Грабове́ць — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Богородчанської селищної громади. До 2020 центр сільської ради. Населення — 1 215 чоловік (2001).
село Грабовець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Богородчанська селищна громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Перша згадка | 1451 рік |
Населення | 1 215 чоловік (2001) |
Площа | 17 км² |
Густота населення | 71,47 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77762 |
Телефонний код | +380 03471 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°44′54″ пн. ш. 24°37′07″ сх. д. / 48.74833° пн. ш. 24.61861° сх. д.Координати: 48°44′54″ пн. ш. 24°37′07″ сх. д. / 48.74833° пн. ш. 24.61861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 335 м |
Водойми | річка Бистриця Надвірнянська |
Відстань до районного центру | 11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77701 Україна, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н., с-ще Богородчани, вул. Шевченка, 66 |
Карта | |
Грабовець | |
Грабовець | |
Мапа | |
Грабовець у Вікісховищі |
Географія
Розташоване на лівому березі річки Бистриці Надвірнянської, за 11 км від центру громади та за 20 км від залізничної станції Надвірна. Висота над рівнем моря — 335 метрів. Через село проходить автомагістраль Надвірна—Івано-Франківськ.
Історія
На території села люди жили ще в давнину, про що свідчать розкопки могильника культури карпатських курганів. Поблизу Грабовця виявлено рештки городища давньокиївського періоду та знайдено скарб арабських монет (IX—XI століття).
Перша письмова згадка про Грабовець належить до 1386 року. У документі власником поселення вказується Янчо. Пізніша згадка датована 8 квітня 1437 року.
У податковому реєстрі 1515 року повідомляється, що село орендували Васько і Стецько.
Королівська люстрація 1565 року в селі зафіксувала імена і прізвища 2 власників стад худоби: Стець Марусич і Яцько Полмачич.
У Грабовці був колись монастир, у якому жив засновник Манявського скиту Йов Княгиницький, гостював у нього проповідник і полеміст Іван Вишенський. Збереглася назва одного з узгір'їв за селом — Чернече.
В 1650 році жителі села брали участь у боротьбі з польською шляхтою. Імовірно, що заклали село українські шляхтичі. Вони збудували церкву, що називалася «шляхетською». Пізніше спорудили другу церкву, яку називали «хлопською». Богослужіння проводили позмінно — одної неділі в одній церкві, а наступної — в другій. У селі кількісно переважали мешканці із українськими шляхетськими прізвищами (Грабовецькі, Гошовські, Ясінські, Голинські, Княгиницькі, Матківські, Сірецькі, Ільницькі, Плазинські та ін.). Грабовець був одним з нечисленних в цій частині карпатського підгір'я скупчень української шляхти.
За першим поділом Польщі у 1772 р., Грабовець опинився під владою Габсбурзької монархії (з 1804 року — Австрійської імперії).
В середині XIX століття, після листопадового збройного повстання 1848 р. у Львові, Селянської реформи у квітні 1848 р. і утворення у Львові Головної Руської Ради, у Грабовці активізувалося суспільно-політичне життя. Головно, навколо земельних питань.
2 січня 1894 року, з дозволу "Головного виділу товариства «Просвіти» у Львові, в Грабовці відкрито читальню. Серед засновників о. Іван Охрімович, Георгій Савчин, Давид Дутчак, Лук'ян Грабовецький, Василь Чумбей, Іван Боденко, Василь Гаврищук, Данило Бойчук. Першим головою читальні «Просвіти» був Антон Княгиницький. Згодом, читальня «Просвіти» налічувала бібліотеку понад тисячу томів.
За результатами перепису населення від 31 грудня 1880 р. в Грабовці мешкало 1065 осіб.
1914—1918 роки
Тяжкі випробування чекали на жителів Грабовця у роки першої світової війни. На цій території точилися жорстокі бої між австро-угорськими і російськими військами. Багато молодих хлопців призвано до австро-угорського війська. У Богородчанському повіті лютувала епідемія тифу й холери. Господарство занепало.
Західноукраїнська Народна Республіка
На початку листопада 1918 р. в селі та колишньому Богородчанському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австрійської імперії було встановлено владу Української держави — ЗУНР.
У складі Польщі
У 1919–1939 рр. Грабовець перебував у складі Польщі.
Станом на 30.09.1921 село налічувало 308 будинків в яких мешкало 1536 чол. (732 — чол. статі, 804 — жіночої). Національний склад — 1267 українців, 170 поляків, 92 жидів, 7 німців, з яких — 1278 греко-католиків, 125 римо-католиків, 105 юдеїв, 28 євангелістів.
