Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бій під Монастирищем (21–22 березня 1653 року) одна із битв українського козацько–селянського війська під час повстання Хмельницького під містечком Монастирище Брацлавського полку Гетьманщини. Козацькому загону під проводом полковника Івана Богуна вдалося зупинити наступ польсько–шляхетського війська на чолі із полководцем Стефаном Чарнецьким, який здійснював новий каральний похід на Гетьманщину. Як результат, запорозькі козаки здобути надважливу перемогу над польсько–шляхетським військом, знищивши близько 6,000 тисяч військ Речі Посполитої під час битви.
Битва під Монастирищем  | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмельниччина | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Гетьманщина |  Річ Посполита | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Іван Богун |  Стефан Чарнецький | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 1000 козаків[] | 12,000-7,000 польський каральний корпус[] | ||||||
| Втрати | |||||||
| Не більше 100 козаків | 1,000 | ||||||
Передумови
На момент битви під Монастирищем навесні 1653 року у підпорядкуванні Івана Богуна було біля 2,5 тисяч козаків. Враховуючи весняне бездоріжжя, розливи рік та струмків, рівно як і значну відстань між сотнями, а також хвороби та інші поважні причини, козаки Кальницького полку не мали фізичної можливості вчасно прибути на збірні пункти. За таких критичних умов Іван Богун зміг зібрати лише козаків найближчих сотень. Польський магнат Стефан Чарнецький не дарма вважався одним із найкращих полководців Речі Посполитої. Будучи не аби яким стратегом, він заздалегідь передбачив дані обставини. Тож керований ним корпус, практично без перешкод просувався «Чорним шляхом» по території Кальницького полку в березні 1653 року.
Шляхетські панцирні хоругви Речі Посполитої нараховували більше 15 000 шляхти, жовнірів та німецьких ландцкнехтів, цебто добре вишколеного найманого професійного війська, а також більше 10 000 обозних слуг та добре озброєної челяді. Цей 25 000 польський каральний корпус, використовуючи тактику пересувних кінних загонів, рухався «Чорним шляхом» надзвичайно швидким маршем із Північно-Східної Волині. З метою навести жах на козаків, Чарнецький дав наказ «огнем і мечем» плюндрувати територію. Чоловіків та жінок, дітей та старих жорстоко катували, вішали та садили на палі. Майно грабували, оселі випалювали… Летючі польські загони нищили дрібні козацькі застави та укріплені містечка. Так були до тла випалені невеликі козацькі фортеці Самгородок, Погребище, Прилука, Липовець та багато інших козацьких сіл та хуторів. Полковник Іван Богун дізнався про навальне просування ворога своєю територією вже тоді, коли поляки були практично «на порозі» полкового міста Кальника.
На збори не було часу, адже ранньою весною майже всі козаки були по домівках. Заскочений зненацька полковник Іван Богун, розіслав гінців до найближчих від Кальника сотень, аби їх силами перекрити просування польських підрозділів «Чорним шляхом» до Умані. По тривозі було зібрано лише три сотні козаків Кальницького полку: Кальницька, і та Цибулівська сотня Уманського полку, тобто разом близько 400 козаків. Маючи такий малочислений загін, полковник Іван Богун, будучи одним із найкращих стратегів Запорозького Війська, прийняв єдине правильне рішення – заблокувати «Чорний шлях» у напрямку Умані.
Хід подій
Запеклі бої під Монастирищем між польськими карателями та козаками розпочались 20 березня і тривали без зупинку дві доби.
