Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Захоплення Туні́са (ісп. Jornada de Túnez, нім. Tunisfeldzug) — військова кампанія 1535 року, що проводилася за ініціативою імператора Священної Римської імперії Карла V Габсбурга об'єднаним флотом християнських держав з метою звільнення північноафриканського портового міста Туніс від османського панування. До коаліції входили Священна Римська імперія, Кастилія (Іспанія), Португалія, Генуя, Папська держава і мальтійські лицарі. Похід особисто очолив імператор Карл V. Здійснювалася на підтримку хафсідького Туніського султанату, який втратив свою столицю 1534 року, в результаті захоплення Туніса османським флотом на чолі з Хайр ад-Діном Барбароссою. Коаліції протистояв османський флот і гарнізон, якими командував Барбаросса. Османів підтримувала Франція. 1 червня великий флот Карла V розбив Барбароссу на морі. Галеон «Ботафагу» прорвав ланцюги, що захищали Туніську гавань і обстріляв впритул зі своїх гармат форт Ла-Гулетт, після чого християнські війська здобули форт і місто штурмом. Армія Карла V винищила в Тунісі 30 тисяч осіб, військових і цивільних, а також визволила з рабства 9 тисяч християн-невільників. Барбароссі з невеликим флотом вдалось втікти до Алжиру. Карл V відновив Мулея Хасана султаном Туніса, за що той визнав сюзеренітет Габсбургів та став виплачувати їм данину.
| Туніський похід | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| , | |||||||||
 Атака Голети | |||||||||
| Координати: 36°48′ пн. ш. 10°10′ сх. д. / 36.800° пн. ш. 10.167° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Коаліція | Османська імперія Франція | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Карл V Луїш Безький | Хайр ад-Дін Барбаросса | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 60.000 вояків 398 кораблів | 84 судна | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| невідомо | 30.000 убитих | ||||||||
Підготовка
Африканський похід Карла Габсбурга був викликаний діями знаменитого корсара Хайр ад-Діна Барбаросси, який у 1533 році був призначений султаном Сулейманом I капудан-пашою (верховним адміралом) флоту Османської імперії. В 1534 році Барбаросса на чолі османського флоту захопив Туніс і вигнав з цього важливого портового міста хафсідського султана Мулея Хасана. З Тунісу османський флот міг здійснювати регулярні напади на імперські міста на узбережжі сусідніх Італії та Іспанії.
Вкрай набожний імператор Карл V Габсбург, пам'ятаючи про досягнення своїх попередників, католицьких королів Іспанії у боротьбі з «невірними», оголосив «хрестовий похід» проти османів. Карл V зібрав велику армію з 30 тисяч солдат, заручився підтримкою генуезького флоту та винайняв у мальтійських лицарів найбільший їх корабель, караку «Санта Анна» з броньованим корпусом, а у португальців галеон «Ботафогу», найпотужніший військовий корабель того часу, озброєний сотнями гармат. Витрати Карлом V на організацію Туніської кампанії були значними і становили 1 000 000 дукатів, що дорівнювало вартості кампанії Карла проти Османської імперії на Дунаї. Несподівано, допомога у фінансуванні компанії надійшла з іспанським флотом з Нового Світу, який доставив в Іспанію скарб вартістю 2 мільйони золотих дукатів, отриманих Франсіско Пісарро в обмін на обіцянку звільнення короля інків Атавальпи (якого Пісарро, тим не менш, стратив 29 серпня 1533).
Незважаючи на прохання Карла V, король Франції Франциск I відмовив у підтримці експедиції, пояснюючи це тим, що він перебував у трирічному перемир'ї з османами та Барбароссою, після прийняття османського посольства у Франції в 1533 році. Франциск I також вів переговори з Сулейманом I щодо організації спільних дій проти Карла V. Франциск I лише погодився на прохання папи Павла III, щоб під час експедиції не було жодної бійки між християнами.
