлений до місця заслання.
З 23 серпня жив у засланні в місті КурганіТобольської губернії. Там він отримав можливість працювати за фахом у міській лікарні. Але після відмови скласти присягу Олександру III за розпорядженням губернатора Володимира Андрійовича Лисогорського його було звільнено з лікарні, бо нібито «шкідливо діяв на хворих». Постановою Особливої наради від 12 квітня 1882 року термін нагляду було визначено на 5 років, починаючи з 9 вересня 1881 року.
У жовтні 1882 року за самовільні відлучки відправлений до Сургута. Але через осіннє бездоріжжя залишений у Тюкалінську. Там йому заборонили займатися лікарською практикою, посаджений справником у в'язницю за вилучення кулі з ноги дружини тюкалинського міського голови без дозволу. На вимогу місцевих жителів звільнено, але за шкідливий вплив на них тобольський губернатор перевів у 1883 році Долгополова в село Пелимське. Захворів на тиф і залишений в Ішимі.
У 1884 році переведений до Семипалатинська. Там Долгополов познайомився і потоваришував із класиком казахської літератури Абаєм Кунанбаєвим. Вважається, що він сильно вплинув на Абая, пробудив інтерес до європейської поезії та філософії. Так, наприклад, саме від Долгополова Абай отримав російський переклад першого тому «Історії розумового розвитку Європи» Джона Вільяма Дрейпера, від нього ж уперше почув вірші Лонгфелло.
Влітку 1886 року з дозволу адміністрації відвідав Катон-Карагай. На засланні також займався журналістикою, публікував статті в «Сибірській газеті», відправляв кореспонденції до «Єкатеринбурзького тижня». Провів краніологічне дослідження казахів. У Сибіру зустрічався із Дж. Кеннаном, у книзі якого «Siberia and the Exile System» Долгополову присвячено кілька спеціальних сторінок.
Перше заслання
Візитівка професора Н. І. Долгополова
Після закінчення нагляду 9(21) вересня 1886 року виїхав до Харкова, але був висланий звідти до Казані . У листопаді 1886 року отримав дозвіл закінчити освіту в Харківському університеті. Відновився в університеті в 1887 році, і у вересні того ж року, витримавши випробування на звання повітового лікаря, з відзнакою його закінчив. У 1889—1891 роках служив лікарем на цукроварних заводах братів Борисовських в Олексієво-ДружківціКатеринославської губернії . Займався приватною практикою у цій та Харківській губерніях .
В 1890 отримав дозвіл на державну службу. З 1891 служив ординатором хірургічного відділення Курської земської лікарні. У 1893—1895 роках був лікарем у благодійних установах у Курську. У 1895 йому було дозволено виїхати до Санкт-Петербурга для складання іспиту на ступінь доктора медицини. З червня 1895 по 1896 — лікар тульської ділянки Московсько-Курської залізниці, у зв'язку зі службою переїхав до Тули.
Проживаючи в Тулі, через домашнього лікаря родини Толстих Холевінську познайомився з Левом Толстим, разом із дружиною гостював у нього в Ясній Поляні.
У 1896 році отримав право повсюдного проживання, переїхав до Москви, де деякий час працював лікарем на Курському вокзалі. Деякий час працював дільничним лікарем залізничної станції «Нижній» (місто Нижній Новгород). У 1897—1905 роках старший лікар «Бабушкінської» міської лікарні в Канавіні(Нижній Новгород). Ця лікарня була заснована в 1886 році, коли нижегородський купець Бабушкін пожертвував місту свій кам'яний будинок і капітал для відкриття та утримання лікарні в Канавіні. Долгополов проводив складні хірургічні операції, вів амбулаторний прийом, відвідував хворих робітників вдома. Мав земельну ділянку площею 2 десятини. Його заробіток становив 2 тисячі рублів на рік. Він був відомий як лікар у всіх верствах суспільства: від мільйонерів до бідняків — серед перших він став відомим як першокласний лікар, серед низів суспільства він славився як лікар-безсрібник (з бідних він не лише не брав грошей за візит, а й часом сам давав власні кошти на ліки).
25 липня (7 серпня) 1905 року на засіданні міської санітарної комісії Долгополов пропонував відкрити в Канавині міський притулок, хотів поліпшити санітарні умови в містечку, наполягав на притягенні до відповідальності утримувачів притулків.
