Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Соляна промисловість Історія солевидобутку в Україні Чрени виварювання солі Дрогобицький солевиварювальний зав

Історія солевидобутку в Україні

Див. також: Соляна промисловість

Історія солевидобутку в Україні

image
Чрени виварювання солі. Дрогобицький солевиварювальний завод

Сліди солевидобутку і торгівлі сіллю на теренах України сягають античної доби; грецькі міста над Чорним м. експортували до Греції сіль з Криму і чорноморських лиманів, видобуток солі на Мармарощині сягав римських часів.

Передкарпаття

На Передкарпатті соляний промисел найдавніший і багато віків найважливіший в Україні, хоч запаси солі невеликі. Тут сіль добували майже винятково у виварному виді, хоча сьогодні видобуток незначний. За княжої доби (за «Києво-Печерським Патериком» — з 1096) велике значення мав видобуток виварної солі на Передкарпатті (Галичина); її експортували на Наддніпрянщину і до Польщі. У XVI ст. діяло 10 свердловин — у Старій Солі, Дрогобичі, Колпці, Модричах та Котові. У XVIII ст. виробництво галицької солі наближалося до 1 млн центнерів на рік. Вона покривала попит українського населення і експортувалася до Польщі й Литви. На початку ХХ ст. галицької солі видобували близько 50000 т на рік. Головні солеварні: Ляцьке, Дрогобич, Стебник, Болехів, Долина, Калуш, Делятин, Ланчин, Косів. У Дрогобичі сьогодні зокрема працює підприємство АТ «Галка-Дрогобич», яке веде свою історію від 1250 р. Розробляють Дрогобицьке, Болехівське і Долинське родовища.

Крим та Кінбурнський півострів

Видобуток чорноморської, зокрема кримської (сіль «кримка») солі з XVI ст. — один з основних запорозьких промислів (чумакування).

У XVI ст. соляний промисел поступово перемістився на Кінбурнський півострів (Прогної — нинішнє Геройське).

Нині експлуатують родовища: на Сиваші, Генічеське та на озері Сасик-Сиваш, а також .

Цікаво, що видобуток солі у неглибоких солоних озерах, часто з'єднаних з морем, описаний ще у «De Re Metallica» Георга Агріколи (1556 р.):

Глибина басейну має бути помірною і його поверхня рівною, щоб усі води, висихаючи на сонці, перетворювалися на сіль. Для того щоб ґрунт басейну не всмоктав воду в себе, його слід покрити шаром першої ж здобутої солі. Здавна в багатьох місцях вдаються до обводнення басейнів морською водою. Не менш старим, але не таким уживаним способом є проведення в басейни солоних колодязних вод. За свідченням Плінія, у Вавилонії, а також у Каппадокії не тільки наповнювали басейни колодязною водою, а й проводили в них воду із солоних джерел. Звичайно, в теплих краях різного роду солоні води, у тому числі й озерні, проведені або влиті в такі басейни і висушуються на сонячній спеці, можуть перетворюватися на сіль.

Наддніпр'янщина

У XVIII-ХІХ ст. самоосадна сіль видобувалася у Причорномор'ї (т. зв. одеська сіль).

Південна Слобідщина (пізніше Донеччина)

У XVII-XVIII ст. велике значення мало виварювання солі на Донеччині в околицях Тора, Бахмута й (пізніше) Співаківки. Соляні промисли на Торських і суміжних Маяцьких озерах документально відомі з 1619 р. (за Д.Багалієм і А.Слюсарським — з 1599—1600 рр.). Сіль постачали на Гетьманщину, південні райони Росії, до Правобережної України. Максимальний видобуток спостерігався у 1750—1757 рр. — в середньому за рік: на Бахмутських промислах — 268,9 тис. пудів; Торських промислах — 59,7 тис. пудів. Перша шахта закладена у 1879 р. У ХХ ст. рудник № 1 (Брянцевська шахта) став одним з лідерів солевидобутку у Європі.

Сьогодні частина виробленого підземного простору музеєфікована. В місті Соледар працює спелеосанаторій «Соляна симфонія».

Закарпаття

Сіль поблизу м. Солотвино видобували у І-ІІ ст. н. е. (знайдені залишки давньої шахти, римські монети). Соляні копальні ХІІІ ст. являли собою величезні ями глибиною до 150 м конусоподібної форми. Будівництво соляних шахт починається в кінці XVIII ст. Сьогодні видобуток обмежений. Частина покинутих шахт затоплено водою, що призвело до виникнення воронок і озер, частина виробок музеєфікована, відкрита алергологічна лікарня.

Див. також

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.

Література

Дата публікації:
Div takozh Solyana promislovist Istoriya solevidobutku v Ukrayini Chreni vivaryuvannya soli Drogobickij solevivaryuvalnij zavod Slidi solevidobutku i torgivli sillyu na terenah Ukrayini syagayut antichnoyi dobi grecki mista nad Chornim m eksportuvali do Greciyi sil z Krimu i chornomorskih limaniv vidobutok soli na Marmaroshini syagav rimskih chasiv PeredkarpattyaNa Peredkarpatti solyanij promisel najdavnishij i bagato vikiv najvazhlivishij v Ukrayini hoch zapasi soli neveliki Tut sil dobuvali majzhe vinyatkovo u vivarnomu vidi hocha sogodni vidobutok neznachnij Za knyazhoyi dobi za Kiyevo Pecherskim Paterikom z 1096 velike znachennya mav vidobutok vivarnoyi soli na Peredkarpatti Galichina yiyi eksportuvali na Naddnipryanshinu i do Polshi U XVI st diyalo 10 sverdlovin u Starij Soli Drogobichi Kolpci Modrichah ta Kotovi U XVIII st virobnictvo galickoyi soli nablizhalosya do 1 mln centneriv na rik Vona pokrivala popit ukrayinskogo naselennya i eksportuvalasya do Polshi j Litvi Na pochatku HH st galickoyi soli vidobuvali blizko 50000 t na rik Golovni solevarni Lyacke Drogobich Stebnik Bolehiv Dolina Kalush Delyatin Lanchin Kosiv U Drogobichi sogodni zokrema pracyuye pidpriyemstvo AT Galka Drogobich yake vede svoyu istoriyu vid 1250 r Rozroblyayut Drogobicke Bolehivske i Dolinske rodovisha Krim ta Kinburnskij pivostrivVidobutok chornomorskoyi zokrema krimskoyi sil krimka soli z XVI st odin z osnovnih zaporozkih promisliv chumakuvannya U XVI st solyanij promisel postupovo peremistivsya na Kinburnskij pivostriv Prognoyi ninishnye Gerojske Nini ekspluatuyut rodovisha na Sivashi Genicheske ta na ozeri Sasik Sivash a takozh Cikavo sho vidobutok soli u neglibokih solonih ozerah chasto z yednanih z morem opisanij she u De Re Metallica Georga Agrikoli 1556 r Glibina basejnu maye buti pomirnoyu i jogo poverhnya rivnoyu shob usi vodi visihayuchi na sonci peretvoryuvalisya na sil Dlya togo shob grunt basejnu ne vsmoktav vodu v sebe jogo slid pokriti sharom pershoyi zh zdobutoyi soli Zdavna v bagatoh miscyah vdayutsya do obvodnennya basejniv morskoyu vodoyu Ne mensh starim ale ne takim uzhivanim sposobom ye provedennya v basejni solonih kolodyaznih vod Za svidchennyam Pliniya u Vaviloniyi a takozh u Kappadokiyi ne tilki napovnyuvali basejni kolodyaznoyu vodoyu a j provodili v nih vodu iz solonih dzherel Zvichajno v teplih krayah riznogo rodu soloni vodi u tomu chisli j ozerni provedeni abo vliti v taki basejni i visushuyutsya na sonyachnij speci mozhut peretvoryuvatisya na sil Naddnipr yanshinaU XVIII HIH st samoosadna sil vidobuvalasya u Prichornomor yi t zv odeska sil Pivdenna Slobidshina piznishe Donechchina U XVII XVIII st velike znachennya malo vivaryuvannya soli na Donechchini v okolicyah Tora Bahmuta j piznishe Spivakivki Solyani promisli na Torskih i sumizhnih Mayackih ozerah dokumentalno vidomi z 1619 r za D Bagaliyem i A Slyusarskim z 1599 1600 rr Sil postachali na Getmanshinu pivdenni rajoni Rosiyi do Pravoberezhnoyi Ukrayini Maksimalnij vidobutok sposterigavsya u 1750 1757 rr v serednomu za rik na Bahmutskih promislah 268 9 tis pudiv Torskih promislah 59 7 tis pudiv Persha shahta zakladena u 1879 r U HH st rudnik 1 Bryancevska shahta stav odnim z lideriv solevidobutku u Yevropi Sogodni chastina viroblenogo pidzemnogo prostoru muzeyefikovana V misti Soledar pracyuye speleosanatorij Solyana simfoniya ZakarpattyaSil poblizu m Solotvino vidobuvali u I II st n e znajdeni zalishki davnoyi shahti rimski moneti Solyani kopalni HIII st yavlyali soboyu velichezni yami glibinoyu do 150 m konusopodibnoyi formi Budivnictvo solyanih shaht pochinayetsya v kinci XVIII st Sogodni vidobutok obmezhenij Chastina pokinutih shaht zatopleno vodoyu sho prizvelo do viniknennya voronok i ozer chastina virobok muzeyefikovana vidkrita alergologichna likarnya Div takozhIstoriya solevidobutku na Donbasi Istoriya solevidobutku na Kinburnskomu pivostrovi Istoriya solevidobutku v Peredkarpatti Drogobickij solevivaryuvalnij zavod Istoriya solevidobutku v Zakarpatti SolevarnyaPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 13 bereznya 2022 Procitovano 20 bereznya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 19 bereznya 2022 Procitovano 20 bereznya 2022 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Gajko G I Bileckij V S Naris istoriyi girnictva v Ukrayini K TOV Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2022 194 s Gajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Pirko V O Do pitannya pro rozvitok tehniki v solyanij promislovosti Ukrayini v XVII XVIII st Narisi z istoriyi prirodoznavstva i tehniki K 1985 V 31 0 4 a, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