Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євген Юрійович Лукін (рос. Евгений Юрьевич Лукин, 5 березня 1950, Чкалов) — радянський та російський письменник-фантаст, поет, бард, філолог. Літературну творчість розпочав у співавторстстві із першою дружиною Любов'ю Лукіною, проте на початку 90-х років XX століття після відходу дружини від написання фантастичних творів та її смерті в 1996 році Євген Лукін займається літературною творчістю самостійно. Євген Лукін є прихильником сепаратистських утворень на теренах колишнього СРСР, брав участь у бойових діях на території Придністров'я на боці сепаратистів. На запрошення керівництва ДНР відвідував це сепаратистське утворення, де виступав із концертами, на яких виконував власноруч написані пісні.
| Євген Юрійович Лукін | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Евгений Юрьевич Лукин | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Евгений Юрьевич Лукин | |||
| Народився | 5 березня 1950 (74 роки) Чкалов | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | прозаїк, поет | |||
| Сфера роботи | d[1], філологія[1], поезія[1] і d[1] | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1981– | |||
| Напрямок | проза, поезія | |||
| Жанр | фантастичний роман, повість, оповідання, поезія | |||
| Magnum opus | ||||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди |  Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких (1999) Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких (2005) Астрея[d] (2008) Астрея[d] (2009) d | |||
| | ||||
 Лукін Євген Юрійович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Євген Лукін народився в місті Чкалов (нині Оренбург) у сім'ї театральних акторів, його батько був головним режисером Ашхабадського драматичного театру та заслуженим артистом Туркменської РСР. У дитинстві Євгена сім'я часто переїзджала, зокрема жила деякий час у Тулі, Пскові, Вологді, Севастополі, пізніше сім'я оселилась у Волгограді, де Євген Лукін закінчив . Під час навчання в інституті він познайомився зі своєю першою дружиною Любов'ю, з якою він одружився у 1972 році. Після закінчення інституту Євген Лукін проходив строкову службу в Радянській Армії. Після служби в армії Лукін повертається до Волгограда, разом із дружиною працює спочатку вчителем у школах Волгоградської області, пізніше працював на різних посадах у Волгограді. У цей час, кінці 70-х—початку 80-х років XX століття Євген Лукін разом із дружиною розпочинають писати фантастичні твори, які кілька років ще не дають до друку, а також розпочинають займатися авторською піснею. У 1981 році у Волгограді друється перша спільна повість Євгена і Любові Лукіних «Канікули і фотограф», після чого подружжя більше десяти років разом займаються написанням фантастичних творів.
У 1992 році Євген Лукін бере участь у бойових діях на території Придністров'я на боці сепаратистів, на їх честь видає збірку пісень «Придністровські пісеньки» (інша назва «Я твій племінник, Батьківщина»). Пізніше уряд самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки оголошує Лукіна першим лауреатом державної літературної премії ПМР.
Після закінчення бойових дій у Придністров'ї Євген Лукін повертається до Волгограда. У цей час його дружина відходить від написання фантастичних творів, і Євген Лукін робить спроби завершити їх спільні твори, а також робить спроби писати самостійно. У цей час він займається також перекладами з англійської мови, пише авторські пісні. У 1996 році Любов Люкіна раптово помирає. Переживши втрату дружини, Євген Лукін розпочинає писати самостійно. Одночасно він займається літературним перекладом, а також друкує на сторінках місцевої преси публіцистичні статті.
Після початку війни на сході України Євген Лукін у своїх статтях та інтерв'ю критикував як центральну українську владу. так і місцеву владу Донбасу, на його думку за виключно внутрішній та непотрібний привід для конфлікту. Пізніше в інтерв'ю письменник заявив, що він передбачив події на Донбасі ще за чотирнадцять років до їх початку. У 2016 році Євген Лукін на запрошення так званого «міністерства інформації» ДНР відвідував це сепаратистське утворення, де виступав із концертами, на яких виконував власноруч написані пісні.