Битва
Відпливши з Сардинії на чолі католицької коаліції під захистом генуезького флоту, 1 червня 1535 року флот Карла V розбив в морському бою значно менший флот Барбаросси, після чого іспанці розпочали облогу фортеці Ла-Гулетт. Тривала й кровопролитна облога цього укріплення, нашвидкоруч збудованого загоном Барбаросси, стало основною подією туніської експедиції. Під час облоги особливо відзначилась гігантська карака госпітальєрів Санта-Ана. Її корпус нижче ватерлінії був покритий залізними листами, що інколи вважають першим прикладом панцирного корабля. Санта-Ана розірвала ланцюги, що захищали вхід у гавань, підійшла до форту Ла-Гулетт і впритул відкрила вогонь по ньому з корабельної артилерії. Спільними діями з суші та з моря іспанцям вдалось знищити незначний османський гарнізон Ла-Гулетти і захопити форт. У руїнах захопленої фортеці іспанці знайшли гарматні ядра з французькими ліліями, що доводило франко-османську військову взаємодію. Після падіння Ла-Гулетти іспанці майже без спротиву ахопили Туніс, де почалось майже поголівне винищення мусульманського населення. Внаслідок різанини в місті загинуло близько 30 000 осіб. Сморід від трупів був такий, що Карл V незабаром покинув Туніс і переніс свій табір до Радеса.
Барбаросса зміг втекти на галерах, захованих від іспанців в гавані Аннаби, з кількатисячним військом османів до Алжиру, звідки ще в цьому ж році здійснив успішний напад на іспанську Мінорку. Після втечі Барбаросси, Мулай Хасан був відновлений на султанському троні в Тунісі.
Облога продемонструвала потужність династії Габсбургів. На той час Карл V мав під своїм контролем Іспанію, Південну Італію, Сицилію, Австрію, Нідерланди, землі в Німеччині та нововідкриті землі в Новому Світі. Крім того, він був імператором Священної Римської імперії і де-юре також контролював більшу частину Німеччини.
Поразка від Габсбургів в Тунісі спонукала Османську імперію до створення офіційного союзу з Францією проти імперії Габсбургів. До Константинополя було відправлено Жана де Ла Форе, який став першим європейським постійним послом при османському дворі та вів подальші переговори про укладення французько-османських договорів.
Карл V на честь своєї перемоги під Тунісом відсвяткував неокласичний тріумф «над невірними» спочатку на Сицилії, а потім 5 квітня 1536 року у Римі. Між 1546 і 1550 роками Іспанський губернатор форту Ла-Гулетт, Луїс Перес Варга, збудував додаткові укріплення на острів Чиклі посеред озера Туніс, щоб зміцнити оборону міста .
Габсбурги в Африці
Місцевий хафсідський правитель був змушений визнати імператора своїм сюзереном, а фортецю Ла-Гулетт в порту було значно укріплено і залишено в ній іспанський гарнізон. Такий стан справ зберігався до 1569 року, коли алжирський бей Улуч Алі знову відвоював Туніс у іспанців.
Вже за чотири роки після перемоги при Лепанто у 1571 році, дон Хуан Австрійський повернув Туніс і Ла-Гулетт іспанцям. Він сподівався перетворити цю частину Магрибу на перше на півночі Африки християнське королівство і, поклавши на свою голову корону цієї держави, взятись за реконкісту на зразок тієї, з якої свого часу народилась Португалія. Протидія власного брата, Філіпа II, змусила його облишити ці плани.
Край африканській конкісті поклала 1574 року Османська імперія. Султан направив до Тунісу флот, яким командували Улуч Алі і Сінан-паша. Вони змістили покірну іспанцям Хафсідську династію. Хуан Австрійський відплив на допомогу іспанському гарнізону з Сицилії, але запізнився внаслідок шторму. Під його командуванням перебував майбутній письменник Сервантес, за свідченнями якого полонені в Ла-Гулетт християни завершили своє життя рабами на турецьких галерах.
Підсумок
Плани завоювання Африки вкотре стали для іспанської корони дороговартісною невдачею. Одна лише первинна експедиція Карла V коштувала не менше ніж мільйон дукатів. Подальші зусилля з утримання Ла-Голетти змушували християнніших монархів влізати у борг до Фуггерів та інших банківських домів. За рік після залишення Ла-Гулетт іспанська корона оголосила про своє банкрутство, внаслідок якого пішла на поступки повсталим Нідерландам.
Див. також
Примітки
- Crowley, p. 60
- Crowley, p. 62
- Garnier, pp. 94–95
- A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle East, Vol. II, ed. Spencer C. Tucker, (ABC-CLIO, 2010), 506.
