Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біла мечеть івр המסגד הלבן араб المسجد الأبيض старовинна дамаська мечеть у місті Рамла Ізраїль На сьогоднішній день збер

Біла мечеть (Рамла)

Біла мечеть (Рамла)

Біла мечеть (івр. המסגד הלבן‎, араб. المسجد الأبيض‎) — старовинна дамаська мечеть у місті Рамла, Ізраїль. На сьогоднішній день зберігся тільки мінарет. Згідно з ісламською традицією, північно-західна частина мечеті вміщувала макам відомого ісламського пророка — Саліха.

Біла мечеть
image
31°55′39″ пн. ш. 34°51′57″ сх. д. / 31.92760000002778042° пн. ш. 34.86600000002777477° сх. д. / 31.92760000002778042; 34.86600000002777477Координати: 31°55′39″ пн. ш. 34°51′57″ сх. д. / 31.92760000002778042° пн. ш. 34.86600000002777477° сх. д. / 31.92760000002778042; 34.86600000002777477
Типмечеть[1]
Статус спадщиниОб'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і d
Країнаimage Ізраїль
РозташуванняРамла
АрхітекторУмар ібн Абдул-Азіз
Засновано1268
image
image
Біла мечеть (Рамла) (Ізраїль)
image Біла мечеть у Вікісховищі

Мінарет також відомий як «Вежа сорока мучеників». Мусульманська традиція, що починається з 1467 року, стверджує, що сорок сахаба пророка Магомета були поховані в мечеті, що помилково вплинуло на західнохристиянську традицію від XVI століття, яка стверджувала, що Біла мечеть була спочатку церквою на честь Сорока Севастійських мучеників.

У 2000 році Ізраїль подав заявку на занесення Білої мечеті до попередньому списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія

Мечеть була побудована халіфом Сулейманом ібн Абд аль-Маліком у 715–717 роках, але добудована його наступником Умаром II до 720 року. Сама мечеть була побудована з мармуру, тоді як її двір був зроблений з іншого місцевого каменю. Через двісті років Аль-Мукаддасі описав мечеть, яка розміщувалась на ринковій площі, як більш красиву і пишнішу в порівнянні з Великою Мечеттю у Дамаску.

Реставрація

Землетрус у січні 1034 року зруйнував мечеть і третю частину міста, «залишивши лише купу руїн». У 1047 році Насір Хосрав повідомив, що мечеть відбудували.

image
Вид на Білу мечеть, 2017 рік

Після первинного будівництва Ілля Ібн Абд Аллах керував розробкою другої фази огородження західної стіни та спорудження центральної очисної будівлі для Салах ад-Діна в 1190 році. Третя фаза — у 1267–1268 роках — розпочалася після припинення окупації хрестоносцями. За розпорядженням мамлуцького султана аль-Захіра Бейбарса будівля знову набула статусу мечеті й була перебудована з додаванням купола, розміщенням нового амвону і молитовної ніші та з добавлянням мінарета. Султан Мухаммед аль-Насір Ібн Калаун відреставрував мінарет після землетрусу в жовтні 1318 року.

Мамлуки почали проводити реставраційні роботи в 1408 році.

Архітектура

image

Значна частина мечеті була побудована з білого мармуру, для дверей був використаний кипарис і кедрове дерево. Мечеть мала чотири фасади, які були організовані по кардинальній осі, східний фасад — непридатний. Мінарет був побудований на північ від будівлі мечеті, у квадратній формі з п’ятьма поверхами, кожна прикрашена віконними нішами та балконом на верху. На дизайн мінарету, ймовірно, вплинули хрестоносці, але його побудували мамлуки. Мінарет має висоту 27 метрів (89 футів). Однак існує припущення, що мінарет, можливо, раніше розташовувався ближче до центру мечеті, оскільки там були знайдені залишки квадратного фундаменту. Хоча, можливо, це був просто фонтан. У мечеті також були три підземні цистерни із склепінчастими проходами під центральним двором.

У 789 році, під егідою Гаруна аль-Рашида, аббасиди побудували величезні цистерни для зберігання води під двором мечеті, які залишаються недоторканими донині. Широкі пілястри підтримують стелі цистерн. Вони були наповнені дощовою водою, зібраною з території навколо мечеті, та водою, яку постачав акведук із джерел на пагорбах на схід від Рамли. Водосховища подавали воду прихожанам мечеті та наповнювали басейн для вуду (вмивань) у центрі подвір’я, від яких сьогодні залишився лише фундамент.