Із середини фортецю захищала Цибулівська сотня Уманського полку сотника Кгрозденка та частина кінноти Івана Богуна. Після дводенного штурму, як пише Самійло Величко, поляки підпалили в кількох місцях частокіл, підпалили також і замок. В ночі під прикриттям диму, що густо застеляв фортецю та околиці, Іван Богун вивів близько сотні кінноти з Аврамівського укріплення. Цей невеликий козацький підрозділ одягнув на себе кожухи, вивернуті по-татарськи вовною наверх і зайшов до поляків у тил, використавши «Галайову греблю», котра через глибокий яр сполучала село із фортецею. Козаки спільно з Богуном в найдраматичніший момент битви вдарили полякам у тил. Ось як пишуть про це учасники тієї битви – польські шляхтичі В. Каховський та Твардовський: «Військо вдерлось в міські пригороди, уже захопили фортечний вал, уже сотник Кгрозденко був убитий, уже повидирали кілля (частокіл валу). Всі сподівались, що місто ось-ось буде захоплено…». Шляхтич Твардовський також пригадав, що після несподіваної появи Івана Богуна в тилу польського обозу, польське військо охопив жах. Козаки у вивернутих навиворіт кожухах з татарськими хижими криками та завиванням, навально вдарили розпашілим від бою польським хоругвам у спину: «Наші, як ошпарені, кинули свої обози і вантажі, поранених і хворих. Тікали так, що за ніч сім миль пробігли…». Літописець часів визвольної війни писав, що «військо польське насмерть перелякане, не тільки штурм свій облишило, але як ошпарене вози свої з усіма достатками і багатою здобиччю, а також із людьми хворими і пораненими покинувши, від Монастирища назад до Ковеля побігло, і велику шкоду, і сором свій побачило і пізнало...».
Шлях втечі коронного війська проходив дорогою повз козацьку слободу Летичівку та густий дубовий ліс. Впродовж шести верст (близько 7 км) вся дорога в сторону сотенного містечка Цибулів, якою «до лясу» дременули поляки, рясно була вкрита, посіченими на пень, тілами німецьких найманців та польських гонорових карателів.
Самійло Величко сповіщає, що поляки панічно тікали в сторону містечка Цибулів і називає втрати поляків понад 6 тисяч убитими, та обоз, який вони кинули під Монастирищами. Польські хоругви, хоча і панікуючи зазнали переляку, проте не втратили повну керованість. З боями відступаючи вони зробили так-званий маневр «відворот». Тікаючи в сторону козацької слободи Цибулів, повернули лісовою дорогою по відгалуженню «Соколівського шляху», що тепер проходе через село Антоніна до переправи і бродів через Гірський Тікич в районі села Княжа Криниця, аби мати змогу і надалі грабувати ще не випалені козацькі села та хутори, здобуваючи провіант для жовнірів та фураж для коней. Недобитки польського карального корпусу знову вийшли на «Чорний шлях» та спішним маршем вирушили на Волинь, у межі Речі Посполитої.
В той же час з Умані на допомогу Івану Богуну із кількома полками спішив сам Гетьман Богдан Хмельницький, проте запізнився. Довідавшись про блискучу перемогу козаків під орудою Івана Богуна – «Був дуже задоволений і реготав з польської шляхти».
Джерела
- Степанков В. С. Монастирищенська оборона 1653 [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — .
Література
- Костомаров Н. И. Богдан Хмельницкий, т. 2. СПб., 1884
- Kersten A. Stefan Czarniecki 1599—1665. Warszawa, 1963
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990
- Грушевський М. Історія України-Руси, т. 9, ч. 1. К., 1996
- Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.): Україна крізь віки, т. 7. К., 1999
- Ciesielski T. Od Batohu do Żwańca. Wojna na Ukrainie, Podolu i o Mołdawię 1652—1653. Zabrze, 2007.