- Crowley, p. 61
- Shaw, Stanford J.; Shaw, Ezel Kural (29 жовтня 1976). History of the Ottoman Empire and Modern Turkey: Volume 1, Empire of the Gazis: The Rise and Decline of the Ottoman Empire 1280-1808 (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- Panvinio, Onofrio (1557). Fasti et Triumphi Rom. a Romulo rege usque ad Carolum V ... sive Epitome Regum, Consulum, Dictatorum, Magistror. equitum, Tribunorum militum consulari potestate, Censorum, Impp. [et] aliorum Magistratuum Roman ... ex antiquitatum monumentis ... desumpta (лат.). impensis Iacobi Stradae.
- Pinson, Yona (2001). "" (PDF). Assaph: Studies in Art History. 6: 212.
- Frieder, Braden (2008). Chivalry & the Perfect Prince: Tournaments, Art, and Armor at the Spanish Habsburg Court. Truman State University Press. p. 80.
Джерела
- James D. Tracy. Emperor Charles V, Impresario of War. Cambridge University Press, 2002. .
- Roger Crowley. Empires of the Sea: The Siege of Malta, the Battle of Lepanto, and the Contest for the Center of the World. Random House, 2009. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Захоплення Туніса (1535)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zahoplennya Tunisa Zahoplennya Tuni sa isp Jornada de Tunez nim Tunisfeldzug vijskova kampaniya 1535 roku sho provodilasya za iniciativoyu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla V Gabsburga ob yednanim flotom hristiyanskih derzhav z metoyu zvilnennya pivnichnoafrikanskogo portovogo mista Tunis vid osmanskogo panuvannya Do koaliciyi vhodili Svyashenna Rimska imperiya Kastiliya Ispaniya Portugaliya Genuya Papska derzhava i maltijski licari Pohid osobisto ocholiv imperator Karl V Zdijsnyuvalasya na pidtrimku hafsidkogo Tuniskogo sultanatu yakij vtrativ svoyu stolicyu 1534 roku v rezultati zahoplennya Tunisa osmanskim flotom na choli z Hajr ad Dinom Barbarossoyu Koaliciyi protistoyav osmanskij flot i garnizon yakimi komanduvav Barbarossa Osmaniv pidtrimuvala Franciya 1 chervnya velikij flot Karla V rozbiv Barbarossu na mori Galeon Botafagu prorvav lancyugi sho zahishali Tunisku gavan i obstrilyav vpritul zi svoyih garmat fort La Gulett pislya chogo hristiyanski vijska zdobuli fort i misto shturmom Armiya Karla V vinishila v Tunisi 30 tisyach osib vijskovih i civilnih a takozh vizvolila z rabstva 9 tisyach hristiyan nevilnikiv Barbarossi z nevelikim flotom vdalos vtikti do Alzhiru Karl V vidnoviv Muleya Hasana sultanom Tunisa za sho toj viznav syuzerenitet Gabsburgiv ta stav viplachuvati yim daninu Tuniskij pohid Ataka Goleti Ataka Goleti Koordinati 36 48 pn sh 10 10 sh d 36 800 pn sh 10 167 sh d 36 800 10 167 Data cherven 1535 Misce Tunis Rezultat peremoga koaliciyi Teritorialni zmini Tunis stav dannikom Gabsburgiv Storoni Koaliciya Svyashenna Rimska imperiya Kastilska Korona Portugalske korolivstvo Genuezka respublika Papska derzhava Maltijskij orden Tuniskij sultanat Osmanska imperiya Franciya Komanduvachi Karl V Luyish Bezkij Hajr ad Din Barbarossa Vijskovi sili 60 000 voyakiv 398 korabliv 84 sudna Vtrati nevidomo 30 000 ubitihPidgotovkaAfrikanskij pohid Karla Gabsburga buv viklikanij diyami znamenitogo korsara Hajr ad Dina Barbarossi yakij u 1533 roci buv priznachenij sultanom Sulejmanom I kapudan pashoyu verhovnim admiralom flotu Osmanskoyi imperiyi V 1534 roci Barbarossa na choli osmanskogo flotu zahopiv Tunis i vignav z cogo vazhlivogo portovogo mista hafsidskogo sultana Muleya Hasana Z Tunisu osmanskij flot mig zdijsnyuvati regulyarni napadi na imperski mista na