Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Банківська справа виникла в Львові в період Середньовіччя й активно розвивалася після входження Галичини до складу Габсб

Банківська справа у Львові

Банківська справа у Львові

Банківська справа виникла в Львові в період Середньовіччя й активно розвивалася після входження Галичини до складу Габсбурзької монархії. Спочатку позики під заставу майна надавали багаті міщани, пізніше виникли перші кредитні установи при найбільших львівських конфесіях, на зміну яким прийшли класичні банківські організації. У австрійський період банківська система Львова зіграла важливу роль у розвитку регіонального залізничного транспорту і нафтовидобутку. Крім того, багато банків виступали замовниками будівництва монументальних будівель під свої штаб-квартири та філії.

image
Будинок Празького банку на вул. Гнатюка, 2

До початку XX століття в Австро-Угорщині склалася особлива модель фінансової системи, у якій банки були тісно пов'язані з промисловістю і залізничним транспортом. Ця модель була близька до німецької фінансової системи, оскільки створювалася під впливом німецької фінансової культури, але були в ній і свої особливості: у поліетнічній імперії існувало декілька взаємопроникних фінансових мереж зі своїми власними центрами у Відні, Будапешті, Празі, Кракові та Львові. Вся банківська система Галичини сильно залежала від кредитів Австро-Угорського та іноземних банків, які були присутні у Львові.

Перша і Друга світові війни завдали істотної шкоди розвитку банківської справи Львова. У 1939—1940 роках, після окупації Львова частинами Червоної армії, радянська влада ліквідувала всі комерційні банки Галичини. У радянський період у Львові діяли винятково регіональні відділення державних банків СРСР, з 1990 року почалося відкриття перших комерційних. Після здобуття Україною незалежності в місті працюють банки різних форм власності: приватні, державні та іноземні (як місцеві, так і загальноукраїнські). Негативний вплив на банківську систему Львова справили фінансово-економічні кризи 1997—1998, 2008–2009 і 2014—2015 років.

Перші львівські банки

У XV—XVII століттях кредитування приватних осіб й міської влади (магістрату) традиційно здійснювали власники великого фінансового капіталу, котрі володіли найбільшими статками Львова. Найбільш відомими серед них були німець Валеріан Алембек, грек Костянтин Корнякт та міщанський рід Кампіанів. У першій половині XVII століття у Львові стали з'являтися благодійні кредитні установи на кшталт європейських релігійних банків (відомі під своїм латинською назвою Montes pietatis або «Гори благочестя»), які спершу спеціалізувалися на іпотечних позиках і короткострокових кредитах.

Фактично побожні банки, особливо ті, що створювалися при католицьких соборах, були покликані боротися з впливом численних лихварів (невипадково перший львівський ломбард також відкрився біля стін Латинського собору, діючи під патронатом священнослужителів і магістрату). Спочатку вони надавали під заставу нерухомості безвідсоткові кредити, але з часом стали стягувати з клієнтів невисокий відсоток. Більші кредити видавали єврейські кагали, а також окремі лихварі з числа львівських євреїв і вірмен (діяльність єврейських лихварів нерідко служила приводом до проявів антисемітизму в середовищі містян).

У другій половині XVI століття широко впливу у Львові набув єврейський лихвар Іцак Нахманович, який кредитував польську аристократію і фінансував будівництво синагоги «Золота Роза», не меншим впливом користувалися єврейські торговці вином Хаїм Коен і Абрахам де Моссо. До середини XVII століття величезними багатствами і значним впливом в діловому та політичному середовищі володіли вірменські купці.

Наприклад, фінансовий стан купця Яна Вартересовича оцінювався у розмірі 600 тис. злотих, в той час як статки найбагатшого польського купця міста Яна Аттельмаєра не перевищували і 120 тис. злотих. Інший вірменський купець Христофор Аведик Бернатович, кредитував короля Владислава IV на 300 тис. злотих, а під час облоги Львова військами Богдана Хмельницького (1648) саме вірменська громада заплатила викуп 90 тис. злотих.

