Джозеф Конрад, при народженні Юзеф Теодор Конрад Коженьовський гербу Наленч (пол. Józef Teodor Konrad Korzeniowski, англ. Joseph Conrad; 3 грудня 1857, Бердичів, тепер Бердичівський район, Житомирська область — 3 серпня 1924, Бішопсборн біля Кентербері, Англія) — англійський письменник польсько походження. Вважається одним із найвидатніших англійських прозаїків.
Джозеф Конрад | ||||
---|---|---|---|---|
Józef Teodor Konrad Korzeniowski | ||||
Джозеф Конрад, 1904 рік | ||||
Ім'я при народженні | Józef Teodor Konrad Korzeniowski | |||
Псевдонім | Joseph Conrad | |||
Народився | 3 грудня 1857 Терехове, Волинська губернія, Російська імперія[1] | |||
Помер | 3 серпня 1924 (66 років) Бішопсборн, Велика Британія ·інфаркт міокарда | |||
Поховання | d[2] | |||
Підданство | Велика Британія | |||
Національність | поляки[3][4][5] | |||
Діяльність | Моряк, письменник | |||
Сфера роботи | художня література[d] | |||
Alma mater | d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1895–1924 | |||
Напрямок | Література | |||
Жанр | Проза, Модернізм | |||
Magnum opus | «Серце темряви» | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Рід | Наленч і d | |||
Батько | Коженьовський Аполло | |||
Мати | d | |||
Родичі | Стефан Бобровський, Анела Загорська і Тадеуш Бобровський | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Джозеф Конрад у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Його твори мали великий вплив на багатьох письменників, серед яких Ернест Хемінгуей, Ґрем Ґрін, Вільям Сьюард Берроуз, Джозеф Геллер та інші. Фільм Френсіса Форда Копполи «Апокаліпсис сьогодні» навіяний і значною мірою базується на романі Джозефа Конрада «Серце темряви» (Heart of Darkness). Пишучи в часи розквіту Британської Імперії і використовуючи власний досвід у , Конрад створював романи та короткі оповідання, що відзеркалювали приховані аспекти світового панування Британської Імперії, водночас поринаючи в глибини людської душі.
Біографія
Дитинство та юність
Юзеф Теодор Конрад Коженьовський народився в Бердичеві (тодішньої Подільської губернії), в родині літератора та польського патріота Аполлона Коженьовського та Евеліни з Бобровських. Стосовно місця народження майбутнього письменника досі точаться суперечки. Аполлон Коженьовський працював управителем маєтків, родина часто змінювала місця проживання. Тадеуш Бобровський, дядько по матері, у листі до письменника зазначав -
Забув сказати тобі, що ти з'явився на цей світ 21 листопада 1857 року в Бердичеві |
Однак у радянських джерелах зазначалось що Юзеф Теодор народився в с. Терехове, тодішньої Волинської губернії. Сам письменник демонстрував дітям фото місця народження, яке при дослідженні виявилося палацом в с.Іванківці. По свідченням друга Конрада Стефана Жеромського місце народження - с.Деребчинка.
Батько майбутнього письменника належав до шляхетського роду гербу Наленч (Nałęcz), перекладав з англійської та французької на польську Шекспіра та Гюго. Він приохотив Юзефа до читання польською та французькою.
1861 — Аполона Коженьовського заарештували за активну участь у підготовці повстання та вислали до Вологди. Його дружина Евеліна Коженьовська (Ewelina Korzeniowska) з 4-річним сином поїхала за чоловіком на заслання.
1865 — через хворобу дружини Аполон Коженьовський домігся переводу до Чернігова, де, за кілька тижнів, 11 квітня 1865 року, мати Юзефа померла від туберкульозу. Батько з сином переїхали спочатку до Львова, потім до Кракова, де 23 травня 1869 батько Юзефа помер, залишивши свого 11-річного сина круглим сиротою. Заопікувався хлопцем брат його матері Тадеуш Бобровський.
1874 — після відмови прийняти австро-угорське підданство 17-літній Юзеф Коженьовський, щоб не бути призваним до російської армії, вирушив до Марселя і влаштувався моряком французького торговельного флоту.
