Акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» (АТ "БМЗ «Прогрес») — машинобудівне підприємство у місті Бердичів (Житомирська область, Україна) (не плутати з ТОВ «Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес“, м. Київ»).
Тип | Акціонерне Товариство |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | відкрите акціонерне товариство |
Галузь | Машинобудування |
Гасло | "Прогрес" - це якість, якість - це прогрес |
Засновано | 1880 |
Штаб-квартира | Бердичів, Україна |
Ключові особи | Макаркін Віталій Володимирович, голова спостережної ради |
Продукція | Продукція загального та середнього машинобудування |
Код ЄДРПОУ | 00217426 |
progress.ua | |
Історія
Спочатку — механічний і чавуноливарний завод Л. К. Плахецького, заснований в 1880 році в безпосередній близькості від залізничного вокзалу на Торговій площі. Виробничі цехи і ділянки розміщувалися на ділянці загальною площею 3730 кв. сажнів. Завод був оснащений вагранкою, чотирма ковальськими горнами, сімома верстатами і паровою машиною потужністю 8 к.с. Чисельність робітників становила 30 чоловік, річний обсяг виробництва — до 50 тис. руб.
У перші роки свого існування завод лише ремонтував сільськогосподарський інвентар, а пізніше почав випускати плуги, сівалки, віялки та інші види сільськогосподарської техніки.
Незабаром Плахецькій запрошує в компаньйони купця І. М. Доберського, і підприємство починає функціонувати під назвою "Механічний і чавуноливарний завод Плахецького і Доберського ".
Подальший розвиток завод отримав завдяки посиленому будівництву на Південно-Заході Росії цукрових і винокурних підприємств, млинів, крупорушок і олійниць. Засновники підприємств, які будувалися на той час, починають засипати завод Плахецького і Доберського замовленнями.
Значною мірою розвитку заводу сприяла близькість залізниці, що зв'язала в 1870 році Бердичів з Козятином, потім з Шепетівкою, а в 1896 році — з центром Волинської губернії містом Житомиром.
Масштаби виробництва заводу Плахецького і Доберського постійно розширювалися, і до 1892 року його обладнання вже було представлено двома локомобілями загальною потужністю 16 к.с., двома вагранками, шістьма ковальськими горнами, 17 різними верстатами і двома вентиляторами.
Велика кількість замовлень і обмежені виробничі потужності зажадали докорінної перебудови заводу. Плахецькій і Доберській розширюють територію заводу за рахунок додаткової закупівлі у землевласників площ, що примикають до підприємства. У 1895 році як компаньйон ними запрошується інженер-технолог Н. Ф. Барсуков.
У вересні 1895 року Плахецький, Доберський і Барсуков направили до Російської імперії прохання про затвердження проекту статуту «Товариства машинобудівного заводу „Прогрес“».
29 червня 1896 російський імператор Микола II затвердив представлений статут, і на основі цього створюється «Товариство машинобудівного заводу „Прогрес“» з основним капіталом 350 тис. руб. Був випущений пакет акцій в кількості 1400 штук гідністю 350 руб. кожна.
У 1896 році завод значно розширює свої виробничі потужності за рахунок будівництва нових корпусів, споруди механічної майстерні з галеркою площею 864 м², кузні, чавуноливарного заводу з сушарками і вагранками, модельного і міднокотельного відділень і т. д. У 1900 році став до ладу механічний цех, а в 1903 році був здійснений повний перехід підприємства на випуск устаткування для цукрових і рафінадних заводів.
На початку XX століття на зміну колишнім власникам заводу приходять нові, переважно іноземці. Директором-розпорядником суспільства стає швейцарець Ф. Г. Єнні. Директорами правління обираються Г. Г. Єнні і П. І. Гомола. Згодом майже весь основний капітал товариства переходить до рук швейцарців Єнні.
На заводі переважала ручна праця. Транспортування матеріалів, заготовок і деталей здійснювалося або вручну, або за допомогою візків. Тривалість робочого дня становила 11-12 годин. За важку працю кваліфіковані робітники отримували за день 1 крб. 25 коп., чорнороби — 80 коп., а учні — 30-40 коп. Низька заробітна плата урізалася хазяйськими майстрами шляхом різних штрафів.