Брав участь у роботі 4-го з'їзду земських лікарів Нижегородської губернії, на ньому виступив з доповіддю про зв'язок міської та губернської земської лікарсько-санітарної організації. Брав активну участь у Пирогівських з'їздах, на яких прочитав доповіді з суспільно-наукових питань. Спільно з професором О. П. Воскресенським був ініціатором установи Комісії з поширення гігієнічних знань. На VIII Пирігівському з'їзді він виступав на захист книги В. В. Вересаєва «Записки лікаря», а також зробив повідомлення про стан фабричної медицини. Член Нижегородського відділення Російського товариства охорони народного здоров'я. На засіданнях товариства виступав за широке проведення серед населення санітарної освіти — бесід та читань на природні та медичні теми.
Будинок Долгополова був дуже гостинним, у нього бували: М.Горький, В. Г. Короленко, С. Г. Скиталець, С. І. Міцкевич, В. Н. Золотницький, М. О. Семашко, М. В. Володимирський, проїздом зупинявся А. П. Чехов.
Максим Горький на прийомі в доктора Ніфонта Івановича Долгополова.
У день смерті Т. Г. Шевченка Долгополов щороку влаштовував у себе вдома «Шевченківські вечори». На стіні висів портрет поета, прикрашений квітами та колоссям жита. Присутні декламували вірші Кобзаря, співали українських пісень. Незмінним учасником Шевченківських вечорів був М.Горький. Святвечір у будинку Долгополова відзначали, дотримуючись українського народного звичаю: у кутку їдальні на стіл клали сіно зі смаженою пшеницею (кутя) і узвар, тут же стояв глечик із ситою (мед, розчинений у воді).
Політична та громадська робота після першого заслання
Н. І. Долгополов, 1907
У 1900 році їздив з дружиною за кордон, де, за агентурними даними, зустрічався в Лондоні з П. О. Кропоткіним, Ф. В. Волховським, М. В. Чайковським. 1902 року обраний розпорядником коштів, зібраних на користь засуджених першотравневих демонстрантів. У вересні 1902 року допоміг І.Цвєткову вивезти з квартири заарештованого Лодиженського підпільну соціал-демократичнудрукарню. У грудні 1904 року надавав допомогу пораненим і виступив із протестом перед поліцмейстером на літературному вечорі «Товариства поширення народної освіти», коли після промов Граціанова та Лежави про російсько-японську війну поліцейські почали бити шашками присутніх. 14(27) грудня залучений до дізнання Нижегородським жандармським управлінням за звинуваченням у участі у протиурядовій маніфестації 27 листопада у Нижегородському народному домі. 25 травня (7 червня) дізнання припинено.
Вступив до партії соціалістів-революціонерів, був членом Нижегородського комітету партії. 1905 року організував санітарний загін при Канавінській соціал-демократичній бойовій дружині. Прочитав кілька лекцій про допомогу пораненим сестрам милосердя та членам Червоного Хреста у Сормові. Після придушення грудневого повстання допоміг тікати з Бабушкінської лікарні Євніну. 23 грудня 1905 року заарештований, поміщений в Нижегородську в'язницю, переведений в Бутирську в'язницю. Заслання у Сибір замінене засланням до Астрахані, і в березні 1906 він був адміністративно засланий туди на чотири роки. Допоміг бігти за кордон з Астраханського заслання Яворському.
Депутат Державної Думи
Члени ІІ Державної Думи від Нижегородської губернії. Стоять: М. С. Фокєєв, І. Р. Романов, Т. Г. Кірєєв ; сидять: Н. І. Долгополов, А. А. Савельєв, Ф. І. Володимирський, А. В. Іконніков Н. І. Долгополов (5-й ліворуч, 1-й ряд) у парламентській групі есерів у II Державній Думі (1907)
Після розпуску Думи Долгополова було позбавлено права проживати у містах і право обіймати офіційні пости. Повернувся до Астрахані, де займався приватною медичною практикою. Був обраний голосним Астраханської міської думи. Після Лютневої революції 1917 увійшов до складу виконавчого міського комітету. За деякими відомостями, в цей час став професором Астраханського медичного інституту.
Ніфонт Іванович Долгополов заразився, надаючи допомогу хворим під час епідемії висипного тифу, і 16 січня 1922 року помер в Астрахані. Тіло було перевезене рідними до Москви, похований на Новодівочому цвинтарі.
