Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алжирська експедиція 1541 року — невдала спроба захоплення військом короля Іспанії та імператора Священної Римської імперії Карла V Габсбурга міста Алжир, оплоту Османської імперії в Магрибі, на північному узбережжі Африки. Несприятливі погодні умови та недоліки планування і підготовки операції призвели до провалу експедиції.
| Алжирська експедиція 1541 року | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Облога Алжиру в 1541 році. Гравюра 1555 р. | |||||||
| Координати: 36°46′35″ пн. ш. 3°03′31″ сх. д. / 36.77638888891666369° пн. ш. 3.05861111113888873° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 імперія Карла V: |  Алжирський еялет | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Карл V Габсбург Фернандо Альварес де Толедо, Ернан Кортес, | Гасан-ага | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 70 галер 500 кораблів 12 000 моряків 24 000 солдат 700 лицарів | 800 солдат 5 000 маврів | ||||||
Передумови
Алжир перебував під контролем османського султана Сулеймана I з часів його захоплення Хайр ад-Діном Барбаросою в 1529 році. У 1535 р. Барбаросса залишив Алжир, щоб посісти посаду верховного адмірала Османської імперії в Константинополі, а на посаді губернатора його замінив Гасан-ага, євнух та сардинський ренегат. На службі у Гасана були відомі османські військово-морські командири Тургут-реїс та Саліх-реїс.
Карл V здійснив значну підготовчу роботу до експедиції, бажаючи помститися за нещодавню облогу Буди. Однак значні пошкодження, завдані штормом іспанській та та генуезькій флотиліям, змусили його відмовитись від цього задуму.
Експедиція
Військо Карла V піднялось на борт кораблів флотилії 28 вересня 1541 р., з великою затримкою через неприємності в Німеччині та Фландрії. Флот був зібраний в гавані міста Пальма на Майорці. В складі флотилії було більше 500 кораблів і 24 000 солдат.
Потрапивши в складні погодні умови, флот прибув до Алжиру лише 19 жовтня. В цій експедиції Карла V супроводжували найвидатніші іспанські полководці, включаючи Ернана Кортеса, завойовника Мексики, хоча його ніколи не запрошували до Військової ради.
Війська були висаджені на суходіл 23 жовтня і Карл створив штаб в оточенні німецьких військ на морському мисі. Німецькі, іспанські та італійські війська в супроводі 150 лицарів Мальти долаючи алжирський опір почали висаджуватися на берег. Незабаром місто, за винятком північної частини що виходила до моря, було оточене.
Доля Алжира, здавалося, була визначена, проте наступного дня погода серйозно зіпсувалась, здійнявся вітер, що супроводжувався сильними дощами. Багато галер було зірвано з якоря, і 15 з них було викинуто хвилями на берег. Ще 33 караки затонули, тоді як багато інших були розкидано по морю. В умовах сильного шторму майже будь-яка висадка на берег стала неможливою, а війська, вже висаджені біля Алжиру залишились без припасів продовольства і зброї. На окремі загони, що намагались під час шторму висадитись на берег, почали здійснювати напади алжирці, вбиваючи та беручи в полон тих, хто добирався до берега. Сам Карл V був оточений, і його врятував лише опір лицарів-госпітальєрів.
Андреа Доріа зумів знайти безпечнішу гавань для решти флоту на мисі Матіфу, за 5 миль на схід від Алжиру. Він закликав Карла V залишити свої позиції і приєднатися до нього в Матіфу, що Карл V зробив з великими труднощами. 28 жовтня армія досягла струмка Хаміс, і до вечора 29 жовтня, перейшовши струмок, досягла руїн античного міста і розташувалася на відпочинок. Тут же зібралися залишки флоту, які зайнялись ремонтом кораблів. Вітер дещо стихнув, хоча хвилі на морі залишалися сильними. З кораблів, крім провіанту, вивантажили трохи вина, і через кілька годин «нещастя виявилися призабуті». Втрати в переході від мису Тафур до мису Матіфе 26-29 жовтня становили 2000 убитих, померлих і зниклих без вести.
Військова нарада
30 жовтня, поки армія відпочивала, відбулась військова нарада. Проти відступу несподівано виступили граф Алькаудете, капітан-генерал Орана, і не допущений на нараду Кортес. Вони пропонували взяти Алжир, «нехай тільки їм дозволять закликати добровольців». Кортес знав, як багато залежить від маленької, але дисциплінованої і впевненою в собі армії. Алькаудете знав Африку, здобув тут не одну перемогу і сподівався, що Хасан-ага і алжирці не втримаються, побачивши завзяття імперської армії. Багато капітанів із захопленням підтримали цю пропозицію. Хоча «припаси загинули, не було хліба, м'яса і вина», але «солдати абияк перебивалися на зібраних і відібраних у тубільців плодах фінікової пальми, родзинках, а також на корінні, черепахах і равликах, яких було безліч… дві річки і багато струмки давали воду». Воювати було можна, на що особливо наголошував Кортес, який не раз перебував з військом на голодному пайку.
Інші вельможі і воєначальники піддали графа Алькаудете і Кортеса остракізму за їх нечувану зухвалість шукати перемоги там, де її не добився сам імператор. Проти продовження кампанії висловлювалися моряки, а Доріа не припиняв наполягати на негайній посадці війська на кораблі: адмірал стверджував, що якщо імператор терміново не скористається богом даними затишшям для відступу, то сухопутні і морські сили під тиском голоду, жаги і люті ворогів, будуть втрачені.
Імператорської волею, маючи на увазі назріваючу війну з французьким королем, експедицію вирішили припинити.
Відступ і повернення
Від мису Матіфе, все ще в умовах поганої погоди, решта військ відпливли до Беджаї, що на той час перебувала в руках іспанців. Вранці 4 листопада імператорська флотилія прийшла в Беджаю, де імператор висадився на берег. Буря тривала, і флот ніс нові втрати вже в порту. Шквал зірвав з якоря і поніс на берег орденську галеру «Ла Катарінетта», при рятуванні корабля було зламано 30 весел (в 1548 році, через сім років після алжирської експедиції, цю галеру із великою кількістю коштів, зібраних лицарями-госпітальєрами для оборони Триполі захопить османський адмірал Тургут-реїс). Той самий шквал викинув на берегові скелі каракку «Форнарі» з Генуї, навантажену продовольством, що було великою втратою для армії, оскільки продовольства в Беджаї не вистачало, Вранці 16 листопада флотилія з Беджаї почала повертатись в Європу. Першими випливли галери віце-короля Сицилії та орденська флотилія, які разом дійшли спочатку до Порто-Фаріна в Тунісі, де поповнили запаси продовольства, і далі до Трапані на західному краю Сицилії. Там орденська флотилія відокремилася і через Мессинську протоку повернулася на Мальту. Вранці 17 листопада з Беджаї вийшла флотилія імператора, але 19 листопада вона була відкинута назад зустрічним вітром і знову вирушити у відкрите море імператор зміг лише 23 листопада. Кинувши коней і припаси за борт, Карл V покинув свою армію і відплив додому. 26 листопада його флотилія зупинилася на острові Майорка, 29 листопада — на острові Ібіца, а увечері 1 грудня з'явилася на рейді Картахени. 2 грудня імператор Карл, чутки про смерть якого вже почали ходити по Європі, прибув до Картахени.
Втрати серед сил вторгнення були значними: було втрачено 17 галер та 130 карак, а також велика кількість моряків та солдатів. Турецький літописець стверджує, що берберські племена винищили 12 000 чоловік військ загарбників. В полон потрапило настільки багато людей з війська Карла V, що ринок рабів в Алжирі був перенасичений і в 1541 році, як кажуть, християн продавали на ринку за ціну цибулі за голову.
Наслідки
Катастрофа значно послабила іспанців, і Гасан-ага скористався можливістю напасти у липні 1542 на Мерс-ель-Кебір, гавань іспанської бази Оран на узбережжі Північної Африки.
Див. також
Примітки
- The Story of the Barbary Corsairs by Stanley Lane-Poole p.114ff
- Garnier, p.201
- . Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 24 травня 2021.
- E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam, 1913—1936 by Martijn Theodoor Houtsma p.258
- Garnier, p.202
- Garnier, p.203
- Garnier, p.204ff
- Garnier, p.204
- Garnier, p.205
- Garnier, p.207
- Roger Crowley, Empires of the Sea, faber and faber 2008 p.73
- Garnier, p.206
- Garnier, p.208
- Garcés, María Antonia (2005). (вид. illustrated, revised). Vanderbilt University Press. с. 24. ISBN . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 17 листопада 2015.
- Roger Crowley, Empires of the Sea, faber and faber 2008 p. 73
- A history of the Maghrib in the Islamic period [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] by Jamil M. Abun-Nasr p.155 ff
Джерела
- Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — 286 с.
- Генри Кеймен «Испания: дорога к империи» — Москва: «АСТ», «Хранитель», 2007. ISBN 978-5-17-039398-5
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alzhirska ekspediciya 1541 roku nevdala sproba zahoplennya vijskom korolya Ispaniyi ta imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla V Gabsburga mista Alzhir oplotu Osmanskoyi imperiyi v Magribi na pivnichnomu uzberezhzhi Afriki Nespriyatlivi pogodni umovi ta nedoliki planuvannya i pidgotovki operaciyi prizveli do provalu ekspediciyi Alzhirska ekspediciya 1541 roku Obloga Alzhiru v 1541 roci Gravyura 1555 r Obloga Alzhiru v 1541 roci Gravyura 1555 r Koordinati 36 46 35 pn sh 3 03 31 sh d 36 77638888891666369 pn sh 3 05861111113888873 sh d 36 77638888891666369 3 05861111113888873 Data Zhovten Listopad 1541 Misce Alzhir misto Alzhir Rezultat Peremoga osmansko alzhirskih sil Storoni imperiya Karla V Svyashenna Rimska imperiya Ispanska imperiya Neapolitanske korolivstvo Sicilijske korolivstvo Genuezka respublika Maltijskij orden Papska derzhava Alzhirskij eyalet Osmanska imperiya Komanduvachi Karl V Gabsburg Fernando Alvares de Toledo Ernan Kortes Ferrante I Gonzaga Gasan aga Vijskovi sili 70 galer 500 korabliv 12 000 moryakiv 24 000 soldat 700 licariv 800 soldat 5 000 mavrivPeredumoviAlzhir perebuvav pid kontrolem osmanskogo sultana Sulejmana I z chasiv jogo zahoplennya Hajr ad Dinom Barbarosoyu v 1529 roci U 1535 r Barbarossa zalishiv Alzhir shob posisti posadu verhovnogo admirala Osmanskoyi imperiyi v Konstantinopoli a na posadi gubernatora jogo zaminiv Gasan aga yevnuh ta sardinskij renegat Na sluzhbi u Gasana buli vidomi osmanski vijskovo morski komandiri Turgut reyis ta Salih reyis Karl V zdijsniv znachnu pidgotovchu robotu do ekspediciyi bazhayuchi pomstitisya za neshodavnyu oblogu Budi Odnak znachni poshkodzhennya zavdani shtormom ispanskij ta ta genuezkij flotiliyam zmusili jogo vidmovitis vid cogo zadumu EkspediciyaVijsko Karla V pidnyalos na bort korabliv flotiliyi 28 veresnya 1541 r z velikoyu zatrimkoyu cherez nepriyemnosti v Nimechchini ta Flandriyi Flot buv zibranij v gavani mista Palma na Majorci V skladi flotiliyi bulo bilshe 500 korabliv i 24 000 soldat Potrapivshi v skladni pogodni umovi flot pribuv do Alzhiru lishe 19 zhovtnya V cij ekspediciyi Karla V suprovodzhuvali najvidatnishi ispanski polkovodci vklyuchayuchi Ernana Kortesa zavojovnika Meksiki hocha jogo nikoli ne zaproshuvali do Vijskovoyi radi Vijska buli visadzheni na suhodil 23 zhovtnya i Karl stvoriv shtab v otochenni nimeckih vijsk na morskomu misi Nimecki ispanski ta italijski vijska v suprovodi 150 licariv Malti dolayuchi alzhirskij opir pochali visadzhuvatisya na bereg Nezabarom misto za vinyatkom pivnichnoyi chastini sho vihodila do morya bulo otochene Dolya Alzhira zdavalosya bula viznachena prote nastupnogo dnya pogoda serjozno zipsuvalas zdijnyavsya viter sho suprovodzhuvavsya silnimi doshami Bagato galer bulo zirvano z yakorya i 15 z nih bulo vikinuto hvilyami na bereg She 33 karaki zatonuli todi yak bagato inshih buli rozkidano po moryu V umovah silnogo shtormu majzhe bud yaka visadka na bereg stala nemozhlivoyu a vijska vzhe visadzheni bilya Alzhiru zalishilis bez pripasiv prodovolstva i zbroyi Na okremi zagoni sho namagalis pid chas shtormu visaditis na bereg pochali zdijsnyuvati napadi alzhirci vbivayuchi ta beruchi v polon tih hto dobiravsya do berega Sam Karl V buv otochenij i jogo vryatuvav lishe opir licariv gospitalyeriv Andrea Doria zumiv znajti bezpechnishu gavan dlya reshti flotu na misi Matifu za 5 mil na shid vid Alzhiru Vin zaklikav Karla V zalishiti svoyi poziciyi i priyednatisya do nogo v Matifu sho Karl V zrobiv z velikimi trudnoshami 28 zhovtnya armiya dosyagla strumka Hamis i do vechora 29 zhovtnya perejshovshi strumok dosyagla ruyin antichnogo mista i roztashuvalasya na vidpochinok Tut zhe zibralisya zalishki flotu yaki zajnyalis remontom korabliv Viter desho stihnuv hocha hvili na mori zalishalisya silnimi Z korabliv krim proviantu vivantazhili trohi vina i cherez kilka godin neshastya viyavilisya prizabuti Vtrati v perehodi vid misu Tafur do misu Matife 26 29 zhovtnya stanovili 2000 ubitih pomerlih i zniklih bez vesti Vijskova narada30 zhovtnya poki armiya vidpochivala vidbulas vijskova narada Proti vidstupu nespodivano vistupili graf Alkaudete kapitan general Orana i ne dopushenij na naradu Kortes Voni proponuvali vzyati Alzhir nehaj tilki yim dozvolyat zaklikati dobrovolciv Kortes znav yak bagato zalezhit vid malenkoyi ale disciplinovanoyi i vpevnenoyu v sobi armiyi Alkaudete znav Afriku zdobuv tut ne odnu peremogu i spodivavsya sho Hasan aga i alzhirci ne vtrimayutsya pobachivshi zavzyattya imperskoyi armiyi Bagato kapitaniv iz zahoplennyam pidtrimali cyu propoziciyu Hocha pripasi zaginuli ne bulo hliba m yasa i vina ale soldati abiyak perebivalisya na zibranih i vidibranih u tubilciv plodah finikovoyi palmi rodzinkah a takozh na korinni cherepahah i ravlikah yakih bulo bezlich dvi richki i bagato strumki davali vodu Voyuvati bulo mozhna na sho osoblivo nagoloshuvav Kortes yakij ne raz perebuvav z vijskom na golodnomu pajku Inshi velmozhi i voyenachalniki piddali grafa Alkaudete i Kortesa ostrakizmu za yih nechuvanu zuhvalist shukati peremogi tam de yiyi ne dobivsya sam imperator Proti prodovzhennya kampaniyi vislovlyuvalisya moryaki a Doria ne pripinyav napolyagati na negajnij posadci vijska na korabli admiral stverdzhuvav sho yaksho imperator terminovo ne skoristayetsya bogom danimi zatishshyam dlya vidstupu to suhoputni i morski sili pid tiskom golodu zhagi i lyuti vorogiv budut vtracheni Imperatorskoyi voleyu mayuchi na uvazi nazrivayuchu vijnu z francuzkim korolem ekspediciyu virishili pripiniti Vidstup i povernennyaEkspediciya Karla V proti Alzhiru Malyunok Leona Galiberta z knigi Istoriya Alzhiru 1874 Vid misu Matife vse she v