Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Веронська марка (нім. Mark Verona, Veroneser Mark; вен. Marca de Verona) або Марка Верони та Аквілеї (нім. Mark Verona und Aquileia) — велика марка (прикордонний район) Священної Римської імперії в північно-східному регіоні Італії протягом Середньовіччя, з центрами у містах Верона та Аквілея. Територія марки була завойована королем Німеччини Оттоном I у 952 році. Після заснування в 962 році Священної Римської імперії, марка перебувала у володінні герцогів Баварії. З 976 року перебувала в персональній унії з Каринтійським герцогством. Марка припинило існувати з появою Ломбардської ліги в 1167 році.
| Веронська марка нім. Mark Verona нім. Veroneser Mark вен. Marca de Verona | |||||||||||
Марка Священної Римської імперії
| |||||||||||
| |||||||||||
|
Прапор Веронської марки | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Верона | ||||||||||
| Державний устрій | Марка Священної Римської імперії
| ||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
| - Засновано | 952 | ||||||||||
| - Створення Ломбардської ліги | 1167 | ||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною | |||||||||||
| |||||||||||
Географія
Марка приблизно охоплювала історичні регіони Фріулі та Венето від кордону з Ломбардією та річки К'єзе на заході до Тальяменто та Ізонцо (Соча) на сході, верхня долина Сочі в Юлійських Альпах сьогодні є частиною словенського регіону Горішки. За винятком лагун, контрольованих Венецією, марка простягалась від Адріатичного моря до гребня Доломітових Альп і Карнійських Альп на півночі, де гірський регіон Карнія межує з Каринтією. Західні землі навколо Верони охоплювали долину річки По, гори Еуганей і Берічі, Венетські Передальпи та озеро Гарда. Спочатку марка також включала сучасне Трентіно вгору до річки Адідже на північному заході.
Окрім столиці Верони поблизу південно-західного кордону з Тосканою, марка включала єпископську резиденцію в Аквілеї, історичну столицю Фріулі Удіне з сусіднім Чівідале та портом Градо на сході, а також великі міста Віченца, Тревізо та Падуя, які відігравали важливу роль у формуванні Ломбардської ліги. Веронська марка була стратегічно важливою територією, яка контролювала південні шляхи до альпійських перевалів, що вели з Італії до Німеччини, і грала ключову роль у спробах імператорів Священної Римської імперії зберегти панування над Італією — зрештою невдалими.
Історія
Феодальне володіння під назвою Веронська і Аквілейська марка (Marca Veronensis et Aquileiensis) створив король Італії Беренгар I Фріульський приблизно в 890 році в межах загальної реструктуризації його королівства, коли Веронська марка замінила колишню каролінзьку Фріульську марку, якою востаннє володів заставник Беренгара Вальфред. Марка була відокремлена від Італійського королівства після того, як німецький король Оттон I здійснив кампанію проти італійського короля Беренгара II у 951 році. На засіданні рейхстагу в Аугсбурзі наступного року Беренгар II утримав за собою Італійське королівство, але був змушений погодитись з відокремленням від нього Веронської марки, включеної до складу Баварського герцогства, яким керував брат Оттона, герцог Генріха I, при цьому стара каролінзька Істрійська марка була приєднана до Веронської марки як окреме графство. З 952 по 975 рік і Каринтійська, і Веронські марки перебували під контролем герцогів Баварії і разом з нею утворювали величезний італійсько-німецько-слов'янський феод, яким правили представники Саксонської династії.
Після кількох повстань, очолюваних його баварськими двоюрідними братами, імператор Оттон II у 976 році скинув герцога Генріха II Баварського та заснував на південно-східних територіях Каринтійське герцогство під керівництвом лояльного васала луїтпольдинга Генріха Молодшого. Він також отримав контроль над Веронською маркою як маркою Карінтійського герцогства і відтоді вона час від часу перебувала під контролем каринтійських герцогів. Ще у 975 році у Вероні заснували комуну, якій Оттон II передав повноваження маркізата. З цього часу Верона та кілька інших міст поступово перетворилися на незалежні міста-держави, і своєю чергою титул маркграфа Веронського став фактично порожнім почесним титулом у герцогських домах Баварії та Каринтії. Відтоді імператори Священної Римської імперії замість маркграфів, почали призначати для представлення їх вікаріїв.
З 1004 року король Німеччини Генріх II, що завоював Італійське королівство, виділив кілька територій Веронської марки в долині Адідже навколо Тренто (Трієнта) Трентським єпископам. Його наступник з салічної династії, імператор Конрад II, після своєї коронації в 1027 році відокремив ці землі від Італійського королівства і надав єпископам Тренту безпосередню владу, піднявши їх до рангу імперських князів-єпископів. Трентіно залишався під владою єпископату аж до секуляризації в 1803 році, хоча їх владу оспорювали графи Тірольські.
У 1061 році імператриця Агнеса віддала Каринтію і Верону швабському графу Бертольду з дому Церінгенів. Хоча він не зміг отримати фактичну владу ні як каринтійський герцог, ні як веронський маркграф, він заповів титул своїм нащадкам з Баденського дому, які продовжили правити своїми територіями Швабії як «маркграфством». У той час, у 1070 році, Істрія була знову відроджена до марки та відокремлена від Верони, тоді як у ході суперечки про інвеституру в 1077 році території Фріулі на сході, навколо єпископського міста Аквілеї, були відокремлені від марки, щоб забезпечити церковний Аквілейський патріархат, який, як і Трентське єпископство, став безпосереднім васалом німецького короля Генріха IV.
У 1151 році німецький король, гогенштауфен Конрад III остаточно позбавив герцога Каринтії Генріха V решти Веронської марки та передав її маркграфу Герману III Баденському. Однак у 1164 році найважливіші міста сформували Веронську лігу, союз міст, спрямований на захист своєї незалежності від італійської політики племінника Конрада, імператора Фрідріха Барбаросси. Лігу очолила Венеція, іншими членами були Верона, Падуя, Віченца та Тревізо. У 1167 р. веронські міста приєдналися до Ломбардської ліги; це де-факто призвело до ліквідації імперської марки, що підтвердила перемога ломбардців у битві при Леньяно 1176 року. Імператори Священної Римської імперії продовжували призначати імперських вікаріїв, хоча на той час ця посада була суто номінальною, оскільки з XIII століття фактичними володарями Верони були подести з династії Скалігерів. У 1405 році веронці підкорилися Венеції, яка приблизно до 1420 року завоювала більшу частину території колишньої марки та включила її до власних материкових володінь Тераферма (Domini di Terraferma).
Список маркграфів Веронських
Герцоги Баварські
- 951—955 Генріх I, також маркграф Фріульський та Істрійський
- 953—955 Міло, відлік з 930 або 931, правив як маркграф за Генріха
- 955—975 Генріх II Норовливий, син, скинутий
Герцоги Каринтійські
- 976—978 Генріх III Молодший, скинутий
- 978—985 Оттон I
- 985—989 Генріх III Молодший, знову
- 989—995 Генріх II Сперечальник, знову
- 995—1004 Оттон I, знову
- 1004—1011 Конрад I
- 1011—1035 Адальберо з Еппенштейна
- 1035—1039 Конрад II, син Конрада I
- 1039—1047 вакантний, безпосередньо керований королем Генріхом III
- 1047—1055 Вельф
- 1056—1061 Конрад III
- 1061—1077 Бертольд I
- 1077—1090 Ліутольд Еппенштейнський
- 1090—1122 Генріх IV
- 1122—1123 Генріх V
- 1123—1135 Енгельберт
- 1135—1144 Ульріх I
- 1144—1151 Генріх VI
Маркграфи Баденські
Примітки
-
![image]()
Coolidge, William Augustus Brevoort (1911). . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 26. Cambridge University Press. с. 1010—1012. (англ.), gives dates of 951 and 962. -
![image]()
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 28. Cambridge University Press. с. 504. (англ.)
