Ґрам (давньоісл. Gramr) — меч Сіґурда-Зіґфріда, а перед тим його батька — , згадується в «Сазі про Вьольсунґів», «Старшій Едді», «Молодшій Едді», еддичній «Пісні про Гюндлю», «Пасмі про Норна-Ґєста».
Історія Ґрама
Цей меч спочатку перебував у Одіна. Одного разу, коли в залі конунґа Вьольсунґа був бенкет, Одін увійшов до зали у вигляді людини в плащі, сліпої на одне око, й тримав у руках меч. Він підійшов до (Barnstokk) Вьольсунґів — величезної яблуні, яка росла посеред зали, й встромив у неї меч, сказавши, що той, хто витягне його звідти, матиме найкращий меч, який коли-небудь бачили..Ніхто не зміг витягнути цього меча, крім Сіґмунда: «Й от підійшов Сіґмунд, син конунґа Вьольсунґа, схопив меч й вирвав його зі стовбуру, ніби він там лежав вільно, очікуючи на Сіґмунда.»Про цю подію згадується також в «Пісні про Гюндла»: «…Шолом дав він [Одін] Гермодові, / дав й кольчугу, / Сіґмундові меча / нищівного вручив він.»
Далі конунґ пропонує Сіґмундові за цей меч міру золота, яка втричі перевищує вагу меча, але герой відмовляється. Внаслідок між Сіґґейром та Сіґмундом (він був швагром Сіґґейра) розпалюється сварка. Сіґмунд мусив ховатися в лісі. Одного разу Сіґґейрові все ж таки вдалося полонити Сіґмунда та його сина .Сіґґейр заковує їх в ланцюги й вирішує поховати заживо. Його люди викопують величезну яму й вкидають туди Сіґмунда з сином, їх розділяють кам'яною плитою й збираються насипати курган. Але тут приходить дружина Сіґґейра (сестра Сіґмунда) — й кидає до ями оберемок соломи. Сіґґейр цього не помічає. Над ямою роблять курган, закриваючи яму дерном й насипаючи землю. Сінфйотлі думає, що в сіні їжа, але знаходить там меч Сіґмунда. Він вганяє меч в кам'яну плиту й вони з Сіґмундом перепилюють її: «От увігнав Сінфйотлі лезо це в плиту й натиснув міцно — й меч пробиває каміння. Схопився тут Сіґмунд за лезо, й почали вони пиляти плиту цю, й не зупинялися, поки не перепиляли, як в пісні говориться: Камінь величезний міцно ріжуть / Сталлю Сіґмунд та Сінфйотлі.» Звільнившися, Сіґмунд незабаром вбиває Сіґґейра й стає конунґом. Також в «Беовульфові» оповідається про битву Сіґмунда з драконом, якого він вбив своїм мечем: «…І йому пощастило: / гостролезий клинок, / благородний меч / уразив дракона, / і пришпилив до скелі…»
Меч Сіґмунда зламався у битві героя з конунґом , вдарившись в спис Одіна. Конунґ Люнґві збирає велике військо, аби помститися за свого батька Гундінґа. Він приходить у володіння Сіґмунда й викликає того на битву. Сіґмунд, зібравши своє військо, виходить назустріч Люнґві й між військами відбувається герць. Сіґмунд б'ється попереду й багатьох вбиває своїм мечем. З війська Люнґві виходить людина в синьому плащі (Одін) й замахується на Сіґмунда списом, меч при зіткненні зі списом ламається: «А коли протривав бій той певний час, з'явився на полі тому муж в насунутому капелюсі; був він сліпий на одне око й у руці в нього — спис. Цей муж виступив назустріч конунґові Сіґмунду й замахнувся на нього списом. А коли конунґ Сіґмунд вдарив з усіх сил, зіткнувся меч зі списом тим й зламався навпіл на дві частини.» Потім Сіґмунда було смертельно поранено, а його військо — розбито. Дружина Сіґмунда — приходить на поле битви й бачить Сіґмунда, що помирає, той передає їй уламки свого меча й каже, що незабаром в неї народиться син Сіґурд, й з цих уламків для нього буде виковано меч Ґрам.
