Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александр фон Клюк нім Alexander Heinrich Rudolph von Kluck нар 20 травня 1846 Мюнстер пом 19 жовтня 1934 Берлін німецьк

Александр фон Клюк

Александр фон Клюк (нім. Alexander Heinrich Rudolph von Kluck; нар. 20 травня 1846, Мюнстер — пом. 19 жовтня 1934, Берлін) — німецький воєначальник прусської армії, генерал-полковник німецької імперської армії. Учасник австро-прусської, французько-прусської та Першої світової війн (1914–1918).

Александр фон Клюк
нім. Alexander von Kluck
image
Народження 20 травня 1846(1846-05-20)
image Мюнстер, Вестфалія
Смерть 19 жовтня 1934(1934-10-19) (88 років)
image Берлін
Поховання d
Країна image Німеччина
Приналежність image Королівство Пруссія
image Німецька імперія
Роки служби 1866–1916
Член d[1]
Звання image генерал-полковник
Командування

1-ша армія
Війни / битви

Австро-прусська війна
Французько-прусська війна
Перша світова війна:
Західний фронт

Автограф image
Нагороди
image
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
Почесний військовий знак 1-го класу
image
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
image
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
image
Столітня медаль
image
Великий Хрест ордена Червоного орла
image
Орден Червоного орла 1-го ступеня
image image image
image image image
image
image
Орден Чорного орла
image
За поранення (нагрудний знак)
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
image Александр фон Клюк у Вікісховищі

Біографія

Рання кар'єра

Александр Генріх Рудольф фон Клюк народився 20 травня 1846 року в Мюнстері в родині архітектора Карла Клюка та його дружини Єлизабет.

У 1865 році поступив на військову службу до прусської армії, був зарахований до 55-го піхотного полку. У 1866 році брав участь у швидкоплинній австро-прусській війні. Учасник Французько-прусської війни 1870—1871 років. У був двічі поранений. За бойові заслуги в цій війні нагороджений Залізним хрестом II ступеня.

image
Карта плану Шліффена. 1-ша армія генерала фон Клюка на правому фланзі сил вторгнення
image
Уточнений план Мольтке-Шліффена.

З 1881 Александр фон Клюк командир роти офіцерської школи в Юліху. З 1884 року начальник офіцерських підготовчих курсів в (Аннабурзі), з 1888 року — в (Нейбрезахі). 15 листопада 1887 йому присвоєне звання майор.

16 квітня 1889 А.фон Клюк командир батальйону 66-го піхотного полку (3-го магдебурзького). 25 березня 1893 року йому присвоєне звання оберст-лейтенант. З 27 січня 1896 року він начальник 1-го округу ландвера (Берлін).

18 квітня 1898 року підвищений в оберсти, 15 червня став командиром 34-го фузілерного полку в Бромбергу, з 1899 року — командир 23-ї піхотної бригади (Глейвіце). 22 вересня 1899 року отримав звання генерал-майора.

1903 року його призначено командувати 37-ю піхотною дивізією (Алленштайн), а з 1906 року він став командиром (штаб-квартира в Позені), з 1907 року — в Кенігсберзі, з 1913 року генерал-інспектор 8-й армійської інспекції (штаб-квартира в Берліні).

27 січня 1914 року А.фон Клюк підвищений у генерал-полковники Імперської армії Німеччини.

Перша світова війна

2 серпня 1914 року на початковій фазі мобілізації кайзерівської армії генерал-полковник А. фон Клюк призначений командувачем 1-ї армії (близько 210 тисяч осіб і 796 гармат), що за планом Шліффена розгорталася на найпівнічнішому фланзі німецького ударного угруповання в районі Крефельд — Еркеленц — Юліх — (Берггайм). До складу польової армії генерала А. фон Клюка увійшли (генерал (А. Лінзінген)), (генерал ), (генерал (Ф. Сікст фон Арнім)) армійські корпуси, (генерал Г. Безелер) і (генерал ) резервні корпуси, а також 10-та, 11-та і 27-ма ландверні бригади. Незабаром до армії зі складу 2-ї армії був переданий генерала .