У цехах була відсутня вентиляція, через що працювати доводилося в клубах диму, пилу і задушливих газів. Акціонери не вживали ніяких заходів для поліпшення умов праці робітників, збільшуючи свої прибутки за рахунок посилення їх експлуатації.
Поодинокі протести робітників проти сваволі адміністрації успіху не мали. Крім того, протести ці могли обернутися для робочого реальною загрозою бути викинутим за ворота заводу, де в пошуках будь-якої роботи стояла ціла юрба зубожілих городян і безземельних селян з навколишніх сіл.
Вибухова у 1900–1903 роках світова економічна криза, що захопила і царську Росію, надзвичайно негативно позначилася на і без того жалюгідне становище робітників заводу. Різко знизилася заробітна плата. Адміністрація безперервно звільняла робітників, залишаючи їх сім'ї без засобів до існування.
З 13 серпня 1903 року почалися масові страйки робітників з вимогами скорочення робочого дня, поліпшення умов праці та підвищення заробітної плати.
Виступи робітників заводу завдали значного удару по прибутках акціонерів. Основний капітал товариства знизився з 350 тис. руб. до 280 тис. руб., курс акцій впав з 250 руб. до 200 крб. Акціонери шукали вихід із глухого кута, прагнули зміцнити економіку товариства, яка значно похитнулася. До того часу переважна більшість акцій перейшла до рук швейцарців Єнні. На зборах, які відбулися в 1910 році, акціонери приймають рішення про порушення клопотання перед міністерством торгівлі і промисловості про збільшення основного капіталу на 170 тис. руб. і додатковий випуск пакета акцій на цю суму вартістю 200 руб. кожна.
Це клопотання знайшло в міністерстві підтримку, завдяки чому акціонерам вдалося поправити економічне становище, здійснивши перехід на випуск устаткування для цукрових заводів: резервуари, випарні й вакуумні апарати, бродильні чани та апарати для пивоварних і винокурних заводів, апарати Пасбурга, вагонетки, конденсатори, жолоби , бурякові мийки, транспортери, бурякові і шнеки, сушарки, елеватори, , різні будівельні металоконструкції (ферми, колони, сходи, огорожі та ін.).
Верстатний парк складався з 44 токарних верстатів, 11 стругальних, 4 довбальних, 24 свердлильних та інших. Для виготовлення заклепок були три приводних молоти. У ливарному цеху працювали дві вагранки.
Енергетичне господарство було представлено газогенераторними моторами загальною потужністю близько 120 к.с., за допомогою яких приводилося в дію металообробне обладнання. Електричне освітлення забезпечували динамомашини, які приводяться в дію газовим мотором потужністю 30 к.с.
У 1900–1912 роках завод брав участь у будівництві та оснащенні цукрових заводів у Ашехе (Манчжурія), Гарбовського, Киселевського, Корюківського, Мезенівського, Одеського, Супрунівського, Федорівського, Черкаського і Шепетівського, повністю обладнав Ярошевський, Янушпольський, Набутовський, Пенський і Рижавський цукрові заводи, а також Білоколодязький і Кашперівський . Понад 120 цукрових підприємств складалися замовниками продукції, що випускалася заводом.
У 1913 році було виготовлено промислової продукції на суму 1477266 крб.
З початком у липні 1914 року Першої світової війни завод отримав великі військові замовлення від Петроградського окружного артилерійського управління, Михайлівського (Шостенського) порохового заводу, Самарського (Сергієвського) заводу вибухових речовин, товариства Московсько-Київсько-Воронезької залізниці та ін. Тільки Петроградське окружне артилерійське управління розмістило замовлення на виготовлення 300 тис. тридюймових фугасних гранат.
На виконання військових замовлень потрібна корінна перебудова виробництва. У 1914–1915 роки вводяться в експлуатацію снарядний і котельний цехи. Для обробки корпусів гранат встановлюється металообробне обладнання на суму 400 тис. руб. У 1915 році будується споруда електросилової станції, і енергетична база поповнюється дизелем Нобеля потужністю 160 к.с. і дизелем Фельзера потужністю 70 к.с., а також генераторами загальною потужністю 95 кВт. Роком пізніше, в 1916 році, для прискорення відвантаження військових замовлень на завод прокладається залізнична гілка.
У 1996 році — через 100 років — вдруге відбулося акціонування заводу.
На підприємстві з 14 березня 1996 року впроваджена і діє сертифікована Система управління якістю у відповідності з ISO 9001. У 2017 році система управління якістю сертифікована на відповідність ISO 9001:2015.
У 2000 році створено Торговий Дім заводу «Прогрес».
Сьогодні
2007 завод закінчив із чистим прибутком 4,165 млн гривень, збільшивши чистий дохід на 67,42 % або на 40,232 млн гривень до 99,906 млн порівняно з 2006 роком.
За підсумками 2008 року БМЗ «Прогрес» збільшив чистий дохід від реалізації продукції на 21 % в порівнянні з 2007 роком — до 120,78 млн грн., чистий прибуток зріс на 18 % — до 4,91 млн грн.
2009 рік завод завершив з чистим прибутком у розмірі 0,262 млн грн., що в 18,7 рази менше аналогічного показника 2008 року (4,91 млн грн.).
Станом на 11 грудня 2008 року 13,02 % акцій заводу належить компанії «Торговий дім заводу „Прогрес“»(Київ), 61,14 % — компанії «Укртехуглерод»(Київ) і 9,58 % — холдингової компанії «АвтоКрАЗ».
Завод поставляє устаткування багатьом підприємствам України і країн СНД, а також у США, Німеччину, Ізраїль, Китай, Іран, Індію, країни Східної Європи, Туреччину.
На території ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес“» та міста Бердичева восени 2008 року знімалися кадри художнього фільму «У Париж!» (Робоча назва «Батя», компанія «Піраміда», режисер Сергій Крутін, у ролях — Юрій Степанов, Поліна Кутепова, Ярослав Жалнін, Георгій Дрозд, Валерія Ходос, Євген Єфремов), що вийшов на екрани кінотеатрів в 2009-му році.
Важливі події
Ювілей БМЗ «Прогрес»
У дні з 23 по 25 вересня 2010 року тривало святкування 130-річного ювілею Бердичівського машинобудівного заводу «Прогрес», приурочене до Дня машинобудівника. Захід проходив на площі перед міським Палацом культури, зібравши величезну кількість «прогресантів» та жителів Бердичева, які змогли насолодитися енергією Бердичівського машинобудування, що вирувала у повітрі. Крім святкового концерту, городяни мали можливість спостерігати спортивну естафету, перемогу в якій здобула команда з Ливарного комплексу заводу «Прогрес». По закінченню заходу всі попрямували до Палацу культури з метою перегляду відеофільму «Прогрес», знятого кінокомпанією «Вік» на замовлення керівництва машинобудівного підприємства.
Виробництво найбільшого фільтра
30 серпня 2009 року підприємство представило свою нову розробку фільтр-прес . Як результат заводом було отримано диплом та приз переможця «100 найкращих товарів України» на регіональному рівні. Це ще раз довело правильність політики та стратегії вищого керівництва підприємства та ТОВ "ТД завода «Прогрес», яка направлена на задоволення вимог та очікувань споживачів за рахунок проектування нових конструкцій та технологій і забезпечення конкурентних переваг на ринках різних країн. 22 жовтня 2010 року фільтр-прес був успішно введений в експлуатацію. На сьогодні він є найпередовішим обладнанням даного типу у світі.
ВАТ "БМЗ «Прогрес» стало публічним акціонерним товариством
10 квітня 2012 р. за результатами чергових зборів акціонерів Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» з відкритого акціонерного товариства (ВАТ) перетворений в публічне (ПАТ).
ПАТ «БМЗ« Прогрес» стало акціонерним товариством
15 квітня 2019 р. за результатами чергових зборів акціонерів Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» з публічного акціонерного товариства (ПАТ) перетворений в акціонерне товариство (АТ).