Річ посполита (до першого поділу Польщі)

1640 рік

image
Будинок вірменського банку у Львові, вул. Вірменська 7

Братство Святого Григорія при вірменській церкві заснувало першу львівську фінансову установу — «Вірменський побожний банк», який проіснував аж до 1939 року. За іншими даними при Вірменській церковній митрополії (нім. Privilegirte k. k. Leihanstalt "Pius Mons" bei der armenischen Metropolitankirche, пол. Generalny bank ormiański „Pii montis“) з капіталом 40 000 червенських злотих засновано у 1792 році. Статут церковного братства Святого Григорія, затверджений архієпископом Миколаєм Торосовичем, детально зазначав, кому, на який термін і під які відсотки можна позичати гроші, які речі можна приймати під заставу і що робити з боржниками. У перші десятиліття своєї діяльності видавав позики тільки членам братства Святого Григорія і лише на один рік, беручи у ролі застави золото, срібло і дорогоцінне каміння (при цьому вартість застави повинна була вдвічі перевищувати суму позики). Відсоток у становив до 8 % річних.

Окрім того, з середини XVII століття Львівське Успенське братство надавало допомогу своїм членам, а пізніше і стороннім особам безпроцентними грошовими позиками.

Якщо позику не повертали у зазначений термін, братство тричі нагадувало боржнику, після чого застава продавалася (після вирахування боргу і відсотків, що залишилися) гроші поверталися клієнту.

1665 рік

Засновано при Кафедральному костелі у Львові (пол. łaćinski bank pobożny "Montem pietaus" przy kościele katedralnym we Lwowie). Побожний банк при львівській католицькій кафедрі деякий час діяв в каплиці Кампіанів при Латинському соборі.

Австрійський період

1841 рік.

image
Галицька ощадна каса (бл. 1900), пр.Свободи 15

Створено (нім. Galizisch-ständische Credit-AnstaIt) на підставі найвищого патенту уряду Королівства Галичини та Володимирії від 3 листопада 1841 р.

1842 рік

Засновано (нім. Galizische Sparcasse, пол. Galicyjska kasa oszczędności) відповідно до збірки добровільних безповоротних внесків, що остаточно внесені у 1843 р. Право на роботу надано 1 січня 1844 р. з капіталом 10 335 флоринів 30 кр., і підтверджено рішенням від 7 лютого 1846 року та декретом судової канцелярії від 18 лютого 1846 року.

1843 рік

Засновано (пол. Galicyjskie Towarzystwo kredytowy ziemskie).

1859 рік

мала виданих 1188 іпотек на суму 48 530 000 флоринів, та випущених цінних паперів на суму 12 080 400 флоринів. Резервний фонд становив 854 046 флорина 93 крейцера.

1860 рік

У Львові діяли наступні фінансові установи:

  • (нім. Filialanstalt der priv. österr. National-Bank, пол. Fiilia uprzywilojowanego austr. banku narodowego);
  • , що розташовувалась в приміщенні міської ради;
  • Галицька офіційна кредитна установа, що розташовувалась в корпусі № 23 1/4 Інституту Оссолінських;
  • при Вірменській церковній митрополії;
  • Позиковий фонд Франца Йосипа (нім. Franz Josephs - Darlehensfond).

1867 рік

16 липня 1867 року відкрито (пол. Galicyjski akcyjny bank liipoteczny).

1869 рік

Відкрито (пол. Zakład kredytowy włościański).

1871 рік

У Львові також діяв , яка знаходилась на вулиці Єзуїтській.

1873 рік

1 травня 1873 року відкрито (пол. Galicyjski bank kredytowy).

В цьому ж році 15 липня відкрито (пол. Rolniczo-kredytowy zakład dla Galicji i Bukowiny).

