Кермечник татарський | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Goniolimon tataricum (L.) Boiss., 1848 | ||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
див. розділ «Таксономія» | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Керме́чник тата́рський, або гоніолі́мон тата́рський (Goniolimon tataricum) — багаторічна рослина родини кермекових. Вирізняється компактною листковою розеткою і кулястим густим суцвіттям із численними дрібними квітками. Після достигання насіння воно відламується цілком і переноситься вітром — рослини такого типу відомі під народною назвою «перекотипо́ле». Вид поширений у посушливих місцевостях Європи, Західної Азії та Північної Африки, в окремих регіонах рідкісний і знаходиться під охороною. У садівництві кермечник татарський використовують як декоративну рослину, також можливе використання цього виду як танідоносної та протиерозійної рослини.
Назва
Першовідкривач цього виду, П'єр Едмон Буасьє, спочатку відніс його до роду Кермек, що має латинську назву Limonium. Згодом систематику родини Кермекових переглянули і цей вид разом з кількома іншими виділили в окремий рід, що отримав назву, похідну від первинного терміну, — Кермечник. Латиною назва нового роду звучить як Goniolimon: від слів gonio — «кут» та limon — «лука». Перша частина назви вказує на кутасту форму основи стебла, а друга — на улюблені цими рослинами відкриті біотопи.
Видовій назві «татарський» ця рослина зобов'язана першій особині, яка потрапила до рук ботаніка, ймовірно, з південного Уралу. Принаймні, у місце знахідки описано як «у Татарії».
У Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин Ю. Кобіва для цього виду наведені такі народні назви як кірома́н тата́рський, жовти́ло, тула́н, а також ряд назв, ймовірно, тюркського походження: кирмя́к, кірма́к, кирма́к, куряк. Назва невмиру́щий цвіт вказує на здатність сухих суцвіть цього виду зберігати свій колір і форму. Ще одну назву — керме́к тата́рський — слід вважати застарілим науковим синонімом.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина 10—40 (зрідка до 50) см заввишки та 30—45 см завширшки; . Корінь завдовжки до 1 м, міцний, стрижневий з численними бічними корінцями, на більшій частині своєї довжини доволі тонкий. У верхній частині корінь переходить у каудекс — товстий, простий або коротко розгалужений на 2—4 частини.
Стебла нечисленні (2—4, зрідка до 10 штук), прямостоячі, ширококрилаті, у нижній частині дуже кутасті, починають вилчасто галузитися від середини або нижньої третини висоти. У старих особин біля основи стебел помітні залишки старих листків. Головний пагін напіврозетковий. Нижні листки зібрані в прикореневу розетку, великі (5—25 см завдовжки та 1—3,5 см завширшки), еліптично-ланцетні, серединні та верхівкові — сидячі, дрібні. Загалом листки голі, жорсткі, світло-зелені, вкриті численними вапнистими цятками. Листкові пластинки нижніх листків цілісні, цілокраї, шкірясті, з клиноподібною основою, що переходить у широкий плаский черешок такої ж довжини, що й листкова пластинка. Верхівки листків загострені, звужені у вістря завдовжки до 5 мм. Стеблові листки склероморфні, лускоподібні. Слід зазначити, що пагони цієї рослини мають коротке і негусте опушення, втім, у Криму трапляються особини із дуже слабким опушенням або майже голі (за винятком чашечок). Таксономічний статус таких популяцій остаточно не з'ясований (див. розділ «Таксономія»).
Один або два квітконоса зелені, внизу виразно кутасті, вище сильно розгалужені, ширококрилаті. Суцвіття дуже густе, має вигляд несправжніх волотей завдовжки до 30 см та завширшки до 15 см. «Волоті» складаються з численних однобічно дворядних колосів 1—1,5 см завдовжки та до 1 см завширшки. Вони, в свою чергу, поділені на дрібні колоски завдовжки 7—8 мм. Кожен колосок несе покривний листок, два приквітки і від однієї до трьох дрібних квіток біло-рожевого кольору, втім, їхня загальна кількість дуже велика, тому квітучий кермечник татарський виглядає як хмара. На початку цвітіння суцвіття має форму парасолі, наприкінці цвітіння і при достигання насіння бічні відгалуження квітконосу дугоподібно відгинаються донизу і суцвіття набуває кулястої форми. Квітки актиноморфні, двостатеві, п'ятичленні, із подвійною оцвітиною; їхня довжина і ширина однакові й дорівнюють приблизно 4 мм, за іншими відомостями, довжина квіток може сягати 7—8 мм. Приквітки трав'янисті, з вузьким плівчастим краєм, у довжину не перевищують трубку чашечки. Чашечка завдовжки 7—8 мм, вузьколійчаста, опушена, із білим відгином. Віночок від бузково-рожевого до рубіново-червоного чи темно-бордового кольору. Тичинок п'ять. Після достигання насіння суцвіття висихає, набуває бурувато-жовтого кольору.