Літературна творчість
Писати фантастичні твори Євген Лукін розпочав ще під час навчання у школі, коли в ашхабадській місцевій пресі опублікував свою пародійну фантастичну повість «Оранжева Вега», а також свої поетичні твори. Пізніше Євген Лукін після одруження вдруге зайнявся літературною творчістю вже у співавторстві з дружиною Любов'ю. спочатку подружжя писало твори без публікації у періодичній пресі або книгах, виключно розповсюджуючи свої твори серед знайомих у рукописному варіанті. Тривалий час спроби надрукувати свої твори подружжя не могло, оскільки їх тематика здавалась тогочасним редакторам періодичних видань критикою на тогочасну радянську дійсність. Проте в 1981 році редактор газети «Вечерний Волгоград», випадково прочитавши повість подружжя «Канікули і фотограф», вирішує опублікувати повість у своїй газеті. Після цього твори подружжя розпочинають друкувати періодичні видання та видавництва не лише Волгограда, а й інших міст, а також і за кордоном. Твочість Лукіних не вписувалась у рамки традиційної радянської фантастики та соціалістичного реалізму. Це призвело до жорсткої критики їх з боку консервативних радянських фантастів (Олександра Казанцева, Юрія Тупицина), щоправда, ця критика допомогла Лукіним збільшити тиражі своїх книг. Уже в їх перших творах помітна перевага не наукової фантастики, а сатиричної фантастики, часто іронічної, переважно фантастика у їх творах є лише прийомом для опису викривлень дійсності. Після смерті Любові Лукіної Євген Лукін кілька років не друкувався, пізніше він видав дороблений їх спільний твір «Там, за Ахероном», написаному в жанрі міфологічного фентезі, а пізніше розпочав друкуватися самостійно. На думку Лукіна, в Росії неможливо писати фантастику, оскільки росіяни й так живуть у фантастичній країні, тому в Росії фантаст не може бути просто фантастом, оскільки творить на фоні фантастики. Також на його думку, в Росії не потрібно вигадувати сюжети до фантастичних творів, треба лише оглнутися навколо. Із самостійних творів Лукіна виділяються так званий «Баклужинський цикл», у якому основою сюжету показаний розпад Росії не лише по межах її областей, а й на окремі райони, які не лише стали окремими державами із відмінним один від одного соціальним устроєм, а й різними фізичними законами. Із цього циклу найвідомішими творами є «Червона аура протопарторга» та «Секондхендж». Іншою відомою трилогією Євгена Лукіна, яку він розпочав писати разом із дружиною Любов'ю, є «Сліпі поводирі», до якої входять романи «Сліпі поводирі», «Місіонери» та , яка написана в жанрі альтернативної історії, та описує захоплення Європи полінезійцями унаслідок у минулому вихідців із кінця XX століття. Окрім написання літературних творів, Євген Лукін також займається літературним перекладом із англійської мови, у тому числі науково-фантастичних творів.
Особисте життя
Євген Лукін у 1972 році одружився зі своєю однокурсницею Любов'ю (дівоче прізвище Бєлоножкіна), з якою Євген писав у співавторстві до 1993 року. У подружжя у 1974 році народився син Юрій. У 1996 році Любов Лукіна помирає. Пізніше Євген Лукін одружується вдруге на Надії Лукіній.
Нагороди та премії
Євген Лукін нагороджений чисельними літературними преміями. Він тричі був лауреатом премії конвенту «Зоряний міст», двічі премії «Портал», двічі премії «Астрея». У 2002 році він став лауреатом премії «Аеліта». У 2005 році письменник став лауреатом премії імені братів Стругацьких. У 2004 та 2009 роках Євген Лукін став лауреатом премії імені Єфремова. Двічі Євген Лукін (перший разразом із дружиною) був лауреатом Єврокону. Євген Лукін також був лауреатом премії «Мандрівник», , «Фанкон», «Філігрань», «Сигма-Ф», «Інтерпрескон», «РосКон» та «Бронзовий равлик». Також Євген Лукін нагороджений медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною».
Переклади
Твори Євгена Лукіна перекладені англійською, болгарською, німецькою, польською, французькою, чеською та іншими мовами.
Бібліографія
Романи
- 1997 — Разбойничья злая луна
- 1998 — Зона справедливости
- 1998 — Катали мы ваше солнце
- 2000 — Алая аура протопарторга
Повісті
- 1967 — Оранжевая Вега
- 1981 — Вторжение
- 1983 — Тупапау, или Сказка о злой жене
- 1987 — Когда отступают ангелы
- 1989 — Миссионеры
- 1990 — Пятеро в лодке, не считая Седьмых
- 1991 — Разрешите доложить!