1874 рік

9 січня 1874 року на підставі ухвали суду створено (пол. Galicyjska kasa zaliczkowa), яка надавала позики під особисту поруку третьої особи, що приймала на себе зобов’язання погашення боргу у разі їх невиконання боржником. Отримання позики боржник засвідчував скриптом або векселем, які солідарно зобов'язували боржника і поручителя. Погашення кредиту здійснювалось щотижневими або щомісячними платежами, розподіленими на всю суму боргу (включаючи комісію).

1878 рік

У Львові діяли наступні фінансові установи:

  • , яка знаходилась на вул. Ягелонській 5.
  • , яке знаходилось на вул. Кароля Людвіка 1 та видавало позики під 5 % річних з 1% амортизації.
  • , яка знаходилась на вул. Кароля Людвіка 3.
  • , який видавав іпотечні позики під 6 % річних та розташовувався на пл. Галицькій 15.
  • , яка знаходилась на вул. Ягелонській 14.
  • (пол. Filia uprzyw. aust. zakładu kredytowego dla handlu i przemyslu), що розташовувалась на вул. Кароля Людвіка 33.
  • , що знаходився на вул. Валовій 4.
  • .
  • , що знаходився на вул. Вірменській 9.
  • (пол. Galicyjski zakład zastawniczy i kredytowy), що знаходилась в партері Театру.
  • , знаходилась на вул. Галицькій 21. та налічувала 1641 учасника з річним оборотом в 1 105 615 злотих.

1883 рік

У Львові діяли наступні фінансові установи:

  • Austryacko - węgierski bank, (bija), Kar. Ludwika. 3.
  • Majeiowska, 2.
  • Galicyjski kredytowy Bank, Jagiellońska, 3.
  • . Kar. Ludw. 1.
  • Hipoteczny bank pl. Halicki, 16.
  • Ogólno rolniczy kredytowy Zakład dla Galicji i Bukowiny (ruski), Ormiańska, 2.
  • Rolniczy Bank, Karola Ludwika, 1.
  • Tow. zaliczkowe, pl. Marjacki, 9.
  • Zakład kred (filja) dla handlu i przemysłu, pl. Marjacki, 10.
  • , Jagiellońska, 14.
  • Bankowy dom Cohn Izydor, Teatralna, 1.
  • Bankowy dom Goldstein i Lówenherz, Hetmań. 10.
  • Bankowy dom Sokal & Lilien, Hetmańska, 8.
  • Bankowy dom Schellenberg August, Hetmańska, 12.
  • Bankowy dom Stroh Jakób, Hetmańska, 6.
  • Bankowy dom Werfel A. H., Hetmańska, 4.
image
Оголошення щодо пересилання коштів зі США, газета "Діло" (№2), 03 січня 1917 року

Перша світова війна і другий польський період

З 1914 року і щонайменше до 1917 року у Львові також діяло по вул. Руській 18.

У 1917 році працював за адресою пл. Ринок 10, , (спілка акційна у Львові з капіталом 1 300 000 крон та резервним фондом 200 000 крон) по вул. Підвальній 7, Товариство взаїмного кредиту Дністер (з власними фондами на 1915 рік в розмірі 6 890 075 крон) по вул. Руській 20 та відділення чеського банку ZIBA (Živnostenská banka).

Друга світова війна і радянський період

Період незалежної України

Львівські банки

image
Будівля «Ідея Банку», вулиця Валова, 11

У Львові базуються чотири середні банки — «Кредобанк» (вулиця Сахарова, 78), «Банк Львів» (вулиця Сербська, 1), «Ідея Банк» (вулиця Валова, 11) і «ОКСІ Банк» (вулиця Газова, 17). Раніше в їх число також входили «VS Bank» (вулиця Грабовського, 11) і (вулиця Богдана Хмельницького, 117 а).