Незабаром в Гйордіс народився син Сіґурд. Він виховувався в коваля Реґіна. Реґін хотів, аби Сіґурд вбив Фафніра й здобув його скарб. Тоді Сіґурд просить викувати йому меч, рівного якому не було б в світі. Реґін тричі виковує йому меч, але Сіґурд кожного разу ламає його ударом по ковадлу. Побачивши, що в Реґіна нічого не вийде, Сіґурд йде до матері й просить в неї уламки меча Сіґмунда. Реґін перековує ці уламки в новий меч — Ґрам. Сіґурд б'є цим мечем по ковадлові й розрубує його навпіл. По тому він пішов до Рейну зі згортком вовни, він кинув згорток проти течії, й підставив меч, той розсік згорток навпіл. Сіґурд збирає військо й пливе мститися Люнґві та його рідні. Під час битви Сіґурд вражає своїм мечем більшість ворогів та вбиває синів Гундінґа: «…й от іде Сіґурд просто до стягів, а в руках в нього меч той Ґрам; посіче він людей та коней й виходить назустріч полкам, й обидві руки в нього у крові по плечі… Вдарив тоді Сіґурд конунґа Люнґві й розсік його шолом й голову, й живіт під латами; й по тому він розрубав Гйорварда, брата його, навпіл, а після перебив усіх синів Гундінґа, які ще лишались в живих, й більшу частину їх війська.». Після цього Сіґурд вбиває своїм мечем Фафніра, вражаючи його в живіт, єдину вразливу частину на тілі дракона.
Ґрамом Сіґурд розсікає кольчугу валькірії, що спить, Брунгільд (), аби розбудити її. Коли конунґ Ґуннар сватався до Брунгільд, умовою якої було проскакати через стіну вогню, він заручився підтримкою Сіґурда, й вони помінялися зовнішніми виглядами. На своєму коні Ґрані він проскакав через вогонь. Сіґурд під виглядом Ґуннара зіграв весілля з Брунгільд, й коли вони лягали на шлюбне ложе, Сіґурд поклав між нею та собою оголений Ґрам. Потім вони з Ґуннаром повернулись до своїх попередніх виглядів. Згідно з «Пряддю про Норну-Ґесте» Сіґурд також зустрічається з велетнем , який був у військові синів Ґандальва, що воювали проти Сіґурда. Старкард вийшов зі свого війська й напав на військо Сіґурда. Тоді Сіґурд сам вийшов проти йотуна. Дізнавшися, що перед ним Сіґурд, велетень кинувся тікати, але Сіґурд вибив йому два зуба: «Тоді Старкад хотів втекти, але Сіґурд розмахнувся, підійняв догори меч Ґрам й руків'ям вибив у нього два корінних зуба. Це був жорстокий удар…»
Коли Ґотторм загнав меч в серце Сіґурдові, який спав, смертельно поранений Сіґурд кинув йому услід Ґрам, який розсік Ґотторма навпіл: «Помститись хотів / войовничий конунґ / й меча свого кинув / в юнака нерозумного: / з силою Ґрама кинуто в Ґотторма, / світлий клинок / рукою сміливого. / Навпіл було / розсічено вбивцю, / геть голова / відлетіла з плечима, / підкосилися ноги, / назад завалились.» Ґрамом вбиває себе Брунгільд на поховальному вогні Сіґурда й заповідає поховати цей меч разом з ними: «Й хай лежить / поміж нами / гострий клинок, / як ночі колишні / коли ми з Сіґурдом / разом лежали / й називалися / жінкою й мужем».