За Польської окупації українська громада села зазнала національного і соціального гноблення. Починалося все від спольщення прізвищ, наприклад, Грабовецький перекручували на Грабовецкі, Ясінський на Ясінскі. Переслідувалися українські священики, що вели метрикальні книги українською мовою. Так, пароха Грабовця о. Володимира Лучківа за відмову вести ці книги польською мовою засудили на кілька літ в'язниці. Від кари його врятувала війна. Попри утиски, і, не в останню чергу, завдяки твердості української шляхти, грабовецька громада залишилася вірною своїй нації, міцно трималася власної церкви й обряду, своїх організацій, установ і товариств.
Грабовець між двома війнами відзначався своїми суперлятивами. Гордістю села був кооператив, що налічував 700 членів. «Свій до свого по своє» — такий був девіз кооперативного руху. Селяни купували товари першої необхідності лише в своєму кооперативі, хоч недалеко була польська крамничка «Кулка Рільничого». Крамниця кооперативу мала вигляд міської. Книговодом кооперативу був Роман Матківський, який після війни емігрував до Канади. Головою надзірної ради з 1935 до 1939-го працював учитель Микола Остап'як. Також місцева районова молочарня, каса «Райфайзенка». Все те було вислідом жертовної праці місцевих провідників з-поміж селян та інтелігенції. Місцеве населення тих провідників слухало.
Велику роботу з культурного виховання і розвитку національної свідомості проводило товариство «Просвіта». При читальні «Просвіти» діяли театральний гурток і хор, гурток сільського господаря, гурток «Рідної Школи». Хором читальні керував Костянтин Петер, уродженець Вінниччини, сотник армії УНР, пізніше вояк УПА. Театральний гурток ставив п'єси І. Котляревського «Наталка-Полтавка», М. Старицького «Ой не ходи, Грицю…», «Циганка Аза», Т. Шевченка «Назар Стодоля», п'єси І. Тобілевича і М. Кропивницького. Театральним гуртком керував секретар читальні «Просвіти» Микола Петрович Матківський.
Під впливом «Просвіти» в селі, у лютому 1926 року, було створено спортивне товариство «Луг», яке ставило за мету допомогу під час пожеж, а також розвиток фізичної культури і спортивних ігор у селі. Головою обрано Івана Іваніва, секретарем — Миколу Матківського, до складу товариства входили Гнат Роджук, Іван Гуцуляк, Іван Ясінський, Федір Роджук, Семен Кузан, Андрій Боденко, Іван Шелестинський, Михайло Ясінський, Михайло Бабинець, Яків Боженко.
В ніч з 30 на 31 липня 1927 р. вилив річки Бистриці залишив жахливі наслідки: вода зруйнувала кількасот гектарів землі з найкращими в Грабівці ґрунтами, перетворюючи їх в рінище, до нічого непридатний пустир. Внаслідок таких повеней, орних ґрунтів в селі щораз зменшувалося, площа невжитків збільшувалася, і в 1944 р. винесла біля 35 % усієї грабовецької території.
До окупації Галичини радянськими військами село налічувало близько 1750 мешканців.
Перші совіти
З кінця вересня 1939 по червень 1941 року Грабовець — у складі УРСР.
З приходом комуністичної влади діяльність «Просвіти» було припинено. Натомість, у 1940 році в селі створено комсомольську організацію.
Німецька окупація
Під час Другої світової війни село три роки (1941–1944) було під нацистською окупацією.
За час окупації з Грабовця, на примусові роботи до Німеччини, було насильно вивезено 155 осіб.
1943 року через Грабовець проходили партизани з'єднання С. А. Ковпака.
Другі совіти
25 липня 1944 року село було зайняте підрозділами 24-ї стрілкової дивізії у складі 95-го стрілкового корпусу, 18-ї армії, 4-го Українського фронту радянської армії в ході Львівсько-Сандомирської наступальної операції (13 липня — 29 серпня).
Акція НКВС
29 серпня 1944 року відбулася каральна акція військ НКВС над мирними жителями села Грабовець, внаслідок якої велика кількість мешканців була розстріляна, по-звірячому закатована, а село майже дощенту спалено. Причиною такої жорстокості, за однією з версій, було поранення радянського офіцера в горішній частині села, який віддав наказ село спалити, а всіх чоловіків вбити. Розстрілювали на місці, кого в городі, в хаті, на дорозі, в лузі навіть на церковному подвір'ї.
