А́шіда Хіто́ші (яп. 芦田均, あしだひとし, МФА: [aɕida çitoɕi̥]; 15 листопада 1887 ― 20 червня 1959) — японський політичний і державний діяч, дипломат, доктор юридичних наук. 47-й прем'єр-міністр Японії (10 березня — 15 жовтня 1948).
Ашіда Хітоші | |
---|---|
яп. 芦田均 | |
![]() | |
Народився | 15 листопада 1887 Фукучіяма, Кіото |
Помер | 20 червня 1959 (71 рік) Мінато, Токіо |
Громадянство | |
Діяльність | дипломат, юрист |
Alma mater | Токійський імператорський університет[d] (1912)[1], d і Q11393037? |
Знання мов | японська |
Заклад | Міністерство закордонних справ Японії і The Japan Times[2] |
Посада | прем'єр-міністр Японії (1948) |
Партія | Асоціація друзів конституційного правління (Японська імперія)[3], d (березень 1947)[2], Демократична партія[d][2], d[1] і Ліберально-демократична партія Японії |
Батько | d |
Родичі | d |
У шлюбі з | d |
Автограф | ![]() |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 15 листопада 1887 року в селянській родині Ашіда в місті Фукучіяма префектури Кіото.
Випускник кафедри юриспруденції Токійського Імперського Університету.
З 1912 року влаштувався на роботу до Міністерства закордонних справ Японії. Працював у японських посольствах в Росії, Франції, Туреччині та Бельгії. Був свідком російської лютневої революції та жовтневого перевороту Росії 1917 року, відвідав революційний Київ, брав участь в роботі Паризької мирної конференції після Першої світової війни.
У 1932 полишив державну службу в знак протесту проти вторгнення японських військ до Маньчжурії. Того ж року обраний депутатом (Палати Представників) Японського Парламенту від .
Протягом 1933—1940 років працював директором японської англомовної газети The Japan Times.
У 1942 знову став депутатом Палати представників, незважаючи на критику його діяльності військовими та відсутність рекомендацій Асоціації допомоги Трону.
Після Другої світової війни був представником проамериканських ліберальних сил.
У жовтні 1945 року призначений (міністром добробуту) в . У листопаді того ж року, разом із , взяв участь у формуванні . В червні 1946 року працював головою Комітету Палати Представників з питань поправок до Конституції й долучився до прийняття нової Конституції Японії.
У березні 1947 року перейшов до . Наприкінці того ж місяця, разом із , заснував Демократичну партію, яку й очолив. У червні 1947 року отримав портфель міністра закордонних справ та посаду віце-прем'єр-міністра в коаліційному уряді (Катаями Тецу).
У березні 1948 року, після відставки кабінету Катаями, став прем'єр-міністром Японії й головою нового коаліційного уряду. Паралельно виконував обов'язки міністра закордонних справ. Керував країною в умовах американської окупації та розростання робітничого руху. За вказівкою голови окупаційних сил Дугласа Макартур затвердив указ про громадський порядок та про заборону демонстрацій.
У жовтні 1948 року був змушений піти у відставку через фінансовий спричинений міжусобицями всередині американської окупаційної адміністрації. За підозрою у отриманні хабара арештований американцями.
У лютому 1958 року визнаний невинним. Решту життя провів осторонь політики, займаючись науковими дослідженнями. Автор багатьох праць з міжнародного права та .
Помер 20 червня 1959 року, у 71-річному віці, в Токіо.
У 2002 в місті Фукучіяма, Кіото відкрився .
Згадки про Україну
За даними українських істориків, у липні 1917 року як аташе Ашіда відвідав Центральну Раду в Києві та зустрівся із Генеральним секретарем міжнаціональних справ Олександром Шульгинім з метою отримання інформації про становище в Україні та намірів Ради щодо продовження війни. За даними японських дослідників, Ашіда перебував в гостях у єврейських цукровиробників та їхніх друзів , з якими познайомився ще у Петрограді. Під впливом свого проросійськи налаштованого оточення, Ашіда негативно оцінював український визвольний рух:
![]() | Пройшов день і дві ночі відтоді як паротяг полишив російську столицю і зараз, посеред зволоженого росою степу, прямував до Києва. О, Україна – трав’яна Південна Росія!... Дніпровська Рівнина, що простирається від Чернігова до Одеси одразу кидається в очі подорожнього, відрізняючись від Північної Росії. Земля, трава, люди... тут кожна річ без винятку промовляє про Південний край – зелені хвилі, що тягнуться до хмар чорнозему, листя чорнявих тополь, радісні й запальні погляди малоросів... Сто-двісті років тому, степи часів Тараси Бульби, оспівані Гоголем, обігріті променями спекотного сонця, збудили в синах Рівнини кров завойовників. Тоді у тих краях з'явилися козаки, верхівки чорних хутряних яких то виринали, то знову тонули у високих степових травах. | ![]() |
![]() | Сьогодні український рух виглядає потужним, але це лише антивоєнні настрої під виглядом національної незалежності, що збуджують дурний народ. Просто в Північній Росії пронімецька партія представлена антиреволюційно-консервативними колами, а в Південній — націоналістами, що може свідчити про проникнення тут німецько-австрійських сил. | ![]() |
Примітки
- http://archive.is/BHox6#6%
- http://archive.is/jZUPp#42%
- http://archive.is/jZUPp#30%
- Крезуб А. Нарис історії українсько-польської війни 1918—1919. — Нью-Йорк: Око, 1966. — 179 с.; Головченко В. І., Солдатенко В. Ф. Українське питання в роки Першої світової війни[недоступне посилання з травня 2019]. — К.: Парламентське вид-во, 2009. — с. 150.
- 黒川祐次著. 物語ウクライナの歴史 : ヨーロッパ最後の大国. — 東京: 中央公論新社, 2002. — p.179.
- 黒川祐次著. 物語ウクライナの歴史 : ヨーロッパ最後の大国. — 東京: 中央公論新社, 2002. — p.177-178.
Джерела та література
Асіда Хітосі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) Щоденник Ашіди Хітоші (1945—1946) [ 20 січня 2013 у Wayback Machine.] // Національна парламентська бібліотека Японії.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Асіда Хітосі |
- (яп.) Музей Ашіди Хітоші [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- (яп.) Документи Ашіди передані Національній Парламентській бібліотеці [ 12 серпня 2011 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Японії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет