Яфуриди або Юфіриди (араб. بنو يعفر) — єменська арабська династія, що утримувала владу у високогір'ї Ємену у 847—997 роках. Номінально визнавали сюзеренітет Аббасидських халіфів. Їх центрами були Сана та Шибам.
Яфуриди араб. بنو يعفر {{{володіння}}} | |||
---|---|---|---|
Країна: | Ємен | ||
Засновник: |
Історія
Коли пряме правління Аббасидів у Ємені йшло на спад, Яфуриди з Шибама почали розширювати свій вплив у єменському нагір'ї. Вони стверджували, що є нащадками хим'ярітських царів. Перший напад на Сану 841 року зазнав поразки й до Ємену прийшло аббасидське військо з Іраку для зміцнення влади халіфа. Тим не менше, Яфуриди змогли успішно відбити атаки на свою фортецю в Шибамі. 847 року Яфуриди підкорили територію між містами Саада і Таїз. Сана потрапила до них у руки, коли правитель міста втік з Ємену. Сана на деякий час стала центром нової династії Яфуридів.
Після стабільного 25-річного правління засновник династії Яфур (Юфір) ібн Абд-ар-Рахман аль-Хівалі аль-Хім'ярі залишив 872 року державне правління своєму сину Мухаммеду. Мухаммед ібн Юфір віддавав перевагу використанню Шибама як столиці своєї держави. 873 року він отримав для себе підтвердження на правління від Аббасидського халіфа. Мухаммед правив у Сані, Джанаді й Хадрамауті, однак з повагою ставився до династії , що правила у низовині Тіхама.
Сана була затоплена 876 року в результаті повені, що стало мотивом для Мухаммеда здійснити паломництво до Мекку й у подальшому більше часу присвячувати релігії. Спадкоємець Мухаммеда, Ібрагім, убив батька і дядька у мечеті Шибама 892 (або 882) року, бажаючи позбавитись від їхніх претензій на владу. Після цього низка повстань призвела до вигнання Яфуридів з Сани.
На початку X століття тривала боротьба між зейдитами та місцевими кланами єменського високогір'я. Перший зейдитський імам аль-Хаді іля-ль-Хакк Яхая тимчасово узяв владу над Саною 901 року, але згодом був змушений залишити місто. У той же час Ібн Хаушаб та поширювали вплив Фатімідів серед гірських племен та мали багато послідовників. Тих вождів вважають карматами, однак вони фактично були намісниками Фатімідів. Вони виявились спроможними підкорити Сану 905 року й обмежили територію Яфуридів Шибамом і . За часів правління Яфурида його влада поширювалась на Джауф і далі на північ. У той час влада у Сані змінювалась дуже часто. З 901 до 913 року місто завойовувалось 20 разів, було здано шляхом перевороту – 3 рази й безуспішно перебувало в облозі – 1 раз. Зрештою Яфуриди зуміли перемогти прибічників Фатімідів та переможно повернути Сану 916 року.
помер 944 року та, як виявилось, він був останнім значним правителем династії Яфуридів. У середині X століття династія занепала в результаті ворожнечі між членами родини. Зейдитський імам Аль-Мухтар аль-Касім зумів захопити Сану 956 року, але був убитий того ж року вождем клану на ім'я . Останній правив державою до 963 року. Після нього правитель Хаулана на ім'я аль-Асмар Юсуф посадив на трон Яфурида . Він успішно атакував зейдидів 989 року, взявши в облогу Забід. Потім він припинив згадувати Аббасидів у хутбі та перейшов під сюзеренітет єгипетських Фатімідів. Абдалла помер 997 року. Його наступником став його син Асад II, за якого влада Яфуридів над Саною невдовзі припинилась, а династія більше не мала політичного значення. Династія іноді згадується у літописах лише наприкінці 1280 року.