Подорожі
Джозеф Конрад прожив сповнене пригод життя, був задіяний у контрабанді зброї та політичних змовах, що пізніше відобразив у своєму романі «Золота стріла» (The Arrow of Gold), і пережив невдале кохання, яке занурило його в глибоку депресію та підштовхнуло до невдалої спроби самогубства. Подорож до берегів Венесуели дала матеріал для роману «Ностромо» (Nostromo) (перший помічник капітана з корабля, на якому ходив Джозеф Конрад, став прототипом для головного героя).
1878 — поступив на службу на британське судно, що прямувало до Константинополя, бо російське підданство не давало можливості служити на французьких суднах. Коли судно повернулося до порту приписки, молодий моряк вперше висадився на британській землі, в порту міста Лоустофт.
1881 — отримав сертифікат на право бути капітаном і британське підданство, офіційно змінивши ім'я на Joseph Conrad.
1889 — замислив відвідати Центральну Африку, став капітаном конголезького річкового пароплава. Побачені ним жорстокість і звірства лягли в основу одного з найвідоміших творів «Серце темряви» (Heart of Darkness). Під час подорожі Джозеф Конрад захворів на пропасницю, на яку відтак страждав усе життя.
Творчість
1894 — у віці 36 років через погане здоров'я залишив море і вирішив присвятити себе літературній праці. Його перший твір «Олмейрова примха» («Безумство Олмайєра», Almayer's Folly), дія якого відбувається на східному узбережжі Борнео, опублікований у 1895 році.
1896 — виходить «Вигнанець з островів» (An Outcast of the Islands). Обидва названі твори створили Конрадові репутацію романтика й оповідача екзотичних історій. Ці помилкові уявлення переслідували його все життя.
1896 — одружився з 22-річною англійкою Джессі Джордж (Jessie George), з якою мав двох синів, Бориса та Джона.
1899 — у журналі Blackwood's Magazine надруковано найвідоміший роман письменника "Серце темряви" (або "Серце пітьми).
Попри визнання критиків й інтелектуалів, широка літературна слава та визнання прийшли до Конрада лише після публікації роману «Шанс» (Chance, 1913), хоча цей роман, як не парадоксально, вважають не найкращим його твором.
Помер від серцевого нападу і похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.
Вшанування пам'яті
Пам'ятник Джозефу Конраду встановлений в польському місті Гдиня на узбережжі Балтійського моря.
У Сан-Франциско, Каліфорнія, є площа Джозефа Конрада.
У Сінгапурі, який Джозеф Конрад неодноразово відвідував, встановлена меморіальна дошка, що увічнює пам'ять про нього.
У селі Тереховому діє кімната-музей Джозефа Конрада, відкритий у 1987 році до 130-річчя від дня народження письменника. У день відкриття музею відомі українські письменники Дмитро Павличко і Юрій Щербак у книзі відвідувачів визначили три провідні джерела творчості Джозефа Конрада: українська земля, велич англійської мови, сила польського духу.
ЮНЕСКО внесла 150 річницю з дня народження Джозефа Конрада до календаря річниць на 2007 рік.
2007 — з нагоди 150-річчя Джозефа Конрада Національний банк Польщі випустив комплект ювілейних монет.
3 грудня 2008 — у м. Бердичів на території Монастиря Кармелітів Босих відкрили музей Джозефа Конрада.
19 вересня 2008 — під час відкриття IX Днів польської культури у Бердичеві відкрили Музейну кімнату пам'яті Джозефа Конрада в ЗОШ № 15 (вул. М. Грушевського, 5).
25 грудня 2015 у місті Вінниця вулицю Фабриціуса перейменували на честь Джозефа Конрада.
Цікаві факти
- Фільм Френсіса Форда Копполи «Апокаліпсис сьогодні» навіяний, та значною мірою базується на романі Джозефа Конрада «Серце темряви» («Heart of Darkness»), хоча дія й перенесена в Індокитай.
- У фільмі «Чужий», космічний корабель називається Ностромо, як і в романі «Ностромо» Джозефа Конрада. Цікаво також, що назва міста з цього ж роману Сулако, також стала назвою космічного корабля у продовженні цього фільму.
- Роман «Таємний агент» послужив основою для фільму Хічкока «Саботаж», 1936 року. 60 років потому, у 1996 році, на основі цього ж твору було знято однойменний фільм з Бобом Госкінсом, Патрицією Аркетт та Жераром Депардьє у головних ролях.
Твори
Примітки
- Конрад Джозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Find a Grave — 1996.
- British Museum person-institution thesaurus
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Discogs — 2000.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2015.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 2 лютого 2013.
- Де закопано пуповину Джозефа Конрада?. Історична правда. Процитовано 22 квітня 2024.
- Скавронський, П. С. (2014). Мила моя сторона : Краєзнавчі нариси з історіїї, економіки та культури рідного краю (1999-2014 рр.) (українською) . Бердичів: ФОП Мельник М. В. с. 140—153. ISBN .
- Костриця, М. Ю (2009). Співець морської романтики. Джозеф Конрад (українською) . Житомир: Косенко М. с. 60 с. ISBN .
- . Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 12 грудня 2008.
- Т.Мазурчук. У школі № 15 відкриють музей Джозефа Конрада. // Бердичівські новини, № 38 (162), 18 вересня 2008
- . Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
Джерела та література
- Абліцов В., Герасимова Г. Джозеф Конрад [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 37. — .
- Бедь М., Скавронський П. Джозеф Конрад [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 321—322. — 767 с. — .
- В. Вахрушев. «Джозеф Конрад» [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.1: А—К / За ред. H. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — С. 783—785
- І. М. Лозинський. Джозеж Конрад [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.: стор. 543—559.
- І. М. Лозинський. Джозеж Конрад [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Масштаби перекладацької діяльності українських літераторів 1920-30-х років (на матеріалі перекладів з англійської) — Лада В. Коломієць, Літературознавчі студії 2011 № 33 стор. 224—232
- — Лада В. Коломієць, д. філол. н., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
Статті про Конрада
- До 160-річчя від дня народження Джозефа Конрада [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Евроклуб «Бердичі» [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.], Бердичівський міський ліцей № 15 [ 12 лютого 2018 у Wayback Machine.], 30 листопада 2017
- Джозеф Конрад [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.] // UaModna, 19 червня 2015
- Олександр Горобець Де закопано пуповину Джрзефа Конрада? [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Українська правда, 24 жовтня 2010
- Тимофій Гаврилів. До незбагненної мети [ 17 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Збруч, 25 січня 2013
- Літературний Єрусалим [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 16 листопада, 2007
- Неспокій Джозефа Конрада [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 5 грудня, 2015
- // Дзеркало тижня, 17 серпня 2001
- Джозеф Конрад (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський) // Мій Бердичів [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Антон Санченко. Поліглот з Бердичева
- Ігор Андрущенко. Джозеф Конрад і його житейське море [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Конрад Джозеф // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 783. — .
- Переклади Джозефа Конрада українською [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Чтиво
- Бердичівський провісник глобалізації Джозеф Конрад | ЛЕКТОРІЙ