Археологічні розкопки

Розкопки, проведені в 1949 році від імені Міністерства з релігій та Департаменту старожитностей та музеїв Ізраїлю, показали, що корпус мечеті був побудований у вигляді чотирикутника і включав саму мечеть, два портики уздовж східної та західної стін, північну стіну, мінарет, невпізнану будівлю у центрі території і три підземні цистерни. Мечеть була широкою будівлею, з кіблою, зверненою до Мекки. Було знайдено два написи, в яких згадується ремонт мечеті. Перший стосується того, що султан Бейбарс збудував над мінаретом купол і додав двері. Другий напис зазначає, що в 1408 році у Сейф Ед-Дін Байгут ез-Захірі були південні стіни, покриті штукатуркою.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Al-Abyad Mosque [ 18 вересня 2013 у Wayback Machine.] Archnet Digital Library.
  3. Alphonse Marie L. de Prat de Lamartine (1835). . A. Waldie. с. 166. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 19 листопада 2019.
  4. François-René vicomte de Chateaubriand (1814). Travels in Greece, Palestine, Egypt, and Barbary, During the Years 1806 and 1807. Van Winkle and Wiley. с. 242.
  5. Pringle, 1993, pp. p.182 [ 29 квітня 2022 у Wayback Machine.]-185 [ 29 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  6. George Robinson (1837). . Colburn. с. 30. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 19 листопада 2019.
  7. Katia Cytryn-Silverman (2010). . Bulletin du Centre de recherche français à Jérusalem. 21. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 19 листопада 2019.
  8. UNESCO World Heritage Centre. . UNESCO World Heritage Centre (англ.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 19 листопада 2019.
  9. White Mosque [ 2 січня 2009 у Wayback Machine.] Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica Online. 26 Dec. 2008.
  10. quoted in le Strange, 1890, p.305.
  11. Haifa University [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Excavation in Marcus Street Ramala; Reports and studies of the recanati Institute for maritime studies Excavations, Haifa 2007
  12. Ramla: Arab Capital of the Province of Palestine [ 13 жовтня 2019 у Wayback Machine.] .
  13. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2019.
  14. . Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 19 листопада 2019.

Література

  • Pringle, Denys (1998), The Churches of the Crusader Kingdom of Jerusalem: L-Z (excluding Tyre), Cambridge University Press, ISBN 
  • leStrange, Guy (1890), Palestine Under the Moslems: A Description of Syria and the Holy Land from A.D. 650 to 1500, Committee of the , London,

