Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Червоний Хрест (серб. Црвени Крст) — міська громада (нейборгуд) столиці Сербії Белграда. Розташована в общинах [en] (більша частина) та Звездара.
| Червоний хрест Црвени Крст | |
|---|---|
| — Громада — | |
| Червоний хрест | |
 | |
| Координати: 44°47′48″ пн. ш. 20°29′18″ сх. д. / 44.7967444° пн. ш. 20.4883444° сх. д. | |
| Країна |  Сербія |
| Регіон | Белград |
| Муніципалітет | Врачар / Звездара |
| Часовий пояс | Центральноєвропейський час () |
| - Літній час | Центральноєвропейський літній час () |
  Червоний хрест | |
Розташування
Громада розташована в центральній та східній частинах Врачару та на заході Звездари. Межує з громадами Чубура (на заході), [en] (на північному заході), [en] (на півночі), [en] (на північному сході), [en] (на сході) та [en] (на півдні).
Історія
Територія нинішнього Червоного Хреста є східною частиною Врачарового поля. У 1595 на пагорбі Врачару великий візир Османської імперії [en] спалив мощі великого сербського святого Сави; точне місце, де це трапилося, невідоме. Більшість учених схиляється до думки, що цей інцидент трапився на вершині пагорбу, де нині розташований храм святого Сави. Згідно з однією з версій, сербський публіцист [en] спорудив дерев'яний хрест, щоби позначити вірогідне (на його думку) місце спалення мощей. Однак є інше твердження, згідно з яким мощі були спалені ні на території храму святого Сави, ні в районі розташування хреста, спорудженого Возаровичем; вони були спалені на території нинішнього парку [en]. Також вважається, що Возарович спорудив хрест (який до того ж став першим монументом у Белграді) як символ перемоги та повного визволення сербського народу з-під влади занепадаючої Османської імперії.
Довкола цього хреста згодом виникло поселення, яке отримало назву Возаров Крст. Представники Асоціації святого Сави згодом замінили оригінальний хрест на новий, пофарбований у червоний колір, від якого й походить сучасна назва поселення.
Крім хреста, на території громади знаходяться ще дві сакральні споруди — православна церква Покрови Пресвятої Богородиці та католицька церква Антонія Падуанського.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці спроектована видатним архітектором Моміром Коруновичем та побудована в 1932—33. Церква базиліканського типу має в своїй будові хор, бічні галереї та чотириповерхову дзвіницю над притвором. Наслідуючи візантійські традиції, церква має також елементи романського стилю; особливо вони проявляються у зовнішньому вигляді дзвіниці. Біля церкви розташовані дві бічні каплиці, присвячені святим Антонію та Параскеві Сербській.
Церква святого Антонія спроектована Йоже Плечником та побудована у 1928—32. Є однією з декількох колоподібних у плані церков та єдиним зразком стилю Віденської сецесії у Белграді; має єдину в місті «падаючу» вежу-дзвіницю, розташовану впритул до церкви.
У 2003 міська влада Белграду ухвалила план-концепцію розташування об'єктів біля передньої частини драматичного театру, проте роботи не були здійснені. У 2020 місто анонсувало новий план для всієї території площі, який включає в себе й план 2003 року. Планувалося перенести Кругове перехрестя та газову станцію та висадити додатково нові дерева. План передбачає також розміщення підземного гаражу на 200 місць. Кінцевий термін виконання робіт — 2022.
Характеристика
Червоний Хрест по суті є східним «продовженням» громади Чубура, деякі міські карти позначають Червоний Хрест як Чубуру. Проте кількість населення в частині общини Врачар, де знаходиться Червоний Хрест, та в Чубурі є майже ідентичною (відповідно 12 736 та 13 498 мешканців за даними 2002 року). Фактично, включаючи частину, розташовану в общині Звездара, Червоний Хрест за населенням навіть переважає Чубуру.