Армія генерала А.фон Клюка при вторгненні до Бельгії діяла на крайньому правому крилі німецьких військ. 7 серпня війська фон Клюка форсували Маас і почали рух у напрямку на Брюссель. Однак, попри замислу генерала фон Шліффена, наступ німецької армії розвивався не так успішно й стрімко, як це планувалося перед війною. Бельгійська армія чинила затятий опір і німцям доводилося з великими напруженнями долати їхній спротив.

17 серпня 1-ша армія була тимчасово підпорядкована командувачу 2-ї армії генералу К. фон Бюлову. До 20 серпня фон Клюк вимушений був залишити посилений 3-й резервний корпус для (блокади Антверпена), рештою сил він вийшов на лінію Вольфертгем — Ватерлоо, розвиваючи наступ на захід від Намюра. 23 серпня 1914 року його війська здобули велику перемогу в боях біля Монса та (Ле-Като) над Британським експедиційним корпусом фельдмаршала Дж. Френча, що був вимушений відвести війська на лінію Камбре — Ле-Като.

Також у серпні 1-ша армія під командуванням Клюка спричинила масові вбивства мирного населення Бельгії та спалення культурних цінностей, серед яких світову відомість набула (різня у Левені).

На початку вересня 1914 року на півночі Франції розгорнулась велика битва між німецькими та англо-французькими військами, що відбулася на річці Марна. 5 вересня 1914 року армія фон Клюка була атакована у фланг (4-й резервний корпус генерала ) (6-ю французькою армією) генерала (М. Монурі), яку підтримали війська паризького гарнізону. Фон Клюк швидко провів маневр силами та засобами й відкинув Монурі, але при цьому між його армією і 2-ю армією утворився розрив у 30 км, прикритий лише кавалерійськими частинами. Щільно прикрити її Бюлов не зміг, оскільки був зайнятий боями біля Сен-Гондських боліт, а резервів у нього теж не було.

У ніч на 9 вересня британська армія і частина 5-ї французької армії вклинилися в пролом, що утворився. 9 вересня командувач 2-ю армією генерал К. фон Бюлов віддав наказ про відхід на Марну. Його сусідам, 1-ій армії фон Клюка та 3-ій армії фон Гаузена, також нічого не залишалося, як почати (відступ). Німецькі армії стали відходити на північ. Вони при цьому зазнали великих втрат, відступ викликав психологічний злам. Німці настільки втомилися, що були випадки, коли німців брали в полон сплячими. Виснажені перевантаженнями, вони спали так міцно, що французи, знаходячи їх, не могли розбудити.

Разом з цим фон Клюк не припиняв спроби активних дій навіть за таких складних умов, що утворилися на фронті. Незабаром він почав успішний наступ правим флангом на Нантей, у той час як його лівий фланг ув'язався в затяжні бої з британсько-французькими військами між Шато-Тьєррі і гирлом річки (Урк); у зв'язку з цим Клюк загнув лівий фланг фронтом на південь. Однак, скоро до фон Клюка прибув емісар Г. фон Мольтке оберст Р. Хенч, який віддав наказ вищого командування на відступ. Командувач 1-ї армії фон Клюк намагався переконати Хенча, що обстановка, яка утворилася, не зашкоджує його діям і необхідності до відступу немає. На що оберст Хенч, пославшись на свої повноваження, настояв на своєму, крім того, він охарактеризував сусідню 2-у армію як виснажену до крайнього ступеня. В середині дня армія почала відхід на Суассон.

12-13 вересня армія фон Клюка відступила на рубіж річки Ена, де на ділянці (Нампсель) — Вайн німецькі війська перейшли до оборони по правому берегу річки. 13-15 вересня у (першій битві на Ені), німецький воєначальник зупинив спробу контрнаступу британської та французької армій.

На думку більшості воєнних експертів відсутність чіткої взаємодії та координації дій на етапі битви на Марні між генералами фон Клюком та фон Бюловим урешті-решт призвели до поразки німецьких військ та їхньому відходу за Марну. Замість рішучого та потужного удару по Парижу й імовірно до швидкої перемоги у війні, німці встали у позиційну оборону, де бойові дії точилися протягом декількох років. Переважна кількість німецьких воєначальників та керівників з великою повагою ставилась до командувача 1-ї армії генерала фон Клюка й особливо до його начальника штабу генерал-майора .

Із завершенням битви на Марні та на Ені обстановка північніше Парижа стабілізувалась, противники перейшли до позиційної оборони. Армія фон Клюка міцно утримувала рубіж на річці Ена й тільки 22-26 вересня вела бої в першій битві в Пікардії. У цей час, з 16 вересня по 15 жовтня німецькі війська та сил Антанти відчайдушно намагались обійти відкритий фланг противника й вдарити його з іншого напрямку. Перекидаючи з різних ділянок усе нові та нові сили до своїх відкритих флангів західніше Уази й далі на північний захід, вони спробували атакувати ворога, доки не досягли в такому «змаганні» берега моря. Всі ці дії згодом увійшли в історію, як «біг до моря».

Наприкінці 1914 року фронт на Заході більш-менш стабілізувався і війна перейшла в стадію «позиційної». З 1915 році армія Клюка займала фронт Нуайон — Суассон, з розміщенням штаб-квартири армії у (Фоламбре).

27 березня 1915 року під час проведення інспекційної поїздки у війська, генерал-полковник А.фон Клюк перебував на передовій поблизу (Ваї-сюр-Ен) і потрапив під артилерійський обстріл противника. У наслідок ураження артилерійською шрапнеллю дістав декілька поранень та був госпіталізований.

28 березня 1915 року за бойові заслуги на фронті та майстерність у керівництві військами був удостоєний вищого ордену імперії — Pour le Mérite. Однак через поганий стан здоров'я після поранення був відсторонений від командування армією, а в жовтні 1916 року переведений до резерву.

Автор мемуарів «Наступ на Париж і битва на Марні» (1920).

Нагороди

Див. також

Примітки

Виноски
  1. Ландверні з'єднання та частини виконували функції охорони тилу та шляхів сполучення.
Джерела
  1. Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
    d:Track:Q64d:Track:Q107642470d:Track:Q1729971

Джерела

  • Franz Weigl: Unsere Führer im Weltkrieg. Kösel, Kempten 1915. S. 184.
  • Josef Pieper: Noch wußte es niemand. Autobiographische Aufzeichnungen 1904—1945. Kösel, München 1976. S. 34.
  • Georg Dünnwald: Alexander von Kluck: Auf den Spuren eines berühmten Verwandten. In: Aachener Zeitung. 28. Juni 2014.
  • Helge Dvorak: Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft. Band I: Politiker. Teilband 7: Supplement A–K. Winter, Heidelberg 2013, , S. 557—559.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ, 2003. — 896 с., стор. 308—110 — 5000 экз. —

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александр фон Клюк
Командування військовими формуваннями (установами)
Німецької імперії
Попередник:
заснована 		image
командувач
1-ї армії
2 серпня 1914 — 28 березня 1915 		Наступник:
генерал від інфантерії
(Макс фон Фабек)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Aleksandr fon Klyuk nim Alexander Heinrich Rudolph von Kluck nar 20 travnya 1846 Myunster pom 19 zhovtnya 1934 Berlin nimeckij voyenachalnik prusskoyi armiyi general polkovnik nimeckoyi imperskoyi armiyi Uchasnik avstro prusskoyi francuzko prusskoyi ta Pershoyi svitovoyi vijn 1914 1918 Aleksandr fon Klyuknim Alexander von KluckNarodzhennya 20 travnya 1846 1846 05 20 Myunster VestfaliyaSmert 19 zhovtnya 1934 1934 10 19 88 rokiv BerlinPohovannya dKrayina NimechchinaPrinalezhnist Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaRoki sluzhbi 1866 1916Chlen d 1 Zvannya general polkovnikKomanduvannya 1 sha armiyaVijni bitvi Avstro prusska vijna Francuzko prusska vijna Persha svitova vijna Zahidnij front Nimecke vtorgnennya v Belgiyu Prikordonna bitva Velikij vidstup Persha bitva na MarniAvtografNagorodi Orden Pour le Merite Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Pochesnij vijskovij znak 1 go klasu Pam yatna vijskova medal za kampaniyu 1870 71 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Stolitnya medal Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Chervonogo orla 1 go stupenya Orden Chornogo orla Za poranennya nagrudnij znak Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Aleksandr fon Klyuk u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 16 serpnya 1866 lejtenant 13 kvitnya 1872 ober lejtenant 15 lyutogo 1879 gauptman 15 listopada 1887 major 25 bereznya 1893 oberst lejtenant 18 kvitnya 1896 oberst 22 veresnya 1899 general major 3 kvitnya 1902 general lejtenant 16 zhovtnya 1906 general vid infanteriyi 27 sichnya 1914 general polkovnik Rannya kar yera Aleksandr Genrih Rudolf fon Klyuk narodivsya 20 travnya 1846 roku v Myunsteri v rodini arhitektora Karla Klyuka ta jogo druzhini Yelizabet U 1865 roci postupiv na vijskovu sluzhbu do prusskoyi armiyi buv zarahovanij do 55 go pihotnogo polku U 1866 roci brav uchast u shvidkoplinnij avstro prusskij vijni Uchasnik Francuzko prusskoyi vijni 1870 1871 rokiv U buv dvichi poranenij Za bojovi zaslugi v cij vijni nagorodzhenij Zaliznim hrestom II stupenya Karta planu Shliffena 1 sha armiya generala fon Klyuka na pravomu flanzi sil vtorgnennya Utochnenij plan Moltke Shliffena Z 1881 Aleksandr fon Klyuk komandir roti oficerskoyi shkoli v Yulihu Z 1884 roku nachalnik oficerskih pidgotovchih kursiv v Annaburzi z 1888 roku v Nejbrezahi 15 listopada 1887 jomu prisvoyene zvannya major 16 kvitnya 1889 A fon Klyuk komandir bataljonu 66 go pihotnogo polku 3 go magdeburzkogo 25 bereznya 1893 roku jomu prisvoyene zvannya oberst lejtenant Z 27 sichnya 1896 roku vin nachalnik 1 go okrugu landvera Berlin 18 kvitnya 1898 roku pidvishenij v obersti 15 chervnya stav komandirom 34 go fuzilernogo polku v Brombergu z 1899 roku komandir 23 yi pihotnoyi brigadi Glejvice 22 veresnya 1899 roku otrimav zvannya general majora 1903 roku jogo priznacheno komanduvati 37 yu pihotnoyu diviziyeyu Allenshtajn a z 1906 roku vin stav komandirom shtab kvartira v Pozeni z 1907 roku v Kenigsberzi z 1913 roku general inspektor 8 j armijskoyi inspekciyi shtab kvartira v Berlini 27 sichnya 1914 roku A fon Klyuk pidvishenij u general polkovniki Imperskoyi armiyi Nimechchini Persha svitova vijna 2 serpnya 1914 roku na pochatkovij fazi mobilizaciyi kajzerivskoyi armiyi general polkovnik A fon Klyuk priznachenij komanduvachem 1 yi armiyi blizko 210 tisyach osib i 796 garmat sho za planom Shliffena rozgortalasya na najpivnichnishomu flanzi nimeckogo udarnogo ugrupovannya v rajoni Krefeld Erkelenc Yulih Berggajm Do skladu polovoyi armiyi generala A fon Klyuka uvijshli general A Linzingen general general F Sikst fon Arnim