Родина
Н. І. Долгополов із сім'єю. 1909 р. Дружина — Віра Фоминична Долгополова, уроджена Шейна-Хася Мовшевна Шур (1861—1935) — дочка могилівського купця 1-ої гільдії, революціонерка, редакторка єврейської соціалістичної газети у Відні «Гоемес» («Правда»), авторка спогадів.
Син — Тарас Ніфонтович Долгополов (?-?)
Дочка — Людмила Ніфонтівна, у шлюбі (?) Маслова (1885—1944) — хірург, похована поряд з батьком.
Дочка — Олександра Ніфонтівна Долгополова (1889—1970) — терапевт, одружена з А. Ю. Лампом.
Син — Борис Ніфонтович Долгополов (1892—1981) — адвокат, член колегії захисників, був захисником на ряді процесів над німецькими військовими злочинцями (зокрема, генерал-майора Адольфа Гамана), похований на Новодівичому кладовищі поряд з батьком.
Син — Віктор Ніфонтович Долгополов (1893—1973) — начальник Академснабу АН СРСР, похований поряд з батьком.
Дочка — Надія Ніфонтівна Долгополова (1893—1983) — грунтознавиця, наукова співробітниця МДУ, одружена з Д.Нагорським.
Дочка — Галина Нифонтівна, до шлюбу (?) Дроздова (1898—1982) — референт, похована поряд з батьком.
Твори
Долгополов, Н. И. К вопросу об организации народных медицинских чтений и о необходимой взаимной связи с этой целью медицинских обществ. — СПб. : тип. М-ва пут. сообщ. (т-ва И.Н. Кушнерев и К°), 1894. — 4 с.
Холевинская М.М., Долгополов, Н. И. Памяти . — СПб. : тип. М.М. Стасюлевича, 1896. — 7 с.
Долгополов, Н. И. как учитель жизни и педагог. — Астрахань : тип. Апресянц и Окур, 1911.
Пам'ять
У Нижньому Новгороді на честь Н. І. Долгополова названа вулиця (колишня вул. Новинська) .
Міська Бабушкінська лікарня в Нижньому Новгороді деякий час звалася Довгополовською, потім міською хірургічною № 6, нині там розташований Торговий центр «Канавінський дворик» (ТОВ «Інвест-капітал»), вул. Долгополова, 49 .
У мистецтві
Н. І. Долгополов є прототипом засланця лікаря Федора Івановича Павлова в романі Мухтара Ауезова «Шлях Абая». У художньому фільмі «Пісні Абая», знятому в 1945 році за романом Мухтара Ауезова роль Н. І. Долгополова виконав актор Олег Жаков .
Примітки
Деятели революционного движения в России: Т. 3 : Восьмидесятые годы : Вып. 2 : Г — З / Составлен Р. М. Кантором, П. Г. Любомировым, А. А. Шиловым, Е. Н. Кушевой. — 1934. с. 1204—1206. оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 21 вересня 2016.
Ф. А. Селезнёв. Долгополов, Нифонт Иванович // Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. C. 169. оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 вересня 2016.
Е. А. Чижова. Нифонт Иванович Долгополов. Государственная медицинская академия, Нижний Новгород. оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 20 вересня 2016.
Выпускники Воронежской духовной семинарии. оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 7 грудня 2016.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
Друг Абая. оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Второй созыв. М, 1907. С. 195. оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 20 вересня 2016.
Долгополов, Нифонт Иванович. // Медицинская энциклопедия. оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 20 вересня 2016.
Тамара. Побратими: Сторінками життя двох чернігiвських депутатів. Літературний Чернігів, 2015, № 4 °C. 116—124(PDF). (PDF) оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
Кипнис С. Е. Новодевичий мемориал. М., 1995
Международный институт генеалогических исследований Программа «Российские Династии»
А вот сведения про биографию моей бабушки по отцу…. оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
Шур, Шейна-Хася Мовшевна
Новодевичье кладбище, 1-й участок, 38 ряд. оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
Международный институт генеалогических исследований. Программа «Российские Династии». с. 104.
Борисов А. В. Сборник материалов Чрезвычайной Государственной Комиссии по установлению и расследованию злодеяний немецко-фашистских захватчиков и их сообщников. оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
Долгополов Нифонт Борисович. оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург
Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург
Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург
Улица Долгополова. оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 11 січня 2021.
Бабушкинская больница доктора Долгополова. оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 11 січня 2021.