Властивості та зовнішній вигляд
Ґрам міг легко розсікти лати та шоломи, рубати каміння й навіть ковадло без будь-якої шкоди для себе. Іноді здавалося, що з леза Ґраму виходить вогонь: «От змайстрував Реґін меч, й коли витягнув він його з горна, здалося ковалевим підмайстрам, ніби полум'я б'є з леза меча» Ґрам був у довжину сім п'ядей, що складає 1,40 м. Іноді Ґрам ототожнюють з мечем Зіґфріда в «Пісні про Нібелунгів» — .
Походження назви
Дослідники зіставляють ім'я меча — «Gramr» з давньоісландським словом gramr — «ворожий», «сердитий».
Ґрам в літературі
В музичній тетралогії Ріхарда Ваґнера «Перстень Нібелунга», яка в дечому подібна на «Сагу про Вьольсунґів», меч Сіґмунда та його сина Зіґфріда названо Нотунґом (нім. Nothung). Як й Ґрам, він був переданий Вотаном Сіґмундові, зламаний з його волі й був заново перекований його сином Зіґфрідом.
Мотив зламаного, а по тому перекованого меча в деяких творах фентезійної літератури XX століття. Так у відомих романах Толкіна «Володар перснів» та «Сильмариліон» фігурує меч Нарсіл, зламаний у битві з Сауроном й по тому знову перекований Елрондом для Арагорна під новим іменем . Імовірно, більше, аніж легендою про короля Артура, Толкін був натхненний переказами про Вьольсунґів.
Ґрам в іграх
Також меч Ґрам з'являється в багатьох сучасних комп'ютерних іграх: Bladur's Cate 2; під іменем «Glam» з'являється в грі SoulCalibur як зброя персонажа Зіґфріда Шатауффена (Siegfried Schatauffen); Valkyrie Profile; Magicka. Також з'являється в манґа: Saint Seiya, Rune Scare.
Цікаві факти
Мотив розсічення мечем ковадла зустрічається також в естонському епосі «Калевіпоег»
Примітки та посилання
- Сага о Вельсунгах.,пер Б. И. Ярхо,М.:Л.,"Academia",1934.Глава 3
- «Сага про Вьольсунґів», глава 3, тут і далі — переклад Ілька Біленко-Шумахера (якщо іншого не зазначено).
- «Старша Едда», «Додаткові пісні».
- «Сага про Вьольсунґів», глава 8.
- «Беовульф».
- Потім Сіґмунд каже: «…не хоче Одін, аби ми оголяли меч, адже він сам його розбив.» («Сага про Вьольсунґів», глава 12).
- «Сага про Вьольсунґів», глава 11.
- «Сага про Вьольсунґів», глава 12.
- Старшая Эдда. Речи Регина, пер. А. И. Корсуна,М.-Л.,АН СССР,1963.
- «Сага про Вьольсунґів», глава 15; «Старша Едда», «Мова Реґіна»; Младшая Эдда,Язык поэзии, пер. О. А. Смирницкой,Л.,"Наука",1970.
- «Сага про Вьольсунґів», глава 17.
- «Сага про Вьольсунґів», глава 21; «Старша Едда», «Мова Сіґрдріви»; «Молодша Едда», «Мова поезії».
- «Сага про Вьольсунґів», глава 29; «Молодша Едда», «Мова поезії».
- «Пасмо про Норна-Ґєста», глава 7.
- «Старша Едда», «Коротка пісня про Сіґурда».
- «Сага про Вьольсунґів», глава 15.
- William Morris,Eiraskr Magnaosson,The Story of the Volsungs & niblungs,Londres:FS Ellis,1870,Chapitre 22,p.
- Snorri Sturluson,Francois-Xavier Dillmann,L'Edda: recifs de mythologie nordique,Paris,Callimard,1991,p.
