У минулому Таджикистан належав до різних державних формацій:
Історія Таджикистану | |
---|---|
Доісламський період | |
Імперія Ахеменідів | |
Греко-бактрійське царство | |
Кушанська імперія | |
Тюркський каганат | |
Ісламські імперії | |
Арабський Халіфат | |
Саманіди | |
Караханідська держава | |
Держава Хорезмшахів | |
Монгольський період | |
Монгольська імперія | |
Тимуриди | |
Персько-бухарське правління | |
Афшаріди | |
Мангит | |
Російський період | |
Російська імперія | |
Таджицька РСР | |
Новітня історія | |
Громадянська війна | |
Доісторичний період
Стародавня історія
На території сучасного Таджикистану у першій половині 1-го тис. до н.е. виникли держави Бактрія і Согдіана. У 6-4 ст. до н.е. територія була під владою перських Ахеменідів та імперії О.Македонського. У 3-му ст. до н.е. - 3 ст. н.е. - в складі Греко-бактрійського царства та Кушанського. До регіону переселились в 4-5 ст. ефталіти і 6 ст. тюрки.
Середні віки
У 565 р. утворився Тюркський каганат. На початку 8 ст. Таджикистан був завойований Арабським халіфатом, який приніс сюди нову релігію - іслам. З 9-го ст. після розпаду халіфату Таджикистан входив до складу держав Тахірідів і Саманідів, в 11-13 ст. до держав Газневідів, Караханідів, Сельджуків і Хорезму. Монголо-татари панували тут протягом 13-15 ст. На початку 16-го ст. цю територію завоювали узбеки, які утворили свої держави.
Новий час
- з XVI ст. — до Бухарського ханату
- з 1860-х pp. — до Російської імперії (до складу якої на васальних правах увійшов Бухарський ханат
Радянський час
Північні райони Таджикистану увійшли до проголошеної більшовиками 30 квітня 1918 р. Туркестанської АРСР у складі РСФСР. Після захоплення 2 вересня 1920 р. Бухари військами РСФСР бухарський емір втік до Душанбе. Але Гіссарський експедиційний загін червоної армії протягом лютого - березня 1921 р. розгромив війська еміра та захопив Душанбе, Куляб, Гарм. Емір з залишками військ відійшов до Афганістану. Згодом східна частина Бухарського емірату, особливо гірські райони, опинилась під контролем угрупувань басмачів, якими керували Ібрагім-бек, Енвер-паша і Селім-бек. Боротьба комуністів проти басмачів тривала аж до 1931 р.
14 жовтня 1924 р. було утворено Таджицька АРСР у складі Узбецької РСР.
- з 1929 р. — окрема союзна республіка СРСР - Таджицька Радянська Соціалістична Республіка.
Етнічні конфлікти почалися в 1990. Республіка висловилася за збереження СРСР на референдумі 1991, але Таджицька Комуністична партія вийшла з КПРС,
Незалежність
9 вересня 1991 була оголошена незалежність від СРСР. 23 вересня президентом країни обрали комуніста Рахмона Набієва. Це викликало шалену хвилю протестів релігійних мусульман, 6 жовтня виконувати обов'язки президента став голова Верховної Ради . Проте на багатопартійних виборах 24 листопада знову переміг Р.Набієв, який заступив на посаду 2 грудня 1991. 21 грудня 1991 р. країна приєдналася до СНД; ввійшла до НБСЄ та ООН у 1992. Війська СРСР, який перестав існувати, на території Таджикістану частково увійшли до новостворених збройних сил цієї незалежної держави, а частково були підпорядковані Росії як правонаступниці СРСР, зокрема 201-а мотострілецька дивізія. У 1992 р. спалахнула громадянська війна між силами колишніх комуністів з одного боку і продемократичними та ісламістськими групами з другого, яка продовжувалася до 1997 р. 7 вересня 1992 президента Р.Набієва силоміць змусили піти у відставку, в.о. президента вдруге став . Але сили колишніх комуністів з цим були незгодні та обрали 19 листопада головою парламенту свого представника — Е.Рахмона. В грудні 1992 війська комуністів оволоділи столицею — м.Душанбе, а у 1993 взяли під контроль майже всю територію Таджикистану. Опозиціонери частково відійшли на територію Афганістану. 16 листопада 1994 р. Емомалі Рахмон офіційно став президентом Таджикистану. У 1997 році в Москві була підписана угода, що припинила громадянську війну. В 1990-х роках відбувались збройні зіткнення на афгано-таджицькому кордоні.
Емомалі Рахмон узурпував всю владу в країні, з 2015 року присвоїв собі титул Лідер Нації.
На президентських виборах 1999 року його результат був 98%, 2006 — 79%, 2013 — 84%.
11 жовтня 2020 року на чергових сфальсифікованих президентських виборах Емомалі Рахмон знову переміг з результатом 91% голосів виборців, переобравшись на п'ятий строк.
Примітки
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- . Freedom House (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
Джерела
- Дахно І.І. Країни світу: Енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -608с. с.481-483.
Це незавершена стаття про Таджикистан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U minulomu Tadzhikistan nalezhav do riznih derzhavnih formacij Istoriya TadzhikistanuDoislamskij periodImperiya AhemenidivGreko baktrijske carstvoKushanska imperiyaTyurkskij kaganatIslamski imperiyiArabskij HalifatSamanidiKarahanidska derzhavaDerzhava HorezmshahivMongolskij periodMongolska imperiyaTimuridiPersko buharske pravlinnyaAfsharidiMangitRosijskij periodRosijska imperiyaTadzhicka RSRNovitnya istoriyaGromadyanska vijnaPortal Tadzhikistan pereglyanutiredaguvatiDoistorichnij periodStarodavnya istoriyaNa teritoriyi suchasnogo Tadzhikistanu u pershij polovini 1 go tis do n e vinikli derzhavi Baktriya i Sogdiana U 6 4 st do n e teritoriya bula pid vladoyu perskih Ahemenidiv ta imperiyi O Makedonskogo U 3 mu st do n e 3 st n e v skladi Greko baktrijskogo carstva ta Kushanskogo Do regionu pereselilis v 4 5 st eftaliti i 6 st tyurki Seredni vikiZemli na pivnich vid Amudaryi u 8 stolitti U 565 r utvorivsya Tyurkskij kaganat Na pochatku 8 st Tadzhikistan buv zavojovanij Arabskim halifatom yakij prinis syudi novu religiyu islam Z 9 go st pislya rozpadu halifatu Tadzhikistan vhodiv do skladu derzhav Tahiridiv i Samanidiv v 11 13 st do derzhav Gaznevidiv Karahanidiv Seldzhukiv i Horezmu Mongolo tatari panuvali tut protyagom 13 15 st Na pochatku 16 go st cyu teritoriyu zavoyuvali uzbeki yaki utvorili svoyi derzhavi Novij chasz XVI st do Buharskogo hanatu z 1860 h pp do Rosijskoyi imperiyi do skladu yakoyi na vasalnih pravah uvijshov Buharskij hanatRadyanskij chasPivnichni rajoni Tadzhikistanu uvijshli do progoloshenoyi bilshovikami 30 kvitnya 1918 r Turkestanskoyi ARSR u skladi RSFSR Pislya zahoplennya 2 veresnya 1920 r Buhari vijskami RSFSR buharskij emir vtik do Dushanbe Ale Gissarskij ekspedicijnij zagin chervonoyi armiyi protyagom lyutogo bereznya 1921 r rozgromiv vijska emira ta zahopiv Dushanbe Kulyab Garm Emir z zalishkami vijsk vidijshov do Afganistanu Zgodom shidna chastina Buharskogo emiratu osoblivo girski rajoni opinilas pid kontrolem ugrupuvan basmachiv yakimi keruvali Ibragim bek Enver pasha i Selim bek Borotba komunistiv proti basmachiv trivala azh do 1931 r 1920 1924 do Buharskoyi Narodnoyi Respubliki ta Turkestanskoyi ARSR 14 zhovtnya 1924 r bulo utvoreno Tadzhicka ARSR u skladi Uzbeckoyi RSR z 1929 r okrema soyuzna respublika SRSR Tadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika Etnichni konflikti pochalisya v 1990 Respublika vislovilasya za zberezhennya SRSR na referendumi 1991 ale Tadzhicka Komunistichna partiya vijshla z KPRS Nezalezhnist9 veresnya 1991 bula ogoloshena nezalezhnist vid SRSR 23 veresnya prezidentom krayini obrali komunista Rahmona Nabiyeva Ce viklikalo shalenu hvilyu protestiv religijnih musulman 6 zhovtnya vikonuvati obov yazki prezidenta stav golova Verhovnoyi Radi Prote na bagatopartijnih viborah 24 listopada znovu peremig R Nabiyev yakij zastupiv na posadu 2 grudnya 1991 21 grudnya 1991 r krayina priyednalasya do SND vvijshla do NBSYe ta OON u 1992 Vijska SRSR yakij perestav isnuvati na teritoriyi Tadzhikistanu chastkovo uvijshli do novostvorenih zbrojnih sil ciyeyi nezalezhnoyi derzhavi a chastkovo buli pidporyadkovani Rosiyi yak pravonastupnici SRSR zokrema 201 a motostrilecka diviziya U 1992 r spalahnula gromadyanska vijna mizh silami kolishnih komunistiv z odnogo boku i prodemokratichnimi ta islamistskimi grupami z drugogo yaka prodovzhuvalasya do 1997 r 7 veresnya 1992 prezidenta R Nabiyeva silomic zmusili piti u vidstavku v o prezidenta vdruge stav Ale sili kolishnih komunistiv z cim buli nezgodni ta obrali 19 listopada golovoyu parlamentu svogo predstavnika E Rahmona V grudni 1992 vijska komunistiv ovolodili stoliceyu m Dushanbe a u 1993 vzyali pid kontrol majzhe vsyu teritoriyu Tadzhikistanu Opozicioneri chastkovo vidijshli na teritoriyu Afganistanu 16 listopada 1994 r Emomali Rahmon oficijno stav prezidentom Tadzhikistanu U 1997 roci v Moskvi bula pidpisana ugoda sho pripinila gromadyansku vijnu V 1990 h rokah vidbuvalis zbrojni zitknennya na afgano tadzhickomu kordoni Emomali Rahmon uzurpuvav vsyu vladu v krayini z 2015 roku prisvoyiv sobi titul Lider Naciyi Na prezidentskih viborah 1999 roku jogo rezultat buv 98 2006 79 2013 84 11 zhovtnya 2020 roku na chergovih sfalsifikovanih prezidentskih viborah Emomali Rahmon znovu peremig z rezultatom 91 golosiv viborciv pereobravshis na p yatij strok PrimitkiWelle www dw com Deutsche DW COM ru RU Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 16 veresnya 2021 Freedom House angl Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 16 veresnya 2021 DzherelaDahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 481 483 Ce nezavershena stattya pro Tadzhikistan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi