Атанас Славов

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Славов.

Атанас Петков Славов (псевдо Асен Асенов, Анастасио Дел Монте, Ананас Сладов; нар. 29 липня 1947 року, Бургас - 6 травня 2022 року , Софія) — болгарський письменник-фантаст, критик, перекладач, видавець та художник. Один із піонерів фантастикознавства в Болгарії та найбільших болгарських дослідників фантастики у всіх її проявах. Член Ради фантастичної та пригодницької літератури (м. Москва). Член організації професійних фантастів «World SF» (1990—1995). В 2003—2008 роках був членом редколегії українського російськомовного журналу фантастики («Реальность фантастики»).

Атанас Славов
Атанас Петков Славов
Псевдонім	Асен Асенов, Анастасио Дел Монте, Ананас Сладов
Народився	29 липня 1947 року Бургас
Помер	6 травня 2022(2022-05-06) (74 роки) Софія, Болгарія
Громадянство	Болгарія
Національність	болгарин
Діяльність	критик, видавець
Мова творів	болгарська
Жанр	Наукова фантастика
Magnum opus	болг. «Психопрограмираният»
Премії	Єврокон (2003, 2004, 2015)
Сайт: sf-sofia.com

Фантастикознавець і видавець

Працював буровим техніком, монтажником, будівельником, журналістом та ін.

Засновник одного з перших у Болгарії клубу фантастів «Terra Fantasy» (1968, Бургас) і його керівник (1968—1972 роки). В 1972 році переїжджає до Софії. У столиці Славов створює Інтегральний клуб фантастики прогностики і евристики «Іван Єфремов» і стає його багаторічним художнім керівником (1974—1989).

Один з авторів і укладачів унікального «Курсу фантастології».

У 1981 році був ініціатором, укладачем та співавтором у колективній монографії «Прогностика, фантастика, світогляд» — першої в своєму роді дослідницької книги в Болгарії. Активний організатор «Фестивалів фантастики» в Софії та Пловдиві.

Брав участь в упорядкуванні декількох антологій болгарської фантастики — «Моделі 1», «Моделі 2», «Моделі 3», «Моделі '89», «Нова Болгарська фантастика '91», «Моделіріум», «ВІРТ».

У 1990 році був залучений до створення видавництва «Орфія», першого приватного болгарського видавництва, орієнтованого виключно на фантастичну літературу; його президент був у 1991—1992 роках. Співзасновник фонду і видавництва фантастики «Бібліотека людини» (болг. «Човешката библиотека»). У рамках роботи Фонду він створює та публікує Fantasy and Future Almanac, інші видання.

Засновник і головний редактор англомовного журналу фантастики «Orphia». З 2000 року видавець і автор фензіну «Фантернет». З 2008 року Атанас Славов укладає і видає щорічний 500-сторінковий альманах «ФантАstika». Наразі вийшло 9 номерів альманаху.

Один з ініціаторів створення та найактивніший автор енциклопедичного сайту про болгарську фантастику «БГ-Фантастика», що став найбільшим Інтернет-ресурсом Болгарії, присвяченого фантастичній літературі.

Автор роману, більше 30 оповідань та понад 50 статей фантастикознавчої та мистецтвознавчої тематики.

На його рахунку чимало перекладів на болгарську мову радянських і російських письменників-фантастів: братів Стругацьких, Дмитра Біленкіна, Севера Гансовського, (Іллі Варшавського), (Олександра Щербакова), (Анта Скаландіса), (Євгена Лукіна) та ін. Переклав на болгарську мову також і твори деяких українських фантастів, зокрема Володимира Савченка та (Ігоря Росоховатського).

Художник-графік

Інша грань творчості Славова — фантастичне мистецтво. Працює у жанрі комп'ютерної графіки, застосовує фрактально-математичні мотиви у своїх творах. Укладач і співукладач трьох альбомів фантастичного мистецтва: «Клуби Прогностики і фантастики» (1980), «Молоді художники-фантасти» (1981), «Образи фантастики» (2006).

Знаючи можливості комп'ютерних технологій, А. Славов почав створювати цифрові фрактальні зображення наприкінці 2000-х років. Ці картини дають уявлення про структуру тканин і енергію в них, про простори, наповнені фантастичними асоціаціями. Своїми новаторськими творами А. Славов створив, фактично, новий художній напрям у болгарському образотворчому мистецтві. Важливим елементом його картин є філософські заголовки.

Творчість, нагороди

З 1970-х років, здебільшого, публіцистичні твори Славова регулярно публікуються у пресі. Художні твори письменника стали помітним явищем в болгарській фантастиці. Оповідання Славова займали призові місця на національних конкурсах, а твір «Сни для космодора» отримав нагороду фестивалю фантастики Східноєвропейських країн «Соцкон-1» (1989) — друге місце в міжнародному конкурсі оповідань. У 1992 році побачив світ єдиний поки великий твір письменника — соціально-фантастичний роман «Психопрограмований». Роман має антивоєнну та гуманістичну спрямованість, містить динамічний сюжет, дія відбувається у оригінальній атмосфері стимпанку.

Єдиний трикратний володар премії Єврокон (2003, 2004, 2015) у різних номінаціях.

Його оповідання були перекладені та видані німецькою, російською та англійською мовами.

Художні тексти Атанаса П. Славова відрізняються концептуальною насиченістю і вибуховістю, рідкісним фантастичним баченням літератури та етичністю автора розглянутих тем. Його статті поєднують широку обізнаність про сучасні світові процеси і яскраву, незмінно конструктивну особисту позицію. Актуальним є інтерес до позитивного переходу людини і суспільства до більш розвинених і гуманних форм майбутнього буття. У своїх публікаціях про А. Славов послідовно стверджує, що фантастика — це не «літературний жанр», а типологічний різновид мистецтва, що зустрічається в літературі, живопису, кіно та інших суспільних формах відображення, у міському фольклорі та анекдоті.

Примітки

1. https://citadelata.com/починал-е-българският-фантаст-атанас/
2. Славов є автором терміну «фантастологія», що згодом закріпився в Болгарії
3. «Моделі-3» і «Моделі '89» видавалися російською мовою

Посилання

• Інтерв'ю Атанаса Славова [ 30 грудня 2019 у Wayback Machine.](болг.)
• Картини Атанаса Славова [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.](болг.)
• Статті Атанаса Славова [ 30 грудня 2019 у Wayback Machine.](болг.)

Джерела

1. Атанас Славов на «БГ-Фантастика» [ 28 березня 2022 у Wayback Machine.](болг.)
2. Атанас Славов на сайті «Лаборатоорія фантастики» [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
3. Атанас Славов на сайті «Архів фантастики» [ 16 квітня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
4. Клуб фантастики і прогностики імені Івана Єфремова [ 19 березня 2022 у Wayback Machine.](болг.)