Плід — лізикарпна однонасінна коробочка, яка зберігає залишки чашечки.
Число хромосом 2n = 16, 32.
Поширення
Ареал цієї рослини охоплює посушливі області Південної та Східної Європи, Кавказу, а також окремі частини Північної Африки, зокрема, терени Алжиру й Тунісу. В Україні кермечник татарський поширений по всьому степу, але на Правобережжі трапляється дещо рідше. Північна межа розповсюдження пролягає через лісостепову смугу Лівобережжя, зокрема, терени Полтавської та Харківської областей. На півдні країни цей вид є звичайним у приморських районах, також трапляється у передгір'ях Кримських гір, але на південному узбережжі Криму дуже рідкісний. Далі на схід у Росії він відомий лише у Воронезькій, Бєлгородській, Саратовській областях і в Передкавказзі. Західна межа європейської частини ареалу пролягає через Молдову.
Екологія
Рослина дуже світлолюбна, морозостійка (здатна витримати морози до -34 °C), витривала до дії високих літніх температур, посухи, солевитривала. Завдяки приземкуватим, міцним пагонам стійка до дії вітрів. Віддає перевагу добре дренованим та прогрітим, доволі плодючим ґрунтам із нейтральною реакцією та помірним вмістом кальцію. У степах зазвичай зростає на каштанових ґрунтах і чорноземах, що розвинулись на лесових породах. У приморських районах трапляється на черепашниках. У передгір'ях оселяється на вапнякових відслоненнях, задернованих крейдяних схилах. Кермечник татарський входить до складу рослинних угруповань класу , . У фітоценозах він зростає поодинокими особинами або нечисельними групами.
Кермечник татарський в природі розмножується насінням, у культурі можливе вегетативне розмноження поділом каудексу. Квітне у червні — липні. Квіти запилюються комахами. Після достигання насіння у липні — серпні сухе суцвіття відламується біля самої основи і в неушкодженому вигляді переноситься вітром (цьому сприяє його майже куляста форма). Через цю особливість рослина отримала народну назву «перекотиполе». Під час цих «мандрів» відбувається розсіювання насіння (анемохорія).
Використання
Кермечник татарський має обмежене господарське застосування. Він відомий перш за все як декоративна рослина. У садівництві цей вид набув популярності завдяки невибагливості (особливо посухостійкості), рясному цвітінню, компактності. Зазвичай цю рослину висаджують в альпінаріях, на сухих кам'янистих гірках. До початку повного розкриття квіток суцвіття можна зрізати й засушити у підвішеному стані. При цьому вони не втрачають ані форми, ані кольору. Завдяки цій особливості кермечник татарський часто використовують в аранжуванні сухих букетів (так званий сухоцвіт). У культурі насіння цього виду висівають у квітні, а в серпні-вересні молоді рослини пересаджують на постійне місце. Зацвітають вони наступного року, за сприятливих умов дають самосів. У культурі рослини цього виду інколи вражає та , але трапляється це при порушенні агротехніки (поганий дренаж, висока вологість повітря).
Корені цієї рослини містять багато дубильних речовин, втім, як промислову сировину її не використовують. Натомість, кермечник татарський можна застосовувати для рекультивації порушених ґрунтів, особливо в посушливих місцевостях, де відтворення трав'яного покриву утруднене. Довгий корінь кермечника, що проникає на значну глибину, добре затримує часточки ґрунту, запобігаючи його вимиванню чи вивітрюванню.