Основні види діяльності
Виробництво фільтрувального та ємнісного обладнання, апаратів з обертовими барабанами, запірної арматури, прес- і ливарних форм для гуми та пластмас, елементів , перфорованих металевих листів, виробництво поковок, чавунного, кольорового та високолегованого сталевого литва для підприємств вугільної, гірничорудної, нафтогазової, хімічної, нафтохімічної, хіміко-фармацевтичної, металургійної, будівельної, машинобудівної, легкої та харчової промисловості, підприємств енергетики та комунального господарства, товарів народного споживання для населення, а також виготовлення деталей та вузлів за документацією або за зразками замовників.
Продукція
- Фільтри для розділення суспензій на тверду та рідку фази (емкістні, дискові, стрічкові, листові, патронні)
- (електрофільтри, фільтри рукавні)
- Фільтр-преси (камерні (баштові та горизонтальні), рамні, стрічкові)
- Солерозчинювачи, стрічкові змішувачи, апарати з перемішуючими пристроями, деструктори
- Апарати з барабанами що обертаються (сушарки, печі, холодильники, кристалізатори, коагулятори)
- Запорна арматура (засувки шиберні, клапани перетискні)
- Прес- та ливарні форми для гуми і пластмас
- Елементи посудин під тиском (днища, фланці, штуцери)
- Перфоровані металеві листи
- Чавунне, кольорове та високолеговане сталеве литво
- Причепи для легкових автомобілів
- Побутові та промислові опалювальні котли
- Промислові металоконструкції
- Деталі та вузли по документації або зразкам замовників
Примітки
- Смирнов Г. І., Шкляр В. І. Трудова хода заводу-ветерана.- К.: «Техніка», 1980
- 1 Чистий прибуток машзаводу «Прогрес» — 4,9 млн. Гривень [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2010. Процитовано 26 листопада 2010.
- 6 Матеріали про зйомки фільму «Батя» [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Див. також
Джерела інформації
- Смирнов Г. І., Шкляр В. І. Трудова хода заводу-ветерана.- К.: «Техніка», 1980
- Сайт «Укррудпром — ділові новини України» [ 22 листопада 2010 у Wayback Machine.].
Посилання
- Офіційний сайт Бердичівського машинобудівного заводу «Прогрес» [ 10 квітня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akcionerne tovaristvo Berdichivskij mashinobudivnij zavod Progres AT BMZ Progres mashinobudivne pidpriyemstvo u misti Berdichiv Zhitomirska oblast Ukrayina ne plutati z TOV Berdichivskij mashinobudivnij zavod Progres m Kiyiv AT Berdichivskij mashinobudivnij zavod Progres LogotipTipAkcionerne TovaristvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyavidkrite akcionerne tovaristvoGaluzMashinobuduvannyaGaslo Progres ce yakist yakist ce progresZasnovano1880Shtab kvartiraBerdichiv UkrayinaKlyuchovi osobiMakarkin Vitalij Volodimirovich golova sposterezhnoyi radi Markevich Yurij Fedorovich golova pravlinnya Tkachuk Oleksandr Vasilovich tehnichnij direktor Losovskij Gennadij Josipovich zastupnik golovi pravlinnya z komerciyi Kalinovskij Yevgen Sergijovich zastupnik golovi pravlinnya z virobnictva Vorotincev Viktor Vitalijovich nachalnik viddilu dogovoriv ta vidvantazhennya Borisov Anatolij Mikolajovich nachalnik viddilu zbutu produkciyiProdukciyaProdukciya zagalnogo ta serednogo mashinobuduvannyaKod YeDRPOU00217426progress uaPAT Berdichivskij mashinobudivnij zavod Progres prohidna pidpriyemstvaIstoriyaSpochatku