Авіабаза Чугуїв

Авіабаза Чугуїв — аеродром спільного використання на західній околиці міста Чугуїв. На аеродромі несе службу 203-тя навчальна авіаційна бригада. Летовище також використовується Державним підприємство «Чугуївський авіаційний ремонтний завод».

Авіабаза «Чугуїв»
ІАТА: немає  • ICAO: UKHW
Загальні дані
49°50′25″ пн. ш. 036°38′45″ сх. д. / 49.84028° пн. ш. 36.64583° сх. д. / 49.84028; 36.64583Координати: 49°50′25″ пн. ш. 036°38′45″ сх. д. / 49.84028° пн. ш. 36.64583° сх. д. / 49.84028; 36.64583
Тип	військовий аеродром
Розташування	Чугуїв, Харківська область, Україна
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN) фт м 2500 бетон
Чугуїв у Вікісховищі

Історія

У 1938 році на базі 2-ї бригади 9-ї військової школи льотчиків та льотчиків-спостерігачів сформовано Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків-винищувачів (ЧВАУЛ) на літаках ^[ru], І-5І-5, І-15, І-16.

У 1940 році ЧВАУЛ було одним з найбільших військових навчальних закладів у ВПС РСЧА. 1 березня 1941 року на підставі наказу НКО, у зв'язку зі зменшенням терміну навчання, ЧВАУЛ було перейменовано в 9-у Чугуївську військову школу пілотів. На той час школа перейшла на один тип літаків-винищувачів — І-16

Німецько-радянська війна

Після початку німецько-радянської війни, з наближенням німецьких військ, 16 вересня 1941 школа перебазувалася в Казахську РСР.

29 жовтня 1941 року аеродром був зайнятий німецькими окупаційними військами. На той момент крім основного аеродрому «Чугуїв-2» поблизу розташовувалися ще 3 аеродроми/злітно-посадкові смуги. 8 травня 1942 року з прибуттям Jagdgeschwader 3 активізувалося розбудова авіабази. Активно використовувався німецькою авіацією у травні-червні 1942 та у лютому-березні 1943 року.

Авіаційні частини, що базувалися на летовищі:

Дата	Частина	Літаки
травень 1942	штаб, 1,3 групи Jagdgeschwader 3	Bf-109F/G
травень — червень 1942	2 група Jagdgeschwader 3	Bf 109F
травень 1942	2, 3 групи ^[en]	Messerschmitt Bf 109 G, Messerschmitt Bf 110
червень 1942	1 група ^[en]	Messerschmitt Bf 110

10-12 серпня 1943 року Чугуїв був зайнятий радянськими військами. 15 серпня 1943 року на аеродром перебазувався 51-й дальньобомбардувальний авіаційний полк.. Наприкінці травня 1945 року на своє місце базування повернулася школа пілотів та продовжила готувати курсантів на літаках Ут-2, Ла-5, Ла-7.

Після Другої світової війни

У вересні 1945 року школа була знову перейменована в Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків. У лютому 1946 року у селі Гракове на базі 7-ї ескадрильї училища було сформовано 810-й навчальний авіаційний полк. У вересні 1951 року полк перебазовується на аеродром міста Чугуїв. На озброєнні полку перебували Міг-15 (1952—1960), Міг-17 (1960—1975), Міг-21 (1975—1992).

У Незалежній Україні

Після розпаду СРСР, у 1992 році, 810-й навчальний авіаційний полк присягнув на вірність українському народові і увійшов до складу Збройних сил України.

У грудні 1995 року частина була переведена на нову організаційно-штатну структуру. На базі полку, окремого батальйону зв'язку, радіотехнічного забезпечення і окремого батальйону аеродромно-технічного забезпечення було створено 203-тю навчальну авіаційну базу, а із серпня 2004 року вона стала іменуватися 203-ю навчальною авіаційною бригадою.

З 1 вересня 2004 року 203-тя навчальна авіаційна бригада увійшла до складу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (ХНУПС).

Російсько-українська війна (з 2014)

Після початку російсько-українська війни авіабаза вікористовувалася підрозділами, залученими до виконання завдань в зоні АТО. У квітні 2014 році зведена група 12-та окрема бригада армійської авіації (колишній 7-й полк АА) перебазувалася на аеродром Чугуїв.

6 грудня 2014 та 23 серпня 2016 року на авіабазі Чугуїв здійснювалася урочиста передача військової техніки Збройним силам України.

29 грудня о 20:34 з військового аеродрому у Чугуєві Харківської області до Києва вилетів літак зі звільненими з полону українцями

23 травня 2021 року на авіабазі «Чугуїв» проходили навчання резервістів з ліквідації диверсійної групи.

Авіакатастрофи

28 березня 2019 року один з гелікоптерів Мі-2МСБ зазнав аварію, тоді обійшлось без жертв.

2 липня 2019 року курсант ХНУПС Олексій Биченко, керуючи в самостійному навчальному польоті літаком L-39С (бортовий № 08), доповів керівнику польотів про раптову зупинку двигуна, після чого за його командою катапультувався. Літак впав біля Куп'янського водосховища і згорів, а курсант, проявивши холоднокровність і професіоналізм, відбувся легким переляком і продовжив навчання в університеті.

25 вересня 2020 року зазнав авіакатастрофи літак Ан-26Ш (бортовий № 76). Тоді загинуло 26 чоловік (7 членів екіпажу та 19 курсантів), 1 курсант вижив. 22 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва взяв під варту командира бригади (в/ч А-4104) В'ячеслава Глазунова за підозрою в недбальстві та порушенні підготовки і правил польотів і керівника польотів Олександра Жука за підозрою в порушенні підготовки та правил польотів, недбалості (відповідно), що призвело до катастрофи літака Ан-26 та загибелі 26 військовослужбовців.

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2021.
3. Большое небо дальней авиации. Советские дальние бомбардировщики в Великой Отечественной войне. 1941-1945.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
4. . Рубрика. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
5. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
6. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
7. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
8. . chuguev-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
9. . Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.