Природоохоронний статус
У центральних частинах свого ареалу ця рослина звичайна. У природних умовах її насіннєве відтворення можна охарактеризувати як добре, популяції як стійкі, а помірне випасання худоби у місцях зростання навіть поліпшує їхній стан. Однак кермечник татарський дуже чутливий до зміни середовища, тому в місцях значного антропогенного впливу вид стає нечисельним. З чинників, що негативно впливають на його існування, найбільш загрозливими є збирання рослин на букети, витоптування, випалювання степу, заліснення, надмірне випасання тощо. У зв'язку з цим навколо великих міст ця рослина трапляється нечасто, а на північній межі ареалу взагалі стає рідкісною.
В Україні кермечник татарський підлягає охороні у Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, а в Харківській області він занесений до регіонального . За межами України вид охороняється у Росії, де він занесений до Червоних книг та .
Таксономія
Знайдені у приморських районах України особини без опушення були описані ботаніком М. В. Клоковим як гоніолімон таврі́йський (Goniolimon tauricum). Проте, враховуючи мінливість цього виду, самостійність цього таксона була піддана сумніву. З огляду на це, М. М. Цвєльовим було запропоновано розглядати такі рослини як різновид гоніолімон тата́рський таврі́йський (Goniolimon tataricum (L.) var. tauricum (Klokov)).
За даними сайту The Plant List для цього таксона зафіксовані наступні синоніми:
- Goniolimon beckerianum Janka
- Goniolimon collinum var. bulgaricum Novák
- Goniolimon tataricum f. bulgaricum (Novák) Ančev
- Goniolimon tataricum f. ciliatum Ančev
- Limonium tataricum (L.) Mill.
- Statice tatarica L.
- Taxanthema tatarica (L.) Sweet
За даними І. І. Мойсієнка до синонімічних слід зарахувати ще й такі назви:
- Goniolimon tataricum var. typicum
- Goniolimon tataricum var. puberulum
- Goniolimon tataricum (L.) Boiss. var. tauricum (Klokov) Tzvelev
- Goniolimon tauricum
- Statice tatarica L. var. typica Regel.
Джерела
- Goniolimon tataricum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Красная книга Белгородской области. Редкие и исчезающие растения, грибы, лишайники и животные [ 4 Липня 2018 у Wayback Machine.] / общ. науч. ред. А. В. Присный. — Белгород, 2004. — С. 135.(рос.)
- Красная книга Воронежской области: в 2 т. [ 2 Листопада 2013 у Wayback Machine.] / науч. ред. В. А. Агафонов. — Воронеж: МОДЭК, 2011. — С. 139—140. (рос.)
- Екофлора України. Том 6. Дідух Я. П., Коротченко І. А., Фіцайло Т. В., Бурда Р. І., Мойсієнко І. І., Пашкевич Н. А., Якушенко Д. М., Шевера М. В. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2010.
- Огляд родини Limoniaceae Lincz. в Україні. [ 4 Липня 2018 у Wayback Machine.] / І. І. Мойсієнко // Чорноморський ботанічний журнал. — 2008. — Т. 4. — № 2. — С. 161—174.
- Goniolimon tataricum (L.) Boiss. The Plant List. Процитовано 4 липня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kermechnik tatarskijBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Streptophytina Embriofiti Embryophyta Sudinni roslini Tracheophyta Euphyllophyta Nasinni Spermatophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas EvdikotiPidklas Ajsteridi Lamiids Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Kermekovi Limoniaceae Rid Kermechnik Goniolimon Binomialna nazvaGoniolimon tataricum L Boiss 1848Sinonimidiv rozdil Taksonomiya PosilannyaVikishovishe Goniolimon tataricumVikividi Goniolimon tataricumEOL 5489214IPNI 686600 1The Plant List 2829610 Kerme chnik tata rskij abo gonioli mon tata rskij Goniolimon tataricum bagatorichna roslina rodini kermekovih Viriznyayetsya kompaktnoyu listkovoyu rozetkoyu i kulyastim gustim sucvittyam iz chislennimi dribnimi kvitkami Pislya dostigannya nasinnya vono vidlamuyetsya cilkom i perenositsya vitrom roslini takogo tipu vidomi pid narodnoyu nazvoyu perekotipo le Vid poshirenij u posushlivih miscevostyah Yevropi Zahidnoyi Aziyi ta Pivnichnoyi Afriki v okremih regionah ridkisnij i znahoditsya pid ohoronoyu U sadivnictvi kermechnik tatarskij vikoristovuyut yak dekorativnu roslinu takozh mozhlive vikoristannya cogo vidu yak tanidonosnoyi ta protierozijnoyi roslini NazvaPershovidkrivach cogo vidu P yer Edmon Buasye spochatku vidnis jogo do rodu Kermek sho maye latinsku nazvu Limonium Zgodom sistematiku rodini Kermekovih pereglyanuli i cej vid razom z kilkoma inshimi vidilili v okremij rid sho otrimav nazvu pohidnu vid pervinnogo terminu Kermechnik Latinoyu nazva novogo rodu zvuchit yak Goniolimon vid sliv gonio kut ta limon luka Persha chastina nazvi vkazuye na kutastu formu osnovi stebla a druga na ulyubleni cimi roslinami vidkriti biotopi Vidovij nazvi tatarskij cya roslina zobov yazana pershij osobini yaka potrapila do ruk botanika jmovirno z pivdennogo Uralu Prinajmni u misce znahidki opisano yak u Tatariyi U Slovniku ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiva dlya cogo vidu navedeni taki narodni nazvi yak kiroma n tata rskij zhovti lo tula n a takozh ryad nazv jmovirno tyurkskogo pohodzhennya kirmya k kirma k kirma k kuryak Nazva nevmiru shij cvit vkazuye na zdatnist suhih sucvit cogo vidu zberigati svij kolir i formu She odnu nazvu kerme k tata rskij slid vvazhati zastarilim naukovim sinonimom OpisChastina sucvittya kolos sho skladayetsya z krihitnih 1 3 kvitkovih koloskiv Bagatorichna trav yanista roslina 10 40 zridka do 50 sm zavvishki ta 30 45 sm zavshirshki Korin zavdovzhki do 1 m micnij strizhnevij z chislennimi bichnimi korincyami na bilshij chastini svoyeyi dovzhini dovoli tonkij U verhnij chastini korin perehodit u kaudeks tovstij prostij abo korotko rozgaluzhenij na 2 4 chastini Stebla nechislenni 2 4 zridka do 10 shtuk pryamostoyachi shirokokrilati u nizhnij chastini duzhe kutasti pochinayut vilchasto galuzitisya vid seredini abo nizhnoyi tretini visoti U starih osobin bilya osnovi stebel pomitni zalishki starih listkiv Golovnij pagin napivrozetkovij Nizhni listki zibrani v prikorenevu rozetku veliki 5 25 sm zavdovzhki ta 1 3 5 sm zavshirshki eliptichno lancetni seredinni ta verhivkovi sidyachi dribni Zagalom listki goli zhorstki svitlo zeleni vkriti chislennimi vapnistimi cyatkami Listkovi plastinki nizhnih listkiv cilisni cilokrayi shkiryasti z klinopodibnoyu osnovoyu sho perehodit u shirokij plaskij chereshok takoyi zh dovzhini sho j listkova plastinka Verhivki listkiv zagostreni zvuzheni u vistrya zavdovzhki do 5 mm Steblovi listki skleromorfni luskopodibni Slid zaznachiti sho pagoni ciyeyi roslini mayut korotke i neguste opushennya vtim u Krimu traplyayutsya osobini iz duzhe slabkim opushennyam abo majzhe goli za vinyatkom chashechok Taksonomichnij status takih populyacij ostatochno ne z yasovanij div rozdil Taksonomiya Odin abo dva kvitkonosa zeleni vnizu virazno kutasti vishe silno rozgaluzheni shirokokrilati Sucvittya duzhe guste maye viglyad nespravzhnih volotej zavdovzhki do 30 sm ta zavshirshki do 15 sm Voloti skladayutsya z chislennih odnobichno dvoryadnih kolosiv 1 1 5 sm zavdovzhki ta do 1 sm zavshirshki Voni v svoyu chergu podileni na dribni koloski zavdovzhki 7 8 mm Kozhen kolosok nese