Раніше мала територія, що включала лише парк із розташованим у ньому хрестом, Червоний Хрест нині включає в себе транспортну розв'язку, по якій прокладено автобусний та тролейбусний маршрути, а також перехрестя п'яти вулиць — Мілешевської, Стевана Шуплікаца, Бранка Крсмановича, Йована Раїча та Жичі. Через центральну частину громади проходять автобусний та п'ять тролейбусних маршрутів. Південною частиною громади курсують два автобусних, північною — чотири трамвайних маршрути та в перспективі — лінія [en].
Найпримітнішим об'єктом громади є будівля Белградського драматичного театру, відкритого у 1948 та капітально реконструйованого у 2003. На території Червоного Хреста знаходяться відділення всіх наявних у Сербії національних та іноземних банків. Громада має також свій баскетбольний клуб Раднички, який у 1973 виграв Югославську баскетбольну лігу, а у 1976 — національний кубок. Іншими важливими об'єктами є спортивний комплекс Врачар та гідротехнічні споруди Белграду.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 29 червня 2021.
- BelgradeHeritage.com - Red Cross [ 2011-07-07 у Wayback Machine.]
- BelgradeHeritage.com - Church of the Holy Protection of the Virgin [ 2011-07-07 у Wayback Machine.]
- Momir Korunović [ 2011-02-23 у Wayback Machine.]
- Daliborka Mučibabić (30 November 2020). [What's green on Red Cross]. Politika (серб.). с. 15. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2013. Процитовано 29 червня 2021.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Червоний Хрест (громада) |
- Srpska porodična enciklopedija, Vol. VI (2006); Narodna knjiga and Politika NM;
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervonij Hrest serb Crveni Krst miska gromada nejborgud stolici Serbiyi Belgrada Roztashovana v obshinah en bilsha chastina ta Zvezdara Chervonij hrest Crveni Krst Gromada Chervonij hrest Vid Chervonij hrest Koordinati 44 47 48 pn sh 20 29 18 sh d 44 7967444 pn sh 20 4883444 sh d 44 7967444 20 4883444 Krayina SerbiyaRegionBelgradMunicipalitetVrachar Zvezdara Chasovij poyas Centralnoyevropejskij chas UTC 1 Litnij chas Centralnoyevropejskij litnij chas UTC 2 Chervonij hrestRoztashuvannyaGromada roztashovana v centralnij ta shidnij chastinah Vracharu ta na zahodi Zvezdari Mezhuye z gromadami Chubura na zahodi en na pivnichnomu zahodi en na pivnochi en na pivnichnomu shodi en na shodi ta en na pivdni IstoriyaTeritoriya ninishnogo Chervonogo Hresta ye shidnoyu chastinoyu Vracharovogo polya U 1595 na pagorbi Vracharu velikij vizir Osmanskoyi imperiyi en spaliv moshi velikogo serbskogo svyatogo Savi tochne misce de ce trapilosya nevidome Bilshist uchenih shilyayetsya do dumki sho cej incident trapivsya na vershini pagorbu de nini roztashovanij hram svyatogo Savi Zgidno z odniyeyu z versij serbskij publicist en sporudiv derev yanij hrest shobi poznachiti virogidne na jogo dumku misce spalennya moshej Odnak ye inshe tverdzhennya zgidno z yakim moshi buli spaleni ni na teritoriyi hramu svyatogo Savi ni v rajoni roztashuvannya hresta sporudzhenogo Vozarovichem voni buli spaleni na teritoriyi ninishnogo parku en Takozh vvazhayetsya sho Vozarovich sporudiv hrest yakij do togo zh stav pershim monumentom u Belgradi yak simvol peremogi ta povnogo vizvolennya serbskogo narodu z pid vladi zanepadayuchoyi Osmanskoyi imperiyi Dovkola cogo hresta zgodom viniklo poselennya yake otrimalo nazvu Vozarov Krst Predstavniki Asociaciyi svyatogo Savi zgodom zaminili originalnij hrest na novij pofarbovanij u chervonij kolir vid yakogo j pohodit suchasna nazva poselennya Krim