- 1992 — Сталь разящая
- 1995 — Амеба
- 1995 — Там, за Ахероном
- 1997 — Гений кувалды
- 2000 — Слепые поводыри
- 2001 — Труженики Зазеркалья
- 2003 — Чушь собачья
- 2007 — Бытиё наше дырчатое
- 2008 — Лечиться будем
- 2008 — С нами бот
- 2010 — Ё [низкопробный детектив]
- 2010 — Секондхендж
- 2011 — Андроиды срама не имут
- 2011 — Приблудные
- 2012 — Педагогическая поэма второго порядка
- 2012 — Тело, которому служишь
- 2013 — Аренда
- 2015 — Понерополь
- 2015 — Прошка с большой буквы
Цикли творів
- Лыцк, Баклужино, Суслов (1990—2015)
- Записки национал-лингвиста (1997—2007)
- Слепые поводыри (1989—2000)
- Пещерные хроники (1993—2003)
- Истец всему (2001—2008)
- Опер Мыльный (2002—2008)
- Петлистые времена (1993)
- Изобретения Ефрема Голокоста (2014—2018)
- Тележурналист Мстиша Оборышев (2006)
Збірки
- 1990 — Когда отступают ангелы
- 1993 — Шерше ля бабушку
- 1995 — Там, за Ахероном
- 1996 — Петлистые времена
- 1997 — Сокрушитель
- 1999 — Дым Отечества (поезія)
- 2000 — Алая аура протопарторга
- 2000 — Дым Отечества (пісні)
- 2000 — Не будите генетическую память!
- 2001 — Ой да..
- 2001 — Щелк!
- 2002 — Типа того что как бы
- 2002 — Труженики Зазеркалья
- 2002 — Фарфоровая речь
- 2004 — Чертова сова. Стихи разных миллениумов
- 2004 — Портрет кудесника в юности
- 2005 — Благие намерения
- 2005 — После нас — хоть потом
- 2005 — Штрихи к портрету кудесника
- 2007 — Сталь разящая
- 2007 — Юность кудесника
- 2008 — Бытиё наше дырчатое
- 2008 — Из книги перемен
- 2009 — С нами бот
- 2010 — Пока не кончилось время
- 2011 — Ё
- 2012 — Бал был бел
- 2012 — Требуется пришелец
- 2014 — Может, было, может, не было
- 2014 — Тело, которому ты служишь
- 2016 — Грехи наши тяжкие
- 2016 — Погляжу я на жизнь с горькой усмешкой
Примітки
- Czech National Authority Database
- Евгений Лукин: Нас опять не сломить! [ 24 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фантаст Евгений Лукин: «Быть пророком — дело неблагодарное» [ 18 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Писатель-фантаст Евгений ЛУКИН: «Баклужино отозвалось Украиной» [ 24 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фантаст Евгений Лукин в Ижевске рассказал подробности создания пророческого романа о событиях на Украине [ 24 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- "Большой Донбасс" - Евгений Лукин на YouTube // Министерство информации ДНР. 23 вересня 2016 року.
- Любовь Лукина [ 24 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Казанцев А. Рецензия: Л. Лукина и Е. Лукин, «Ты, и никто другой», сборник научно-фантастических произведений [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Любовь и Евгений Лукины — авторская страница [ 22 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Євген Лукін на сайті fantlab.ru [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Евгений Лукин, Любовь Лукина [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Евгений Лукин [ 18 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Євген Лукін на LiveLib [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
![image]()
— блог у LiveJournal, який веде Євген Лукін.