Абай. Энциклопедия. — Алматы: «Қазақ энциклопедиясының» Бас редакциясы, «Атамұра» баспасы,
Література
Боїович М. М. Члени Державної думи (Портрети та біографії). Друге скликання. М, 1907. З. 195.
Ф. А. Селезньов. Долгополов, Ніфонт Іванович // Державна дума Російської імперії: 1906—1917. Б. Ю. Іванов, А. А. Комзолова, І. С. Ряховська. Москва. РОЗСПЕН. 2008. C. 169.
Діячі революційного руху на Росії: Т. 3 : Вісімдесяті роки. : Вип. 2 : Г — З / Складений Р. М. Кантором, П. Г. Любомирова, А. А. Шиловим, Є. Н. Кушева. — 1934. с. 1204—1206. [1]
е.А. Чижова. Ніфонт Іванович Довгополов. Державна медична академія, Нижній Новгород. 2002.
Долгополов, Ніфонт Іванович. // Медична енциклопедія. .
Nifont Ivanovich Dolgopolov 7 kvitnya 1857 Biryuch Voronezka guberniya 16 sichnya 1922 Astrahan likar deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi II sklikannya vid Nizhnogo Novgoroda Dolgopolov Nifont IvanovichNarodilasya7 kvitnya 1857 1857 04 07 Biryuch Voronezka oblast Pomerla16 sichnya 1922 1922 01 16 64 roki AstrahanPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnistUkrayinecDiyalnistpolitikAlma materdPosadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d PartiyaSocialisti revolyucioneri Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNifont Ivanovich Dolgopolov narodivsya 7 kvitnya 1857 roku v dvoryanskij rodini v misti Biryuch Biryuchenskogo povitu Voronezkoyi guberniyi Jogo batko sluzhiv pisarem kancelyariyi biryuchenskogo povitovogo golovi dvoryanstva Za danimi suchasnih dzherel Dolgopolov viznachav svoyu nacionalnist yak maloros tobto ukrayinec Nifont Dolgopolov 1881 Navchavsya u Voronezkij duhovnij seminariyi ale ne zakinchiv buv zvilnenij z 5 klasu za vlasnim bazhannyam Navchavsya na medichnomu fakulteti Imperatorskogo Harkivskogo universitetu U 1878 1879 rokah vhodiv u harkivskij revolyucijnij gurtok pid kerivnictvom P Telalova I Glushkova ta I Blinova Brav uchast u studentskih zavorushennyah pid chas pohoronu studenta Sindyeyeva u veresni 1878 roku ta pri provodah studentiv vislanih z Harkova Pidozryuvavsya u poshirenni sered studentiv revolyucijnoyi literaturi Robota v medicini pislya pershogo zaslannya 1879 roku buv na 5 mu kursi universitetu 4 16 abo 5 17 listopada 1879 roku pislya bezrezultatnogo obshuku zaareshtovanij i utrimuvavsya v areshtantskih rotah 23 listopada za rozporyadzhennyam Harkivskogo gubernatora Viktora Vilgelmovicha fon Valya vislanij do Zahidnogo Sibiru Spershu vidpravlenij do Vishnevolockoyi peresilnoyi v yaznici zvidki lishe 5 travnya vidpravlenij do miscya zaslannya Z 23 serpnya zhiv u zaslanni v misti Kurgani Tobolskoyi guberniyi Tam vin otrimav mozhlivist pracyuvati za fahom u miskij likarni Ale pislya vidmovi sklasti prisyagu Oleksandru III za rozporyadzhennyam gubernatora Volodimira Andrijovicha Lisogorskogo jogo bulo zvilneno z likarni bo nibito shkidlivo diyav na hvorih Postanovoyu Osoblivoyi naradi vid 12 kvitnya 1882 roku termin naglyadu bulo viznacheno na 5 rokiv pochinayuchi z 9 veresnya 1881 roku U zhovtni 1882 roku za samovilni vidluchki vidpravlenij do Surguta Ale cherez osinnye bezdorizhzhya zalishenij u Tyukalinsku Tam jomu zaboronili zajmatisya likarskoyu praktikoyu posadzhenij spravnikom u v yaznicyu za viluchennya kuli z nogi druzhini tyukalinskogo miskogo golovi bez dozvolu Na vimogu miscevih zhiteliv zvilneno ale za shkidlivij vpliv na nih tobolskij gubernator pereviv u 1883 roci Dolgopolova v selo Pelimske