- Rudolf Simek,Mittelerede:Tolkien und die germanische Mythologie,C.H.Beck,2005,p.173.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gram davnoisl Gramr mech Sigurda Zigfrida a pered tim jogo batka zgaduyetsya v Sazi pro Volsungiv Starshij Eddi Molodshij Eddi eddichnij Pisni pro Gyundlyu Pasmi pro Norna Gyesta Istoriya Grama Mech Sigmunda 1889 Jogannes Gerc Cej mech spochatku perebuvav u Odina Odnogo razu koli v zali konunga Volsunga buv benket Odin uvijshov do zali u viglyadi lyudini v plashi slipoyi na odne oko j trimav u rukah mech Vin pidijshov do Barnstokk Volsungiv velicheznoyi yabluni yaka rosla posered zali j vstromiv u neyi mech skazavshi sho toj hto vityagne jogo zvidti matime najkrashij mech yakij koli nebud bachili Nihto ne zmig vityagnuti cogo mecha krim Sigmunda J ot pidijshov Sigmund sin konunga Volsunga shopiv mech j virvav jogo zi stovburu nibi vin tam lezhav vilno ochikuyuchi na Sigmunda Pro cyu podiyu zgaduyetsya takozh v Pisni pro Gyundla Sholom dav vin Odin Germodovi dav j kolchugu Sigmundovi mecha nishivnogo vruchiv vin Dali konung proponuye Sigmundovi za cej mech miru zolota yaka vtrichi perevishuye vagu mecha ale geroj vidmovlyayetsya Vnaslidok mizh Siggejrom ta Sigmundom vin buv shvagrom Siggejra rozpalyuyetsya svarka Sigmund musiv hovatisya v lisi Odnogo razu Siggejrovi vse zh taki vdalosya poloniti Sigmunda ta jogo sina Siggejr zakovuye yih v lancyugi j virishuye pohovati zazhivo Jogo lyudi vikopuyut velicheznu yamu j vkidayut tudi Sigmunda z sinom yih rozdilyayut kam yanoyu plitoyu j zbirayutsya nasipati kurgan Ale tut prihodit druzhina Siggejra sestra Sigmunda j kidaye do yami oberemok solomi Siggejr cogo ne pomichaye Nad yamoyu roblyat kurgan zakrivayuchi yamu dernom j nasipayuchi zemlyu Sinfjotli dumaye sho v sini yizha ale znahodit tam mech Sigmunda Vin vganyaye mech v kam yanu plitu j voni z Sigmundom perepilyuyut yiyi Ot uvignav Sinfjotli lezo ce v plitu j natisnuv micno j mech probivaye kaminnya Shopivsya tut Sigmund za lezo j pochali voni pilyati plitu cyu j ne zupinyalisya poki ne perepilyali yak v pisni govoritsya Kamin velicheznij micno rizhut Stallyu Sigmund ta Sinfjotli Zvilnivshisya Sigmund nezabarom vbivaye Siggejra j staye konungom Takozh v Beovulfovi opovidayetsya pro bitvu Sigmunda z drakonom yakogo vin vbiv svoyim mechem I jomu poshastilo gostrolezij klinok blagorodnij mech uraziv drakona i prishpiliv do skeli Mech Sigmunda zlamavsya u bitvi geroya z konungom vdarivshis v spis Odina Konung Lyungvi zbiraye velike vijsko abi pomstitisya za svogo batka Gundinga Vin prihodit u volodinnya Sigmunda j viklikaye togo na bitvu Sigmund zibravshi svoye vijsko vihodit nazustrich Lyungvi j mizh vijskami vidbuvayetsya gerc Sigmund b yetsya poperedu j bagatoh vbivaye svoyim mechem Z vijska Lyungvi vihodit lyudina v sinomu plashi Odin j zamahuyetsya na Sigmunda spisom mech pri zitknenni zi spisom lamayetsya A koli protrivav bij toj pevnij chas z yavivsya na poli tomu muzh v nasunutomu kapelyusi buv vin slipij na odne oko j u ruci v nogo spis Cej muzh