Джерела
- Katrin Baaken: "Elisina curtis nobilissima". Welfischer Besitz in der Markgrafschaft Verona und die Datierung der Historia Welforum. In: Deutsches Archiv für Erforschung des Mittelalters Bd. 55, 1999, S. 63–94
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veronska marka nim Mark Verona Veroneser Mark ven Marca de Verona abo Marka Veroni ta Akvileyi nim Mark Verona und Aquileia velika marka prikordonnij rajon Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v pivnichno shidnomu regioni Italiyi protyagom Serednovichchya z centrami u mistah Verona ta Akvileya Teritoriya marki bula zavojovana korolem Nimechchini Ottonom I u 952 roci Pislya zasnuvannya v 962 roci Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi marka perebuvala u volodinni gercogiv Bavariyi Z 976 roku perebuvala v personalnij uniyi z Karintijskim gercogstvom Marka pripinilo isnuvati z poyavoyu Lombardskoyi ligi v 1167 roci Veronska marka nim Mark Verona nim Veroneser Mark ven Marca de Verona Marka Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Bavarske gercogstvo 952 976 Karintijske gercogstvo 976 1151 Badenske markgrafstvo 1151 1167 952 1167 Prapor Veronskoyi marki Verona istorichni kordoni na kartiVeronska marka sered inshih derzhav Italiyi v 1050 roci Stolicya Verona Derzhavnij ustrij Marka Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Bavarske gercogstvo 952 976 Karintijske gercogstvo 976 1151 Badenske markgrafstvo 1151 1167 Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 952 Stvorennya Lombardskoyi ligi 1167 Poperednik Nastupnik Friulske gercogstvo Akvilejskij patriarhat Lombardska liga Sogodni ye chastinoyu Italiya Sloveniya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veronska markaGeografiyaVeronska marka v skladi Bavarskogo gercogstva v X st Marka priblizno ohoplyuvala istorichni regioni Friuli ta Veneto vid kordonu z Lombardiyeyu ta richki K yeze na zahodi do Talyamento ta Izonco Socha na shodi verhnya dolina Sochi v Yulijskih Alpah sogodni ye chastinoyu slovenskogo regionu Gorishki Za vinyatkom lagun kontrolovanih Veneciyeyu marka prostyagalas vid Adriatichnogo morya do grebnya Dolomitovih Alp i Karnijskih Alp na pivnochi de girskij region Karniya mezhuye z Karintiyeyu Zahidni zemli navkolo Veroni ohoplyuvali dolinu richki Po gori Euganej i Berichi Venetski Peredalpi ta ozero Garda Spochatku marka takozh vklyuchala suchasne Trentino vgoru do richki Adidzhe na pivnichnomu zahodi Okrim stolici Veroni poblizu pivdenno zahidnogo kordonu z Toskanoyu marka vklyuchala yepiskopsku rezidenciyu v Akvileyi istorichnu stolicyu Friuli Udine z susidnim Chividale ta portom Grado na shodi a takozh veliki mista Vichenca Trevizo ta Paduya yaki vidigravali vazhlivu rol u formuvanni Lombardskoyi ligi Veronska marka bula strategichno vazhlivoyu teritoriyeyu yaka kontrolyuvala pivdenni shlyahi do alpijskih perevaliv sho veli z Italiyi do Nimechchini i grala klyuchovu rol u sprobah imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zberegti panuvannya nad Italiyeyu zreshtoyu nevdalimi IstoriyaFeodalne volodinnya pid nazvoyu Veronska i Akvilejska marka Marca Veronensis et Aquileiensis stvoriv korol Italiyi Berengar I Friulskij priblizno v 890 roci v mezhah zagalnoyi restrukturizaciyi jogo korolivstva koli Veronska marka zaminila kolishnyu karolinzku Friulsku marku yakoyu vostannye volodiv zastavnik Berengara Valfred Marka bula vidokremlena vid Italijskogo korolivstva pislya togo yak nimeckij korol Otton I zdijsniv kampaniyu proti italijskogo korolya Berengara II u 951 roci Na zasidanni rejhstagu v Augsburzi nastupnogo roku Berengar II utrimav za soboyu Italijske korolivstvo ale buv zmushenij pogoditis z vidokremlennyam vid nogo Veronskoyi marki vklyuchenoyi do skladu Bavarskogo gercogstva yakim keruvav brat Ottona gercog Genriha I pri comu stara karolinzka Istrijska marka bula priyednana do Veronskoyi marki yak okreme grafstvo Z 952 po 975 rik i Karintijska i Veronski marki perebuvali pid kontrolem gercogiv Bavariyi i razom z neyu utvoryuvali velicheznij italijsko nimecko slov yanskij feod yakim pravili predstavniki Saksonskoyi dinastiyi Pislya kilkoh povstan ocholyuvanih jogo bavarskimi dvoyuridnimi bratami imperator Otton II u 976 roci skinuv gercoga Genriha II Bavarskogo ta zasnuvav na pivdenno shidnih teritoriyah Karintijske gercogstvo pid kerivnictvom loyalnogo vasala luyitpoldinga Genriha Molodshogo