uzberezhzhi susidnih Italiyi ta Ispaniyi Vkraj nabozhnij imperator Karl V Gabsburg pam yatayuchi pro dosyagnennya svoyih poperednikiv katolickih koroliv Ispaniyi u borotbi z nevirnimi ogolosiv hrestovij pohid proti osmaniv Karl V zibrav veliku armiyu z 30 tisyach soldat zaruchivsya pidtrimkoyu genuezkogo flotu ta vinajnyav u maltijskih licariv najbilshij yih korabel karaku Santa Anna z bronovanim korpusom a u portugalciv galeon Botafogu najpotuzhnishij vijskovij korabel togo chasu ozbroyenij sotnyami garmat Vitrati Karlom V na organizaciyu Tuniskoyi kampaniyi buli znachnimi i stanovili 1 000 000 dukativ sho dorivnyuvalo vartosti kampaniyi Karla proti Osmanskoyi imperiyi na Dunayi Nespodivano dopomoga u finansuvanni kompaniyi nadijshla z ispanskim flotom z Novogo Svitu yakij dostaviv v Ispaniyu skarb vartistyu 2 miljoni zolotih dukativ otrimanih Fransisko Pisarro v obmin na obicyanku zvilnennya korolya inkiv Atavalpi yakogo Pisarro tim ne mensh strativ 29 serpnya 1533 Nezvazhayuchi na prohannya Karla V korol Franciyi Francisk I vidmoviv u pidtrimci ekspediciyi poyasnyuyuchi ce tim sho vin perebuvav u tririchnomu peremir yi z osmanami ta Barbarossoyu pislya prijnyattya osmanskogo posolstva u Franciyi v 1533 roci Francisk I takozh viv peregovori z Sulejmanom I shodo organizaciyi spilnih dij proti Karla V Francisk I lishe pogodivsya na prohannya papi Pavla III shob pid chas ekspediciyi ne bulo zhodnoyi bijki mizh hristiyanami BitvaFlot Karla V na choli z galeonom Botafogu nablizhayetsya do Tunisu Vidplivshi z Sardiniyi na choli katolickoyi koaliciyi pid zahistom genuezkogo flotu 1 chervnya 1535 roku flot Karla V rozbiv v morskomu boyu znachno menshij flot Barbarossi pislya chogo ispanci rozpochali oblogu forteci La Gulett Trivala j krovoprolitna obloga cogo ukriplennya nashvidkoruch zbudovanogo zagonom Barbarossi stalo osnovnoyu podiyeyu tuniskoyi ekspediciyi Pid chas oblogi osoblivo vidznachilas gigantska karaka gospitalyeriv Santa Ana Yiyi korpus nizhche vaterliniyi buv pokritij zaliznimi listami sho inkoli vvazhayut pershim prikladom pancirnogo korablya Santa Ana rozirvala lancyugi sho zahishali vhid u gavan pidijshla do fortu La Gulett i vpritul vidkrila vogon po nomu z korabelnoyi artileriyi Spilnimi diyami z sushi ta z morya ispancyam vdalos znishiti neznachnij osmanskij garnizon La Guletti i zahopiti fort U ruyinah zahoplenoyi forteci ispanci znajshli garmatni yadra z francuzkimi liliyami sho dovodilo franko osmansku vijskovu vzayemodiyu Pislya padinnya La Guletti ispanci majzhe bez sprotivu ahopili Tunis de pochalos majzhe pogolivne vinishennya musulmanskogo naselennya Vnaslidok rizanini v misti zaginulo blizko 30 000 osib Smorid vid trupiv buv takij sho Karl V nezabarom pokinuv Tunis i perenis svij tabir do Radesa Barbarossa zmig vtekti na galerah zahovanih vid ispanciv v gavani Annabi z kilkatisyachnim vijskom osmaniv do Alzhiru zvidki she v comu zh roci zdijsniv uspishnij napad na ispansku Minorku Pislya vtechi Barbarossi Mulaj Hasan buv vidnovlenij na sultanskomu troni v Tunisi Obloga prodemonstruvala potuzhnist dinastiyi Gabsburgiv Na toj chas Karl V mav pid svoyim kontrolem Ispaniyu Pivdennu Italiyu Siciliyu Avstriyu Niderlandi zemli v Nimechchini ta novovidkriti zemli v Novomu Sviti Krim togo vin buv imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i de yure takozh kontrolyuvav bilshu chastinu Nimechchini Porazka vid Gabsburgiv v Tunisi sponukala Osmansku imperiyu do stvorennya oficijnogo soyuzu z Franciyeyu proti