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgen Yurijovich Lukin ros Evgenij Yurevich Lukin 5 bereznya 1950 Chkalov radyanskij ta rosijskij pismennik fantast poet bard filolog Literaturnu tvorchist rozpochav u spivavtorststvi iz pershoyu druzhinoyu Lyubov yu Lukinoyu prote na pochatku 90 h rokiv XX stolittya pislya vidhodu druzhini vid napisannya fantastichnih tvoriv ta yiyi smerti v 1996 roci Yevgen Lukin zajmayetsya literaturnoyu tvorchistyu samostijno Yevgen Lukin ye prihilnikom separatistskih utvoren na terenah kolishnogo SRSR brav uchast u bojovih diyah na teritoriyi Pridnistrov ya na boci separatistiv Na zaproshennya kerivnictva DNR vidviduvav ce separatistske utvorennya de vistupav iz koncertami na yakih vikonuvav vlasnoruch napisani pisni Yevgen Yurijovich Lukinros Evgenij Yurevich LukinIm ya pri narodzhenniEvgenij Yurevich LukinNarodivsya5 bereznya 1950 1950 03 05 74 roki ChkalovGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistprozayik poetSfera robotid 1 filologiya 1 poeziya 1 i d 1 Alma materdMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1981 Napryamokproza poeziyaZhanrfantastichnij roman povist opovidannya poeziyaMagnum opusU shlyubi zdNagorodiZoryanij mist 1999 Mizhnarodna literaturna premiya imeni A i B Strugackih 1999 Zoryanij mist 2000 Aelita 2002 Zoryanij mist 2004 Mizhnarodna literaturna premiya imeni A i B Strugackih 2005 Portal asambleya 2008 Portal asambleya 2008 Astreya d 2008 Astreya d 2009 d Poluden Lukin Yevgen Yurijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukin BiografiyaYevgen Lukin narodivsya v misti Chkalov nini Orenburg u sim yi teatralnih aktoriv jogo batko buv golovnim rezhiserom Ashhabadskogo dramatichnogo teatru ta zasluzhenim artistom Turkmenskoyi RSR U ditinstvi Yevgena sim ya chasto pereyizdzhala zokrema zhila deyakij chas u Tuli Pskovi Vologdi Sevastopoli piznishe sim ya oselilas u Volgogradi de Yevgen Lukin zakinchiv Pid chas navchannya v instituti vin poznajomivsya zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu Lyubov yu z yakoyu vin odruzhivsya u 1972 roci Pislya zakinchennya institutu Yevgen Lukin prohodiv strokovu sluzhbu v Radyanskij Armiyi Pislya sluzhbi v armiyi Lukin povertayetsya do Volgograda razom iz druzhinoyu pracyuye spochatku vchitelem u shkolah Volgogradskoyi oblasti piznishe pracyuvav na riznih posadah u Volgogradi U cej chas kinci 70 h pochatku 80 h rokiv XX stolittya Yevgen Lukin razom iz druzhinoyu rozpochinayut pisati fantastichni tvori yaki kilka rokiv she ne dayut do druku a takozh rozpochinayut zajmatisya avtorskoyu pisneyu U 1981 roci u Volgogradi druyetsya persha spilna povist Yevgena i Lyubovi Lukinih Kanikuli i fotograf pislya chogo podruzhzhya bilshe desyati rokiv razom zajmayutsya napisannyam fantastichnih tvoriv U 1992 roci Yevgen Lukin bere uchast u bojovih diyah na teritoriyi Pridnistrov ya na boci separatistiv na yih chest vidaye zbirku pisen Pridnistrovski pisenki insha nazva Ya tvij pleminnik Batkivshina Piznishe uryad samoprogoloshenoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki ogoloshuye Lukina pershim laureatom derzhavnoyi literaturnoyi premiyi PMR Pislya zakinchennya bojovih dij u Pridnistrov yi Yevgen Lukin povertayetsya do Volgograda U cej chas jogo druzhina vidhodit vid napisannya fantastichnih tvoriv i Yevgen Lukin robit sprobi zavershiti yih spilni tvori a takozh robit sprobi pisati samostijno U cej chas vin zajmayetsya takozh perekladami z anglijskoyi movi pishe avtorski pisni U 1996 roci Lyubov Lyukina raptovo pomiraye Perezhivshi vtratu druzhini Yevgen Lukin rozpochinaye pisati samostijno Odnochasno vin zajmayetsya literaturnim perekladom a takozh drukuye na storinkah miscevoyi presi publicistichni statti Pislya pochatku vijni na shodi Ukrayini Yevgen Lukin u svoyih stattyah ta interv yu kritikuvav yak centralnu ukrayinsku vladu tak i miscevu vladu Donbasu na jogo dumku za viklyuchno vnutrishnij ta nepotribnij privid dlya konfliktu Piznishe v interv yu pismennik zayaviv sho vin peredbachiv podiyi na Donbasi she za chotirnadcyat rokiv do yih pochatku U 2016 roci Yevgen Lukin na zaproshennya