Енкаведисти і польські добровольці спалили біля 300 дворів, вбили 87 селян і заарештували понад 70 «бандпособников УПА»[1] [ 7 лютого 2022 у Wayback Machine.].
Декілька сімей села було насильно вивезено до Сибіру.За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Богородчанському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Горохолина, Грабовець і Хмелівка.
У 1994 році на пожертви громадян та кошти обласної ради у селі встановлено пам'ятник жертвам другої світової війни де викарбувані імена всіх загиблих у другій світовій війні — всього 184 жителі.
Повоєнні роки
Станом на 1971 рік в селі мешкало 726 осіб. Тут знаходилася садиба колгоспу імені Дзержинського, яке мало в користуванні 1 830 га сільськогосподарських угідь. Господарство вирощувало пшеницю, овес, льон, кормові і цукрові буряки, кукурудзу, картоплю. Працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медпункт, два магазини, їдальня, дитячий садок. Стояли пам'ятники В. І. Леніну, Ф. Е. Дзержинському.
Сучасність
14 жовтня 2003 р. на місці оселі Костянтина Петера (1893–1953), командира розвідки УПА IV ВО «Говерля», сотника «Сокола», в «Саду пам'яті» відбулося освячення каплиці і пам'ятного знаку виконаного в граніті (скульптор В. Вільшук, лауреат Шевченківської премії). Цей меморіальний комплекс включено в туристичне кільце Прикарпаття.
Указом Президента України Віктора Ющенка № 126/2008 за материнську самовідданість, народження і виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку присвоєно почесне звання «Мати-героїня» мешканцям села:
- КУРПІЛЬ Стефанії Дмитрівні — матері семи дітей,
- МАЛІЙ Розалії Миколаївні — матері семи дітей,
- МОРІЙ Оксані Миколаївні — матері шести дітей,
- ПИЛИП'ЯК Ганні Дмитрівні — матері семи дітей,
- ПОПОВИЧ Ганні Петрівні — матері дев'яти дітей,
- ПОПОВИЧ Олександрі Петрівні — матері шести дітей,
- ПОПОВИЧ Софії Ільківні — матері семи дітей,
- СОЛОВЕЙ Марії Онуфріївні — матері семи дітей,
- ФЕНЯК Євдокії Іванівні — матері восьми дітей,
- ЩЕРБАН Марії Михайлівні — матері восьми дітей.
Школа не працює з 10.09.2018.
Пам'ятки історії і архітектури
Церква Воскресіння Христового
Дерев'яна церква, вперше згадується в документах другої половини XVII ст., раніше за Вознесенську церкву в цьому ж селі. Цікаво, що Воскресенська церква, на відміну від церкви Вознесіння в центрі села, позначена на карті з 1783 року. Існуюча сьогодні дерев'яна церква зведена 1887 року і замінила давнішу, теж дерев'яну.
Зведена представниками дрібної шляхти, тому в деяких шематизмах її називали «дочірньою шляхетською церквою» місцевої парохії. Цікаво, що церкву збудували при тій самій сільській дорозі, де розташована матірна церква, тільки на протилежній стороні.
Розташована 270 метрів на південь від Вознесенської дерев'яної церкви. За конструкцією подібна до церкви з дерева в центрі села. Різниця між ними в завершенні бічних рамен нави і в тому, що ця церква не має бічного входу до нави. З півночі при вівтарі є прибудована ризниця, новозасклений ґанок є з заходу при бабинці, вікна замінено пластиковими. Дерев'яна двоярусна дзвіниця з двома вхідними дверима стоїть з південного заходу від церкви. Перебуває в користуванні громади Української Греко-Католицької Церкви. До пам'яток архітектури не належить.
Церква на карті [ 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
Церква Вознесіння Христового
Пам'ятка архітектури місцевого значення.1856 р.; Ох. № 611. Вперше церква Вознесіння згадана в селі на початку XVIII ст. Нова церква Вознесіння Господнього, також дерев'яна, зведена замість попередньої у центрі села в 1855—1856 рр. В той час (з 1842 до 1887 року) греко-католицьким парохом Грабовця був о. Іван Глібовицький (1811—1887), могила якого збереглася на прицерковній території.
