Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ірти́ш (каз. Ертіс, рос. Иртыш, кит. 额尔齐斯河, хант. Ԓаӈаԓ) — річка в Азії, головна притока річки Об. Протікає територією Китаю (525 км), Казахстану (1835 км) і Росії (2010 км).
- Довжина 4 248 км.
- Сточище 1 643 000 км².
| Іртиш | |
|---|---|
 | |
 | |
| 47°24′52″ пн. ш. 90°12′55″ сх. д. / 47.41452777780577321° пн. ш. 90.21554444447178867° сх. д. | |
| Витік | Монгольський Алтай |
| • координати | 47°24′52″ пн. ш. 90°12′55″ сх. д. / 47.41452777780577321° пн. ш. 90.21554444447178867° сх. д. |
| Гирло | Об |
| • координати | 61°04′50″ пн. ш. 68°49′50″ сх. д. / 61.08055555558377847° пн. ш. 68.83055555558378558° сх. д. |
| Басейн | Об→Обська губа→Карське море→Північний Льодовитий океан |
| Країни: |  Росія Казахстан КНР |
| Регіон | Ханти-Мансійський автономний округ — Югра |
| Довжина | 4 248 км |
| Площа басейну: | 1 643 000 км² |
| Середньорічний стік | 3000 м³/с |
| Притоки: | Ішим, Вагай, Тобол, Конда, Оша, d, d, Бухтарма (річка), Тара, Уй, Ом, Туртас, Дем'янка, Шиш, Туй, Нарим, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Q756422?, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Q756937?, Q757092?, d, d, d, d, d, Q757283?, d, d, d, d, d, d, d, Чаган[d], d, Q4055098?, d, d, d, d, Q4091821?, d, d, Q4211955?, d, Q4222624?, d, Q4299699?, d, d, Q4331913?, Q4365397?, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Q4506681?, d, d, Q4518284?, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
| Водойми в руслі | Зайсан |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Річка Іртиш найбільша притока р. Обі: за площею басейну, рівною 1 643 000 км, вона займає п'яте місце серед річок Росії, а за довжиною (4 248 км) поступається лише р. Лені. Сточище річки Іртиш і її притоки розташовані переважно на одній з величезних рівнин світу — Західно-Сибірській низовині, яка є сильно заболоченою місцевістю, слабо нахиленою на північ.
Сточище річки Іртиша характеризується великою різноманітністю фізико-географічних умов. Верхня частина сточища розташована в гірській місцевості, з виразно вираженою вертикальною зональністю. Велика частина сточища розташована в степовій і лісостеповій зонах, і лише порівняно невелика нижня частина сточища лежить в лісовій зоні. Верхня частина сточища Іртишу розташована в Китаї (КНР) та Монголії, середня частина сточища площею близько 200 тисяч км² (з довжиною по Іртишу 1 637 км) знаходиться на території Казахстану, і нижня частина сточища площею 1 340 000 км² (2 084 км нижньої течії) розташовується на території Росії.
Витоки Іртишу знаходяться в горах Монгольського Алтаю. З Китаю під назвою Чорний Іртиш він потрапляє до Казахстану в Зайсанську улоговину, де впадає в озеро Зайсан. У гирлі Чорного Іртишу знаходиться велика дельта. У Зайсан впадає багато річок з , хребтів Тарбагатай і Саур. Посилений цими водами Іртиш витікає з озера Зайсан на північний захід через Бухтармінську ГЕС і слідом за нею розташовану Усть-Каменогорську ГЕС. Тут розташований великий промисловий центр — місто Усть-Каменогорськ. Нижче за течією знаходяться Шульбінська ГЕС і місто Семей.
Річка Іртиш протікає по Східноказахстанській і Павлодарській областях Казахстану, а також Омською та Тюменською областями. Адміністративні центри вказаних вище областей розташовані на берегах Іртишу, окрім міста Тюмень, розташованого на річці Турі. У гирлі річки Іртиш розташований центр величезного Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області — м. Ханти-Мансійськ. На річках сточища розташовуються такі обласні міста Казахстану, як Петропавловськ (на річці Ішим) і Костанай (на Тоболі), і такі обласні міста Росії, як Курган (на Тоболі), Челябінськ (на Міасі) і Єкатеринбург (на Ісеті). На річці Ішим також розташована столиця Казахстану Астана.
На більшій частині своєї течії від міста Семей до гирла (близько 2 900 км) Іртиш протікає Західно-Сибірською низовиною.
В межах верхньої третини річки, протягом близько 1500 км. (до міста Семей) є досить густа мережа гірських приток, що стікають з відрогів Алтаю, зокрема такі річки, як Курчум, Бухтарма і Уба. Після впадання справа річки (2 990 км) і зліва (2 801 км) Іртиш не приймає жодної скільки-небудь значної притоки до гирла річки Ом (1 871 км). На цьому протязі з обох боків до річки прилягають величезні області внутрішнього стоку, що становлять 521 000 км² або 31,7 % водозбору сточища річки Іртиш.
Маючи середнє падіння 25 см/км. Висота берегів тут зазвичай рівна 2-4 м. До берегів місцями підступають барханні піски, сильно засмічують річище, висота берегів при цьому може зростати до 7-8 м. На деяких ділянках до берегів підходять глинисті ували, створюючи берегові урвища заввишки до 25 м. Ложе річки піщане, а нижче за гирло р. Кальджір (3 716 км) — кам'янисте, досить часто тут зустрічаються перекати.
Навігація з квітня по листопад.
Притоки — , Курчум, Нарим, Бухтарма, Ульба, , , Чар, Тобол, Ом, Тара, Туй, Уй, Шиш, Ішим, Оша, , Дем'янка, Конда.
Міста — Усть-Каменогорськ, Семей (колишній Семипалатинськ), Курчатов, Аксу, Павлодар, Омськ, Тара, Тобольськ, Ханти-Мансійськ.
Гідрологія
Живлення Іртиша змішане: в верхів'ях снігове, льодовикове і частково дощове; в нижній течії снігове, дощове і ґрунтове. Характер водного режиму також істотно змінюється. У верхній течії повінь починається в квітні, максимум у квітні — червні, спад триває до жовтня; стік річки зарегульований. У пониззі повінь з кінця травня до вересня, максимум в червні. 50 % річного стоку проходить навесні, в верхів'ях частка стоку влітку і восени по 20 %, взимку 10 %, у Тобольська відповідно 27 %, 19 % і 7 %. Середня витрата в Усть-Каменогорську 628 м³/с, Семеї близько 960 м³/с, Омську 917 м³/с, Тобольську 2150 м³/с, в гирлі близько 3000 м³/с, річний стік близько 95 км³. Розмах коливань рівня вище озера Зайсан 4,4 м, у Омська 7 м, Усть-Ішима 12,7 м, до гирла зменшується.
Ухил порядку 0,03 м на кілометр.
Льодоставу на Іртиші передує льодохід тривалістю близько 20 днів в верхів'ях і 6-10 днів в низов'ях. Замерзає у верхів'ях в кінці листопада, в низов'ях на початку листопада, розкривається в квітні.
Склад води
Вода річки прісна, м'яка. Мінералізація води коливається в залежності від сезону від 136—253 мг/дм³ під час повені до 300—324 мг/дм³ в зимовий період, збільшуючись по довжині Іртиша з півдня на північ до Усть-Ішима, за межами Омської області дещо знижується до впадання в Об. Сольовий склад Іртиша гідрокарбонатний кальцієвий, рідше натрієвий. Іртиш є однією з найчистіших річок нашої планети.
Флора і фауна
У Іртиші мешкають представники осетрових (осетер сибірський, стерлядь), лососевих (нельма, муксун, ряпушка), коропових (в'язь, короп, лящ, плітка, краснопірка звичайна, ялець звичайний, сріблястий і звичайний карась та ін.), окуневих (окунь, судак, йорж), миневих (минь річковий).