mehanichnij i chavunolivarnij zavod L K Plaheckogo zasnovanij v 1880 roci v bezposerednij blizkosti vid zaliznichnogo vokzalu na Torgovij ploshi Virobnichi cehi i dilyanki rozmishuvalisya na dilyanci zagalnoyu plosheyu 3730 kv sazhniv Zavod buv osnashenij vagrankoyu chotirma kovalskimi gornami simoma verstatami i parovoyu mashinoyu potuzhnistyu 8 k s Chiselnist robitnikiv stanovila 30 cholovik richnij obsyag virobnictva do 50 tis rub U pershi roki svogo isnuvannya zavod lishe remontuvav silskogospodarskij inventar a piznishe pochav vipuskati plugi sivalki viyalki ta inshi vidi silskogospodarskoyi tehniki Nezabarom Plaheckij zaproshuye v kompanjoni kupcya I M Doberskogo i pidpriyemstvo pochinaye funkcionuvati pid nazvoyu Mehanichnij i chavunolivarnij zavod Plaheckogo i Doberskogo Podalshij rozvitok zavod otrimav zavdyaki posilenomu budivnictvu na Pivdenno Zahodi Rosiyi cukrovih i vinokurnih pidpriyemstv mliniv kruporushok i olijnic Zasnovniki pidpriyemstv yaki buduvalisya na toj chas pochinayut zasipati zavod Plaheckogo i Doberskogo zamovlennyami Znachnoyu miroyu rozvitku zavodu spriyala blizkist zaliznici sho zv yazala v 1870 roci Berdichiv z Kozyatinom potim z Shepetivkoyu a v 1896 roci z centrom Volinskoyi guberniyi mistom Zhitomirom Masshtabi virobnictva zavodu Plaheckogo i Doberskogo postijno rozshiryuvalisya i do 1892 roku jogo obladnannya vzhe bulo predstavleno dvoma lokomobilyami zagalnoyu potuzhnistyu 16 k s dvoma vagrankami shistma kovalskimi gornami 17 riznimi verstatami i dvoma ventilyatorami Velika kilkist zamovlen i obmezheni virobnichi potuzhnosti zazhadali dokorinnoyi perebudovi zavodu Plaheckij i Doberskij rozshiryuyut teritoriyu zavodu za rahunok dodatkovoyi zakupivli u zemlevlasnikiv plosh sho primikayut do pidpriyemstva U 1895 roci yak kompanjon nimi zaproshuyetsya inzhener tehnolog N F Barsukov U veresni 1895 roku Plaheckij Doberskij i Barsukov napravili do Rosijskoyi imperiyi prohannya pro zatverdzhennya proektu statutu Tovaristva mashinobudivnogo zavodu Progres 29 chervnya 1896 rosijskij imperator Mikola II zatverdiv predstavlenij statut i na osnovi cogo stvoryuyetsya Tovaristvo mashinobudivnogo zavodu Progres z osnovnim kapitalom 350 tis rub Buv vipushenij paket akcij v kilkosti 1400 shtuk gidnistyu 350 rub kozhna U 1896 roci zavod znachno rozshiryuye svoyi virobnichi potuzhnosti za rahunok budivnictva novih korpusiv sporudi mehanichnoyi majsterni z galerkoyu plosheyu 864 m kuzni chavunolivarnogo zavodu z susharkami i vagrankami modelnogo i midnokotelnogo viddilen i t d U 1900 roci stav do ladu mehanichnij ceh a v 1903 roci buv zdijsnenij povnij perehid pidpriyemstva na vipusk ustatkuvannya dlya cukrovih i rafinadnih zavodiv Na pochatku XX stolittya na zminu kolishnim vlasnikam zavodu prihodyat novi perevazhno inozemci Direktorom rozporyadnikom suspilstva staye shvejcarec F G Yenni Direktorami pravlinnya obirayutsya G G Yenni i P I Gomola Zgodom majzhe ves osnovnij kapital tovaristva perehodit do ruk shvejcarciv Yenni Na zavodi perevazhala ruchna pracya Transportuvannya materialiv zagotovok i detalej zdijsnyuvalosya abo vruchnu abo za dopomogoyu vizkiv Trivalist robochogo dnya stanovila 11 12 godin Za vazhku pracyu kvalifikovani robitniki otrimuvali za den 1 krb 25 kop chornorobi 80 kop a uchni 30 