Церква була матірна (парафіяльна). Стоїть в центрі села, з заходу від сільської дороги. Тризрубна одноверха святиня з прибудованими до бабинця і нави невеликими присінками. Покрита оцинкованою бляхою. З півночі до вівтаря прилягає ризниця. Стіни з відкритих фарбованих брусів зрубів. Стіни над опасанням оббиті бляхою, ймовірно, на зламі 1980-х — 1990-х років. Вікна сьогодні замінені пластиковими. Дерев'яна двоярусна дзвіниця розташувалася з південного заходу від церкви. Перебуває в користуванні громади Української Греко-Католицької Церкви.
Церква на карті [ 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
Відомі особи
Народилися
- Ірина Пеленська (Винницька) (1906—1990) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка.
- Карел (Кароль) Гадачек (1873–1914) — професор археології Львівського університету, найяскравіша постать археологічної школи Галичини кінця XIX — початку ХХ ст., дослідник прадавньої культури Поділля й Опілля.
Пов'язані з Грабовцем
- У селі жив і загинув Костянтин Петер (1893–1953), командир розвідки УПА IV ВО «Говерля», сотник, псевдо — «Сокіл».
Джерела
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 14 жовтня 2010.
- Wyrostek L. Ród Dragów-Sasów na Węgrzech i Rusi Halickiej / Ludwik Wyrostek. - Kraków : Polskie Towarzystwo Heraldyczne, 1932. – С. 95.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів : НТШ, 1895. — С. 72.
- Vollständiges Ortschaften-Verzeichnis der im Reichsrathe vertretenen Königreiche und Länder nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. December 1880. - Wien : Alfred Hölder k. k. Hof- und Universitäts-Buchhändler, 1882. - С. 315.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej / Województwo Stanisławowskie. — Tom XIV. — Warszawa : Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, 1924.
- Верес Р. Грабовець біля Богородчан / Р. Верес // Альманах Станіславівської землі: у 2 т. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1985. — Т. 2. — С. 558.
- Залеський О. Музичне життя Станиславова / Осип Залеський // Альманах Станіславівської землі: у 2 т. — Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен, 1975. — Т. 1. — С. 554.
- Остап'як М. Грабовець / М. Остап'як // Альманах Станіславівської землі: у 2 т. — Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен, 1975. — Т. 1. — С. 732.
- Макарчук Степан. Втрати населення Галичини в роки Другої світової війни (1939—1945) // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів : ЛНУ ім. Ів. Франка, 2000. — Вип. 35-36. — С. 321—343.
- Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — С. 42. — [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Грабовецький навчально-виховний комплекс
- 2017 році Грабовецька ЗОШ І-ІІ ступеня відзначила своє 50-річчя
- Процак Р. Церкви прикарпатського краю / Процак Р. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. — 180 с.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2015.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станіславів, 1938 р. — 177 с.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej / Województwo Stanisławowskie. — Tom XIV. — Warszawa : Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, 1924.
- Остап'як М. Грабовець / М. Остап'як // Альманах Станіславівської землі: у 2 т. — Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен, 1975. — Т. 1. — С. 731—735.
- Верес Р. Грабовець біля Богородчан / Р. Верес // Альманах Станіславівської землі: у 2 т. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1985. — Т. 2. — С. 558—559.
