Афари

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Афар.

Афар (або афари, арабська назва — данакіль) — напівкочовий кушитський народ на півночі Східної Африки.

Афар Afar عفار
Афар-кочівник
Кількість	бл. 1 млн чол.
Ареал	Ефіопія  Еритрея  Джибуті
Близькі до:	кушитські народи
Мова	афарська
Релігія	мусульмани-суніти

Територія проживання і чисельність

Афари проживають на північному сході Ефіопії, в Еритреї та Джибуті (в останній країні вони складають понад третину від загальної чисельності населення).

Загальна чисельність афарів станом на середину 1990-х років (оцінка) — близько 1 млн осіб (точних даних немає через відсутність постійних переписів, найперше через міждержавні та міжетнічні конфлікти на території проживання афарів, крайнє зубожіння регіону тощо).

Мова і релігія

Афари розмовляють мовою афар (афарською), яку деякі фахівці вважають діалектом мови афар-сахо східно-кушитської підгрупи. Серед афарів поширені також амхарська та арабська мови.

Писемність — на основі ефіопського письма.

Від Х ст. афари навернуті до іслама арабами-торгівцями з Аравії, і дотепер є ревними мусульманами-сунітами.

Історія і суспільство

Перші згадки про афарів відносяться до ХІІІ століття (в арабських письмових джерелах).

У подальшому афари разом з іншими народами регіону утворили ряд феодальних султанатів (Ауса, Адаль), що в XIX ст. увійшли до складу Ефіопської імперії, а наприкінці цього ж століття були частково загарбані колоніальними метрополіями Італією та Францією.

Афари поділяються на дві основні кастово-племінні групи: знать (асаймара «червоні») та численні, відносно вільні общинники (адоймара «білі»).

У складі афарів вирізняють групи (роди) арабського, сомалійського тощо походження.

Господарство і культура

Афари займаються кочовим і напівкочовим верблюдництвом, в меншій мірі відгонним скотарством (велика і дрібна худоба). Раніше афари практикували брати худобу в землеробців на випас.

Серед інших занять — випарювання солі, на узбережжі Червоного моря — рибальство, в оазі Ауса — землеробство.

У теперішній час у афарському суспільстві є свій робітничий клас та інтелігенція.

Матеріальна культура афарів близька такій же у решти народів регіону. Зберігається фольклор.

Джерела і література

• Кобищанов Ю. М. Афар // Народы мира. Историко-этнографический справочник. — М, 1988. — С. 74.(рос.)
• Lewis I.M. Peoples of the Horn of Africa: Somali, Afar and Saho., L., 1955 (англ.)