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біла мечеть (Рамла)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біла мечеть (Рамла)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bila mechet ivr המסגד הלבן arab المسجد الأبيض starovinna damaska mechet u misti Ramla Izrayil Na sogodnishnij den zberigsya tilki minaret Zgidno z islamskoyu tradiciyeyu pivnichno zahidna chastina mecheti vmishuvala makam vidomogo islamskogo proroka Saliha Bila mechet31 55 39 pn sh 34 51 57 sh d 31 92760000002778042 pn sh 34 86600000002777477 sh d 31 92760000002778042 34 86600000002777477 Koordinati 31 55 39 pn sh 34 51 57 sh d 31 92760000002778042 pn sh 34 86600000002777477 sh d 31 92760000002778042 34 86600000002777477Tipmechet 1 Status spadshiniOb yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d i dKrayina Izrayil ISO3166 1 alpha 3 ISR ISO3166 1 cifrovij 376 RoztashuvannyaRamlaArhitektorUmar ibn Abdul AzizZasnovano1268Bila mechet Ramla Izrayil Bila mechet u Vikishovishi Minaret takozh vidomij yak Vezha soroka muchenikiv Musulmanska tradiciya sho pochinayetsya z 1467 roku stverdzhuye sho sorok sahaba proroka Magometa buli pohovani v mecheti sho pomilkovo vplinulo na zahidnohristiyansku tradiciyu vid XVI stolittya yaka stverdzhuvala sho Bila mechet bula spochatku cerkvoyu na chest Soroka Sevastijskih muchenikiv U 2000 roci Izrayil podav zayavku na zanesennya Biloyi mecheti do poperednomu spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO IstoriyaMechet bula pobudovana halifom Sulejmanom ibn Abd al Malikom u 715 717 rokah ale dobudovana jogo nastupnikom Umarom II do 720 roku Sama mechet bula pobudovana z marmuru todi yak yiyi dvir buv zroblenij z inshogo miscevogo kamenyu Cherez dvisti rokiv Al Mukaddasi opisav mechet yaka rozmishuvalas na rinkovij ploshi yak bilsh krasivu i pishnishu v porivnyanni z Velikoyu Mechettyu u Damasku Restavraciya Zemletrus u sichni 1034 roku zrujnuvav mechet i tretyu chastinu mista zalishivshi lishe kupu ruyin U 1047 roci Nasir Hosrav povidomiv sho mechet vidbuduvali Vid na Bilu mechet 2017 rik Pislya pervinnogo budivnictva Illya Ibn Abd Allah keruvav rozrobkoyu drugoyi fazi ogorodzhennya zahidnoyi stini ta sporudzhennya centralnoyi ochisnoyi budivli dlya Salah ad Dina v 1190 roci Tretya faza u 1267 1268 rokah rozpochalasya pislya pripinennya okupaciyi hrestonoscyami Za rozporyadzhennyam mamluckogo sultana al Zahira Bejbarsa budivlya znovu nabula statusu mecheti j bula perebudovana z dodavannyam kupola rozmishennyam novogo amvonu i molitovnoyi nishi ta z dobavlyannyam minareta Sultan Muhammed al Nasir Ibn Kalaun vidrestavruvav minaret pislya zemletrusu v zhovtni 1318 roku Mamluki pochali provoditi restavracijni roboti v 1408 roci ArhitekturaZnachna chastina mecheti bula pobudovana z bilogo marmuru dlya dverej buv vikoristanij kiparis i kedrove derevo Mechet mala chotiri fasadi yaki buli organizovani po kardinalnij osi shidnij fasad nepridatnij Minaret buv pobudovanij na pivnich vid budivli mecheti u kvadratnij formi z p yatma poverhami kozhna prikrashena vikonnimi nishami ta balkonom na verhu Na dizajn minaretu jmovirno vplinuli hrestonosci ale jogo pobuduvali mamluki Minaret maye visotu 27 metriv 89 futiv Odnak isnuye pripushennya sho minaret mozhlivo ranishe roztashovuvavsya blizhche do centru mecheti oskilki tam buli znajdeni zalishki kvadratnogo fundamentu Hocha mozhlivo ce buv prosto fontan U mecheti takozh buli tri pidzemni cisterni iz sklepinchastimi prohodami pid centralnim dvorom U 789 roci pid egidoyu Garuna al Rashida abbasidi pobuduvali velichezni cisterni dlya zberigannya vodi pid dvorom mecheti yaki zalishayutsya nedotorkanimi donini Shiroki pilyastri pidtrimuyut steli cistern Voni buli napovneni doshovoyu vodoyu zibranoyu z teritoriyi navkolo mecheti ta vodoyu yaku postachav akveduk iz dzherel na pagorbah na shid vid Ramli Vodoshovisha podavali vodu prihozhanam mecheti ta napovnyuvali basejn dlya vudu vmivan u centri podvir ya vid yakih sogodni zalishivsya lishe fundament Arheologichni rozkopkiRozkopki provedeni v 1949 roci vid imeni Ministerstva z religij ta Departamentu starozhitnostej ta muzeyiv Izrayilyu pokazali sho korpus mecheti buv pobudovanij u viglyadi chotirikutnika i vklyuchav samu mechet dva portiki uzdovzh shidnoyi ta zahidnoyi stin pivnichnu stinu minaret nevpiznanu budivlyu u centri teritoriyi i tri pidzemni cisterni Mechet bula shirokoyu budivleyu z kibloyu zvernenoyu do Mekki Bulo znajdeno dva napisi v yakih zgaduyetsya remont mecheti Pershij stosuyetsya togo sho sultan Bejbars zbuduvav nad minaretom kupol i dodav dveri Drugij napis zaznachaye sho v 1408 roci u Sejf Ed Din Bajgut ez Zahiri buli pivdenni stini pokriti shtukaturkoyu PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Al Abyad Mosque 18 veresnya 2013 u Wayback Machine Archnet Digital Library Alphonse Marie L de Prat de Lamartine 1835 A Waldie s 166 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2022 Procitovano 19 listopada 2019 Francois Rene vicomte de Chateaubriand 1814 Travels in Greece Palestine Egypt and Barbary During the Years 1806 and 1807 Van Winkle and Wiley s 242 Pringle 1993 pp p 182 29 kvitnya 2022 u Wayback Machine 185 29 kvitnya 2022 u Wayback Machine George Robinson 1837 Colburn s 30 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2022 Procitovano 19 listopada 2019 Katia Cytryn Silverman 2010 Bulletin du Centre de recherche francais a Jerusalem 21 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2015 Procitovano 19 listopada 2019 UNESCO World Heritage Centre UNESCO World Heritage Centre angl Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 19 listopada 2019 White Mosque 2 sichnya 2009 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Online 26 Dec 2008 quoted in le Strange 1890 p 305 Haifa University 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Excavation in Marcus Street Ramala Reports and studies of the recanati Institute for maritime studies Excavations Haifa 2007 Ramla Arab Capital of the Province of Palestine 13 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 19 listopada 2019 Arhiv originalu za 13 veresnya 2013 Procitovano 19 listopada 2019 LiteraturaPringle Denys 1998 The Churches of the Crusader Kingdom of Jerusalem L Z excluding Tyre Cambridge University Press ISBN 0 521 39037 0 leStrange Guy 1890 Palestine Under the Moslems A Description of Syria and the Holy Land from A D 650 to 1500 Committee of the London Div takozhConder Claude Reignier and H H Kitchener 1881 The Survey of Western Palestine memoirs of the topography orography hydrography and archaeology London vol 2 https archive org stream surveyofwesternp02conduoft page 270 mode 1up p 270 ff Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bila mechet Ramla Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bila mechet Ramla

Дата публікації:
Топ