- Булик Н. Кароль Гадачек (1873—1914 рр.): нові матеріали до наукового портрету. // Археологічні дослідження Львівського університету. — Вип.8. — Львів, 2005. — С. 151—157.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grabove c selo v Ukrayini u Ivano Frankivskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Bogorodchanskoyi selishnoyi gromadi Do 2020 centr silskoyi radi Naselennya 1 215 cholovik 2001 selo Grabovec Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Bogorodchanska selishna gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Persha zgadka 1451 rik Naselennya 1 215 cholovik 2001 Plosha 17 km Gustota naselennya 71 47 osib km Poshtovij indeks 77762 Telefonnij kod 380 03471 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 44 54 pn sh 24 37 07 sh d 48 74833 pn sh 24 61861 sh d 48 74833 24 61861 Koordinati 48 44 54 pn sh 24 37 07 sh d 48 74833 pn sh 24 61861 sh d 48 74833 24 61861 Serednya visota nad rivnem morya 335 m Vodojmi richka Bistricya Nadvirnyanska Vidstan do rajonnogo centru 11 km Misceva vlada Adresa radi 77701 Ukrayina Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n s she Bogorodchani vul Shevchenka 66 Karta Grabovec Grabovec Mapa Grabovec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Grabovec GeografiyaRoztashovane na livomu berezi richki Bistrici Nadvirnyanskoyi za 11 km vid centru gromadi ta za 20 km vid zaliznichnoyi stanciyi Nadvirna Visota nad rivnem morya 335 metriv Cherez selo prohodit avtomagistral Nadvirna Ivano Frankivsk IstoriyaNa teritoriyi sela lyudi zhili she v davninu pro sho svidchat rozkopki mogilnika kulturi karpatskih kurganiv Poblizu Grabovcya viyavleno reshtki gorodisha davnokiyivskogo periodu ta znajdeno skarb arabskih monet IX XI stolittya Persha pismova zgadka pro Grabovec nalezhit do 1386 roku U dokumenti vlasnikom poselennya vkazuyetsya Yancho Piznisha zgadka datovana 8 kvitnya 1437 roku U podatkovomu reyestri 1515 roku povidomlyayetsya sho selo orenduvali Vasko i Stecko Korolivska lyustraciya 1565 roku v seli zafiksuvala imena i prizvisha 2 vlasnikiv stad hudobi Stec Marusich i Yacko Polmachich U Grabovci buv kolis monastir u yakomu zhiv zasnovnik Manyavskogo skitu Jov Knyaginickij gostyuvav u nogo propovidnik i polemist Ivan Vishenskij Zbereglasya nazva odnogo z uzgir yiv za selom Cherneche V 1650 roci zhiteli sela brali uchast u borotbi z polskoyu shlyahtoyu Imovirno sho zaklali selo ukrayinski shlyahtichi Voni zbuduvali cerkvu sho nazivalasya shlyahetskoyu Piznishe sporudili drugu cerkvu yaku nazivali hlopskoyu Bogosluzhinnya provodili pozminno odnoyi nedili v odnij cerkvi a nastupnoyi v drugij U seli kilkisno perevazhali meshkanci iz ukrayinskimi shlyahetskimi prizvishami Grabovecki Goshovski Yasinski Golinski Knyaginicki Matkivski Sirecki Ilnicki Plazinski ta in Grabovec buv odnim z nechislennih v cij chastini karpatskogo pidgir ya skupchen ukrayinskoyi shlyahti Za pershim podilom Polshi u 1772 r Grabovec opinivsya pid vladoyu Gabsburzkoyi monarhiyi z 1804 roku Avstrijskoyi imperiyi V seredini XIX stolittya pislya listopadovogo zbrojnogo povstannya 1848 r u Lvovi Selyanskoyi reformi u kvitni 1848 r i utvorennya u Lvovi Golovnoyi Ruskoyi Radi u Grabovci aktivizuvalosya suspilno politichne zhittya Golovno navkolo zemelnih pitan 2 sichnya 1894 roku z dozvolu Golovnogo vidilu tovaristva Prosviti u Lvovi v Grabovci vidkrito chitalnyu Sered zasnovnikiv o Ivan Ohrimovich Georgij Savchin David Dutchak Luk yan Graboveckij Vasil Chumbej Ivan Bodenko Vasil Gavrishuk Danilo Bojchuk Pershim golovoyu chitalni Prosviti buv Anton Knyaginickij Zgodom chitalnya Prosviti nalichuvala biblioteku ponad tisyachu tomiv Za rezultatami perepisu naselennya vid 31 grudnya 1880 r v Grabovci meshkalo 1065 osib 1914 1918 roki Tyazhki viprobuvannya chekali na zhiteliv Grabovcya u roki pershoyi svitovoyi vijni Na cij teritoriyi tochilisya zhorstoki boyi mizh avstro ugorskimi i rosijskimi vijskami Bagato molodih hlopciv prizvano do avstro ugorskogo vijska U Bogorodchanskomu poviti lyutuvala epidemiya tifu j holeri Gospodarstvo zanepalo Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Na pochatku listopada 1918 r v seli ta kolishnomu Bogorodchanskomu poviti Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstrijskoyi imperiyi bulo vstanovleno vladu Ukrayinskoyi derzhavi ZUNR U skladi Polshi U 1919 