«Банк Львів» був заснований у 1990 році, у 1992 році він купив аварійний будинок XVI століття, розташований на перехресті вулиць Сербської та Руської, після чого почав його реставрацію під свій центральний офіс (відкрився в 1998 році). У 2006 році контрольний пакет акцій «Банку Львів» придбала компанія «Нью Прогрес Холдинг», яка належала ісландським інвесторам (це стало найбільшою ісландської інвестицією у фінансовий сектор економіки України). У 2018 році контрольний пакет «Банку Львів» придбала швейцарська компанія з управління активами responsAbility Participations, серед акціонерів якої значаться Baumann & Cie, Raiffeisen Switzerland, Swiss Re Foundation і Vontobel Beteiligungen.

«Ідея Банк» був заснований в 1989 році як «Прикарпатлісбанк», в 1995 році він був реорганізований в банк «Прикарпаття». У 2007 році контрольний пакет акцій банку купила Польська фінансова група «Getin Holding», яка перейменувала установу в «Плюс Банк». У 2011 році банк був перейменований в «Ідея Банк» і переніс свій центральний офіс з Івано-Франківська у Львів. Штаб-квартира банку розташована в будинку, побудованому в 1910 році на замовлення сім'ї Фінклерів для страхової компанії «American Union».

Загальноукраїнські банки

Примітки

  1. . Ідея Банк. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  2. (укр.). Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  3. . Finance.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  4. Schneider, Antoni (1871). ENCYKLOPEDYA DO KRAJOZNAWSTWA GALICYI. TOM PIERWSZY (польська) . Львів. с. 100, 221.
  5. Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes in Galizien (німецька) . Львів. 1860. с. 265—266.
  6. Kunasiewicz, Stanisław (1878). PRZEWODNIK PO LWOWIE Z ZARYSEM HISTORJI MIASTA (Z PLANEM TEATRU) (польська) . Львів: KAROL WILD. с. 141.
  7. Козицький, Підкова, 2007, с. 171.
  8. Козицький, Підкова, 2007, с. 394.
  9. KLECZEWSKI., A. KSIĘGA ADRESÓW MIASTA LWOWA. WYDANIE NOWE (польська) . Львів: F. H. RIHTER. с. 8.
  10. . https://libraria.ua (українська) . 02.01.1917. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
  11. . https://libraria.ua (українська) . 10.01.1917. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.

Література

  • Бірюльов Ю. (редактор). Архітектура Львова: час і стилі. ХІІІ-ХХІ століття. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Грудзевич Я., Комаринська З. Банки Львова: минуле і сучасне. — Львів : ЛБІ НБУ, 2002. — 223 с.
  • Козицький А., Підкова І. Енциклопедія Львова. Том 1. — Львів : Літопис, 2007. — 656 с.
  • Козицький А. Енциклопедія Львова. Том 2. — Львів : Літопис, 2008. — 608 с. — .
  • Мошенский С. Финансовые центры Украины и рынок ценных бумаг индустриальной эпохи. — Лондон : Xlibris, 2014. — 503 с. — .
  • Gerald D. Feldman. Austrian Banks in the Period of National Socialism. — Cambridge University Press, 2015. — 600 с. — .

Посилання

  • Діючі банки Львова [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.]

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Банківська справа у Львові

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bankivska sprava vinikla v Lvovi v period Serednovichchya j aktivno rozvivalasya pislya vhodzhennya Galichini do skladu Gabsburzkoyi monarhiyi Spochatku poziki pid zastavu majna nadavali bagati mishani piznishe vinikli pershi kreditni ustanovi pri najbilshih lvivskih konfesiyah na zminu yakim prijshli klasichni bankivski organizaciyi U avstrijskij period bankivska sistema Lvova zigrala vazhlivu rol u rozvitku regionalnogo zaliznichnogo transportu i naftovidobutku Krim togo bagato bankiv vistupali zamovnikami budivnictva monumentalnih budivel pid svoyi shtab kvartiri ta filiyi Budinok Prazkogo banku na vul Gnatyuka 2 Do pochatku XX stolittya v Avstro Ugorshini sklalasya osobliva model finansovoyi sistemi u yakij banki buli tisno pov yazani z promislovistyu i zaliznichnim transportom Cya model bula blizka do nimeckoyi finansovoyi sistemi oskilki stvoryuvalasya pid vplivom nimeckoyi finansovoyi kulturi ale buli v nij i svoyi osoblivosti u polietnichnij imperiyi isnuvalo dekilka vzayemoproniknih finansovih merezh zi svoyimi vlasnimi centrami u Vidni Budapeshti Prazi Krakovi ta Lvovi Vsya bankivska sistema Galichini silno zalezhala vid kreditiv Avstro Ugorskogo ta inozemnih bankiv yaki buli prisutni u Lvovi Persha i Druga svitovi vijni zavdali istotnoyi shkodi rozvitku bankivskoyi spravi Lvova U 1939 1940 rokah pislya okupaciyi Lvova chastinami Chervonoyi armiyi radyanska vlada likviduvala vsi komercijni banki Galichini U radyanskij period u Lvovi diyali vinyatkovo regionalni viddilennya derzhavnih bankiv SRSR z 1990 roku pochalosya vidkrittya pershih komercijnih Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti v misti pracyuyut banki riznih form vlasnosti privatni derzhavni ta inozemni yak miscevi tak i zagalnoukrayinski Negativnij vpliv na bankivsku sistemu Lvova spravili finansovo ekonomichni krizi 1997 1998 2008 2009 i 2014 2015 rokiv Pershi lvivski bankiU XV XVII stolittyah kredituvannya privatnih osib j miskoyi vladi magistratu tradicijno zdijsnyuvali vlasniki velikogo finansovogo kapitalu kotri volodili najbilshimi statkami Lvova Najbilsh vidomimi sered nih buli nimec Valerian Alembek grek Kostyantin Kornyakt ta mishanskij rid Kampianiv U pershij polovini XVII stolittya u Lvovi stali z yavlyatisya blagodijni kreditni ustanovi na kshtalt yevropejskih religijnih bankiv vidomi pid svoyim latinskoyu nazvoyu Montes pietatis abo Gori blagochestya yaki spershu specializuvalisya na ipotechnih pozikah i korotkostrokovih kreditah Faktichno pobozhni banki osoblivo ti sho stvoryuvalisya pri katolickih soborah buli poklikani borotisya z vplivom chislennih lihvariv nevipadkovo pershij lvivskij lombard takozh vidkrivsya bilya stin Latinskogo soboru diyuchi pid patronatom svyashennosluzhiteliv i magistratu Spochatku voni nadavali pid zastavu neruhomosti bezvidsotkovi krediti ale z chasom stali styaguvati z kliyentiv nevisokij vidsotok Bilshi krediti vidavali yevrejski kagali a takozh okremi lihvari z chisla lvivskih yevreyiv i virmen diyalnist yevrejskih lihvariv neridko sluzhila privodom do proyaviv antisemitizmu v seredovishi