Zahvoriv na tif i zalishenij v Ishimi U 1884 roci perevedenij do Semipalatinska Tam Dolgopolov poznajomivsya i potovarishuvav iz klasikom kazahskoyi literaturi Abayem Kunanbayevim Vvazhayetsya sho vin silno vplinuv na Abaya probudiv interes do yevropejskoyi poeziyi ta filosofiyi Tak napriklad same vid Dolgopolova Abaj otrimav rosijskij pereklad pershogo tomu Istoriyi rozumovogo rozvitku Yevropi Dzhona Vilyama Drejpera vid nogo zh upershe pochuv virshi Longfello Vlitku 1886 roku z dozvolu administraciyi vidvidav Katon Karagaj Na zaslanni takozh zajmavsya zhurnalistikoyu publikuvav statti v Sibirskij gazeti vidpravlyav korespondenciyi do Yekaterinburzkogo tizhnya Proviv kraniologichne doslidzhennya kazahiv U Sibiru zustrichavsya iz Dzh Kennanom u knizi yakogo Siberia and the Exile System Dolgopolovu prisvyacheno kilka specialnih storinok Pershe zaslannya Vizitivka profesora N I Dolgopolova Pislya zakinchennya naglyadu 9 21 veresnya 1886 roku viyihav do Harkova ale buv vislanij zvidti do Kazani U listopadi 1886 roku otrimav dozvil zakinchiti osvitu v Harkivskomu universiteti Vidnovivsya v universiteti v 1887 roci i u veresni togo zh roku vitrimavshi viprobuvannya na zvannya povitovogo likarya z vidznakoyu jogo zakinchiv U 1889 1891 rokah sluzhiv likarem na cukrovarnih zavodah brativ Borisovskih v Oleksiyevo Druzhkivci Katerinoslavskoyi guberniyi Zajmavsya privatnoyu praktikoyu u cij ta Harkivskij guberniyah V 1890 otrimav dozvil na derzhavnu sluzhbu Z 1891 sluzhiv ordinatorom hirurgichnogo viddilennya Kurskoyi zemskoyi likarni U 1893 1895 rokah buv likarem u blagodijnih ustanovah u Kursku U 1895 jomu bulo dozvoleno viyihati do Sankt Peterburga dlya skladannya ispitu na stupin doktora medicini Z chervnya 1895 po 1896 likar tulskoyi dilyanki Moskovsko Kurskoyi zaliznici u zv yazku zi sluzhboyu pereyihav do Tuli Prozhivayuchi v Tuli cherez domashnogo likarya rodini Tolstih Holevinsku poznajomivsya z Levom Tolstim razom iz druzhinoyu gostyuvav u nogo v Yasnij Polyani U 1896 roci otrimav pravo povsyudnogo prozhivannya pereyihav do Moskvi de deyakij chas pracyuvav likarem na Kurskomu vokzali Deyakij chas pracyuvav dilnichnim likarem zaliznichnoyi stanciyi Nizhnij misto Nizhnij Novgorod U 1897 1905 rokah starshij likar Babushkinskoyi miskoyi likarni v Kanavini Nizhnij Novgorod Cya likarnya bula zasnovana v 1886 roci koli nizhegorodskij kupec Babushkin pozhertvuvav mistu svij kam yanij budinok i kapital dlya vidkrittya ta utrimannya likarni v Kanavini Dolgopolov provodiv skladni hirurgichni operaciyi viv ambulatornij prijom vidviduvav hvorih robitnikiv vdoma Mav zemelnu dilyanku plosheyu 2 desyatini Jogo zarobitok stanoviv 2 tisyachi rubliv na rik Vin buv vidomij yak likar u vsih verstvah suspilstva vid miljoneriv do bidnyakiv sered pershih vin stav vidomim yak pershoklasnij likar sered niziv suspilstva vin slavivsya yak likar bezsribnik z bidnih vin ne lishe ne brav groshej za vizit a j chasom sam davav vlasni koshti na liki 25 lipnya 7 serpnya 1905 roku na zasidanni miskoyi sanitarnoyi komisiyi Dolgopolov proponuvav vidkriti v Kanavini miskij pritulok hotiv polipshiti sanitarni umovi v mistechku napolyagav na prityagenni do vidpovidalnosti utrimuvachiv pritulkiv Brav uchast u roboti 4 go z yizdu zemskih likariv Nizhegorodskoyi guberniyi na nomu vistupiv z dopoviddyu pro zv yazok miskoyi ta gubernskoyi zemskoyi likarsko sanitarnoyi organizaciyi Brav aktivnu uchast u Pirogivskih