40 kop Nizka zarobitna plata urizalasya hazyajskimi majstrami shlyahom riznih shtrafiv U cehah bula vidsutnya ventilyaciya cherez sho pracyuvati dovodilosya v klubah dimu pilu i zadushlivih gaziv Akcioneri ne vzhivali niyakih zahodiv dlya polipshennya umov praci robitnikiv zbilshuyuchi svoyi pributki za rahunok posilennya yih ekspluataciyi Poodinoki protesti robitnikiv proti svavoli administraciyi uspihu ne mali Krim togo protesti ci mogli obernutisya dlya robochogo realnoyu zagrozoyu buti vikinutim za vorota zavodu de v poshukah bud yakoyi roboti stoyala cila yurba zubozhilih gorodyan i bezzemelnih selyan z navkolishnih sil Vibuhova u 1900 1903 rokah svitova ekonomichna kriza sho zahopila i carsku Rosiyu nadzvichajno negativno poznachilasya na i bez togo zhalyugidne stanovishe robitnikiv zavodu Rizko znizilasya zarobitna plata Administraciya bezperervno zvilnyala robitnikiv zalishayuchi yih sim yi bez zasobiv do isnuvannya Z 13 serpnya 1903 roku pochalisya masovi strajki robitnikiv z vimogami skorochennya robochogo dnya polipshennya umov praci ta pidvishennya zarobitnoyi plati Vistupi robitnikiv zavodu zavdali znachnogo udaru po pributkah akcioneriv Osnovnij kapital tovaristva znizivsya z 350 tis rub do 280 tis rub kurs akcij vpav z 250 rub do 200 krb Akcioneri shukali vihid iz gluhogo kuta pragnuli zmicniti ekonomiku tovaristva yaka znachno pohitnulasya Do togo chasu perevazhna bilshist akcij perejshla do ruk shvejcarciv Yenni Na zborah yaki vidbulisya v 1910 roci akcioneri prijmayut rishennya pro porushennya klopotannya pered ministerstvom torgivli i promislovosti pro zbilshennya osnovnogo kapitalu na 170 tis rub i dodatkovij vipusk paketa akcij na cyu sumu vartistyu 200 rub kozhna Ce klopotannya znajshlo v ministerstvi pidtrimku zavdyaki chomu akcioneram vdalosya popraviti ekonomichne stanovishe zdijsnivshi perehid na vipusk ustatkuvannya dlya cukrovih zavodiv rezervuari viparni j vakuumni aparati brodilni chani ta aparati dlya pivovarnih i vinokurnih zavodiv aparati Pasburga vagonetki kondensatori zholobi buryakovi mijki transporteri buryakovi i shneki susharki elevatori rizni budivelni metalokonstrukciyi fermi koloni shodi ogorozhi ta in Verstatnij park skladavsya z 44 tokarnih verstativ 11 strugalnih 4 dovbalnih 24 sverdlilnih ta inshih Dlya vigotovlennya zaklepok buli tri privodnih moloti U livarnomu cehu pracyuvali dvi vagranki Energetichne gospodarstvo bulo predstavleno gazogeneratornimi motorami zagalnoyu potuzhnistyu blizko 120 k s za dopomogoyu yakih privodilosya v diyu metaloobrobne obladnannya Elektrichne osvitlennya zabezpechuvali dinamomashini yaki privodyatsya v diyu gazovim motorom potuzhnistyu 30 k s U 1900 1912 rokah zavod brav uchast u budivnictvi ta osnashenni cukrovih zavodiv u Ashehe Manchzhuriya Garbovskogo Kiselevskogo Koryukivskogo Mezenivskogo Odeskogo Suprunivskogo Fedorivskogo Cherkaskogo i Shepetivskogo povnistyu obladnav Yaroshevskij Yanushpolskij Nabutovskij Penskij i Rizhavskij cukrovi zavodi a takozh Bilokolodyazkij i Kashperivskij Ponad 120 cukrovih pidpriyemstv skladalisya zamovnikami produkciyi sho vipuskalasya zavodom U 1913 roci bulo vigotovleno promislovoyi produkciyi na sumu 1477266 krb Z pochatkom u lipni 1914 roku Pershoyi svitovoyi vijni zavod otrimav veliki vijskovi