mistyan U drugij polovini XVI stolittya shiroko vplivu u Lvovi nabuv yevrejskij lihvar Icak Nahmanovich yakij kredituvav polsku aristokratiyu i finansuvav budivnictvo sinagogi Zolota Roza ne menshim vplivom koristuvalisya yevrejski torgovci vinom Hayim Koen i Abraham de Mosso Do seredini XVII stolittya velicheznimi bagatstvami i znachnim vplivom v dilovomu ta politichnomu seredovishi volodili virmenski kupci Napriklad finansovij stan kupcya Yana Varteresovicha ocinyuvavsya u rozmiri 600 tis zlotih v toj chas yak statki najbagatshogo polskogo kupcya mista Yana Attelmayera ne perevishuvali i 120 tis zlotih Inshij virmenskij kupec Hristofor Avedik Bernatovich kredituvav korolya Vladislava IV na 300 tis zlotih a pid chas oblogi Lvova vijskami Bogdana Hmelnickogo 1648 same virmenska gromada zaplatila vikup 90 tis zlotih Rich pospolita do pershogo podilu Polshi 1640 rik Budinok virmenskogo banku u Lvovi vul Virmenska 7 Bratstvo Svyatogo Grigoriya pri virmenskij cerkvi zasnuvalo pershu lvivsku finansovu ustanovu Virmenskij pobozhnij bank yakij proisnuvav azh do 1939 roku Za inshimi danimi pri Virmenskij cerkovnij mitropoliyi nim Privilegirte k k Leihanstalt Pius Mons bei der armenischen Metropolitankirche pol Generalny bank ormianski Pii montis z kapitalom 40 000 chervenskih zlotih zasnovano u 1792 roci Statut cerkovnogo bratstva Svyatogo Grigoriya zatverdzhenij arhiyepiskopom Mikolayem Torosovichem detalno zaznachav komu na yakij termin i pid yaki vidsotki mozhna pozichati groshi yaki rechi mozhna prijmati pid zastavu i sho robiti z borzhnikami U pershi desyatilittya svoyeyi diyalnosti vidavav poziki tilki chlenam bratstva Svyatogo Grigoriya i lishe na odin rik beruchi u roli zastavi zoloto sriblo i dorogocinne kaminnya pri comu vartist zastavi povinna bula vdvichi perevishuvati sumu poziki Vidsotok u stanoviv do 8 richnih Okrim togo z seredini XVII stolittya Lvivske Uspenske bratstvo nadavalo dopomogu svoyim chlenam a piznishe i storonnim osobam bezprocentnimi groshovimi pozikami Yaksho poziku ne povertali u zaznachenij termin bratstvo trichi nagaduvalo borzhniku pislya chogo zastava prodavalasya pislya virahuvannya borgu i vidsotkiv sho zalishilisya groshi povertalisya kliyentu 1665 rik Zasnovano Latinskij bank pobozhnij Montem Pietatis pri Kafedralnomu kosteli u Lvovi pol lacinski bank pobozny Montem pietaus przy kosciele katedralnym we Lwowie Pobozhnij bank pri lvivskij katolickij kafedri deyakij chas diyav v kaplici Kampianiv pri Latinskomu sobori Avstrijskij period1841 rik Galicka oshadna kasa bl 1900 pr Svobodi 15 Stvoreno nim Galizisch standische Credit AnstaIt na pidstavi najvishogo patentu uryadu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi vid 3 listopada 1841 r 1842 rik Zasnovano nim Galizische Sparcasse pol Galicyjska kasa oszczednosci vidpovidno do zbirki dobrovilnih bezpovorotnih vneskiv sho ostatochno vneseni u 1843 r Pravo na robotu nadano 1 sichnya 1844 r z kapitalom 10 335 floriniv 30 kr i pidtverdzheno rishennyam vid 7 lyutogo 1846 roku ta dekretom sudovoyi kancelyariyi vid 18 lyutogo 1846 roku 1843 rik Zasnovano pol Galicyjskie Towarzystwo kredytowy ziemskie 1859 rik mala vidanih 1188 ipotek na sumu 48 530 000 floriniv ta vipushenih