Ґабалинський район

Габалинський район (азерб. Qəbələ rayonu) (до 7 лютого 1991 року — Куткашенський район) — адміністративна одиниця на півночі Азербайджану.

Габалинський район
азерб. Qəbələ rayonu (7 лютого 1991) азерб. Qutqaşen rayonu
Адм. центр	Габала
Країна	Азербайджан
Регіон	Азербайджан Азербайджанська РСР
Номерний знак	36
Населення
- повне	106 660 осіб (2019)
Площа
- повна	1548 км²
Висота
- максимальна	553 м
- мінімальна	553 м
Дата заснування	30 серпня 1930
Вебсайт	qebele-ih.gov.az
Код ISO 3166-2	AZ-QAB
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Габалинський район

Адміністративний центр — місто Ґебеле, розташоване приблизно за 200 км від Баку.

Географія

Район розташований на території Шекі-Загатальского економічного району, в передгір'ях Великого Кавказу, в ущелині гір Базар-Юрт і ^[ru]. Територія Габалинського району складає 1550 км².

Взимку середня температура січня становить -3 — +1 °C, в горах трохи холодніше: -5 — -7 °C. Весна рання, часто супроводжується похмурою погодою. Літо жарке і нерідко посушливе, середня температура липня — серпня становить +23 — +25 C°, іноді повітря прогрівається до +37 °C. Осінь суха і тепла. Середня норма опадів становить 450—500 мм на рік.

Історія

У XVIII столітті на території Гебеле утворилася невелика феодальна держава — ^[ru]. Незабаром, Куткашен увійшов до складу Шекінського ханства, Гебеле управлялася наїбами, яких призначали шекінські хани.

Після ліквідації Шекінського ханства Куткашен, як область, увійшов до складу Шекінського повіту. 1930 року утворено Куткашенський район. У березні 1991 року назву району поміняли, і назвали його на честь стародавнього міста Гебеле.

На території району збереглися: мечеть Гаджі-Гаріб і албанська церква Чотарі^[] у селі Нідж, мавзолеї шейхів Бадреддіна і Мансура в селищі ^[ru]; мавзолей XVII століття в селі Шефілі. А також піри^[] (поховання людей, які вважалися за життя святими і благочестивими людьми): Ших-Баба XVI століття в селі ^[ru]; Комрад на вершині однойменної гори.

Населення

Загальна чисельність населення станом на 1 січня 2017 року становила 104419 осіб. Густота населення становить 67,3 осіб/км². До складу району входять — 1 місто (Гебеле), 3 селища (^[ru], Нідж, ^[ru]) та 60 сільських населених пунктів. Середня тривалість життя понад 70 років.

Національний склад району такий: 73 667 осіб — азербайджанці (78,66 %), 16 020 — ^[ru] (поява багатьох лезгинських селищ Азербайджану пов'язана з переселенням частини дагестанських лезгинів на його територію) (17,11 %), 3697 — удіни (3,95 %), 228 — інші. Основна маса населення (68,7 %) проживає в сільській місцевості. А решта (31,3 %) — в районному центрі.

Адміністративно-територіальні одиниці

• Амірван — за даними «Кавказького календаря» на 1912 рік в селі проживало 846 осіб, переважно азербайджанців («татари» за тогочасною термінологією). На сьогодні більше половини жителів села Амірван — лезгини.^[]
• Бяйлі
• Бум — четвертий за чисельністю населений пункт району. Населення понад 5 тис. осіб. Переважна більшість азербайджанці.
• Бунуд — багатонаціональне село з населенням близько 850 осіб.
• Билих — лезгини. ^[]
• Вандам — селище за 13 км від центру міста. Населення — понад 8 тисяч осіб. Здебільшого азербайджанці.
• Ґебеле — центр Габалинського району. Населення — 13,0 тис. жителів (2013).
• Гамзаллі — азербайджанці.
• Джигателлі
• Дизахли — розташоване приблизно за 15 км від районного центру. Населення — понад 200 осіб. За даними 1912 р. жителі села зазначені, як «татари», за деякими даними населення на сьогоднішній час змішане. ^[]
• Єні Дизахли — лезгини. ^[]
• Зергерлі  — лезгини. ^[]
• Камарван — розташоване приблизно за 10 км від районного центру, на висоті 1150 метрів над рівнем моря. Населення — переважно лезгини.
• Куснет — багатоетнічне лезгинське село, розташоване приблизно за 2,5 км від районного центру.
• Лаза — лезгинське село.
• Мамайли — азербайджанці
• ^[ru] — розташоване за 20 км від районного центру. Населення — 2512 осіб. Населення переважно азербайджанці.
• ^[ru] — населення — переважно азербайджанці.
• Нідж — місце проживання удінів, а також азербайджанців і меншою мірою — лезгинів. Розташоване за 20 км на південний захід від районного центру. Населення близько 7000 осіб. Площа — близько 100 км².
• Нохуркишлаг
• Савалан — азербайджанці.
• Солтан Нуха — раніше було одним з удінських сіл. Населення — азербайджанці.
• Сирт — лезгини.
• Тіканли — азербайджанці.
• Улудаш
• ^[ru] — розташований за 25 км від районного центру. Населення понад 900 осіб, азербайджанці.
• Єнгіджа — лезгинське село.^[]
• Єнікенд — моноетнічне лезгинське село.^[]