armijski korpusi general G Bezeler i general rezervni korpusi a takozh 10 ta 11 ta i 27 ma landverni brigadi Nezabarom do armiyi zi skladu 2 yi armiyi buv peredanij generala Armiya generala A fon Klyuka pri vtorgnenni do Belgiyi diyala na krajnomu pravomu krili nimeckih vijsk 7 serpnya vijska fon Klyuka forsuvali Maas i pochali ruh u napryamku na Bryussel Odnak popri zamislu generala fon Shliffena nastup nimeckoyi armiyi rozvivavsya ne tak uspishno j strimko yak ce planuvalosya pered vijnoyu Belgijska armiya chinila zatyatij opir i nimcyam dovodilosya z velikimi napruzhennyami dolati yihnij sprotiv 17 serpnya 1 sha armiya bula timchasovo pidporyadkovana komanduvachu 2 yi armiyi generalu K fon Byulovu Do 20 serpnya fon Klyuk vimushenij buv zalishiti posilenij 3 j rezervnij korpus dlya blokadi Antverpena reshtoyu sil vin vijshov na liniyu Volfertgem Vaterloo rozvivayuchi nastup na zahid vid Namyura 23 serpnya 1914 roku jogo vijska zdobuli veliku peremogu v boyah bilya Monsa ta Le Kato nad Britanskim ekspedicijnim korpusom feldmarshala Dzh Frencha sho buv vimushenij vidvesti vijska na liniyu Kambre Le Kato Takozh u serpni 1 sha armiya pid komanduvannyam Klyuka sprichinila masovi vbivstva mirnogo naselennya Belgiyi ta spalennya kulturnih cinnostej sered yakih svitovu vidomist nabula riznya u Leveni Na pochatku veresnya 1914 roku na pivnochi Franciyi rozgornulas velika bitva mizh nimeckimi ta anglo francuzkimi vijskami sho vidbulasya na richci Marna 5 veresnya 1914 roku armiya fon Klyuka bula atakovana u flang 4 j rezervnij korpus generala 6 yu francuzkoyu armiyeyu generala M Monuri yaku pidtrimali vijska parizkogo garnizonu Fon Klyuk shvidko proviv manevr silami ta zasobami j vidkinuv Monuri ale pri comu mizh jogo armiyeyu i 2 yu armiyeyu utvorivsya rozriv u 30 km prikritij lishe kavalerijskimi chastinami Shilno prikriti yiyi Byulov ne zmig oskilki buv zajnyatij boyami bilya Sen Gondskih bolit a rezerviv u nogo tezh ne bulo U nich na 9 veresnya britanska armiya i chastina 5 yi francuzkoyi armiyi vklinilisya v prolom sho utvorivsya 9 veresnya komanduvach 2 yu armiyeyu general K fon Byulov viddav nakaz pro vidhid na Marnu Jogo susidam 1 ij armiyi fon Klyuka ta 3 ij armiyi fon Gauzena takozh nichogo ne zalishalosya yak pochati vidstup Nimecki armiyi stali vidhoditi na pivnich Voni pri comu zaznali velikih vtrat vidstup viklikav psihologichnij zlam Nimci nastilki vtomilisya sho buli vipadki koli nimciv brali v polon splyachimi Visnazheni perevantazhennyami voni spali tak micno sho francuzi znahodyachi yih ne mogli rozbuditi Razom z cim fon Klyuk ne pripinyav sprobi aktivnih dij navit za takih skladnih umov sho utvorilisya na fronti Nezabarom vin pochav uspishnij nastup pravim flangom na Nantej u toj chas yak jogo livij flang uv yazavsya v zatyazhni boyi z britansko francuzkimi vijskami mizh Shato Tyerri i girlom richki Urk u zv yazku z cim Klyuk zagnuv livij flang frontom na pivden Odnak skoro do fon Klyuka pribuv emisar G fon Moltke oberst R Hench yakij viddav nakaz vishogo komanduvannya na vidstup Komanduvach 1 yi armiyi fon Klyuk namagavsya perekonati Hencha sho obstanovka yaka utvorilasya ne zashkodzhuye jogo diyam i neobhidnosti do vidstupu nemaye Na sho oberst Hench poslavshis na svoyi povnovazhennya nastoyav na svoyemu krim togo vin oharakterizuvav susidnyu 2 u armiyu yak visnazhenu do krajnogo stupenya V seredini dnya armiya pochala vidhid na Suasson 12 13 veresnya armiya fon Klyuka vidstupila na rubizh richki Ena de na dilyanci Nampsel Vajn nimecki vijska perejshli do oboroni po pravomu beregu richki 13 15 veresnya u pershij bitvi na Eni nimeckij voyenachalnik zupiniv sprobu kontrnastupu britanskoyi ta francuzkoyi armij Na dumku bilshosti voyennih ekspertiv vidsutnist chitkoyi vzayemodiyi ta koordinaciyi dij na etapi bitvi na Marni mizh generalami fon Klyukom ta fon Byulovim ureshti resht prizveli do porazki nimeckih vijsk ta yihnomu vidhodu za Marnu Zamist rishuchogo