cinnih paperiv na sumu 12 080 400 floriniv Rezervnij fond stanoviv 854 046 florina 93 krejcera 1860 rik U Lvovi diyali nastupni finansovi ustanovi nim Filialanstalt der priv osterr National Bank pol Fiilia uprzywilojowanego austr banku narodowego sho roztashovuvalas v primishenni miskoyi radi Galicka oficijna kreditna ustanova sho roztashovuvalas v korpusi 23 1 4 Institutu Ossolinskih pri Virmenskij cerkovnij mitropoliyi Pozikovij fond Franca Josipa nim Franz Josephs Darlehensfond 1867 rik 16 lipnya 1867 roku vidkrito pol Galicyjski akcyjny bank liipoteczny 1869 rik Vidkrito pol Zaklad kredytowy wloscianski 1871 rik U Lvovi takozh diyav yaka znahodilas na vulici Yezuyitskij 1873 rik 1 travnya 1873 roku vidkrito pol Galicyjski bank kredytowy V comu zh roci 15 lipnya vidkrito pol Rolniczo kredytowy zaklad dla Galicji i Bukowiny 1874 rik 9 sichnya 1874 roku na pidstavi uhvali sudu stvoreno pol Galicyjska kasa zaliczkowa yaka nadavala poziki pid osobistu poruku tretoyi osobi sho prijmala na sebe zobov yazannya pogashennya borgu u razi yih nevikonannya borzhnikom Otrimannya poziki borzhnik zasvidchuvav skriptom abo vekselem yaki solidarno zobov yazuvali borzhnika i poruchitelya Pogashennya kreditu zdijsnyuvalos shotizhnevimi abo shomisyachnimi platezhami rozpodilenimi na vsyu sumu borgu vklyuchayuchi komisiyu 1878 rik U Lvovi diyali nastupni finansovi ustanovi yaka znahodilas na vul Yagelonskij 5 yake znahodilos na vul Karolya Lyudvika 1 ta vidavalo poziki pid 5 richnih z 1 amortizaciyi yaka znahodilas na vul Karolya Lyudvika 3 yakij vidavav ipotechni poziki pid 6 richnih ta roztashovuvavsya na pl Galickij 15 yaka znahodilas na vul Yagelonskij 14 pol Filia uprzyw aust zakladu kredytowego dla handlu i przemyslu sho roztashovuvalas na vul Karolya Lyudvika 33 sho znahodivsya na vul Valovij 4 sho znahodivsya na vul Virmenskij 9 pol Galicyjski zaklad zastawniczy i kredytowy sho znahodilas v parteri Teatru znahodilas na vul Galickij 21 ta nalichuvala 1641 uchasnika z richnim oborotom v 1 105 615 zlotih 1883 rik U Lvovi diyali nastupni finansovi ustanovi Austryacko wegierski bank bija Kar Ludwika 3 Majeiowska 2 Galicyjski kredytowy Bank Jagiellonska 3 Kar Ludw 1 Hipoteczny bank pl Halicki 16 Ogolno rolniczy kredytowy Zaklad dla Galicji i Bukowiny ruski Ormianska 2 Rolniczy Bank Karola Ludwika 1 Tow zaliczkowe pl Marjacki 9 Zaklad kred filja dla handlu i przemyslu pl Marjacki 10 Jagiellonska 14 Bankowy dom Cohn Izydor Teatralna 1 Bankowy dom Goldstein i Lowenherz Hetman 10 Bankowy dom Sokal amp Lilien Hetmanska 8 Bankowy dom Schellenberg August Hetmanska 12 Bankowy dom Stroh Jakob Hetmanska 6 Bankowy dom Werfel A H Hetmanska 4 Ogoloshennya shodo peresilannya koshtiv zi SShA gazeta Dilo 2 03 sichnya 1917 roku Persha svitova vijna i drugij polskij period Z 1914 roku i shonajmenshe do 1917 roku u Lvovi takozh diyalo po vul Ruskij 18 U 1917 roci pracyuvav za adresoyu pl Rinok 10 spilka akcijna u Lvovi z kapitalom 1 300 000 kron ta rezervnim fondom 200 000 kron po vul Pidvalnij 7 Tovaristvo vzayimnogo kreditu Dnister z vlasnimi fondami na 1915 rik v rozmiri 6 890 075 kron po vul Ruskij 20 ta viddilennya cheskogo banku ZIBA Zivnostenska banka Druga svitova vijna i radyanskij periodPeriod nezalezhnoyi UkrayiniLvivski banki Budivlya Ideya Banku vulicya Valova 11 U Lvovi bazuyutsya chotiri seredni banki Kredobank vulicya Saharova 78 Bank Lviv vulicya Serbska 1 Ideya Bank vulicya Valova 11 i OKSI Bank vulicya Gazova 17 Ranishe v yih chislo takozh vhodili VS Bank vulicya Grabovskogo 11 i vulicya Bogdana Hmelnickogo 117 a Bank Lviv buv zasnovanij u 1990 roci u 1992 roci vin kupiv avarijnij budinok XVI stolittya roztashovanij na perehresti vulic Serbskoyi ta Ruskoyi pislya chogo pochav jogo restavraciyu pid svij centralnij ofis vidkrivsya v 1998 roci U 2006 roci kontrolnij paket akcij Banku Lviv pridbala kompaniya Nyu Progres Holding yaka nalezhala islandskim investoram ce stalo najbilshoyu islandskoyi investiciyeyu u finansovij sektor ekonomiki Ukrayini U 2018 roci kontrolnij paket Banku Lviv pridbala shvejcarska kompaniya z upravlinnya aktivami responsAbility Participations sered akcioneriv yakoyi znachatsya Baumann amp Cie Raiffeisen Switzerland Swiss Re Foundation i Vontobel Beteiligungen Ideya Bank buv zasnovanij v 1989 roci yak Prikarpatlisbank v 1995 roci vin buv reorganizovanij v bank Prikarpattya U 2007 roci kontrolnij paket akcij banku kupila Polska finansova grupa Getin Holding yaka perejmenuvala ustanovu v Plyus Bank U 2011 roci bank buv perejmenovanij v Ideya Bank i perenis svij centralnij ofis z Ivano Frankivska u Lviv Shtab kvartira banku roztashovana v budinku pobudovanomu v 1910 roci na zamovlennya sim yi Finkleriv dlya strahovoyi kompaniyi American Union Zagalnoukrayinski bankiPrimitki Ideya Bank Arhiv originalu za 24 kvitnya 2019 Procitovano 25 listopada 2019 ukr Arhiv originalu za 17 grudnya 2021 Procitovano 17 grudnya 2021 Finance ua Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 25 listopada 2019 Schneider Antoni 1871 ENCYKLOPEDYA DO KRAJOZNAWSTWA GALICYI TOM PIERWSZY polska Lviv s 100 221 Handbuch des Lemberger Statthalterei Gebietes in Galizien nimecka Lviv 1860 s 265 266 Kunasiewicz Stanislaw 1878 PRZEWODNIK PO LWOWIE Z ZARYSEM HISTORJI MIASTA Z PLANEM TEATRU polska Lviv KAROL WILD s 141 Kozickij Pidkova 2007 s 171 Kozickij Pidkova 2007 s 394 KLECZEWSKI A KSIeGA ADRESoW MIASTA LWOWA WYDANIE NOWE polska Lviv F H RIHTER s 8 https libraria ua ukrayinska 02 01 1917 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 17 lyutogo 2022 https libraria ua ukrayinska 10 01 1917 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 17 lyutogo 2022 LiteraturaBiryulov Yu redaktor Arhitektura Lvova chas i stili HIII HHI stolittya Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 9667022773 Grudzevich Ya Komarinska Z Banki Lvova minule i suchasne Lviv LBI NBU 2002 223 s Kozickij A Pidkova I Enciklopediya Lvova Tom 1 Lviv Litopis 2007 656 s Kozickij A Enciklopediya Lvova Tom 2 Lviv Litopis 2008 608 s ISBN 978 966 7007 69 0 Moshenskij S Finansovye centry Ukrainy i rynok cennyh bumag industrialnoj epohi London Xlibris 2014 503 s ISBN 1499089201 Gerald D Feldman Austrian Banks in the Period of National Socialism Cambridge University Press 2015 600 s ISBN 9781107001657 PosilannyaDiyuchi banki Lvova 23 lipnya 2018 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bankivska sprava u Lvovi

Дата публікації:
Топ