hresta na teritoriyi gromadi znahodyatsya she dvi sakralni sporudi pravoslavna cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici ta katolicka cerkva Antoniya Paduanskogo Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici sproektovana vidatnim arhitektorom Momirom Korunovichem ta pobudovana v 1932 33 Cerkva bazilikanskogo tipu maye v svoyij budovi hor bichni galereyi ta chotiripoverhovu dzvinicyu nad pritvorom Nasliduyuchi vizantijski tradiciyi cerkva maye takozh elementi romanskogo stilyu osoblivo voni proyavlyayutsya u zovnishnomu viglyadi dzvinici Bilya cerkvi roztashovani dvi bichni kaplici prisvyacheni svyatim Antoniyu ta Paraskevi Serbskij Cerkva svyatogo Antoniya sproektovana Jozhe Plechnikom ta pobudovana u 1928 32 Ye odniyeyu z dekilkoh kolopodibnih u plani cerkov ta yedinim zrazkom stilyu Videnskoyi secesiyi u Belgradi maye yedinu v misti padayuchu vezhu dzvinicyu roztashovanu vpritul do cerkvi U 2003 miska vlada Belgradu uhvalila plan koncepciyu roztashuvannya ob yektiv bilya perednoyi chastini dramatichnogo teatru prote roboti ne buli zdijsneni U 2020 misto anonsuvalo novij plan dlya vsiyeyi teritoriyi ploshi yakij vklyuchaye v sebe j plan 2003 roku Planuvalosya perenesti Krugove perehrestya ta gazovu stanciyu ta visaditi dodatkovo novi dereva Plan peredbachaye takozh rozmishennya pidzemnogo garazhu na 200 misc Kincevij termin vikonannya robit 2022 HarakteristikaBelgradskij dramatichnij teatr centralnij vhid Chervonij Hrest po suti ye shidnim prodovzhennyam gromadi Chubura deyaki miski karti poznachayut Chervonij Hrest yak Chuburu Prote kilkist naselennya v chastini obshini Vrachar de znahoditsya Chervonij Hrest ta v Chuburi ye majzhe identichnoyu vidpovidno 12 736 ta 13 498 meshkanciv za danimi 2002 roku Faktichno vklyuchayuchi chastinu roztashovanu v obshini Zvezdara Chervonij Hrest za naselennyam navit perevazhaye Chuburu Ranishe mala teritoriya sho vklyuchala lishe park iz roztashovanim u nomu hrestom Chervonij Hrest nini vklyuchaye v sebe transportnu rozv yazku po yakij prokladeno avtobusnij ta trolejbusnij marshruti a takozh perehrestya p yati vulic Mileshevskoyi Stevana Shuplikaca Branka Krsmanovicha Jovana Rayicha ta Zhichi Cherez centralnu chastinu gromadi prohodyat avtobusnij ta p yat trolejbusnih marshrutiv Pivdennoyu chastinoyu gromadi kursuyut dva avtobusnih pivnichnoyu chotiri tramvajnih marshruti ta v perspektivi liniya en Najprimitnishim ob yektom gromadi ye budivlya Belgradskogo dramatichnogo teatru vidkritogo u 1948 ta kapitalno rekonstrujovanogo u 2003 Na teritoriyi Chervonogo Hresta znahodyatsya viddilennya vsih nayavnih u Serbiyi nacionalnih ta inozemnih bankiv Gromada maye takozh svij basketbolnij klub Radnichki yakij u 1973 vigrav Yugoslavsku basketbolnu ligu a u 1976 nacionalnij kubok Inshimi vazhlivimi ob yektami ye sportivnij kompleks Vrachar ta gidrotehnichni sporudi Belgradu Primitki Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 29 chervnya 2021 BelgradeHeritage com Red Cross 2011 07 07 u Wayback Machine BelgradeHeritage com Church of the Holy Protection of the Virgin 2011 07 07 u Wayback Machine Momir Korunovic 2011 02 23 u Wayback Machine Daliborka Mucibabic 30 November 2020 What s green on Red Cross Politika serb s 15 Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 29 chervnya 2021 Arhiv originalu za 2 bereznya 2013 Procitovano 29 chervnya 2021 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chervonij Hrest gromada Srpska porodicna enciklopedija Vol VI 2006 Narodna knjiga and Politika NM ISBN 86 331 2933 7