ta potuzhnogo udaru po Parizhu j imovirno do shvidkoyi peremogi u vijni nimci vstali u pozicijnu oboronu de bojovi diyi tochilisya protyagom dekilkoh rokiv Perevazhna kilkist nimeckih voyenachalnikiv ta kerivnikiv z velikoyu povagoyu stavilas do komanduvacha 1 yi armiyi generala fon Klyuka j osoblivo do jogo nachalnika shtabu general majora Iz zavershennyam bitvi na Marni ta na Eni obstanovka pivnichnishe Parizha stabilizuvalas protivniki perejshli do pozicijnoyi oboroni Armiya fon Klyuka micno utrimuvala rubizh na richci Ena j tilki 22 26 veresnya vela boyi v pershij bitvi v Pikardiyi U cej chas z 16 veresnya po 15 zhovtnya nimecki vijska ta sil Antanti vidchajdushno namagalis obijti vidkritij flang protivnika j vdariti jogo z inshogo napryamku Perekidayuchi z riznih dilyanok use novi ta novi sili do svoyih vidkritih flangiv zahidnishe Uazi j dali na pivnichnij zahid voni sprobuvali atakuvati voroga doki ne dosyagli v takomu zmaganni berega morya Vsi ci diyi zgodom uvijshli v istoriyu yak big do morya Naprikinci 1914 roku front na Zahodi bilsh mensh stabilizuvavsya i vijna perejshla v stadiyu pozicijnoyi Z 1915 roci armiya Klyuka zajmala front Nuajon Suasson z rozmishennyam shtab kvartiri armiyi u Folambre 27 bereznya 1915 roku pid chas provedennya inspekcijnoyi poyizdki u vijska general polkovnik A fon Klyuk perebuvav na peredovij poblizu Vayi syur En i potrapiv pid artilerijskij obstril protivnika U naslidok urazhennya artilerijskoyu shrapnellyu distav dekilka poranen ta buv gospitalizovanij 28 bereznya 1915 roku za bojovi zaslugi na fronti ta majsternist u kerivnictvi vijskami buv udostoyenij vishogo ordenu imperiyi Pour le Merite Odnak cherez poganij stan zdorov ya pislya poranennya buv vidstoronenij vid komanduvannya armiyeyu a v zhovtni 1916 roku perevedenij do rezervu Avtor memuariv Nastup na Parizh i bitva na Marni 1920 NagorodiZaliznij hrest 2 go klasu zrazka 1870 roku iz zastibkami 25 i zrazka 1914 roku Hrest Za vislugu rokiv Prussiya 1890 Stolitnya medal 1897 Orden Koroni Prussiya 4 go 3 go 2 go i 1 go z mechami klasu Orden Chervonogo orla 4 go klasu 3 go klasu 2 go klasu 1 go klasu z dubovim listyam velikij hrest z dubovim listyam i zirkoyu lancyug do velikogo hresta Orden Chornogo orla 1913 Zaliznij hrest 1 go klasu zrazka 1914 roku Pour le Merite 29 bereznya 1915 vruchenij osobisto imperatorom Vilgelmom 30 bereznya Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 1934 Div takozhOskar fon Gut yer Maks fon Galvitc Gans fon Zekt Gelmut Moltke molodshij Gyunter fon Kirhbah Erih fon Falkengajn Magnus fon EberhardtPrimitkiVinoski Landverni z yednannya ta chastini vikonuvali funkciyi ohoroni tilu ta shlyahiv spoluchennya Dzherela Burschenschafter Stammrolle Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer Semester 1934 B Willy Nolte 1934 d Track Q64d Track Q107642470d Track Q1729971DzherelaFranz Weigl Unsere Fuhrer im Weltkrieg Kosel Kempten 1915 S 184 Josef Pieper Noch wusste es niemand Autobiographische Aufzeichnungen 1904 1945 Kosel Munchen 1976 S 34 Georg Dunnwald Alexander von Kluck Auf den Spuren eines beruhmten Verwandten In Aachener Zeitung 28 Juni 2014 Helge Dvorak Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft Band I Politiker Teilband 7 Supplement A K Winter Heidelberg 2013 ISBN 978 3 8253 6050 4 S 557 559 Zalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST 2003 896 s stor 308 110 5000 ekz ISBN 5 271 06895 1PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleksandr fon Klyuk Alexander von Kluck 4 travnya 2018 u Wayback Machine angl angl Alexander von Kluck German General 1846 1934 1 travnya 2018 u Wayback Machine angl Aleksandr fon Klyuk nemeckij general 1846 1934 9 travnya 2016 u Wayback Machine ros Klyuk Aleksandr fon 31 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Nimeckoyi imperiyi Poperednik zasnovana komanduvach 1 yi armiyi 2 serpnya 1914 28 bereznya 1915 Nastupnik general vid infanteriyi Maks fon Fabek
Топ