1939 rr Grabovec perebuvav u skladi Polshi Stanom na 30 09 1921 selo nalichuvalo 308 budinkiv v yakih meshkalo 1536 chol 732 chol stati 804 zhinochoyi Nacionalnij sklad 1267 ukrayinciv 170 polyakiv 92 zhidiv 7 nimciv z yakih 1278 greko katolikiv 125 rimo katolikiv 105 yudeyiv 28 yevangelistiv Za Polskoyi okupaciyi ukrayinska gromada sela zaznala nacionalnogo i socialnogo gnoblennya Pochinalosya vse vid spolshennya prizvish napriklad Graboveckij perekruchuvali na Grabovecki Yasinskij na Yasinski Peresliduvalisya ukrayinski svyasheniki sho veli metrikalni knigi ukrayinskoyu movoyu Tak paroha Grabovcya o Volodimira Luchkiva za vidmovu vesti ci knigi polskoyu movoyu zasudili na kilka lit v yaznici Vid kari jogo vryatuvala vijna Popri utiski i ne v ostannyu chergu zavdyaki tverdosti ukrayinskoyi shlyahti grabovecka gromada zalishilasya virnoyu svoyij naciyi micno trimalasya vlasnoyi cerkvi j obryadu svoyih organizacij ustanov i tovaristv Grabovec mizh dvoma vijnami vidznachavsya svoyimi superlyativami Gordistyu sela buv kooperativ sho nalichuvav 700 chleniv Svij do svogo po svoye takij buv deviz kooperativnogo ruhu Selyani kupuvali tovari pershoyi neobhidnosti lishe v svoyemu kooperativi hoch nedaleko bula polska kramnichka Kulka Rilnichogo Kramnicya kooperativu mala viglyad miskoyi Knigovodom kooperativu buv Roman Matkivskij yakij pislya vijni emigruvav do Kanadi Golovoyu nadzirnoyi radi z 1935 do 1939 go pracyuvav uchitel Mikola Ostap yak Takozh misceva rajonova molocharnya kasa Rajfajzenka Vse te bulo vislidom zhertovnoyi praci miscevih providnikiv z pomizh selyan ta inteligenciyi Misceve naselennya tih providnikiv sluhalo Veliku robotu z kulturnogo vihovannya i rozvitku nacionalnoyi svidomosti provodilo tovaristvo Prosvita Pri chitalni Prosviti diyali teatralnij gurtok i hor gurtok silskogo gospodarya gurtok Ridnoyi Shkoli Horom chitalni keruvav Kostyantin Peter urodzhenec Vinnichchini sotnik armiyi UNR piznishe voyak UPA Teatralnij gurtok staviv p yesi I Kotlyarevskogo Natalka Poltavka M Starickogo Oj ne hodi Gricyu Ciganka Aza T Shevchenka Nazar Stodolya p yesi I Tobilevicha i M Kropivnickogo Teatralnim gurtkom keruvav sekretar chitalni Prosviti Mikola Petrovich Matkivskij Amatorskij Gurtok s Grabovec data 26 serpnya 1935 roku Pid vplivom Prosviti v seli u lyutomu 1926 roku bulo stvoreno sportivne tovaristvo Lug yake stavilo za metu dopomogu pid chas pozhezh a takozh rozvitok fizichnoyi kulturi i sportivnih igor u seli Golovoyu obrano Ivana Ivaniva sekretarem Mikolu Matkivskogo do skladu tovaristva vhodili Gnat Rodzhuk Ivan Guculyak Ivan Yasinskij Fedir Rodzhuk Semen Kuzan Andrij Bodenko Ivan Shelestinskij Mihajlo Yasinskij Mihajlo Babinec Yakiv Bozhenko V nich z 30 na 31 lipnya 1927 r viliv richki Bistrici zalishiv zhahlivi naslidki voda zrujnuvala kilkasot gektariv zemli z najkrashimi v Grabivci gruntami peretvoryuyuchi yih v rinishe do nichogo nepridatnij pustir Vnaslidok takih povenej ornih gruntiv v seli shoraz zmenshuvalosya plosha nevzhitkiv zbilshuvalasya i v 1944 r vinesla bilya 35 usiyeyi graboveckoyi teritoriyi Do okupaciyi Galichini radyanskimi vijskami selo nalichuvalo blizko 1750 meshkanciv Pershi soviti Z kincya veresnya 1939 po cherven 1941 roku Grabovec u skladi URSR Z prihodom komunistichnoyi vladi diyalnist Prosviti bulo pripineno Natomist u 1940 roci v seli stvoreno komsomolsku organizaciyu Nimecka okupaciya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni selo tri roki 1941 1944 bulo pid nacistskoyu okupaciyeyu Za chas okupaciyi z Grabovcya na primusovi roboti do Nimechchini bulo nasilno vivezeno 155 osib 1943 roku cherez Grabovec prohodili partizani z yednannya S A Kovpaka Drugi soviti 25 lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate pidrozdilami 24 yi strilkovoyi diviziyi u skladi 95 go strilkovogo korpusu 18 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu radyanskoyi armiyi v hodi Lvivsko Sandomirskoyi