Іриней Готра-Дорошенко

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Готра.

о. Іриней Готра-Дорошенко ЧСВВ (у світі Іван, 31 серпня 1890(18900831), Руда, нині Рогатинський район — 24 грудня 1973(19731224), Ґлен-Ков, США) — чернець ЧСВВ, священник УГКЦ, педагог, бандурист, релігійний діяч. Особистий секретар митрополита Андрея Шептицького, ігумен Бучацького та Підгорецького монастирів ЧСВВ. Довголітній префект (настоятель) Місійного інституту імені святого Йосафата.

о. Іриней Готра-Дорошенко
Народився	31 серпня 1890(1890-08-31) Руда, нині Рогатинський район
Помер	24 грудня 1973(1973-12-24) (83 роки) Ґлен-Ков, США
Поховання	^d
Країна	США
Національність	українець
Діяльність	монах ЧСВВ, священик УГКЦ, педагог, бандурист, релігійний діяч.
Відомий завдяки	особистий секретар митрополита Андрея Шептицького,
Знання мов	українська, польська і англійська
Конфесія	УГКЦ
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 31 серпня 1890 року в с. Руда (тоді, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, Україна).

Навчався в Бережанській гімназії.

Якийсь час був особистим секретарем митрополита Андрея Шептицького; разом із ним у 1914 році під час Першої світової війни був вивезений московським окупантами, перебували в монастирській в'язниці.

Професор у Бучацькій гімназії часів ЗУНР з 16 березня 1919 року. Висвячений 18 квітня 1920 року. Ігумен Бучацького монастиря ЧСВВ у 1920-х роках, Довголітній префект Місійного інституту імені святого Йосафата, проводив, зокрема, виховні години. Єдиний з отців-викладачів мешкав у одному приміщенні з учнями. Працював у секретаріаті ЧСВВ в 1932–36 роках.

Ігумен Підгорецького монастиря у 1944 році. Після повторної анексії Галичини більшовиками заарештований. Засуджений у 1945 році та відправлений до Сибіру, де потрапив на каторжні роботи в шахтах, каменоломнях. У 1955 році звільнений, переїхав до Польщі у 1960 році, звідти — до США.

Від 1962 року проживав у США, тут познайомився з бандуристом Василем Ємцем, в якого придбав інструмент, навчився грати і став добрим бандуристом. Учасник та член Почесної Президії З'їзду Бучачан в Українському Народному Домі м. Рочестера, (США, одним з організаторів був Роман Барановський) 30 травня — 1 червня 1969 р.. 1 червня разом з о. Петром Мельничуком, о.-д-ром Мелетієм Соловієм провели вдячне Богослужіння у церкві святого Богоявлення.

Помер 24 грудня 1973 року в м. Ґлен-Ков, Нью-Йорк, США. Похований на українському католицькому цвинтарі Святого Духа в Кампбелл-Голл (Гемптонбурґ, округ Оранж, штат Нью-Йорк).

Примітки

1. точні терміни невідомі, зокрема, у 1924 році
2. Бережанська Земля… — С. 76.
3. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism… — P. 523.
4. д-р Михайло Гузар. Бучач в перших роках по світовій війні // Бучач і Бучаччина. — С. 200.
5. о. Юліян Катрій ЧСВВ. Незабутній інститут оо. Василіян у Бучачі // Бучач і Бучаччина… — С. 152—153.
6. Володимир Колцьо. З перших починів нашого комітету // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 890–900.
7. Там само. — С. 900.

Джерела

• Гімназія // Бережанська Земля: Історично-Мемуарний Збірник. — Ню Йорк — Лондон — Сидней — Торонто, 1970. — Т. 1. — С. 76.
• Жеплинський Б. Готра-Дорошенко Іван [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 335. — .
• Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — .
• Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 p. — P. 523. — . (англ.)