- Два музеї Конрада: як на Бердичівщині зберігають пам'ять про відомого мариніста // Читомо [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Роби як Конрад, або 12 порад мариністу // Читомо [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Yuzef Kozhenovskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Konrad Dzhozef Konrad pri narodzhenni Yuzef Teodor Konrad Kozhenovskij gerbu Nalench pol Jozef Teodor Konrad Korzeniowski angl Joseph Conrad 3 grudnya 1857 Berdichiv teper Berdichivskij rajon Zhitomirska oblast 3 serpnya 1924 Bishopsborn bilya Kenterberi Angliya anglijskij pismennik polsko pohodzhennya Vvazhayetsya odnim iz najvidatnishih anglijskih prozayikiv Dzhozef KonradJozef Teodor Konrad KorzeniowskiDzhozef Konrad 1904 rikIm ya pri narodzhenni Jozef Teodor Konrad KorzeniowskiPsevdonim Joseph ConradNarodivsya 3 grudnya 1857 1857 12 03 Terehove Volinska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 3 serpnya 1924 1924 08 03 66 rokiv Bishopsborn Velika Britaniya infarkt miokardaPohovannya d 2 Piddanstvo Velika BritaniyaNacionalnist polyaki 3 4 5 Diyalnist Moryak pismennikSfera roboti hudozhnya literatura d Alma mater dMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti 1895 1924Napryamok LiteraturaZhanr Proza ModernizmMagnum opus Serce temryavi Konfesiya ateyizmRid Nalench i dBatko Kozhenovskij ApolloMati dRodichi Stefan Bobrovskij Anela Zagorska i Tadeush BobrovskijU shlyubi z dAvtograf Dzhozef Konrad u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Jogo tvori mali velikij vpliv na bagatoh pismennikiv sered yakih Ernest Heminguej Grem Grin Vilyam Syuard Berrouz Dzhozef Geller ta inshi Film Frensisa Forda Koppoli Apokalipsis sogodni naviyanij i znachnoyu miroyu bazuyetsya na romani Dzhozefa Konrada Serce temryavi Heart of Darkness Pishuchi v chasi rozkvitu Britanskoyi Imperiyi i vikoristovuyuchi vlasnij dosvid u Konrad stvoryuvav romani ta korotki opovidannya sho vidzerkalyuvali prihovani aspekti svitovogo panuvannya Britanskoyi Imperiyi vodnochas porinayuchi v glibini lyudskoyi dushi BiografiyaNalench Nalecz gerb rodu Kozhenovskih Konrad vidmovivsya vid britanskogo licarskogo zvannya bo vzhe mav vlasnij rodovij gerbNowy Swiat 47 Varshava de 3 richnij Dzhozef Konrad zhiv zi svoyimi batkami 1861 roku Ditinstvo ta yunist Yuzef Teodor Konrad Kozhenovskij narodivsya v Berdichevi todishnoyi Podilskoyi guberniyi v rodini literatora ta polskogo patriota Apollona Kozhenovskogo ta Evelini z Bobrovskih Stosovno miscya narodzhennya majbutnogo pismennika dosi tochatsya superechki Apollon Kozhenovskij pracyuvav upravitelem mayetkiv rodina chasto zminyuvala miscya prozhivannya Tadeush Bobrovskij dyadko po materi u listi do pismennika zaznachav Zabuv skazati tobi sho ti z yavivsya na cej svit 21 listopada 1857 roku v Berdichevi Odnak u radyanskih dzherelah zaznachalos sho Yuzef Teodor narodivsya v s Terehove todishnoyi Volinskoyi guberniyi Sam pismennik demonstruvav dityam foto miscya narodzhennya yake pri doslidzhenni viyavilosya palacom v s Ivankivci Po svidchennyam druga Konrada Stefana Zheromskogo misce narodzhennya s Derebchinka Batko majbutnogo pismennika nalezhav do shlyahetskogo rodu gerbu Nalench Nalecz perekladav z anglijskoyi ta francuzkoyi na polsku Shekspira ta Gyugo Vin priohotiv Yuzefa do chitannya polskoyu ta francuzkoyu 1861 Apolona Kozhenovskogo zaareshtuvali za aktivnu uchast u pidgotovci povstannya ta vislali do Vologdi Jogo druzhina Evelina Kozhenovska Ewelina Korzeniowska z 4 richnim sinom poyihala za cholovikom na zaslannya 1865 cherez hvorobu druzhini Apolon Kozhenovskij domigsya perevodu do Chernigova de za kilka tizhniv 11 kvitnya 1865 roku mati Yuzefa pomerla vid tuberkulozu Batko z sinom pereyihali spochatku do Lvova potim do Krakova de 23 travnya 1869 batko Yuzefa pomer zalishivshi svogo 11 richnogo sina kruglim sirotoyu Zaopikuvavsya hlopcem brat jogo materi Tadeush Bobrovskij 1874 pislya vidmovi prijnyati avstro ugorske piddanstvo 17 litnij Yuzef Kozhenovskij shob ne buti prizvanim do rosijskoyi armiyi virushiv do Marselya i vlashtuvavsya moryakom francuzkogo torgovelnogo flotu Podorozhi Dzhozef Konrad prozhiv spovnene prigod zhittya buv zadiyanij u kontrabandi zbroyi ta politichnih zmovah sho piznishe vidobraziv u svoyemu romani Zolota strila The Arrow of Gold i perezhiv nevdale kohannya yake zanurilo jogo v gliboku depresiyu ta pidshtovhnulo do nevdaloyi sprobi samogubstva Podorozh do beregiv Venesueli dala material dlya romanu Nostromo Nostromo pershij pomichnik kapitana z korablya na yakomu hodiv Dzhozef Konrad stav prototipom dlya golovnogo geroya 1878 postupiv na sluzhbu na britanske sudno sho pryamuvalo do Konstantinopolya bo rosijske piddanstvo ne davalo mozhlivosti sluzhiti na francuzkih sudnah Koli sudno povernulosya do portu pripiski molodij moryak vpershe visadivsya na britanskij zemli v portu mista Loustoft 1881 otrimav sertifikat na pravo buti kapitanom i britanske piddanstvo oficijno zminivshi im ya na Joseph Conrad 1889 zamisliv vidvidati Centralnu Afriku stav kapitanom kongolezkogo richkovogo paroplava Pobacheni nim zhorstokist i zvirstva lyagli v osnovu odnogo z najvidomishih tvoriv Serce temryavi Heart of Darkness Pid chas podorozhi Dzhozef Konrad zahvoriv na propasnicyu na yaku vidtak strazhdav use zhittya Tvorchist 1894 u vici 36 rokiv cherez pogane zdorov ya zalishiv more i virishiv prisvyatiti sebe literaturnij praci Jogo pershij tvir Olmejrova primha Bezumstvo Olmajyera Almayer s Folly diya yakogo vidbuvayetsya na shidnomu uzberezhzhi Borneo opublikovanij u 1895 roci 1896 vihodit Vignanec z ostroviv An Outcast of the Islands Obidva nazvani tvori stvorili Konradovi reputaciyu romantika j opovidacha ekzotichnih istorij Ci pomilkovi uyavlennya peresliduvali jogo vse zhittya 1896 odruzhivsya z 22 richnoyu anglijkoyu Dzhessi Dzhordzh Jessie George z yakoyu mav dvoh siniv Borisa ta Dzhona 1899 u zhurnali Blackwood s Magazine nadrukovano najvidomishij roman pismennika Serce temryavi abo Serce pitmi Popri viznannya kritikiv j intelektualiv shiroka literaturna slava ta viznannya prijshli do Konrada lishe pislya publikaciyi romanu Shans Chance 1913 hocha cej roman yak ne paradoksalno vvazhayut ne najkrashim jogo tvorom Pomer vid sercevogo napadu i pohovanij na Kenterberijskomu cvintari Angliya Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Dzhozefu Konradu v Gdini PolshaSingapur Memorialna doshka na chest Dzhozefa Konrada Pam yatnik Dzhozefu Konradu vstanovlenij v polskomu misti Gdinya na uzberezhzhi Baltijskogo morya U San Francisko Kaliforniya ye plosha Dzhozefa Konrada U Singapuri yakij Dzhozef Konrad neodnorazovo vidviduvav vstanovlena memorialna doshka sho uvichnyuye pam yat pro nogo U seli Terehovomu diye kimnata muzej Dzhozefa Konrada vidkritij u 1987 roci do 130 richchya vid dnya narodzhennya pismennika U den vidkrittya muzeyu vidomi ukrayinski pismenniki Dmitro Pavlichko i Yurij Sherbak u knizi vidviduvachiv viznachili tri providni dzherela tvorchosti Dzhozefa Konrada ukrayinska zemlya velich anglijskoyi movi sila polskogo duhu YuNESKO vnesla 150 richnicyu z dnya narodzhennya Dzhozefa Konrada do kalendarya richnic na 2007 rik 2007 z nagodi 150 richchya Dzhozefa Konrada Nacionalnij bank Polshi vipustiv komplekt yuvilejnih monet 3 grudnya 2008 u m Berdichiv na teritoriyi Monastirya Karmelitiv Bosih vidkrili muzej Dzhozefa Konrada 19 veresnya 2008 pid chas vidkrittya IX Dniv polskoyi kulturi u Berdichevi vidkrili Muzejnu kimnatu pam yati Dzhozefa Konrada v ZOSh 15 vul M Grushevskogo 5 25 grudnya 2015 u misti Vinnicya vulicyu Fabriciusa perejmenuvali na chest Dzhozefa Konrada Cikavi faktiFilm Frensisa Forda Koppoli Apokalipsis sogodni naviyanij ta znachnoyu miroyu bazuyetsya na romani Dzhozefa Konrada Serce temryavi Heart of Darkness hocha diya j perenesena v Indokitaj U filmi Chuzhij kosmichnij korabel nazivayetsya Nostromo yak i v romani Nostromo Dzhozefa Konrada Cikavo takozh sho nazva mista z cogo zh romanu Sulako takozh stala nazvoyu kosmichnogo korablya u prodovzhenni cogo filmu Roman Tayemnij