Ва́ймарська Респу́бліка (нім. Weimarer Republik, ( прослухати)) — історична назва німецької держави, пов'язана з конституційним Національним зібранням, що засідало у Ваймарі. Офіційно держава, як і її попередниця, продовжувала називатися Німецькою Імперією (нім. Deutsches Reich; ст. 1 Конституції), але майже ніхто не використовував її протягом Веймарського періоду, і жодна назва нової держави не отримала широкого визнання. Також використовували назви Німецька народна держава (нім. Deutscher Volksstaat) або просто Німецька республіка (нім. Deutsche Republik).
Deutsches Reich Німецька Держава | |||||
| |||||
| |||||
Девіз Einigkeit und Recht und Freiheit («Єдність, і право, і свобода») | |||||
Гімн Das Lied der Deutschen "Пісня німців" (з 1922) | |||||
Столиця | Берлін | ||||
Мови | Німецька (офіційна) | ||||
Релігії | Перепис 1925:
| ||||
Форма правління | федеративна репрезентативна напівпрезидентська республіка (1919–1930) * під [en] (1930–1933) | ||||
Президент | |||||
- 1918–1925 | Фрідріх Еберт (перший) | ||||
- 1925–1933 | Пауль фон Гінденбурґ (останній) | ||||
Канцлер | |||||
- 1919 | Фрідріх Еберт (перший) | ||||
- 1933 | Адольф Гітлер (останній) | ||||
Законодавчий орган | Двопалатний | ||||
- Верхня палата | [en] (de facto) | ||||
- Lower house | [en] | ||||
Історичний період | Міжвоєнний період | ||||
- Засновано | 9 листопада 1919 | ||||
- Конституція | 11 серпня 1919 | ||||
- Прийнята до Ліги Націй | 8 вересня 1926 | ||||
- Починається [en] | 29 березня 1930 | ||||
- Гітлер вступив на пост (канцлера) | 30 січня 1933 | ||||
- Підпал Рейхстагу | 27 лютого 1933 | ||||
- Закон про надзвичайні повноваження | 23 березня 1933 | ||||
Площа | |||||
- 1925 | 468 787 км2 | ||||
Населення | |||||
- 1925 | 62,411,000 осіб | ||||
Густота | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,» осіб/км² | ||||
Валюта |
| ||||
Сьогодні є частиною |
| ||||
|
Перша зареєстрована згадка про термін Republik von Weimar (Республіка Веймару) прийшла під час промови Адольфа Гітлера на мітингу нацистської партії в Мюнхені 24 лютого 1929. Через кілька тижнів термін Weimarer Republik вперше використав Гітлер у газетній статті. Лише протягом 1930-х цей термін став основним, як у Німеччині, так і за її межами.
Виникла у 1919 році внаслідок Листопадової революції. У перші роки її політичне життя визначала парламентська більшість, що складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної партії та Партії центру. СДПН уже відійшла від своїх колишніх революційних ідей. Демократія функціонувала. Спроби повалення державного ладу з метою встановлення соціалізму було придушено. Приватна власність залишилася недоторканною.
Але вже у 1920-ті стало видно, наскільки крихка республіканська база серед населення. Економічна криза, інфляція, окупація Руру та спроби нацистського перевороту чітко показали в 1923 році, що у Ваймарській республіці демократи перебувають у меншості.
З висновком Локарнських угод у 1925 році Ліги Націй у 1926 році переможена Німеччина повернула собі політичне рівноправ'я на міжнародній арені. Цим пояснюється, що частина населення сприймала ті роки як «золоті двадцяті роки». Але період розквіту був коротким. З новою економічною кризою 1929 року почалося падіння республіки.
була за своєю суттю достатньо авторитарною та надавала президентові (обраному прямим голосуванням на сім років) дуже широкі повноваження. Президент міг будь-коли розпускати Райхстаґ, навіть у першу секунду першої сесії. Президент міг як і коли завгодно призначати та звільняти з посади райхсканцлера та кабінет (ст. 53 і 54). Райхстаґ міг оголосити вотум недовіри канцлерові та уряду, але не мав права це робити у разі розпуску президентом.
У разі небезпеки державі президент міг скасовувати будь-які цивільні свободи на будь-який термін (ст. 48). Райхстаґ міг скасувати ці заходи, але можливість розпуску знову ж таки нейтралізовувала парламент.
Ці серйозні обмеження демократії зробили можливою фактичну самоліквідацію демократичного ладу після призначення президентом Гінденбурґом на пост райхсканцлера Адольфа Гітлера в січні 1933 року.
З цієї миті зазвичай вважається, що Ваймарська республіка припинила існування та почався нацистський період — Третій Рейх. Політичні структури Третього Райху виникли, проте, не з нуля, а шляхом модифікації та підлаштування під однопартійну диктатуру нацистів наявних структур Ваймарської республіки.
До 1945 формально зберігався Райхстаґ, органи управління земель (як-от Пруссія), органи місцевого самоврядування нижчого рівня.
Примітки
- Hosch, William L. (23 березня 2007). . Britannica Blog (амер.). Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 30 березня 2017.
- The law that 'enabled' Hitler's dictatorship. DW.com (англ.). 23 березня 2013. оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2017.
- Mason, K. J. Republic to Reich: A History of Germany 1918–1945. McGraw-Hill.
- Winfried Klein (14 вересня 2012). Wer sind wir, und was wollen wir dazu singen?. FAZ.NET. Frankfurter Allgemeine Zeitung. Процитовано 4 серпня 2022.
- Volume 6. Weimar Germany, 1918/19–1933 Population by Religious Denomination (1910–1939) [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] Sozialgeschichtliches Arbeitsbuch, Volume III, Materialien zur Statistik des Deutschen Reiches 1914–1945, edited by Dietmar Petzina, Werner Abelshauser and Anselm Faust. Munich: Verlag C. H. Beck, 1978, p. 31. Translation: Fred Reuss.
- Thomas Adam, Germany and the Americas: Culture, Politics, and History, 2005, , p. 185
- Das Deutsche Reich im Überblick. Wahlen in der Weimarer Republik. оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 26 квітня 2007.
- Ткаченко В. Росія та Захід: реінкарнація геополітики // Український історичний журнал. — К., 2016. — № 1 (526) (січ.—лют.). — 240 с. — С. 175. — ISSN 0130-5247.
- Verfassungen des Deutschen Reichs (1918–1933) [Конституція Німецького Рейху (1918–1933)]. Verfassungen der Welt (нім.). Процитовано 4 November 2023.
- Schnurr, Eva-Maria (30 September 2014). Der Name des Feindes: Warum heißt die erste deutsche Demokratie eigentlich 'Weimarer Republik?' [Назва ворога: чому першу німецьку демократію навіть назвали «Веймарською республікою»?]. Der Spiegel (нім.). Процитовано 11 June 2020.
- [de] as quoted in Schnurr, 2014
Пояснювальні нотатки
- Калінінградська область
- Частини Тельшяйського та Тауразького повіту
- [en]
Посилання
- http://scepsis.ru/library/id_456.html [ 7 червня 2008 у Wayback Machine.] scepsis.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nimechchina znachennya Va jmarska Respu blika nim Weimarer Republik ˈvaɪmaʁɐ ʁepuˈbliːk prosluhati istorichna nazva nimeckoyi derzhavi pov yazana z konstitucijnim Nacionalnim zibrannyam sho zasidalo u Vajmari Oficijno derzhava yak i yiyi poperednicya prodovzhuvala nazivatisya Nimeckoyu Imperiyeyu nim Deutsches Reich st 1 Konstituciyi ale majzhe nihto ne vikoristovuvav yiyi protyagom Vejmarskogo periodu i zhodna nazva novoyi derzhavi ne otrimala shirokogo viznannya Takozh vikoristovuvali nazvi Nimecka narodna derzhava nim Deutscher Volksstaat abo prosto Nimecka respublika nim Deutsche Republik Deutsches Reich Nimecka Derzhava 1919 1933 Prapor Gerb 1919 1928 Deviz Einigkeit und Recht und Freiheit Yednist i pravo i svoboda Gimn Das Lied der Deutschen Pisnya nimciv z 1922 source source Nimecka Derzhava istorichni kordoni na karti Stolicya Berlin Movi Nimecka oficijna Religiyi Perepis 1925 64 1 protestanti lyuterani reformati en 32 4 rimo katoliki 0 9 en 2 6 inshi Forma pravlinnya federativna reprezentativna napivprezidentska respublika 1919 1930 pid en 1930 1933 Prezident 1918 1925 Fridrih Ebert pershij 1925 1933 Paul fon Gindenburg ostannij Kancler 1919 Fridrih Ebert pershij 1933 Adolf Gitler ostannij Zakonodavchij organ Dvopalatnij Verhnya palata en de facto Lower house en Istorichnij period Mizhvoyennij period Zasnovano 9 listopada 1919 Konstituciya 11 serpnya 1919 Prijnyata do Ligi Nacij 8 veresnya 1926 Pochinayetsya en 29 bereznya 1930 Gitler vstupiv na post kanclera 30 sichnya 1933 Pidpal Rejhstagu 27 lyutogo 1933 Zakon pro nadzvichajni povnovazhennya 23 bereznya 1933 Plosha 1925 468 787 km2 Naselennya 1925 62 411 000 osib Gustota Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak osib km Valyuta 1919 23 Papiermark ℳ 1923 24 Rentenmark RM 1924 33 Reichsmark ℛℳ Sogodni ye chastinoyu Nimechchina Polsha Rosiya Litva Niderlandi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vejmarska respublika Persha zareyestrovana zgadka pro termin Republik von Weimar Respublika Vejmaru prijshla pid chas promovi Adolfa Gitlera na mitingu nacistskoyi partiyi v Myunheni 24 lyutogo 1929 Cherez kilka tizhniv termin Weimarer Republik vpershe vikoristav Gitler u gazetnij statti Lishe protyagom 1930 h cej termin stav osnovnim yak u Nimechchini tak i za yiyi mezhami Vinikla u 1919 roci vnaslidok Listopadovoyi revolyuciyi U pershi roki yiyi politichne zhittya viznachala parlamentska bilshist sho skladalasya z social demokrativ Nimeckoyi demokratichnoyi partiyi ta Partiyi centru SDPN uzhe vidijshla vid svoyih kolishnih revolyucijnih idej Demokratiya funkcionuvala Sprobi povalennya derzhavnogo ladu z metoyu vstanovlennya socializmu bulo pridusheno Privatna vlasnist zalishilasya nedotorkannoyu Ale vzhe u 1920 ti stalo vidno naskilki krihka respublikanska baza sered naselennya Ekonomichna kriza inflyaciya okupaciya Ruru ta sprobi nacistskogo perevorotu chitko pokazali v 1923 roci sho u Vajmarskij respublici demokrati perebuvayut u menshosti Z visnovkom Lokarnskih ugod u 1925 roci Ligi Nacij u 1926 roci peremozhena Nimechchina povernula sobi politichne rivnoprav ya na mizhnarodnij areni Cim poyasnyuyetsya sho chastina naselennya sprijmala ti roki yak zoloti dvadcyati roki Ale period rozkvitu buv korotkim Z novoyu ekonomichnoyu krizoyu 1929 roku pochalosya padinnya respubliki bula za svoyeyu suttyu dostatno avtoritarnoyu ta nadavala prezidentovi obranomu pryamim golosuvannyam na sim rokiv duzhe shiroki povnovazhennya Prezident mig bud koli rozpuskati Rajhstag navit u pershu sekundu pershoyi sesiyi Prezident mig yak i koli zavgodno priznachati ta zvilnyati z posadi rajhskanclera ta kabinet st 53 i 54 Rajhstag mig ogolositi votum nedoviri kanclerovi ta uryadu ale ne mav prava ce robiti u razi rozpusku prezidentom U razi nebezpeki derzhavi prezident mig skasovuvati bud yaki civilni svobodi na bud yakij termin st 48 Rajhstag mig skasuvati ci zahodi ale mozhlivist rozpusku znovu zh taki nejtralizovuvala parlament Ci serjozni obmezhennya demokratiyi zrobili mozhlivoyu faktichnu samolikvidaciyu demokratichnogo ladu pislya priznachennya prezidentom Gindenburgom na post rajhskanclera Adolfa Gitlera v sichni 1933 roku Z ciyeyi miti zazvichaj vvazhayetsya sho Vajmarska respublika pripinila isnuvannya ta pochavsya nacistskij period Tretij Rejh Politichni strukturi Tretogo Rajhu vinikli prote ne z nulya a shlyahom modifikaciyi ta pidlashtuvannya pid odnopartijnu diktaturu nacistiv nayavnih struktur Vajmarskoyi respubliki Do 1945 formalno zberigavsya Rajhstag organi upravlinnya zemel yak ot Prussiya organi miscevogo samovryaduvannya nizhchogo rivnya PrimitkiHosch William L 23 bereznya 2007 Britannica Blog amer Arhiv originalu za 11 bereznya 2019 Procitovano 30 bereznya 2017 The law that enabled Hitler s dictatorship DW com angl 23 bereznya 2013 originalu za 7 veresnya 2019 Procitovano 30 bereznya 2017 Mason K J Republic to Reich A History of Germany 1918 1945 McGraw Hill Winfried Klein 14 veresnya 2012 Wer sind wir und was wollen wir dazu singen FAZ NET Frankfurter Allgemeine Zeitung Procitovano 4 serpnya 2022 Volume 6 Weimar Germany 1918 19 1933 Population by Religious Denomination 1910 1939 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Sozialgeschichtliches Arbeitsbuch Volume III Materialien zur Statistik des Deutschen Reiches 1914 1945 edited by Dietmar Petzina Werner Abelshauser and Anselm Faust Munich Verlag C H Beck 1978 p 31 Translation Fred Reuss Thomas Adam Germany and the Americas Culture Politics and History 2005 ISBN 1 85109 633 7 p 185 Das Deutsche Reich im Uberblick Wahlen in der Weimarer Republik originalu za 21 listopada 2019 Procitovano 26 kvitnya 2007 Tkachenko V Rosiya ta Zahid reinkarnaciya geopolitiki Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2016 1 526 sich lyut 240 s S 175 ISSN 0130 5247 Verfassungen des Deutschen Reichs 1918 1933 Konstituciya Nimeckogo Rejhu 1918 1933 Verfassungen der Welt nim Procitovano 4 November 2023 Schnurr Eva Maria 30 September 2014 Der Name des Feindes Warum heisst die erste deutsche Demokratie eigentlich Weimarer Republik Nazva voroga chomu pershu nimecku demokratiyu navit nazvali Vejmarskoyu respublikoyu Der Spiegel nim Procitovano 11 June 2020 de as quoted in Schnurr 2014 Poyasnyuvalni notatki Kaliningradska oblast Chastini Telshyajskogo ta Taurazkogo povitu en Posilannyahttp scepsis ru library id 456 html 7 chervnya 2008 u Wayback Machine scepsis ru