z yizdah na yakih prochitav dopovidi z suspilno naukovih pitan Spilno z profesorom O P Voskresenskim buv iniciatorom ustanovi Komisiyi z poshirennya gigiyenichnih znan Na VIII Pirigivskomu z yizdi vin vistupav na zahist knigi V V Veresayeva Zapiski likarya a takozh zrobiv povidomlennya pro stan fabrichnoyi medicini Chlen Nizhegorodskogo viddilennya Rosijskogo tovaristva ohoroni narodnogo zdorov ya Na zasidannyah tovaristva vistupav za shiroke provedennya sered naselennya sanitarnoyi osviti besid ta chitan na prirodni ta medichni temi Budinok Dolgopolova buv duzhe gostinnim u nogo buvali M Gorkij V G Korolenko S G Skitalec S I Mickevich V N Zolotnickij M O Semashko M V Volodimirskij proyizdom zupinyavsya A P Chehov Maksim Gorkij na prijomi v doktora Nifonta Ivanovicha Dolgopolova U den smerti T G Shevchenka Dolgopolov shoroku vlashtovuvav u sebe vdoma Shevchenkivski vechori Na stini visiv portret poeta prikrashenij kvitami ta kolossyam zhita Prisutni deklamuvali virshi Kobzarya spivali ukrayinskih pisen Nezminnim uchasnikom Shevchenkivskih vechoriv buv M Gorkij Svyatvechir u budinku Dolgopolova vidznachali dotrimuyuchis ukrayinskogo narodnogo zvichayu u kutku yidalni na stil klali sino zi smazhenoyu psheniceyu kutya i uzvar tut zhe stoyav glechik iz sitoyu med rozchinenij u vodi Politichna ta gromadska robota pislya pershogo zaslannya N I Dolgopolov 1907 U 1900 roci yizdiv z druzhinoyu za kordon de za agenturnimi danimi zustrichavsya v Londoni z P O Kropotkinim F V Volhovskim M V Chajkovskim 1902 roku obranij rozporyadnikom koshtiv zibranih na korist zasudzhenih pershotravnevih demonstrantiv U veresni 1902 roku dopomig I Cvyetkovu vivezti z kvartiri zaareshtovanogo Lodizhenskogo pidpilnu social demokratichnu drukarnyu U grudni 1904 roku nadavav dopomogu poranenim i vistupiv iz protestom pered policmejsterom na literaturnomu vechori Tovaristva poshirennya narodnoyi osviti koli pislya promov Gracianova ta Lezhavi pro rosijsko yaponsku vijnu policejski pochali biti shashkami prisutnih 14 27 grudnya zaluchenij do diznannya Nizhegorodskim zhandarmskim upravlinnyam za zvinuvachennyam u uchasti u protiuryadovij manifestaciyi 27 listopada u Nizhegorodskomu narodnomu domi 25 travnya 7 chervnya diznannya pripineno Vstupiv do partiyi socialistiv revolyucioneriv buv chlenom Nizhegorodskogo komitetu partiyi 1905 roku organizuvav sanitarnij zagin pri Kanavinskij social demokratichnij bojovij druzhini Prochitav kilka lekcij pro dopomogu poranenim sestram miloserdya ta chlenam Chervonogo Hresta u Sormovi Pislya pridushennya grudnevogo povstannya dopomig tikati z Babushkinskoyi likarni Yevninu 23 grudnya 1905 roku zaareshtovanij pomishenij v Nizhegorodsku v yaznicyu perevedenij v Butirsku v yaznicyu Zaslannya u Sibir zaminene zaslannyam do Astrahani i v berezni 1906 vin buv administrativno zaslanij tudi na chotiri roki Dopomig bigti za kordon z Astrahanskogo zaslannya Yavorskomu Deputat Derzhavnoyi Dumi Chleni II Derzhavnoyi Dumi vid Nizhegorodskoyi guberniyi Stoyat M S Fokyeyev I R Romanov T G Kiryeyev sidyat N I Dolgopolov A A Savelyev F I Volodimirskij A V IkonnikovN I Dolgopolov 5 j livoruch 1 j ryad u parlamentskij grupi eseriv u II Derzhavnij Dumi 1907 12 25 lyutogo 1907 roku obranij do Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi II sklikannya vid z yizdu miskih viborciv Nizhnogo Novgoroda Diznavsya pro svoye obrannya perebuvayuchi na zaslanni v Astrahani U Dumi uvijshov