vistupiv nazustrich konungovi Sigmundu j zamahnuvsya na nogo spisom A koli konung Sigmund vdariv z usih sil zitknuvsya mech zi spisom tim j zlamavsya navpil na dvi chastini Potim Sigmunda bulo smertelno poraneno a jogo vijsko rozbito Druzhina Sigmunda prihodit na pole bitvi j bachit Sigmunda sho pomiraye toj peredaye yij ulamki svogo mecha j kazhe sho nezabarom v neyi naroditsya sin Sigurd j z cih ulamkiv dlya nogo bude vikovano mech Gram Sigurd viprobovuye svij mech Gram 1901 Jogannes Gerc Nezabarom v Gjordis narodivsya sin Sigurd Vin vihovuvavsya v kovalya Regina Regin hotiv abi Sigurd vbiv Fafnira j zdobuv jogo skarb Todi Sigurd prosit vikuvati jomu mech rivnogo yakomu ne bulo b v sviti Regin trichi vikovuye jomu mech ale Sigurd kozhnogo razu lamaye jogo udarom po kovadlu Pobachivshi sho v Regina nichogo ne vijde Sigurd jde do materi j prosit v neyi ulamki mecha Sigmunda Regin perekovuye ci ulamki v novij mech Gram Sigurd b ye cim mechem po kovadlovi j rozrubuye jogo navpil Po tomu vin pishov do Rejnu zi zgortkom vovni vin kinuv zgortok proti techiyi j pidstaviv mech toj rozsik zgortok navpil Sigurd zbiraye vijsko j plive mstitisya Lyungvi ta jogo ridni Pid chas bitvi Sigurd vrazhaye svoyim mechem bilshist vorogiv ta vbivaye siniv Gundinga j ot ide Sigurd prosto do styagiv a v rukah v nogo mech toj Gram posiche vin lyudej ta konej j vihodit nazustrich polkam j obidvi ruki v nogo u krovi po plechi Vdariv todi Sigurd konunga Lyungvi j rozsik jogo sholom j golovu j zhivit pid latami j po tomu vin rozrubav Gjorvarda brata jogo navpil a pislya perebiv usih siniv Gundinga yaki she lishalis v zhivih j bilshu chastinu yih vijska Pislya cogo Sigurd vbivaye svoyim mechem Fafnira vrazhayuchi jogo v zhivit yedinu vrazlivu chastinu na tili drakona Gramom Sigurd rozsikaye kolchugu valkiriyi sho spit Brungild abi rozbuditi yiyi Koli konung Gunnar svatavsya do Brungild umovoyu yakoyi bulo proskakati cherez stinu vognyu vin zaruchivsya pidtrimkoyu Sigurda j voni pominyalisya zovnishnimi viglyadami Na svoyemu koni Grani vin proskakav cherez vogon Sigurd pid viglyadom Gunnara zigrav vesillya z Brungild j koli voni lyagali na shlyubne lozhe Sigurd poklav mizh neyu ta soboyu ogolenij Gram Potim voni z Gunnarom povernulis do svoyih poperednih viglyadiv Zgidno z Pryaddyu pro Nornu Geste Sigurd takozh zustrichayetsya z veletnem yakij buv u vijskovi siniv Gandalva sho voyuvali proti Sigurda Starkard vijshov zi svogo vijska j napav na vijsko Sigurda Todi Sigurd sam vijshov proti jotuna Diznavshisya sho pered nim Sigurd veleten kinuvsya tikati ale Sigurd vibiv jomu dva zuba Todi Starkad hotiv vtekti ale Sigurd rozmahnuvsya pidijnyav dogori mech Gram j rukiv yam vibiv u nogo dva korinnih zuba Ce buv zhorstokij udar Koli Gottorm zagnav mech v serce Sigurdovi yakij spav smertelno poranenij Sigurd kinuv jomu uslid Gram yakij rozsik Gottorma navpil Pomstitis hotiv vojovnichij konung j mecha svogo kinuv v yunaka nerozumnogo z siloyu Grama kinuto v Gottorma svitlij klinok rukoyu smilivogo Navpil bulo rozsicheno