pokrivnij listok dva prikvitki i vid odniyeyi do troh dribnih kvitok bilo rozhevogo koloru vtim yihnya zagalna kilkist duzhe velika tomu kvituchij kermechnik tatarskij viglyadaye yak hmara Na pochatku cvitinnya sucvittya maye formu parasoli naprikinci cvitinnya i pri dostigannya nasinnya bichni vidgaluzhennya kvitkonosu dugopodibno vidginayutsya donizu i sucvittya nabuvaye kulyastoyi formi Kvitki aktinomorfni dvostatevi p yatichlenni iz podvijnoyu ocvitinoyu yihnya dovzhina i shirina odnakovi j dorivnyuyut priblizno 4 mm za inshimi vidomostyami dovzhina kvitok mozhe syagati 7 8 mm Prikvitki trav yanisti z vuzkim plivchastim krayem u dovzhinu ne perevishuyut trubku chashechki Chashechka zavdovzhki 7 8 mm vuzkolijchasta opushena iz bilim vidginom Vinochok vid buzkovo rozhevogo do rubinovo chervonogo chi temno bordovogo koloru Tichinok p yat Pislya dostigannya nasinnya sucvittya visihaye nabuvaye buruvato zhovtogo koloru Plid lizikarpna odnonasinna korobochka yaka zberigaye zalishki chashechki Chislo hromosom 2n 16 32 PoshirennyaKvitki u zbilshenomu viglyadi Areal ciyeyi roslini ohoplyuye posushlivi oblasti Pivdennoyi ta Shidnoyi Yevropi Kavkazu a takozh okremi chastini Pivnichnoyi Afriki zokrema tereni Alzhiru j Tunisu V Ukrayini kermechnik tatarskij poshirenij po vsomu stepu ale na Pravoberezhzhi traplyayetsya desho ridshe Pivnichna mezha rozpovsyudzhennya prolyagaye cherez lisostepovu smugu Livoberezhzhya zokrema tereni Poltavskoyi ta Harkivskoyi oblastej Na pivdni krayini cej vid ye zvichajnim u primorskih rajonah takozh traplyayetsya u peredgir yah Krimskih gir ale na pivdennomu uzberezhzhi Krimu duzhe ridkisnij Dali na shid u Rosiyi vin vidomij lishe u Voronezkij Byelgorodskij Saratovskij oblastyah i v Peredkavkazzi Zahidna mezha yevropejskoyi chastini arealu prolyagaye cherez Moldovu EkologiyaRoslina duzhe svitlolyubna morozostijka zdatna vitrimati morozi do 34 C vitrivala do diyi visokih litnih temperatur posuhi solevitrivala Zavdyaki prizemkuvatim micnim pagonam stijka do diyi vitriv Viddaye perevagu dobre drenovanim ta progritim dovoli plodyuchim gruntam iz nejtralnoyu reakciyeyu ta pomirnim vmistom kalciyu U stepah zazvichaj zrostaye na kashtanovih gruntah i chornozemah sho rozvinulis na lesovih porodah U primorskih rajonah traplyayetsya na cherepashnikah U peredgir yah oselyayetsya na vapnyakovih vidslonennyah zadernovanih krejdyanih shilah Kermechnik tatarskij vhodit do skladu roslinnih ugrupovan klasu U fitocenozah vin zrostaye poodinokimi osobinami abo nechiselnimi grupami Kermechnik tatarskij v prirodi rozmnozhuyetsya nasinnyam u kulturi mozhlive vegetativne rozmnozhennya podilom kaudeksu Kvitne u chervni lipni Kviti zapilyuyutsya komahami Pislya dostigannya nasinnya u lipni serpni suhe sucvittya vidlamuyetsya bilya samoyi osnovi i v neushkodzhenomu viglyadi perenositsya vitrom comu spriyaye jogo majzhe kulyasta forma Cherez cyu osoblivist roslina otrimala narodnu nazvu perekotipole Pid chas cih mandriv vidbuvayetsya rozsiyuvannya nasinnya anemohoriya VikoristannyaKermechnik tatarskij maye obmezhene gospodarske zastosuvannya Vin vidomij persh za vse yak dekorativna roslina U sadivnictvi cej vid nabuv populyarnosti zavdyaki nevibaglivosti osoblivo posuhostijkosti ryasnomu cvitinnyu kompaktnosti Zazvichaj cyu roslinu visadzhuyut v alpinariyah na suhih kam yanistih girkah Do pochatku povnogo rozkrittya kvitok sucvittya mozhna zrizati j zasushiti u pidvishenomu stani Pri comu voni ne vtrachayut ani formi ani koloru Zavdyaki cij osoblivosti kermechnik