Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Різанина в Левені (також Левенська або Лувенська різанина) — масове вбивство та пограбування, яке вчинили війська Німеччини при нападі на бельгійське місто Левен (відоме також під французькою назвою Лувен). Різня є частиною серії подій, загальновідомих під назвою «Зґвалтування Бельгії», що відбувалися під час Першої світової війни. Протягом кількох днів грабунку та жорстокості 248 людей було вбито, а 1 500 було депортовано до Німеччини, де вони перебували в таборі Мюнстер до січня 1915 року. Бібліотека Левенського католицького університету була повністю знищена після того, як її підпалили окупаційні німецькі солдати, і 1 120 із 8 928 будинків у Левені були зруйновані таким самим чином.
| Різанина в Левені | |
|---|---|
| Частина Зґвалтування Бельгії | |
 Руїни міста 1915 року | |
| Місце атаки | Левен |
| Мета атаки | Цивільні Бельгії |
| Дата | 25 серпня 1914–січня 1915 |
| Спосіб атаки | воєнний злочин, масове вбивство, примусова праця |
| Загиблі | 248 |
| Організатори |  Імперська армія Німеччини |
Подія відома також тим, що преса широко застосувала до неї термін «Голокост».
Прелюдія
Після вторгнення до Бельгії 4 серпня 1914 року німецькі війська чинили жорстокості, включаючи масові вбивства сотень мирних жителів у Льєжі, Арсхоті та Анденні. У вівторок, 18 серпня, бельгійська армія відступила з університетського міста Левен; вранці наступного дня, у середу, 19 серпня, німецькі війська — у тому числі піхота, артилерія, улани та кавалерія — увійшли до міста, не зустрівши опору з боку населення. Громадські лідери в Левені на початку серпня конфіскували приватну зброю, вважаючи, що індивідуальний опір є марним і спричинить німецькі репресії.
Події
Близько 15 000 німецьких військ окупували місто, а з 19 по 22 серпня 1-ша німецька армія розмістила свій штаб у Левені. Німці взяли в заручники муніципальну адміністрацію, магістрати та Левенський університет і змусили мешканців тримати вхідні двері відчиненими, а вікна — освітленими всю ніч.
25 серпня, попри те, що німецькі війська не зустріли опору з боку населення, розпочалися масові вбивства. Початком було, ймовірно, те, що група німецьких солдатів, яка запанікувала через неправдиве повідомлення про великий наступ союзників у цьому районі, відкрила «дружній вогонь» по деяких німецьких військових.
У відповідь на це цивільних людей почали розстрілювати або заколювати багнетами, будинки підпалювали, а на деяких тілах були помітні сліди тортур. Багатьох убитих безладно скинули в рови та будівельні траншеї.
Близько 23:30 німецькі солдати вдерлися до бібліотеки університету (розташовану в суконних залах XIV століття), де зберігалися значні спеціальні колекції, включаючи середньовічні рукописи та книги, і підпалили її. Протягом десяти годин бібліотека та її колекція були практично знищені. Пожежа тривала кілька днів. Ректора Американського коледжу Лувена врятував Бренд Вітлок, посол США, що записав розповідь ректора про «вбивство, хтивість, грабіж, пожежі, розграбування, евакуацію та знищення міста», а також про навмисне спалення бібліотечних інкунабул. Підпал бібліотеки Левенського університету спричинив знищення понад 230 000 книг, у тому числі 750 середньовічних рукописів. Також були знищені особисті бібліотеки та папери нотаріусів, повірених, суддів, професорів, лікарів.
Вбивства та інші акти жорстокості відбувалися протягом наступної ночі та дня. Наступного дня німецька артилерія випустила по місту п'ять залпів. Місто було повністю пограбоване, багато німецьких офіцерів і солдатів брали участь у масовому грабуванні грошей, вина, срібла та інших цінностей і вбивали тих, хто чинив опір або «не розумів» їхні вимоги.