nastupalnoyi operaciyi 13 lipnya 29 serpnya Akciya NKVS 29 serpnya 1944 roku vidbulasya karalna akciya vijsk NKVS nad mirnimi zhitelyami sela Grabovec vnaslidok yakoyi velika kilkist meshkanciv bula rozstrilyana po zviryachomu zakatovana a selo majzhe doshentu spaleno Prichinoyu takoyi zhorstokosti za odniyeyu z versij bulo poranennya radyanskogo oficera v gorishnij chastini sela yakij viddav nakaz selo spaliti a vsih cholovikiv vbiti Rozstrilyuvali na misci kogo v gorodi v hati na dorozi v luzi navit na cerkovnomu podvir yi Enkavedisti i polski dobrovolci spalili bilya 300 dvoriv vbili 87 selyan i zaareshtuvali ponad 70 bandposobnikov UPA 1 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine Dekilka simej sela bulo nasilno vivezeno do Sibiru Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Bogorodchanskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Goroholina Grabovec i Hmelivka U 1994 roci na pozhertvi gromadyan ta koshti oblasnoyi radi u seli vstanovleno pam yatnik zhertvam drugoyi svitovoyi vijni de vikarbuvani imena vsih zagiblih u drugij svitovij vijni vsogo 184 zhiteli Povoyenni roki Stanom na 1971 rik v seli meshkalo 726 osib Tut znahodilasya sadiba kolgospu imeni Dzerzhinskogo yake malo v koristuvanni 1 830 ga silskogospodarskih ugid Gospodarstvo viroshuvalo pshenicyu oves lon kormovi i cukrovi buryaki kukurudzu kartoplyu Pracyuvali vosmirichna shkola klub biblioteka medpunkt dva magazini yidalnya dityachij sadok Stoyali pam yatniki V I Leninu F E Dzerzhinskomu Suchasnist 14 zhovtnya 2003 r na misci oseli Kostyantina Petera 1893 1953 komandira rozvidki UPA IV VO Goverlya sotnika Sokola v Sadu pam yati vidbulosya osvyachennya kaplici i pam yatnogo znaku vikonanogo v graniti skulptor V Vilshuk laureat Shevchenkivskoyi premiyi Cej memorialnij kompleks vklyucheno v turistichne kilce Prikarpattya Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka 126 2008 za materinsku samoviddanist narodzhennya i vihovannya ditej zabezpechennya umov dlya vsebichnogo yih rozvitku prisvoyeno pochesne zvannya Mati geroyinya meshkancyam sela KURPIL Stefaniyi Dmitrivni materi semi ditej MALIJ Rozaliyi Mikolayivni materi semi ditej MORIJ Oksani Mikolayivni materi shesti ditej PILIP YaK Ganni Dmitrivni materi semi ditej POPOVICh Ganni Petrivni materi dev yati ditej POPOVICh Oleksandri Petrivni materi shesti ditej POPOVICh Sofiyi Ilkivni materi semi ditej SOLOVEJ Mariyi Onufriyivni materi semi ditej FENYaK Yevdokiyi Ivanivni materi vosmi ditej ShERBAN Mariyi Mihajlivni materi vosmi ditej Shkola ne pracyuye z 10 09 2018 Pam yatki istoriyi i arhitekturiCerkva Voskresinnya Hristovogo Derev yana cerkva vpershe zgaduyetsya v dokumentah drugoyi polovini XVII st ranishe za Voznesensku cerkvu v comu zh seli Cikavo sho Voskresenska cerkva na vidminu vid cerkvi Voznesinnya v centri sela poznachena na karti z 1783 roku Isnuyucha sogodni derev yana cerkva zvedena 1887 roku i zaminila davnishu tezh derev yanu Zvedena predstavnikami dribnoyi shlyahti tomu v deyakih shematizmah yiyi nazivali dochirnoyu shlyahetskoyu cerkvoyu miscevoyi parohiyi Cikavo sho cerkvu zbuduvali pri tij samij silskij dorozi de roztashovana matirna cerkva tilki na protilezhnij storoni Roztashovana 270 metriv na pivden vid Voznesenskoyi derev yanoyi cerkvi Za konstrukciyeyu podibna do cerkvi z dereva v centri sela Riznicya mizh nimi v zavershenni bichnih ramen navi i v tomu sho cya cerkva ne maye bichnogo vhodu do navi Z pivnochi pri vivtari ye pribudovana riznicya novozasklenij ganok ye z zahodu pri babinci vikna zamineno plastikovimi Derev yana dvoyarusna dzvinicya z dvoma vhidnimi dverima stoyit z pivdennogo zahodu vid cerkvi Perebuvaye v koristuvanni gromadi Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Do pam yatok arhitekturi ne nalezhit Cerkva na karti 22 chervnya 2007 u Wayback Machine Cerkva Voznesinnya Hristovogo Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 1856 r Oh 611 Vpershe cerkva Voznesinnya zgadana v seli na pochatku XVIII st Nova cerkva Voznesinnya Gospodnogo takozh derev yana zvedena zamist poperednoyi u centri sela v 1855 1856 rr V toj chas z 1842 do 1887 roku greko katolickim parohom Grabovcya buv o Ivan Glibovickij 1811 1887 mogila yakogo zbereglasya na pricerkovnij teritoriyi Cerkva bula matirna parafiyalna Stoyit v centri sela z zahodu vid silskoyi dorogi Trizrubna odnoverha svyatinya z pribudovanimi do babincya i navi nevelikimi prisinkami Pokrita ocinkovanoyu blyahoyu Z pivnochi do vivtarya prilyagaye riznicya Stini z vidkritih farbovanih brusiv zrubiv Stini nad opasannyam obbiti blyahoyu jmovirno na zlami 1980 h 1990 h rokiv Vikna sogodni zamineni plastikovimi Derev yana dvoyarusna dzvinicya roztashuvalasya z pivdennogo zahodu vid cerkvi Perebuvaye v koristuvanni gromadi Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Cerkva na karti 22 chervnya 2007 u Wayback Machine Vidomi osobiNarodilisya Irina Pelenska Vinnicka 1906 1990 ukrayinska pismennicya zhurnalistka gromadska diyachka Karel Karol Gadachek 1873 1914 profesor arheologiyi Lvivskogo universitetu najyaskravisha postat arheologichnoyi shkoli Galichini kincya XIX pochatku HH st doslidnik pradavnoyi kulturi Podillya j Opillya Pov yazani z Grabovcem U seli zhiv i zaginuv Kostyantin Peter 1893 1953 komandir rozvidki UPA IV VO Goverlya sotnik psevdo Sokil DzherelaGrabovec u sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Grabovec u Vikishovishi Primitki Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Wyrostek L Rod Dragow Sasow na Wegrzech i Rusi Halickiej Ludwik Wyrostek Krakow Polskie Towarzystwo Heraldyczne 1932 S 95 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2015 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 169 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s M Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Lviv NTSh 1895 S 72 Vollstandiges Ortschaften Verzeichnis der im Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 December 1880 Wien Alfred Holder k k Hof und Universitats Buchhandler 1882 S 315 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Wojewodztwo Stanislawowskie Tom XIV Warszawa Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej 1924 Veres R Grabovec bilya Bogorodchan R Veres Almanah Stanislavivskoyi zemli u 2 t Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1985 T 2 S 558 Zaleskij O Muzichne zhittya Stanislavova Osip Zaleskij Almanah Stanislavivskoyi zemli u 2 t Nyu Jork Toronto Myunhen 1975 T 1 S 554 Ostap yak M Grabovec M Ostap yak Almanah Stanislavivskoyi zemli u 2 t Nyu Jork Toronto Myunhen 1975 T 1 S 732 Makarchuk Stepan Vtrati naselennya Galichini v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna Lviv LNU im Iv Franka 2000 Vip 35 36 S 321 343 Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 8090 63 2 Graboveckij navchalno vihovnij kompleks 2017 roci Grabovecka ZOSh I II stupenya vidznachila svoye 50 richchya Procak R Cerkvi prikarpatskogo krayu Procak R Ivano Frankivsk Lileya NV 2006 180 s PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 20 listopada 2015 Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Shematizm vsego klira greko katolickoyi eparhiyi Stanislavivskoyi na rik Bozhij 1938 Stanislaviv 1938 r 177 s Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Wojewodztwo Stanislawowskie Tom XIV Warszawa Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej 1924 Ostap yak M Grabovec M Ostap yak Almanah Stanislavivskoyi zemli u 2 t Nyu Jork Toronto Myunhen 1975 T 1 S 731 735 Veres R Grabovec bilya Bogorodchan R Veres Almanah Stanislavivskoyi zemli u 2 t Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1985 T 2 S 558 559 Bulik N Karol Gadachek 1873 1914 rr novi materiali do naukovogo portretu Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu Vip 8 Lviv 2005 S 151 157 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi