Валенти́на Гюго́ (фр. Valentine Hugo), уроджена Валентина Марі Оґюстін Ґросс (Valentine Marie Augustine Gross; 16 березня 1887, Булонь-сюр-Мер, Франція — 16 березня 1968, Париж, Франція) — французька художниця та ілюстраторка.
Валентина Гюго | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 16 березня 1887[1][2][…] Булонь-сюр-Мер | |||
Смерть | 16 березня 1968[1][2][…](81 рік) | |||
Париж, Франція | ||||
Країна | Франція[5] | |||
Діяльність | художниця, ілюстратор, художниця по костюмах | |||
Напрямок | сюрреалізм | |||
Роки творчості | 1907[6] — 1968[6] | |||
У шлюбі з | d[7] | |||
Роботи в колекції | Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Тейт, Національна галерея мистецтв, d, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[8], Музей Ізраїлю, Музей мистецтв Філадельфії, Художній інститут Чикаго і Музей Бойманса - ван Бенінгена[9] | |||
| ||||
Валентина Гюго у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Дочка музиканта Оґюста Ґросса та Зелі Демлен (фр. Zèlie Dèmelin), Валентина розвивала в собі любов до мистецтва, театру та музики з раннього віку. Протягом 1907—1910 років займалася у [en].
Робота в театрі надала Валентині Гюго багато можливостей щодо розвитку її творчості. Вона часто робила замальовки балетної хореографії і особливо захоплювалася танцівником та хореографом Вацлавом Ніжинським. 1913 року вона представила свої роботи у фоє Театру Єлисейських полів під час прем'єри «Весни священної».
Робота Гюго з Російським балетом Дягілєва звела художницю з багатьма людьми, які згодом відіграли важливу роль у її житті. Зокрема, беручи активну участь у процесі створення балету [ru], прем'єра якого відбулася 18 травня 1917 року, Гюго познайомилася з Еріком Саті та Жаном Кокто. Художниця брала участь у роботі й над іншими спектаклями Саті — [en], [ru], [en].
Свого майбутнього чоловіка Жана Гюго, правнука відомого французького письменника Віктора Гюго, Валентина Гросс зустріла під час війни, 1917 року в домі Мімі та Сіпа Годебські. 1919 року вони одружилися, Кокто та Саті були свідками на їхньому весіллі.
Перебуваючи в близьких приятельських стосунках із композиторами французької «Шістки», Гюго й надалі співпрацювала з ними щодо створення костюмів до балету [ru] (1921), а 1926 року виконала костюми за макетами Жана Гюго для постановки Жана Кокто Ромео і Джульєтта.
Валентина Гюго та сюрреалісти
1926 року Валентина Гюго познайомилася з поетом-сюрреалістом Полем Елюаром. Вона була першою з художників, які проілюстрували його роботи. Їхня дружба тривала до смерті Елюара 1952 року. Чоловік художниці Жан Гюго ніколи не цікавився сюрреалістичним рухом, отож від 1929 року подружжя жило окремо. 1932 року вони розлучилися, але до самої смерті зберегли добрі стосунки. Розставання з чоловіком дозволило художниці набути більшої свободи спілкування, а дружба з Андре Бретоном і Полем Елюаром допомогла їй встановити приятельські стосунки з іншими учасниками об'єднання, такими як Сальвадор Далі та Макс Ернст.
У травні 1932 року вона переїхала жити до того ж будинку, де жили Поль Елюар та Андре Бретон.
З Бретон Гюго була знайома від 1917 року, вони зустрілися на одному з поетичних читань Кокто. Їхні близькі стосунки були недовгими, і тривали в період між липнем 1931 року та травнем 1932 року. 8 травня 1932 року, після сварки з Бретоном, Гюго спробувала вчинити самогубство. Шкодуючи про свої дії, вона зателефонувала Елюару, і в нього було достатньо часу, щоб приїхати та врятувати їй життя. Після цієї події стосунки Бретона та Гюго залишалися напруженими до 9 вересня, коли Валентина, давши ляпас Бретону, остаточно порвала з ним. Відтепер вони зустрічалися лише під час групових зустрічей сюрреалістів. Бретон ніколи не згадував Гюго у своїй книзі Сюрреалізм і живопис (фр. Le Surréalisme et la Peinture).
Гюго залишила виконані в сюрреалістичному стилі портрети Бретона, Рембо, [fr], Елюара, Тцара, Морана та інших. Художниця ілюструвала твори Рене Шара, Рене Кревеля, Лотреамона та перевидання збірки казок та легенд Ахіма фон Арніма, для якого Бретон написав передмову. Малюнки Гюго відрізняються тим, що виконані на темному тлі тонкими золотими лініями з великою кількістю декоративних завитків і нашарувань.
Вона виставлялася разом з Максом Ернстом, Джакометті, Гансом Арпом, Пабло Пікассо, Марселем Дюшаном, Маном Реєм, 1933 року брала участь у Salon des Surindépendants у Парижі та у виставці Fantastic art, Dada, Surrealism у Нью-Йорку 1936.
1943 року роботи Гюго включено у виставку Пеґґі Ґуґґенгайм Exhibition by 31 Women у галереї [en] в Нью-Йорку.
Після самогубства Рене Кревеля 1935 року та відходу від групи Рене Шара, Трістана Тцара та Поля Елюара, Валентина Гюго почала розчаровуватися в об'єднанні сюрреалістів та залишила рух.
У свої останні роки Валентина Гюго жила сама й у злиднях, змушена розпродавати книги та картини. На час її смерті 1968 року багатьох з її друзів уже не було в живих. Померла в день свого народження 16 березня 1968 року.
Гюго можна було б назвати однією з найзабутіших художників-сюрреалістів, проте останнім часом ринок мистецтва почав виявляти інтерес до її спадщини. 2000 року її роботу на аукціоні оцінено в 1,9 млн франків.
Більша частина архіву Гюго — зібрання рукописів, фотографій та творів, придбав американський журналіст та колекціонер [de] (1915—2006). Архів становить частину Carlton Lake Art Collection Центру гуманітарних досліджень Гаррі Ренсома Техаського університету в Остіні.
Кінематограф
1927 року Валентина Гюго працювала художницею-костюмеркою у фільмі режисера Карла Теодора Дреєра Пристрасті Жанни д'Арк.
1930 року, разом з іншими художниками, знялася у фільмі Луїса Бунюеля Золотий вік.
Ілюстрації до книг
- Лотреамон Пісні Мальдорора (1933)
- Ахім фон Арнім Contes bizarres (1933)
- Рене Шар Placard pour un chemin des écoliers (1937)
- Поль Елюар Тварини та їхні люди, люди та їхні тварини (1937)
- Артюр Рембо Les Poètes de sept ans (1939)
- [de]Особлива дружба (1946)
- [fr]Le promenoir des deux amans (1949)
Виставки
Вперше виставила свої роботи із сюрреалістами в Salon des Surindépendants 1933 року і потім:
- Тенерифе (1935),
- Копенгаген (1935),
- Нью-Йорк (1937),
- Токіо (1937).
1977 року в культурному центрі Тібо де Шампань, Труа, проведено ретроспективну виставку робіт Валентини Гюго.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998.
- Museum of Modern Art online collection
- RKDartists
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- http://www.moma.org/collection/works/13384
- колекція Бойманса онлайн — 2010.
- Caws, Mary Ann,, Kuenzli, Rudolf E.,, Raaberg, Gloria Gwen (1995). . Cambridge, Mass.: MIT Press. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
- Эрик Сати, Юрий Ханон. «Воспоминания задним числом». — второе. — СПб. : Центр Средней Музыки & Лики России, 2010. — С. 449. — .
- . Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
- Durozoi, Gerard. History of the Surrealist Movement. — Chicago: The University of Chicago Press. — p. 675, 2002. — ISBN .
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 6 травня 2022.
- Butler, Cornelia H.; Schwartz, Alexandra. Modern Women: Women Artists at The Museum of Modern Art. — New York: Museum of Modern Art. p. 45, 2010. — ISBN .
- . Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
Посилання
- Валентина Гюго[ 2 березня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Роботи Валентини Гюго в музеях світу [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Перелік робіт у колекції Carlton Lake гуманітарних наук Гаррі Ренсома центр [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valenti na Gyugo fr Valentine Hugo urodzhena Valentina Mari Ogyustin Gross Valentine Marie Augustine Gross 16 bereznya 1887 Bulon syur Mer Franciya 16 bereznya 1968 Parizh Franciya francuzka hudozhnicya ta ilyustratorka Valentina GyugoNarodzhennya16 bereznya 1887 1887 03 16 1 2 Bulon syur MerSmert16 bereznya 1968 1968 03 16 1 2 81 rik Parizh FranciyaKrayina Franciya 5 Diyalnisthudozhnicya ilyustrator hudozhnicya po kostyumahNapryamoksyurrealizmRoki tvorchosti1907 6 1968 6 U shlyubi zd 7 Roboti v kolekciyiNacionalnij muzej Centr mistectv imeni korolevi Sofiyi Tejt Nacionalna galereya mistectv d Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 8 Muzej Izrayilyu Muzej mistectv Filadelfiyi Hudozhnij institut Chikago i Muzej Bojmansa van Beningena 9 Valentina Gyugo u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gyugo ZhittyepisDochka muzikanta Ogyusta Grossa ta Zeli Demlen fr Zelie Demelin Valentina rozvivala v sobi lyubov do mistectva teatru ta muziki z rannogo viku Protyagom 1907 1910 rokiv zajmalasya u en Robota v teatri nadala Valentini Gyugo bagato mozhlivostej shodo rozvitku yiyi tvorchosti Vona chasto robila zamalovki baletnoyi horeografiyi i osoblivo zahoplyuvalasya tancivnikom ta horeografom Vaclavom Nizhinskim 1913 roku vona predstavila svoyi roboti u foye Teatru Yelisejskih poliv pid chas prem yeri Vesni svyashennoyi Robota Gyugo z Rosijskim baletom Dyagilyeva zvela hudozhnicyu z bagatma lyudmi yaki zgodom vidigrali vazhlivu rol u yiyi zhitti Zokrema beruchi aktivnu uchast u procesi stvorennya baletu ru prem yera yakogo vidbulasya 18 travnya 1917 roku Gyugo poznajomilasya z Erikom Sati ta Zhanom Kokto Hudozhnicya brala uchast u roboti j nad inshimi spektaklyami Sati en ru en Svogo majbutnogo cholovika Zhana Gyugo pravnuka vidomogo francuzkogo pismennika Viktora Gyugo Valentina Gross zustrila pid chas vijni 1917 roku v domi Mimi ta Sipa Godebski 1919 roku voni odruzhilisya Kokto ta Sati buli svidkami na yihnomu vesilli Perebuvayuchi v blizkih priyatelskih stosunkah iz kompozitorami francuzkoyi Shistki Gyugo j nadali spivpracyuvala z nimi shodo stvorennya kostyumiv do baletu ru 1921 a 1926 roku vikonala kostyumi za maketami Zhana Gyugo dlya postanovki Zhana Kokto Romeo i Dzhulyetta Valentina Gyugo ta syurrealisti1926 roku Valentina Gyugo poznajomilasya z poetom syurrealistom Polem Elyuarom Vona bula pershoyu z hudozhnikiv yaki proilyustruvali jogo roboti Yihnya druzhba trivala do smerti Elyuara 1952 roku Cholovik hudozhnici Zhan Gyugo nikoli ne cikavivsya syurrealistichnim ruhom otozh vid 1929 roku podruzhzhya zhilo okremo 1932 roku voni rozluchilisya ale do samoyi smerti zberegli dobri stosunki Rozstavannya z cholovikom dozvolilo hudozhnici nabuti bilshoyi svobodi spilkuvannya a druzhba z Andre Bretonom i Polem Elyuarom dopomogla yij vstanoviti priyatelski stosunki z inshimi uchasnikami ob yednannya takimi yak Salvador Dali ta Maks Ernst U travni 1932 roku vona pereyihala zhiti do togo zh budinku de zhili Pol Elyuar ta Andre Breton Z Breton Gyugo bula znajoma vid 1917 roku voni zustrilisya na odnomu z poetichnih chitan Kokto Yihni blizki stosunki buli nedovgimi i trivali v period mizh lipnem 1931 roku ta travnem 1932 roku 8 travnya 1932 roku pislya svarki z Bretonom Gyugo sprobuvala vchiniti samogubstvo Shkoduyuchi pro svoyi diyi vona zatelefonuvala Elyuaru i v nogo bulo dostatno chasu shob priyihati ta vryatuvati yij zhittya Pislya ciyeyi podiyi stosunki Bretona ta Gyugo zalishalisya napruzhenimi do 9 veresnya koli Valentina davshi lyapas Bretonu ostatochno porvala z nim Vidteper voni zustrichalisya lishe pid chas grupovih zustrichej syurrealistiv Breton nikoli ne zgaduvav Gyugo u svoyij knizi Syurrealizm i zhivopis fr Le Surrealisme et la Peinture Gyugo zalishila vikonani v syurrealistichnomu stili portreti Bretona Rembo fr Elyuara Tcara Morana ta inshih Hudozhnicya ilyustruvala tvori Rene Shara Rene Krevelya Lotreamona ta perevidannya zbirki kazok ta legend Ahima fon Arnima dlya yakogo Breton napisav peredmovu Malyunki Gyugo vidriznyayutsya tim sho vikonani na temnomu tli tonkimi zolotimi liniyami z velikoyu kilkistyu dekorativnih zavitkiv i nasharuvan Vona vistavlyalasya razom z Maksom Ernstom Dzhakometti Gansom Arpom Pablo Pikasso Marselem Dyushanom Manom Reyem 1933 roku brala uchast u Salon des Surindependants u Parizhi ta u vistavci Fantastic art Dada Surrealism u Nyu Jorku 1936 1943 roku roboti Gyugo vklyucheno u vistavku Peggi Guggengajm Exhibition by 31 Women u galereyi en v Nyu Jorku Pislya samogubstva Rene Krevelya 1935 roku ta vidhodu vid grupi Rene Shara Tristana Tcara ta Polya Elyuara Valentina Gyugo pochala rozcharovuvatisya v ob yednanni syurrealistiv ta zalishila ruh U svoyi ostanni roki Valentina Gyugo zhila sama j u zlidnyah zmushena rozprodavati knigi ta kartini Na chas yiyi smerti 1968 roku bagatoh z yiyi druziv uzhe ne bulo v zhivih Pomerla v den svogo narodzhennya 16 bereznya 1968 roku Gyugo mozhna bulo b nazvati odniyeyu z najzabutishih hudozhnikiv syurrealistiv prote ostannim chasom rinok mistectva pochav viyavlyati interes do yiyi spadshini 2000 roku yiyi robotu na aukcioni ocineno v 1 9 mln frankiv Bilsha chastina arhivu Gyugo zibrannya rukopisiv fotografij ta tvoriv pridbav amerikanskij zhurnalist ta kolekcioner de 1915 2006 Arhiv stanovit chastinu Carlton Lake Art Collection Centru gumanitarnih doslidzhen Garri Rensoma Tehaskogo universitetu v Ostini Kinematograf1927 roku Valentina Gyugo pracyuvala hudozhniceyu kostyumerkoyu u filmi rezhisera Karla Teodora Dreyera Pristrasti Zhanni d Ark 1930 roku razom z inshimi hudozhnikami znyalasya u filmi Luyisa Bunyuelya Zolotij vik Ilyustraciyi do knigLotreamon Pisni Maldorora 1933 Ahim fon Arnim Contes bizarres 1933 Rene Shar Placard pour un chemin des ecoliers 1937 Pol Elyuar Tvarini ta yihni lyudi lyudi ta yihni tvarini 1937 Artyur Rembo Les Poetes de sept ans 1939 de Osobliva druzhba 1946 fr Le promenoir des deux amans 1949 VistavkiVpershe vistavila svoyi roboti iz syurrealistami v Salon des Surindependants 1933 roku i potim Tenerife 1935 Kopengagen 1935 Nyu Jork 1937 Tokio 1937 1977 roku v kulturnomu centri Tibo de Shampan Trua provedeno retrospektivnu vistavku robit Valentini Gyugo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 1998 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 RKDartists d Track Q17299517 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2019 d Track Q110250907d Track Q2494649 http www moma org collection works 13384 kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107 Caws Mary Ann Kuenzli Rudolf E Raaberg Gloria Gwen 1995 Cambridge Mass MIT Press Arhiv originalu za 6 travnya 2022 Procitovano 6 travnya 2022 Erik Sati Yurij Hanon Vospominaniya zadnim chislom vtoroe SPb Centr Srednej Muzyki amp Liki Rossii 2010 S 449 ISBN 978 5 87417 338 8 Arhiv originalu za 3 travnya 2022 Procitovano 6 travnya 2022 Durozoi Gerard History of the Surrealist Movement Chicago The University of Chicago Press p 675 2002 ISBN ISBN 0 226 17412 3 Arhiv originalu za 28 grudnya 2014 Procitovano 6 travnya 2022 Butler Cornelia H Schwartz Alexandra Modern Women Women Artists at The Museum of Modern Art New York Museum of Modern Art p 45 2010 ISBN ISBN 9780870707711 Arhiv originalu za 6 travnya 2022 Procitovano 6 travnya 2022 Arhiv originalu za 6 travnya 2022 Procitovano 6 travnya 2022 Arhiv originalu za 6 travnya 2022 Procitovano 6 travnya 2022 PosilannyaValentina Gyugo 2 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Roboti Valentini Gyugo v muzeyah svitu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Perelik robit u kolekciyi Carlton Lake gumanitarnih nauk Garri Rensoma centr 8 lipnya 2017 u Wayback Machine angl