zamovlennya vid Petrogradskogo okruzhnogo artilerijskogo upravlinnya Mihajlivskogo Shostenskogo porohovogo zavodu Samarskogo Sergiyevskogo zavodu vibuhovih rechovin tovaristva Moskovsko Kiyivsko Voronezkoyi zaliznici ta in Tilki Petrogradske okruzhne artilerijske upravlinnya rozmistilo zamovlennya na vigotovlennya 300 tis tridyujmovih fugasnih granat Pam yatnik robitnikam zavodu Progres zaginuvshim pid chas nimecko radyanskoyi vijni Na vikonannya vijskovih zamovlen potribna korinna perebudova virobnictva U 1914 1915 roki vvodyatsya v ekspluataciyu snaryadnij i kotelnij cehi Dlya obrobki korpusiv granat vstanovlyuyetsya metaloobrobne obladnannya na sumu 400 tis rub U 1915 roci buduyetsya sporuda elektrosilovoyi stanciyi i energetichna baza popovnyuyetsya dizelem Nobelya potuzhnistyu 160 k s i dizelem Felzera potuzhnistyu 70 k s a takozh generatorami zagalnoyu potuzhnistyu 95 kVt Rokom piznishe v 1916 roci dlya priskorennya vidvantazhennya vijskovih zamovlen na zavod prokladayetsya zaliznichna gilka U 1996 roci cherez 100 rokiv vdruge vidbulosya akcionuvannya zavodu Na pidpriyemstvi z 14 bereznya 1996 roku vprovadzhena i diye sertifikovana Sistema upravlinnya yakistyu u vidpovidnosti z ISO 9001 U 2017 roci sistema upravlinnya yakistyu sertifikovana na vidpovidnist ISO 9001 2015 U 2000 roci stvoreno Torgovij Dim zavodu Progres Sogodni2007 zavod zakinchiv iz chistim pributkom 4 165 mln griven zbilshivshi chistij dohid na 67 42 abo na 40 232 mln griven do 99 906 mln porivnyano z 2006 rokom Za pidsumkami 2008 roku BMZ Progres zbilshiv chistij dohid vid realizaciyi produkciyi na 21 v porivnyanni z 2007 rokom do 120 78 mln grn chistij pributok zris na 18 do 4 91 mln grn 2009 rik zavod zavershiv z chistim pributkom u rozmiri 0 262 mln grn sho v 18 7 razi menshe analogichnogo pokaznika 2008 roku 4 91 mln grn Stanom na 11 grudnya 2008 roku 13 02 akcij zavodu nalezhit kompaniyi Torgovij dim zavodu Progres Kiyiv 61 14 kompaniyi Ukrtehuglerod Kiyiv i 9 58 holdingovoyi kompaniyi AvtoKrAZ Zavod postavlyaye ustatkuvannya bagatom pidpriyemstvam Ukrayini i krayin SND a takozh u SShA Nimechchinu Izrayil Kitaj Iran Indiyu krayini Shidnoyi Yevropi Turechchinu Na teritoriyi PAT Berdichivskij mashinobudivnij zavod Progres ta mista Berdicheva voseni 2008 roku znimalisya kadri hudozhnogo filmu U Parizh Robocha nazva Batya kompaniya Piramida rezhiser Sergij Krutin u rolyah Yurij Stepanov Polina Kutepova Yaroslav Zhalnin Georgij Drozd Valeriya Hodos Yevgen Yefremov sho vijshov na ekrani kinoteatriv v 2009 mu roci Vazhlivi podiyiYuvilej BMZ Progres U dni z 23 po 25 veresnya 2010 roku trivalo svyatkuvannya 130 richnogo yuvileyu Berdichivskogo mashinobudivnogo zavodu Progres priurochene do Dnya mashinobudivnika Zahid prohodiv na ploshi pered miskim Palacom kulturi zibravshi velicheznu kilkist progresantiv ta zhiteliv Berdicheva yaki zmogli nasoloditisya energiyeyu Berdichivskogo mashinobuduvannya sho viruvala u povitri Krim svyatkovogo koncertu gorodyani mali mozhlivist sposterigati sportivnu estafetu peremogu v yakij zdobula komanda z Livarnogo kompleksu zavodu Progres Po zakinchennyu zahodu vsi popryamuvali do Palacu kulturi z metoyu pereglyadu videofilmu Progres znyatogo kinokompaniyeyu Vik na zamovlennya kerivnictva mashinobudivnogo pidpriyemstva