Адміністративний устрій

1. Гебелинський муніципалітет
2. Ніджський муніципалітет
3. ^[ru] муніципалітет

Заходи

Фестиваль класичної музики в Гебеле, Азербайджан, 2010

Габалинський музичний фестиваль

Докладніше: Габалинський музичний фестиваль

Від 2009 року кожне літо в районному центрі, місті Гебеле проходить фестиваль класичної музики, а також джазу і мугаму. У фестивалі беруть участь оркестри та виконавці з різних країн світу. Фестиваль проводиться за ініціативою Фонду Гейдара Алієва, за підтримки ^[ru]. В рамках фестивалів організовуються міжнародні конкурси молодих піаністів, концерти мугамної, класичної, камерної, джазової, вокальної музики.

Міжнародний фестиваль варення

Фестиваль проходить від 2012 року за спільної організації Міністерства культури і туризму, Виконавчої влади Габалинського району, Центру національної кулінарії та Асоціації національної кулінарії Азербайджану. Серед учасників і гостей фестивалю — представники регіонів Азербайджану, а також інших країн. 2016 року у фестивалі взяли участь представники 10 країн, 30 міст та районів. 2017 року у V Міжнародному фестивалі варення в Гебеле взяли участь кондитери з 22 країн (Туреччини, Німеччини, Білорусі, Великої Британії, Грузії, Хорватії, Ірану, Киргизстану, Лівану, Малайзії, Мексики, Молдови, Узбекистану, Пакистану, Румунії, Росії, Польщі, Сербії, Саудівської Аравії, Словаччини, Північного Кіпру і Китаю), 44 міст і районів.

Археологічні розкопки

2014 року в результаті проведених розкопок археологами поблизу селища на території Габалинського району, на правому березі річки знайдено кам'яні знаряддя ашельської культури, що належить до епохи раннього палеоліту. Крім того, на сході від селища Дизахлі виявлено земляний некрополь, що належить до Куро-аракської культури. В одній з могил знайдено скелет людини, похованої на боці, фаянсовий посуд навколо нього і кістяний кінець веретена.

2017 році в Габалинському районі в поселенні Галаєрі дослідники виявили форми для металевих виливків, найдавніші у своєму роді на території Кавказу. Також виявлено великі напіввикопані місця і всередині них неглибокі колодязі, в яких знайшли залишки лампи, що належать до періоду халколіту, що вважається рідкісною знахідкою.

Фотогалерея

• Водоспад в Гебеле
• Стародавнє Гебеле
• Стародавнє Гебеле
• Габалинський район
• Габалинський район
• Природа
• Водоспад
• Нохур гель
• Нохур гель
• Природа
• Дорога

Примітки

1. . azerbaijan.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
2. С 11.08.1991 г. Электронный бюллетень «Изменения географических названий государств-участников СНГ» (обновлённый по состоянию на 2019 год [ 26 березня 2020 у Wayback Machine.])
3. . // Flagma Азербайджан. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 25 грудня 2017.
4. . // RestBee.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 25 грудня 2017.
5. . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
6. Агаширинова, 1978, с. 110—111.
7. Статистические данные о Габалинском районе [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.] // Официальный сайт статистического комитета Азербайджанской Республики
8. . // Исполнительная власть Габалинского района. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 25 грудня 2017.
9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2019. Процитовано 12 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
10. . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
11. . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 12 червня 2020.
12. . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
13. Игорь Кузнецов. Удины. Материалы к изучению Кавказской Албании [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
14. . Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
15. ^[az]. Историко-археологическое обследование городища Кабалы // Материальная культура Азербайджана. — Б. : Изд-во Академии наук Азербайджанской ССР, 1964. — Т. V. — С. 45.
16. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
17. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
18. . Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
19. . // Бакинский журнал. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 25 грудня 2017.
20. . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 25 грудня 2017.
21. . // Day.Az. 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 25 грудня 2017.
22. . // Sputnik.az. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 25 грудня 2017.

Посилання

• . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018.