Каскад ГЕС
На річці розташовано ГЕС Kěkětuōhǎi, ГЕС Hādébùtè, ГЕС Фуюнь, ГЕС Kālàsùkè (на Чорному Іртиші).
Водосховища
Галерея
-
![image]()
Іртиш у Тобольську -
![image]()
Іртиш в Усть-Каменогорську -
![image]()
Міст у місті Семей -
![image]()
Міст у Омську
Див. також
- Найдовші річки Росії
- 14612 Іртиш — астероїд, названий на честь річки.
- Канал Іртиш-Карамай-Урумчі
Примітки
- Koshkareva, N. B. (2004). Khănty i︠a︡săn︠g︡n putărtlʹŭv = Pogovorim po-khantyĭski : uchebnik. Novosibirsk: Sibirskiĭ khronograf. ISBN . OCLC 180160289.
- Довжини ділянок річки по країнах викликають певний сумнів, бо в сумі вони дають 4370 км, що більше загальної довжини річки. У наявних джерелах вказана тільки загальна довжина річки.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іртиш |
- (рос.)
- БСЭ — Иртыш [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Государственный водный реестр — Иртыш [ 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Irtish At Tobol'sk [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона — Иртыш [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Федеральное агентство по недропользованию, Омский филиал ФБУ «ТФГИ по Сибирскому федеральному округу», Иртыш — главная водная артерия Омской области [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
| Ліві притоки Обі | ||
|---|---|---|
| → → Великий Салим → | → Іртиш → | → Північна Сосьва → → |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irti sh kaz Ertis ros Irtysh kit 额尔齐斯河 hant Ԓaӈaԓ richka v Aziyi golovna pritoka richki Ob Protikaye teritoriyeyu Kitayu 525 km Kazahstanu 1835 km i Rosiyi 2010 km Dovzhina 4 248 km Stochishe 1 643 000 km IrtishIrtish bilya selisha Cherlak Omska oblast Mapa basejnu Irtisha47 24 52 pn sh 90 12 55 sh d 47 41452777780577321 pn sh 90 21554444447178867 sh d 47 41452777780577321 90 21554444447178867Vitik Mongolskij Altaj koordinati 47 24 52 pn sh 90 12 55 sh d 47 41452777780577321 pn sh 90 21554444447178867 sh d 47 41452777780577321 90 21554444447178867Girlo Ob koordinati 61 04 50 pn sh 68 49 50 sh d 61 08055555558377847 pn sh 68 83055555558378558 sh d 61 08055555558377847 68 83055555558378558Basejn Ob Obska guba Karske more Pivnichnij Lodovitij okeanKrayini Rosiya Kazahstan KNRRegion Hanti Mansijskij avtonomnij okrug YugraDovzhina 4 248 kmPlosha basejnu 1 643 000 km Serednorichnij stik 3000 m sPritoki Ishim Vagaj Tobol Konda Osha d d Buhtarma richka Tara Uj Om Turtas Dem yanka Shish Tuj Narim d d d d d d d d d d Q756422 d d d d d d d d d d d d d Q756937 Q757092 d d d d d Q757283 d d d d d d d Chagan d d Q4055098 d d d d Q4091821 d d Q4211955 d Q4222624 d Q4299699 d d Q4331913 Q4365397 d d d d d d d d d d Q4506681 d d Q4518284 d d d d d d d d d i dVodojmi v rusli Zajsan Mediafajli u VikishovishiZagalni vidomostiRichka Irtish najbilsha pritoka r Obi za plosheyu basejnu rivnoyu 1 643 000 km vona zajmaye p yate misce sered richok Rosiyi a za dovzhinoyu 4 248 km postupayetsya lishe r Leni Stochishe richki Irtish i yiyi pritoki roztashovani perevazhno na odnij z velicheznih rivnin svitu Zahidno Sibirskij nizovini yaka ye silno zabolochenoyu miscevistyu slabo nahilenoyu na pivnich Stochishe richki Irtisha harakterizuyetsya velikoyu riznomanitnistyu fiziko geografichnih umov Verhnya chastina stochisha roztashovana v girskij miscevosti z virazno virazhenoyu vertikalnoyu zonalnistyu Velika chastina stochisha roztashovana v stepovij i lisostepovij zonah i lishe porivnyano nevelika nizhnya chastina stochisha lezhit v lisovij zoni Verhnya chastina stochisha Irtishu roztashovana v Kitayi KNR ta Mongoliyi serednya chastina stochisha plosheyu blizko 200 tisyach km z dovzhinoyu po Irtishu 1 637 km znahoditsya na teritoriyi Kazahstanu i nizhnya chastina stochisha plosheyu 1 340 000 km 2 084 km nizhnoyi techiyi roztashovuyetsya na teritoriyi Rosiyi Vitoki Irtishu znahodyatsya v gorah Mongolskogo Altayu Z Kitayu pid nazvoyu Chornij Irtish vin potraplyaye do Kazahstanu v Zajsansku ulogovinu de vpadaye v ozero Zajsan U girli Chornogo Irtishu znahoditsya velika delta U Zajsan vpadaye bagato richok z hrebtiv Tarbagataj i Saur Posilenij cimi vodami Irtish vitikaye z ozera Zajsan na pivnichnij zahid cherez Buhtarminsku GES i slidom za neyu roztashovanu Ust Kamenogorsku GES Tut roztashovanij velikij promislovij centr misto Ust Kamenogorsk Nizhche za techiyeyu znahodyatsya Shulbinska GES i misto Semej Richka Irtish protikaye po Shidnokazahstanskij i Pavlodarskij oblastyah Kazahstanu a takozh Omskoyu ta Tyumenskoyu oblastyami Administrativni centri vkazanih vishe oblastej roztashovani na beregah Irtishu okrim mista Tyumen roztashovanogo na richci Turi U girli richki Irtish roztashovanij centr velicheznogo Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu Tyumenskoyi oblasti m Hanti Mansijsk Na richkah stochisha roztashovuyutsya taki oblasni mista Kazahstanu yak Petropavlovsk na richci Ishim i Kostanaj na Toboli i taki oblasni mista Rosiyi yak Kurgan na Toboli Chelyabinsk na Miasi i Yekaterinburg na Iseti Na richci Ishim takozh roztashovana stolicya Kazahstanu Astana Na bilshij chastini svoyeyi techiyi vid mista Semej do girla blizko 2 900 km Irtish protikaye Zahidno Sibirskoyu nizovinoyu V mezhah verhnoyi tretini richki protyagom blizko 1500 km do mista Semej ye dosit gusta merezha girskih pritok sho stikayut z vidrogiv Altayu zokrema taki richki yak Kurchum Buhtarma i Uba Pislya vpadannya sprava richki 2 990 km i zliva 2 801 km Irtish ne prijmaye zhodnoyi skilki nebud znachnoyi pritoki do girla richki Om 1 871 km Na comu protyazi z oboh bokiv do richki prilyagayut velichezni oblasti vnutrishnogo stoku sho stanovlyat 521 000 km abo 31 7 vodozboru stochisha richki Irtish Mayuchi serednye padinnya 25 sm km Visota beregiv tut zazvichaj rivna 2 4 m Do beregiv miscyami pidstupayut barhanni piski silno zasmichuyut richishe visota beregiv pri comu mozhe zrostati do 7 8 m Na deyakih dilyankah do beregiv pidhodyat glinisti uvali stvoryuyuchi beregovi urvisha zavvishki do 25 m Lozhe richki pishane a nizhche za girlo r Kaldzhir 3 716 km kam yaniste dosit chasto tut zustrichayutsya perekati Navigaciya z kvitnya po listopad Pritoki Kurchum Narim Buhtarma Ulba Char Tobol Om Tara Tuj Uj Shish Ishim Osha Dem yanka Konda Mista Ust Kamenogorsk Semej kolishnij Semipalatinsk Kurchatov Aksu Pavlodar Omsk Tara Tobolsk Hanti Mansijsk GidrologiyaZhivlennya Irtisha zmishane v verhiv yah snigove lodovikove i chastkovo doshove v nizhnij techiyi snigove doshove i gruntove Harakter vodnogo rezhimu takozh istotno zminyuyetsya U verhnij techiyi povin pochinayetsya v kvitni maksimum u kvitni chervni spad trivaye do zhovtnya stik richki zaregulovanij U ponizzi povin z kincya travnya do veresnya maksimum v chervni 50 richnogo stoku prohodit navesni v verhiv yah chastka stoku vlitku i voseni po 20 vzimku 10 u Tobolska vidpovidno 27 19 i 7 Serednya vitrata v Ust Kamenogorsku 628 m s Semeyi blizko 960 m s Omsku 917 m s Tobolsku 2150 m s v girli blizko 3000 m s richnij stik blizko 95 km Rozmah kolivan rivnya vishe ozera Zajsan 4 4 m u Omska 7 m Ust Ishima 12 7 m do girla zmenshuyetsya Uhil poryadku 0 03 m na kilometr Lodostavu na Irtishi pereduye lodohid trivalistyu blizko 20 dniv v verhiv yah i 6 10 dniv v nizov yah Zamerzaye u verhiv yah v kinci listopada v nizov yah na pochatku listopada rozkrivayetsya v kvitni Sklad vodiVoda richki prisna m yaka Mineralizaciya vodi kolivayetsya v zalezhnosti vid sezonu vid 136 253 mg dm pid chas poveni do 300 324 mg dm v zimovij period zbilshuyuchis po dovzhini Irtisha z pivdnya na pivnich do Ust Ishima za mezhami Omskoyi oblasti desho znizhuyetsya do vpadannya v Ob Solovij sklad Irtisha gidrokarbonatnij kalciyevij ridshe natriyevij Irtish ye odniyeyu z najchistishih richok nashoyi planeti Flora i faunaU Irtishi meshkayut predstavniki osetrovih oseter sibirskij sterlyad lososevih nelma muksun ryapushka koropovih v yaz korop lyash plitka krasnopirka zvichajna yalec zvichajnij sriblyastij i zvichajnij karas ta in okunevih okun sudak jorzh minevih min richkovij Kaskad GESNa richci roztashovano GES Keketuōhǎi GES Hadebute GES Fuyun GES Kalasuke na Chornomu Irtishi VodoshovishaBuhtarminske vodoshovishe Ust Kamenogorske vodoshovishe Shulbinske vodoshovisheGalereyaIrtish u Tobolsku Irtish v Ust Kamenogorsku Mist u misti Semej Mist u OmskuIrtish v Omsku vid z metromostu Div takozhNajdovshi richki Rosiyi 14612 Irtish asteroyid nazvanij na chest richki Kanal Irtish Karamaj UrumchiPrimitkiKoshkareva N B 2004 Khănty i a săn g n putărtlʹŭv Pogovorim po khantyĭski uchebnik Novosibirsk Sibirskiĭ khronograf ISBN 5 87550 197 9 OCLC 180160289 Dovzhini dilyanok richki po krayinah viklikayut pevnij sumniv bo v sumi voni dayut 4370 km sho bilshe zagalnoyi dovzhini richki U nayavnih dzherelah vkazana tilki zagalna dovzhina richki DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Irtish ros BSE Irtysh 14 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Gosudarstvennyj vodnyj reestr Irtysh 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Irtish At Tobol sk 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Irtysh Arhivovano 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine Federalnoe agentstvo po nedropolzovaniyu Omskij filial FBU TFGI po Sibirskomu federalnomu okrugu Irtysh glavnaya vodnaya arteriya Omskoj oblasti 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Livi pritoki Obi Velikij Salim Irtish Pivnichna Sosva