Virobnictvo najbilshogo filtra 30 serpnya 2009 roku pidpriyemstvo predstavilo svoyu novu rozrobku filtr pres Yak rezultat zavodom bulo otrimano diplom ta priz peremozhcya 100 najkrashih tovariv Ukrayini na regionalnomu rivni Ce she raz dovelo pravilnist politiki ta strategiyi vishogo kerivnictva pidpriyemstva ta TOV TD zavoda Progres yaka napravlena na zadovolennya vimog ta ochikuvan spozhivachiv za rahunok proektuvannya novih konstrukcij ta tehnologij i zabezpechennya konkurentnih perevag na rinkah riznih krayin 22 zhovtnya 2010 roku filtr pres buv uspishno vvedenij v ekspluataciyu Na sogodni vin ye najperedovishim obladnannyam danogo tipu u sviti VAT BMZ Progres stalo publichnim akcionernim tovaristvom 10 kvitnya 2012 r za rezultatami chergovih zboriv akcioneriv Berdichivskij mashinobudivnij zavod Progres z vidkritogo akcionernogo tovaristva VAT peretvorenij v publichne PAT PAT BMZ Progres stalo akcionernim tovaristvom 15 kvitnya 2019 r za rezultatami chergovih zboriv akcioneriv Berdichivskij mashinobudivnij zavod Progres z publichnogo akcionernogo tovaristva PAT peretvorenij v akcionerne tovaristvo AT Osnovni vidi diyalnostiVirobnictvo filtruvalnogo ta yemnisnogo obladnannya aparativ z obertovimi barabanami zapirnoyi armaturi pres i livarnih form dlya gumi ta plastmas elementiv perforovanih metalevih listiv virobnictvo pokovok chavunnogo kolorovogo ta visokolegovanogo stalevogo litva dlya pidpriyemstv vugilnoyi girnichorudnoyi naftogazovoyi himichnoyi naftohimichnoyi himiko farmacevtichnoyi metalurgijnoyi budivelnoyi mashinobudivnoyi legkoyi ta harchovoyi promislovosti pidpriyemstv energetiki ta komunalnogo gospodarstva tovariv narodnogo spozhivannya dlya naselennya a takozh vigotovlennya detalej ta vuzliv za dokumentaciyeyu abo za zrazkami zamovnikiv ProdukciyaFiltri dlya rozdilennya suspenzij na tverdu ta ridku fazi emkistni diskovi strichkovi listovi patronni elektrofiltri filtri rukavni Filtr presi kamerni bashtovi ta gorizontalni ramni strichkovi Solerozchinyuvachi strichkovi zmishuvachi aparati z peremishuyuchimi pristroyami destruktori Aparati z barabanami sho obertayutsya susharki pechi holodilniki kristalizatori koagulyatori Zaporna armatura zasuvki shiberni klapani peretiskni Pres ta livarni formi dlya gumi i plastmas Elementi posudin pid tiskom dnisha flanci shtuceri Perforovani metalevi listi Chavunne kolorove ta visokolegovane staleve litvo Prichepi dlya legkovih avtomobiliv Pobutovi ta promislovi opalyuvalni kotli Promislovi metalokonstrukciyi Detali ta vuzli po dokumentaciyi abo zrazkam zamovnikivPrimitkiSmirnov G I Shklyar V I Trudova hoda zavodu veterana K Tehnika 1980 1 Chistij pributok mashzavodu Progres 4 9 mln Griven 17 lipnya 2011 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 24 kvitnya 2010 Procitovano 26 listopada 2010 6 Materiali pro zjomki filmu Batya 19 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 25 kvitnya 2022 Procitovano 29 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhProgres Berdichiv Dzherela informaciyiSmirnov G I Shklyar V I Trudova hoda zavodu veterana K Tehnika 1980 Sajt Ukrrudprom dilovi novini Ukrayini 22 listopada 2010 u Wayback Machine PosilannyaOficijnij sajt Berdichivskogo mashinobudivnogo zavodu Progres 10 kvitnya 2007 u Wayback Machine