tak zvanogo ministerstva informaciyi DNR vidviduvav ce separatistske utvorennya de vistupav iz koncertami na yakih vikonuvav vlasnoruch napisani pisni Literaturna tvorchistPisati fantastichni tvori Yevgen Lukin rozpochav she pid chas navchannya u shkoli koli v ashhabadskij miscevij presi opublikuvav svoyu parodijnu fantastichnu povist Oranzheva Vega a takozh svoyi poetichni tvori Piznishe Yevgen Lukin pislya odruzhennya vdruge zajnyavsya literaturnoyu tvorchistyu vzhe u spivavtorstvi z druzhinoyu Lyubov yu spochatku podruzhzhya pisalo tvori bez publikaciyi u periodichnij presi abo knigah viklyuchno rozpovsyudzhuyuchi svoyi tvori sered znajomih u rukopisnomu varianti Trivalij chas sprobi nadrukuvati svoyi tvori podruzhzhya ne moglo oskilki yih tematika zdavalas togochasnim redaktoram periodichnih vidan kritikoyu na togochasnu radyansku dijsnist Prote v 1981 roci redaktor gazeti Vechernij Volgograd vipadkovo prochitavshi povist podruzhzhya Kanikuli i fotograf virishuye opublikuvati povist u svoyij gazeti Pislya cogo tvori podruzhzhya rozpochinayut drukuvati periodichni vidannya ta vidavnictva ne lishe Volgograda a j inshih mist a takozh i za kordonom Tvochist Lukinih ne vpisuvalas u ramki tradicijnoyi radyanskoyi fantastiki ta socialistichnogo realizmu Ce prizvelo do zhorstkoyi kritiki yih z boku konservativnih radyanskih fantastiv Oleksandra Kazanceva Yuriya Tupicina shopravda cya kritika dopomogla Lukinim zbilshiti tirazhi svoyih knig Uzhe v yih pershih tvorah pomitna perevaga ne naukovoyi fantastiki a satirichnoyi fantastiki chasto ironichnoyi perevazhno fantastika u yih tvorah ye lishe prijomom dlya opisu vikrivlen dijsnosti Pislya smerti Lyubovi Lukinoyi Yevgen Lukin kilka rokiv ne drukuvavsya piznishe vin vidav doroblenij yih spilnij tvir Tam za Aheronom napisanomu v zhanri mifologichnogo fentezi a piznishe rozpochav drukuvatisya samostijno Na dumku Lukina v Rosiyi nemozhlivo pisati fantastiku oskilki rosiyani j tak zhivut u fantastichnij krayini tomu v Rosiyi fantast ne mozhe buti prosto fantastom oskilki tvorit na foni fantastiki Takozh na jogo dumku v Rosiyi ne potribno vigaduvati syuzheti do fantastichnih tvoriv treba lishe oglnutisya navkolo Iz samostijnih tvoriv Lukina vidilyayutsya tak zvanij Bakluzhinskij cikl u yakomu osnovoyu syuzhetu pokazanij rozpad Rosiyi ne lishe po mezhah yiyi oblastej a j na okremi rajoni yaki ne lishe stali okremimi derzhavami iz vidminnim odin vid odnogo socialnim ustroyem a j riznimi fizichnimi zakonami Iz cogo ciklu najvidomishimi tvorami ye Chervona aura protopartorga ta Sekondhendzh Inshoyu vidomoyu trilogiyeyu Yevgena Lukina yaku vin rozpochav pisati razom iz druzhinoyu Lyubov yu ye Slipi povodiri do yakoyi vhodyat romani Slipi povodiri Misioneri ta yaka napisana v zhanri alternativnoyi istoriyi ta opisuye zahoplennya Yevropi polinezijcyami unaslidok u minulomu vihidciv iz kincya XX stolittya Okrim napisannya literaturnih tvoriv Yevgen Lukin takozh zajmayetsya literaturnim perekladom iz anglijskoyi movi u tomu chisli naukovo fantastichnih tvoriv Osobiste zhittyaYevgen Lukin u 1972 roci odruzhivsya zi svoyeyu odnokursniceyu Lyubov yu divoche prizvishe Byelonozhkina z yakoyu Yevgen pisav u spivavtorstvi do 1993 roku U podruzhzhya u 1974 roci narodivsya sin Yurij U 1996 roci Lyubov Lukina pomiraye Piznishe Yevgen Lukin odruzhuyetsya vdruge na Nadiyi Lukinij Nagorodi ta premiyiYevgen Lukin nagorodzhenij chiselnimi literaturnimi premiyami Vin trichi buv laureatom premiyi konventu Zoryanij mist dvichi premiyi Portal dvichi premiyi Astreya U 2002 roci vin stav laureatom premiyi Aelita U 2005 roci pismennik stav laureatom premiyi imeni brativ Strugackih U 2004 ta 2009 rokah Yevgen Lukin stav laureatom premiyi imeni Yefremova Dvichi Yevgen Lukin pershij razrazom iz druzhinoyu buv laureatom Yevrokonu Yevgen Lukin takozh buv laureatom premiyi Mandrivnik Fankon Filigran Sigma F Interpreskon RosKon ta Bronzovij ravlik Takozh Yevgen Lukin nagorodzhenij medallyu ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu PerekladiTvori Yevgena Lukina perekladeni anglijskoyu bolgarskoyu nimeckoyu polskoyu francuzkoyu cheskoyu ta inshimi movami BibliografiyaRomani 1997 Razbojnichya zlaya luna 1998 Zona spravedlivosti 1998 Katali my vashe solnce 2000 Alaya aura protopartorgaPovisti 1967 Oranzhevaya Vega 1981 Vtorzhenie 1983 Tupapau ili Skazka o zloj zhene 1987 Kogda otstupayut angely 1989 Missionery 1990 Pyatero v lodke ne schitaya Sedmyh 1991 Razreshite dolozhit 1992 Stal razyashaya 1995 Ameba 1995 Tam za Aheronom 1997 Genij kuvaldy 2000 Slepye povodyri 2001 Truzheniki Zazerkalya 2003 Chush sobachya 2007 Bytiyo nashe dyrchatoe 2008 Lechitsya budem 2008 S nami bot 2010 Yo nizkoprobnyj detektiv 2010 Sekondhendzh 2011 Androidy srama ne imut 2011 Pribludnye 2012 Pedagogicheskaya poema vtorogo poryadka 2012 Telo kotoromu sluzhish 2013 Arenda 2015 Poneropol 2015 Proshka s bolshoj bukvyCikli tvoriv Lyck Bakluzhino Suslov 1990 2015 Zapiski nacional lingvista 1997 2007 Slepye povodyri 1989 2000 Peshernye hroniki 1993 2003 Istec vsemu 2001 2008 Oper Mylnyj 2002 2008 Petlistye vremena 1993 Izobreteniya Efrema Golokosta 2014 2018 Telezhurnalist Mstisha Oboryshev 2006 Zbirki 1990 Kogda otstupayut angely 1993 Shershe lya babushku 1995 Tam za Aheronom 1996 Petlistye vremena 1997 Sokrushitel 1999 Dym Otechestva poeziya 2000 Alaya aura protopartorga 2000 Dym Otechestva pisni 2000 Ne budite geneticheskuyu pamyat 2001 Oj da 2001 Shelk 2002 Tipa togo chto kak by 2002 Truzheniki Zazerkalya 2002 Farforovaya rech 2004 Chertova sova Stihi raznyh milleniumov 2004 Portret kudesnika v yunosti 2005 Blagie namereniya 2005 Posle nas hot potom 2005 Shtrihi k portretu kudesnika 2007 Stal razyashaya 2007 Yunost kudesnika 2008 Bytiyo nashe dyrchatoe 2008 Iz knigi peremen 2009 S nami bot 2010 Poka ne konchilos vremya 2011 Yo 2012 Bal byl bel 2012 Trebuetsya prishelec 2014 Mozhet bylo mozhet ne bylo 2014 Telo kotoromu ty sluzhish 2016 Grehi nashi tyazhkie 2016 Poglyazhu ya na zhizn s gorkoj usmeshkojPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Evgenij Lukin Nas opyat ne slomit 24 travnya 2018 u Wayback Machine ros Fantast Evgenij Lukin Byt prorokom delo neblagodarnoe 18 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Pisatel fantast Evgenij LUKIN Bakluzhino otozvalos Ukrainoj 24 travnya 2018 u Wayback Machine ros Fantast Evgenij Lukin v Izhevske rasskazal podrobnosti sozdaniya prorocheskogo romana o sobytiyah na Ukraine 24 travnya 2018 u Wayback Machine ros Bolshoj Donbass Evgenij Lukin na YouTube Ministerstvo informacii DNR 23 veresnya 2016 roku Lyubov Lukina 24 travnya 2018 u Wayback Machine ros Kazancev A Recenziya L Lukina i E Lukin Ty i nikto drugoj sbornik nauchno fantasticheskih proizvedenij 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros PosilannyaLyubov i Evgenij Lukiny avtorskaya stranica 22 travnya 2018 u Wayback Machine ros Yevgen Lukin na sajti fantlab ru 17 travnya 2018 u Wayback Machine ros Evgenij Lukin Lyubov Lukina 6 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Evgenij Lukin 18 travnya 2018 u Wayback Machine ros Yevgen Lukin na LiveLib 21 grudnya 2019 u Wayback Machine ros bakluzhino blog u LiveJournal yakij vede Yevgen Lukin