do skladu grupi Socialistiv revolyucioneriv Buv u dumskih komisiyah prodovolchij ta agrarnij komisiyah ta komisiyi pro obranij sekretarem rozporyadchoyi komisiyi Dumi Brav uchast v obgovorenni z dumskoyi tribuni pitan pro skasuvannya vijskovo polovih sudiv ta nadannya prodovolchoyi dopomogi naselennyu 4 17 bereznya 1907 roku tobto cherez 2 tizhni pislya vidkrittya Dumi razom iz likarem M K Rubisovim selyaninom z Chernigivshini V I Hvostom i podilskim svyashennikom A Yu Grinevichem zvernuvsya do deputativ ukrayinciv iz zaklikom dlya obgovorennya pitannya pro stvorennya frakciyi i takim chinom stav razom iz nimi iniciatorom stvorennya Ukrayinskoyi trudovoyi gromadi yaka skladalasya z 47 osib Pislya rozpusku Dumi Pislya rozpusku Dumi Dolgopolova bulo pozbavleno prava prozhivati u mistah i pravo obijmati oficijni posti Povernuvsya do Astrahani de zajmavsya privatnoyu medichnoyu praktikoyu Buv obranij golosnim Astrahanskoyi miskoyi dumi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 uvijshov do skladu vikonavchogo miskogo komitetu Za deyakimi vidomostyami v cej chas stav profesorom Astrahanskogo medichnogo institutu Nifont Ivanovich Dolgopolov zarazivsya nadayuchi dopomogu hvorim pid chas epidemiyi visipnogo tifu i 16 sichnya 1922 roku pomer v Astrahani Tilo bulo perevezene ridnimi do Moskvi pohovanij na Novodivochomu cvintari RodinaN I Dolgopolov iz sim yeyu 1909 r Druzhina Vira Fominichna Dolgopolova urodzhena Shejna Hasya Movshevna Shur 1861 1935 dochka mogilivskogo kupcya 1 oyi gildiyi revolyucionerka redaktorka yevrejskoyi socialistichnoyi gazeti u Vidni Goemes Pravda avtorka spogadiv Sin Taras Nifontovich Dolgopolov Dochka Lyudmila Nifontivna u shlyubi Maslova 1885 1944 hirurg pohovana poryad z batkom Sin Mikola Nifontovich Dolgopolov 1886 1976 zastupnik vchenogo sekretarya Komitetu z himizaciyi narodnogo gospodarstva Dochka Oleksandra Nifontivna Dolgopolova 1889 1970 terapevt odruzhena z A Yu Lampom Sin Boris Nifontovich Dolgopolov 1892 1981 advokat chlen kolegiyi zahisnikiv buv zahisnikom na ryadi procesiv nad nimeckimi vijskovimi zlochincyami zokrema general majora Adolfa Gamana pohovanij na Novodivichomu kladovishi poryad z batkom Sin Viktor Nifontovich Dolgopolov 1893 1973 nachalnik Akademsnabu AN SRSR pohovanij poryad z batkom Dochka Nadiya Nifontivna Dolgopolova 1893 1983 gruntoznavicya naukova spivrobitnicya MDU odruzhena z D Nagorskim Dochka Galina Nifontivna do shlyubu Drozdova 1898 1982 referent pohovana poryad z batkom TvoriDolgopolov N I K voprosu ob organizacii narodnyh medicinskih chtenij i o neobhodimoj vzaimnoj svyazi s etoj celyu medicinskih obshestv SPb tip M va put soobsh t va I N Kushnerev i K 1894 4 s Holevinskaya M M Dolgopolov N I Pamyati SPb tip M M Stasyulevicha 1896 7 s Dolgopolov N I kak uchitel zhizni i pedagog Astrahan tip Apresyanc i Okur 1911 Pam yatU Nizhnomu Novgorodi na chest N I Dolgopolova nazvana vulicya kolishnya vul Novinska Miska Babushkinska likarnya v Nizhnomu Novgorodi deyakij chas zvalasya Dovgopolovskoyu potim miskoyu hirurgichnoyu 6 nini tam roztashovanij Torgovij centr Kanavinskij dvorik TOV Invest kapital vul Dolgopolova 49 U mistectvi N I Dolgopolov ye prototipom zaslancya likarya Fedora Ivanovicha Pavlova v romani Muhtara Auezova Shlyah Abaya U hudozhnomu filmi Pisni Abaya znyatomu v 1945 roci za romanom Muhtara Auezova rol N I Dolgopolova vikonav aktor Oleg Zhakov PrimitkiDeyateli revolyucionnogo dvizheniya v Rossii