vbivcyu get golova vidletila z plechima pidkosilisya nogi nazad zavalilis Gramom vbivaye sebe Brungild na pohovalnomu vogni Sigurda j zapovidaye pohovati cej mech razom z nimi J haj lezhit pomizh nami gostrij klinok yak nochi kolishni koli mi z Sigurdom razom lezhali j nazivalisya zhinkoyu j muzhem Vlastivosti ta zovnishnij viglyadGram mig legko rozsikti lati ta sholomi rubati kaminnya j navit kovadlo bez bud yakoyi shkodi dlya sebe Inodi zdavalosya sho z leza Gramu vihodit vogon Ot zmajstruvav Regin mech j koli vityagnuv vin jogo z gorna zdalosya kovalevim pidmajstram nibi polum ya b ye z leza mecha Gram buv u dovzhinu sim p yadej sho skladaye 1 40 m Inodi Gram ototozhnyuyut z mechem Zigfrida v Pisni pro Nibelungiv Pohodzhennya nazviDoslidniki zistavlyayut im ya mecha Gramr z davnoislandskim slovom gramr vorozhij serditij Gram v literaturiV muzichnij tetralogiyi Riharda Vagnera Persten Nibelunga yaka v dechomu podibna na Sagu pro Volsungiv mech Sigmunda ta jogo sina Zigfrida nazvano Notungom nim Nothung Yak j Gram vin buv peredanij Votanom Sigmundovi zlamanij z jogo voli j buv zanovo perekovanij jogo sinom Zigfridom Motiv zlamanogo a po tomu perekovanogo mecha v deyakih tvorah fentezijnoyi literaturi XX stolittya Tak u vidomih romanah Tolkina Volodar persniv ta Silmarilion figuruye mech Narsil zlamanij u bitvi z Sauronom j po tomu znovu perekovanij Elrondom dlya Aragorna pid novim imenem Imovirno bilshe anizh legendoyu pro korolya Artura Tolkin buv nathnennij perekazami pro Volsungiv Gram v igrahTakozh mech Gram z yavlyayetsya v bagatoh suchasnih komp yuternih igrah Bladur s Cate 2 pid imenem Glam z yavlyayetsya v gri SoulCalibur yak zbroya personazha Zigfrida Shatauffena Siegfried Schatauffen Valkyrie Profile Magicka Takozh z yavlyayetsya v manga Saint Seiya Rune Scare Cikavi faktiMotiv rozsichennya mechem kovadla zustrichayetsya takozh v estonskomu eposi Kalevipoeg Primitki ta posilannyaSaga o Velsungah per B I Yarho M L Academia 1934 Glava 3 Saga pro Volsungiv glava 3 tut i dali pereklad Ilka Bilenko Shumahera yaksho inshogo ne zaznacheno Starsha Edda Dodatkovi pisni Saga pro Volsungiv glava 8 Beovulf Potim Sigmund kazhe ne hoche Odin abi mi ogolyali mech adzhe vin sam jogo rozbiv Saga pro Volsungiv glava 12 Saga pro Volsungiv glava 11 Saga pro Volsungiv glava 12 Starshaya Edda Rechi Regina per A I Korsuna M L AN SSSR 1963 Saga pro Volsungiv glava 15 Starsha Edda Mova Regina Mladshaya Edda Yazyk poezii per O A Smirnickoj L Nauka 1970 Saga pro Volsungiv glava 17 Saga pro Volsungiv glava 21 Starsha Edda Mova Sigrdrivi Molodsha Edda Mova poeziyi Saga pro Volsungiv glava 29 Molodsha Edda Mova poeziyi Pasmo pro Norna Gyesta glava 7 Starsha Edda Korotka pisnya pro Sigurda Saga pro Volsungiv glava 15 William Morris Eiraskr Magnaosson The Story of the Volsungs amp niblungs Londres FS Ellis 1870 Chapitre 22 p Snorri Sturluson Francois Xavier Dillmann L Edda recifs de mythologie nordique Paris Callimard 1991 p Rudolf Simek Mittelerede Tolkien und die germanische Mythologie C H Beck 2005 p 173