- https://naszdziennik.pl/polska-kresy/27989,dobrali-husarie-by-pochwalic-sie-zwyciestwem.html
- K Laskowski, Stefan Czarniecki jako człowiek, obywatel i wojownik, 1907 (pol.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bij pid Monastirishem 21 22 bereznya 1653 roku odna iz bitv ukrayinskogo kozacko selyanskogo vijska pid chas povstannya Hmelnickogo pid mistechkom Monastirishe Braclavskogo polku Getmanshini Kozackomu zagonu pid provodom polkovnika Ivana Boguna vdalosya zupiniti nastup polsko shlyahetskogo vijska na choli iz polkovodcem Stefanom Charneckim yakij zdijsnyuvav novij karalnij pohid na Getmanshinu Yak rezultat zaporozki kozaki zdobuti nadvazhlivu peremogu nad polsko shlyahetskim vijskom znishivshi blizko 6 000 tisyach vijsk Rechi Pospolitoyi pid chas bitvi Bitva pid Monastirishem Stefan Charneckij pid MonastirishemHmelnichchinaData 20 21 bereznya 1653 rokuMisce Monastirishe Braclavskij polk GetmanshinaRezultat peremoga vijsk pid komanduvannyam Ivana BogunaStoroniGetmanshina Rich PospolitaKomanduvachiIvan Bogun Stefan CharneckijVijskovi sili1000 kozakiv dzherelo 12 000 7 000 polskij karalnij korpus dzherelo VtratiNe bilshe 100 kozakiv 1 000PeredumoviNa moment bitvi pid Monastirishem navesni 1653 roku u pidporyadkuvanni Ivana Boguna bulo bilya 2 5 tisyach kozakiv Vrahovuyuchi vesnyane bezdorizhzhya rozlivi rik ta strumkiv rivno yak i znachnu vidstan mizh sotnyami a takozh hvorobi ta inshi povazhni prichini kozaki Kalnickogo polku ne mali fizichnoyi mozhlivosti vchasno pributi na zbirni punkti Za takih kritichnih umov Ivan Bogun zmig zibrati lishe kozakiv najblizhchih soten Polskij magnat Stefan Charneckij ne darma vvazhavsya odnim iz najkrashih polkovodciv Rechi Pospolitoyi Buduchi ne abi yakim strategom vin zazdalegid peredbachiv dani obstavini Tozh kerovanij nim korpus praktichno bez pereshkod prosuvavsya Chornim shlyahom po teritoriyi Kalnickogo polku v berezni 1653 roku Shlyahetski pancirni horugvi Rechi Pospolitoyi narahovuvali bilshe 15 000 shlyahti zhovniriv ta nimeckih landcknehtiv cebto dobre vishkolenogo najmanogo profesijnogo vijska a takozh bilshe 10 000 oboznih slug ta dobre ozbroyenoyi chelyadi Cej 25 000 polskij karalnij korpus vikoristovuyuchi taktiku peresuvnih kinnih zagoniv ruhavsya Chornim shlyahom nadzvichajno shvidkim marshem iz Pivnichno Shidnoyi Volini Z metoyu navesti zhah na kozakiv Charneckij dav nakaz ognem i mechem plyundruvati teritoriyu Cholovikiv ta zhinok ditej ta starih zhorstoko katuvali vishali ta sadili na pali Majno grabuvali oseli vipalyuvali Letyuchi polski zagoni nishili dribni kozacki zastavi ta ukripleni mistechka Tak buli do tla vipaleni neveliki kozacki forteci Samgorodok Pogrebishe Priluka Lipovec ta bagato inshih kozackih sil ta hutoriv Polkovnik Ivan Bogun diznavsya pro navalne prosuvannya voroga svoyeyu teritoriyeyu vzhe todi koli polyaki buli praktichno na porozi polkovogo mista Kalnika Na zbori ne bulo chasu adzhe rannoyu vesnoyu majzhe vsi kozaki buli po domivkah Zaskochenij znenacka polkovnik Ivan Bogun rozislav ginciv do najblizhchih vid Kalnika soten abi yih silami perekriti prosuvannya polskih pidrozdiliv Chornim shlyahom do Umani Po trivozi bulo zibrano lishe tri sotni kozakiv Kalnickogo polku Kalnicka i ta Cibulivska sotnya Umanskogo polku tobto razom blizko 400 kozakiv Mayuchi takij malochislenij zagin polkovnik Ivan Bogun buduchi odnim iz najkrashih strategiv Zaporozkogo Vijska prijnyav yedine pravilne rishennya zablokuvati Chornij shlyah u napryamku Umani Hid podijZapekli boyi pid Monastirishem mizh polskimi karatelyami ta kozakami rozpochalis 20 bereznya i trivali bez zupinku dvi dobi Iz seredini fortecyu zahishala Cibulivska sotnya Umanskogo