imperiyi Gabsburgiv Do Konstantinopolya bulo vidpravleno Zhana de La Fore yakij stav pershim yevropejskim postijnim poslom pri osmanskomu dvori ta viv podalshi peregovori pro ukladennya francuzko osmanskih dogovoriv Karl V na chest svoyeyi peremogi pid Tunisom vidsvyatkuvav neoklasichnij triumf nad nevirnimi spochatku na Siciliyi a potim 5 kvitnya 1536 roku u Rimi Mizh 1546 i 1550 rokami Ispanskij gubernator fortu La Gulett Luyis Peres Varga zbuduvav dodatkovi ukriplennya na ostriv Chikli posered ozera Tunis shob zmicniti oboronu mista Gabsburgi v AfriciMiscevij hafsidskij pravitel buv zmushenij viznati imperatora svoyim syuzerenom a fortecyu La Gulett v portu bulo znachno ukripleno i zalisheno v nij ispanskij garnizon Takij stan sprav zberigavsya do 1569 roku koli alzhirskij bej Uluch Ali znovu vidvoyuvav Tunis u ispanciv Vzhe za chotiri roki pislya peremogi pri Lepanto u 1571 roci don Huan Avstrijskij povernuv Tunis i La Gulett ispancyam Vin spodivavsya peretvoriti cyu chastinu Magribu na pershe na pivnochi Afriki hristiyanske korolivstvo i poklavshi na svoyu golovu koronu ciyeyi derzhavi vzyatis za rekonkistu na zrazok tiyeyi z yakoyi svogo chasu narodilas Portugaliya Protidiya vlasnogo brata Filipa II zmusila jogo oblishiti ci plani Kraj afrikanskij konkisti poklala 1574 roku Osmanska imperiya Sultan napraviv do Tunisu flot yakim komanduvali Uluch Ali i Sinan pasha Voni zmistili pokirnu ispancyam Hafsidsku dinastiyu Huan Avstrijskij vidpliv na dopomogu ispanskomu garnizonu z Siciliyi ale zapiznivsya vnaslidok shtormu Pid jogo komanduvannyam perebuvav majbutnij pismennik Servantes za svidchennyami yakogo poloneni v La Gulett hristiyani zavershili svoye zhittya rabami na tureckih galerah PidsumokPlani zavoyuvannya Afriki vkotre stali dlya ispanskoyi koroni dorogovartisnoyu nevdacheyu Odna lishe pervinna ekspediciya Karla V koshtuvala ne menshe nizh miljon dukativ Podalshi zusillya z utrimannya La Goletti zmushuvali hristiyannishih monarhiv vlizati u borg do Fuggeriv ta inshih bankivskih domiv Za rik pislya zalishennya La Gulett ispanska korona ogolosila pro svoye bankrutstvo vnaslidok yakogo pishla na postupki povstalim Niderlandam Div takozhZahoplennya Tunisa 1534 Zahoplennya Tunisa 1574 PrimitkiCrowley p 60 Crowley p 62 Garnier pp 94 95 A Global Chronology of Conflict From the Ancient World to the Modern Middle East Vol II ed Spencer C Tucker ABC CLIO 2010 506 Crowley p 61 Shaw Stanford J Shaw Ezel Kural 29 zhovtnya 1976 History of the Ottoman Empire and Modern Turkey Volume 1 Empire of the Gazis The Rise and Decline of the Ottoman Empire 1280 1808 angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 29163 7 Panvinio Onofrio 1557 Fasti et Triumphi Rom a Romulo rege usque ad Carolum V sive Epitome Regum Consulum Dictatorum Magistror equitum Tribunorum militum consulari potestate Censorum Impp et aliorum Magistratuum Roman ex antiquitatum monumentis desumpta lat impensis Iacobi Stradae Pinson Yona 2001 PDF Assaph Studies in Art History 6 212 Frieder Braden 2008 Chivalry amp the Perfect Prince Tournaments Art and Armor at the Spanish Habsburg Court Truman State University Press p 80 ISBN 978 1931112697DzherelaJames D Tracy Emperor Charles V Impresario of War Cambridge University Press 2002 ISBN 0 521 81431 6 Roger Crowley Empires of the Sea The Siege of Malta the Battle of Lepanto and the Contest for the Center of the World Random House 2009 ISBN 0 8129 7764 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zahoplennya Tunisa 1535