Грузинська національна академія наук груз საქართველოს მეცნიერებათა ეროვნული აკადემია вища наукова установа Грузії Розташ

Грузинська національна академія наук (груз. საქართველოს მეცნიერებათა ეროვნული აკადემია) — вища наукова установа Грузії. Розташована в Тбілісі на проспекті Шота Руставелі.

Грузинська національна академія наук


Основні дані
Засновано	10 лютого 1941
Країна	Грузія
Штаб-квартира	Тбілісі
Тип	академія наук
Членство	^d^[1], Міжнародна асоціація академій наук^[2], ^d^[3], ^d^[4], ^d^[5] і ^d^[6]
Вебсторінка	science.org.ge

Мапа

Грузинська національна академія наук у Вікісховищі

Діяльність

Координує наукові дослідження в Грузії і розвиває відносини з академіями наук зарубіжних країн та іншими науковими центрами.

Склад

Національна академія наук Грузії складається з дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів Академії. Його Святість Ілля II — — почесний академік Грузинської Національної академії наук.

Президент Національної академії наук Грузії — Тамаз Гамкрелідзе.

Структура

Грузинська національна академія наук ділиться на 10 відділів:

Відділення математики і фізики — академік ;
Відділення наук про Землю — академік-секретар академік ;
Відділення прикладної механіки, машинобудування і процесів управління — академік-секретар академік
Відділення хімії та хімічної технології — академік-секретар академік
Відділення біологічних наук — академік-секретар академік
Відділення фізіології і медицини — академік-секретар академік
Відділення сільськогосподарських наук — академік-секретар академік
Відділення соціальних наук — академік-секретар академік Роїн Метревелі
Відділення мови, літератури і мистецтва — виконувач обов'язків академіка-секретаря академік

Історія

Середньовіччя

Грузинська національна академія наук опирається на багаті культурні і наукові традиції, які грузинський народ створив протягом століть. Багато століть тому видатні грузинські учені зробили блискучі переклади та створили оригінальні твори в освітніх і наукових центрах того часу, таких, як школа філософії і риторики в Колхіді (4 століття), центрах духовної культури в Палестині (5 століття) , Сирії (6 століття), Греції (10 — 15) і Болгарії (11 століття), а також в і (12 століття) в Грузії.

Засновану грузинським царем Давидом Будівельником, Академію Гелаті, яку називали «Новими Афінами і другим Єрусалимом», вважають однією з найстаріших науково-освітніх установ в Європі.

Середньовічна Грузія відрізнлася високим рівнем розвитку філософії, історіографії, поетики, мистецтва (особливо ремесел і національної архітектури), теології, права і законодавства, астрономії, географії, медицини та іншими галузями науки. Це підтверджують унікальні рукописи стародавніх грузинських і зарубіжних авторів, та вказують на багату культурну спадщину грузинського народу. Вже в першій половині 5 століття був створений чудовий пам'ятник грузинської літератури «Мучеництво святої цариці Шушанік» Якоба Цуртавелі, і справжній пік розвитку середньовічної суспільної думки представлений епічною поемою «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі.

Новітня історія

Академія наук Грузії, як організована форма об'єднання грузинських учених, була створена в лютому 1941 року на базі Грузинської філії АН СРСР і кількох інститутів, які раніше входили до складу Тбіліського університету. Безпосередніми попередниками академії, які підготували основи для її створення, були Грузинська філія Всесоюзної академії наук і Тбіліський державний університет, де цілий ряд і наукових центрів були створені в 20-х і 30—х роках 20 століття. Перші шістнадцять обраних членів Академії наук Грузії працювали у двох відділеннях: відділенні математики і природничих наук і відділенні суспільних наук. Першим президентом Академії наук Грузинської СРСР став (Мусхелішвілі Микола Іванович). Станом на 1959 рік в складі АН Грузинської РСР був 1 почесний академік, 43 дійсні академіки і 30 членів-кореспондентів. Було створено 5 відділів: суспільних наук, математичних і природничих наук, біологічних наук, технічних наук, медичних наук, які об'єднували 32 інститути і 36 інших наукових установ.

Засновники Академії

Засновниками Академії були академіки:

Георгій Ахвледіані (лінгвістика)
Іван Беріташвілі (фізіологія)
Арнольд Чикобава (лінгвістика)
(мистецтво)
(історія)
(геологія)
(філологія)
Ніколоз Кецховелі (ботаніка)
(субтропічні культури)
(історія)
(математика, механіка)
Акакій Шанідзе (лінгвістика)
(мінералогія, петрографія)
Дімітрі Узнадзе (психологія)
(конструктивна механіка)
(зоологія)

Примітки

http://aassa.asia/member/academies.php
https://www.int-maan.by/rus/full_members.php
https://allea.org/members
Станом на листопад 2012

Джерела

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грузинська національна академія наук

на сайті Національної академії наук України

[[http://aassa.asia/member/academies.php_http://aassa.asia/member/academies.php]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://aassa.asia/member/academies.php

[[https://www.int-maan.by/rus/full_members.php_https://www.int-maan.by/rus/full_members.php]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.int-maan.by/rus/full_members.php

[[https://allea.org/members_https://allea.org/members]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://allea.org/members

[11/12-7] Станом на листопад 2012

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]