agent posluzhiv osnovoyu dlya filmu Hichkoka Sabotazh 1936 roku 60 rokiv potomu u 1996 roci na osnovi cogo zh tvoru bulo znyato odnojmennij film z Bobom Goskinsom Patriciyeyu Arkett ta Zherarom Depardye u golovnih rolyah TvoriDokladnishe Bibliografiya Dzhozefa KonradaPrimitkiKonrad Dzhozef Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 British Museum person institution thesaurus d Track Q18785969d Track Q34753751 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Discogs 2000 d Track Q504063 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2015 d Track Q1798125 Arhiv originalu za 7 bereznya 2012 Procitovano 2 lyutogo 2013 De zakopano pupovinu Dzhozefa Konrada Istorichna pravda Procitovano 22 kvitnya 2024 Skavronskij P S 2014 Mila moya storona Krayeznavchi narisi z istoriyiyi ekonomiki ta kulturi ridnogo krayu 1999 2014 rr ukrayinskoyu Berdichiv FOP Melnik M V s 140 153 ISBN 978 966 97376 0 1 Kostricya M Yu 2009 Spivec morskoyi romantiki Dzhozef Konrad ukrayinskoyu Zhitomir Kosenko M s 60 s ISBN 978 966 8123 73 3 Arhiv originalu za 9 sichnya 2009 Procitovano 12 grudnya 2008 T Mazurchuk U shkoli 15 vidkriyut muzej Dzhozefa Konrada Berdichivski novini 38 162 18 veresnya 2008 Arhiv originalu za 9 sichnya 2016 Procitovano 6 sichnya 2016 Arhiv originalu za 8 sichnya 2016 Procitovano 6 sichnya 2016 Dzherela ta literaturaAblicov V Gerasimova G Dzhozef Konrad 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 37 ISBN 978 966 00 0855 4 Bed M Skavronskij P Dzhozef Konrad 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 14 Kol Kos S 321 322 767 s ISBN 978 966 02 7304 7 V Vahrushev Dzhozef Konrad 4 kvitnya 2017 u Wayback Machine Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik U 2 t T 1 A K Za red H Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 S 783 785 I M Lozinskij Dzhozezh Konrad 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 1995 stor 543 559 I M Lozinskij Dzhozezh Konrad 4 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Masshtabi perekladackoyi diyalnosti ukrayinskih literatoriv 1920 30 h rokiv na materiali perekladiv z anglijskoyi Lada V Kolomiyec Literaturoznavchi studiyi 2011 33 stor 224 232 Lada V Kolomiyec d filol n Institut filologiyi KNU imeni Tarasa ShevchenkaStatti pro KonradaDo 160 richchya vid dnya narodzhennya Dzhozefa Konrada 28 lyutogo 2018 u Wayback Machine Evroklub Berdichi 2 kvitnya 2018 u Wayback Machine Berdichivskij miskij licej 15 12 lyutogo 2018 u Wayback Machine 30 listopada 2017 Dzhozef Konrad 22 chervnya 2015 u Wayback Machine UaModna 19 chervnya 2015 Oleksandr Gorobec De zakopano pupovinu Dzhrzefa Konrada 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 24 zhovtnya 2010 Timofij Gavriliv Do nezbagnennoyi meti 17 veresnya 2013 u Wayback Machine Zbruch 25 sichnya 2013 Literaturnij Yerusalim 31 sichnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 16 listopada 2007 Nespokij Dzhozefa Konrada 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 5 grudnya 2015 Dzerkalo tizhnya 17 serpnya 2001 Dzhozef Konrad Dzhozef Teodor Konrad Kozhenovskij Mij Berdichiv 7 bereznya 2012 u Wayback Machine Anton Sanchenko Poliglot z Berdicheva Igor Andrushenko Dzhozef Konrad i jogo zhitejske more 10 kvitnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaKonrad Dzhozef Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 783 ISBN 966 692 578 8 Perekladi Dzhozefa Konrada ukrayinskoyu 15 serpnya 2016 u Wayback Machine na sajti Chtivo Berdichivskij provisnik globalizaciyi Dzhozef Konrad LEKTORIJ Dva muzeyi Konrada yak na Berdichivshini zberigayut pam yat pro vidomogo marinista Chitomo 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Robi yak Konrad abo 12 porad marinistu Chitomo 13 bereznya 2022 u Wayback Machine