Vin takozh otrimav kontrol nad Veronskoyu markoyu yak markoyu Karintijskogo gercogstva i vidtodi vona chas vid chasu perebuvala pid kontrolem karintijskih gercogiv She u 975 roci u Veroni zasnuvali komunu yakij Otton II peredav povnovazhennya markizata Z cogo chasu Verona ta kilka inshih mist postupovo peretvorilisya na nezalezhni mista derzhavi i svoyeyu chergoyu titul markgrafa Veronskogo stav faktichno porozhnim pochesnim titulom u gercogskih domah Bavariyi ta Karintiyi Vidtodi imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zamist markgrafiv pochali priznachati dlya predstavlennya yih vikariyiv Z 1004 roku korol Nimechchini Genrih II sho zavoyuvav Italijske korolivstvo vidiliv kilka teritorij Veronskoyi marki v dolini Adidzhe navkolo Trento Triyenta Trentskim yepiskopam Jogo nastupnik z salichnoyi dinastiyi imperator Konrad II pislya svoyeyi koronaciyi v 1027 roci vidokremiv ci zemli vid Italijskogo korolivstva i nadav yepiskopam Trentu bezposerednyu vladu pidnyavshi yih do rangu imperskih knyaziv yepiskopiv Trentino zalishavsya pid vladoyu yepiskopatu azh do sekulyarizaciyi v 1803 roci hocha yih vladu osporyuvali grafi Tirolski U 1061 roci imperatricya Agnesa viddala Karintiyu i Veronu shvabskomu grafu Bertoldu z domu Ceringeniv Hocha vin ne zmig otrimati faktichnu vladu ni yak karintijskij gercog ni yak veronskij markgraf vin zapoviv titul svoyim nashadkam z Badenskogo domu yaki prodovzhili praviti svoyimi teritoriyami Shvabiyi yak markgrafstvom U toj chas u 1070 roci Istriya bula znovu vidrodzhena do marki ta vidokremlena vid Veroni todi yak u hodi superechki pro investituru v 1077 roci teritoriyi Friuli na shodi navkolo yepiskopskogo mista Akvileyi buli vidokremleni vid marki shob zabezpechiti cerkovnij Akvilejskij patriarhat yakij yak i Trentske yepiskopstvo stav bezposerednim vasalom nimeckogo korolya Genriha IV U 1151 roci nimeckij korol gogenshtaufen Konrad III ostatochno pozbaviv gercoga Karintiyi Genriha V reshti Veronskoyi marki ta peredav yiyi markgrafu Germanu III Badenskomu Odnak u 1164 roci najvazhlivishi mista sformuvali Veronsku ligu soyuz mist spryamovanij na zahist svoyeyi nezalezhnosti vid italijskoyi politiki pleminnika Konrada imperatora Fridriha Barbarossi Ligu ocholila Veneciya inshimi chlenami buli Verona Paduya Vichenca ta Trevizo U 1167 r veronski mista priyednalisya do Lombardskoyi ligi ce de fakto prizvelo do likvidaciyi imperskoyi marki sho pidtverdila peremoga lombardciv u bitvi pri Lenyano 1176 roku Imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi prodovzhuvali priznachati imperskih vikariyiv hocha na toj chas cya posada bula suto nominalnoyu oskilki z XIII stolittya faktichnimi volodaryami Veroni buli podesti z dinastiyi Skaligeriv U 1405 roci veronci pidkorilisya Veneciyi yaka priblizno do 1420 roku zavoyuvala bilshu chastinu teritoriyi kolishnoyi marki ta vklyuchila yiyi do vlasnih materikovih volodin Teraferma Domini di Terraferma Spisok markgrafiv VeronskihGercogi Bavarski 951 955 Genrih I takozh markgraf Friulskij ta Istrijskij 953 955 Milo vidlik z 930 abo 931 praviv yak markgraf za Genriha 955 975 Genrih II Norovlivij sin skinutij Gercogi Karintijski Karintska pantera gercogiv Karintiyi 976 978 Genrih III Molodshij skinutij 978 985 Otton I 985 989 Genrih III Molodshij znovu 989 995 Genrih II Sperechalnik znovu 995 1004 Otton I znovu 1004 1011 Konrad I 1011 1035 Adalbero z Eppenshtejna 1035 1039 Konrad II sin Konrada I 1039 1047 vakantnij bezposeredno kerovanij korolem Genrihom III 1047 1055 Velf 1056 1061 Konrad III 1061 1077 Bertold I 1077 1090 Liutold Eppenshtejnskij 1090 1122 Genrih IV 1122 1123 Genrih V 1123 1135 Engelbert 1135 1144 Ulrih I 1144 1151 Genrih VI Markgrafi Badenski 1151 1160 German III sin 1160 1190 German IV sin 1190 1243 German V sin 1223 1233 Eccelino 1243 1250 German VI sin Germana V 1250 1268 Fridrih I sin obezgolovlenijPrimitki Coolidge William Augustus Brevoort 1911 Tirol U Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 26 Cambridge University Press s 1010 1012 angl gives dates of 951 and 962 Hugh Chisholm red 1911 Welf Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 28 Cambridge University Press s 504 angl DzherelaKatrin Baaken Elisina curtis nobilissima Welfischer Besitz in der Markgrafschaft Verona und die Datierung der Historia Welforum In Deutsches Archiv fur Erforschung des Mittelalters Bd 55 1999 S 63 94