У місті було зруйновано близько 1 100 будівель, що, за різними оцінками, становить одну шосту або більше однієї п'ятої будівель міста.Ратушу вдалося врятувати, бо тут розташовувався німецький штаб. Близько 248 мирних жителів були вбиті, а більшість із 42 000 жителів міста були силоміць вислані в сільську місцевість, а деяких вигнали з домівок під погрозою зброї. Близько 1 500 жителів міста, в тому числі жінок, дітей і чотирьох заручників, було вивезено до Німеччини в залізничних вагонах для худоби.
Реакція
Звірства Німеччини та руйнування культури викликали всесвітнє обурення. Це сильно зашкодило репутації Німеччини в нейтральних країнах. У Британії прем'єр-міністр Г. Г. Асквіт писав, що «спалення Лувена — це найгірше, що [німці] зробили. Це нагадує Тридцятилітню війну… і досягнення Тіллі та Валленштейна». Ірландські націоналісти на чолі з Джоном Редмондом засудили звірства німців. Інтелектуали та журналісти в Італії засудили дії Німеччини, і це сприяло віддаленню Італії від Німеччини та Австрії та дрейфу до союзників.The Daily Mail назвала це «Лувенським Голокостом».
Знищення німцями університетської бібліотеки порушило зобов'язання Німеччини, як країни, що підписала Гаазьку конвенцію 1907 року, що «під час облоги та бомбардувань необхідно вжити всіх необхідних заходів, щоб, наскільки це можливо, зберегти будівлі, присвячені релігії, мистецтву, науці, або благодійним ціліям»; Версальський договір, який завершив Першу світову війну, містив пункт про посилення захисту культурних цінностей.
Університет було знову відкрито в 1919 році, а реконструйована бібліотека була урочисто відкрита в 1927 році. Ректор університету монсіньор Полен Ладез сказав, що «у Лувені німці дискваліфікували себе як націю мислителів». Пам'ятник мученикам був встановлений на муніципальній площі Лувена з видом на мавзолей з останками 138 жертв. Пам'ятник містить кілька панно Марселя Вольферса, які зображують звірства, які німці вчинили проти населення Лувена. Мавзолей був відкритий у 1925 році маршалом Фердинандом Фошем, а серед почесних гостей були входили бельгійська королева Єлизавета та кардинал Дезіре-Жозеф Мерсьє.
Див. також
- Руйнування Каліша
Примітки
Список літератури
- Kramer, Alan (2007). Dynamic of Destruction: Culture and Mass Killing in the First World War. Oxford University Press. .
- Williams, John P. (2018). «The Flames of Louvain: Total War and the Destruction of European High Culture in Belgium by German Occupying Forces in August 1914». In Christophe Declercq & Felicity Rash (ed.). The * Great War in Belgium and the Netherlands: Beyond Flanders Fields. Palgrave Macmillan.
- Horne, John; Kramer, Alan (2001). German Atrocities, 1914: A History of Denial. Yale University Press.
- Ovenden, Richard (2020). Burning the Books: A History of the Deliberate Destruction of Knowledge. Harvard University Press. .
- Charney, Noah (2010). Stealing the Mystic Lamb: The True Story of the World's Most Coveted Masterpiece. PublicAffairs. .
