Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альфредас Бумблаускас лит Alfredas Bumblauskas нар 18 листопада 1956 Тельшяй литовський історик професор Вільнюського ун

Альфредас Бумблаускас

Альфредас Бумблаускас

Альфредас Бумблаускас (лит. Alfredas Bumblauskas; нар. 18 листопада 1956, Тельшяй) — литовський історик, професор Вільнюського університету, лауреат Національної премії Литви з культури та мистецтва (1998); член сенату ВУ, член ради Інституту історії Литви, ради Вільнюської мистецької академії, комісії історії Національного олімпійського комітету Литви.

Альфредас Бумблаускас
image
Народився18 листопада 1956(1956-11-18) (67 років)
Тельшяй, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Місце проживанняВільнюс
Країнаimage Литва
Діяльністьісторик, викладач університету, телеведучий
Alma materВільнюський університет
Галузьісторія[1] і d[1]
ЗакладВільнюський університет
Нагороди
image image image

d

image Альфредас Бумблаускас у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив середню школу в Тельшяї (1974), у 1974–1979 навчався на історичному факультеті Вільнюського університету. Працював на історичному факультеті Вільнюського університету помічником (1979–1989).

Захистив дисертацію на науковий ступінь доктора гуманітарних наук «Генеза Реформації у Великому князівстві Литовському» (1987). Обіймав посади доцента і декана (1989–2002), з 1993 —завідувач заснованої ним кафедри теорії історії та історії культури .

З 2002 — професор, продекан історичного факультету.

З 2008 — професор, доктор габілітований.

У 1990–1992 — член сейму Саюдіса та одним із віце-голів його ради. У 1998–1999 — голова Ради Литви з культури та мистецтва.

Учасник циклів телевізійних передач «Історія Литви» („Lietuvos istorija“, 1988–1990). Один із творців циклу передач Литовського телебачення «Таємниці буття» („Būtovės slėpiniai“ ; понад сотню передач, 1993–2004; Національна премія, 1998). Творець та ведучий телевізійних передач «У тіні віків» „Amžių šešėliuose“ ; 2005–2009), «Розмови тисячоліття» „Tūkstantmečio pokalbiai“ ; 2009). У 2015–2016 — керівник національної експедиції Німаном.

В 2022 висловився про необхідність поголовної примусової «денацифікації» громадян російської федерації, незалежно від політичних поглядів і переконань. Також заявив, що росіяни не мають права називатися «русскімі». Запропонував Росію офіційно перейменувати на «Московію».

Розлучений. Діти: син Мангірдас (1978 р. н.), дочка Йогайлі (1983 р. н.).

Наукова діяльність

Область наукових інтересів — історія Великого князівства Литовського та Реформація, теорія та дидактика історії. Співавтор та укладач книг «Історіографія та відкрите суспільство» („Istoriografija ir atvira visuomenė“, 1998), «Між історією та буттям: дослідження до 70-річчя проф. Е. Гудавічюса» („Tarp istorijos ir būtovės: studijos prof. E. Gudavičiaus 70-čiui“ „Tarp istorijos ir būtovės: studijos prof. E. Gudavičiaus 70-čiui“), «Вільнюський університет 1579—1999» („Vilniaus universitetas 1579—1999“), «Совєцька історіографія: теоретичні та ідеологічні контексти» („Sovietinė istoriografija: teoriniai ir ideologiniai kontekstai“), автор основного тексту видання „Gyvosios istorijos programa: istorinė kultūra moderniosios sąmonės formavimui“ ("Програма живої історії: історична культура для формування сучасної свідомості), один із укладачів та авторів тексту видання «Вільнюський університет у фотографії» („Vilniaus universitetas fotografijose“, 2004), співавтор інформаційного альбому „Lithuania: A Success Story“, 2006. Автор наукової ілюстрованої монографії «Історія Стародавньої Литви 1009—1795» („Senosios Lietuvos istorija 1009—1795“, 2005).

Нагороди та звання

Лауреат Національної премії Литви з культури та мистецтва (1998), Літературної премії Симонаса Даукантаса (1999), премії парламентської асамблеї Литви та Польщі (2004), премії „Pragiedrulių“ (за цикл передач «У тіні віків», „Amžių šešėliuose“).

Кавалер Лицарського хреста ордену «За заслуги перед Польською Республікою» (1998), Офіцерського хреста ордену «За заслуги перед Польською Республікою» (1999) та Командорського хреста ордену «За заслуги перед Польською Республікою» (2009), Ордена Вітовта Великого (2003).

Критика білоруської історіографії

У 2014 році Бумблаускас заявив, що стосунки з білорусами потрібно переглянути (наприклад, шляхом створення контрпропагандистських установ), оскільки білоруси поширюють пропаганду спадщини та привласнили історію Литви. Більш того, Бумблаускас сказав, що йому імперіалістично налаштовані білоруси нагадують устремління Адольфа Гітлера в Судетській області. Також Бумблаускас підкреслив, що історично литовський монарх Альгерд був творцем Литовської імперії, який шляхом завоювань і шлюбів приєднав значні частини нинішніх білоруських і українських територій.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. VLE.
  3. Bumblauskas jau dabar Rusiją siūlo vadinti Maskovija: bet kuriuo atveju jai artėja pabaiga — Lietuvoje — m.DELFI.lt
  4. M.P. 2009 nr 36 poz. 548
  5. Ignatavičius, Tadas; Bumblauskas, Alfredas. A. Bumblauskas: „Baltarusiai seniai yra pasisavinę LDK istoriją“. www.lrytas.lt.

Посилання

  • Alfredas Bumblauskas
  • A. Bumblauskas. Millennium Lithuaniae
  • Virtual Historical Vilnius
  • Danguolė Skulsčiūtė (1 серпня 2018). Alfredas Bumblauskas. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Процитовано 15 червня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alfredas Bumblauskas lit Alfredas Bumblauskas nar 18 listopada 1956 Telshyaj litovskij istorik profesor Vilnyuskogo universitetu laureat Nacionalnoyi premiyi Litvi z kulturi ta mistectva 1998 chlen senatu VU chlen radi Institutu istoriyi Litvi radi Vilnyuskoyi misteckoyi akademiyi komisiyi istoriyi Nacionalnogo olimpijskogo komitetu Litvi Alfredas BumblauskasNarodivsya18 listopada 1956 1956 11 18 67 rokiv Telshyaj Litovska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRMisce prozhivannyaVilnyusKrayina LitvaDiyalnististorik vikladach universitetu televeduchijAlma materVilnyuskij universitetGaluzistoriya 1 i d 1 ZakladVilnyuskij universitetNagorodid Alfredas Bumblauskas u VikishovishiZhittyepisZakinchiv serednyu shkolu v Telshyayi 1974 u 1974 1979 navchavsya na istorichnomu fakulteti Vilnyuskogo universitetu Pracyuvav na istorichnomu fakulteti Vilnyuskogo universitetu pomichnikom 1979 1989 Zahistiv disertaciyu na naukovij stupin doktora gumanitarnih nauk Geneza Reformaciyi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1987 Obijmav posadi docenta i dekana 1989 2002 z 1993 zaviduvach zasnovanoyi nim kafedri teoriyi istoriyi ta istoriyi kulturi Z 2002 profesor prodekan istorichnogo fakultetu Z 2008 profesor doktor gabilitovanij U 1990 1992 chlen sejmu Sayudisa ta odnim iz vice goliv jogo radi U 1998 1999 golova Radi Litvi z kulturi ta mistectva Uchasnik cikliv televizijnih peredach Istoriya Litvi Lietuvos istorija 1988 1990 Odin iz tvorciv ciklu peredach Litovskogo telebachennya Tayemnici buttya Butoves slepiniai ponad sotnyu peredach 1993 2004 Nacionalna premiya 1998 Tvorec ta veduchij televizijnih peredach U tini vikiv Amziu seseliuose 2005 2009 Rozmovi tisyacholittya Tukstantmecio pokalbiai 2009 U 2015 2016 kerivnik nacionalnoyi ekspediciyi Nimanom V 2022 vislovivsya pro neobhidnist pogolovnoyi primusovoyi denacifikaciyi gromadyan rosijskoyi federaciyi nezalezhno vid politichnih poglyadiv i perekonan Takozh zayaviv sho rosiyani ne mayut prava nazivatisya russkimi Zaproponuvav Rosiyu oficijno perejmenuvati na Moskoviyu Rozluchenij Diti sin Mangirdas 1978 r n dochka Jogajli 1983 r n Naukova diyalnistOblast naukovih interesiv istoriya Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Reformaciya teoriya ta didaktika istoriyi Spivavtor ta ukladach knig Istoriografiya ta vidkrite suspilstvo Istoriografija ir atvira visuomene 1998 Mizh istoriyeyu ta buttyam doslidzhennya do 70 richchya prof E Gudavichyusa Tarp istorijos ir butoves studijos prof E Gudaviciaus 70 ciui Tarp istorijos ir butoves studijos prof E Gudaviciaus 70 ciui Vilnyuskij universitet 1579 1999 Vilniaus universitetas 1579 1999 Sovyecka istoriografiya teoretichni ta ideologichni konteksti Sovietine istoriografija teoriniai ir ideologiniai kontekstai avtor osnovnogo tekstu vidannya Gyvosios istorijos programa istorine kultura moderniosios samones formavimui Programa zhivoyi istoriyi istorichna kultura dlya formuvannya suchasnoyi svidomosti odin iz ukladachiv ta avtoriv tekstu vidannya Vilnyuskij universitet u fotografiyi Vilniaus universitetas fotografijose 2004 spivavtor informacijnogo albomu Lithuania A Success Story 2006 Avtor naukovoyi ilyustrovanoyi monografiyi Istoriya Starodavnoyi Litvi 1009 1795 Senosios Lietuvos istorija 1009 1795 2005 Nagorodi ta zvannyaLaureat Nacionalnoyi premiyi Litvi z kulturi ta mistectva 1998 Literaturnoyi premiyi Simonasa Daukantasa 1999 premiyi parlamentskoyi asambleyi Litvi ta Polshi 2004 premiyi Pragiedruliu za cikl peredach U tini vikiv Amziu seseliuose Kavaler Licarskogo hresta ordenu Za zaslugi pered Polskoyu Respublikoyu 1998 Oficerskogo hresta ordenu Za zaslugi pered Polskoyu Respublikoyu 1999 ta Komandorskogo hresta ordenu Za zaslugi pered Polskoyu Respublikoyu 2009 Ordena Vitovta Velikogo 2003 Kritika biloruskoyi istoriografiyiU 2014 roci Bumblauskas zayaviv sho stosunki z bilorusami potribno pereglyanuti napriklad shlyahom stvorennya kontrpropagandistskih ustanov oskilki bilorusi poshiryuyut propagandu spadshini ta privlasnili istoriyu Litvi Bilsh togo Bumblauskas skazav sho jomu imperialistichno nalashtovani bilorusi nagaduyut ustremlinnya Adolfa Gitlera v Sudetskij oblasti Takozh Bumblauskas pidkresliv sho istorichno litovskij monarh Algerd buv tvorcem Litovskoyi imperiyi yakij shlyahom zavoyuvan i shlyubiv priyednav znachni chastini ninishnih biloruskih i ukrayinskih teritorij PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 VLE Bumblauskas jau dabar Rusija siulo vadinti Maskovija bet kuriuo atveju jai arteja pabaiga Lietuvoje m DELFI lt M P 2009 nr 36 poz 548 Ignatavicius Tadas Bumblauskas Alfredas A Bumblauskas Baltarusiai seniai yra pasisavine LDK istorija www lrytas lt PosilannyaAlfredas Bumblauskas A Bumblauskas Millennium Lithuaniae Virtual Historical Vilnius Danguole Skulsciute 1 serpnya 2018 Alfredas Bumblauskas Visuotine lietuviu enciklopedija lit Mokslo ir enciklopediju leidybos centras Procitovano 15 chervnya 2021

Дата публікації:
Топ