Арнольд Степанович Чикобава (26 березня 1898, село Сачікобаво Кутаїської губернії, тепер Грузія — 5 листопада 1985, місто Тбілісі, тепер Грузія) — радянський і грузинський мовознавець, доктор філологічних наук, професор (1933), академік Академії наук Грузинської РСР (1941). Депутат Верховної ради Грузинської РСР 5-го скликання.
Чикобава Арнольд Степанович | |
---|---|
груз. არნოლდ სტეფანეს ძე ჩიქობავა | |
Народився | 14 (26) березня 1898 Сачікобаво, Кутаїська губернія, Російська імперія |
Помер | 5 листопада 1985 (87 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія Закавказька Демократична Федеративна Республіка Грузинська Демократична Республіка СРСР |
Національність | грузин |
Діяльність | мовознавець, філолог, громадський діяч |
Галузь | мовознавство, філологія і кавказознавство |
Alma mater | Тбіліський державний університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Знання мов | грузинська і російська |
Заклад | Тбіліський державний університет |
Членство | Грузинська національна академія наук |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Навчався в Кутаїській грузинській дворянській гімназії. У 1922 році закінчив Тифліський державний університет (перший випуск).
Викладав в Тифліському (з 1936 року — Тбіліському) університеті, обіймав у ньому посади доцента (1926—1933) та професора (1933—1985), очолював кафедру кавказьких досліджень (1933—1960). З 1936 по 1985 рік також керував відділом т.з. «іберійсько-кавказьких мов» в Інституті мовознавства Академії наук Грузинської РСР (1936—1985). У 1950—1952 роках — директор Інституту мовознавства Академії наук Грузинської РСР. У 1950—1963 роках — член президії Академії наук Грузинської РСР.
Автор та редактор серії словників та публікацій з кавказького мовознавства. Дотримувався ідеї генетичної єдності картвельських, абхазо-адизьких та нахсько-дагестанських мов («іберійсько-кавказькі мови»; ця точка зору в даний час відкинута науковою спільнотою). Головний редактор «Щорічника іберійсько-кавказького мовознавства», що видавався з 1974 року. Редактор «Тлумачного словника грузинської мови» (т. 1—8, 1950—1964).
Був непримиренним борцем проти «нового вчення про мову» Миколи Марра, незважаючи на його офіційну підтримку. Завдяки дружбі з 1-м секретарем ЦК КП Грузії Кандідом Чарквіані йому вдалося передати лист Йосипу Сталіну. Сталін зацікавився листом і особисто зустрівся із Чикобавою. У результаті в 1950 році в газеті «Правда» розпочалася дискусія з питань мовознавства, яка розпочалася 9 травня 1950 року статтею Арнольда Чикобави «Про деякі питання радянського мовознавства» і закінчилася публікацією статті Йосипа Сталіна «Марксизм та питання мовознавства», написаної з позицій молодограматизму та із використанням консультацій Арнольда Чикобави. Хоча стаття Сталіна і оголошувала «Нове вчення про мову» немарксистською, водночас вона закликала утриматися від переслідування прихильників маррівської теорії. Завдяки участі в т.зв. «мовознавчій дискусії» Чикобава здобув популярність серед радянських лінгвістів, короткий час на початку 1950-х роках студенти багатьох вищих навчальних закладів СРСР навчалися за його підручником «Вступ до мовознавства».
Помер 5 листопада 1985 року в Тбілісі. Похований у парку Тбіліського університету.
Основні праці
- «Проблема простого речення в грузинській мові» (1928; 2-ге вид. 1968);
- «Граматичний аналіз чанського (лазького) діалекту з текстами» (1936);
- «Чансько-мегрельсько-грузинський порівняльний словник» (1938);
- «Загальне мовознавство». Ч.1. (1935), Ч.2. (1945);
- «Проблема ергативної конструкції в іберійсько-кавказьких мовах» (1948);
- «Вступ до мовознавства». 2-ге вид. Ч.1. (1953);
- «Проблема мови як предмета мовознавства» (1959);
- «Аварська мова» (1962, в співавт. з І. Церцвадзе);
- «Історія вивчення іберійсько-кавказьких мов» (1965);
- «Проблеми спорідненості іберійсько-кавказьких мов» (1965);
- «Вступ до іберійсько-кавказького мовознавства» (1979).
Нагороди
- три ордени Леніна (1951, 1966, 1978)
- орден Трудового Червоного Прапора (1944)
- орден «Знак Пошани» (1946)
- медалі
- Премія імені М. В. Ломоносова
- Заслужений діяч науки Грузинської РСР
- Заслужений діяч науки Дагестанської АРСР
Примітки
Джерела
- Чикобава Арнольд Степанович (рос.)
- Магометов А., Кизириа А. А. С. Чикобава // Известия АН СССР. Сер. литературы и языка. 1986. Т. 45. № 2 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arnold Stepanovich Chikobava 26 bereznya 1898 18980326 selo Sachikobavo Kutayiskoyi guberniyi teper Gruziya 5 listopada 1985 misto Tbilisi teper Gruziya radyanskij i gruzinskij movoznavec doktor filologichnih nauk profesor 1933 akademik Akademiyi nauk Gruzinskoyi RSR 1941 Deputat Verhovnoyi radi Gruzinskoyi RSR 5 go sklikannya Chikobava Arnold Stepanovichgruz არნოლდ სტეფანეს ძე ჩიქობავაNarodivsya14 26 bereznya 1898 Sachikobavo Kutayiska guberniya Rosijska imperiyaPomer5 listopada 1985 1985 11 05 87 rokiv Tbilisi Gruzinska RSR SRSRPohovannyadKrayina Rosijska imperiya Zakavkazka Demokratichna Federativna Respublika Gruzinska Demokratichna Respublika SRSRNacionalnistgruzinDiyalnistmovoznavec filolog gromadskij diyachGaluzmovoznavstvo filologiya i kavkazoznavstvoAlma materTbiliskij derzhavnij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Znannya movgruzinska i rosijskaZakladTbiliskij derzhavnij universitetChlenstvoGruzinska nacionalna akademiya naukAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisNavchavsya v Kutayiskij gruzinskij dvoryanskij gimnaziyi U 1922 roci zakinchiv Tifliskij derzhavnij universitet pershij vipusk Vikladav v Tifliskomu z 1936 roku Tbiliskomu universiteti obijmav u nomu posadi docenta 1926 1933 ta profesora 1933 1985 ocholyuvav kafedru kavkazkih doslidzhen 1933 1960 Z 1936 po 1985 rik takozh keruvav viddilom t z iberijsko kavkazkih mov v Instituti movoznavstva Akademiyi nauk Gruzinskoyi RSR 1936 1985 U 1950 1952 rokah direktor Institutu movoznavstva Akademiyi nauk Gruzinskoyi RSR U 1950 1963 rokah chlen prezidiyi Akademiyi nauk Gruzinskoyi RSR Avtor ta redaktor seriyi slovnikiv ta publikacij z kavkazkogo movoznavstva Dotrimuvavsya ideyi genetichnoyi yednosti kartvelskih abhazo adizkih ta nahsko dagestanskih mov iberijsko kavkazki movi cya tochka zoru v danij chas vidkinuta naukovoyu spilnotoyu Golovnij redaktor Shorichnika iberijsko kavkazkogo movoznavstva sho vidavavsya z 1974 roku Redaktor Tlumachnogo slovnika gruzinskoyi movi t 1 8 1950 1964 Buv neprimirennim borcem proti novogo vchennya pro movu Mikoli Marra nezvazhayuchi na jogo oficijnu pidtrimku Zavdyaki druzhbi z 1 m sekretarem CK KP Gruziyi Kandidom Charkviani jomu vdalosya peredati list Josipu Stalinu Stalin zacikavivsya listom i osobisto zustrivsya iz Chikobavoyu U rezultati v 1950 roci v gazeti Pravda rozpochalasya diskusiya z pitan movoznavstva yaka rozpochalasya 9 travnya 1950 roku statteyu Arnolda Chikobavi Pro deyaki pitannya radyanskogo movoznavstva i zakinchilasya publikaciyeyu statti Josipa Stalina Marksizm ta pitannya movoznavstva napisanoyi z pozicij molodogramatizmu ta iz vikoristannyam konsultacij Arnolda Chikobavi Hocha stattya Stalina i ogoloshuvala Nove vchennya pro movu nemarksistskoyu vodnochas vona zaklikala utrimatisya vid peresliduvannya prihilnikiv marrivskoyi teoriyi Zavdyaki uchasti v t zv movoznavchij diskusiyi Chikobava zdobuv populyarnist sered radyanskih lingvistiv korotkij chas na pochatku 1950 h rokah studenti bagatoh vishih navchalnih zakladiv SRSR navchalisya za jogo pidruchnikom Vstup do movoznavstva Pomer 5 listopada 1985 roku v Tbilisi Pohovanij u parku Tbiliskogo universitetu Osnovni praci Problema prostogo rechennya v gruzinskij movi 1928 2 ge vid 1968 Gramatichnij analiz chanskogo lazkogo dialektu z tekstami 1936 Chansko megrelsko gruzinskij porivnyalnij slovnik 1938 Zagalne movoznavstvo Ch 1 1935 Ch 2 1945 Problema ergativnoyi konstrukciyi v iberijsko kavkazkih movah 1948 Vstup do movoznavstva 2 ge vid Ch 1 1953 Problema movi yak predmeta movoznavstva 1959 Avarska mova 1962 v spivavt z I Cercvadze Istoriya vivchennya iberijsko kavkazkih mov 1965 Problemi sporidnenosti iberijsko kavkazkih mov 1965 Vstup do iberijsko kavkazkogo movoznavstva 1979 Nagoroditri ordeni Lenina 1951 1966 1978 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1944 orden Znak Poshani 1946 medali Premiya imeni M V Lomonosova Zasluzhenij diyach nauki Gruzinskoyi RSR Zasluzhenij diyach nauki Dagestanskoyi ARSRPrimitkiDzherelaChikobava Arnold Stepanovich ros Magometov A Kiziria A A S Chikobava Izvestiya AN SSSR Ser literatury i yazyka 1986 T 45 2 ros