polku sotnika Kgrozdenka ta chastina kinnoti Ivana Boguna Pislya dvodennogo shturmu yak pishe Samijlo Velichko polyaki pidpalili v kilkoh miscyah chastokil pidpalili takozh i zamok V nochi pid prikrittyam dimu sho gusto zastelyav fortecyu ta okolici Ivan Bogun viviv blizko sotni kinnoti z Avramivskogo ukriplennya Cej nevelikij kozackij pidrozdil odyagnuv na sebe kozhuhi vivernuti po tatarski vovnoyu naverh i zajshov do polyakiv u til vikoristavshi Galajovu greblyu kotra cherez glibokij yar spoluchala selo iz forteceyu Kozaki spilno z Bogunom v najdramatichnishij moment bitvi vdarili polyakam u til Os yak pishut pro ce uchasniki tiyeyi bitvi polski shlyahtichi V Kahovskij ta Tvardovskij Vijsko vderlos v miski prigorodi uzhe zahopili fortechnij val uzhe sotnik Kgrozdenko buv ubitij uzhe povidirali killya chastokil valu Vsi spodivalis sho misto os os bude zahopleno Shlyahtich Tvardovskij takozh prigadav sho pislya nespodivanoyi poyavi Ivana Boguna v tilu polskogo obozu polske vijsko ohopiv zhah Kozaki u vivernutih navivorit kozhuhah z tatarskimi hizhimi krikami ta zavivannyam navalno vdarili rozpashilim vid boyu polskim horugvam u spinu Nashi yak oshpareni kinuli svoyi obozi i vantazhi poranenih i hvorih Tikali tak sho za nich sim mil probigli Litopisec chasiv vizvolnoyi vijni pisav sho vijsko polske nasmert perelyakane ne tilki shturm svij oblishilo ale yak oshparene vozi svoyi z usima dostatkami i bagatoyu zdobichchyu a takozh iz lyudmi hvorimi i poranenimi pokinuvshi vid Monastirisha nazad do Kovelya pobiglo i veliku shkodu i sorom svij pobachilo i piznalo Shlyah vtechi koronnogo vijska prohodiv dorogoyu povz kozacku slobodu Letichivku ta gustij dubovij lis Vprodovzh shesti verst blizko 7 km vsya doroga v storonu sotennogo mistechka Cibuliv yakoyu do lyasu dremenuli polyaki ryasno bula vkrita posichenimi na pen tilami nimeckih najmanciv ta polskih gonorovih karateliv Samijlo Velichko spovishaye sho polyaki panichno tikali v storonu mistechka Cibuliv i nazivaye vtrati polyakiv ponad 6 tisyach ubitimi ta oboz yakij voni kinuli pid Monastirishami Polski horugvi hocha i panikuyuchi zaznali perelyaku prote ne vtratili povnu kerovanist Z boyami vidstupayuchi voni zrobili tak zvanij manevr vidvorot Tikayuchi v storonu kozackoyi slobodi Cibuliv povernuli lisovoyu dorogoyu po vidgaluzhennyu Sokolivskogo shlyahu sho teper prohode cherez selo Antonina do perepravi i brodiv cherez Girskij Tikich v rajoni sela Knyazha Krinicya abi mati zmogu i nadali grabuvati she ne vipaleni kozacki sela ta hutori zdobuvayuchi proviant dlya zhovniriv ta furazh dlya konej Nedobitki polskogo karalnogo korpusu znovu vijshli na Chornij shlyah ta spishnim marshem virushili na Volin u mezhi Rechi Pospolitoyi V toj zhe chas z Umani na dopomogu Ivanu Bogunu iz kilkoma polkami spishiv sam Getman Bogdan Hmelnickij prote zapiznivsya Dovidavshis pro bliskuchu peremogu kozakiv pid orudoyu Ivana Boguna Buv duzhe zadovolenij i regotav z polskoyi shlyahti DzherelaStepankov V S Monastirishenska oborona 1653 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 LiteraturaKostomarov N I Bogdan Hmelnickij t 2 SPb 1884 Kersten A Stefan Czarniecki 1599 1665 Warszawa 1963 Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij Lviv 1990 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi t 9 ch 1 K 1996 Smolij V A Stepankov V S Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Ukrayina kriz viki t 7 K 1999Ciesielski T Od Batohu do Zwanca Wojna na Ukrainie Podolu i o Moldawie 1652 1653 Zabrze 2007 https naszdziennik pl polska kresy 27989 dobrali husarie by pochwalic sie zwyciestwem html K Laskowski Stefan Czarniecki jako czlowiek obywatel i wojownik 1907 pol