- Veranneman, Jean-Michel (2018). Belgium in the Great War. Pen & Sword. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizanina v Leveni takozh Levenska abo Luvenska rizanina masove vbivstvo ta pograbuvannya yake vchinili vijska Nimechchini pri napadi na belgijske misto Leven vidome takozh pid francuzkoyu nazvoyu Luven Riznya ye chastinoyu seriyi podij zagalnovidomih pid nazvoyu Zgvaltuvannya Belgiyi sho vidbuvalisya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Protyagom kilkoh dniv grabunku ta zhorstokosti 248 lyudej bulo vbito a 1 500 bulo deportovano do Nimechchini de voni perebuvali v tabori Myunster do sichnya 1915 roku Biblioteka Levenskogo katolickogo universitetu bula povnistyu znishena pislya togo yak yiyi pidpalili okupacijni nimecki soldati i 1 120 iz 8 928 budinkiv u Leveni buli zrujnovani takim samim chinom Rizanina v LeveniChastina Zgvaltuvannya BelgiyiRuyini mista 1915 rokuMisce atakiLevenMeta atakiCivilni BelgiyiData25 serpnya 1914 sichnya 1915Sposib atakivoyennij zlochin masove vbivstvo primusova pracyaZagibli248OrganizatoriImperska armiya Nimechchini Podiya vidoma takozh tim sho presa shiroko zastosuvala do neyi termin Golokost PrelyudiyaPislya vtorgnennya do Belgiyi 4 serpnya 1914 roku nimecki vijska chinili zhorstokosti vklyuchayuchi masovi vbivstva soten mirnih zhiteliv u Lyezhi Arshoti ta Andenni U vivtorok 18 serpnya belgijska armiya vidstupila z universitetskogo mista Leven vranci nastupnogo dnya u seredu 19 serpnya nimecki vijska u tomu chisli pihota artileriya ulani ta kavaleriya uvijshli do mista ne zustrivshi oporu z boku naselennya Gromadski lideri v Leveni na pochatku serpnya konfiskuvali privatnu zbroyu vvazhayuchi sho individualnij opir ye marnim i sprichinit nimecki represiyi PodiyiBlizko 15 000 nimeckih vijsk okupuvali misto a z 19 po 22 serpnya 1 sha nimecka armiya rozmistila svij shtab u Leveni Nimci vzyali v zaruchniki municipalnu administraciyu magistrati ta Levenskij universitet i zmusili meshkanciv trimati vhidni dveri vidchinenimi a vikna osvitlenimi vsyu nich 25 serpnya popri te sho nimecki vijska ne zustrili oporu z boku naselennya rozpochalisya masovi vbivstva Pochatkom bulo jmovirno te sho grupa nimeckih soldativ yaka zapanikuvala cherez nepravdive povidomlennya pro velikij nastup soyuznikiv u comu rajoni vidkrila druzhnij vogon po deyakih nimeckih vijskovih U vidpovid na ce civilnih lyudej pochali rozstrilyuvati abo zakolyuvati bagnetami budinki pidpalyuvali a na deyakih tilah buli pomitni slidi tortur Bagatoh ubitih bezladno skinuli v rovi ta budivelni transheyi Blizko 23 30 nimecki soldati vderlisya do biblioteki universitetu roztashovanu v sukonnih zalah XIV stolittya de zberigalisya znachni specialni kolekciyi vklyuchayuchi serednovichni rukopisi ta knigi i pidpalili yiyi Protyagom desyati godin biblioteka ta yiyi kolekciya buli praktichno znisheni Pozhezha trivala kilka dniv Rektora Amerikanskogo koledzhu Luvena vryatuvav Brend Vitlok posol SShA sho zapisav rozpovid rektora pro vbivstvo htivist grabizh pozhezhi rozgrabuvannya evakuaciyu ta znishennya mista a takozh pro navmisne spalennya bibliotechnih inkunabul Pidpal biblioteki Levenskogo universitetu sprichiniv znishennya ponad 230 000 knig u tomu chisli 750 serednovichnih rukopisiv Takozh buli znisheni osobisti biblioteki ta paperi notariusiv povirenih suddiv profesoriv likariv Vbivstva ta inshi akti zhorstokosti vidbuvalisya protyagom nastupnoyi nochi ta dnya Nastupnogo dnya nimecka artileriya vipustila po mistu p yat zalpiv Misto bulo povnistyu pograbovane bagato nimeckih oficeriv i soldativ brali uchast u masovomu grabuvanni groshej vina sribla ta inshih cinnostej i vbivali tih hto chiniv opir abo ne rozumiv yihni vimogi U misti bulo zrujnovano blizko 1 100 budivel sho za riznimi ocinkami stanovit odnu shostu abo bilshe odniyeyi p yatoyi budivel mista Ratushu vdalosya vryatuvati bo tut roztashovuvavsya nimeckij shtab Blizko 248 mirnih zhiteliv buli vbiti a bilshist iz 42 000 zhiteliv mista buli silomic vislani v silsku miscevist a deyakih vignali z domivok pid pogrozoyu zbroyi Blizko 1 500 zhiteliv mista v tomu chisli zhinok ditej i chotiroh zaruchnikiv bulo vivezeno do Nimechchini v zaliznichnih vagonah dlya hudobi ReakciyaLuven belgijskij hudozhnik Gisbert Kombaz 1916 Zvirstva Nimechchini ta rujnuvannya kulturi viklikali vsesvitnye oburennya Ce silno zashkodilo reputaciyi Nimechchini v nejtralnih krayinah U Britaniyi prem yer ministr G G Askvit pisav sho spalennya Luvena ce najgirshe sho nimci zrobili Ce nagaduye Tridcyatilitnyu vijnu i dosyagnennya Tilli ta Vallenshtejna Irlandski nacionalisti na choli z Dzhonom Redmondom zasudili zvirstva nimciv Intelektuali ta zhurnalisti v Italiyi zasudili diyi Nimechchini i ce spriyalo viddalennyu Italiyi vid Nimechchini ta Avstriyi ta drejfu do soyuznikiv The Daily Mail nazvala ce Luvenskim Golokostom Znishennya nimcyami universitetskoyi biblioteki porushilo zobov yazannya Nimechchini yak krayini sho pidpisala Gaazku konvenciyu 1907 roku sho pid chas oblogi ta bombarduvan neobhidno vzhiti vsih neobhidnih zahodiv shob naskilki ce mozhlivo zberegti budivli prisvyacheni religiyi mistectvu nauci abo blagodijnim ciliyam Versalskij dogovir yakij zavershiv Pershu svitovu vijnu mistiv punkt pro posilennya zahistu kulturnih cinnostej Universitet bulo znovu vidkrito v 1919 roci a rekonstrujovana biblioteka bula urochisto vidkrita v 1927 roci Rektor universitetu monsinor Polen Ladez skazav sho u Luveni nimci diskvalifikuvali sebe yak naciyu misliteliv Pam yatnik muchenikam buv vstanovlenij na municipalnij ploshi Luvena z vidom na mavzolej z ostankami 138 zhertv Pam yatnik mistit kilka panno Marselya Volfersa yaki zobrazhuyut zvirstva yaki nimci vchinili proti naselennya Luvena Mavzolej buv vidkritij u 1925 roci marshalom Ferdinandom Foshem a sered pochesnih gostej buli vhodili belgijska koroleva Yelizaveta ta kardinal Dezire Zhozef Mersye Div takozhRujnuvannya KalishaPrimitkiWilliams 2018 Kramer 2007 Ovenden 2020 Charney 2010 Horne ta Kramer 2001 Veranneman 2018Spisok literaturiKramer Alan 2007 Dynamic of Destruction Culture and Mass Killing in the First World War Oxford University Press ISBN 978 0 19 280342 9 Williams John P 2018 The Flames of Louvain Total War and the Destruction of European High Culture in Belgium by German Occupying Forces in August 1914 In Christophe Declercq amp Felicity Rash ed The Great War in Belgium and the Netherlands Beyond Flanders Fields Palgrave Macmillan Horne John Kramer Alan 2001 German Atrocities 1914 A History of Denial Yale University Press Ovenden Richard 2020 Burning the Books A History of the Deliberate Destruction of Knowledge Harvard University Press ISBN 978 06 7424120 6 Charney Noah 2010 Stealing the Mystic Lamb The True Story of the World s Most Coveted Masterpiece PublicAffairs ISBN 978 1 58648800 0 Veranneman Jean Michel 2018 Belgium in the Great War Pen amp Sword ISBN 978 1 52671662 0