Примітки
- G. Rex Smith, «Politische Geschichte des islamischen Jemen bis zur ersten türkischen Invasion» in Werner Daum, Jemen, Frankfurt am Main, стор. 137
- H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history, London 1892, стор. 223—224
- R.B. Serjeant & R. Lewcock, San'a'; An Arabian Islamic City, London 1983, стор. 55
- G. Rex Smith, «Politische Geschichte des islamischen Jemen bis zur ersten türkischen Invasion» in Werner Daum, Jemen, Frankfurt am Main, стор. 138
- R.B. Serjeant & R. Lewcock, San'a'; An Arabian Islamic City, London 1983, стор. 56
- Enzyklopädie des Islam, Vol. III, Leiden 1936, стор. 155
- H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history, London 1892, стор. 225—227
Джерела
- Рижов К. В. (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 10 січня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yafuridi abo Yufiridi arab بنو يعفر yemenska arabska dinastiya sho utrimuvala vladu u visokogir yi Yemenu u 847 997 rokah Nominalno viznavali syuzerenitet Abbasidskih halifiv Yih centrami buli Sana ta Shibam Yafuridi arab بنو يعفر volodinnya Krayina Yemen Zasnovnik IstoriyaKoli pryame pravlinnya Abbasidiv u Yemeni jshlo na spad Yafuridi z Shibama pochali rozshiryuvati svij vpliv u yemenskomu nagir yi Voni stverdzhuvali sho ye nashadkami him yaritskih cariv Pershij napad na Sanu 841 roku zaznav porazki j do Yemenu prijshlo abbasidske vijsko z Iraku dlya zmicnennya vladi halifa Tim ne menshe Yafuridi zmogli uspishno vidbiti ataki na svoyu fortecyu v Shibami 847 roku Yafuridi pidkorili teritoriyu mizh mistami Saada i Tayiz Sana potrapila do nih u ruki koli pravitel mista vtik z Yemenu Sana na deyakij chas stala centrom novoyi dinastiyi Yafuridiv Pislya stabilnogo 25 richnogo pravlinnya zasnovnik dinastiyi Yafur Yufir ibn Abd ar Rahman al Hivali al Him yari zalishiv 872 roku derzhavne pravlinnya svoyemu sinu Muhammedu Muhammed ibn Yufir viddavav perevagu vikoristannyu Shibama yak stolici svoyeyi derzhavi 873 roku vin otrimav dlya sebe pidtverdzhennya na pravlinnya vid Abbasidskogo halifa Muhammed praviv u Sani Dzhanadi j Hadramauti odnak z povagoyu stavivsya do dinastiyi sho pravila u nizovini Tihama Sana bula zatoplena 876 roku v rezultati poveni sho stalo motivom dlya Muhammeda zdijsniti palomnictvo do Mekku j u podalshomu bilshe chasu prisvyachuvati religiyi Spadkoyemec Muhammeda Ibragim ubiv batka i dyadka u mecheti Shibama 892 abo 882 roku bazhayuchi pozbavitis vid yihnih pretenzij na vladu Pislya cogo nizka povstan prizvela do vignannya Yafuridiv z Sani Na pochatku X stolittya trivala borotba mizh zejditami ta miscevimi klanami yemenskogo visokogir ya Pershij zejditskij imam al Hadi ilya l Hakk Yahaya timchasovo uzyav vladu nad Sanoyu 901 roku ale zgodom buv zmushenij zalishiti misto U toj zhe chas Ibn Haushab ta poshiryuvali vpliv Fatimidiv sered girskih plemen ta mali bagato poslidovnikiv Tih vozhdiv vvazhayut karmatami odnak voni faktichno buli namisnikami Fatimidiv Voni viyavilis spromozhnimi pidkoriti Sanu 905 roku j obmezhili teritoriyu Yafuridiv Shibamom i Za chasiv pravlinnya Yafurida jogo vlada poshiryuvalas na Dzhauf i dali na pivnich U toj chas vlada u Sani zminyuvalas duzhe chasto Z 901 do 913 roku misto zavojovuvalos 20 raziv bulo zdano shlyahom perevorotu 3 razi j bezuspishno perebuvalo v oblozi 1 raz Zreshtoyu Yafuridi zumili peremogti pribichnikiv Fatimidiv ta peremozhno povernuti Sanu 916 roku pomer 944 roku ta yak viyavilos vin buv ostannim znachnim pravitelem dinastiyi Yafuridiv U seredini X stolittya dinastiya zanepala v rezultati vorozhnechi mizh chlenami rodini Zejditskij imam Al Muhtar al Kasim zumiv zahopiti Sanu 956 roku ale buv ubitij togo zh roku vozhdem klanu na im ya Ostannij praviv derzhavoyu do 963 roku Pislya nogo pravitel Haulana na im ya al Asmar Yusuf posadiv na tron Yafurida Vin uspishno atakuvav zejdidiv 989 roku vzyavshi v oblogu Zabid Potim vin pripiniv zgaduvati Abbasidiv u hutbi ta perejshov pid syuzerenitet yegipetskih Fatimidiv Abdalla pomer 997 roku Jogo nastupnikom stav jogo sin Asad II za yakogo vlada Yafuridiv nad Sanoyu nevdovzi pripinilas a dinastiya bilshe ne mala politichnogo znachennya Dinastiya inodi zgaduyetsya u litopisah lishe naprikinci 1280 roku PrimitkiG Rex Smith Politische Geschichte des islamischen Jemen bis zur ersten turkischen Invasion in Werner Daum Jemen Frankfurt am Main stor 137 H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 stor 223 224 R B Serjeant amp R Lewcock San a An Arabian Islamic City London 1983 stor 55 G Rex Smith Politische Geschichte des islamischen Jemen bis zur ersten turkischen Invasion in Werner Daum Jemen Frankfurt am Main stor 138 R B Serjeant amp R Lewcock San a An Arabian Islamic City London 1983 stor 56 Enzyklopadie des Islam Vol III Leiden 1936 stor 155 H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 stor 225 227DzherelaRizhov K V ros Arhiv originalu za 15 serpnya 2014 Procitovano 10 sichnya 2016