T 3 Vosmidesyatye gody Vyp 2 G Z Sostavlen R M Kantorom P G Lyubomirovym A A Shilovym E N Kushevoj 1934 s 1204 1206 originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2016 F A Seleznyov Dolgopolov Nifont Ivanovich Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 B Yu Ivanov A A Komzolova I S Ryahovskaya Moskva ROSSPEN 2008 C 169 originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 veresnya 2016 E A Chizhova Nifont Ivanovich Dolgopolov Gosudarstvennaya medicinskaya akademiya Nizhnij Novgorod originalu za 15 travnya 2016 Procitovano 20 veresnya 2016 Vypuskniki Voronezhskoj duhovnoj seminarii originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 7 grudnya 2016 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 21 grudnya 2016 Drug Abaya originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Boiovich M M Chleny Gosudarstvennoj dumy Portrety i biografii Vtoroj sozyv M 1907 S 195 originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2016 Dolgopolov Nifont Ivanovich Medicinskaya enciklopediya originalu za 2 travnya 2016 Procitovano 20 veresnya 2016 Tamara Pobratimi Storinkami zhittya dvoh chernigivskih deputativ Literaturnij Chernigiv 2015 4 C 116 124 PDF PDF originalu za 12 travnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 Kipnis S E Novodevichij memorial M 1995 Mezhdunarodnyj institut genealogicheskih issledovanij Programma Rossijskie Dinastii A vot svedeniya pro biografiyu moej babushki po otcu originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 21 veresnya 2016 Shur Shejna Hasya Movshevna Novodeviche kladbishe 1 j uchastok 38 ryad originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 21 veresnya 2016 Mezhdunarodnyj institut genealogicheskih issledovanij Programma Rossijskie Dinastii s 104 Borisov A V Sbornik materialov Chrezvychajnoj Gosudarstvennoj Komissii po ustanovleniyu i rassledovaniyu zlodeyanij nemecko fashistskih zahvatchikov i ih soobshnikov originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Arhiv originalu za 7 veresnya 2016 Procitovano 21 veresnya 2016 Dolgopolov Nifont Borisovich originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 21 veresnya 2016 Rossijskaya nacionalnaya biblioteka Sankt Peterburg Rossijskaya nacionalnaya biblioteka Sankt Peterburg Rossijskaya nacionalnaya biblioteka Sankt Peterburg Ulica Dolgopolova originalu za 14 sichnya 2020 Procitovano 11 sichnya 2021 Babushkinskaya bolnica doktora Dolgopolova originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 11 sichnya 2021 Abaj Enciklopediya Almaty Қazak enciklopediyasynyn Bas redakciyasy Atamura baspasy ISBN 5 7667 2949 9LiteraturaBoyiovich M M Chleni Derzhavnoyi dumi Portreti ta biografiyi Druge sklikannya M 1907 Z 195 F A Seleznov Dolgopolov Nifont Ivanovich Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 B Yu Ivanov A A Komzolova I S Ryahovska Moskva ROZSPEN 2008 C 169 Diyachi revolyucijnogo ruhu na Rosiyi T 3 Visimdesyati roki Vip 2 G Z Skladenij R M Kantorom P G Lyubomirova A A Shilovim Ye N Kusheva 1934 s 1204 1206 1 e A Chizhova Nifont Ivanovich Dovgopolov Derzhavna medichna akademiya Nizhnij Novgorod 2002 Dolgopolov Nifont Ivanovich Medichna enciklopediya Rekomendovana literatura Shur Hasya Spogadi Kursk tip Poligrafob yednannya DSNG 1927 218 s 2000 ekzArhivi Rosijskij derzhavnij istorichnij arhiv F 1278 Op 1 2 j sklikannya D 134 D 581
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Росія → 
СРСР