tatarskij chasto vikoristovuyut v aranzhuvanni suhih buketiv tak zvanij suhocvit U kulturi nasinnya cogo vidu visivayut u kvitni a v serpni veresni molodi roslini peresadzhuyut na postijne misce Zacvitayut voni nastupnogo roku za spriyatlivih umov dayut samosiv U kulturi roslini cogo vidu inkoli vrazhaye ta ale traplyayetsya ce pri porushenni agrotehniki poganij drenazh visoka vologist povitrya Koreni ciyeyi roslini mistyat bagato dubilnih rechovin vtim yak promislovu sirovinu yiyi ne vikoristovuyut Natomist kermechnik tatarskij mozhna zastosovuvati dlya rekultivaciyi porushenih gruntiv osoblivo v posushlivih miscevostyah de vidtvorennya trav yanogo pokrivu utrudnene Dovgij korin kermechnika sho pronikaye na znachnu glibinu dobre zatrimuye chastochki gruntu zapobigayuchi jogo vimivannyu chi vivitryuvannyu Prirodoohoronnij statusU centralnih chastinah svogo arealu cya roslina zvichajna U prirodnih umovah yiyi nasinnyeve vidtvorennya mozhna oharakterizuvati yak dobre populyaciyi yak stijki a pomirne vipasannya hudobi u miscyah zrostannya navit polipshuye yihnij stan Odnak kermechnik tatarskij duzhe chutlivij do zmini seredovisha tomu v miscyah znachnogo antropogennogo vplivu vid staye nechiselnim Z chinnikiv sho negativno vplivayut na jogo isnuvannya najbilsh zagrozlivimi ye zbirannya roslin na buketi vitoptuvannya vipalyuvannya stepu zalisnennya nadmirne vipasannya tosho U zv yazku z cim navkolo velikih mist cya roslina traplyayetsya nechasto a na pivnichnij mezhi arealu vzagali staye ridkisnoyu V Ukrayini kermechnik tatarskij pidlyagaye ohoroni u Kirovogradskij Poltavskij Dnipropetrovskij Zaporizkij oblastyah a v Harkivskij oblasti vin zanesenij do regionalnogo Za mezhami Ukrayini vid ohoronyayetsya u Rosiyi de vin zanesenij do Chervonih knig ta TaksonomiyaZnajdeni u primorskih rajonah Ukrayini osobini bez opushennya buli opisani botanikom M V Klokovim yak goniolimon tavri jskij Goniolimon tauricum Prote vrahovuyuchi minlivist cogo vidu samostijnist cogo taksona bula piddana sumnivu Z oglyadu na ce M M Cvyelovim bulo zaproponovano rozglyadati taki roslini yak riznovid goniolimon tata rskij tavri jskij Goniolimon tataricum L var tauricum Klokov Za danimi sajtu The Plant List dlya cogo taksona zafiksovani nastupni sinonimi Goniolimon beckerianum Janka Goniolimon collinum var bulgaricum Novak Goniolimon tataricum f bulgaricum Novak Ancev Goniolimon tataricum f ciliatum Ancev Limonium tataricum L Mill Statice tatarica L Taxanthema tatarica L Sweet Za danimi I I Mojsiyenka do sinonimichnih slid zarahuvati she j taki nazvi Goniolimon tataricum var typicum Goniolimon tataricum var puberulum Goniolimon tataricum L Boiss var tauricum Klokov Tzvelev Goniolimon tauricum Statice tatarica L var typica Regel DzherelaGoniolimon tataricum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Krasnaya kniga Belgorodskoj oblasti Redkie i ischezayushie rasteniya griby lishajniki i zhivotnye 4 Lipnya 2018 u Wayback Machine obsh nauch red A V Prisnyj Belgorod 2004 S 135 ros Krasnaya kniga Voronezhskoj oblasti v 2 t 2 Listopada 2013 u Wayback Machine nauch red V A Agafonov Voronezh MODEK 2011 S 139 140 ros Ekoflora Ukrayini Tom 6 Diduh Ya P Korotchenko I A Ficajlo T V Burda R I Mojsiyenko I I Pashkevich N A Yakushenko D M Shevera M V Vidpov red Ya P Diduh K Fitosociocentr 2010 Oglyad rodini Limoniaceae Lincz v Ukrayini 4 Lipnya 2018 u Wayback Machine I I Mojsiyenko Chornomorskij botanichnij zhurnal 2008 T 4 2 S 161 174 Goniolimon tataricum L Boiss The Plant List Procitovano 4 lipnya 2018