umovah poganoyi pogodi reshta vijsk vidplivli do Bedzhayi sho na toj chas perebuvala v rukah ispanciv Vranci 4 listopada imperatorska flotiliya prijshla v Bedzhayu de imperator visadivsya na bereg Burya trivala i flot nis novi vtrati vzhe v portu Shkval zirvav z yakorya i ponis na bereg ordensku galeru La Katarinetta pri ryatuvanni korablya bulo zlamano 30 vesel v 1548 roci cherez sim rokiv pislya alzhirskoyi ekspediciyi cyu galeru iz velikoyu kilkistyu koshtiv zibranih licaryami gospitalyerami dlya oboroni Tripoli zahopit osmanskij admiral Turgut reyis Toj samij shkval vikinuv na beregovi skeli karakku Fornari z Genuyi navantazhenu prodovolstvom sho bulo velikoyu vtratoyu dlya armiyi oskilki prodovolstva v Bedzhayi ne vistachalo Vranci 16 listopada flotiliya z Bedzhayi pochala povertatis v Yevropu Pershimi viplivli galeri vice korolya Siciliyi ta ordenska flotiliya yaki razom dijshli spochatku do Porto Farina v Tunisi de popovnili zapasi prodovolstva i dali do Trapani na zahidnomu krayu Siciliyi Tam ordenska flotiliya vidokremilasya i cherez Messinsku protoku povernulasya na Maltu Vranci 17 listopada z Bedzhayi vijshla flotiliya imperatora ale 19 listopada vona bula vidkinuta nazad zustrichnim vitrom i znovu virushiti u vidkrite more imperator zmig lishe 23 listopada Kinuvshi konej i pripasi za bort Karl V pokinuv svoyu armiyu i vidpliv dodomu 26 listopada jogo flotiliya zupinilasya na ostrovi Majorka 29 listopada na ostrovi Ibica a uvecheri 1 grudnya z yavilasya na rejdi Kartaheni 2 grudnya imperator Karl chutki pro smert yakogo vzhe pochali hoditi po Yevropi pribuv do Kartaheni Vtrati sered sil vtorgnennya buli znachnimi bulo vtracheno 17 galer ta 130 karak a takozh velika kilkist moryakiv ta soldativ Tureckij litopisec stverdzhuye sho berberski plemena vinishili 12 000 cholovik vijsk zagarbnikiv V polon potrapilo nastilki bagato lyudej z vijska Karla V sho rinok rabiv v Alzhiri buv perenasichenij i v 1541 roci yak kazhut hristiyan prodavali na rinku za cinu cibuli za golovu NaslidkiKatastrofa znachno poslabila ispanciv i Gasan aga skoristavsya mozhlivistyu napasti u lipni 1542 na Mers el Kebir gavan ispanskoyi bazi Oran na uzberezhzhi Pivnichnoyi Afriki Div takozhAlzhirska ekspediciya 1519 Zahoplennya Tunisa 1535 PrimitkiThe Story of the Barbary Corsairs by Stanley Lane Poole p 114ff Garnier p 201 Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 24 travnya 2021 E J Brill s first encyclopaedia of Islam 1913 1936 by Martijn Theodoor Houtsma p 258 Garnier p 202 Garnier p 203 Garnier p 204ff Garnier p 204 Garnier p 205 Garnier p 207 Roger Crowley Empires of the Sea faber and faber 2008 p 73 Garnier p 206 Garnier p 208 Garces Maria Antonia 2005 vid illustrated revised Vanderbilt University Press s 24 ISBN 0826514707 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 17 listopada 2015 Roger Crowley Empires of the Sea faber and faber 2008 p 73 A history of the Maghrib in the Islamic period 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine by Jamil M Abun Nasr p 155 ffDzherelaInaldzhik G Osmanska imperiya klasichna doba 1300 1600 Per z angl O Galenko nauk red V Ostapchuk Institut shodoznavstva NAN Ukrayini Kiyiv Kritika 1998 286 s Genri Kejmen Ispaniya doroga k imperii Moskva AST Hranitel 2007 ISBN 978 5 17 039398 5